• #поезія
    В кутку старої скрині, в глибині,
    Де сплять роки, загорнуті в чекання,
    Лежить вона — розрада у вбранні,
    Останнє мамине німе послання.
    Я розгорну тернову пам’ять ту,
    Яку матуся на плечах носила.
    Вдихну крізь роки ніжну гіркоту —
    У ній була її незламна сила.
    Загорнуся в обійми вовняні,
    Притисну до щоки яскраві квіти.
    І знову я дитина, і мені
    Є де від бурь і від вітрів спочити.
    Здається, пахне хлібом, чебрецем,
    І теплим молоком, і літнім садом.
    Матуся лагідно торкнеться до лиця,
    І біль розійдеться вечірнім зорепадом.
    Та хустка — не тканина, а душа,
    Що зігріва, хоч мами вже немає.
    Коли самотність серце розруша,
    Вона мене, мов крилами, вкриває.
    Сумую, мамо… Твій терновий цвіт
    Прихистком став моїм єдиним.
    Крізь цю хустину бачу досі світ
    Як у дитинстві - тихим і спокійним.

    Ольга Соколовська
    #поезія В кутку старої скрині, в глибині, Де сплять роки, загорнуті в чекання, Лежить вона — розрада у вбранні, Останнє мамине німе послання. Я розгорну тернову пам’ять ту, Яку матуся на плечах носила. Вдихну крізь роки ніжну гіркоту — У ній була її незламна сила. Загорнуся в обійми вовняні, Притисну до щоки яскраві квіти. І знову я дитина, і мені Є де від бурь і від вітрів спочити. Здається, пахне хлібом, чебрецем, І теплим молоком, і літнім садом. Матуся лагідно торкнеться до лиця, І біль розійдеться вечірнім зорепадом. Та хустка — не тканина, а душа, Що зігріва, хоч мами вже немає. Коли самотність серце розруша, Вона мене, мов крилами, вкриває. Сумую, мамо… Твій терновий цвіт Прихистком став моїм єдиним. Крізь цю хустину бачу досі світ Як у дитинстві - тихим і спокійним. Ольга Соколовська
    Like
    1
    93переглядів


  • БАЖАННЯ Й ПОБАЖАННЯ

    Хай цей рік несе́ нам хліб і добру долю,
    Щоб цвіли оселі, мов весняний сад,
    Щоби ми не знали ні біди́, ні болю,
    Щоби ми не чули, що забив набат.

    Щоби ми всміхались і життю раділи,
    Щезла щоб наза́вжди вражая орда,
    Щоб знущань ординських більше не терпіли,
    Щоб нас обминала всюди й всіх біда.

    Щоб замовкла люта вража канонада,
    Щоб війна скінчи́лась в мить цю назавжди́,
    Щоби поміж нами не ходила зрада,
    Щоб до нас забули стежку вороги.

    Щоб під мирним небом в нас зростали діти,
    Щоб життя всміхалось всім нам кожну мить,
    Всюди щоб розквітли ПЕРЕМОГИ квіти,
    Щоби знов спокійно всі могли ми жить .

    Щоби не здригались всі ми від тривоги,
    Вибухів не чули б більше ми ніде́,
    Хай Госпо́дь закриє ворогу дороги,
    В вічність лютий ворог хай від нас піде́.

    Щоб щоразу чули вісті тільки добрі,
    На щиті додому не вертав ніхто,
    З фронту повернулись воїни хоробрі,
    З тіл нам не робили вбивці решето́.

    Рік, який зустріли, буде переможним,
    Буде ПЕРЕМОГА й МИР на цій землі́,
    Хай життя не буде болісним й тривожним,
    Хліб хай сколоси́ться в зораній ріллі.

