#література В Україні запустили проєкт «Буксінь» — мобільну бібліотеку в автобусі, який забезпечений книжками та культурною програмою. Автобус спеціально обладнаний під мобільну бібліотеку: всередині облаштовані книжкові полиці, робоче місце для бібліотекаря та столик для читачів, які можуть працювати за ноутбуком. Окрім того, в автобусі є пандус для крісла колісного або дитячого візочка. Після прибуття автобуса в Україну відбувся його ребрендинг — так створили «Буксінь». Назву «Буксінь» обрали не випадково — автобус став гусінню, яка везе книжки до читачів. Повністю оновили й наповнення бібліотеки — придбали книжки про здоров’я для дітей та дорослих, а також художні видання для читачів різного віку. Книги українською

«Наташі»: Обличчя рабства, що носить губну помаду. ❗Торгівля людьми — це не тіньова змова минулого. Це злочин, який зараз, в цю мить, калічить долі жінок, вплетених у павутину сексуальної експлуатації. За блиском вивісок нічних клубів в європейських столицях ховаються сльози і крики жінок, чий голос не чують. Їх викрадають, обманом заманюють за кордон, позбавляють паспортів і перетворюють на товар. Не на працівниць. Не на моделей. Товар. Саме про них — про «Наташ» — пише канадський журналіст Віктор Маларек. У своїй книзі, що отримала назву, яка вже стала символом втраченої свободи, він розкриває найстрашніші сторінки сучасного рабства. Книга мов сирена для тих, хто наївно вірить у солодкі обіцянки «роботи за кордоном». 📖 У кожній главі — історії українок, молдованок, румунок. Їхні мрії перетворилися на кошмари, а життя — на безперервне виживання. Вони більше не мають імен — лише клеймо. Вони не знають, чи побачать батьків, не знають, чи зможуть колись вимовити власне ім’я без страху. ⛓️ Торгівля людьми — це злочин, що має тисячі форм, але одну мету: знецінити життя до рівня готівки. І коли останній слід червоної помади зітреться з бокалу у барі на чужині — залишиться лише пустота. І тільки тоді суспільство починає питати: «Як це сталося?» Маларек не просто пише. Він звинувачує. Він волає. Його «Наташі» — це не просто книжка. Це попередження, написане кров’ю і слізьми. Прослухати аудіокнигу 📚🎙️🎧 Переходьте за посиланням 👇 https://t.me/RuslanSpeaks ✍️29.07.2025

#архів Першим букварем, виданим в Україні, був «Буквар» («Азбука»), надрукований у 1574 р. у Львові першодрукарем Іваном Федоровим. Книжка складалася з абетки, складів, зразків відмінювання і короткої читанки. До нас дійшов лише один примірник, який знайдено в Римі 1927 р. Зберігається в бібліотеці Гарвардського університету (США). Факсимільне видання було здійснено в Києві 1964 та 1974 рр.

В Україні запустили проєкт «Буксінь» — мобільну бібліотеку в автобусі, який забезпечений книжками та культурною програмою. Про це Читомо повідомили у благодійному фонді «Бібліотечна країна». Мобільна бібліотека курсує Україною, надаючи доступ до літератури громадам, в тому числі в місцях компактного проживання внутрішньо переміщених осіб. Окрім того, у мобільній бібліотеці також влаштовують різні активності для дітей та дорослих — письменники разом із командою організовують інтерактивні читання, ігри, вікторини та культурні активності. https://chytomo.com/v-ukraini-pochala-pratsiuvaty-mobilna-biblioteka-buksin/

Друк книги Тернопіль за посиланням - https://oldorcs.com/services/book Друкуємо книгу форматів: А3, А4, А5, B5, або під ваш індивідуальний розмір. Скріплюємо скобами, пружиною, або клеєм. Ми можемо розробити для вас індивідуальний дизайн та здійснити друк будь-якого тиражу. Студія друку OLDORCS Тернопіль пропонує послугу друкування книги та багато інших послуг друку, дизайну та реклами. ☎ Телефонуйте, або пишіть у Вайбер чи Телеграм 097 207 3030. ❗ І пам'ятайте, що хороший дизайн - це хороший бізнес! #тернопіль #oldorcs #україна #книга #друккниг #книжка #друккнижок #друк #поліграфія #друкарня #типографія #поліграфічніпослуги

