Друзі, звертаюся до тих, хто втомився просто чекати й ненавидіти. Поки ми емоційно виснажуємося, система ворога продовжує працювати на повну. Але я знайшов інший шлях — шлях глобального впливу, який працює вже сьогодні.
​Ми звикли до того, що війна — це лише залізо. Але є фронт, де вирішується все: свідомість людини. Я особисто довів: якщо відкинути агресію і вийти на рівень глибокого, холодного та людяного діалогу, навіть люди, які працюють у самій системі РФ, починають переосмислювати реальність.
​Це не про братання. Це про розхитування їхньої матриці зсередини. Коли ми говоримо з ними як люди, а не як "вороги з телевізора", їхня пропаганда починає сипатися. Я маю реальний досвід: людина, яка вірила в "спецоперацію", тепер визнає, що в нас війна, і вже планує маршрут через Польщу в Україну, щоб побачити правду на власні очі. Це реальний факт, який підтверджує: людяність — це наша найпотужніша зброя, коли вона використовується стратегічно.
​Закликаю кожного з вас перестати бути лише жертвою обставин. Почніть свідомо і спокійно впливати на свідомість росіян, з якими ви маєте контакти. Якщо кожен з нас почне працювати на цьому рівні, ми розхитаємо їхню систему зсередини ефективніше за будь-які санкції. Не дайте їм шансу звести нас до рівня ненависті. Перемагайте їх розумом і правдою. Це наш фронт, і він починається з нашої свідомості

СВЯТАЯ КИЇВСЬКАЯ РУСЬ

Святую Київськую Русь
Ще Володимир охрестив,
І цим й сьогодні я горджусь.
Всім серцем Русь він полюбив.
І десь між пагорбів Дніпра,
Де височіють скрізь церкви́,
Є Володимира гора,
А поміж горами – рови.

Святая Київськая Русь…
Вона – єдиная така,
Гордився нею й прадідусь,
І доля в неї нелегка́.
Вона крізь бурі проросла,
Несла́ надію крізь віки.
Держави сила ожила́
На берегах Дніпра-ріки́.

Святая Київськая Русь –
Колиска волі й майбуття.
За неї серцем я молюсь,
Вона – початок всіх звитяг.
Тут Київ-красень над Дніпром,
Мов світлий княжий оберіг,
І став для світу джерелом
Святих державницьких доріг.

Святую Київськую Русь
Не стер ні ворог, ні вогонь.
Вона не вийшла з наших душ,
З міцних тих предківських долонь.
Ще з тих століть, ще з тих часів
В корінні сво́єму міцна,
Загарбать ворог захотів…
Усі часи є він й війна.

Святая Київськая Русь –
Моя історія свята.
В думках до тебе поверну́сь,
Ти – наша слава золота.
Стоїть величний Київ-град,
Як серце рідної землі́.
Тут свій є дух, тут свій є лад,
Й до нього рвуться москалі.

Святая Київськая Русь
Зростила лицарів землі.
Вела крізь бурю й вир спокус,
Щоб волю ми уберегли.
Від княжих лав і до знамен
Єднає слава поколінь.
Не знищить ворог дух пісень,
Його лякає й наша тінь.

Святую Київськую Русь
Несе Дніпро у даль віків.
Я не зречусь її, клянусь,
Бо князь її нам заповів.
І Київ – свідок у Русі,
Її величний оберіг.
Стоїть в усій свої́й красі
Й потворам відсіч дати зміг.

Святая Київськая Русь –
Не тільки пам'ять сивини.
Вона у кожнім слові – суть,
Це йшло до нас із давнини.
Її державницький вогонь
Не згас у темряві століть.
Веде народ, синів і донь,
Аби не знати лихоліть.

Святую Київськую Русь
В серцях нащадки пронесли́.
Не загубили світлу путь
Поміж випробувань й імли.
І нині, в час тяжких боїв,
Коли здригається земля,
Стоїть наш Київ з тих часів,
Як нездоланна міць життя.

11.07.2026 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026

ВІЙНА БЕЗ VIP-ЛОЖІ: Як виживала Фінляндія

Ви думаєте, Фінляндія — це мумі-тролі, затишні сауни, соціалізм із людським обличчям і добродушний різдвяний дід у засніженій Лапландії? Залиште ці стерильні казки для глянцевих буклетів. У 1939 році ця ваша еталонна скандинавська демократія була державою відморожених, кровожерливих м'ясників. Печерних дикунів, які пускали в розхід власних громадян із холодною, машинною ефективністю.

