Якщо смерть – то лише у бою! 9 лютого 1923 року в Лук’янівській в’язниці Києва засуджені до розстрілу отамани Холодного Яру та Чорного лісу, старшини армії УНР, козаки та січові стрільці підняли повстання. Вони захопили зброю і чотири години вели нерівний бій із більшовиками. До повстанців долучилися й інші ув’язненні. Останніми кулями вони стріляли один одного, аби знову не опинитись у зашморгу більшовицьких катів. 38 героїв загинули не скорившись. Місця їх поховання сьогодні залишаються невідомими. Пам'ять про героїв Холодного Яру житиме доти, доки ми пам’ятатимемо!

​🎣 Рибальська спільното, маємо підтримати Свого! Можливо, ви не знали мого батька, Білоногого Олега Петровича, особисто. Але якщо ви хоч раз завмирали від щастя, бачачи світанок над річкою, — ви точно зрозуміли б один одного. ​Мій тато був воїном за духом і рибалкою в душі. Він був майстром бойових мистецтв, людиною неймовірної дисципліни та сили. Але саме на риболовлі він знаходив той самий спокій. Він завжди казав, що вода вчить чесності: перед природою і перед самим собою. ​Він не зміг залишитися вдома. Тато пішов захищати нашу землю, наші водойми та наше право на мирне життя. На жаль, він загинув, виконуючи бойове завдання. Разом з ним йде і копанка на його ділянці.. Майже висохла. Наче сама земля засумувала за своїм господарем і відмовилася жити без його рук. ​Я пишу це сюди, бо рибальська спільнота — це величезна родина. Я хочу, щоб держава визнала подвиг мого батька. Йому подано петицію на присвоєння звання Героя України (посмертно). Ви не знали його, але він воював за те, щоб кожен рибалка міг знову зустрічати світанки на вільних українських берегах. ​Будь ласка, допоможіть мені вшанувати його пам'ять: ​✅ Підпишіть петицію за посиланням: https://petition.president.gov.ua/petition/258802 ​🔄 Зробіть репост у свої рибальські чати або групи. ​🙏 Просто залиште коментар "Підтримую", щоб цей допис побачило більше людей. ​Для вас це лише кілька кліків, а для нашої родини — це пам'ять про тата, яка житиме вічно. ​Дякую кожному, хто відгукнеться. Мирного неба та бережіть себе на березі й у житті. 🇺🇦 ​Згадайте тата добрим словом, коли наступного разу будете на риболовлі.🎣

​🥋 До бойової родини та всіх небайдужих. Шлях Воїна довжиною в життя. ​Я звертаюся до вас як донька людини, чиє життя було взірцем дисципліни, честі та вірності. Мій батько — Олег Петрович Білоногий. Майстер завжди залишається майстром, навіть якщо замість додзьо — окоп. ​Понад 30 років він віддав бойовим мистецтвам. Для спільноти карате він був Сенсеєм, засновником клубу «ОНАМІ» та представником окінавської асоціації КІОКАЙ в Україні. Він навчав не просто битися, а бути Людиною з великої літери, виховуючи дух у сотнях учнів. ​Коли прийшла велика війна, він довів, що його принципи — не просто слова на тренуваннях. У 50 років він добровільно пішов на фронт у складі 3-ї окремої штурмової бригади. Майстер змінив кімоно на піксель, бо не міг інакше. Це був його вибір — захистити те, що він любив і чому навчав. ​24 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання Олег Петрович загинув. ​Навіть природа відчула цей відхід — на його ділянці висохла копанка, яку він так любив... Наче вода пішла слідом за Майстром, залишивши нам лише пустку і вічну пам'ять. ​Я прошу вас підтримати петицію про присвоєння моєму батькові звання Героя України (посмертно). Це найменше, що ми можемо зробити для воїна, який до останнього подиху залишався вірним своєму Кодексу. ​👉 Будь ласка, підпишіть та поширте це посилання у своїх групах та серед знайомих: https://petition.president.gov.ua/petition/258802 ​Або знайдіть через Google за запитом: «258802 петиція». ​Кожен ваш підпис — це крок до того, щоб подвиг справжнього Майстра був закарбований в історії. ​Світла пам'ять Воїну. Осс. 🇺🇦

