• росія розгортає у білорусі балістичну ракету середньої дальності «Орєшнік» з прицілом на Європу, — голова СЗРУ.
    Іващенко додав:
    Ми бачимо заходи з підготовки та розгортання балістичної ракети середньої дальності «Орєшнік» на території білорусі. росія і білорусь розбудовують військові об’єкти для пускової установки, систем спостереження та зв’язку, що є елементами системи «Орєшнік». Проте, станом на зараз, ці заходи ще не реалізовані.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    росія розгортає у білорусі балістичну ракету середньої дальності «Орєшнік» з прицілом на Європу, — голова СЗРУ. Іващенко додав: Ми бачимо заходи з підготовки та розгортання балістичної ракети середньої дальності «Орєшнік» на території білорусі. росія і білорусь розбудовують військові об’єкти для пускової установки, систем спостереження та зв’язку, що є елементами системи «Орєшнік». Проте, станом на зараз, ці заходи ще не реалізовані. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    20views
  • США все частіше діють у руслі вигідному сосії.
    1️⃣Генасамблея ООН ухвалила українську резолюцію щодо розширення міжнародної співпраці та зменшення наслідків аварії на ЧАЕС.
    Проголосували проти: США, росія, білорусь, Китай, Північна Корея, Нікарагуа та Нігер
    2️⃣ США передали європейським "союзникам" низку секретних додатків до мирного плану, які викликали гострі суперечки з ЄС, — WSJ
    🇺🇸Окрім пропозицій з відбудови України, США хочуть повернути росію до світової економіки, включаючи американські інвестиції в стратегічні сектори росії від видобутку рідкоземів до буріння нафтових свердловин в Арктиці, поновлення поставок енергоресурсів до Європи та інших країн світу.
    🇪🇺 Суперечка за столом переговорів тепер стосується не лише українських кордонів, а й дедалі більше бізнесу – і, що цікаво, протиставляє не лише росію Україні, а й США своїм традиційним союзникам у Європі.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    США все частіше діють у руслі вигідному сосії. 1️⃣Генасамблея ООН ухвалила українську резолюцію щодо розширення міжнародної співпраці та зменшення наслідків аварії на ЧАЕС. Проголосували проти: США, росія, білорусь, Китай, Північна Корея, Нікарагуа та Нігер 2️⃣ США передали європейським "союзникам" низку секретних додатків до мирного плану, які викликали гострі суперечки з ЄС, — WSJ 🇺🇸Окрім пропозицій з відбудови України, США хочуть повернути росію до світової економіки, включаючи американські інвестиції в стратегічні сектори росії від видобутку рідкоземів до буріння нафтових свердловин в Арктиці, поновлення поставок енергоресурсів до Європи та інших країн світу. 🇪🇺 Суперечка за столом переговорів тепер стосується не лише українських кордонів, а й дедалі більше бізнесу – і, що цікаво, протиставляє не лише росію Україні, а й США своїм традиційним союзникам у Європі. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    45views
  • Трьох російських лижників допустили до міжнародних змагань у "нейтральному" статусі❗️

    Міжнародна федерація лижного спорту та сноуборду (FIS) опублікувала список російських і білоруських лижників, які отримали допуск до міжнародних змагань у "нейтральному" статусі ⛷️

    Допуск отримали 6 білоруських і 3 російських спортсмени. З білорусів "нейтральний" статус надано фристайлістам Анастасії Андріяновій, Анні Дерюго, Ігору Дробянкову, Анні Гусковій і Владиславу Вознюку, а також гірськолижниці Марії Шкановій. З росіян допуск отримали фристайлістка Анастасія Таталіна, а також лижники-гонщики Савелій Коростельов і Дар'я Непряєва ✍🏻