    16.01.2026 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
    ID: 1055642
    БАЖАННЯ Й ПОБАЖАННЯ Хай цей рік несе́ нам хліб і добру долю, Щоб цвіли оселі, мов весняний сад, Щоби ми не знали ні біди́, ні болю, Щоби ми не чули, що забив набат. Щоби ми всміхались і життю раділи, Щезла щоб наза́вжди вражая орда, Щоб знущань ординських більше не терпіли, Щоб нас обминала всюди й всіх біда. Щоб замовкла люта вража канонада, Щоб війна скінчи́лась в мить цю назавжди́, Щоби поміж нами не ходила зрада, Щоб до нас забули стежку вороги. Щоб під мирним небом в нас зростали діти, Щоб життя всміхалось всім нам кожну мить, Всюди щоб розквітли ПЕРЕМОГИ квіти, Щоби знов спокійно всі могли ми жить . Щоби не здригались всі ми від тривоги, Вибухів не чули б більше ми ніде́, Хай Госпо́дь закриє ворогу дороги, В вічність лютий ворог хай від нас піде́. Щоб щоразу чули вісті тільки добрі, На щиті додому не вертав ніхто, З фронту повернулись воїни хоробрі, З тіл нам не робили вбивці решето́. Рік, який зустріли, буде переможним, Буде ПЕРЕМОГА й МИР на цій землі́, Хай життя не буде болісним й тривожним, Хліб хай сколоси́ться в зораній ріллі. 16.01.2026 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026 ID: 1055642
    Love
    1
    124переглядів
  • #дати #свята
    Святитель Марк Ефеський: Той, хто сказав «ні» цілому світу.
    Коли у 1439 році на Ферраро-Флорентійському соборі вся візантійська еліта — від імператора до патріарха — схилилася перед волею Папи Римського заради політичного порятунку згасаючої імперії, знайшлася лише одна людина, яка відмовилася поставити свій підпис під унією. Це був митрополит Марк Ефеський. Його самотній опір став символом того, що істину не можна обміняти на військову допомогу чи геополітичні вигоди. ⛪

    Марк Ефеський був блискучим інтелектуалом свого часу. Коли Візантія опинилася на межі загибелі під ударами османів, Захід запропонував допомогу в обмін на релігійне підпорядкування. Для більшості політиків це здавалося розумним компромісом. Але для Марка питання віровчення були фундаментальними: він вважав, що зрада принципів заради виживання — це шлях до духовної смерті, яка гірша за фізичне завоювання. 🛡️

    Його непохитність на соборі була настільки вражаючою, що коли Папа Євгеній IV побачив відсутність підпису Марка під актом унії, він розчаровано вигукнув: «Отже, ми нічого не досягли». І він мав рацію: повернувшись до Константинополя, Марк став духовним лідером опору. Народ підтримав саме його, а не «дипломатичних» єпископів, що призвело до фактичного краху унії ще до падіння міста. 🏛️

    У православній традиції його називають «Атлантом православ'я». Він довів, що одна людина може протистояти системі, якщо за нею стоїть переконання. Його життя — це урок про те, що існують речі, якими не можна торгувати навіть під загрозою катастрофи. Для нього єдність церкви була можливою лише в істині, а не в політичному диктаті. 📜

