• Наш слон Гераскевич попри заборону МОК знову одягнув шолом памʼяті.
    При цьому всьому, абсурдною виглядає позиція комітету, який не вбачає порушення з боку італійського сноубордиста Фішналлера - він спокійно собі ганяє в шоломі з російським прапором, попри заборону на демонстрацію російських та білоруських прапорів.
    ❗️Скелетонщика Владислава Гераскевича дискваліфікували перед першим заїздом Олімпіади-2026, — Суспільне.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Наш слон Гераскевич попри заборону МОК знову одягнув шолом памʼяті. При цьому всьому, абсурдною виглядає позиція комітету, який не вбачає порушення з боку італійського сноубордиста Фішналлера - він спокійно собі ганяє в шоломі з російським прапором, попри заборону на демонстрацію російських та білоруських прапорів. ❗️Скелетонщика Владислава Гераскевича дискваліфікували перед першим заїздом Олімпіади-2026, — Суспільне. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    53views
  • #історія #постаті
    Лесь Мартович: Доктор права з душею сатирика та селянським серцем.
    12 лютого 1871 року народився Лесь Мартович — людина, чий гострий розум і ще гостріше перо змушували галицьке селянство і сміятися, і плакати одночасно. Поки тогочасна еліта часто дивилася на народ «згори вниз», Мартович, син сільського писаря, знав життя громад ізсередини: з усіма їхніми бідами, кумедними забобонами та нескінченною боротьбою за справедливість. ✍️🌾

    Мартович був частиною легендарної «Покутської трійці» разом із Василем Стефаником та Марком Черемшиною. Але якщо Стефаник писав трагедію душі, то Мартович обрав іншу зброю — сатиру. Його новели, як-от «Забобон» чи «Лукія», — це не просто література, це соціологічний розріз епохи. Він майстерно висміював як обмеженість тогочасного чиновництва, так і наївність селян, проте робив це без злості, а з глибоким болем за рідний край. Його гумор був способом виживання народу, який не мав власної держави, але мав незнищенну гідність. 🎭📜

    Життя самого письменника було далеким від ідилії. Він здобув юридичну освіту (став доктором права), але замість блискучої кар’єри у великих містах поневірявся провінційними канцеляріями, захищаючи права простих людей. Його активна громадянська позиція та участь у радикальному русі часто ставали причиною проблем із владою. Взагалі, історія української інтелігенції того часу — це історія самопожертви: Мартович буквально спалив себе роботою та громадською діяльністю, пішовши з життя у розквіті сил. ⚖️🕯️

    Сьогодні, читаючи Мартовича, вражаєшся, наскільки актуальними залишаються його спостереження за людською природою. Його здатність бачити абсурд там, де інші бачать норму, — це риса справжнього європейського інтелектуала. Поки москва століттями виховувала в підданих рабську покору, українські класики на кшталт Мартовича вчили свій народ критично мислити, розрізняти правду від маніпуляції та сміятися в обличчя труднощам. Адже народ, який вміє над собою сміятися, — непереможний. 🇺🇦💪
    #історія #постаті Лесь Мартович: Доктор права з душею сатирика та селянським серцем. 12 лютого 1871 року народився Лесь Мартович — людина, чий гострий розум і ще гостріше перо змушували галицьке селянство і сміятися, і плакати одночасно. Поки тогочасна еліта часто дивилася на народ «згори вниз», Мартович, син сільського писаря, знав життя громад ізсередини: з усіма їхніми бідами, кумедними забобонами та нескінченною боротьбою за справедливість. ✍️🌾 Мартович був частиною легендарної «Покутської трійці» разом із Василем Стефаником та Марком Черемшиною. Але якщо Стефаник писав трагедію душі, то Мартович обрав іншу зброю — сатиру. Його новели, як-от «Забобон» чи «Лукія», — це не просто література, це соціологічний розріз епохи. Він майстерно висміював як обмеженість тогочасного чиновництва, так і наївність селян, проте робив це без злості, а з глибоким болем за рідний край. Його гумор був способом виживання народу, який не мав власної держави, але мав незнищенну гідність. 🎭📜 Життя самого письменника було далеким від ідилії. Він здобув юридичну освіту (став доктором права), але замість блискучої кар’єри у великих містах поневірявся провінційними канцеляріями, захищаючи права простих людей. Його активна громадянська позиція та участь у радикальному русі часто ставали причиною проблем із владою. Взагалі, історія української інтелігенції того часу — це історія самопожертви: Мартович буквально спалив себе роботою та громадською діяльністю, пішовши з життя у розквіті сил. ⚖️🕯️ Сьогодні, читаючи Мартовича, вражаєшся, наскільки актуальними залишаються його спостереження за людською природою. Його здатність бачити абсурд там, де інші бачать норму, — це риса справжнього європейського інтелектуала. Поки москва століттями виховувала в підданих рабську покору, українські класики на кшталт Мартовича вчили свій народ критично мислити, розрізняти правду від маніпуляції та сміятися в обличчя труднощам. Адже народ, який вміє над собою сміятися, — непереможний. 🇺🇦💪
    I0.WP.COM
    Like
    1
    133views
  • #історія #події
    Ватикан: як з’явилася найменша держава світу за чашкою кави з диктатором.
    12 лютого 1929 року світ побачив народження нової держави, територію якої можна обійти пішки за годину, але вплив якої розтягнувся на всі континенти. Йдеться про підписання Латеранських угод, які поставили крапку в багаторічній «римській суперечці» між Папським престолом та Італійським королівством. До цього моменту Папи Римські вважали себе «в’язнями Ватикану», демонстративно не залишаючи стін свого палацу після того, як італійські війська анексували Церковну область. 🇻🇦🏛️

