Листопад

Листопад ступає тихо по алеях,
Вкриває землю золотом листків.
Дрібний дощ на запітнілих вікнах
Малює сни із осінніх казок.

У небі хмари — сиві та прозорі,
В садах затих останній пташиний спів.
Та в кожнім ранку, хоч холоднім, тихім,
Жевріє світло незгасимих мрій.

Листопад — пора спокою й думок,
Коли душа вчиться чекати.
І навіть крізь туман, крізь холодок
Вона знаходить сили зігрівати.

Нехай цей місяць подарує віру,
Тепло в серцях і затишок в домі.
А кожен день — надію щиру,
Що сонце знов повернеться весною. 🍂
Листопад Листопад ступає тихо по алеях, Вкриває землю золотом листків. Дрібний дощ на запітнілих вікнах Малює сни із осінніх казок. У небі хмари — сиві та прозорі, В садах затих останній пташиний спів. Та в кожнім ранку, хоч холоднім, тихім, Жевріє світло незгасимих мрій. Листопад — пора спокою й думок, Коли душа вчиться чекати. І навіть крізь туман, крізь холодок Вона знаходить сили зігрівати. Нехай цей місяць подарує віру, Тепло в серцях і затишок в домі. А кожен день — надію щиру, Що сонце знов повернеться весною. 🍂
1
3переглядів