1 травня -103 роки тому народився один з найкращих українських спортивних журналістів радянських часів Аркадій Галинський. Памятаєм. Аркадій Романович Галинський ( 1922 — 1996) — радянський, та український спортивний журналіст і коментатор,який народився у Києві З 1947 по 1968 рік працював у Києві у газетах і на телебаченні коментатором. Отримав прізвисько «Солженіцин радянського футболу» — його матеріали були розкритиковані найвищими спортивними органами СРСР, унаслідок чого журналісту відмовляли друкувати його матеріали протягом 17 років (від 1972 до 1989). Після 1989 року і до кінця свого життя Галинський продовжував публікувати свої статті,а також брав участь у радіопрограмі радіо "Свобода" під назвою "Пресинг" #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #Brovarysport #Броварський_спорт ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

#поезія Ця весна має присмак гару. Не збагнути мені нізащо: Боже правий, за що цю кару Мусять люди терпіти? Нащо? Ця молитва за сонце вища, Бо вже нікуди біль подіти. Ти все знаєш, скажи, навіщо Гинуть сотнями наші діти? Ця потвора, орда огидна Спопелила вже півкраїни. З висоти Тобі добре видно, Як лишаються з міст руїни. У повітрі пожежний сморід. Їх багато, втім честь не з ними ж. Ти ж все чуєш. Народ мій молить. Так чому Ти цей жах не спиниш? Топчуть край мій скажені хами, Нищить нечисть життя й святині. Як же, бачачи все крізь хмари, Ти не стер цих катів донині? Чекарьова Марія

Відділ фізичної культури та спорту Броварської міської ради з глибоким сумом повідомляє, що на 80 році пішов з життя відомий спортивний фахівець, Заслужений тренер України з плавання Леонід Олександрович Мангер, який присвятив своє життя Броварському спорту. Короткі біографічні відомості Закінчив Чернігівський педагогічний інститут. Від 1974 працював тренером, 1975/83 — старшим тренером ДЮСШ Броварського заводу порошкової металургії; 1983–2001 — викладач фізичного виховання, 2005/12 — вчитель зі спорту відділення плавання Броварсього вищого училища фізичної культури; 2001/05 роки — директор басейну «Купава»; водночас від 2004 — тренер-викладач Київської обласної школи вищої спортивної майстерності (обидва — Бровари). Серед вихованців — видатні спортсмени, учасники і переможці міжнародних змагань з плавання і параплавання. Поховання Леоніда Олександровича відбудеться 2 травня на його батьківщині, Чернігівщині. ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ!

🇩🇰 У Копенгагені автомобіль в'їхав у натовп 😱 Інцидент стався на мосту королеви Луїзи, де неподалік розташовані кафе та торгові заклади. Унаслідок ДТП травмованих доправили до лікарні, один з них перебуває у критичному стані. Ще 21 людині надали психологічну допомогу в лікарні Біспеб'єрг. Як повідомив інспектор поліції Копенгагена Томмі Лаурсен, це переважно свідки, які перебували поруч і могли відчути загрозу для власного життя. #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

#думки Кажуть, ранок - це наймузичніша частина дня: чайник свистить у "сі - мінор", котик муркоче в "мі - мінор", а ти сам - як диригент, який ще не прокинувся). Головне - не забути, що навіть найхаотичніша симфонія дня починається з маленької прелюдії: посмішки, ковточка кави, і нотки віри в себе. Гармонійного Вам ранку, маестро життя!

#психологія Синдром відмінника: коли прагнення до ідеалу шкодить. Синдром відмінника — це нездорове прагнення бути найкращим у всьому, що робиш, постійне завищення вимог до себе та неприйняття власної недосконалості. Такий стан зазвичай супроводжується: 🔸 страхом зробити помилку; 🔸 страхом не відповідати власним високим стандартам; 🔸 невпевненістю у своїх діях; 🔸 хронічним незадоволенням собою, навіть попри очевидні успіхи. Синдром може проявлятися одразу в кількох сферах життя — у навчанні, роботі, стосунках. Кінцева мета "відмінника" — заслужити схвалення, визнання, захоплення з боку інших. Тому будь-яка діяльність сприймається ним як змагання. Наслідки такого підходу: 🔸постійна напруга і стрес через високі очікування; 🔸нескінченне порівняння себе з іншими; 🔸втрата мотивації та радості від процесу; 🔸нестабільна або занижена самооцінка, яка залежить від думки оточення; 🔸з часом — ризик розвитку тривожних розладів, депресії або навіть самопошкоджувальної поведінки.