💔 Трагедія на Київщині: від холоду та голоду помер оператор фільму «Пропала грамота» Павло Лойко, - РБК У Ворзелі помер відомий кінооператор Павло Лойко, який працював на студії Довженка та знімав легендарну кінострічку «Пропала грамота». Йому було 82 роки. Трагічну звістку повідомила вдова композитора Ігоря Поклада - Світлана - в своєму Facebook. Впродовж останнього часу Павло Лойко та його дружина перебували у вкрай складному матеріальному становищі. Через брак коштів подружжя фактично не мало змоги повноцінно харчуватися. "Сталася трагедія. Вночі помер сусід. Він помер від голоду та холоду. Сім'я - він та дружина. Більше нікого. На жаль, вони були відлюдниками, нікого в своє життя не пускали. Максимум – "Добрий день", "Добрий вечір". А так діляночка, городина… І вік 80+. Вдова розповіла, що вже два тижні вони сиділи на воді, бо не було грошей на їжу. Серце чоловіка зупинилося, не витримало. Залишилася дружина Лідія похилого віку. Становище матеріальне дуже скрутне", - розповіла Світлана Поклад. Жінка додала, що у вдови оператора не було коштів для поховання чоловіка. Тому після розголосу ситуації їй допомогла фінансово місцева влада та небайдужі українці. Тому Поклад подякувала усім за підтримку такими словами: "Я щиро вдячна всім, хто не пройшов повз біду. Сподіваюся, після розголосу соціальні служби зможуть допомогти вдові. Ми, сусіди, теж будемо стежити за ситуацією. І чомусь вірю, що тепер пані Лідія зможе контактувати з нами усіма. Ще раз дякую вам за щирість". 🕯 Світла пам'ять митцю... #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни

#історія #події Трагедія в Мюнхені, що зупинила серце футбольного світу ⚽️ 6 лютого 1958 року авіація та спорт зіткнулися у жахливій точці невороття. Літак рейсу 609 авіакомпанії British European Airways, на борту якого перебувала команда «Манчестер Юнайтед», зазнав катастрофи при спробі зльоту в аеропорту Мюнхена. Ця подія стала не просто новиною в газетах — вона стала національною жалобою для Британії та незагоєною раною для всього футболу. 🏟️ Команда Метта Басбі поверталася з Белграда після тріумфального виходу в півфінал Кубка європейських чемпіонів. Це були молоді, зухвалі та неймовірно талановиті хлопці, яких за юний вік і феноменальну гру називали «малюками Басбі». Їм пророкували панування в Європі на десятиліття вперед. Але мюнхенська сльота та крига на крилах вирішили інакше. ✈️❄️ Після двох невдалих спроб зльоту через проблеми з двигунами, пілоти вирішили спробувати втретє. Літак не зміг набрати необхідну швидкість на вкритій талою кашею смузі, пробив огорожу аеродрому і врізався в житловий будинок. Із 44 осіб на борту загинуло 23, серед них — 8 провідних гравців команди. Світ втратив Данкана Едвардса, якого багато хто вважав кращим за Пеле, ще до того, як він встиг розкрити свій потенціал на повну. 🕯️ Трагедія могла стати фіналом для клубу. Тренер Метт Басбі отримав важкі травми і два рази проходив обряд соборування, але вижив. Коли він прийшов до тями, його першим питанням було: «Як там хлопці?». Дізнавшись правду, він хотів піти зі спорту, але дружина переконала його продовжити справу заради пам'яті загиблих. 💔 Рівно через 10 років після катастрофи, у 1968 році, Басбі вивів новий склад «Манчестер Юнайтед» (на чолі з тими, хто вижив у Мюнхені — Боббі Чарльтоном та Біллом Фоулксом) на поле і виграв Кубок європейських чемпіонів. Це був найвищий акт відплати долі та доказ того, що легенди не вмирають, доки живе пам'ять про них. Сьогодні на стадіоні «Олд Траффорд» стрілки «Мюнхенського годинника» назавжди завмерли на позначці 15:04. 🕰️

