Після дощу ☔

ІСТОРІЯ У ФОТО. Масштабна повінь у Парижі, 1910 рік. У січні-лютому 1910 року Франція пережила аномальні погодні умови: рясні дощі тривали кілька тижнів, танення снігу в горах додало додатковий обсяг води в річку. Річка почала виходити з берегів, затоплюючи околиці. #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

Й таки ж не завжди синоптики брешуть?:) Казали, сьогодні дощі, зливи та грози?:) Збиралося. Хмарилося. Гуркотіло. Лийнуло! В швидкісному режимі! Вже все закінчилося, авжеж!

Харків, дощик ☔

#традиції 20 травня щорічно відзначають народне свято - Тимофій Грядочник. Існують ще інші назви свята: «Огірочник», «Фалалей-огірочник», «Городнє прясло», «День Фалалея», «Фалалей Тепловій», «Тимофій». Так як саме в цей час проходять дуже активно садово-городні справи, тому і Тимофій - Грядочник. В цей день традиційно висаджували пізні сорти огірочків. А щоб урожай був щедрим, наші предки намагалися дотримуватися нехитрих правил: Коли формуєте грядки під огірки, вас ніхто не повинен бачити, навіть найрідніші (діти, чоловік), якщо вони не беруть участь в посадковому процесі, і вже тим більше сусідські очі (часом дуже заздрісні). Коли з'явиться перший огірочок, його потрібно обов'язково піднести Фалалею в якості дару, адже в народі святий вважається покровителем цього овочу. Святого просили позбавити від хвороб, а також молилися про хороші сходи. Цього дня традиційно займалися городніми клопотами: пололи бур’яни, поливали грядки, висаджували овочі. Ще в цей день люди ходили в ліс і спостерігали за ялиновими шишками. Якщо їх на дереві було багато, то і огірків на кущах буде досить. На Тимофія в народі уважно стежать за молодими сходами посаджених культур. Якщо на одній з рослин жовтіють або скручуються листочки, то звинувачують «погані» очі сусідів, які підгледіли, як саджали овочі. Якщо на Фалалея ллє дощ, то червень буде посушливий.

Тижнів два тому? Чомусь полізла в теку «спам» в месенджері? Зазвичай там складуються повідомлення з пропозиціями шлюбу від вдових «американських» полковників НАТО або повідомлення про незлічені багачества, які мені дісталися у спадок?:) Того разу знайшла там питання від цілком собі живих дівчаток, які цікавилися моїми клематисами-простяками!:) Які в мене відчувають себе настільки комфортно, що ростуть як не на кожних десяти квадратних сантиметрах моїх квітників?:) Я що? Я ж - добра людина!:) Пообіцяла тим дівчаткам клематисів надолубати та послати?:) Й ото тільки сьогодні це нарешті зробила!:) То в мене пронос?:) То в мене золотуха?:) То дощ ллє?:) То я смикаю бурʼяни в квітниках? То пхаю в землю якесь насіннячко у городі? А після всіх цих зайнять дочовгую до канапи та рррухаю на неї знесилено?:) Вік такий цікавий прийшов!:) Подуставша молодь!:) Між дощами клематисів таки надолубала, напакувала, на НП відперачила! Якщо ще кому тре, маякуйте! Не обіцяю, що прям зараз, але ж надійшлю!:) Та щоб потім без вишуканого матюччя в мою адресу?:) Бо ростимуть в вас будь де!:) А взагалі, все, як завжди. РЙ. Традиційно дощить. Нові півники помалу розцвітають. Ви як? Норм?

#поезія Стільки дощу не вмістить жодна весна. Добре було б пам’ятати всі імена. Добре було б вчасно піти й не шкодувати, йдучи. Добре було б уміти. Я не вмію. Навчи. Але тепер ночі розмоклі, як сірники. І обпікає дотик до твоєї руки. Обпікає вуличне листя й нічні вогні. Поясни, як ти дихаєш на такій глибині. Добре було б тішитись, що все є таким, яким є. Добре було б відчувати життя, розуміючи, що воно твоє. Відчувати його, прокидаючись зранку і засинаючи уночі. Добре було б не думати про тебе. Я не вмію. Навчи. Але це повітря в травні — різке, як скло. Я знаю: тобі заважає те, що з тобою було. Я знаю, як ти боїшся серця свого. Я знаю: насправді ти хочеш саме цього. Стільки дощу — а його несе і несе. Я знаю все, що потрібно тому, хто знає все. Дерева над головою. Темрява на плечі. Я знаю все. Я готовий вчитися далі. Навчи. Сергій Жадан

Несе Галя воду, коромисло гнеться. Відео в кольорі, 2025. Винахідник із TikTok представив навушники, щоб релаксувати з музикою під звуки дощу. Сухість — 0, практичність — під питанням, вайб — 100 000+. Як вам?

#тварини Телодерма моховита (Theloderma corticale) — вид земноводних з роду Theloderma родини Веслоногі. Інша назва «тонкінська великоока жаба». Зовнішній вигляд цієї амфібії доволі дивний та незвичайний. Усе тіло вкрите пухирцями і шипиками, завдяки чому поверхня жаби нагадує кущики моху. Забарвлення складається з зелених і темних, майже чорних широких поперечних смуг, що розташовані почергово. Морда дещо сплощена, витягнута і закруглена на кінці. На кінцях пальців усіх лап помітні розвинені круглі присоски. Це ендемік В'єтнаму. Полюбляє дощові ліси, невеликі стоячі водойми, печери або напівзруйновані будівлі. Більшу частину життя проводить у воді. Зустрічається на висоті 700–1500 м над рівнем моря. Активна вночі. Живиться комахами, перш за все цвіркунами, кониками, тарганами, хробаками, метеликами, мухами.

#технології Асфальт, що п’є дощ: німецька інженерія дивує світ. У Німеччині інженери розробили покриття, що буквально всмоктує воду з поверхні. Це не фантастика, а реальний крок до безпечніших та екологічніших доріг. Покриття складається з пористого граніту, через який дощова вода проникає в дренажну систему під шаром асфальту. Там її або накопичують у спеціальних резервуарах, або направляють у ґрунт. Завдяки цьому поверхня дороги залишається сухою навіть під час інтенсивних опадів. ✅ Таке покриття може поглинути до 4 тонн води за хвилину. ✅ Після зими дороги з новим асфальтом мають на 40% менше пошкоджень. ✅ Перші тести проводились у районах із високою кількістю опадів. Це приклад, як сучасні технології можуть зменшити ризики на дорогах і водночас дбати про довкілля. Можливо, такі розробки з часом з’являться і в наших містах.