🗣«Наша Перша леді Олена Зеленська – чудовий амбасадор української fashion-індустрії. Вона дуже гарна, і чудово просуває все українське в світі, розповідає про країну», — Ірина Данилевська, співзасновниця та СЕО Ukrainian Fashion Week

🗣 НАБУ впритул підійшло до близького оточення президента Зеленського, так пояснює обшуки у структурі виконавча директорка Центру протидії корупції. 🔸Операція силових органів проти НАБУ відбулася на замовлення президента Зеленського, заявила в етері Свобода Live (https://youtu.be) Дар'я Каленюк. Вона пояснює це розслідуваннями НАБУ проти людей з оточення президента: «Олексій Чернишов – це кум Єрмака і Зеленського. Міндіч – це дуже довірена людина в оточенні Зеленського. Дуже хочеться закрити від правоохоронних органів, і від суспільства інформацією про те, як використовуються гроші оборонного бюджету. І за цією вуалью секретності, державної таємниці, захисту України від «кротів», відбувається ось така дивна спецоперація», – стверджує Каленюк. 🔸Чи замовна ця справа, визначить суд, каже натомість народна депутатка України від «Слуги народу» Ольга Василевська-Смаглюк: «Зараз говорити, замовна справа чи не замовна, це має визначати лише суд. І я думаю, змагальність цього процесу, його прозорість буде забезпечена, і цього буде вимагати суспільство. Не тільки що стосується детективів Національного антикорупційного бюро, а й щодо інших гучних справ». 🔸В коментарі Радіо Свобода заступник міністра юстиції України у 2015-2019 роках Сергій Петухов звернув увагу, що СБУ для обшуків використовує старі адміністративні справи, які зовсім стосуються ДТП, а не державної зради: «Тобто виглядає так, що СБУ як підставу для обшуків використовує якісь старі адміністративні справи, і це насправді вже не б'ється, не відповідає тому, про що вони говорять, що саме вони розслідують. От в цьому проблема». ℹ️ Вранці 21 липня співробітники СБУ та Офісу Генпрокурора прийшли з обшуками до низки детективів НАБУ в різних регіонах України. В СБУ заявили, що мета обшуків полягає в «нейтралізації російського впливу» на НАБУ. Затриманому працівнику НАБУ повідомили про підозру за статтями ККУ про державну зраду та несанкціоновані дії з інформацією. У НАБУ стверджують, що СБУ раніше повідомляла, що не має доказів щодо затриманого співробітника бюро.

🫤 Папа Римський планує відновити діалог із московським патріархатом, — агентство ANSA Італійське агентство пише, що 26 липня Лев XIV має провести зустріч із представником РПЦ митрополитом Волоколамським Антонієм. #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

#музеї 📜 🐾 Зоологічний музей КНУ — один із найдавніших «живих» скарбів країни! Заснований ще у 1834 році, цей музей — не просто вітрина з експонатами, а справжній портал у світ природи: понад 5 000 унікальних об’єктів, від яскравих метеликів до кістяків китів і зубрів, що колись бродили українськими землями кожного виду 🐋🦋 🔍 Що всередині: ✔️Нові вітрини з оновленою експозицією ✔️ Морські раковини, корали й зразки морської флори ✔️Скелети сталевих гігантів — китів і зубрів ✔️ Давні ссавці, рептилії та комахи — тисячолітня історія живої природи Це місце, де наука стає пригодою: можна торкнутись минулого, вчитись через дослідження й просто захопитися красою життя. 📍 Де? вул. Володимирська, 60 — серце Києва, але з душею природи.

