День пам’яті преподобного Стефана Новосіятеля 9 (22) грудня є Днем пам’яті преподобного Стефана Новосіятеля. Дата свята міститься у церковному православному календарі. Преподобний Стефан народився та виховувався у Константинополі. Його батьками були християни Феофанія та Захарія. Родина мешкала неподалік від святого храму першомученика архідиякона Стефана. Під час вагітності Феофанія дотримувалася суворого утримання від їжі. Як тільки народилось немовля, на грудях дитини виникло зображення хреста, що символізував розп’яття плоті з пристрастями та пожадливістю. У юнацькому віці Стефан займався книжним навчанням, потім вступив до числа кліриків Константинопольської церкви. Після смерті батька Захарія, яку юнак передрік, Стефан тривалий час вів життя затворника. Під час суворого посту до нього явився апостол і наставляв на благочестиве життя. Стефан утримувався від всіх людських втіх, на сороковому році досяг високої моральної чистоти. 12 років чоловік жив у сирій печері, маючи за мету омертвлення своєї плоті. Майже не споживав їжі та не пив води. Стефан преподобний помер на 73-му році життя. За благочестивість та християнські чесноти люди православної віри вшановують пам’ять Стефана Новосіятеля.

День пам’яті святителя Прокла Константинопольського 20 листопада (3 грудня) відзначають День пам’яті святителя Прокла Константинопольського.

#історія #події #Крим 💔 Остання Глава: Трагедія Кримського виходу 1920 року. 17 листопада 1920 року стало датою, що символізує гіркий фінал одного з найзапекліших епізодів Громадянської війни на теренах колишньої імперії – завершення Кримської наступальної операції та остаточну окупацію Криму більшовиками. Ця подія не просто поклала край організованому опору Білого руху під проводом генерала Петра Врангеля, але й ознаменувала трагедію для сотень тисяч людей. ⚔️ Стратегічний Прорив Після запеклих боїв за Північну Таврію, війська Південного фронту Червоної армії (командувач Михайло Фрунзе), маючи значну чисельну перевагу, зосередили удар на останньому рубежі оборони білогвардійців — вузьких перешийках, що з'єднували Крим із материком: Перекопському та Чонгарському. Ключовим моментом став штурм Перекопського валу та Турецького валу. Білі війська, виснажені попередніми боями, проявили неабиякий героїзм, але не змогли стримати масований натиск. Особливо ефективною стала тактика обходу по кризі Сиваша (Гнилого моря), яку застосували червоноармійські частини під командуванням Василя Блюхера. Прорив через Сиваш фактично унеможливив утримання лінії оборони 🛡️. 🚢 Евакуація та "Російський Вихід" Розуміючи неминучість поразки та небажаючи залишатися під більшовицькою владою, генерал Врангель віддав наказ про термінову евакуацію. Впродовж кількох днів, починаючи з 13 листопада 1920 року, з портів Севастополя, Євпаторії, Феодосії та Керчі розпочалася найбільша морська евакуація в історії Громадянської війни, відома як "Російський Вихід" (Русский Исход). Близько 150 кораблів 🛳️, що вміщали військових, козаків, чиновників та цивільних біженців, взяли курс на Константинополь. Загалом Крим покинули понад 146 тисяч осіб. Це був вимушений вихід інтелектуальної, військової та підприємницької еліти, що назавжди змінив демографічний та культурний ландшафт Криму та розсіяв хвилю еміграції по всьому світу. 🩸 Наслідки: "Червоний Терор" З остаточним вступом Червоної армії в Крим розпочалася одна з найбільш трагічних сторінок півострова — масовий "червоний терор". Незважаючи на обіцянки амністії, які давав Фрунзе, каральні органи більшовиків приступили до жорстоких розправ над усіма, кого підозрювали у зв'язках із Білим рухом. Точна кількість жертв досі залишається предметом історичних суперечок, але, за оцінками істориків, вона сягає десятків тисяч осіб 🕯️. Цей день, 17 листопада, не лише засвідчив військовий тріумф більшовиків, але й став символом глибокої національної драми, ознаменувавши завершення відкритої боротьби за державність та встановлення на півострові радянської влади на довгі десятиліття.