#архів Його звали Семюел Харлан. Вважають, що він був ветераном Громадянської війни в США. У 1905 році він щоранку сідав на ґанку свого будинку у Вірджинії, загорнутий у вовняне пальто навіть у літню спеку. Мушкет, який він колись носив, давно зник. Як і більшість його товаришів. Але війна й досі жила в його погляді — тихому, далекому, непохитному. Він рідко згадував про битви. Ні про Фредеріксберг, ні про Антітем, ні про ті роки бруду, вогню та смерті. Але його мовчання говорило більше, ніж будь-які слова. Кожна зморшка була спогадом. Кожен подих — неначе невимовне ім’я. Про нього знали лише як про старого на ґанку. Діти шепотіли легенди. Дехто віддавав йому честь. Але всередині Семюел бачив уже зовсім інший світ, який йому був чужим. Поїзди гуркотіли гучніше. Міста росли. Але він тримався за інший час — час честі, болю й жертви. Його тростина тихо постукувала по дереву. Вітер ворушив сиве волосся. І саме в тій миті історія дихала — не в книжках чи парадах, а в самотньому чоловікові, який спостерігав, як згасає останнє світло дня. У США розповідають цю історію про Семюела Харлана — ветерана, який бачив усю трагедію війни. Але на 100% ми не можемо перевірити, чи вона достовірна, чи це лише красива легенда про покоління, яке пережило війну.

Друк книги Тернопіль за посиланням - https://oldorcs.com/services/book Друкуємо книгу форматів: А3, А4, А5, B5, або під ваш індивідуальний розмір. Скріплюємо скобами, пружиною, або клеєм. Ми можемо розробити для вас індивідуальний дизайн та здійснити друк будь-якого тиражу. Студія друку OLDORCS Тернопіль пропонує послугу друкування книги та багато інших послуг друку, дизайну та реклами. ☎ Телефонуйте, або пишіть у Вайбер чи Телеграм 097 207 3030. ❗ І пам'ятайте, що хороший дизайн - це хороший бізнес! #тернопіль #oldorcs #україна #книга #друккниг #книжка #друккнижок #друк #поліграфія #друкарня #типографія #поліграфічніпослуги

Мало хто знає, але в роману "Диявол носить Prada" є продовження. У 2013 році вийшла книжка Revenge Wears Prada — офіційний сиквел історії про Енді Сакс, Міранду Прістлі та життя після Runway. Та на відміну від першої частини, екранізованої у культовому фільмі 2006 року, друга книжка залишилася майже непоміченою. І, можливо, не дарма. Журналістка Олівія Аллен прочитала Revenge Wears Prada замість нас і чесно пояснює, чому цей роман — зовсім не те, на що сподівалися фанати. https://vogue.ua/article/culture/knigi/tak-u-knigi-diyavol-nosit-prada-ye-prodovzhennya-i-mi-prochitali-yogo-shchob-vi-ne-musili-60275.html

#поезія Мама фарбує волосся брунатно-рудим. Мамині очі — волошки: насичено-сині, Ніжно-замріяні. Неня в усьому мій спільник, Радник, учитель і подруга номер один. Я малолітня вдихаю її аромат — Терпко-солодкий, квітковий: бузково-жасминний. Тепла, як літо, матуся обожнює зими. Каже: «Морозно... Ти з бабою вдома? Дарма!» Вечір затúшний: пірнаю під ковдру, тоді Мати вигадує казку чи згадує Бога... Мамина Біблія — книжка затерта до дір: Сотні підкреслень, пожухлий гербарій на спогад... *** Мама граційна, гарніша від леді з реклам, Ніжна й жіночна. У пору духмяних акацій Носить спідниці та сукні: здебільшого максі, Світло-блакитні й зелені... Як вітер легка. Ольга за паспортом, Льоля — для тих, хто близькі. Трохи журлива: пізнала колючість утрати. Віддано любить, хоч дехто любові не вартий. Має за цінність листівки й десяток листів. Вічно в турботах — від них залюбки б утекла. Певна, що щастя не можна зміря‌ти грошима, Марить мистецтвом, віршує та іграшки шиє... Мріє: «Частіше б ходити в кіно й у театр». Любить просте — восени хризантемні хмарки Вдома повсюди: улюблені мамині квіти. Неня з таких, хто до світу всім серцем відкритий, Хто не для себе живе, а для інших горить. *** Мамині руки тонкі та від болю дрижать. Мама говорить: «Лишається вже небагато... Знаєш, урешті втухає спекотне багаття, Люди так само... Вже час догорати, а жаль...» «Ні, — заперечую, — викинь дурню з голови, Ще не стара, про розлуку казати зарано». Мама змовкає.  А в жовтні згасає на ранок: Ніби у вирій, тікає до раю від злив. Б'ється на друзки все звичне й щасливе: крихке. Жовтень уперше здається холодним і довгим. Маю надію, що там, де вона, хризантем Цілі сади та немає ні сліз, ні тривоги. Марія Чекарьова 28 червня–початок липня 2025 року

#література 📚 У вересні вийде друком нова книжка Андрія Любки — шпигунський роман «Вечір у Стамбулі». Письменник створив його минулого літа, коли через серйозну травму ноги кілька місяців пересувався в колісному кріслі та на милицях. Андрій Любка зауважив, що новий роман відрізняється від його звичного доробку, але має впізнавані риси авторського стилю. Про що ж книжка — письменника у матеріалі: https://suspilne.media/culture/1085317-vecir-u-stambuli-andrij-lubka-rozpoviv-pro-svij-novij-spigunskij-roman/