    Ситуація була настільки абсурдною, що Папа Пій XI та Беніто Муссоліні вирішили: час припиняти цей релігійно-політичний серіал. Диктатору потрібна була підтримка католиків для легітимізації свого режиму, а Церкві — юридична незалежність. В результаті Ватикан отримав суверенітет на площі у 44 гектари, власну залізницю (якою майже ніхто не їздить), армію у кумедних смугастих костюмах та право друкувати власні монети, які тепер є коштовністю для нумізматів. 🏰⛪

    Угода стала прикладом тонкого політичного компромісу, де релігійна вага виявилася набагато важчою за квадратні кілометри. Ватикан перетворився на унікальний суб’єкт міжнародного права — державу-місто, яка не має сільського господарства, але має власну розвідку, дипломатичний корпус та мільярд «підданих» по всьому світу. Це був майстер-клас із того, як отримати максимум ресурсів, володіючи територією розміром із кілька стадіонів. 🌍📈

    Хоча москва завжди намагалася (і намагається досі) використовувати релігію як інструмент агресії та контролю, Латеранські угоди заклали іншу модель: суверенна нейтральна держава, яка виступає арбітром у глобальних конфліктах. Звісно, роль Ватикану в історії неоднозначна, проте факт залишається фактом: 12 лютого на мапі світу з’явилася точка, яка довела, що духовна влада може бути цілком реальною політичною силою без жодного танка (якщо не рахувати швейцарських гвардійців з алебардами). 🛡️🕊️
    #історія #події Ватикан: як з’явилася найменша держава світу за чашкою кави з диктатором. 12 лютого 1929 року світ побачив народження нової держави, територію якої можна обійти пішки за годину, але вплив якої розтягнувся на всі континенти. Йдеться про підписання Латеранських угод, які поставили крапку в багаторічній «римській суперечці» між Папським престолом та Італійським королівством. До цього моменту Папи Римські вважали себе «в’язнями Ватикану», демонстративно не залишаючи стін свого палацу після того, як італійські війська анексували Церковну область. 🇻🇦🏛️ Ситуація була настільки абсурдною, що Папа Пій XI та Беніто Муссоліні вирішили: час припиняти цей релігійно-політичний серіал. Диктатору потрібна була підтримка католиків для легітимізації свого режиму, а Церкві — юридична незалежність. В результаті Ватикан отримав суверенітет на площі у 44 гектари, власну залізницю (якою майже ніхто не їздить), армію у кумедних смугастих костюмах та право друкувати власні монети, які тепер є коштовністю для нумізматів. 🏰⛪ Угода стала прикладом тонкого політичного компромісу, де релігійна вага виявилася набагато важчою за квадратні кілометри. Ватикан перетворився на унікальний суб’єкт міжнародного права — державу-місто, яка не має сільського господарства, але має власну розвідку, дипломатичний корпус та мільярд «підданих» по всьому світу. Це був майстер-клас із того, як отримати максимум ресурсів, володіючи територією розміром із кілька стадіонів. 🌍📈 Хоча москва завжди намагалася (і намагається досі) використовувати релігію як інструмент агресії та контролю, Латеранські угоди заклали іншу модель: суверенна нейтральна держава, яка виступає арбітром у глобальних конфліктах. Звісно, роль Ватикану в історії неоднозначна, проте факт залишається фактом: 12 лютого на мапі світу з’явилася точка, яка довела, що духовна влада може бути цілком реальною політичною силою без жодного танка (якщо не рахувати швейцарських гвардійців з алебардами). 🛡️🕊️
    Like
    1
    141views
  • #історія #постаті
    Томас Пейн: Людина, чиє перо вартувало цілої армії 🧨
    ​9 лютого 1737 року народився Томас Пейн — англо-американський інтелектуал, якого по праву називають «хрещеним батьком» США. Це був професійний революціонер, чий талант полягав у вмінні пояснити складні політичні ідеї мовою, зрозумілою звичайному фермеру чи солдату. 🇺🇸