#історія #події Сходження королеви: Як принцеса Елізабет лягла спати в Кенії, а прокинулася монархинею 👑 6 лютого 1952 року історія Британської імперії (яка тоді вже стрімко перетворювалася на Співдружність) розділилася на «до» та «після». Поки 25-річна принцеса Елізабет разом із чоловіком Філіпом перебувала з візитом у Кенії, у далекому Лондоні, у Сандрінгемському палаці, тихо відійшов у вічність її батько — король Георг VI. 🕯️ Доля підготувала принцесі іронічний і водночас величний сценарій. Звістку про смерть батька вона отримала не в позолочених залах, а в готелі «Treetops», що був споруджений прямо на гігантському фіговому дереві посеред джунглів. Один із мисливців, що супроводжував принцесу, пізніше записав: «Вперше в історії світу молода дівчина піднялася на дерево принцесою, а спустилася з нього королевою». 🌳 Це було не просто сходження на престол, а початок цілої епохи — Другої Єлизаветинської ери. Елізабет отримала корону в часи, коли Британія ще оговтувалася від Другої світової, а картки на продукти все ще були реальністю. Молода монархиня стала символом оновлення. Вона була першою, чию коронацію пізніше транслювали по телебаченню, всупереч застереженням консерваторів, що «магія монархії зникне під світлом софітів». 📺 Її правління тривало понад 70 років — абсолютний рекорд в історії Британії. Вона бачила 15 прем'єр-міністрів (від Вінстона Черчилля до Ліз Трасс), пережила «холодну війну», деколонізацію Африки та навіть Brexit. Елізабет II стала тією незмінною константою, яка тримала націю, коли світ навколо божеволів. 🏛️ Цікаво, що 6 лютого вона завжди проводила в тиші, вшановуючи пам'ять батька. Для всього світу це був день початку її великого шляху, а для неї — особиста трагедія втрати близької людини. Сьогодні ми згадуємо її як жінку, яка з юнацьким запалом взяла на себе тягар обов'язку і несла його з бездоганною гідністю до останнього подиху. 👸

На пам'ять про Софію та Степана залишилося фото з обручкою: у Запоріжжі попрощаються з юними студентами, яких убив "Шахед" #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни https://brovaryregion.in.ua/?p=47367

Баришівська громада у скорботі. У російсько-Українській війні загинув Захисник України Граневич Олександр Вікторович, 16.05.1999 р.н. У червні 2024 року приєднався до лав ЗСУ, вірно склав Військову присягу та мужньо виконував військовий обов’язок, захищаючи Батьківщину. 24 грудня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу села Сергіївка Покровського району Донецької області отримав тяжке поранення. Помер 28 січня 2026 року у медичному закладі. Інформація про час та місце поховання буде повідомлено додатково. Вічна пам'ять Герою України! @Brovary #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary #герої_війни

Троянди на снігу — це символ контрастного поєднання гарячої пристрасті та холодної самотності, краси, що протистоїть біді, та ніжності, яка не вмирає від морозу. Вони втілюють незвичне диво, печальну красу, вірність та пам'ять про кохання, що долає перешкоди, палаючи вогнем посеред зими.

Управління освіти і науки Броварської міської ради Вітаємо переможців «Стрілецького турніру – 2026»! 29 січня в Україні відзначали День пам'ять Героїв Крут – українських студентів і гімназистів, які ціною власного життя зупинили більшовицький наступ на Київ у 1918 році. Цього дня ми віддаємо шану стійкості та мужності молодих хлопців, які так само, як і наші захисники сьогодні, стали на захист української держави та зупинили агресора. 28 січня 2026 року відбулися змагання «Стрілецький турнір – 2026» серед учнів 10-11 класів закладів загальної середньої освіти Броварської міської територіальної громади, приурочений Дню памʼяті Героїв Крут. Захід було організовано Центром національно-патріотичного виховання Броварської міської ради за підтримки Управління освіти і науки на базі Броварського ліцею № 3. У змаганнях взяли участь 13 команд, до складу яких входило дві дівчини та два юнаки. Учасники змагання боролися між собою за звання «влучний стрілець» в командному та індивідуальному заліках. За результати змагань у командному заліку місця розподілились наступним чином: І місце – Броварський ліцей № 10; ІІ місце – Броварський ліцей № 3; ІІІ місце – Броварський ліцей № 1. В індивідуальному заліку: І місце: Файницька Єлізавета, ліцей № 10 ; Скибан Максим, ліцей № 10. ІІ місце: Бабенко Любов, ліцей № 3; Пасько Сергій, ліцей № 1; ІІІ місце: Костюк Єлизавета, ліцей № 1; Глиняна Анастасія, Княжицький ліцей; Гаркавенко Богдан, ліцей № 10. Змагання «Стрілецький турнір – 2026» пройшли в запеклій боротьбі між учасниками з невеликим розривом загальної кількості вибитих очок. #Броварська_міська_рада #ДЮСШ_управління_освіти_і_науки_БМР #Управління_освіти_і_науки_БМР #Броварська_громaда #Brovarysport #Бровари @brovarysport