Листопад
Листопад ступає тихо по алеях,
Вкриває землю золотом листків.
Дрібний дощ на запітнілих вікнах
Малює сни із осінніх казок.
У небі хмари — сиві та прозорі,
В садах затих останній пташиний спів.
Та в кожнім ранку, хоч холоднім, тихім,
Жевріє світло незгасимих мрій.
Листопад — пора спокою й думок,
Коли душа вчиться чекати.
І навіть крізь туман, крізь холодок
Вона знаходить сили зігрівати.
Нехай цей місяць подарує віру,
Тепло в серцях і затишок в домі.
А кожен день — надію щиру,
Що сонце знов повернеться весною. 🍂
Листопад ступає тихо по алеях,
Вкриває землю золотом листків.
Дрібний дощ на запітнілих вікнах
Малює сни із осінніх казок.
У небі хмари — сиві та прозорі,
В садах затих останній пташиний спів.
Та в кожнім ранку, хоч холоднім, тихім,
Жевріє світло незгасимих мрій.
Листопад — пора спокою й думок,
Коли душа вчиться чекати.
І навіть крізь туман, крізь холодок
Вона знаходить сили зігрівати.
Нехай цей місяць подарує віру,
Тепло в серцях і затишок в домі.
А кожен день — надію щиру,
Що сонце знов повернеться весною. 🍂
Листопад
Листопад ступає тихо по алеях,
Вкриває землю золотом листків.
Дрібний дощ на запітнілих вікнах
Малює сни із осінніх казок.
У небі хмари — сиві та прозорі,
В садах затих останній пташиний спів.
Та в кожнім ранку, хоч холоднім, тихім,
Жевріє світло незгасимих мрій.
Листопад — пора спокою й думок,
Коли душа вчиться чекати.
І навіть крізь туман, крізь холодок
Вона знаходить сили зігрівати.
Нехай цей місяць подарує віру,
Тепло в серцях і затишок в домі.
А кожен день — надію щиру,
Що сонце знов повернеться весною. 🍂
7переглядів