    ​«Здоровий глузд», що змінив світ

    ​До 1776 року багато американських колоністів ще вагалися: чи варто повністю розривати зв’язки з британською короною? Пейн поставив крапку в цих сумнівах, видавши памфлет «Common Sense» (Здоровий глузд).
    ​Бестселер XVIII століття: На той час це була найпопулярніша книга в колоніях. Її читали вголос у кожній таверні. 📜
    ​Головна ідея: Пейн прямо заявив, що монархія — це абсурд, а ідея «божественного права королів» — нісенітниця. Він першим вжив назву «Сполучені Штати Америки». 🗽

    ​Революціонер-екстремал

    ​Пейн не був теоретиком, що сидить у кабінеті. Коли почалася війна за незалежність, він пішов до війська.
    ​Його серія есе «Американська криза» починалася легендарними словами: «Це часи, що випробовують людські душі». Джордж Вашингтон наказав читати ці тексти солдатам перед кожним боєм, щоб підняти бойовий дух. ⚔️
    ​Згодом він поїхав до Франції, де взяв активну участь у Великій французькій революції. Його навіть обрали до Національного конвенту, хоча він не знав французької! 🇫🇷

    ​Незручний для всіх

    ​Пейн був настільки відданий ідеям свободи, що зрештою став «чужим серед своїх»:
    ​В Англії його заочно засудили до страти за держзраду. 🏛️
    ​У Франції його кинули до в'язниці, бо він виступав проти страти короля Людовика XVI (Пейн був гуманістом і вважав вбивство зайвим).
    ​У США його критикували за релігійні погляди після виходу книги «Вік розуму», де він піддав сумніву церковні догмати. 🧠

    ​Томас Пейн помер майже в забутті, але без його текстів Декларація незалежності США могла б виглядати зовсім інакше. Це була людина, яка вірила, що світ можна почати заново, озброївшись лише розумом та свободою. ✊
    #історія #постаті Томас Пейн: Людина, чиє перо вартувало цілої армії 🧨 ​9 лютого 1737 року народився Томас Пейн — англо-американський інтелектуал, якого по праву називають «хрещеним батьком» США. Це був професійний революціонер, чий талант полягав у вмінні пояснити складні політичні ідеї мовою, зрозумілою звичайному фермеру чи солдату. 🇺🇸 ​«Здоровий глузд», що змінив світ ​До 1776 року багато американських колоністів ще вагалися: чи варто повністю розривати зв’язки з британською короною? Пейн поставив крапку в цих сумнівах, видавши памфлет «Common Sense» (Здоровий глузд). ​Бестселер XVIII століття: На той час це була найпопулярніша книга в колоніях. Її читали вголос у кожній таверні. 📜 ​Головна ідея: Пейн прямо заявив, що монархія — це абсурд, а ідея «божественного права королів» — нісенітниця. Він першим вжив назву «Сполучені Штати Америки». 🗽 ​Революціонер-екстремал ​Пейн не був теоретиком, що сидить у кабінеті. Коли почалася війна за незалежність, він пішов до війська. ​Його серія есе «Американська криза» починалася легендарними словами: «Це часи, що випробовують людські душі». Джордж Вашингтон наказав читати ці тексти солдатам перед кожним боєм, щоб підняти бойовий дух. ⚔️ ​Згодом він поїхав до Франції, де взяв активну участь у Великій французькій революції. Його навіть обрали до Національного конвенту, хоча він не знав французької! 🇫🇷 ​Незручний для всіх ​Пейн був настільки відданий ідеям свободи, що зрештою став «чужим серед своїх»: ​В Англії його заочно засудили до страти за держзраду. 🏛️ ​У Франції його кинули до в'язниці, бо він виступав проти страти короля Людовика XVI (Пейн був гуманістом і вважав вбивство зайвим). ​У США його критикували за релігійні погляди після виходу книги «Вік розуму», де він піддав сумніву церковні догмати. 🧠 ​Томас Пейн помер майже в забутті, але без його текстів Декларація незалежності США могла б виглядати зовсім інакше. Це була людина, яка вірила, що світ можна почати заново, озброївшись лише розумом та свободою. ✊
    Like
    1
    331views
  • 🛷❄️🇺🇦«Хотілося би, щоб гарні результати подарували радість вболівальників українського скелетону», — Владислав Гераскевич про сезон, війну та трасу в Кортіні

    🗣В ексклюзивному коментарі преслужбі Національного олімпійського комітету України лідер збірної України зі скелетону Владислав Гераскевич розповів про олімпійський цикл, який став не лише спортивним викликом, але й емоційним випробуванням на тлі війни в країні та боротьби за справедливість у міжнародному спорті.
    💭«Сезон Кубка світу 2025/26 зі скелетону добіг до завершення. Ми побачили, що скелетоністи інших країн серйозно виросли. Загальний рівень якості спорядження, пілотування, стартового розгону серйозно виросли. Розриви на фініші між атлетами суттєво зменшилися, — говорить спортсмен, додаючи, — Попри все вищезазначене, мої результати продовжують бути досить високими і команда має ще певні резерви для зростання».

