• Друзі! Зважаючи на те, скільки тисяч переглядів здобув за тиждень перший тизер вестерну про кобзаря Дармограя, з радістю ділюсь з вами другим тизером і бажаю приємного перегляду.
    На вулицях Роздоріжжя панує беззаконня та свавілля. Місто загрузло у гріхах і насиллі.
    Тут закон продають за жменю срібла, а правду топчуть важкими чоботами тих, хто називає себе владою. Корумповані чиновники п’ють за здоров’я міста, яке самі ж і вбивають. Суд мовчить. Поліція відвертає погляд. Проповідники торгують надією, як дешевим товаром.
    Ночами вулиці наповнює крик - не гучний, а задушений. Це крик звичайних людей, які більше не вірять, що їх хтось почує. Вони безсилі перед бандитами у краватках і хижаками в мундирах. Тут крадуть не лише гроші - тут крадуть життя, гідність і майбутнє.
    Здавалося, місто приречене.
    Здавалося, спасителя не буде.
    Але однієї ночі темряву розітнув промінь світла. Спершу - тремкий, мов іскра. Потім - впертий, мов постріл. А згодом він розгорівся у пожежу очищення, яка не гріє - вона спалює. Спалює страх, гниль, корупцію, лицемірство, жадобу і святенницьку брехню.
    Там, де з’являється цей вогонь, більше не ховаються у тіні.
    Там, де він проходить, гріхи кричать.
    Його не обирали.
    Його не коронували.
    Він прийшов сам.
    Ім’я йому - Кобзар Дармограй.
    Голос забутих. Кара для покидьків.
    Пісня, від якої тріскається темрява.
    І якщо місто ще можна врятувати,
    то лише ціною попелу.
    #shorts #КобзарДармограй #Січеград #ТворчаСтудіяСічеград #АнтонЖадько #Дармограй #Месник #Вестерн #sketch #comedyshorts #comedy #українськийвестерн #вебсеріал #анімаційнийсеріал #українськийсеріал #українськийютуб

    https://youtube.com/shorts/N57rTgduQMU
    Друзі! Зважаючи на те, скільки тисяч переглядів здобув за тиждень перший тизер вестерну про кобзаря Дармограя, з радістю ділюсь з вами другим тизером і бажаю приємного перегляду. На вулицях Роздоріжжя панує беззаконня та свавілля. Місто загрузло у гріхах і насиллі. Тут закон продають за жменю срібла, а правду топчуть важкими чоботами тих, хто називає себе владою. Корумповані чиновники п’ють за здоров’я міста, яке самі ж і вбивають. Суд мовчить. Поліція відвертає погляд. Проповідники торгують надією, як дешевим товаром. Ночами вулиці наповнює крик - не гучний, а задушений. Це крик звичайних людей, які більше не вірять, що їх хтось почує. Вони безсилі перед бандитами у краватках і хижаками в мундирах. Тут крадуть не лише гроші - тут крадуть життя, гідність і майбутнє. Здавалося, місто приречене. Здавалося, спасителя не буде. Але однієї ночі темряву розітнув промінь світла. Спершу - тремкий, мов іскра. Потім - впертий, мов постріл. А згодом він розгорівся у пожежу очищення, яка не гріє - вона спалює. Спалює страх, гниль, корупцію, лицемірство, жадобу і святенницьку брехню. Там, де з’являється цей вогонь, більше не ховаються у тіні. Там, де він проходить, гріхи кричать. Його не обирали. Його не коронували. Він прийшов сам. Ім’я йому - Кобзар Дармограй. Голос забутих. Кара для покидьків. Пісня, від якої тріскається темрява. І якщо місто ще можна врятувати, то лише ціною попелу. #shorts #КобзарДармограй #Січеград #ТворчаСтудіяСічеград #АнтонЖадько #Дармограй #Месник #Вестерн #sketch #comedyshorts #comedy #українськийвестерн #вебсеріал #анімаційнийсеріал #українськийсеріал #українськийютуб https://youtube.com/shorts/N57rTgduQMU
    333views
  • #історія #постаті
    28 січня 1951 року на Буковині народився чоловік, якому судилося стати «першим після Бога» в ієрархії українських підкорювачів неба. Леонід Каденюк — не просто астронавт, а символ того, що Україна в 1990-х роках, попри економічний хаос, залишалася космічною державою не лише на папері, а й на орбіті. 👨‍🚀🚀