СВТ. ІОАНА ЗОЛОТОУСТОГО Великий учитель Церкви Христової свт. Іоан Золотоустий (між 344 і 354-407) народився в Антіохії. По смерті матері він, роздавши майно, прийняв чернецтво, яке називав «істинною філософією», і пішов у пустелю, де написав «Шість слів про священство». 4 р. провів в усамітненні. Якось під час молитви Іоану явилися апп. Іоан Богослов і Петро. Ап. Іоан Богослов передав подвижнику сувій і сповістив про дар від Господа наставляти людей вченням Христовим. Ап. Петро передав св. Іоану ключі Церков. 2 р. дотримувався повної безмовності. 381 р. свт. Антіохійський Мелетій висвятив його на диякона, 386-го - на пресвітера. Св. Іоан виявився блискучим проповідником. Дивовижне красномовство приваблювало до нього людей: християн, єретиків, язичників. Одна проста жінка назвала його Золотоустим. Відтоді всі почали називати його так. 12 р. святий проповідував у храмі. 397 р. був призначений архієп. Константинопольським. Тоді ж склав чин літургії, яка і нині зберегла його ім'я, заснував хресні ходи, ввів антифонний спів за всеношною. Вороги свт. Іоана домоглися вигнання його спочатку до Вірменії, а потім до Абхазії. Свт. Іоан сказав, вирушаючи на заслання: «Не мною по-чалася проповідь, не мною і скінчиться». Зболений, свт. під конвоєм 3 місяці здійснював останній перехід. У Команах він зліг і в склепу св. Василіска відійшов до Господа. Духовна велич, що вражала сучасників, засяяла і в останніх його словах: «Слава Богу за все!» З відривного календаря "Український народний календар" за 13 листопада. ------------

СВТ. ІОАНА ЗОЛОТОУСТОГО Великий учитель Церкви Христової свт. Іоан Золотоустий (між 344 і 354-407) народився в Антіохії. По смерті матері він, роздавши майно, прийняв чернецтво, яке називав «істинною філософією», і пішов у пустелю, де написав «Шість слів про священство». 4 р. провів в усамітненні. Якось під час молитви Іоану явилися апп. Іоан Богослов і Петро. Ап. Іоан Богослов передав подвижнику сувій і сповістив про дар від Господа наставляти людей вченням Христовим. Ап. Петро передав св. Іоану ключі Церков. 2 р. дотримувався повної безмовності. 381 р. свт. Антіохійський Мелетій висвятив його на диякона, 386-го - на пресвітера. Св. Іоан виявився блискучим проповідником. Дивовижне красномовство приваблювало до нього людей: християн, єретиків, язичників. Одна проста жінка назвала його Золотоустим. Відтоді всі почали називати його так. 12 р. святий проповідував у храмі. 397 р. був призначений архієп. Константинопольським. Тоді ж склав чин літургії, яка і нині зберегла його ім'я, заснував хресні ходи, ввів антифонний спів за всеношною. Вороги свт. Іоана домоглися вигнання його спочатку до Вірменії, а потім до Абхазії. Свт. Іоан сказав, вирушаючи на заслання: «Не мною по-чалася проповідь, не мною і скінчиться». Зболений, свт. під конвоєм 3 місяці здійснював останній перехід. У Команах він зліг і в склепу св. Василіска відійшов до Господа. Духовна велич, що вражала сучасників, засяяла і в останніх його словах: «Слава Богу за все!» З відривного календаря "Український народний календар" за 13 листопада. ------------

День пам’яті преподобної Матрони Константинопольської День пам’яті преподобної Матрони Константинопольської відзначають 9 (22) листопада. Вона народилася у Східній Римській імперії близько 392 року у місті Пергія Памфлійська. Матрона Царградська або Єрусалимська була християнською подвижницею. Дівчину віддали заміж за багатого чоловіка на ім’я Дометіан. Після народження доньки Феодотії родина переїхала у Константинополь. У віці 25 років Матрона постійно відвідувала Храм Господній, молилася та стенала про свої гріхи. Тут жінка познайомилася з благочестивими старицями Євгенією та Сусанною. Матроні був віщий сон, тому вона вирішила віддати доньку на виховання стариці, сама постриглася та попрямувала до монастиря Вассіана. Щоб монахи не здогадалися, що серед їхньої братії перебуває жінка, Матрона назвалася євнухом Вавилою, постійно мовчала та працювала. Одного разу преподобний Вассіан побачив у сні, що насправді Вавила – це жінка. Такий самий сон наснився ігумену монастиря Анакію. Преподобний покликав Матрону та почав розпитувати її. Жінка розповіла правду про переслідування чоловіка. Вассіан відправив Матрону до жіночого монастиря у місто Ємес, де згодом вона стала настоятелькою монастиря. Коли Дометіан про це дізнався, почав розшукувати дружину. Матроні довелося ховатись у Єрусалимі, на горі Сінай, в Бериті в язичницькому храмі. Тут вона навернула у християнську віру багато людей. Жінка померла близько 492 року.