    💫Фінальний етап підготовки Владислав провів у Німеччині. Скелетоніст розповів, що тренувальний режим був максимально насичений: по два–три тренування щодня, відновлювальні процедури, робота зі спорядженням разом із тренерами та постійна комунікація зі світовими медіа.

    💪🏻За словами спортсмена, у заключні тижні команда намагалася «підтягнути всі складові успішного виступу». Водночас скелетоніст зізнався, що цього разу емоційний фон значно відрізняється від попередніх Олімпіад:
    💭«Сьогодні найбільше моїх емоцій «з’їдає» війна в Україні, смерть українців, ракетні та дронові атаки росіян», — говорить він і додає, — А також факт допуску представників Росії до участі в міжнародних змаганнях, що є абсолютним абсурдом та свідчить про відсутність справедливості в діях міжнародних спортивних організацій».

    🤞🏻Попри досвід двох попередніх Ігор, олімпійський мандраж залишається:
    💭«Передолімпійський мандраж завжди є. Це нормально. Адже Олімпійські ігри є чимось особливим, урочистим. Увага світових медіа до головних стартів чотириріччя підкреслює їх важливість».

    ☺️Трасу в Кортіні Владислав уже випробував під час етапу Кубка світу і називає її специфічною:
    💭«Верхня частина є технічно складною. Нижня є швидкісною. Фініш достатньо високо, тому вміння набувати високу швидкість внизу треку має велике значення».

    🫂Національний олімпійський комітет України бажає Владиславу Гераскевичу, щоб італійський трек став щасливим для нього і приніс позитивні емоції усім українцям!
    🛷❄️🇺🇦«Хотілося би, щоб гарні результати подарували радість вболівальників українського скелетону», — Владислав Гераскевич про сезон, війну та трасу в Кортіні 🗣В ексклюзивному коментарі преслужбі Національного олімпійського комітету України лідер збірної України зі скелетону Владислав Гераскевич розповів про олімпійський цикл, який став не лише спортивним викликом, але й емоційним випробуванням на тлі війни в країні та боротьби за справедливість у міжнародному спорті. 💭«Сезон Кубка світу 2025/26 зі скелетону добіг до завершення. Ми побачили, що скелетоністи інших країн серйозно виросли. Загальний рівень якості спорядження, пілотування, стартового розгону серйозно виросли. Розриви на фініші між атлетами суттєво зменшилися, — говорить спортсмен, додаючи, — Попри все вищезазначене, мої результати продовжують бути досить високими і команда має ще певні резерви для зростання». 💫Фінальний етап підготовки Владислав провів у Німеччині. Скелетоніст розповів, що тренувальний режим був максимально насичений: по два–три тренування щодня, відновлювальні процедури, робота зі спорядженням разом із тренерами та постійна комунікація зі світовими медіа. 💪🏻За словами спортсмена, у заключні тижні команда намагалася «підтягнути всі складові успішного виступу». Водночас скелетоніст зізнався, що цього разу емоційний фон значно відрізняється від попередніх Олімпіад: 💭«Сьогодні найбільше моїх емоцій «з’їдає» війна в Україні, смерть українців, ракетні та дронові атаки росіян», — говорить він і додає, — А також факт допуску представників Росії до участі в міжнародних змаганнях, що є абсолютним абсурдом та свідчить про відсутність справедливості в діях міжнародних спортивних організацій». 🤞🏻Попри досвід двох попередніх Ігор, олімпійський мандраж залишається: 💭«Передолімпійський мандраж завжди є. Це нормально. Адже Олімпійські ігри є чимось особливим, урочистим. Увага світових медіа до головних стартів чотириріччя підкреслює їх важливість». ☺️Трасу в Кортіні Владислав уже випробував під час етапу Кубка світу і називає її специфічною: 💭«Верхня частина є технічно складною. Нижня є швидкісною. Фініш достатньо високо, тому вміння набувати високу швидкість внизу треку має велике значення». 🫂Національний олімпійський комітет України бажає Владиславу Гераскевичу, щоб італійський трек став щасливим для нього і приніс позитивні емоції усім українцям!
    394views
  • #історія #музика
    Смерть у диско-ритмі: Як Boney M. випадково поховали Григорія Распутіна вдруге.
    Коли у 1978 році німецький продюсер Френк Фаріан вирішив перетворити сумнівну біографію «святого чорта» російської імперії на танцювальний хіт, він навряд чи усвідомлював, що створює найбільш іронічний пам’ятник музичному експорту. Гурт Boney M. став ідеальним продуктом епохи: четверо яскравих артистів з Карибського басейну, які під бадьорий біт оспівували хаос, що панував у москві початку XX століття.