    У заяві FIS сказано, ще це лише перший список допущених "нейтральних" спортсменів, тому, найімовірніше, у подальшому він поповнятиметься новими іменами
    #Броварська_міська_рада #ДЮСШ_управління_освіти_і_науки_БМР #Управління_освіти_і_науки_БМР #Броварська_громaда #Brovarysport #Бровари @brovarysport
    Трьох російських лижників допустили до міжнародних змагань у "нейтральному" статусі❗️ Міжнародна федерація лижного спорту та сноуборду (FIS) опублікувала список російських і білоруських лижників, які отримали допуск до міжнародних змагань у "нейтральному" статусі ⛷️ Допуск отримали 6 білоруських і 3 російських спортсмени. З білорусів "нейтральний" статус надано фристайлістам Анастасії Андріяновій, Анні Дерюго, Ігору Дробянкову, Анні Гусковій і Владиславу Вознюку, а також гірськолижниці Марії Шкановій. З росіян допуск отримали фристайлістка Анастасія Таталіна, а також лижники-гонщики Савелій Коростельов і Дар'я Непряєва ✍🏻 У заяві FIS сказано, ще це лише перший список допущених "нейтральних" спортсменів, тому, найімовірніше, у подальшому він поповнятиметься новими іменами #Броварська_міська_рада #ДЮСШ_управління_освіти_і_науки_БМР #Управління_освіти_і_науки_БМР #Броварська_громaда #Brovarysport #Бровари @brovarysport
    57views
  • #історія #події
    🕊️ Кінець Імперії: Підписання Біловезької угоди.
    8 грудня 1991 року в Біловезькій Пущі, поблизу міста Брест (Білорусь), відбулася подія, яка формально поставила крапку в історії СРСР. Лідери трьох республік-засновниць СРСР — Леонід Кравчук (Україна 🇺🇦), Станіслав Шушкевич (Білорусь 🇧🇾) та Борис Єльцин (Росія 🇷🇺) — підписали Угоду про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД).

    Головна теза Угоди

    Ключовий пункт Угоди був сформульований максимально чітко: «Союз Радянських Соціалістичних Республік як суб'єкт міжнародного права та геополітична реальність припиняє своє існування».
    Це було не розвалом, а, по суті, констатацією факту: після Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року, на якому понад 90% громадян підтвердили Акт проголошення незалежності, зберегти СРСР у будь-якому вигляді стало неможливо. Без України центральний союзний уряд втрачав легітимність і економічний сенс.

    Ключові положення

    Біловезька угода складалася з 14 статей і фіксувала такі принципи:
    Припинення існування СРСР: Визнання СРСР недійсним. 🛑
    Створення СНД: Нове міждержавне об'єднання, засноване на суверенній рівності його членів.
    Повага до суверенітету: Сторони зобов'язувалися поважати територіальну цілісність одна одної та непорушність наявних кордонів. 🗺️
    Координація: Домовленість про координацію дій у сфері зовнішньої політики, оборони та економіки, але виключно на основі рівноправного партнерства.

    Історичне значення

    Підписання Біловезької угоди стало завершальним юридичним актом розпаду СРСР, який фактично відбувся за рішенням народів.
    Для України: Угода підтвердила міжнародну суб'єктність та незалежність, проголошену 24 серпня. Це була перемога демократичного вибору, зробленого на референдумі 1 грудня.
    Для світу: Завершення Холодної війни було оформлено не вибухом, а політичним рішенням трьох слов'янських республік.
    Формально Михайло Горбачов (президент СРСР) пішов у відставку лише 25 грудня 1991 року, але саме 8 грудня світ визнав, що Радянської імперії більше не існує.
    #історія #події 🕊️ Кінець Імперії: Підписання Біловезької угоди. 8 грудня 1991 року в Біловезькій Пущі, поблизу міста Брест (Білорусь), відбулася подія, яка формально поставила крапку в історії СРСР. Лідери трьох республік-засновниць СРСР — Леонід Кравчук (Україна 🇺🇦), Станіслав Шушкевич (Білорусь 🇧🇾) та Борис Єльцин (Росія 🇷🇺) — підписали Угоду про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД). Головна теза Угоди Ключовий пункт Угоди був сформульований максимально чітко: «Союз Радянських Соціалістичних Республік як суб'єкт міжнародного права та геополітична реальність припиняє своє існування». Це було не розвалом, а, по суті, констатацією факту: після Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року, на якому понад 90% громадян підтвердили Акт проголошення незалежності, зберегти СРСР у будь-якому вигляді стало неможливо. Без України центральний союзний уряд втрачав легітимність і економічний сенс. Ключові положення Біловезька угода складалася з 14 статей і фіксувала такі принципи: Припинення існування СРСР: Визнання СРСР недійсним. 🛑 Створення СНД: Нове міждержавне об'єднання, засноване на суверенній рівності його членів. Повага до суверенітету: Сторони зобов'язувалися поважати територіальну цілісність одна одної та непорушність наявних кордонів. 🗺️ Координація: Домовленість про координацію дій у сфері зовнішньої політики, оборони та економіки, але виключно на основі рівноправного партнерства. Історичне значення Підписання Біловезької угоди стало завершальним юридичним актом розпаду СРСР, який фактично відбувся за рішенням народів. Для України: Угода підтвердила міжнародну суб'єктність та незалежність, проголошену 24 серпня. Це була перемога демократичного вибору, зробленого на референдумі 1 грудня. Для світу: Завершення Холодної війни було оформлено не вибухом, а політичним рішенням трьох слов'янських республік. Формально Михайло Горбачов (президент СРСР) пішов у відставку лише 25 грудня 1991 року, але саме 8 грудня світ визнав, що Радянської імперії більше не існує.
    Like
    1
    118views
  • #історія #події
    🗺️ Лінія Керзона: Прикордонна історія, що сформувала Східну Європу.
    8 грудня 1919 року стало датою, коли світ вперше почув про концепцію «Лінії Керзона» — демаркаційної лінії, яку пропонувалося використати як східний кордон новоутвореної незалежної Польщі. Хоча на той час лінія мала лише рекомендаційний характер, вона стала надзвичайно важливим, і часто трагічним, маркером для визначення кордонів між Польщею та Україною впродовж усього XX століття. 😔