    Від Клішківців до мису Канаверал

    Шлях Леоніда Костянтиновича до зірок був класичним прикладом тернистої стежки: льотне училище, служба в авіації, жорсткий відбір до загону космонавтів ще за часів СРСР. Але справжній зоряний час настав у 1997 році, коли він переміг у відборі на спільну українсько-американську місію. Каденюк готувався до польоту в NASA, де вразив американців своєю витримкою та професіоналізмом. Його обрали серед багатьох кандидатів саме за вміння зберігати спокій там, де в інших здавали нерви. 🇺🇸🇺🇦

    Місія STS-87: Український слід у космосі

    19 листопада 1997 року космічний човник «Колумбія» відірвався від землі. На борту був Каденюк, а в його особистому багажі — прапор України, «Кобзар» Шевченка та аудіозаписи українських пісень.
    Леонід став першим, хто влаштував на орбіті справжній «вечір української культури». Він згадував, що коли вперше зазвучав наш гімн у невагомості, американські колеги встали разом із ним, віддаючи шану далекій державі, яка відправила свого сина в цей політ. 🎶🛰️

    Наука на орбіті: Це не були «покатушки»

    Часто скептики кажуть, що Каденюк летів як «гість», але це відверта брехня. Він виконував складні біологічні експерименти з рослинами (ріпою, соєю та мохом), досліджуючи, як невагомість впливає на фотосинтез та розвиток організмів. Ці дані згодом лягли в основу багатьох наукових праць. Каденюк працював як повноцінний вчений-дослідник, доводячи високий рівень української академічної школи. 🧪🌱

    Спадщина справжнього офіцера

    Леонід Каденюк завжди залишався скромною людиною. Він не любив пафосу, хоча його впізнавали на вулицях. До останніх днів він боровся за розвиток української аерокосмічної галузі, щиро вболіваючи за те, щоб ми не втратили статус технологічної нації. Його раптова смерть у 2018 році під час ранкової пробіжки стала шоком для країни, але він залишив нам головне — відчуття того, що для українців немає недосяжних висот. 🌌🦾

    Сьогодні, у день його народження, варто згадати його знамениту фразу: «Я був вражений, наскільки красива наша Земля і наскільки вона незахищена». Це слова людини, яка бачила світ з висоти, недоступної більшості, і навчилася цінувати кожен клаптик рідного дому.
    #історія #постаті 28 січня 1951 року на Буковині народився чоловік, якому судилося стати «першим після Бога» в ієрархії українських підкорювачів неба. Леонід Каденюк — не просто астронавт, а символ того, що Україна в 1990-х роках, попри економічний хаос, залишалася космічною державою не лише на папері, а й на орбіті. 👨‍🚀🚀 Від Клішківців до мису Канаверал Шлях Леоніда Костянтиновича до зірок був класичним прикладом тернистої стежки: льотне училище, служба в авіації, жорсткий відбір до загону космонавтів ще за часів СРСР. Але справжній зоряний час настав у 1997 році, коли він переміг у відборі на спільну українсько-американську місію. Каденюк готувався до польоту в NASA, де вразив американців своєю витримкою та професіоналізмом. Його обрали серед багатьох кандидатів саме за вміння зберігати спокій там, де в інших здавали нерви. 🇺🇸🇺🇦 Місія STS-87: Український слід у космосі 19 листопада 1997 року космічний човник «Колумбія» відірвався від землі. На борту був Каденюк, а в його особистому багажі — прапор України, «Кобзар» Шевченка та аудіозаписи українських пісень. Леонід став першим, хто влаштував на орбіті справжній «вечір української культури». Він згадував, що коли вперше зазвучав наш гімн у невагомості, американські колеги встали разом із ним, віддаючи шану далекій державі, яка відправила свого сина в цей політ. 🎶🛰️ Наука на орбіті: Це не були «покатушки» Часто скептики кажуть, що Каденюк летів як «гість», але це відверта брехня. Він виконував складні біологічні експерименти з рослинами (ріпою, соєю та мохом), досліджуючи, як невагомість впливає на фотосинтез та розвиток організмів. Ці дані згодом лягли в основу багатьох наукових праць. Каденюк працював як повноцінний вчений-дослідник, доводячи високий рівень української академічної школи. 🧪🌱 Спадщина справжнього офіцера Леонід Каденюк завжди залишався скромною людиною. Він не любив пафосу, хоча його впізнавали на вулицях. До останніх днів він боровся за розвиток української аерокосмічної галузі, щиро вболіваючи за те, щоб ми не втратили статус технологічної нації. Його раптова смерть у 2018 році під час ранкової пробіжки стала шоком для країни, але він залишив нам головне — відчуття того, що для українців немає недосяжних висот. 🌌🦾 Сьогодні, у день його народження, варто згадати його знамениту фразу: «Я був вражений, наскільки красива наша Земля і наскільки вона незахищена». Це слова людини, яка бачила світ з висоти, недоступної більшості, і навчилася цінувати кожен клаптик рідного дому.
    Love
    1
    197views 1 Shares
  • #історія #постаті
    Він був одним із тих, хто відкрив українську душу світові, причому робив це з такою витонченістю, що навіть імперський петербург не зміг встояти. 27 січня народився Євген Гребінка — людина, яка подарувала нам незабутні байки, а світу — один із найвідоміших романсів усіх часів. ✍️

