• Позов дружини Порошенка про поділ майна без предмета спору має ознаки шахрайства
    Марина та Петро Порошенко ризикують отримати звинувачення у шахрайстві, т.к. намагаються через суд поділити майно, хоча відсутня сама суперечка між подружжям, як підстава для позову. Експерти вже назвали такі дії політика спробами обійти закон та фактично вивести активи олігарха з-під санкцій. Якщо суддя почне розглядати справу без реальної суперечки між Порошенком, ризикує не лише своєю репутацією, а й стане співучасником злочину.
    "27 березня 2025 р. Марина Порошенко подала позов до Крижопільського районного суду Вінницької області про поділ майна подружжя. Йдеться про активи, оцінна вартість яких перевищує 17,1 млрд грн (майже $0.5 млрд). Так, Марина обожнює російську культуру і вимагає віддати їй твори російських художників. Одну з картин зі своєї колекції Петро Порошенко раніше подарував Януковичу – це картина Айвазовського «Константинополь на світанку» вартістю на той час $1,8 млн. Крім творів мистецтва, дружина Порошенко намагається відсудити, а по суті вивести з-під санкцій акції ПАТ «ЗНКІФ «Прайм Ессет».
    Спробою через суд поділити майно Порошенко планує ошукати закон та країну, що вже неодноразово робив до цього. «Можна згадати як Порошенко, будучи президентом, пообіцяв продати «Рошен», а потім роками мучив усю країну брехнею про «сліпий» траст. Як «скорбив» над смертями загиблих воїнів АТО, а сам торгував із росією в Липецьку та окупованому Криму. Як вдавав, що воює з терористами ОРДЛО, а сам купував у них вугілля, щоб перепродати Україні. Усі роки Порошенка при владі – це одна велика схема щодо обходу закону. А позов Марини – просто ще одна спроба вкотре обдурити державу та українців"
    , – написав політексперт Петро Олещук.
    Позов дружини Порошенка про поділ майна без предмета спору має ознаки шахрайства Марина та Петро Порошенко ризикують отримати звинувачення у шахрайстві, т.к. намагаються через суд поділити майно, хоча відсутня сама суперечка між подружжям, як підстава для позову. Експерти вже назвали такі дії політика спробами обійти закон та фактично вивести активи олігарха з-під санкцій. Якщо суддя почне розглядати справу без реальної суперечки між Порошенком, ризикує не лише своєю репутацією, а й стане співучасником злочину. "27 березня 2025 р. Марина Порошенко подала позов до Крижопільського районного суду Вінницької області про поділ майна подружжя. Йдеться про активи, оцінна вартість яких перевищує 17,1 млрд грн (майже $0.5 млрд). Так, Марина обожнює російську культуру і вимагає віддати їй твори російських художників. Одну з картин зі своєї колекції Петро Порошенко раніше подарував Януковичу – це картина Айвазовського «Константинополь на світанку» вартістю на той час $1,8 млн. Крім творів мистецтва, дружина Порошенко намагається відсудити, а по суті вивести з-під санкцій акції ПАТ «ЗНКІФ «Прайм Ессет». Спробою через суд поділити майно Порошенко планує ошукати закон та країну, що вже неодноразово робив до цього. «Можна згадати як Порошенко, будучи президентом, пообіцяв продати «Рошен», а потім роками мучив усю країну брехнею про «сліпий» траст. Як «скорбив» над смертями загиблих воїнів АТО, а сам торгував із росією в Липецьку та окупованому Криму. Як вдавав, що воює з терористами ОРДЛО, а сам купував у них вугілля, щоб перепродати Україні. Усі роки Порошенка при владі – це одна велика схема щодо обходу закону. А позов Марини – просто ще одна спроба вкотре обдурити державу та українців" , – написав політексперт Петро Олещук.
    519переглядів
  • 🔥24 травня 1571 року Кримський хан Девлет Ґерай з військом підійшов до Москви. Війська хана пограбували та спалили московські посади та Земляне місто.

    3 червня вогонь також перекинувся на Кремль: згорів Опричний двір та палац царя, в пожежі загинув від поранення головнокомандувач московського війська князь Іван Більський. Не маючи осадних знарядь, в оточені кам'яними стінами Кремль і Китай-город Девлет Ґерай не увійшов.