    Історичний контекст та авторство

    Після завершення Першої світової війни та краху імперій, у Східній Європі постали нові незалежні держави, зокрема Польща та Українська Народна Республіка (УНР). Це призвело до гострих територіальних суперечок, особливо за Галичину (де йшла Польсько-українська війна) та Волинь.
    Лінія була запропонована на Паризькій мирній конференції як тимчасова східна межа польської території, визнана Антантою. Свою назву вона отримала за ім'ям британського міністра закордонних справ Джорджа Керзона, який 8 грудня 1919 року надіслав відповідну ноту керівництву Польщі.

    Суть демаркації

    Лінія Керзона фактично відображала етнічний склад населення:
    На захід від неї, в основному, мали залишитися землі з польською більшістю.
    На схід — території з переважно українським та білоруським населенням.
    Лінія пролягала приблизно від Гродно на півночі, далі йшла вздовж річок Буг та Сян, і не включала до складу Польщі таких українських етнічних територій як Львівщина та частина Галичини.

    Наслідки та використання

    Польський уряд, який прагнув відновити кордони Речі Посполитої 1772 року, відкинув пропозицію Керзона. У 1920 році, під час радянсько-польської війни, лінія знову спливла, а за Ризьким мирним договором 1921 року Польща отримала значно більші території на схід.
    Проте, справді фатальне значення Лінія Керзона набула у 1945 році:
    Друга світова війна: Після поділу Польщі між СРСР та Німеччиною у 1939 році, СРСР визначив свій кордон із Німеччиною, який майже точно збігався з Лінією Керзона.
    Повоєнний кордон: Після завершення Другої світової війни, саме Лінія Керзона (з незначними коригуваннями) була остаточно прийнята як державний кордон між Польською Народною Республікою та Радянським Союзом (тобто між Польщею та УРСР/БРСР).