    Майстер слова та «хрещений батько» Кобзаря: Феномен Євгена Гребінки
    Гребінка був справжнім культурним мостом. Народившись на Полтавщині, він зумів стати помітною постаттю в літературних колах столиці імперії, але ніколи не забував, чий він син. Його приказки стали справжнім проривом: він довів, що українська мова здатна бути гострою, сатиричною та глибоко філософською одночасно. Його байки — це не просто повчальні історії про тварин, а тонке дзеркало суспільства, яке залишається актуальним і сьогодні. 🦊📜

    Проте найбільший подвиг Гребінки перед українською культурою — це його роль у житті Тараса Шевченка. Саме Гребінка був серед тих, хто сприяв викупу Кобзаря з кріпацтва, і саме він допоміг видати перший «Кобзар» у 1840 році. Без підтримки та енергії Євгена Павловича історія української літератури могла б піти зовсім іншим, куди сумнішим шляхом. 🤝🇺🇦

    А як щодо «Очі чорні»? Цей всесвітньо відомий романс, який багато хто помилково вважає «циганським» або «народним», насправді написаний Гребінкою. Він присвятив ці палкі рядки своїй майбутній дружині, Марії Ростенберг. Так український письменник створив текст, що став гімном кохання для багатьох поколінь на різних континентах. 🕯️🖤

    Гребінка прожив коротке життя — всього 36 років, — але встиг зробити стільки, скільки іншим не під силу за століття. Він залишив по собі образ справжнього українського інтелігента: освіченого, дотепного і безмежно відданого своїй землі. 🕊️📚
    #історія #постаті Він був одним із тих, хто відкрив українську душу світові, причому робив це з такою витонченістю, що навіть імперський петербург не зміг встояти. 27 січня народився Євген Гребінка — людина, яка подарувала нам незабутні байки, а світу — один із найвідоміших романсів усіх часів. ✍️ Майстер слова та «хрещений батько» Кобзаря: Феномен Євгена Гребінки Гребінка був справжнім культурним мостом. Народившись на Полтавщині, він зумів стати помітною постаттю в літературних колах столиці імперії, але ніколи не забував, чий він син. Його приказки стали справжнім проривом: він довів, що українська мова здатна бути гострою, сатиричною та глибоко філософською одночасно. Його байки — це не просто повчальні історії про тварин, а тонке дзеркало суспільства, яке залишається актуальним і сьогодні. 🦊📜 Проте найбільший подвиг Гребінки перед українською культурою — це його роль у житті Тараса Шевченка. Саме Гребінка був серед тих, хто сприяв викупу Кобзаря з кріпацтва, і саме він допоміг видати перший «Кобзар» у 1840 році. Без підтримки та енергії Євгена Павловича історія української літератури могла б піти зовсім іншим, куди сумнішим шляхом. 🤝🇺🇦 А як щодо «Очі чорні»? Цей всесвітньо відомий романс, який багато хто помилково вважає «циганським» або «народним», насправді написаний Гребінкою. Він присвятив ці палкі рядки своїй майбутній дружині, Марії Ростенберг. Так український письменник створив текст, що став гімном кохання для багатьох поколінь на різних континентах. 🕯️🖤 Гребінка прожив коротке життя — всього 36 років, — але встиг зробити стільки, скільки іншим не під силу за століття. Він залишив по собі образ справжнього українського інтелігента: освіченого, дотепного і безмежно відданого своїй землі. 🕊️📚
    Like
    1
    158views
  • НИЗЬКИЙ УКЛІН, ПОВАГА Й ШАНА

