❗️❗️❗️Трамп дав «зелену» на законопроєкт Грема та Блюменталя про 500% мита щодо країн, які купують російську нафту .
«Після сьогоднішньої дуже продуктивної зустрічі з президентом Трампом, на якій ми обговорили низку питань, він дав зелене світло двопартійному законопроекту про санкції проти росії, над яким я працював протягом кількох місяців разом із сенатором Блюменталем та багатьма іншими.
Це буде дуже доречно, оскільки Україна йде на поступки заради миру, а путін тільки говорить, продовжуючи вбивати невинних людей.
Цей законопроект дозволить президенту Трампу покарати ті країни, які купують дешеву російську нафту, що живить військову машину путіна.
Цей законопроект надасть президенту Трампу значний важіль впливу на такі країни, як Китай, Індія та Бразилія, щоб спонукати їх припинити купувати дешеву російську нафту, яка забезпечує фінансування кривавої розправи путіна проти України.
Я з нетерпінням чекаю на рішуче двопартійне голосування, сподіваюся, вже наступного тижня.»
⚡Трамп розпорядився про вихід США з 66 міжнародних організацій, повідомили в Білому домі.
Усі федеральні відомства США мають припинити участь у роботі та фінансуванні 31 структури ООН і 35 структур поза межами ООН.

https://t.me/Ukraineaboveallelse

#історія #цікаве
Парасолька: Від королівського навісу до захисту від дощу ☂️👑🌧️
Сьогодні парасолька — це та річ, яку ми, за законом підлості, забуваємо вдома саме тоді, коли на небі збираються дощові хмари 🤦‍♀️☔. Ми сприймаємо її як звичайний аксесуар, але її історія, як і історія багатьох повсякденних предметів, наповнена несподіваними поворотами, королівськими привілеями та навіть гендерними битвами!

☀️ Сонцезахисний щит королів

Мало хто знає, що парасолька (а точніше, її прабатько — парасоль) спочатку була зовсім не для дощу. Її батьківщиною вважається стародавній Схід — Китай, Індія, Єгипет. Там вона виконувала роль... сонцезахисного навісу 🌞. І не для когось, а виключно для монархів та найвищої знаті!
Парасоль був символом влади та статусу. Чим більше парасольок несли над правителем, чим вони були більшими та пишнішими, тим могутнішим вважався володар. Деякі китайські імператори мали парасолі на кілька ярусів, що символізували різні провінції імперії 🐲. Ці аксесуари були важкими, громіздкими і переносилися слугами — уявляєте собі королівську ходу під сонцем? 🚶‍♂️👑

🌍 Довгий шлях на Захід

У Європу парасольки потрапили порівняно пізно — десь у XVII столітті, завдяки мандрівникам та торговцям. Але й тут їх сприймали як екзотичну річ і використовували, як правило, для захисту від сонця. Це був модний, але дорогий аксесуар для аристократії 🎩.
Однак у Європі клімат часто буває досить... мокрим 💧. І ось тут починається справжня трансформація!

💦 Коли джентльмен "опустився" до парасольки

На початку XVIII століття в Англії з'явився Джон Хенвей — ексцентричний мандрівник, який, за легендою, першим наважився використовувати парасольку для захисту від дощу у Лондоні. Уявіть реакцію публіки! Чоловіка з парасолькою освистували, обзивали "французькою витребенькою" і навіть кидалися в нього гнилими овочами 🍅🥕. Адже справжній джентльмен мав мужньо приймати дощ, або ж ховатися під навісом карети, але аж ніяк не носити таку "жіночу" річ! 🙅‍♂️

Проте Хенвей не здався і 30 років поспіль демонстративно ходив під дощем з парасолькою. Його приклад (а ще, мабуть, постійні застуди у тих, хто "мужньо мокнув") зрештою зламав стереотипи. До кінця XVIII століття парасолька стала загальноприйнятим аксесуаром.
Із символу влади та жіночої примхи вона перетворилася на... просто парасольку. Ура! 🥳

Сучасна парасолька: Від кишенькової до розумної

Протягом XIX-XX століть парасолька еволюціонувала: з'явилися складні механізми, компактні моделі, парасольки-тростини, а потім і крихітні кишенькові варіанти, що з легкістю поміщаються в сумочку 👜.
Сьогодні дизайнери експериментують з матеріалами, формами та навіть "розумними" технологіями, щоб наша парасолька була не тільки функціональною, а й стильною.
Тож наступного разу, коли ви розкриєте парасольку, щоб сховатися від раптової зливи, згадайте: ви тримаєте в руках не просто шматок тканини на спицях. Ви тримаєте історію, яка пройшла шлях від атрибута королів до символу свободи від негоди, що виборов собі місце під сонцем (і під дощем) завдяки одному впертому джентльмену! 🧐🌂

🧠 Їй було лише 3 роки, коли батько зрозумів: його донька вміє те, чого не повинна вміти жодна людина.