    Похід був спровокований порушенням васальної присяги Московії Кримському ханству. Ще 1561 року московити «отримали грамоту константинопольського патріарха» (яка виявилась фальшивою), що стверджувала права Івана IV на царство. На 1563 рік відносини між Московським царством і Кримським ханством остаточно погіршились, що призвело до війни.

    🔥24 травня 1571 року Кримський хан Девлет Ґерай з військом підійшов до Москви. Війська хана пограбували та спалили московські посади та Земляне місто. 3 червня вогонь також перекинувся на Кремль: згорів Опричний двір та палац царя, в пожежі загинув від поранення головнокомандувач московського війська князь Іван Більський. Не маючи осадних знарядь, в оточені кам'яними стінами Кремль і Китай-город Девлет Ґерай не увійшов. Похід був спровокований порушенням васальної присяги Московії Кримському ханству. Ще 1561 року московити «отримали грамоту константинопольського патріарха» (яка виявилась фальшивою), що стверджувала права Івана IV на царство. На 1563 рік відносини між Московським царством і Кримським ханством остаточно погіршились, що призвело до війни.
    Love
    Like
    3
    519переглядів
  • МЧЧ. БЛГВВ. КНН. БОРИСА І ГЛІБА

    Свв. Борис і Гліб (у хрещенні Роман і Давид) - перші давньоукраїнські святі, канонізовані як Руською, так і Константинопольською Церквами. Вони були молодшими синами кн. Володимира. Народившись незадовго до хрещення Русі-України, брати були християнами. Старший, Борис, отримав гарну освіту. Він любив читати Святе Письмо, твори святих отців і особливо житія святих. Гліб з дитинства поділяв його прагнення присвятити життя служінню Богу.

    Ще за життя батька Борис отримав у спадок Ростов. Незадовго до своєї смерті вел. кн. Володимир закликав Бориса до Києва і направив його з військом проти печенігів. По смерті кн. Володимира старший із синів, Святополк, оголосив себе вел. кн. Київським.

    Св. Борис у цей час повертався з походу, так і не зустрівши печенігів. Він розпустив військо. Однак Святополк не повірив щирості Бориса і підіслав до нього вбивць. Ті напали, коли він молився за утренею в неділю 24 липня 1015 р. в наметі на березі р. Альти, і пронизали списами. 3 ним був убитий слуга Георгій Угрин. Тіло кн. Бориса таємно привезли до Вишгорода і поклали в храмі Св. Василія Великого.

    Після цього Святополк, названий пізніше Окаянним, настільки ж віроломно умертвив кн. Гліба. Підступно викликавши брата з його уділу - Мурома, Святополк послав йому назустріч убивць. Зустріч Гліба з ними сталася в гирлі р. Смядині, під Смоленськом.

    Свої життя страстотерпці поклали на вівтар братньої любові і стали першими святими Русі-України.

    З відривного календаря "З вірою в душі" за 24 липня.
    -----------
    МЧЧ. БЛГВВ. КНН. БОРИСА І ГЛІБА Свв. Борис і Гліб (у хрещенні Роман і Давид) - перші давньоукраїнські святі, канонізовані як Руською, так і Константинопольською Церквами. Вони були молодшими синами кн. Володимира. Народившись незадовго до хрещення Русі-України, брати були християнами. Старший, Борис, отримав гарну освіту. Він любив читати Святе Письмо, твори святих отців і особливо житія святих. Гліб з дитинства поділяв його прагнення присвятити життя служінню Богу. Ще за життя батька Борис отримав у спадок Ростов. Незадовго до своєї смерті вел. кн. Володимир закликав Бориса до Києва і направив його з військом проти печенігів. По смерті кн. Володимира старший із синів, Святополк, оголосив себе вел. кн. Київським. Св. Борис у цей час повертався з походу, так і не зустрівши печенігів. Він розпустив військо. Однак Святополк не повірив щирості Бориса і підіслав до нього вбивць. Ті напали, коли він молився за утренею в неділю 24 липня 1015 р. в наметі на березі р. Альти, і пронизали списами. 3 ним був убитий слуга Георгій Угрин. Тіло кн. Бориса таємно привезли до Вишгорода і поклали в храмі Св. Василія Великого. Після цього Святополк, названий пізніше Окаянним, настільки ж віроломно умертвив кн. Гліба. Підступно викликавши брата з його уділу - Мурома, Святополк послав йому назустріч убивць. Зустріч Гліба з ними сталася в гирлі р. Смядині, під Смоленськом. Свої життя страстотерпці поклали на вівтар братньої любові і стали першими святими Русі-України. З відривного календаря "З вірою в душі" за 24 липня. -----------
    Like
    1
    214переглядів
  • #imperium #romanum #візантія #ромеї #царство #римська #імперія #константинополь
    #imperium #romanum #візантія #ромеї #царство #римська #імперія #константинополь
    Divna Lyubovich - Gimn Vizantiiskoi imperii XIII veka
    Gimn Imperatora Vizantiiskoi Imperii YUstiniana - CZivilizacziya IV
    Orthodox Serbian Choir - Gimn Vizantii
    Gimn Imperatora Vizantiiskoi Imperii YUstiniana - duhovye
    Love
    1
    1Kпереглядів
  • Борися, наша Україно!
    Борись сміливо, до кінця
    За мирне, світле, чисте небо,
    За вільне краще майбуття!
    Не забуваймо тих Героїв,
    Котрі пішли у Небеса,
    Тих, що рятують Україну,
    Ціною власного життя!