#новий_розділ Дон Рікардо був людиною трохи грубуватою, різкою на слово. Та за цією суворістю відчувалася справжня шляхетність. Його обличчя, порите зморшками, зберігало сліди багатьох поневірянь і небезпек.. А втім, як розповідав він сам, починалося все в його житті доволі безхмарно. Рікардо здобув хорошу освіту і мріяв присвятити життя науковим дослідженням. Але доля розпорядилася інакше... На одному світському вечорі у нього виникла гучна сварка через даму з одним впливовим чоловіком. Рікардо намагався згладити конфлікт, та опонент, знаний майстер шпаги, наполіг на дуелі. Мабуть, прагнув укотре похизуватися своєю вправністю перед численними знайомими. Спочатку поєдинок складався на його користь. Рікардо змушений був відступати, захищаючись і відбиваючись. Лише зрідка він дозволяв собі обережні випади. Його опонент атакував завзято й красиво. Та саме зверхність та надмірна самовпевненість зіграли з ним злий жарт. Одного разу, обравши слушний момент, Родріго завдав удару. Цього виявилося достатньо: його супротивник отримав серйозну рану, а він відбувся кількома подряпинами. На жаль, на цьому його випробування не закінчилися. Навпаки — вони лише почалися. Принижений суперник не пробачив йому ганьби. Заручившись підтримкою своїх впливових друзів, він домігся видачі ордера на арешт Рікардо за сфабрикованими звинуваченнями. Рятуючись, мій наставник мусив тікати з батьківщини. У Франції йому вдалося знайти тимчасовий притулок і сісти на корабель, що прямував до Еспаньйоли. А там він потрапив у рабство, до дуже жорстокої людини. За його словами, це були найжахливіші часи в його житті. Удари батога сипалися на нього за найменшу провину, а частіше — просто за забаганкою хазяїна. Одного разу, коли господар, добряче захмелілий після якоїсь вдалої справи, валявся непритомний, Рікардо зібрав усю свою відвагу й утік. Кілька тижнів він блукав лісами — обірваний, із закривавленими ногами, змучений до краю. Кожна ніч ставала випробуванням: холод, страх переслідування і дикі звірі, що, здавалося, тільки й чекали нагоди напасти. Одного дня, повністю виснажений, він натрапив на загін буканьєрів, які вистежували дикого бика. Спочатку Рікардо навіть не міг вимовити жодного слова. Лише жадібно дивився на їжу, не розуміючи, що чекає на нього далі. Та мисливці виявилися добрішими, ніж він міг сподіватися. Вони дали прихисток і, довідавшись про його минуле, не стали повертати бідолаху назад у рабство. Натомість запропонували роботу: допомагати обробляти шкури та в'ялити м'ясо. Найстарший серед них, товаришував з відомими морськими розбійниками. Його зацікавили знання Рікардо в навігації. Через це він запропонував йому місце на кораблі. Рікардо навіть не роздумував.. Так почалися зміни на краще: із раба він став навігатором на кораблі, яким командував мій старий знайомий Мігель. Більше знаний серед піратів як Мігель Барбадоський. Читати далі за посиланням https://arkush.net/book/18589/19 Приємного читання!!! #морські_баталії #пригоди #пірати #любовний_роман #історична_проза #романтика #пригоди #Карибське_море. #Атлантичний_океан #XVII_століття #кохання #пригодницький_роман #Південна_Америка #дикуни #безлюдні_острови #індіанці #читати_онлайн #Колонія_Дель_Сакраменто #Ла_плата #чарруа #вітрильник #фехтування #шабля #піастри

14.17 (відбій - 14.51) - попри сирени в Харкові триває життя... бізнес, культура, наука...

Сьогодні, 1 травня, свій День народження святкує тренер відділення художньої гімнастики ДЮСШ управління освіти і науки БМР, чарівна Людмила Матейшина! Бажаємо, щоб кожен день народження приносив нові мрії, незабутні враження та неймовірні можливості. Нехай життя буде кольоровим калейдоскопом емоцій, де кожна мить дарує радість і тепло. . Бажаємо здоров’я, щастя та незламної віри у свої сили! Хай кожен день буде сповнений світлом і позитивом, а посмішка ніколи не зникає з обличчя 😊💐

#поезія Ми такі дрібні в цьому неосяжному світі, І це так прекрасно, знаєш, це — прекрасно. Сонце — таке велике, і кожен із нас ним зігрітий, Кожен зігрітий, одним і тим сонцем, кожен і одночасно! Ми такі дрібні, але так багато від нас залежить: Світи близьких, кожен із цих світів. Хочеш — малюй, а хочеш — стирай всі межі, Залишай по собі низку вагомих слів. Хочеш — скрути з математики джгут І пов'язуй ним власні й чужі почуття. Твоє життя — невеличкий етюд, Так не проґав його, те життя.  Ми такі дрібні, але всесвіт у наших ніг, Над нашими головами — зоряне небо координатних прямих. Живи так, щоб перед смертю не думав, мовляв, не встиг, Ніхто не святий — так смакуй кожний свій гріх. І гріши від душі, якщо вже на те пішло, Хай горить весь твій сум синім вогнем палким, Хай розлетяться слова твої битим на сонці склом. Ми такі дрібні, а створюєм власні стежки. Мій всесвіт кружляє в твоїх руках Невагомим метеликом. Ти лікуєш йому крило. Ми такі дрібні, між зірок шукаємо шлях. Ідучи по сузір'ях, я тримаю твою долонь. 02.05.2025 Volter