    Низький уклін й повага й шана,
    В душі́ та серці навіки́,
    Нестерпний біль, суцільна рана,
    Могили, свічі та вінки.

    Словами біль не передати,
    Не описать його пером,
    Героїв маєм пам’ятати –
    Вони заснули вічним сном.

    За неньку голови складають,
    Ідуть із ворогом на прю,
    Вкраїну рідну захищають,
    З гори́ це видно й Кобзарю.

    Вертають з фронту в домовинах,
    Німіють ріднії щодня,
    Втрачає доню хтось, хтось – сина,
    Їх позбавля життя русня.

    Чорніє вдома мати з горя,
    В сльозах питаючи: «Чому́?
    Чому спіткала ця недоля?
    Коли прийде́ кінець цьому́?»

    Щодня поповнюються списки,
    Героям всім низьки́й уклін,
    А ПЕРЕМОГА наша близько,
    Воскресне ненька із руїн.

    Та не воскреснуть лиш герої,
    Ніхто не встане з домовин,
    Ворожі зібрано набої…
    Біль не забе́ре й часу плин.

    19.04.2023 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
    ID: 980873
    НИЗЬКИЙ УКЛІН, ПОВАГА Й ШАНА Низький уклін й повага й шана, В душі́ та серці навіки́, Нестерпний біль, суцільна рана, Могили, свічі та вінки. Словами біль не передати, Не описать його пером, Героїв маєм пам’ятати – Вони заснули вічним сном. За неньку голови складають, Ідуть із ворогом на прю, Вкраїну рідну захищають, З гори́ це видно й Кобзарю. Вертають з фронту в домовинах, Німіють ріднії щодня, Втрачає доню хтось, хтось – сина, Їх позбавля життя русня. Чорніє вдома мати з горя, В сльозах питаючи: «Чому́? Чому спіткала ця недоля? Коли прийде́ кінець цьому́?» Щодня поповнюються списки, Героям всім низьки́й уклін, А ПЕРЕМОГА наша близько, Воскресне ненька із руїн. Та не воскреснуть лиш герої, Ніхто не встане з домовин, Ворожі зібрано набої… Біль не забе́ре й часу плин. 19.04.2023 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023 ID: 980873
    76views
  • НАЧЕ В ВОДУ ДИВИВСЯ


    Наче в воду, ти дивився, великий пророче,
    Клятий ворог моskовитий нас знищити хоче.

    Сунуть далі в Україну ці́лою ордою,
    Та наш нарід, духом сильний, став з ними до бою.

    Ро́бить лихо лютий ворог із нашим народом,
    Ненька вже заполонена тим раschиsтським збродом.

    Терпить нарід наш знущання, ракетні атаки,
    Не вгамуються потвори, вбивці-посіпаки.

    Кожну мить у нас стріляють, нема супокою,
    Стоїмо в борні запеклій з клятою ордою.

    То ж надія в нас на Бога, що нам допоможе,
    Щоб вступилось з України це сміття вороже.

    Нам нелегко, наш Кобзарю, воїни все гинуть,
    Наче цвіт, падуть на землю і на Небо линуть.

    Ти із круч Дніпрових бачиш всю біду і лихо,
    Дев’ять років нас вбивають, в нас давно не тихо.

    Помолись за Україну на Небі, Шевченку,
    Щоб Госпо́дь вберіг наш нарід й Україну-неньку.

    Щоб лани широкополі знову колосились
    І незламні українці нічи́м не журились.