    ©️Автор невідомий

    #Слава_Україні!✌️🇺🇦 #Героям_Слава!💙💛
    ---------------

    ΡΙΒΗΟАΠ. ΒΕЛ. КН. ВОЛОДИМИРА

    З ім'ям рівноап. вел. кн. Володимира (960/963-1015) пов'язана визначна подія в історії нашого народу Хрещення Русі-України.

    За Володимира розширилися межі держави від Балтійського моря на півночі до р. Буг на півдні. Єдина країна вимагала єдиної об'єднавчої релігії. До Києва почали наїжджати проповідники різних релігій: мусульмани, католики, юдеї. Опісля прибув посланець Патріарха Константинопольського Миколая Хрисоверга. Відпустивши посла, кн. Володимир зібрав раду. Було вирішено відправити послів і випробувати кожну віру на місцях. Найсильніше враження справило богослужіння греків у храмі Св. Софії, Премудрості Божої (Константинополь). 987 р. кн. Володимир виступив у похід на м. Херсонес (Корсунь) в Криму, яке тоді належало Візантійській імперії, аби домогтися руки царівни Анни. Умовою шлюбу було прийняття кн. Володимиром віри Христової. Коли Анна прибула до Херсонеса, кн. Володимир раптом осліп. Під час хрещення він прозрів. По поверненні до Києва кн. Володимир зібрав 12-ох синів, двір і бояр, охрестив їх і почав скидати ідолів у Дніпро. Охрещені обходили площі та хати киян.

    Вел. кн. Володимир призначив день всенародного Хрещення і оголосив по всьому місту: «Якщо хтось не прийде зранку на річку, чи то багатий, чи то вбогий, чи жебрак, чи невільник, непокору до мене виявить!». Незгодні втекли. Кияни прийшли туди, де р. Почайна впадає у Дніпро. Люди входили у води Дніпра; священники на чолі з 1-им Київським митр. Михаїлом охрещували їх.