    Сюжет пісні Rasputin нагадує історичний анекдот, густо змащений олією для засмаги. Фаріан, будучи геніальним маніпулятором, зрозумів головне: західному слухачеві байдуже до тонкощів політичних інтриг при дворі Миколи ІІ, але йому дуже подобається образ «російської любовної машини». 🎻

    Справжня трагікомедія розгорнулася під час гастролей гурту в срср. Радянська цензура, яка зазвичай шукала ворогів у кожному гітарному рифі, дозволила колективу виступити на красній площі. Це був безпрецедентний випадок: карибський квартет у хутряних шапках танцює там, де зазвичай карбували крок вартові режиму. Проте пісню про Распутіна виконувати заборонили. Влада росії боялася, що згадка про «царицю, яка була не проти» та містичного старця викличе непотрібні паралелі з тогочасним дряхлим політбюро.

    Технологічно Boney M. були тріумфом студійного обману. Фаріан сам записував чоловічі вокальні партії, поки красень Боббі Фаррелл лише ефектно відкривав рота на сцені. Це була перша велика перемога синтетичного звуку над автентичністю: світ прагнув шоу, а не правди. Боббі Фаррелл, людина, яка десятиліттями втілювала образ Распутіна на сцені, помер за дивним збігом обставин у санкт-петербурзі 30 грудня — саме в річницю вбивства самого Григорія.

    Ця історія — про те, як дешевий поп-культурний глянець виявився міцнішим за імперські міфи. росія намагалася використати гурт для демонстрації власної «відкритості», а натомість отримала вічний саундтрек до свого історичного абсурду. Музика тут виступила не просто фоном, а дзеркалом, у якому диско-куля віддзеркалює кров та бруд минулого під гучний вигук Ra-Ra-Rasputin. 🎻
    #історія #музика Смерть у диско-ритмі: Як Boney M. випадково поховали Григорія Распутіна вдруге. Коли у 1978 році німецький продюсер Френк Фаріан вирішив перетворити сумнівну біографію «святого чорта» російської імперії на танцювальний хіт, він навряд чи усвідомлював, що створює найбільш іронічний пам’ятник музичному експорту. Гурт Boney M. став ідеальним продуктом епохи: четверо яскравих артистів з Карибського басейну, які під бадьорий біт оспівували хаос, що панував у москві початку XX століття. Сюжет пісні Rasputin нагадує історичний анекдот, густо змащений олією для засмаги. Фаріан, будучи геніальним маніпулятором, зрозумів головне: західному слухачеві байдуже до тонкощів політичних інтриг при дворі Миколи ІІ, але йому дуже подобається образ «російської любовної машини». 🎻 Справжня трагікомедія розгорнулася під час гастролей гурту в срср. Радянська цензура, яка зазвичай шукала ворогів у кожному гітарному рифі, дозволила колективу виступити на красній площі. Це був безпрецедентний випадок: карибський квартет у хутряних шапках танцює там, де зазвичай карбували крок вартові режиму. Проте пісню про Распутіна виконувати заборонили. Влада росії боялася, що згадка про «царицю, яка була не проти» та містичного старця викличе непотрібні паралелі з тогочасним дряхлим політбюро. Технологічно Boney M. були тріумфом студійного обману. Фаріан сам записував чоловічі вокальні партії, поки красень Боббі Фаррелл лише ефектно відкривав рота на сцені. Це була перша велика перемога синтетичного звуку над автентичністю: світ прагнув шоу, а не правди. Боббі Фаррелл, людина, яка десятиліттями втілювала образ Распутіна на сцені, помер за дивним збігом обставин у санкт-петербурзі 30 грудня — саме в річницю вбивства самого Григорія. Ця історія — про те, як дешевий поп-культурний глянець виявився міцнішим за імперські міфи. росія намагалася використати гурт для демонстрації власної «відкритості», а натомість отримала вічний саундтрек до свого історичного абсурду. Музика тут виступила не просто фоном, а дзеркалом, у якому диско-куля віддзеркалює кров та бруд минулого під гучний вигук Ra-Ra-Rasputin. 🎻
    Like
    1
    503views 1 Shares
  • #історія #постаті
    Валер’ян Підмогильний: Автор першого урбаністичного роману та інтелектуал, якого не зламав Соловецький етап 🏙️
    2 лютого 1901 року народився Валер’ян Підмогильний — людина, яка вивела українську літературу з «хуторянського» затишку на гамірні вулиці великого міста. Він був справжнім європейцем за духом, блискучим перекладачем із французької та письменником, який не боявся зазирати в найтемніші куточки людської психіки.