    Таким чином, пропозиція, висловлена у 1919 році, через десятиліття стала основою для сучасних кордонів між Україною та Польщею. Це був приклад того, як рішення великих держав, прийняте на чужих територіях, визначало долю мільйонів людей. 🌍
    #історія #події 🗺️ Лінія Керзона: Прикордонна історія, що сформувала Східну Європу. 8 грудня 1919 року стало датою, коли світ вперше почув про концепцію «Лінії Керзона» — демаркаційної лінії, яку пропонувалося використати як східний кордон новоутвореної незалежної Польщі. Хоча на той час лінія мала лише рекомендаційний характер, вона стала надзвичайно важливим, і часто трагічним, маркером для визначення кордонів між Польщею та Україною впродовж усього XX століття. 😔 Історичний контекст та авторство Після завершення Першої світової війни та краху імперій, у Східній Європі постали нові незалежні держави, зокрема Польща та Українська Народна Республіка (УНР). Це призвело до гострих територіальних суперечок, особливо за Галичину (де йшла Польсько-українська війна) та Волинь. Лінія була запропонована на Паризькій мирній конференції як тимчасова східна межа польської території, визнана Антантою. Свою назву вона отримала за ім'ям британського міністра закордонних справ Джорджа Керзона, який 8 грудня 1919 року надіслав відповідну ноту керівництву Польщі. Суть демаркації Лінія Керзона фактично відображала етнічний склад населення: На захід від неї, в основному, мали залишитися землі з польською більшістю. На схід — території з переважно українським та білоруським населенням. Лінія пролягала приблизно від Гродно на півночі, далі йшла вздовж річок Буг та Сян, і не включала до складу Польщі таких українських етнічних територій як Львівщина та частина Галичини. Наслідки та використання Польський уряд, який прагнув відновити кордони Речі Посполитої 1772 року, відкинув пропозицію Керзона. У 1920 році, під час радянсько-польської війни, лінія знову спливла, а за Ризьким мирним договором 1921 року Польща отримала значно більші території на схід. Проте, справді фатальне значення Лінія Керзона набула у 1945 році: Друга світова війна: Після поділу Польщі між СРСР та Німеччиною у 1939 році, СРСР визначив свій кордон із Німеччиною, який майже точно збігався з Лінією Керзона. Повоєнний кордон: Після завершення Другої світової війни, саме Лінія Керзона (з незначними коригуваннями) була остаточно прийнята як державний кордон між Польською Народною Республікою та Радянським Союзом (тобто між Польщею та УРСР/БРСР). Таким чином, пропозиція, висловлена у 1919 році, через десятиліття стала основою для сучасних кордонів між Україною та Польщею. Це був приклад того, як рішення великих держав, прийняте на чужих територіях, визначало долю мільйонів людей. 🌍
    Like
    1
    174views
  • #історія #події
    7 грудня 1991 року — це дата, яка стала прелюдією до одного з найважливіших геополітичних актів XX століття. Цього дня в урядовій резиденції «Віскулі» у Біловезькій Пущі (Білорусь) зібралися лідери трьох ключових республік: Леонід Кравчук (Голова Верховної Ради України), Станіслав Шушкевич (Голова Верховної Ради Білорусі) та Борис Єльцин (Президент РФСР).
    Хоча історичним документом, що офіційно констатував припинення існування Радянського Союзу, є Біловезька угода, підписана наступного дня, саме 7 грудня лідери держав провели ключові переговори, які призвели до цієї незворотної декларації.

    Сценарій, що змінив світовий порядок 🌍

    Переговори у «Віскулях» не були спонтанними, але їхній результат виявився набагато радикальнішим, ніж очікував світ. Вони відбулися одразу після того, як Україна на референдумі 1 грудня 1991 року переважною більшістю голосів підтвердила свою незалежність. Цей факт зробив будь-які спроби Москви зберегти СРСР у старому форматі (чи навіть у форматі нового Союзного договору) абсолютно неможливими.

    Головні моменти зустрічі:
    Констатація факту: Лідери усвідомили, що Союзний договір 1922 року, на якому тримався СРСР, втратив силу, і держава фактично розпалася.
    Юридичне оформлення: Впродовж вечора 7 грудня та вранці 8 грудня був підготовлений текст Угоди про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД), який був підписаний 8 грудня.
    Головна теза: Документ чітко зазначав: «Союз РСР як суб’єкт міжнародного права і геополітична реальність припиняє своє існування».