    З відривного календаря "З вірою в душі" за 15 липня.
    -----------
    Борися, наша Україно! Борись сміливо, до кінця За мирне, світле, чисте небо, За вільне краще майбуття! Не забуваймо тих Героїв, Котрі пішли у Небеса, Тих, що рятують Україну, Ціною власного життя! ©️Автор невідомий #Слава_Україні!✌️🇺🇦 #Героям_Слава!💙💛 --------------- ΡΙΒΗΟАΠ. ΒΕЛ. КН. ВОЛОДИМИРА З ім'ям рівноап. вел. кн. Володимира (960/963-1015) пов'язана визначна подія в історії нашого народу Хрещення Русі-України. За Володимира розширилися межі держави від Балтійського моря на півночі до р. Буг на півдні. Єдина країна вимагала єдиної об'єднавчої релігії. До Києва почали наїжджати проповідники різних релігій: мусульмани, католики, юдеї. Опісля прибув посланець Патріарха Константинопольського Миколая Хрисоверга. Відпустивши посла, кн. Володимир зібрав раду. Було вирішено відправити послів і випробувати кожну віру на місцях. Найсильніше враження справило богослужіння греків у храмі Св. Софії, Премудрості Божої (Константинополь). 987 р. кн. Володимир виступив у похід на м. Херсонес (Корсунь) в Криму, яке тоді належало Візантійській імперії, аби домогтися руки царівни Анни. Умовою шлюбу було прийняття кн. Володимиром віри Христової. Коли Анна прибула до Херсонеса, кн. Володимир раптом осліп. Під час хрещення він прозрів. По поверненні до Києва кн. Володимир зібрав 12-ох синів, двір і бояр, охрестив їх і почав скидати ідолів у Дніпро. Охрещені обходили площі та хати киян. Вел. кн. Володимир призначив день всенародного Хрещення і оголосив по всьому місту: «Якщо хтось не прийде зранку на річку, чи то багатий, чи то вбогий, чи жебрак, чи невільник, непокору до мене виявить!». Незгодні втекли. Кияни прийшли туди, де р. Почайна впадає у Дніпро. Люди входили у води Дніпра; священники на чолі з 1-им Київським митр. Михаїлом охрещували їх. З відривного календаря "З вірою в душі" за 15 липня. -----------
    Like
    1
    432переглядів
  • МЧЧ. БЛГВВ. КНН. БОРИСА І ГЛІБА

    Свв. Борис і Гліб (у хрещенні Роман і Давид) - перші давньоукраїнські святі, канонізовані як Руською, так і Константинопольською Церквами. Вони були молодшими синами кн. Володимира. Народившись незадовго до хрещення Русі-України, брати були християнами. Старший, Борис, отримав гарну освіту. Він любив читати Святе Письмо, твори святих отців і особливо житія святих. Гліб з дитинства поділяв його прагнення присвятити життя служінню Богу.

    Ще за життя батька Борис отримав у спадок Ростов. Незадовго до своєї смерті вел. кн. Володимир закликав Бориса до Києва і направив його з військом проти печенігів. По смерті кн. Володимира старший із синів, Святополк, оголосив себе вел. кн. Київським.

    Св. Борис у цей час повертався з походу, так і не зустрівши печенігів. Він розпустив військо. Однак Святополк не повірив щирості Бориса і підіслав до нього вбивць. Ті напали, коли він молився за утренею в неділю 24 липня 1015 р. в наметі на березі р. Альти, і пронизали списами. 3 ним був убитий слуга Георгій Угрин. Тіло кн. Бориса таємно привезли до Вишгорода і поклали в храмі Св. Василія Великого.

    Після цього Святополк, названий пізніше Окаянним, настільки ж віроломно умертвив кн. Гліба. Підступно викликавши брата з його уділу - Мурома, Святополк послав йому назустріч убивць. Зустріч Гліба з ними сталася в гирлі р. Смядині, під Смоленськом.

    Свої життя страстотерпці поклали на вівтар братньої любові і стали першими святими Русі-України.

    З відривного календаря "З вірою в душі" за 24 липня.
    -----------
    МЧЧ. БЛГВВ. КНН. БОРИСА І ГЛІБА Свв. Борис і Гліб (у хрещенні Роман і Давид) - перші давньоукраїнські святі, канонізовані як Руською, так і Константинопольською Церквами. Вони були молодшими синами кн. Володимира. Народившись незадовго до хрещення Русі-України, брати були християнами. Старший, Борис, отримав гарну освіту. Він любив читати Святе Письмо, твори святих отців і особливо житія святих. Гліб з дитинства поділяв його прагнення присвятити життя служінню Богу. Ще за життя батька Борис отримав у спадок Ростов. Незадовго до своєї смерті вел. кн. Володимир закликав Бориса до Києва і направив його з військом проти печенігів. По смерті кн. Володимира старший із синів, Святополк, оголосив себе вел. кн. Київським. Св. Борис у цей час повертався з походу, так і не зустрівши печенігів. Він розпустив військо. Однак Святополк не повірив щирості Бориса і підіслав до нього вбивць. Ті напали, коли він молився за утренею в неділю 24 липня 1015 р. в наметі на березі р. Альти, і пронизали списами. 3 ним був убитий слуга Георгій Угрин. Тіло кн. Бориса таємно привезли до Вишгорода і поклали в храмі Св. Василія Великого. Після цього Святополк, названий пізніше Окаянним, настільки ж віроломно умертвив кн. Гліба. Підступно викликавши брата з його уділу - Мурома, Святополк послав йому назустріч убивць. Зустріч Гліба з ними сталася в гирлі р. Смядині, під Смоленськом. Свої життя страстотерпці поклали на вівтар братньої любові і стали першими святими Русі-України. З відривного календаря "З вірою в душі" за 24 липня. -----------
    198переглядів
  • ПЕРЕНЕСЕННЯ МОЩЕЙ СВТ. НИКИФОРА