Бангалор, Індія. 1932 рік.

Маленька Шакунтала Деві грала з батьком у карти. Звичайна гра — нічого особливого.
Окрім одного: вона не дивилася на карти.

Одного погляду на руку батька їй вистачало, щоб назвати всі карти по пам’яті. Він вирішив, що це випадковість. Перетасував колоду — вона знала порядок.
Попросив додати числа — вона відповіла ще до того, як він договорив.
Дав приклади на множення — вона розв’язала їх швидше, ніж він встиг записати.

Шакунталі було три роки.
І вона рахувала, як машина.

Тільки комп’ютерів тоді ще не існувало.

У п’ять років вона розв’язувала складні математичні задачі, які ставили дорослих у глухий кут. Її батько, цирковий артист, почав брати доньку на виступи. Глядачі завмирали: як дитина може таке робити?

Сама Шакунтала не вважала це чимось надзвичайним. Для неї числа не були задачами — це була мова, якою вона вільно говорила.

Дослідник інтелекту з Каліфорнійського університету в Берклі Артур Дженсен після вивчення її здібностей сказав:

«Для неї маніпуляція числами — це рідна мова. Для більшості з нас арифметика — як іноземна, яку ми ледве вивчили у школі».

Поки ми напружуємося, рахуючи чайові в ресторані, Шакунтала могла в голові множити 13-значні числа швидше, ніж їх встигають прочитати вголос.

І вона це доводила.

У 1977 році в університеті в Далласі їй дали завдання, яке звучало абсурдно:
знайти 23-й корінь із числа з 201 цифри.

Для перевірки підготували комп’ютер UNIVAC — величезну машину, яка займала цілу кімнату.
Запустили секундомір.

Шакунтала подивилася на число. Її губи ледь рухалися.
Через 50 секунд вона назвала відповідь.

Комп’ютер ще рахував.

Коли машина завершила обчислення —
Шакунтала була права.

Вона перемогла комп’ютер.
У голові.
За 50 секунд.

Але це було не все.

У 1980 році в Імперському коледжі Лондона їй дали новий виклик:
помножити два 13-значні числа.

Більшість людей не встигла б їх навіть прочитати.

Шакунтала закрила очі.
Минуло 28 секунд.

Вона відкрила очі й безпомилково продиктувала результат — 26-значне число.
Ці 28 секунд включали навіть час, за який вона його вимовила вголос.

Книга рекордів Гіннеса занесла її до свого видання 1982 року. Світ назвав її «людським комп’ютером».

Але її історія значно глибша за рекорди.

Шакунтала Деві була не просто математичним феноменом. Вона була жінкою з Індії середини ХХ століття, яка подорожувала світом, виступала в найпрестижніших університетах і змушувала західних учених переглянути уявлення про можливості людського мозку.

Вона писала книги, які робили математику доступною й цікавою.
Виступала за права ЛГБТІК+ в Індії задовго до того, як це стало прийнятним.
Балотувалася до парламенту.
Жила так, як хотіла — всупереч усім очікуванням, нав’язаним жінкам її покоління.

Її часто питали: як це працює?
Вона ніколи не давала «наукової» відповіді. Бо для неї це не було чимось особливим.

Вона просто так мислила.

🗨️ «Числа мають життя», — казала вона. — «Це не просто символи на папері».

Шакунтала Деві померла у 2013 році, у 83 роки, в тому самому місті, де народилася і вперше зрозуміла, що її розум працює інакше.

На той час комп’ютери стали неймовірно потужними.
Вони рахують у мільярди разів швидше за людину.

Але навіть вони не можуть зробити те, що робила Шакунтала.

Бо комп’ютери йдуть за алгоритмами.
А вона бачила числа живими.

У 1977 році вона перемогла машину в обчисленнях.
Але справжня перемога була іншою.

Вона нагадала світу:
людський геній не зводиться до обчислювальної потужності.

Їй було три роки, коли батько зрозумів, що вона інша.
Наступні 80 років вона показувала світові, наскільки дивовижною може бути інакшість.