    Пам'ять святителя Марка Ефеського — це не лише про релігійні догмати. Це про внутрішній стержень і відвагу залишатися собою, коли всі навколо обирають шлях найменшого опору. Він залишився в історії як «совість Візантії», що не здригнулася перед лицем неминучого. 🕯️
    #дати #свята Святитель Марк Ефеський: Той, хто сказав «ні» цілому світу. Коли у 1439 році на Ферраро-Флорентійському соборі вся візантійська еліта — від імператора до патріарха — схилилася перед волею Папи Римського заради політичного порятунку згасаючої імперії, знайшлася лише одна людина, яка відмовилася поставити свій підпис під унією. Це був митрополит Марк Ефеський. Його самотній опір став символом того, що істину не можна обміняти на військову допомогу чи геополітичні вигоди. ⛪ Марк Ефеський був блискучим інтелектуалом свого часу. Коли Візантія опинилася на межі загибелі під ударами османів, Захід запропонував допомогу в обмін на релігійне підпорядкування. Для більшості політиків це здавалося розумним компромісом. Але для Марка питання віровчення були фундаментальними: він вважав, що зрада принципів заради виживання — це шлях до духовної смерті, яка гірша за фізичне завоювання. 🛡️ Його непохитність на соборі була настільки вражаючою, що коли Папа Євгеній IV побачив відсутність підпису Марка під актом унії, він розчаровано вигукнув: «Отже, ми нічого не досягли». І він мав рацію: повернувшись до Константинополя, Марк став духовним лідером опору. Народ підтримав саме його, а не «дипломатичних» єпископів, що призвело до фактичного краху унії ще до падіння міста. 🏛️ У православній традиції його називають «Атлантом православ'я». Він довів, що одна людина може протистояти системі, якщо за нею стоїть переконання. Його життя — це урок про те, що існують речі, якими не можна торгувати навіть під загрозою катастрофи. Для нього єдність церкви була можливою лише в істині, а не в політичному диктаті. 📜 Пам'ять святителя Марка Ефеського — це не лише про релігійні догмати. Це про внутрішній стержень і відвагу залишатися собою, коли всі навколо обирають шлях найменшого опору. Він залишився в історії як «совість Візантії», що не здригнулася перед лицем неминучого. 🕯️
    Like
    1
    215переглядів
  • СБУ затримала агентку фсб, яка встановила GPS-трекер для удару рашистів по Кропивницькій ТЕЦ
    Служба безпеки затримала ще одну коригувальницю російських атак по українській енергетиці. Фігуранткою виявилася 16-річна мешканка Кропивницького, яка на замовлення фсб готувала ракетний удар по місцевій ТЕЦ.
    За матеріалами справи, агентка мала встановити на території теплоелектроцентралі замаскований під снігом GPS-трекер. За його допомогою рашисти планували вдарити по енергооб’єкту, щоб залишити мешканців громади без світла та опалення.
    Співробітники СБУ завчасно викрили ворожий задум і затримали фігурантку «на гарячому» вночі біля паркану ТЕЦ, де вона намагалася активувати цифровий «маячок».
    Як встановило розслідування, спецслужба ворога втягнула неповнолітню у злочинну діяльність через Телеграм-канал з пошуку «легких заробітків».
    Спочатку окупанти доручили їй «тестове випробування»: зняти на відео об’єкти військової та критичної інфраструктури і надіслати їх фсб.
    Після цього агентка отримала завдання від куратора на підготовку ракетного удару по одному з найбільших у регіоні об’єктів теплової та електричної генерації.
    Гроші на придбання GPS-трекера вона отримала з рф на власну банківську картку. Потім фігурантка замовила пристрій в інтернет-магазині, оплатила його і забрала замовлення на пошті.
    Під час обшуків у затриманої вилучено смартфон із доказами роботи на фсб.
    Слідчі Служби безпеки повідомили агентці про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану).
    Зловмисниця перебуває під вартою, їй загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.
    Комплексні заходи проводили співробітники СБУ в Кіровоградській області за процесуального керівництва обласної прокуратури.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    СБУ затримала агентку фсб, яка встановила GPS-трекер для удару рашистів по Кропивницькій ТЕЦ Служба безпеки затримала ще одну коригувальницю російських атак по українській енергетиці. Фігуранткою виявилася 16-річна мешканка Кропивницького, яка на замовлення фсб готувала ракетний удар по місцевій ТЕЦ. За матеріалами справи, агентка мала встановити на території теплоелектроцентралі замаскований під снігом GPS-трекер. За його допомогою рашисти планували вдарити по енергооб’єкту, щоб залишити мешканців громади без світла та опалення. Співробітники СБУ завчасно викрили ворожий задум і затримали фігурантку «на гарячому» вночі біля паркану ТЕЦ, де вона намагалася активувати цифровий «маячок». Як встановило розслідування, спецслужба ворога втягнула неповнолітню у злочинну діяльність через Телеграм-канал з пошуку «легких заробітків». Спочатку окупанти доручили їй «тестове випробування»: зняти на відео об’єкти військової та критичної інфраструктури і надіслати їх фсб. Після цього агентка отримала завдання від куратора на підготовку ракетного удару по одному з найбільших у регіоні об’єктів теплової та електричної генерації. Гроші на придбання GPS-трекера вона отримала з рф на власну банківську картку. Потім фігурантка замовила пристрій в інтернет-магазині, оплатила його і забрала замовлення на пошті. Під час обшуків у затриманої вилучено смартфон із доказами роботи на фсб. Слідчі Служби безпеки повідомили агентці про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану). Зловмисниця перебуває під вартою, їй загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна. Комплексні заходи проводили співробітники СБУ в Кіровоградській області за процесуального керівництва обласної прокуратури. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    136переглядів
  • Наше військо і народ сьогодні разом!