    Прп. Никифора (758-828), Патр. Константинопольського, імп. Лев Вірменин за шанування ікон вигнав з престолу на о. Проконнис. Відмучившися там 13 років, святий помер і був похований при монастирі Св. Феодора, який він збудував.

    Коли патріарший престол прийняв св. Мефодій, за цариці Феодори, повернулося шанування ікон. Тоді й мощі прп. Никифора з вигнання до Константинополя були повернені. Патр. Мефодій порадив цариці Феодорі повернути до столиці мощі прп. Никифора. Цариця погодилася. Не зволікаючи, патріарх відплив на о. Проконніс, і йшло за ним багато люду. У монастир Св. Феодора прийшовши, відкрив гріб св. Никифора - і побачили всі його тіло після 19-ти років поховання без тління.

    Св. Мефодій увійшов у гріб і, обійнявши чесні мощі, просив прп. Никифора, як живого, віддати свої чесні мощі. Потім підняв із землі мощі святого, в нову раку поклав, взяв на плечі і з псалмоспівами вніс на корабель.

    Цариця Феодора із сином Михаїлом і всім синклітом й освяченими особами, і весь люд зі свічками і кадилами вийшли до пристані назустріч чесним мощам св. Никифора. Взявши їх, несли спершу до соборної церкви Св. Софії, з якої він колись вигнаний був. Було те повернення мощей 13 березня, у той самий день, в який раніше цар вигнав св. Никифора. Коли світало, несли мощі зі Св. Софії до церкви Св. Апостолів і там поклали їх.

    З відривного календаря «З вірою в душі» за 13 березня.
    ----------------
    ПЕРЕНЕСЕННЯ МОЩЕЙ СВТ. НИКИФОРА Прп. Никифора (758-828), Патр. Константинопольського, імп. Лев Вірменин за шанування ікон вигнав з престолу на о. Проконнис. Відмучившися там 13 років, святий помер і був похований при монастирі Св. Феодора, який він збудував. Коли патріарший престол прийняв св. Мефодій, за цариці Феодори, повернулося шанування ікон. Тоді й мощі прп. Никифора з вигнання до Константинополя були повернені. Патр. Мефодій порадив цариці Феодорі повернути до столиці мощі прп. Никифора. Цариця погодилася. Не зволікаючи, патріарх відплив на о. Проконніс, і йшло за ним багато люду. У монастир Св. Феодора прийшовши, відкрив гріб св. Никифора - і побачили всі його тіло після 19-ти років поховання без тління. Св. Мефодій увійшов у гріб і, обійнявши чесні мощі, просив прп. Никифора, як живого, віддати свої чесні мощі. Потім підняв із землі мощі святого, в нову раку поклав, взяв на плечі і з псалмоспівами вніс на корабель. Цариця Феодора із сином Михаїлом і всім синклітом й освяченими особами, і весь люд зі свічками і кадилами вийшли до пристані назустріч чесним мощам св. Никифора. Взявши їх, несли спершу до соборної церкви Св. Софії, з якої він колись вигнаний був. Було те повернення мощей 13 березня, у той самий день, в який раніше цар вигнав св. Никифора. Коли світало, несли мощі зі Св. Софії до церкви Св. Апостолів і там поклали їх. З відривного календаря «З вірою в душі» за 13 березня. ----------------
    585переглядів 1 Поширень
  • Борися, наша Україно!
    Борись сміливо, до кінця
    За мирне, світле, чисте небо,
    За вільне краще майбуття!
    Не забуваймо тих Героїв,
    Котрі пішли у Небеса,
    Тих, що рятують Україну,
    Ціною власного життя!