    «Місто»: Степан Радченко як дзеркало епохи 🚋

    Головний твір Підмогильного — роман «Місто» — став революцією. Замість звичних для того часу історій про страждання селян, він описав підкорення Києва молодим і амбітним вихідцем із села. Це була не просто історія успіху, а глибокий психологічний аналіз того, як місто змінює людину, як воно ламає старі моральні орієнтири та пропонує натомість холодний інтелект і самотність серед натовпу.

    Український Мопассан

    Підмогильний був головним популяризатором французької культури в Україні. Завдяки його титанічній праці ми маємо класичні переклади Анатоля Франса, Гі де Мопассана, Стендаля та Віктора Гюго. Він не просто перекладав слова — він прищеплював українській прозі французьку точність, лаконізм та інтелектуальну відвертість. Колеги жартували, що Валер’ян знає французьку краще, ніж самі французи.

    «Розстріляне відродження»: Трагедія в Сандармоху 🕯️

    Радянська влада не могла вибачити Підмогильному його скепсису та відмови писати за «партійною лінією». Його звинуватили в «участі в терористичній організації» — стандартний абсурдний вирок для українських митців 30-х років. Разом із Миколою Зеровим, Лесем Курбасом та Миколою Кулішем він був етапований на Соловки. 3 листопада 1937 року, до «ювілею» жовтневого перевороту, його життя обірвалося в урочищі Сандармох.

    Спадщина, що вижила ✨

    Попри десятиліття заборон і таврування «націоналістом», тексти Підмогильного повернулися. Сьогодні його «Місто» та «Невеличка драма» читаються як абсолютно сучасні твори, бо вони про вічне: про пошук себе, про кохання, яке межує з розрахунком, і про вибір між комфортом та совістю.
    Валер’ян Підмогильний довів, що українська проза може бути філософською, урбаністичною та по-справжньому елітарною. Він навчив нас, що місто — це не ворог, а простір для великих звершень, якщо ти маєш достатньо сили залишитися собою.
    #історія #постаті Валер’ян Підмогильний: Автор першого урбаністичного роману та інтелектуал, якого не зламав Соловецький етап 🏙️ 2 лютого 1901 року народився Валер’ян Підмогильний — людина, яка вивела українську літературу з «хуторянського» затишку на гамірні вулиці великого міста. Він був справжнім європейцем за духом, блискучим перекладачем із французької та письменником, який не боявся зазирати в найтемніші куточки людської психіки. «Місто»: Степан Радченко як дзеркало епохи 🚋 Головний твір Підмогильного — роман «Місто» — став революцією. Замість звичних для того часу історій про страждання селян, він описав підкорення Києва молодим і амбітним вихідцем із села. Це була не просто історія успіху, а глибокий психологічний аналіз того, як місто змінює людину, як воно ламає старі моральні орієнтири та пропонує натомість холодний інтелект і самотність серед натовпу. Український Мопассан Підмогильний був головним популяризатором французької культури в Україні. Завдяки його титанічній праці ми маємо класичні переклади Анатоля Франса, Гі де Мопассана, Стендаля та Віктора Гюго. Він не просто перекладав слова — він прищеплював українській прозі французьку точність, лаконізм та інтелектуальну відвертість. Колеги жартували, що Валер’ян знає французьку краще, ніж самі французи. «Розстріляне відродження»: Трагедія в Сандармоху 🕯️ Радянська влада не могла вибачити Підмогильному його скепсису та відмови писати за «партійною лінією». Його звинуватили в «участі в терористичній організації» — стандартний абсурдний вирок для українських митців 30-х років. Разом із Миколою Зеровим, Лесем Курбасом та Миколою Кулішем він був етапований на Соловки. 3 листопада 1937 року, до «ювілею» жовтневого перевороту, його життя обірвалося в урочищі Сандармох. Спадщина, що вижила ✨ Попри десятиліття заборон і таврування «націоналістом», тексти Підмогильного повернулися. Сьогодні його «Місто» та «Невеличка драма» читаються як абсолютно сучасні твори, бо вони про вічне: про пошук себе, про кохання, яке межує з розрахунком, і про вибір між комфортом та совістю. Валер’ян Підмогильний довів, що українська проза може бути філософською, урбаністичною та по-справжньому елітарною. Він навчив нас, що місто — це не ворог, а простір для великих звершень, якщо ти маєш достатньо сили залишитися собою.
    Like
    2
    398views 1 Shares
  • Офіційна позиція Третього армійського корпусу щодо створення Національного військового меморіального кладовища.
    29 січня Верховний Суд визнав незаконним землевідведення під Національне військове меморіальне кладовище в Мархалівському лісі Київської області. Водночас ця ділянка вже функціонує як кладовище, де поховані українські воїни.
    Рішення суду щодо «незаконності» землевідведення створює ситуацію, що ставить суспільство перед абсурдним питанням: що робити з могилами тих, хто загинув за Україну?
    Станом на сьогодні кладовище відкрите й продовжує функціонувати. Відповідальність держави — знайти правовий вихід із ситуації, створеної судовим рішенням.
    Закликаємо стати на захист честі та гідності тих, хто заради існування країни віддав найдорожче. Пам’ять про полеглих — недоторканна!
    Третій армійський корпус | Instagram | Facebook | YouTube | ab3.army | TikTok | Підтримати 🇺🇦