Наступного разу, коли хтось скаже, що люди не можуть змагатися з комп’ютерами —
згадайте Шакунталу Деві.

Жінку, яка знайшла 23-й корінь із 201-значного числа… в голові.

✨ І нагадала нам: деякі форми геніальності — унікальні, незбагненні й прекрасно людські

#дати #свята
🇧🇩 День Перемоги в Бангладеш (Bijoy Dibos): Народження Нації.
День Перемоги — одне з найважливіших національних свят у Бангладеш, яке відзначається щороку 16 грудня. Ця дата знаменує капітуляцію пакистанських збройних сил перед об'єднаними силами Бангладеш (Мукті Бахіні) та Індії у 1971 році, що призвело до створення незалежної держави Бангладеш (раніше відомої як Східний Пакистан).

📜 Передумови: Визвольна війна 1971 року

Конфлікт бере свій початок у поділі Британської Індії у 1947 році, коли була створена держава Пакистан, що складалася з двох географічно віддалених регіонів: Західного Пакистану (нині Пакистан) та Східного Пакистану (нині Бангладеш).
Причини конфлікту:
Мовний бар'єр: Напруга зросла, коли Західний Пакистан спробував нав'язати урду як єдину державну мову, ігноруючи бенгальську мову, якою розмовляла переважна більшість населення Східного Пакистану.
Економічна та політична нерівність: Східний Пакистан відчував себе економічно та політично дискримінованим, оскільки влада була зосереджена у Західному Пакистані.
Вибори 1970 року: На виборах перемогла партія Авамі Ліг на чолі з Шейхом Муджибуром Рахманом (батьком нації), але військова хунта Західного Пакистану відмовилася передати їй владу.
Операція «Прожектор»
У березні 1971 року пакистанська армія розпочала операцію «Прожектор» — жорстоке військове придушення політичного руху у Східному Пакистані, що супроводжувалося масовими вбивствами, зґвалтуваннями та руйнуваннями. Це спровокувало початок дев’ятимісячної Визвольної війни.

⚔️ Війна та капітуляція

Народ Східного Пакистану організував сили опору, відомі як Мукті Бахіні (Визвольна армія), які вели партизанську війну.
Втручання Індії: У грудні 1971 року Індія офіційно вступила у війну на боці Мукті Бахіні, що стало вирішальним фактором.
16 грудня 1971 року: Після короткого, але інтенсивного військового конфлікту, командувач пакистанських сил у Східному Пакистані генерал-лейтенант Амір Абдулла Хан Ніазі підписав Акт про капітуляцію (Instrument of Surrender) на іподромі в Дацці (нині парк Сухраварді).
Понад 93 000 пакистанських військовослужбовців потрапили в полон, що стало найбільшою капітуляцією армії з часів Другої світової війни.
Ця подія ознаменувала закінчення війни та створення Народної Республіки Бангладеш.

🎉 Святкування та спадщина

16 грудня у Бангладеш є днем національної гордості та пам'яті:
Національний меморіал мучеників: Головні урочистості проходять біля Національного меморіалу мучеників (Jatiyo Smriti Soudho) у Саварі, де вшановують пам'ять мільйонів жертв та борців за незалежність.
Паради: У столиці Дацці проводиться військовий парад, а урядові будівлі прикрашаються національними прапорами.
«День Перемоги» є нагадуванням про високу ціну, яку довелося заплатити за незалежність, та відзначає єдність нації перед лицем жорстокої агресії.

#дати #свята
☕ Аромат Світу: Міжнародний День Чаю (International Tea Day).
Міжнародний день чаю відзначається у різних форматах, але традиційно (та неофіційно) його святкували 15 грудня. Цей день присвячений одному з найпопулярніших напоїв у світі та має на меті привернути увагу до проблем, з якими стикаються працівники чайної індустрії.

Історія та Мета Свята

Свято було вперше відзначено в 2005 році за ініціативи Центру освіти та комунікації (Centre for Education and Communication) та представників профспілок і некомерційних організацій у країнах-виробниках чаю, таких як Індія, Шрі-Ланка, Непал, В’єтнам та Індонезія.
Дата 15 грудня була обрана на згадку про першу Міжнародну чайну конференцію, що відбулася в Делі в 2004 році.
Соціальна Спрямованість: Основна мета святкування 15 грудня — підвищення обізнаності про вплив світової торгівлі чаєм на життя робітників, фермерів та дрібних виробників, а також закликати до справедливих цін, покращення умов праці та сталого розвитку галузі.