Уявіть собі фінського «ухилянта» тієї епохи. Переляканого лісоруба або тендітного студента з Гельсінкі, який раптом усвідомив, що його особисте життя цінніше за шматок промерзлої карельської багнюки. Що він не народжений для війни. Що в нього лапки, тонка душевна організація і взагалі він пацифіст.

Знаєте, що з ним робили?

З ним не вели душерятівних розмов адвокати. Йому не виписували адміністративний штраф. Правозахисники не заламували руки у пресі. Його просто брали за шкірку. Військово-польовий трибунал. Зимовий ліс. Сосна. Короткий наказ. Розстрільна команда, зібрана з його ж учорашніх сусідів. Свинець у потилицю. Тіло в мерзлу яму. Наступний.

За роки Зимової війни та Війни-продовження фіни офіційно шльопнули за вироками трибуналів сотні своїх солдатів та ухилянтів. А скільки було пристрелено на місці, біля бруствера, за боягузтво й паніку, без жодних папірців і протоколів — не знає ніхто. Їхня система примусу не знала жалю. Вона перемелювала людську психіку, вбиваючи в голови один простий рефлекс: крок назад страшніший, ніж крок уперед. Жорстоко? Печерно? Тоталітарно? Абсолютно.

А тепер давайте змахнемо піну цієї гіперболи й подивимося на анатомію фінського дикунства. Подивимося, як працює справжня державна машина, коли на кону стоїть її фізичне, біологічне виживання.

Три з половиною мільйони фінів опинилися сам на сам зі стосімдесятимільйонною радянською імперією. Математика смерті. Нуль шансів на папері. Щоб не перетворитися на чергову радянську республіку з Гулагом та колгоспами, Гельсінкі довелося вивернути країну навиворіт. Вони мобілізували п'ятнадцять відсотків населення. П'ятсот тисяч людей. До строю поставили всіх, хто міг тримати гвинтівку. Це тотальна утилізація генофонду.

Фінам не потрібні були тоновані мікроавтобуси й вуличні облави. Їхньою «бусифікацією» була сама структура суспільства.

У країні працювала організація «Шюцкор» — воєнізована мережа, що обплутала кожен хутір, кожну міську вулицю. Абсолютний, параноїдальний контроль. Ти не міг загубитися. Ти не міг відсидітися на орендованій квартирі. Тебе знали в обличчя. Якщо ти, здоровий мужик, не в окопі — ти ворог. Ти прокажений. Від тебе відвернеться власна родина, з тобою не привітається сусід. Держава створила умови, за яких ухилення стало соціально неможливим. Фінське суспільство перетворилося на один величезний капкан, що саморегулювався і гнав м'ясо на фронт безперебійним конвеєром.

І ось тут постає головне питання політичного реалізму.

Чому ця м'ясорубка не викликала внутрішнього вибуху? Чому озброєні до зубів фіни не розвернули гвинтівки на Гельсінкі? Чому вони не спалили свої призовні пункти, не підняли на вила свій уряд, який послав їх на вірну смерть?

А тому що ця система була справедливою.

Рівність у розподілі смерті. Ось той цемент, який утримував націю від розпаду.

У Фінляндії 1939 року не було концепції економічного бронювання. Ти не міг занести товстий конверт потрібним людям у погонах. Ти не міг відкупитися податками, довівши, що твій бізнес занадто важливий для тилу. Еліта не сиділа по елітних ресторанах, розмірковуючи про патріотизм під колекційне вино.

Син міністра одягав шинель і лягав у сніг. Спадкоємець найбільшого банку отримував гвинтівку і гнив у траншеї на лінії Маннергейма. Студент престижного університету замерзав на смерть поруч із безграмотним наймитом. Професори, депутати, промисловці — усі відправляли своїх дітей в одну й ту саму холодну, криваву багнюку. Фінська еліта стікала кров'ю рівно в тих самих пропорціях, що й фінські низи.

Людина — істота раціональна. Боєць у траншеї, коли на нього пре радянська бронетехніка при мінус сорока, здатен витримати справжнє пекло. Він змириться з обмороженнями. Він змириться з голодом. Він навіть змириться з тим, що його власна держава пригнала його сюди під страхом розстрілу.

Але він змириться з цим лише за однієї умови: якщо праворуч від нього, з відірваною осколком ногою, кричить від болю син мера його міста.

Тільки так працює примус. Якщо правила гри абсолютні, громадянин сприймає їх як стихійне лихо. Як зиму чи смерть. З ними не сперечаються. Їх терплять.

Але щойно держава починає сортувати людей на сорти — система ламається.