    Командир Третього армійського корпусу, бригадний генерал Андрій Білецький наголосив на єдності українського народу та війська.

    «Наше військо і народ сьогодні разом. Саме цього не вистачило Україні у війнах ХХ століття. Ми знаємо ціну зрадам і несправедливості. Так, ми втомлені. Але наш дух незламний. Маємо бути єдині, як ніколи в історії.

    Залітай на новорічний вогник трійки за посиланням

    https://youtu.be/SjtmPs14bOg?si=eZcdKymElbbGZ_i-

    З Новим роком!
    Слава Україні!»
    Наше військо і народ сьогодні разом! Командир Третього армійського корпусу, бригадний генерал Андрій Білецький наголосив на єдності українського народу та війська. «Наше військо і народ сьогодні разом. Саме цього не вистачило Україні у війнах ХХ століття. Ми знаємо ціну зрадам і несправедливості. Так, ми втомлені. Але наш дух незламний. Маємо бути єдині, як ніколи в історії. Залітай на новорічний вогник трійки за посиланням https://youtu.be/SjtmPs14bOg?si=eZcdKymElbbGZ_i- З Новим роком! Слава Україні!»
    91переглядів 2Відтворень
  • #історія #події
    ​Сьогодні, 12 грудня, ми згадуємо трагічну подію, що стала кульмінацією життя одного з найяскравіших козацьких ватажків. У 1635 році у Варшаві, столиці Речі Посполитої, був страчений гетьман нереєстрового запорозького козацтва Іван Сулима. Його смерть стала жорстокою відповіддю польської влади на зухвале козацьке повстання.

    ​Два ключові факти про Івана Сулиму, які треба знати:
    ​1. Флотоводець, якого боявся султан.
    Сулима прославився своїми морськими походами на турецькі та татарські володіння. Він був настільки відомим, що в юності, потрапивши у турецький полон і ставши галерним бранцем, зміг організувати втечу, захопити галеру з товаришами-невільниками та дістатися на ній до Риму. За цей подвиг Папа Римський Павло V навіть нагородив його золотою медаллю! 🏅 Сулима був не лише сухопутним, але й морським героєм.
    ​2. Руйнування "дамби" проти козаків.
    Головною причиною, що призвела гетьмана до страти, стало руйнування ним у серпні 1635 року щойно зведеної фортеці Кодак. Ця фортеця, побудована французьким інженером Гійомом Левассером де Бопланом, мала стати "дамбою", що відрізала б Запорізьку Січ від України та унеможливила морські походи козаків.
    ​Іван Сулима, повертаючись із чергового походу, не просто обійшов Кодак, а взяв його штурмом та повністю знищив гарнізон разом з комендантом. Цей вчинок став викликом Короні та був розцінений як державна зрада.
    ​Козацького ватажка схопили через зраду реєстрових козаків, які видали його польській владі в обмін на обіцянки. У Варшаві Сулима постав перед судом. На його страті наполягав турецький посол, погрожуючи Речі Посполитій війною через постійні козацькі походи.
    ​12 грудня 1635 року Іван Сулима був страчений на центральній площі Варшави. За вироком суду, йому відрубали голову, а потім тіло четвертували, а частини розвісили на міських мурах для залякування. 😱