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Офіційна позиція Третього армійського корпусу щодо створення Національного військового меморіального кладовища. 29 січня Верховний Суд визнав незаконним землевідведення під Національне військове меморіальне кладовище в Мархалівському лісі Київської області. Водночас ця ділянка вже функціонує як кладовище, де поховані українські воїни. Рішення суду щодо «незаконності» землевідведення створює ситуацію, що ставить суспільство перед абсурдним питанням: що робити з могилами тих, хто загинув за Україну? Станом на сьогодні кладовище відкрите й продовжує функціонувати. Відповідальність держави — знайти правовий вихід із ситуації, створеної судовим рішенням. Закликаємо стати на захист честі та гідності тих, хто заради існування країни віддав найдорожче. Пам’ять про полеглих — недоторканна! Третій армійський корпус | Instagram | Facebook | YouTube | ab3.army | TikTok | Підтримати 🇺🇦 https://t.me/Ukraineaboveallelse
    215views
  • #історія #постаті
    Він був поважним професором математики в Оксфорді, який понад усе цінував логіку, але в історію увійшов як людина, що цю саму логіку вивернула навиворіт. 27 січня народився Чарльз Лютвідж Доджсон, якого світ знає під псевдонімом Льюїс Керролл. 🐇☕

    ​Математика абсурду: Як Льюїс Керролл створив нову реальність

    ​Керролл був людиною парадоксів. Сором'язливий викладач, який заїкався в компанії дорослих, він перетворювався на геніального оповідача, коли поруч були діти. Його подорож «кролячою норою» почалася під час звичайної човнової прогулянки, коли він вигадав казку для доньки свого декана — Аліси Лідделл. Те, що планувалося як розвага на один день, перетворилося на літературний вибух, що назавжди змінив правила гри. 🛶✨

    ​«Аліса в Країні Див» та «Аліса в Задзеркаллі» — це не просто дитячі книжки. Це складні інтелектуальні лабіринти, сповнені математичних загадок, лінгвістичних жартів та глибокої сатири на тогочасне суспільство. Керролл навчив нас, що світ не завжди є таким, яким здається, а «божевілля» іноді є лише іншим поглядом на речі. Його Чеширський Кіт, Капелюшник та Червона Королева стали частиною нашого культурного коду, символізуючи сюрреалізм нашого власного життя. 🐱🎩

    ​Окрім літератури, Керролл був піонером художньої фотографії та винахідником. Він створював нові ігри, головоломки та навіть пристрої для записів у темряві (нікгографи). Його мозок працював у режимі постійного пошуку неординарних рішень, що робить його справжнім предтечею сучасних креативників та програмістів. 📸🧩

    ​Льюїс Керролл довів: щоб побачити справжнє диво, не обов'язково летіти на іншу планету — достатньо мати сміливість зазирнути у власну уяву та не боятися ставити незручні запитання. Адже, як казав його Чеширський Кіт: «Ми всі тут несповна розуму». І, мабуть, у цьому і є найбільший сенс життя. 🌀🍄
    #історія #постаті Він був поважним професором математики в Оксфорді, який понад усе цінував логіку, але в історію увійшов як людина, що цю саму логіку вивернула навиворіт. 27 січня народився Чарльз Лютвідж Доджсон, якого світ знає під псевдонімом Льюїс Керролл. 🐇☕ ​Математика абсурду: Як Льюїс Керролл створив нову реальність ​Керролл був людиною парадоксів. Сором'язливий викладач, який заїкався в компанії дорослих, він перетворювався на геніального оповідача, коли поруч були діти. Його подорож «кролячою норою» почалася під час звичайної човнової прогулянки, коли він вигадав казку для доньки свого декана — Аліси Лідделл. Те, що планувалося як розвага на один день, перетворилося на літературний вибух, що назавжди змінив правила гри. 🛶✨ ​«Аліса в Країні Див» та «Аліса в Задзеркаллі» — це не просто дитячі книжки. Це складні інтелектуальні лабіринти, сповнені математичних загадок, лінгвістичних жартів та глибокої сатири на тогочасне суспільство. Керролл навчив нас, що світ не завжди є таким, яким здається, а «божевілля» іноді є лише іншим поглядом на речі. Його Чеширський Кіт, Капелюшник та Червона Королева стали частиною нашого культурного коду, символізуючи сюрреалізм нашого власного життя. 🐱🎩 ​Окрім літератури, Керролл був піонером художньої фотографії та винахідником. Він створював нові ігри, головоломки та навіть пристрої для записів у темряві (нікгографи). Його мозок працював у режимі постійного пошуку неординарних рішень, що робить його справжнім предтечею сучасних креативників та програмістів. 📸🧩 ​Льюїс Керролл довів: щоб побачити справжнє диво, не обов'язково летіти на іншу планету — достатньо мати сміливість зазирнути у власну уяву та не боятися ставити незручні запитання. Адже, як казав його Чеширський Кіт: «Ми всі тут несповна розуму». І, мабуть, у цьому і є найбільший сенс життя. 🌀🍄
    Like
    1
    527views
  • Говорять у новинах, що трамп підписав статут «Ради миру».
    Доні говорить так: «Як тільки ця Рада буде повністю сформована, ми зможемо робити практично все, що захочемо. Ми робитимемо це разом з ООН».