Рішення ООН

Слід зазначити, що у 2019 році Організація Об'єднаних Націй (ООН) офіційно встановила Міжнародний день чаю на іншу дату — 21 травня. ООН зробила це, щоб підвищити обізнаність про історичне, культурне та економічне значення чаю, а також його роль у сталому розвитку.
Незважаючи на офіційне рішення ООН, багато країн-виробників, активістів та прихильників справедливості в торгівлі продовжують традиційно відзначати цей день саме 15 грудня, зосереджуючись на соціально-економічних аспектах виробництва чаю.

Чай як Культура та Економіка

Чай є другим за популярністю напоєм у світі після води. Це не лише товар, а й невід'ємна частина культури, традицій та релігійних обрядів у багатьох країнах (від японської чайної церемонії до англійського п'ятигодинного чаю).

Міжнародний день чаю 15 грудня — це нагода насолодитися улюбленим напоєм і водночас задуматися про шлях, який пройшов цей напій, від плантації до вашої чашки, та про людей, чия праця стоїть за його виробництвом. 🍵🌱

🔥 Узбекистан і Казахстан лідирують у підсумковому рейтингу World Boxing за 2025 рік🥊

Обидві країни мають по 6 боксерів, які посідають перше місце у світі.

Узбекистан домінує в чоловічих категоріях, де має боксерів №1 у вазі 60 кг, 65 кг, 75 кг, 80 кг, 85 кг і 90 кг. Казахстанці очолюють чотири інші чоловічі вагові категорії - M50 кг, M55 кг, M70 кг та M90 кг+, а також дві жіночі ваги - W70 кг і W65 кг, де Аїда Абікєєва ділить першу позицію з бронзовою призеркою Олімпійських ігор із Китайського Тайбею Чень Нін-Чень.
Інші країни, чиї спортсменки очолюють жіночі категорії: Польща (W57 кг та W80 кг+), Індія (W48 кг), Туреччина (W51 кг), Китайський Тайбей (W54 кг), Бразилія (W60 кг), Ірландія (W75 кг) і Австралія (W80 кг).

🇺🇦 Найвище місце серед українців - четверте - посідає бронзовий призер чемпіонату світу-2025 Данило Жасан. Павло Іллюша - 5-й, Ельвін Алієв 10-й.

Також троє українок у топ-10: Ганна Охота – 5-та, Марія Ловчинська - 9-та, Анастасія Черноколенко - 10-та.
Джерело - https://t.me/tanksport/
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
#World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport

🇦🇷🇦🇷У Калькутті, Індія, встановили нову статую Ліонеля Мессі заввишки приблизно 70 футів, на якій він зображений із трофеєм Чемпіона світу😳
#World_Football #football #European_football @European_football
#футбол_football #brovarysport @brovarysport
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

День працівників роздрібної торгівлі
День працівників роздрібної торгівлі (Retail Employees Day), що відзначається щорічно 12 грудня, — це день, присвячений визнанню та оцінці важкої праці та відданості працівників роздрібної торгівлі в усьому світі. Цей день нагадує про важливу роль, яку ці люди відіграють у роздрібній торгівлі, часто стають обличчям бренду і першою точкою контакту для клієнтів.

Зародження Дня працівників роздрібної торгівлі
День працівників роздрібної торгівлі був започаткований організацією Trust for Retailers & Retail Associates of India (TRRAIN) у 2011 році.

Він розпочався як невеликий рух в Індії з 20 000 учасників і з тих пір переріс у глобальне явище, яке відзначають понад 800 брендів і 6 мільйонів працівників у таких країнах, як Індія, Туреччина, Філіппіни та ОАЕ. 1


Важливість працівників роздрібної торгівлі
Працівники роздрібної торгівлі часто лишаються за кулісами індустрії роздрібної торгівлі. Вони працюють не покладаючи рук, особливо в пікові сезони, такі як фестивалі та свята, часто ціною свого особистого часу. День працівників роздрібної торгівлі — це день визнання їхніх зусиль і важливої ролі, яку вони відіграють у просуванні роздрібної торгівлі вперед. 2