    ​Попри жорстоку кару, героїчна смерть Івана Сулими лише зміцнила рішучість запорожців у боротьбі за свої вольності. Його ім'я стало символом незламності козацького духу та готовності до найбільших жертв заради свободи.
    #історія #події ​Сьогодні, 12 грудня, ми згадуємо трагічну подію, що стала кульмінацією життя одного з найяскравіших козацьких ватажків. У 1635 році у Варшаві, столиці Речі Посполитої, був страчений гетьман нереєстрового запорозького козацтва Іван Сулима. Його смерть стала жорстокою відповіддю польської влади на зухвале козацьке повстання. ​Два ключові факти про Івана Сулиму, які треба знати: ​1. Флотоводець, якого боявся султан. Сулима прославився своїми морськими походами на турецькі та татарські володіння. Він був настільки відомим, що в юності, потрапивши у турецький полон і ставши галерним бранцем, зміг організувати втечу, захопити галеру з товаришами-невільниками та дістатися на ній до Риму. За цей подвиг Папа Римський Павло V навіть нагородив його золотою медаллю! 🏅 Сулима був не лише сухопутним, але й морським героєм. ​2. Руйнування "дамби" проти козаків. Головною причиною, що призвела гетьмана до страти, стало руйнування ним у серпні 1635 року щойно зведеної фортеці Кодак. Ця фортеця, побудована французьким інженером Гійомом Левассером де Бопланом, мала стати "дамбою", що відрізала б Запорізьку Січ від України та унеможливила морські походи козаків. ​Іван Сулима, повертаючись із чергового походу, не просто обійшов Кодак, а взяв його штурмом та повністю знищив гарнізон разом з комендантом. Цей вчинок став викликом Короні та був розцінений як державна зрада. ​Козацького ватажка схопили через зраду реєстрових козаків, які видали його польській владі в обмін на обіцянки. У Варшаві Сулима постав перед судом. На його страті наполягав турецький посол, погрожуючи Речі Посполитій війною через постійні козацькі походи. ​12 грудня 1635 року Іван Сулима був страчений на центральній площі Варшави. За вироком суду, йому відрубали голову, а потім тіло четвертували, а частини розвісили на міських мурах для залякування. 😱 ​Попри жорстоку кару, героїчна смерть Івана Сулими лише зміцнила рішучість запорожців у боротьбі за свої вольності. Його ім'я стало символом незламності козацького духу та готовності до найбільших жертв заради свободи.
    Like
    1
    434переглядів
  • ❗️ «Зеленський повинен бути дуже обережним в найближчі дні». «США зрадили Україну та Європу» — такі думки висловили європейські лідери, свідчить стенограма телефонної розмови між президентом Франції, канцлером Німеччини, президентом Фінляндії, генсеком НАТО та президентом Зеленським.
    Згідно інформації Der Spiegel, Макрон попередив Зеленського, що США «можуть втрутитися в питання територій без надання гарантій безпеки» і використав слово «зрада».
    Мерц, в свою чергу сказав Зеленському, що «США грають в ігри — і з вами, і з нами», а президент Фінляндії Стубб додав — «ми не можемо залишити Володимира Зеленського з цими двома людьми», маючи на увазі Кушнера і Віткоффа.
    Навіть Генсек НАТО Рютте згодився з вищесказаним і наголосив на необхідності захищати Зеленського.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    ❗️ «Зеленський повинен бути дуже обережним в найближчі дні». «США зрадили Україну та Європу» — такі думки висловили європейські лідери, свідчить стенограма телефонної розмови між президентом Франції, канцлером Німеччини, президентом Фінляндії, генсеком НАТО та президентом Зеленським. Згідно інформації Der Spiegel, Макрон попередив Зеленського, що США «можуть втрутитися в питання територій без надання гарантій безпеки» і використав слово «зрада». Мерц, в свою чергу сказав Зеленському, що «США грають в ігри — і з вами, і з нами», а президент Фінляндії Стубб додав — «ми не можемо залишити Володимира Зеленського з цими двома людьми», маючи на увазі Кушнера і Віткоффа. Навіть Генсек НАТО Рютте згодився з вищесказаним і наголосив на необхідності захищати Зеленського. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    173переглядів
  • #історія #події
    Анафема як політична зброя: день, коли церква прокляла Мазепу 🕯️📜
    23 листопада 1708 року в Глухові та Москві відбулася подія, яка стала хрестоматійним прикладом того, як релігія перетворюється на служницю імперської політики. Саме цього дня Російська православна церква, за прямим наказом царя Петра I, наклала анафему на гетьмана Івана Мазепу.
    Це не було покаранням за єресь чи відступництво від віри — це була розправа за прагнення свободи. ⚔️