    Згідно з проєктом статуту, з яким ознайомилося Reuters, Трамп очолюватиме Раду довічно, навіть у разі, якщо більше не обійматиме посаду президента США.
    Окрім США, статут організації підписали лідери:
    Азербайджану,
    Албанії,
    Аргентини,
    Бахрейну,
    Вірменії,
    Індонезії,
    Йорданії,
    Казахстану,
    Катару,
    Косово,
    Монголії,
    Марокко,
    ОАЕ,
    Пакистану,
    Парагваю,
    Саудівської Аравії, Туреччини,
    Угорщини,
    Узбекистану.

    Друзі, запевняю Вас у тому, що без лнр і днр цей проєкт буде мертвонародженим і ніяк не зможе повноцінно працювати.
    Ще треба, щоби в «Раду миру» вступили : Лапландія, Мордор, Північна Корея, Ліліпутія, Міжгалактичний союз, Океанія та Істазія із книги Оруела/Орвела «1984».
    Є ще деякі країни, які можна би було приєднати до крейзі-проектів, наприклад країна без турбот Лимонія із відомої всім пісні, та Абсурдія, Балбесія, Бовдурія і Дуремарія.

    У Мене відчуття, що Ми всі знаходимося в середині казки «КрейзіХаус 2026». Так цікаво, куди котиться цей світ?
    Надіюсь, що коту під хвіст. Впевнений, що це буде не найгірше місце, а точніше, найкраще.

    Всім бажаю гарного настрою, якнайскорішого Миру та Перемоги здорового глузду.

    П.С. Друзі, підкажіть, кому треба заплатити 1 млрд $, щоб особисто вступити в клуб «Рада миру»? Я хочу бачити роботу цирку з середини. З Мене клоун був би набагато краще.
    Говорять у новинах, що трамп підписав статут «Ради миру». Доні говорить так: «Як тільки ця Рада буде повністю сформована, ми зможемо робити практично все, що захочемо. Ми робитимемо це разом з ООН». Згідно з проєктом статуту, з яким ознайомилося Reuters, Трамп очолюватиме Раду довічно, навіть у разі, якщо більше не обійматиме посаду президента США. Окрім США, статут організації підписали лідери: Азербайджану, Албанії, Аргентини, Бахрейну, Вірменії, Індонезії, Йорданії, Казахстану, Катару, Косово, Монголії, Марокко, ОАЕ, Пакистану, Парагваю, Саудівської Аравії, Туреччини, Угорщини, Узбекистану. Друзі, запевняю Вас у тому, що без лнр і днр цей проєкт буде мертвонародженим і ніяк не зможе повноцінно працювати. Ще треба, щоби в «Раду миру» вступили : Лапландія, Мордор, Північна Корея, Ліліпутія, Міжгалактичний союз, Океанія та Істазія із книги Оруела/Орвела «1984». Є ще деякі країни, які можна би було приєднати до крейзі-проектів, наприклад країна без турбот Лимонія із відомої всім пісні, та Абсурдія, Балбесія, Бовдурія і Дуремарія. У Мене відчуття, що Ми всі знаходимося в середині казки «КрейзіХаус 2026». Так цікаво, куди котиться цей світ? Надіюсь, що коту під хвіст. Впевнений, що це буде не найгірше місце, а точніше, найкраще. Всім бажаю гарного настрою, якнайскорішого Миру та Перемоги здорового глузду. П.С. Друзі, підкажіть, кому треба заплатити 1 млрд $, щоб особисто вступити в клуб «Рада миру»? Я хочу бачити роботу цирку з середини. З Мене клоун був би набагато краще.
    439views
More Results