Роль працівників роздрібної торгівлі
Взаємодія з клієнтами. Вони є основною сполучною ланкою між продуктом і покупцем, формуючи досвід здійснення покупок.
Представлення бренду. Працівники роздрібної торгівлі представляють ідеали та цінності бренду, відіграючи вирішальну роль в утриманні та лояльності клієнтів.
Святкування Дня працівників роздрібної торгівлі
Великі бренди та торгові центри беруть участь у святкуванні Дня працівників роздрібної торгівлі, проводячи такі заходи, як розрізання тортів, ігри та роздача символів вдячності.
Визнання з боку топменеджменту. Лідери та генеральні директори використовують цей день, щоб висловити вдячність та поділитися повідомленнями про подяку.
Кампанії в соціальних мережах. Ритейлери заохочуються ділитися історіями своїх працівників у соціальних мережах, використовуючи хештег та #RED2023.
Глобальні святкування. Участь Міжконтинентальної групи універмагів (IGDS): Члени IGDS з різних країн приєднуються до святкувань, пропонуючи спеціальні частування та визнання для працівників роздрібної торгівлі.
Вплив Дня працівників роздрібної торгівлі
День працівників роздрібної торгівлі суттєво вплинув на спільноту ритейлерів завдяки наступним факторам:

Підвищення морального духу. Визнання зусиль працівників роздрібної торгівлі підвищує їхній моральний дух і задоволеність роботою.
Покращення клієнтського досвіду. Мотивовані працівники роздрібної торгівлі покращують загальний рівень обслуговування клієнтів.
Підвищення обізнаності. День працівників роздрібної торгівлі підвищує обізнаність покупців про вирішальну роль працівників роздрібної торгівлі в їхньому купівельному досвіді.
День працівників роздрібної торгівлі — це більше, ніж просто день професійного свята, це рух, який привертає увагу до неоціненного внеску працівників роздрібної торгівлі. Це день, коли бізнес, клієнти та громади обʼєднуються, щоб висловити свою вдячність людям, які є основою індустрії роздрібної торгівлі. Відзначаючи День працівників роздрібної торгівлі, не забуваймо подякувати працівникам роздрібної торгівлі, яких ми зустрічаємо не лише в цей день, а й щодня, за їхню непохитну відданість та службу.

🌀 Що насправді сталося під час візиту путіна до Індії — і чому це сигнал про стратегічний злам, а не косметичний дискомфорт.

🇮🇳 Індія відходить від москви. Це не провал візиту — це провал епохи.
Візит путіна до Делі — перший за останні роки, коли росія не отримала ані одного великого оборонного контракту.
У перекладі дипломатичною мовою це звучить так:

❗️«Ми більше не бачимо у вас джерела нашого майбутнього розвитку».

Це — не емоція, не жест образи.
Це — стратегічне рішення Індії, яке визріває вже 5 років, але тепер стало публічним.

1️⃣ Індія виходить із російської орбіти — повільно, без скандалів, але незворотно
Причини:
✔ 1. РФ більше не здатна постачати технологічно складну зброю
— Усе краще йде на фронт проти України.
— Санкції обмежили електроніку та композити.
— Танки, літаки, двигуни — на рівні 1980-х.
Індія не може дозволити собі програти гонку озброєнь Китаю — тому мусить змінювати партнерів.
✔ 2. Ризик вторинних санкцій США занадто високий
Після тарифів Трампа по Венесуелі, Іраку та Китаю індійські корпорації чудово розуміють:

«Краще втратити дешеву нафту, ніж втратити доступ до доларової системи».

Саме тому великі індійські НПЗ почали скорочувати імпорт російської нафти — це не випадковість, це сигнал страху.
✔ 3. Індія готується до угоди про вільну торгівлю з ЄС
Європейці сказали прямо:
"Не може бути ФТА з ЄС, якщо ви сидите на російській нафті й зброї".
І Делі слухає не москву, а Брюссель.
✔ 4. Росія втратила «економічну гравітацію»
Колись вона давала Індії:
зброю,
ядерні технології,
вузли ракетних двигунів,
політичне прикриття у Радбезі ООН.
Сьогодні:
зброя деградувала,
технології застаріли,
РФ сама просить технології у КНДР,
голос Москви у світі нічого не вирішує.

2️⃣ Жодних великих контрактів — це політична демонстрація
Такого не було навіть у 1990-х.
Для путіна візит до Делі — це останній ринок зброї, який ще не знищила війна проти України.
І саме там Індія робить удар:

🤝 «Ми вас поважаємо. Але купувати більше нічого не будемо»

Це економічний вирок для російського ВПК:
Су-30 не модернізуються
Фрегати зриваються
ППО застаріле
Двигуни відстають на 20 років
«Спільні проєкти» (БраМос, Ка-226) давно мертві
Путін приїхав по гроші — поїхав із обіймами.