#кіно Вийшов новий трейлер біографічної драми «Малевич». Творці фільму «Малевич» представили новий офіційний трейлер стрічки про видатного художника Казимира Малевича, який попри тиск імперської системи відкрито називав себе українцем і боровся за право на вільне мистецтво. У центрі історії — постать Малевича як митця та людини, чия творчість викликала суперечки, страх і захоплення: «Чорний квадрат» для одних — афера, для інших — код революції, любовний лист або ж пророчий символ нації. У головній ролі — Віталій Ажнов. 📆 Повнометражна драма режисерки Дар’ї Онищенко вийде в український прокат 11 вересня 2025 року. https://youtu.be/W3_9wKVNJjs

🇺🇦🤿21 медаль та 2 рекорди України — такий результат виступу збірної України на чемпіонаті Європи з підводного спорту (плавання в ластах, дорослі, басейн) За нагороди континентальної першості у польському місті Ольштин🇵🇱 змагалися 200 учасників з 19 країн, 15 з них представляли Україну. 💪Наші спортсмени здобули 6🥇 золотих, 6 🥈срібних та 9 🥉бронзових нагород. Чемпіонками Європи стали: 🥇Софія Гречко (200 м в ластах); 🥇Єлизавета Гречихіна, Софія Гречко, Анна Яковлева, Анастасія Макаренко (4х100м в ластах, жінки); 🥇Єлизавета Гречихіна, Софія Гречко, Анна Яковлева, Анастасія Макаренко (4х200м в ластах, жінки); 🥇Софія Гречко (400 м в ластах); 🥇Анастасія Макаренко (100 м в ластах); 🥇Софія Гречко (800 м в ластах). 👏Вітаємо, пишаємося, бажаємо успіхів на наступних змаганнях! #world_sport #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #Brovarysport #Броварський_спорт ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

#історія 🇺🇦24 липня 1990 року над Київрадою вперше було піднято синьо-жовтий прапор. Підняття над Київрадою українського національного прапора стало реакцією на прийняття 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України. Це рішення не було спонтанним: у президії Київради підготували проект рішення, ініційований «Демократичним блоком», свої пропозиції внесли у Секретаріаті Народного руху України. Хоча до останнього не було гарантії, що його проголосують: були спроби комуністів переключити увагу депутатів Київради на питання страйку водіїв трамвайно-тролейбусного підприємства, питання про символіку постійно переносилося на пізніший час, а розглядалися дріб’язкові питання порядку денного. На голосування його поставили лише тоді, коли з’явилася інформація, що багатотисячний натовп з прапором рухається до будівні Київради, розповідають свідки тих подій. Шили стяг на Заході України і напередодні перевезли до Києва. Увечері синьо-жовте полотнище на Софіївській площі, де зібралося біля 100 тисяч людей, освятили священики Української автокефальної та Української греко-католицької церков, церемонію посвяти здійснив архімандрит УПЦ Володимир (Романюк). Після освячення прапор винесли до людей і урочистою ходою понесли до будівлі Київради. «Попереду йшли хлопці-кияни в гарних козацьких строях із шаблями і самопалами. Авангард колони разом з прапором охороняли галицькі січові стрільці. Рух Хрещатиком зупинили, і ми підійшли до Київради. Наші люди організовано розступилися, і ми без проблем підійшли до флагштока і міцно прив'язали освячений прапор до металевої линви. Рівно о 19:00 під спів гімну «Ще не вмерла України…» вже 200-тисячного гурту громадян України, що прийшли на Хрещатик, ми врочисто підняли перший синьо-жовтий прапор над Києвом. На висоті прапор розгорнувся під чистим синім небом Києва, символізуючи могутній поступ молодої держави України» , – згадує про ті події у своїй книзі «Прапори над Україною» Олег Карелін. Деякий час після цього кияни чергували біля флагштока, щоб убезпечити прапор від спроб зірвати і знищити. Варто зазначити, що востаннє до цього синьо-жовтий стяг майорів над столицею України 12 червня 1920 року, коли війська Симона Петлюри та Юзефа Пілсудського залишали Київ. Київ став дев’ятим містом України, де у 1990 році був піднятий блакитно-жовтий прапор. Найпершим 14 березня національний стяг з’явився над міськрадою в Стрию на Львівщині. Пізніше він замайорів над офіційними установами Дрогобича, Львова, Тернополя, Житомира та ін. Певний час на муніципальному рівні столиця відзначала цей день, як День прапора. Згодом постановами Верховної Ради від 18 вересня 1991 року «Про прапор України» і від 28 січня 1992 року «Про Державний прапор України» національному прапору фактично було надано статус офіційного прапора країни. Нині прапор, який було піднято над Київрадою у 1990 році, зберігається в Національному музеї історії України.