    Події розгорталися на тлі згарища Батурина. Гетьманську столицю було знищено меншиковськими військами, а вже за кілька днів у Глухові влаштували показову "виставу". У Троїцькій церкві в присутності царя, новообраного (фактично призначеного) гетьмана Скоропадського та переляканої старшини розіграли моторошний спектакль.
    Опудало, що символізувало Мазепу, тягли на мотузці вулицями, а потім кати ламали над ним гетьманську булаву та шаблю. Священнослужителі, які ще вчора славили Мазепу як великого мецената та будівничого храмів, тепер змушені були проголошувати йому вічне прокляття. Паралельно в Москві, в Успенському соборі, аналогічний ритуал провів Стефан Яворський — іронія долі в тому, що він сам був українцем і колишнім протеже гетьмана. 🎭⛪️
    Суть звинувачень була суто світською: "зрада" цареві та перехід на бік шведського короля Карла XII. Петро I чудово розумів силу церковного впливу на маси, тому перетворив політичного опонента на "юду" в очах вірян.

    Ця анафема є унікальним історичним казусом. Жодна інша православна церква світу ніколи не визнавала її чинності, вважаючи її політичним актом, що суперечить канонічному праву. Вселенський патріархат неодноразово наголошував: Мазепа помер як вірний православний християн, а московська заборона — це лише інструмент тиску, який не має нічого спільного з Богом.

    Сьогодні, через понад три століття, цей день нагадує нам про дві речі: незламність українського прагнення до суб'єктності та цинічність імперії, яка готова використовувати навіть вівтар для збереження своєї влади. Історія все розставила на свої місця: імперія впала, а Мазепа залишився символом державницького мислення. 🇺🇦⚜️
    #історія #події Анафема як політична зброя: день, коли церква прокляла Мазепу 🕯️📜 23 листопада 1708 року в Глухові та Москві відбулася подія, яка стала хрестоматійним прикладом того, як релігія перетворюється на служницю імперської політики. Саме цього дня Російська православна церква, за прямим наказом царя Петра I, наклала анафему на гетьмана Івана Мазепу. Це не було покаранням за єресь чи відступництво від віри — це була розправа за прагнення свободи. ⚔️ Події розгорталися на тлі згарища Батурина. Гетьманську столицю було знищено меншиковськими військами, а вже за кілька днів у Глухові влаштували показову "виставу". У Троїцькій церкві в присутності царя, новообраного (фактично призначеного) гетьмана Скоропадського та переляканої старшини розіграли моторошний спектакль. Опудало, що символізувало Мазепу, тягли на мотузці вулицями, а потім кати ламали над ним гетьманську булаву та шаблю. Священнослужителі, які ще вчора славили Мазепу як великого мецената та будівничого храмів, тепер змушені були проголошувати йому вічне прокляття. Паралельно в Москві, в Успенському соборі, аналогічний ритуал провів Стефан Яворський — іронія долі в тому, що він сам був українцем і колишнім протеже гетьмана. 🎭⛪️ Суть звинувачень була суто світською: "зрада" цареві та перехід на бік шведського короля Карла XII. Петро I чудово розумів силу церковного впливу на маси, тому перетворив політичного опонента на "юду" в очах вірян. Ця анафема є унікальним історичним казусом. Жодна інша православна церква світу ніколи не визнавала її чинності, вважаючи її політичним актом, що суперечить канонічному праву. Вселенський патріархат неодноразово наголошував: Мазепа помер як вірний православний християн, а московська заборона — це лише інструмент тиску, який не має нічого спільного з Богом. Сьогодні, через понад три століття, цей день нагадує нам про дві речі: незламність українського прагнення до суб'єктності та цинічність імперії, яка готова використовувати навіть вівтар для збереження своєї влади. Історія все розставила на свої місця: імперія впала, а Мазепа залишився символом державницького мислення. 🇺🇦⚜️
    Like
    1
    456переглядів
  • #історія #події
    Революції Гідності.
    🕯️ Народження Гідності: Початок Євромайдану (2013).
    Дата 21 листопада набула виняткового значення в новітній історії України. У цей день у 2013 році розпочалися події, які згодом переросли у Революцію Гідності та кардинально змінили політичний ландшафт країни.