    10.04.2023 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
    ID: 979809

    НАЧЕ В ВОДУ ДИВИВСЯ Наче в воду, ти дивився, великий пророче, Клятий ворог моskовитий нас знищити хоче. Сунуть далі в Україну ці́лою ордою, Та наш нарід, духом сильний, став з ними до бою. Ро́бить лихо лютий ворог із нашим народом, Ненька вже заполонена тим раschиsтським збродом. Терпить нарід наш знущання, ракетні атаки, Не вгамуються потвори, вбивці-посіпаки. Кожну мить у нас стріляють, нема супокою, Стоїмо в борні запеклій з клятою ордою. То ж надія в нас на Бога, що нам допоможе, Щоб вступилось з України це сміття вороже. Нам нелегко, наш Кобзарю, воїни все гинуть, Наче цвіт, падуть на землю і на Небо линуть. Ти із круч Дніпрових бачиш всю біду і лихо, Дев’ять років нас вбивають, в нас давно не тихо. Помолись за Україну на Небі, Шевченку, Щоб Госпо́дь вберіг наш нарід й Україну-неньку. Щоб лани широкополі знову колосились І незламні українці нічи́м не журились. 10.04.2023 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023 ID: 979809
    Like
    1
    74views
  • Кобзар-бандурист з острова Хортиця вітає українців із Днем Соборності України.
    «Козак-бандурист» — проєкт видатного запорізького скульптора Владлена Дубініна, автора відомої скульптури Нестора Махна у Гуляйполі. Макет знайшли в майстерні вже після смерті скульптора. Друзі та колеги Владлена вирішили втілити його задум у реальність. І ось козак з бандурою сидить на одній зі скель Хортиці, а поруч можна знайти інтерактивний квест з символічними пророцтвами, — повідомив Департамент культури і туризму.
    #памятникиукраїни #кобзарбандурист #скульптор #владлендубінін #хортиця

    https://youtube.com/shorts/TFoEQjtbgzU
    Кобзар-бандурист з острова Хортиця вітає українців із Днем Соборності України. «Козак-бандурист» — проєкт видатного запорізького скульптора Владлена Дубініна, автора відомої скульптури Нестора Махна у Гуляйполі. Макет знайшли в майстерні вже після смерті скульптора. Друзі та колеги Владлена вирішили втілити його задум у реальність. І ось козак з бандурою сидить на одній зі скель Хортиці, а поруч можна знайти інтерактивний квест з символічними пророцтвами, — повідомив Департамент культури і туризму. #памятникиукраїни #кобзарбандурист #скульптор #владлендубінін #хортиця https://youtube.com/shorts/TFoEQjtbgzU
    305views
  • На вулицях Роздоріжжя панує беззаконня та свавілля. Місто загрузло у гріхах і насиллі.
    Тут закон продають за жменю срібла, а правду топчуть важкими чоботами тих, хто називає себе владою. Корумповані чиновники п’ють за здоров’я міста, яке самі ж і вбивають. Суд мовчить. Поліція відвертає погляд. Проповідники торгують надією, як дешевим товаром.
    Ночами вулиці наповнює крик - не гучний, а задушений. Це крик звичайних людей, які більше не вірять, що їх хтось почує. Вони безсилі перед бандитами у краватках і хижаками в мундирах. Тут крадуть не лише гроші - тут крадуть життя, гідність і майбутнє.
    Здавалося, місто приречене.
    Здавалося, спасителя не буде.
    Але однієї ночі темряву розітнув промінь світла. Спершу - тремкий, мов іскра. Потім - впертий, мов постріл. А згодом він розгорівся у пожежу очищення, яка не гріє - вона спалює. Спалює страх, гниль, корупцію, лицемірство, жадобу і святенницьку брехню.
    Там, де з’являється цей вогонь, більше не ховаються у тіні.
    Там, де він проходить, гріхи кричать.
    Його не обирали.
    Його не коронували.
    Він прийшов сам.
    Ім’я йому - Кобзар Дармограй.
    Голос забутих. Кара для покидьків.
    Пісня, від якої тріскається темрява.
    І якщо місто ще можна врятувати,
    то лише ціною попелу.
    #shorts #КобзарДармограй #Січеград #ТворчаСтудіяСічеград #АнтонЖадько #Дармограй #Месник #Вестерн #sketch #comedyshorts #comedy #українськийвестерн #вебсеріал #анімаційнийсеріал #українськийсеріал #українськийютуб