3️⃣ Привітність Моді — це не дружба. Це дипломатичний шантаж Вашингтона
Моді «демонстративно теплий» з Путіним не тому, що він підтримує Москву,
а тому що хоче натиснути на Трампа:

«Я не вас боюся, а маю альтернативи.
Хочеш нашої підтримки проти Китаю — не диктуй умови».

Індія завжди грає сама за себе.
Але сьогодні вона грає чітко на американському полі.

4️⃣ Стратегічний тренд: контрольований спад відносин із РФ
Це не розрив.
Це кероване «розлучення».
Індія зменшить залежність:
у нафті — протягом 2 років;
в озброєннях — протягом 5–7 років;
у космосі — через перехід до програм з США та Франції;
у дипломації — через QUAD, G7+, Азійські союзи стримування Китаю.
Росія залишиться постачальником:
добрив,
енергоносіїв,
окремих технологій.
Але як політичний партнер — вона вже в минулому.

5️⃣ Найважливіше: це сигнал Пекіну, а не Москві
Індія показала:
ми не ваш сателіт;
ми не «друг Росії»;
ми переглядаємо стратегічні зв’язки;
ми не хочемо повторити долю росії — бути придатком Китаю.
Це удар по Пекіну сильніший, ніж по Москві.
Чому?
Бо Китай звик мислити так:
"Індія — слабка ланка американської коаліції. Через неї Захід можна розірвати".
А тепер бачить:
— Індія не відходить від США.
— Індія навпаки збільшує залежність від Заходу в торгівлі, технологіях і обороні.
Це стратегічна поразка Китаю — і стратегічний успіх США.

🟦 ОТЖЕ
Путін прилетів до Моді за угодами.
А поїхав із натяком: «Епоха Росії в Індії закінчилась».
Вперше за десятиліття немає нових контрактів — це дипломатичний вирок.
Індія чемно попрощалась: стратегічно Делі вже з Заходом.
Це не різкий розворот — це тиха геополітична революція,
де Росія стає тягарем,
а Індія — одним із ключових центрів сили в Азії.

Олександр Бригинець

#дати #свята
🧘 День Бодхі: Просвітлення Будди під священним деревом.
8 грудня у традиції дзен-буддизму та в Японії зокрема відзначається День Бодхі (яп. Rōhatsu, або Bodhi Day) — свято, що символізує момент, коли Сіддхартха Гаутама досяг найвищого духовного просвітлення (бодхі) і став Буддою. 🌳

Історична передумова

Сіддхартха Гаутама, принц із роду Шак'я, залишив своє розкішне життя у пошуках істини та способу позбутися страждань. Після багатьох років аскетичних практик він зрозумів, що крайні форми самокатування не ведуть до просвітлення.
Згідно з легендою, він сів під деревом Бодхі (фікус священний, що росте в Бодх-Гая, Індія) і дав обітницю не вставати доти, доки не знайде істину. Після 49 днів і ночей медитації, саме вранці, коли він побачив ранкову зірку, Сіддхартха досяг повного просвітлення, розкривши природу страждання та шлях до його припинення. Цей момент вважається початком буддизму.

Як відзначають День Бодхі

Хоча в різних буддійських традиціях дата святкування може змінюватися (залежно від місячного чи сонячного календаря), у японській традиції, що використовує григоріанський календар, це фіксована дата — 8 грудня.
Святкування не є галасливим і переважно зосереджене на духовних практиках:
Дза-дзен (Медитація): Головний акцент робиться на глибокій медитації. У дзен-монастирях Японії (традиція Рōхацу Дза-дзен) часто проводять тижневі інтенсивні ретрити (sesshin), що завершуються саме 8 грудня. Монахи та віряни медитують з мінімальним сном, щоб наблизитися до досвіду Будди. 🧘‍♀️
Оздоблення: Часто використовують гірлянди з трьох кольорів (синій, білий, золотий), що символізують три основні буддійські цінності (Будда, Дхарма і Сангха), а також запалюють свічки.
Символ дерева Бодхі: Іноді прикрашають символічне дерево або фікус у пам'ять про те місце, де відбулося просвітлення.

День Бодхі є важливим нагадуванням про те, що просвітлення досяжне для кожної людини через наполегливу практику, мудрість і співчуття. 🌿