Щойно ви вводите прайс-лист на виживання. Щойно ви дозволяєте виродку-мажору кайфувати в безпеці тільки тому, що в нього є потрібна сума або тато в міністерстві. Щойно ви перетворюєте війну на податок для бідних — ви вбиваєте саму ідею держави. Жодний патріотизм не змусить людину вмирати за систему, яка офіційно, на законодавчому рівні визнає її життя дешевшим, ніж життя власника мережі ресторанів.

Якщо в човні пробоїна, а половина пасажирів купує собі право не вичерпувати воду, бо вони «генерують ВВП» — ті, хто махає відром, рано чи пізно кинуть його і почнуть пробивати голови цим пасажирам. Жодного марксизму. Це базова тваринна справедливість.

Фіни вижили не тому, що вони були якимись особливими надлюдьми. І не тому, що їхня демократія була м'якою та пухнастою. У кризу демократія завжди перетворюється на диктатуру. Вони вижили, тому що їхня еліта мала інстинкт самозбереження. Вона закрутила гайки так, що в населення затріщали кістки, але ця різьба була однаковою для всіх.

Жорстко? Так.
Цинічно? Так.
Справедливо? Абсолютно.

НЕХАЙ ЗДІЙСНИТЬСЯ

Дня благословенного
Хочу побажати,
Щоб не довело́ся нам
Сльо́зи проливати.

Щоб не жити з острахом,
Жити без тривоги,
Аби до нас вороги
Забули дороги.

Доля посміхається
Хай завжди́ і всюди,
Поруч хай знаходяться
Дорогі нам люди.

Хай ніщо́ й ніко́ли нам
Прикрості не робить,
Бережім душевний храм –
Хай в нім сонце сходить.

Квітоньки голівками
Хиляться в привіті.
Щоб росли щасливими
Всі вкраїнські діти.

Дощик хай накрапує,
Хай роса спадає,
Милість хай Господняя
Нас не залишає.

Хай війна закі́нчиться
Вже цієї миті,
Щоб могли у мирі ми
Кожну мить прожити.

Мир нехай звитя́гою
Го́сподь уквітчає
І живими воїнів
З фронту повертає.

Мова солов'їная
Хай звучить і лине,
Україна-ненечка,
Як роса, не згине!

Стяг хай розвивається
Золотом й блакиттю,
Ворог хай із ненечки
Забере́ться миттю.

Злотом хай виблискує
Тризуб наш усюди,
Хай Госпо́дь не ли́шить нас,
Хай із нами буде.

Пісня хай лунає скрізь,
Хай дзвенять потоки,
Наші вишиваночки
Збережуть вито́ки.

13.06.2026 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
ID: 1064058

❗️Валерій Залужний вважає, що заяви про поразку Росії є передчасними та не відповідають реальній ситуації


▪️На його думку, війна зайшла у фазу виснаження, де тактичні успіхи, удари по логістиці чи інфраструктурі не здатні забезпечити стратегічну перемогу жодній зі сторін.

▪️Він наголошує, що Україна не може військовим шляхом деокупувати всі окуповані території, а Росія — захопити всю Україну. Водночас Москва робить ставку на виснаження України, тоді як міжнародна підтримка Києва демонструє ознаки послаблення.

▪️Окремо Залужний критикує нинішню модель НАТО, вважаючи її пристосованою до реалій «холодної війни», а не сучасних конфліктів.

▪️На його переконання, результат війни визначатиметься не просуванням фронту, а стійкістю суспільства, економіки, технологічними можливостями та довгостроковою підтримкою союзників.
#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news

💬 Залишати Україну поза НАТО — нелогічно, наш досвід лише посилить Альянс, — президент Зеленський

Президент закликав країни-учасниці не тримати Україну "за дверима" НАТО, оскільки її інтеграція суттєво зміцнить колективну оборону блоку. Володимир Зеленський наголосив, що Сили оборони вже довели свою надзвичайну ефективність у сучасній війні та позбавили росію "відчуття безпечного тилу".

Інші заяви президента:

▪️Про ППО для Європи: Європа повинна терміново розбудувати власну ефективну протиракетну оборону. Цей процес уже запущено. Чекати до 2030 року не можна, адже систем Patriot на всіх уже не вистачає.

▪️Про технологічну революцію у війні: Сучасна війна кардинально змінилася завдяки дронам та технологіям дистанційного бою. Українські морські безпілотники пройшли еволюцію від засобів ураження кораблів до багатоцільових платформ, здатних атакувати ворога на морі, суходолі та в повітрі.

▪️Про унікальний досвід збиття БПЛА: Показник знищення "Шахедів" в Україні зріс до 90% — щотижня ми ліквідуємо тисячі дронів. Жодна інша держава світу сьогодні не має такого масштабного досвіду захисту від безпілотників.