24 липня 1990 року над Київрадою вперше було піднято синьо-жовтий прапор. Підняття над Київрадою українського національного прапора стало реакцією на прийняття 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України. Це рішення не було спонтанним: у президії Київради підготували проект рішення, ініційований «Демократичним блоком», свої пропозиції внесли у Секретаріаті Народного руху України. Хоча до останнього не було гарантії, що його проголосують: були спроби комуністів переключити увагу депутатів Київради на питання страйку водіїв трамвайно-тролейбусного підприємства, питання про символіку постійно переносилося на пізніший час, а розглядалися дріб’язкові питання порядку денного. На голосування його поставили лише тоді, коли з’явилася інформація, що багатотисячний натовп з прапором рухається до будівні Київради, розповідають свідки тих подій. Шили стяг на Заході України і напередодні перевезли до Києва. Увечері синьо-жовте полотнище на Софіївській площі, де зібралося біля 100 тисяч людей, освятили священики Української автокефальної та Української греко-католицької церков, церемонію посвяти здійснив архімандрит УПЦ Володимир (Романюк). Після освячення прапор винесли до людей і урочистою ходою понесли до будівлі Київради. «Попереду йшли хлопці-кияни в гарних козацьких строях із шаблями і самопалами. Авангард колони разом з прапором охороняли галицькі січові стрільці. Рух Хрещатиком зупинили, і ми підійшли до Київради. Наші люди організовано розступилися, і ми без проблем підійшли до флагштока і міцно прив'язали освячений прапор до металевої линви. Рівно о 19:00 під спів гімну «Ще не вмерла України…» вже 200-тисячного гурту громадян України, що прийшли на Хрещатик, ми врочисто підняли перший синьо-жовтий прапор над Києвом. На висоті прапор розгорнувся під чистим синім небом Києва, символізуючи могутній поступ молодої держави України» , – згадує про ті події у своїй книзі «Прапори над Україною» Олег Карелін. Деякий час після цього кияни чергували біля флагштока, щоб убезпечити прапор від спроб зірвати і знищити. Варто зазначити, що востаннє до цього синьо-жовтий стяг майорів над столицею України 12 червня 1920 року, коли війська Симона Петлюри та Юзефа Пілсудського залишали Київ. Київ став дев’ятим містом України, де у 1990 році був піднятий блакитно-жовтий прапор. Найпершим 14 березня національний стяг з’явився над міськрадою в Стрию на Львівщині. Пізніше він замайорів над офіційними установами Дрогобича, Львова, Тернополя, Житомира та ін. Певний час на муніципальному рівні столиця відзначала цей день, як День прапора. Згодом постановами Верховної Ради від 18 вересня 1991 року «Про прапор України» і від 28 січня 1992 року «Про Державний прапор України» національному прапору фактично було надано статус офіційного прапора країни. Нині прапор, який було піднято над Київрадою у 1990 році, зберігається в Національному музеї історії України.

#світ В Африці існує безліч способів нанесення візерунків на тканину. Один із найдавніших — набивка або штампування. 🔸 Для цього використовують спеціальні дерев’яні штампи — калиби, вирізані з твердих порід дерева. У Західній Африці їх іноді замінюють керамічними або металевими трафаретами. 🔸 Фарби зазвичай натуральні: індиго, марена, кошеніль, шкірка граната, куркума та інші рослинні чи мінеральні барвники. Це не просто прикраса — це частина культурної ідентичності, спосіб розповісти історію без слів.

#поезія темінь гуляє між коридорами, тиша дзвенить по кутах, спогади, пишно паву‌ттям оздоблені, мріють, щоб хтось їх згадав. дзи‌ґар, що ритм відбивав щосекунди, нині — домівка для снів. більш не живуть в них минулого люди, яких ти любити зумів. люди-примари, пóмилки долі — предмети музею фігур. лиш тіні холодні залами ходять і плачуть, що ти їх забув. ключ від музею викинь із кручі — хай дують свободи вітри. і всіх, хто тебе безсовісно мучив, із пам’яті в порох зітри. Поліна Шишлевська