    https://www.youtube.com/shorts/n68YKzj1lXA
    На вулицях Роздоріжжя панує беззаконня та свавілля. Місто загрузло у гріхах і насиллі. Тут закон продають за жменю срібла, а правду топчуть важкими чоботами тих, хто називає себе владою. Корумповані чиновники п’ють за здоров’я міста, яке самі ж і вбивають. Суд мовчить. Поліція відвертає погляд. Проповідники торгують надією, як дешевим товаром. Ночами вулиці наповнює крик - не гучний, а задушений. Це крик звичайних людей, які більше не вірять, що їх хтось почує. Вони безсилі перед бандитами у краватках і хижаками в мундирах. Тут крадуть не лише гроші - тут крадуть життя, гідність і майбутнє. Здавалося, місто приречене. Здавалося, спасителя не буде. Але однієї ночі темряву розітнув промінь світла. Спершу - тремкий, мов іскра. Потім - впертий, мов постріл. А згодом він розгорівся у пожежу очищення, яка не гріє - вона спалює. Спалює страх, гниль, корупцію, лицемірство, жадобу і святенницьку брехню. Там, де з’являється цей вогонь, більше не ховаються у тіні. Там, де він проходить, гріхи кричать. Його не обирали. Його не коронували. Він прийшов сам. Ім’я йому - Кобзар Дармограй. Голос забутих. Кара для покидьків. Пісня, від якої тріскається темрява. І якщо місто ще можна врятувати, то лише ціною попелу. #shorts #КобзарДармограй #Січеград #ТворчаСтудіяСічеград #АнтонЖадько #Дармограй #Месник #Вестерн #sketch #comedyshorts #comedy #українськийвестерн #вебсеріал #анімаційнийсеріал #українськийсеріал #українськийютуб https://www.youtube.com/shorts/n68YKzj1lXA
    536views
  • НЕСКОРЕНО СТОЇТЬ

    А він неско́рено стоїь,
    Він тут незламно нас вартує,
    Бо бачить віху всіх жахіть,
    І плач і стогін добре чує.

    У нього лютий звір стріляв,
    Бої́ точилися навко́ло,
    Та він неско́рено стояв
    Й казав напевно: «Згинь, потворо!»

    Він ще колись пророкував,
    Бо сам пройшов страшні знущання,
    І за Вкраїну вболівав,
    Пізнав за це в sибір вигна́ння.

    Він тут стояв й на все дививсь,
    Молив-благав за Україну,
    Та ворогам він не скоривсь,
    Не зрадив неньку й солов'їну.

    Він тут, славетний наш Кобзар,
    Його слова́ – це сильна зброя,
    Пізнав ворожий він удар,
    Бо в серці й слові правда сво́я.

    Він тут неско́рено стоїть
    І серце рве за Бородянку,
    Не впав від тих усіх страхіть
    І просто́яв аж до останку.

    Стоїть й стоятиме віки,
    Під обстрілом зумів вціліти,
    Його слова́, його думки́…
    І Україні-неньці жити!

    10.03.2023 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
    ID: 976538
    НЕСКОРЕНО СТОЇТЬ А він неско́рено стоїь, Він тут незламно нас вартує, Бо бачить віху всіх жахіть, І плач і стогін добре чує. У нього лютий звір стріляв, Бої́ точилися навко́ло, Та він неско́рено стояв Й казав напевно: «Згинь, потворо!» Він ще колись пророкував, Бо сам пройшов страшні знущання, І за Вкраїну вболівав, Пізнав за це в sибір вигна́ння. Він тут стояв й на все дививсь, Молив-благав за Україну, Та ворогам він не скоривсь, Не зрадив неньку й солов'їну. Він тут, славетний наш Кобзар, Його слова́ – це сильна зброя, Пізнав ворожий він удар, Бо в серці й слові правда сво́я. Він тут неско́рено стоїть І серце рве за Бородянку, Не впав від тих усіх страхіть І просто́яв аж до останку. Стоїть й стоятиме віки, Під обстрілом зумів вціліти, Його слова́, його думки́… І Україні-неньці жити! 10.03.2023 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023 ID: 976538
    80views
  • ОСОБЛИВЕ ВІТАННЯ СЛАВЕТНОМУ КОБЗАРЕВІ

    «Вітають» Шевченка в столиці й Одесі,
    «Вітання» р@schиsти усюди в нас шлють.
    Для них Україна, як квітка на плесі…
    Такий собі вбивчий пускають «салют».