    Зустріч у Віскулях стала вирішальним моментом, коли керівники трьох республік, які були засновниками СРСР, взяли на себе відповідальність за мирний демонтаж імперії. Це дозволило уникнути великої громадянської війни та відкрило нову еру незалежних держав у Східній Європі. 🕊️
    #історія #події 7 грудня 1991 року — це дата, яка стала прелюдією до одного з найважливіших геополітичних актів XX століття. Цього дня в урядовій резиденції «Віскулі» у Біловезькій Пущі (Білорусь) зібралися лідери трьох ключових республік: Леонід Кравчук (Голова Верховної Ради України), Станіслав Шушкевич (Голова Верховної Ради Білорусі) та Борис Єльцин (Президент РФСР). Хоча історичним документом, що офіційно констатував припинення існування Радянського Союзу, є Біловезька угода, підписана наступного дня, саме 7 грудня лідери держав провели ключові переговори, які призвели до цієї незворотної декларації. Сценарій, що змінив світовий порядок 🌍 Переговори у «Віскулях» не були спонтанними, але їхній результат виявився набагато радикальнішим, ніж очікував світ. Вони відбулися одразу після того, як Україна на референдумі 1 грудня 1991 року переважною більшістю голосів підтвердила свою незалежність. Цей факт зробив будь-які спроби Москви зберегти СРСР у старому форматі (чи навіть у форматі нового Союзного договору) абсолютно неможливими. Головні моменти зустрічі: Констатація факту: Лідери усвідомили, що Союзний договір 1922 року, на якому тримався СРСР, втратив силу, і держава фактично розпалася. Юридичне оформлення: Впродовж вечора 7 грудня та вранці 8 грудня був підготовлений текст Угоди про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД), який був підписаний 8 грудня. Головна теза: Документ чітко зазначав: «Союз РСР як суб’єкт міжнародного права і геополітична реальність припиняє своє існування». Зустріч у Віскулях стала вирішальним моментом, коли керівники трьох республік, які були засновниками СРСР, взяли на себе відповідальність за мирний демонтаж імперії. Це дозволило уникнути великої громадянської війни та відкрило нову еру незалежних держав у Східній Європі. 🕊️
    Like
    1
    98views
  • ⚡️ Генасамблея ООН ухвалила резолюцію із закликом до рф негайно повернути всіх незаконно вивезених українських дітей.
    Документ підтримали 91 країна, 12 – проголосували проти, ще 57 – утрималися.
    Проти резолюції виступили росія, Білорусь, Буркіна-Фасо, Бурунді, Куба, ДР Конго, Еритрея, Іран, Малі, Нікарагуа, Нігер і Судан. Серед тих, хто утримався, – Китай, Індія та Бразилія.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    ⚡️ Генасамблея ООН ухвалила резолюцію із закликом до рф негайно повернути всіх незаконно вивезених українських дітей. Документ підтримали 91 країна, 12 – проголосували проти, ще 57 – утрималися. Проти резолюції виступили росія, Білорусь, Буркіна-Фасо, Бурунді, Куба, ДР Конго, Еритрея, Іран, Малі, Нікарагуа, Нігер і Судан. Серед тих, хто утримався, – Китай, Індія та Бразилія. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Like
    1
    83views
  • Міжнародна федерація самбо дозволила росіянам та білорусам виступати під власним прапором 🤬

    Міжнародна федерація самбо (FIAS) допустила російських та білоруських спортсменів до змагань під власним прапором ✔️

    Таким чином, починаючи з 1 січня 2026 року, спортсмени з Росії та Білорусі матимуть право виступати під своїми національними прапорами та з виконанням національних гімнів на всіх міжнародних змаганнях під егідою FIAS 😤

    "Починаючи з 2022 року, на відміну від рішень багатьох міжнародних спортивних федерацій, FIAS послідовно дозволяла спортсменам із Росії та Білорусі змагатися в нейтральному статусі, виходячи з переконання, що спорт має залишатися поза політикою.
    Спорт – це місток для діалогу та взаєморозуміння між народами, навіть у складні часи. Ми продовжили цей курс, спершу повернувши національні символи для юніорів, а тепер – для всіх спортсменів. Це рішення повертає ситуацію в правове поле, що ґрунтується на рівних правах для всіх членів нашої федерації", – зазначив президент FIAS Василь Шестаков.
    #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #sport #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport @Brovarysport #Brovarysport
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    Міжнародна федерація самбо дозволила росіянам та білорусам виступати під власним прапором 🤬 Міжнародна федерація самбо (FIAS) допустила російських та білоруських спортсменів до змагань під власним прапором ✔️ Таким чином, починаючи з 1 січня 2026 року, спортсмени з Росії та Білорусі матимуть право виступати під своїми національними прапорами та з виконанням національних гімнів на всіх міжнародних змаганнях під егідою FIAS 😤 "Починаючи з 2022 року, на відміну від рішень багатьох міжнародних спортивних федерацій, FIAS послідовно дозволяла спортсменам із Росії та Білорусі змагатися в нейтральному статусі, виходячи з переконання, що спорт має залишатися поза політикою. Спорт – це місток для діалогу та взаєморозуміння між народами, навіть у складні часи. Ми продовжили цей курс, спершу повернувши національні символи для юніорів, а тепер – для всіх спортсменів. Це рішення повертає ситуацію в правове поле, що ґрунтується на рівних правах для всіх членів нашої федерації", – зазначив президент FIAS Василь Шестаков. #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #sport #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport @Brovarysport #Brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    152views
  • #історія #події
    1795 — Станіслав II Август Понятовський зрікається престолу: остаточна ліквідація Речі Посполитої.
    25 листопада 1795 року, після третього поділу Польщі, останній король Речі Посполитої Станіслав II Август Понятовський змушений був офіційно зректися престолу. Це стало символом остаточного знищення держави, яка століттями була потужною європейською силою та осередком українських, білоруських і литовських земель.

