Світла пам’ять Герою, якого не змогла зламати навіть війна…З глибоким сумом і болем у серці сприйняв звістку про смерть справжнього Героя, мужнього воїна, броварчанина Павла Кушнірова, позивний «Стаф». Захищаючи Україну, Павло заплатив надзвичайно високу ціну — втратив обидві ноги. Але ворогу так і не вдалося забрати в нього найголовніше — силу духу, жагу до життя, людяність та незламну волю! Він не здався. Не опустив рук. Не дозволив обставинам перемогти себе. Навпаки — знайшов у собі сили рухатися вперед, тренуватися, займатися боксом та виходити на поєдинки Ліги ветеранського боксу на кріслах колісних. Павло став прикладом для тисяч українських військових, ветеранів та людей, які після важких поранень шукають у собі сили жити далі. Його історія — це не просто історія мужності. Це історія неймовірної сили характеру, незламного українського духу та великого людського серця. Він довів, що справжня сила людини не в її фізичних можливостях, а в тому, що живе всередині. Він до останнього хотів просто ЖИТИ… Жити, боротися, мріяти, бути поруч із близькими та надихати інших. І від цього ще болючіше усвідомлювати, що його більше немає серед нас… Павле, твій шлях, твоя мужність і твоя незламність назавжди залишаться прикладом для всіх нас. Закликаю кожного згадати Павла добрим словом, схилити голову та вшанувати пам’ять Героя, який віддав так багато за нашу Україну. Щирі співчуття рідним, близьким, побратимам та всій боксерській родині. Світла та вічна пам’ять тобі, Герою!Герої не вмирають, доки живе пам’ять про них.
Світла пам’ять Герою, якого не змогла зламати навіть війна…З глибоким сумом і болем у серці сприйняв звістку про смерть справжнього Героя, мужнього воїна, броварчанина Павла Кушнірова, позивний «Стаф». Захищаючи Україну, Павло заплатив надзвичайно високу ціну — втратив обидві ноги. Але ворогу так і не вдалося забрати в нього найголовніше — силу духу, жагу до життя, людяність та незламну волю! Він не здався. Не опустив рук. Не дозволив обставинам перемогти себе. Навпаки — знайшов у собі сили рухатися вперед, тренуватися, займатися боксом та виходити на поєдинки Ліги ветеранського боксу на кріслах колісних. Павло став прикладом для тисяч українських військових, ветеранів та людей, які після важких поранень шукають у собі сили жити далі. Його історія — це не просто історія мужності. Це історія неймовірної сили характеру, незламного українського духу та великого людського серця. Він довів, що справжня сила людини не в її фізичних можливостях, а в тому, що живе всередині. Він до останнього хотів просто ЖИТИ… Жити, боротися, мріяти, бути поруч із близькими та надихати інших. І від цього ще болючіше усвідомлювати, що його більше немає серед нас… Павле, твій шлях, твоя мужність і твоя незламність назавжди залишаться прикладом для всіх нас. Закликаю кожного згадати Павла добрим словом, схилити голову та вшанувати пам’ять Героя, який віддав так багато за нашу Україну. Щирі співчуття рідним, близьким, побратимам та всій боксерській родині. Світла та вічна пам’ять тобі, Герою!Герої не вмирають, доки живе пам’ять про них.
117переглядів 2Відтворень