11 жовтня 2018 року Вселенський Патріархат підтримав надання автокефалії Православній церкві України. Під головуванням Його Всесвятості, Вселенського Патріарха, Святий і Священний Синод зібрався на чергове засідання з 9 по 11 жовтня 2018 року для вивчення та обговорення питань порядку денного. 📜Священний Синод детально та тривалий час обговорював церковну справу України в присутності Його Преосвященства Архиєпископа Даниїла Памфільського та Його Преосвященства Єпископа Іларіона Едмонтонського, Патріарших Екзархів в Україні, та ухвалив після розширеного обговорення: 1) Підтвердити вже прийняте рішення про те, щоб Вселенський Патріархат приступив до надання автокефалії Церкві України. 2) Відновити станом на сьогоднішній день Ставропігію Вселенського Патріарха в Києві, одну з його багатьох Ставропігій в Україні, які завжди там існували. 3) Прийняти та розглянути прохання про апеляцію від Філарета Денисенка, Макарія Малетича та їх послідовників, які опинилися у схизмі не з догматичних причин, у відповідності до канонічних прерогатив Константинопольського патріарха отримувати такі звернення від ієрархів та інших священнослужителів з усіх Автокефальних Церков. Таким чином, згадані вище особи були канонічно поновлені у своєму єпископському або священицькому сані, також було відновлено сопричастя їхніх вірних з Церквою. 4) Скасувати зобов'язання Синодального листа 1686 року, виданого за обставин того часу, який надавав у порядку ікономії право Патріарху Московському висвячувати Київського митрополита, обраного собором духовенства та вірян його єпархії, який мав згадувати Вселенського Патріарха як свого Першоієрарха за будь-яким богослужінням, проголошуючи та підтверджуючи свою канонічну залежність від Матері-Церкви Константинополя. 5) Звернутися до всіх залучених сторін із закликом утримуватися від захоплення церков, монастирів та іншого майна, а також від будь-яких інших насильницьких дій та помсти, щоб перемагали мир і любов Христа. Зі свого боку, президент Петро Порошенко у Києві заявив, що після рішення Синоду усі українські православні церкви повинні зібратися на Собор і обрати главу нової Помісної церкви, якому буде передано Томос.

ПІДНЕСЕННЯ І ЗАНЕПАД ВІЗАНТІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ (повна історія) #imperium #romanum #візантія #ромеї #царство #римська #імперія #константинополь

Митці України...💙💛 Дніпровська художниця Оксана Папушнікова. «Натюрморт», 2013.🎨 Оксана Анатоліївна ПАПУШНІКОВА (нар.15 березня 1970, Дніпропетровськ, нині – м.Дніпро) – український живописець. Закінчила Дніпропетровське державне художнє училище ім. Є.В.Вучетича у 1989 р. (викладачі – В.І. Афанасьєв, заслужений художник України Г.О.Чернета, заслужений діяч мистецтв Л.О.Антонюк, К.С. Беркута). У 1995 р. закінчила Харківську державну академію дизайну та мистецтв, відділення «Станковий живопис», викладачі – А.М. Константинопольський, Є.П. Єгоров, В.Л. Ганоцький, Ю.Н. Вінтаєв. Участь у виставках з 1990 р. Від 2004 р. викладає рисунок і живопис у Дніпропетровському театрально-художньому коледжі. Член Національної cпілки художників України з 2013 р.

Сьогодні ми відзначаємо велике свято — Покров Пресвятої Богородиці. За переказами, у цей день військо давніх русів на чолі з Аскольдом взяло в облогу центр православ'я — Константинополь. Його мешканці звернулись з молитвами до Богородиці з проханням про порятунок. Богородиця явилася перед людьми та вкрила їх своєю покровою. Після цього вороги вже не могли побачити цих людей та заподіяти їм зла. Як вказують деякі джерела, вражений Аскольд та його дружинники прийняли святе хрещення та стали християнами. Покрова символізує духовний захист Пресвятої Богородиці, яка рятує тих, хто щиро просить її допомоги. Згадаємо, що церква Покрова Пресвятої Богородиці була головною на Запорізькій Січі, а саме свято Покрова було одним з найважливіших днів для козаків – тоді вони проводили свої ради, на яких обирали нового гетьмана або кошового отамана. Збираючись в похід на ворога, козаки молилися до своєї Покровительки: «Під Твою милість прибігаємо», а повернувшись, складали Їй щирі подяки. В їхній бойовій пісні: «Нумо, хлопці, до зброї» є слова: «Нам поможе святий Юр, ще й Пречиста Мати лихо звоювати!». У ХХ столітті козацькі традиції наслідували борці за незалежність України – армія Української Народної Республіки та Українська повстанська армія, тому й днем офіційного створення УПА було обрано свято Покрова. Історія нашого народу пам’ятає багато чудесних випадків допомоги Божої Матері, передусім, у часи нападу ворогів на нашу землю. Тож і нині, крізь віки, ми молимося до нашої Небесної Захисниці, щоб Вона покрила нас і всю Україну Своїм чесним омофором – захистила від зла і лютого ворога, допомогла наблизити перемогу. Бо Вона у Бозі – наша Надія і Заступниця.