    Історичний контекст

    Річ Посполита у XVIII столітті переживала період системної кризи, політичної нестабільності та зовнішнього тиску сусідів: Росії, Пруссії та Австрії. Реформаційні спроби короля Понятовського — розширення прав для представників різних конфесій, кадрові реформи, конституція 1791 року, створення національних інституцій — не змогли подолати вплив зовнішніх сил і внутрішню слабкість держави.

    У результаті трьох поділів (1772, 1793, 1795) держава втратила майже всю територію. Третій поділ здійснився наприкінці 1795 року — незалежна польсько-литовсько-руська держава перестала існувати.

    Відречення від престолу

    Під тиском Російської імперії, 25 листопада 1795 року у Гродно, Станіслав II Август Понятовський підписав акт зречення престолу. Короля було позбавлено влади і фактично депортовано до Санкт-Петербурга, де він і завершив своє життя.

    Значення події

    Річ Посполита канула в небуття — її території поділені між сусідами.
    Українські землі остаточно перейшли під контроль інших імперій, що визначило подальшу долю Центрально-Східної Європи на століття вперед.

    Подія стала переломним моментом для польського, українського, литовського та білоруського народу, позначивши початок періоду іноземної політики на цих землях.

    Коротка біографія Станіслава II Августа
    Станіслав-Август Понятовський (1732–1798), польський шляхтич, реформатор, останній король польський, великий князь литовський та великий князь руський. Його прагнення до модернізації держави не врятували Річ Посполиту від розпаду.
    #історія #події 1795 — Станіслав II Август Понятовський зрікається престолу: остаточна ліквідація Речі Посполитої. 25 листопада 1795 року, після третього поділу Польщі, останній король Речі Посполитої Станіслав II Август Понятовський змушений був офіційно зректися престолу. Це стало символом остаточного знищення держави, яка століттями була потужною європейською силою та осередком українських, білоруських і литовських земель. Історичний контекст Річ Посполита у XVIII столітті переживала період системної кризи, політичної нестабільності та зовнішнього тиску сусідів: Росії, Пруссії та Австрії. Реформаційні спроби короля Понятовського — розширення прав для представників різних конфесій, кадрові реформи, конституція 1791 року, створення національних інституцій — не змогли подолати вплив зовнішніх сил і внутрішню слабкість держави. У результаті трьох поділів (1772, 1793, 1795) держава втратила майже всю територію. Третій поділ здійснився наприкінці 1795 року — незалежна польсько-литовсько-руська держава перестала існувати. Відречення від престолу Під тиском Російської імперії, 25 листопада 1795 року у Гродно, Станіслав II Август Понятовський підписав акт зречення престолу. Короля було позбавлено влади і фактично депортовано до Санкт-Петербурга, де він і завершив своє життя. Значення події Річ Посполита канула в небуття — її території поділені між сусідами. Українські землі остаточно перейшли під контроль інших імперій, що визначило подальшу долю Центрально-Східної Європи на століття вперед. Подія стала переломним моментом для польського, українського, литовського та білоруського народу, позначивши початок періоду іноземної політики на цих землях. Коротка біографія Станіслава II Августа Станіслав-Август Понятовський (1732–1798), польський шляхтич, реформатор, останній король польський, великий князь литовський та великий князь руський. Його прагнення до модернізації держави не врятували Річ Посполиту від розпаду.
    Like
    1
    221views
  • "Я думала, мене в ліс розстрілювати везуть": звільнену з білоруської неволі українку на кордоні зустрів особисто Буданов
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    https://brovaryregion.in.ua/?p=46234
    "Я думала, мене в ліс розстрілювати везуть": звільнену з білоруської неволі українку на кордоні зустрів особисто Буданов #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news https://brovaryregion.in.ua/?p=46234
    BROVARYREGION.IN.UA
    «Я думала, мене в ліс розстрілювати везуть»: звільнену з білоруської неволі українку на кордоні зустрів особисто Буданов
    Наймолодша українка, яку 22 листопада вдалося звільнити з ув'язнення в Білорусі, – це 18-річна Марія Місюк. Її на україно-білоруському кордоні зустрів особисто Кирило Буданов, голова Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими й начальник Головного управління розвідки Міноборони.
    71views
More Results