    🛑 Причина протесту

    Приводом, що вивів тисячі українців на вулиці, стало рішення Кабінету Міністрів України, оголошене 21 листопада 2013 року, про призупинення підготовки до підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. 🇪🇺 Цей крок, зроблений буквально за тиждень до запланованого Вільнюського саміту, де Угоду мали підписати, був сприйнятий як зрада національних інтересів та відмова від цивілізаційного вибору, закріпленого роками очікувань.

    🌃 Перша ніч Майдану

    Реакція не забарилася. Увечері того ж дня в соціальних мережах, зокрема на сторінці журналіста Мустафи Найєма, пролунав заклик виходити на головну площу столиці.
    Уже в ніч на 22 листопада на Майдан Незалежності у Києві зібралися перші протестувальники — переважно студенти та молодь. ✊ Вони вийшли не за політичні партії, а за право України на європейський вибір та за власну гідність.
    Саме ці перші, переважно мирні та нечисленні, збори поклали початок Євромайдану. Назва швидко прижилася, адже головною вимогою було відновлення курсу на європейську інтеграцію.

    🕯️ День Гідності та Свободи

    Згодом мирний протест переріс у масові цілодобові акції, які охопили всю країну. Хоча в подальшому Революція тривала кілька місяців, супроводжуючись зіткненнями та людськими жертвами, її початком вважається саме 21 листопада 2013 року.
    Сьогодні, відзначаючи цю дату як День Гідності та Свободи, Україна вшановує не лише пам'ять героїв Небесної Сотні та учасників Помаранчевої революції, а й демонструє незмінну відданість ідеалам свободи та демократії.

    Цей день нагадує, що громадянське суспільство здатне захистити свій вибір. 💙💛

    #історія #події Революції Гідності. 🕯️ Народження Гідності: Початок Євромайдану (2013). Дата 21 листопада набула виняткового значення в новітній історії України. У цей день у 2013 році розпочалися події, які згодом переросли у Революцію Гідності та кардинально змінили політичний ландшафт країни. 🛑 Причина протесту Приводом, що вивів тисячі українців на вулиці, стало рішення Кабінету Міністрів України, оголошене 21 листопада 2013 року, про призупинення підготовки до підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. 🇪🇺 Цей крок, зроблений буквально за тиждень до запланованого Вільнюського саміту, де Угоду мали підписати, був сприйнятий як зрада національних інтересів та відмова від цивілізаційного вибору, закріпленого роками очікувань. 🌃 Перша ніч Майдану Реакція не забарилася. Увечері того ж дня в соціальних мережах, зокрема на сторінці журналіста Мустафи Найєма, пролунав заклик виходити на головну площу столиці. Уже в ніч на 22 листопада на Майдан Незалежності у Києві зібралися перші протестувальники — переважно студенти та молодь. ✊ Вони вийшли не за політичні партії, а за право України на європейський вибір та за власну гідність. Саме ці перші, переважно мирні та нечисленні, збори поклали початок Євромайдану. Назва швидко прижилася, адже головною вимогою було відновлення курсу на європейську інтеграцію. 🕯️ День Гідності та Свободи Згодом мирний протест переріс у масові цілодобові акції, які охопили всю країну. Хоча в подальшому Революція тривала кілька місяців, супроводжуючись зіткненнями та людськими жертвами, її початком вважається саме 21 листопада 2013 року. Сьогодні, відзначаючи цю дату як День Гідності та Свободи, Україна вшановує не лише пам'ять героїв Небесної Сотні та учасників Помаранчевої революції, а й демонструє незмінну відданість ідеалам свободи та демократії. Цей день нагадує, що громадянське суспільство здатне захистити свій вибір. 💙💛
    Like
    Love
    2
    446переглядів 1 Поширень
  • #історія #події
    ⚔️ Битва за Київ: як Директорія повстала проти Гетьманату Скоропадського.
    Саме цього дня, 15 листопада 1918 року, розпочалися події, що кардинально змінили політичну мапу України. Це дата початку повстання Директорії УНР проти уряду Гетьмана Павла Скоропадського. Цей конфлікт, відомий як Антигетьманське повстання, призвів до повалення Гетьманату і відновлення Української Народної Республіки.
    Гетьманат, встановлений у квітні 1918 року за підтримки німецьких та австро-угорських військ, став спробою консервативного державного будівництва. Скоропадський провів важливі реформи, зокрема в освіті та адміністрації, створив військо та банківську систему. Однак він був непопулярним серед широких верств населення, які прагнули соціальних та аграрних перетворень.