    ©️Автор невідомий

    #Слава_Україні!✌️🇺🇦 #Героям_Слава!💙💛
    ---------------

    ΡΙΒΗΟАΠ. ΒΕЛ. КН. ВОЛОДИМИРА

    З ім'ям рівноап. вел. кн. Володимира (960/963-1015) пов'язана визначна подія в історії нашого народу Хрещення Русі-України.

    За Володимира розширилися межі держави від Балтійського моря на півночі до р. Буг на півдні. Єдина країна вимагала єдиної об'єднавчої релігії. До Києва почали наїжджати проповідники різних релігій: мусульмани, католики, юдеї. Опісля прибув посланець Патріарха Константинопольського Миколая Хрисоверга. Відпустивши посла, кн. Володимир зібрав раду. Було вирішено відправити послів і випробувати кожну віру на місцях. Найсильніше враження справило богослужіння греків у храмі Св. Софії, Премудрості Божої (Константинополь). 987 р. кн. Володимир виступив у похід на м. Херсонес (Корсунь) в Криму, яке тоді належало Візантійській імперії, аби домогтися руки царівни Анни. Умовою шлюбу було прийняття кн. Володимиром віри Христової. Коли Анна прибула до Херсонеса, кн. Володимир раптом осліп. Під час хрещення він прозрів. По поверненні до Києва кн. Володимир зібрав 12-ох синів, двір і бояр, охрестив їх і почав скидати ідолів у Дніпро. Охрещені обходили площі та хати киян.

    Вел. кн. Володимир призначив день всенародного Хрещення і оголосив по всьому місту: «Якщо хтось не прийде зранку на річку, чи то багатий, чи то вбогий, чи жебрак, чи невільник, непокору до мене виявить!». Незгодні втекли. Кияни прийшли туди, де р. Почайна впадає у Дніпро. Люди входили у води Дніпра; священники на чолі з 1-им Київським митр. Михаїлом охрещували їх.

    З відривного календаря "З вірою в душі" за 15 липня.
    -----------
    Борися, наша Україно! Борись сміливо, до кінця За мирне, світле, чисте небо, За вільне краще майбуття! Не забуваймо тих Героїв, Котрі пішли у Небеса, Тих, що рятують Україну, Ціною власного життя! ©️Автор невідомий #Слава_Україні!✌️🇺🇦 #Героям_Слава!💙💛 --------------- ΡΙΒΗΟАΠ. ΒΕЛ. КН. ВОЛОДИМИРА З ім'ям рівноап. вел. кн. Володимира (960/963-1015) пов'язана визначна подія в історії нашого народу Хрещення Русі-України. За Володимира розширилися межі держави від Балтійського моря на півночі до р. Буг на півдні. Єдина країна вимагала єдиної об'єднавчої релігії. До Києва почали наїжджати проповідники різних релігій: мусульмани, католики, юдеї. Опісля прибув посланець Патріарха Константинопольського Миколая Хрисоверга. Відпустивши посла, кн. Володимир зібрав раду. Було вирішено відправити послів і випробувати кожну віру на місцях. Найсильніше враження справило богослужіння греків у храмі Св. Софії, Премудрості Божої (Константинополь). 987 р. кн. Володимир виступив у похід на м. Херсонес (Корсунь) в Криму, яке тоді належало Візантійській імперії, аби домогтися руки царівни Анни. Умовою шлюбу було прийняття кн. Володимиром віри Христової. Коли Анна прибула до Херсонеса, кн. Володимир раптом осліп. Під час хрещення він прозрів. По поверненні до Києва кн. Володимир зібрав 12-ох синів, двір і бояр, охрестив їх і почав скидати ідолів у Дніпро. Охрещені обходили площі та хати киян. Вел. кн. Володимир призначив день всенародного Хрещення і оголосив по всьому місту: «Якщо хтось не прийде зранку на річку, чи то багатий, чи то вбогий, чи жебрак, чи невільник, непокору до мене виявить!». Незгодні втекли. Кияни прийшли туди, де р. Почайна впадає у Дніпро. Люди входили у води Дніпра; священники на чолі з 1-им Київським митр. Михаїлом охрещували їх. З відривного календаря "З вірою в душі" за 15 липня. -----------
    Love
    1
    457переглядів