▪️Про надійних союзників: ЄС, НАТО, Туреччина, країни Перської затоки та інші наші друзі вже є надійними партнерами України.

▪️Про мету України: На відміну від рф, Україна не веде війну заради геополітичних загарбань. Наші люди захищають своє і щодня підвищують ціну війни для агресора, тим самим наближаючи справедливий мир.

Війна в Україні скоро закінчиться, ми ближче до її завершення, ніж люди думають, Путін відчуває тиск і готовий закінчити конфлікт прямо зараз, — Трамп

Раніше The Associated Press з посиланням на високопоставленого представника США написала, що Трамп "відчуває крайню необхідність покласти край війні та обговорить із Зеленським, як цього досягти". А після зустрічі із Зеленським в Анкарі в середу Трамп зв'яжеться з Путіним.
#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news

З п'яти сценаріїв закінчення війни залишилося два: капітуляції України вже не буде,— Kyiv Post

З п’яти класичних способів закінчення війн (завоювання, формальна капітуляція, фактична капітуляція, одностороннє припинення вогню, переговори) Росія вже втратила три.

➡️ Завоювання — провалилося ще у 2022 році.
➡️ Капітуляція України (формальна чи фактична) — майже неможлива, бо Україна демонструє, що не здасться.

Залишилося тільки два реалістичні сценарії:

➡️ Припинення вогню з боку рф.
➡️ Мирні переговори і підписання угоди.

Після ударів по російській нафтовій інфраструктурі та військових об’єктах глибоко в тилу рф Київ суттєво змінив динаміку. Росія вже не може просто «пересидіти» і сподіватися, що Україна зламається. Війна перейшла у формат сучасної облогової війни.
#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news

Червень і липень — розгром полької армії Краєвої на Волині та в Галичині!
Повстанці УПА влаштували справжнє пекло для поляків на нашій землі. Літо 1943–1944 років. Війна на всі 360 градусів.
Тоді кремлівські «червоні» партизани та польська Армія Крайова чомусь вирішили, що український ліс це їх території! Польська армія марила відновленням своїх «довоєнних кордонів» за рахунок нашої землі, а Москва перла зі сходу, щоб загнати нас у чергове стійло.
Але УПА боронили цей край. Вони перетворили Цуманські ліси та Сарненщину на суцільну засадну пастку.
Тактика була безжальною. Мобільність, раптові вогневі нальоти, миттєве зникнення. Ворожі колони палили прямо на марші. Загони УПА-Північ та УПА-Захід зачищали лісові масиви метр за метром. Рейди окупантів затискалися в лещата, логістика нищилася, а плани як Варшави, так і Москви летіли під три чорти. Місцеве населення годувало, одягало і закривало спини своїм повстанцям. Це була тотальна народна війна.
Апофеозом цієї люті стала легендарна оборона Загорівського монастиря. Жменька бійців проти сотень нападників.
Вони гинули, але не відступали. Вони навчили окупантів поважати українську зброю і боятися нашого лісу. Ми тримали і тримаємо свою землю, ламаючи хребти будь-якій імперії — хоч полької, хоч російської.
Пам'ятаємо кожного героя УПА!

Червень і липень — розгром полької армії Краєвої на Волині та в Галичині!
Повстанці УПА влаштували справжнє пекло для поляків на нашій землі. Літо 1943–1944 років. Війна на всі 360 градусів.
Тоді кремлівські «червоні» партизани та польська Армія Крайова чомусь вирішили, що український ліс це їх території! Польська армія марила відновленням своїх «довоєнних кордонів» за рахунок нашої землі, а Москва перла зі сходу, щоб загнати нас у чергове стійло.
Але УПА боронили цей край. Вони перетворили Цуманські ліси та Сарненщину на суцільну засадну пастку.
Тактика була безжальною. Мобільність, раптові вогневі нальоти, миттєве зникнення. Ворожі колони палили прямо на марші. Загони УПА-Північ та УПА-Захід зачищали лісові масиви метр за метром. Рейди окупантів затискалися в лещата, логістика нищилася, а плани як Варшави, так і Москви летіли під три чорти. Місцеве населення годувало, одягало і закривало спини своїм повстанцям. Це була тотальна народна війна.
Апофеозом цієї люті стала легендарна оборона Загорівського монастиря. Жменька бійців проти сотень нападників.
Вони гинули, але не відступали. Вони навчили окупантів поважати українську зброю і боятися нашого лісу. Ми тримали і тримаємо свою землю, ламаючи хребти будь-якій імперії — хоч полької, хоч російської.
Пам'ятаємо кожного героя УПА!