    Головна причина конфлікту 🤝

    Ключовою причиною повстання стало зовнішньополітичне маневрування Гетьмана. Після поразки Центральних держав у Першій світовій війні (листопад 1918 р.) Скоропадський втратив головну опору. Намагаючись врятувати державу, він оголосив про Федерацію з небільшовицькою Росією (т. зв. «Грамота від 14 листопада 1918 року»).
    Цей крок був сприйнятий українськими національними силами, які об'єдналися у Директорію (провідні члени — Володимир Винниченко та Симон Петлюра), як зрада ідеї незалежності. Директорія закликала до збройної боротьби за відновлення УНР.

    Початок і кульмінація 💥

    Повстання швидко набрало обертів, оскільки Директорію підтримали численні селянські та робітничі загони, а також військові частини, лояльні до українських есерів та соціал-демократів.
    * 15 листопада: Початок активних дій повстанців.
    * 18 листопада: Ключова битва під Мотовилівкою, де війська Директорії розгромили вірні Гетьману частини.
    * 14 грудня: Після місяця запеклих боїв, Гетьман Павло Скоропадський зрікся влади.
    Перемога Директорії ознаменувала друге відродження УНР та короткий період національно-демократичного правління. Проте, ця перемога принесла і нові виклики: боротьбу з більшовиками та білогвардійцями, що поглибило хаос Української революції.
    Цей день є яскравим прикладом того, як внутрішні розбіжності та компроміси з незалежністю можуть стати каталізатором докорінних змін у державі.

    #історія #події ⚔️ Битва за Київ: як Директорія повстала проти Гетьманату Скоропадського. Саме цього дня, 15 листопада 1918 року, розпочалися події, що кардинально змінили політичну мапу України. Це дата початку повстання Директорії УНР проти уряду Гетьмана Павла Скоропадського. Цей конфлікт, відомий як Антигетьманське повстання, призвів до повалення Гетьманату і відновлення Української Народної Республіки. Гетьманат, встановлений у квітні 1918 року за підтримки німецьких та австро-угорських військ, став спробою консервативного державного будівництва. Скоропадський провів важливі реформи, зокрема в освіті та адміністрації, створив військо та банківську систему. Однак він був непопулярним серед широких верств населення, які прагнули соціальних та аграрних перетворень. Головна причина конфлікту 🤝 Ключовою причиною повстання стало зовнішньополітичне маневрування Гетьмана. Після поразки Центральних держав у Першій світовій війні (листопад 1918 р.) Скоропадський втратив головну опору. Намагаючись врятувати державу, він оголосив про Федерацію з небільшовицькою Росією (т. зв. «Грамота від 14 листопада 1918 року»). Цей крок був сприйнятий українськими національними силами, які об'єдналися у Директорію (провідні члени — Володимир Винниченко та Симон Петлюра), як зрада ідеї незалежності. Директорія закликала до збройної боротьби за відновлення УНР. Початок і кульмінація 💥 Повстання швидко набрало обертів, оскільки Директорію підтримали численні селянські та робітничі загони, а також військові частини, лояльні до українських есерів та соціал-демократів. * 15 листопада: Початок активних дій повстанців. * 18 листопада: Ключова битва під Мотовилівкою, де війська Директорії розгромили вірні Гетьману частини. * 14 грудня: Після місяця запеклих боїв, Гетьман Павло Скоропадський зрікся влади. Перемога Директорії ознаменувала друге відродження УНР та короткий період національно-демократичного правління. Проте, ця перемога принесла і нові виклики: боротьбу з більшовиками та білогвардійцями, що поглибило хаос Української революції. Цей день є яскравим прикладом того, як внутрішні розбіжності та компроміси з незалежністю можуть стати каталізатором докорінних змін у державі.
    Like
    1
    576переглядів
Більше результатів