    «Вітають сердечно» вони й в Станіславі,
    І Харків, й Херсон не минув сатана,
    Полеглі спочинуть навіки во славі,
    Розплату ординці відчують сповна.

    «Вітають» пророка у древньому Львові,
    «Цілують» ракетами мирних людей,
    Ніяк не нап'ються потвори ті крові…
    Щодень додається калік і смертей.

    «Вітають» вони Кобзаря на Чернечій…
    Вітання гучні шле Шевченку орда,
    Та й гнізда з-за них в нас пустіють лелечі…
    Велике в нас горе, велика біда.

    «Вітають» поета по всій Україні,
    Від болю реве сивий красень Дніпро,
    Та нарід на впав пред врагом на коліні,
    Хоч ріками ллється із тіл наших кров.

    «Вітають» убивці вкраїнського сина,
    Який все писав, як у воду дививсь,
    В жалобі велика вкраїнська родина,
    Сльозами і кров'ю наш нарід умивсь.

    «Вітають» Тараса, убивчо вітають,
    Здригають Карпати й Чернеча гора,
    А сльози повори усі позбирають
    І Божого суду настане пора.

    09.03.2023 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023 р.
    ID: 976530
    ОСОБЛИВЕ ВІТАННЯ СЛАВЕТНОМУ КОБЗАРЕВІ «Вітають» Шевченка в столиці й Одесі, «Вітання» р@schиsти усюди в нас шлють. Для них Україна, як квітка на плесі… Такий собі вбивчий пускають «салют». «Вітають сердечно» вони й в Станіславі, І Харків, й Херсон не минув сатана, Полеглі спочинуть навіки во славі, Розплату ординці відчують сповна. «Вітають» пророка у древньому Львові, «Цілують» ракетами мирних людей, Ніяк не нап'ються потвори ті крові… Щодень додається калік і смертей. «Вітають» вони Кобзаря на Чернечій… Вітання гучні шле Шевченку орда, Та й гнізда з-за них в нас пустіють лелечі… Велике в нас горе, велика біда. «Вітають» поета по всій Україні, Від болю реве сивий красень Дніпро, Та нарід на впав пред врагом на коліні, Хоч ріками ллється із тіл наших кров. «Вітають» убивці вкраїнського сина, Який все писав, як у воду дививсь, В жалобі велика вкраїнська родина, Сльозами і кров'ю наш нарід умивсь. «Вітають» Тараса, убивчо вітають, Здригають Карпати й Чернеча гора, А сльози повори усі позбирають І Божого суду настане пора. 09.03.2023 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023 р. ID: 976530
    89views
  • Друзі! Радий поділитись з вами пілотною серією розважального мультсеріалу "Кав'ярня "Кобзарня"".
    У ній четверо друзів (Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко та Микола Гоголь), які звуть себе кобзарями без цукру, роздумують - чи варто їм відкривати власний серіал? Чи стане він затребуваним, чи будуть у нього глядачі, перегляди, лайки з коментами і репостами?

    #shorts #КавярняКобзарня #Січеград #ТворчаСтудіяСічеград #АнтонЖадько #ЛесяУкраїнка #Гоголь #Франко #sketch #comedyshorts #comedy #кобзарібезцукру #вебсеріал #анімаційнийсеріал #українськийсеріал #українськийютуб

    https://youtube.com/shorts/Jd6gG6366rs
    Друзі! Радий поділитись з вами пілотною серією розважального мультсеріалу "Кав'ярня "Кобзарня"". У ній четверо друзів (Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко та Микола Гоголь), які звуть себе кобзарями без цукру, роздумують - чи варто їм відкривати власний серіал? Чи стане він затребуваним, чи будуть у нього глядачі, перегляди, лайки з коментами і репостами? #shorts #КавярняКобзарня #Січеград #ТворчаСтудіяСічеград #АнтонЖадько #ЛесяУкраїнка #Гоголь #Франко #sketch #comedyshorts #comedy #кобзарібезцукру #вебсеріал #анімаційнийсеріал #українськийсеріал #українськийютуб https://youtube.com/shorts/Jd6gG6366rs
    Love
    1
    944views 1 Shares
More Results