• «Мрія - це компас, що вказує шлях до вашого призначення»
    💬 Зіг Зіглар

    🖼️ Ілюстрація: пейзаж, робота на крафтовому папері з використанням білої фарби, Катерина Ткаченко, учениця Ізюмської художньої школи ім. С.І. Васильківського. Викладач Катерина Зінченко
    «Мрія - це компас, що вказує шлях до вашого призначення» 💬 Зіг Зіглар 🖼️ Ілюстрація: пейзаж, робота на крафтовому папері з використанням білої фарби, Катерина Ткаченко, учениця Ізюмської художньої школи ім. С.І. Васильківського. Викладач Катерина Зінченко
    134переглядів
  • ✨ «У результаті все обов'язково має бути добре. Якщо щось погано - значить, це ще не кінець»
    💬 Гейл Форман

    🖼️ Ілюстрація: пейзаж, робота на крафтовому папері з використанням білої фарби, Софія Сніжкова, учениця Ізюмської художньої школи ім. С.І. Васильківського. Викладач Катерина Зінченко
    ✨ «У результаті все обов'язково має бути добре. Якщо щось погано - значить, це ще не кінець» 💬 Гейл Форман 🖼️ Ілюстрація: пейзаж, робота на крафтовому папері з використанням білої фарби, Софія Сніжкова, учениця Ізюмської художньої школи ім. С.І. Васильківського. Викладач Катерина Зінченко
    131переглядів
  • ✨ «Усі люди, послані нам - це наше відображення. І послані вони для того, щоб ми, дивлячись на цих людей, виправляли свої помилки, і коли ми їх виправляємо, ці люди або теж змінюються, або йдуть з нашого життя»
    💬 Робін Шарма

    🖼️ Ілюстрація: «Яскраві візерунки», Евангеліна Муковоз, учениця Ізюмської художньої школи ім. С.І. Васильківського. Викладач Олена Недавня
    ✨ «Усі люди, послані нам - це наше відображення. І послані вони для того, щоб ми, дивлячись на цих людей, виправляли свої помилки, і коли ми їх виправляємо, ці люди або теж змінюються, або йдуть з нашого життя» 💬 Робін Шарма 🖼️ Ілюстрація: «Яскраві візерунки», Евангеліна Муковоз, учениця Ізюмської художньої школи ім. С.І. Васильківського. Викладач Олена Недавня
    118переглядів
  • #історія #події
    73 секунди до вічності: Урок, який NASA засвоїло занадто пізною ціною.
    28 січня 1986 року мільйони американців, затамувавши подих, спостерігали за стартом місії STS-51-L. Це мав бути тріумф піару та науки: вперше в космос летіла цивільна особа — вчителька Кріста Маколіфф. Але замість запланованих уроків з орбіти світ побачив білий слід розпачу в небі над мисом Канаверал. На 73-й секунді польоту шаттл «Челленджер» перетворився на вогняну кулю. 🚀🔥

    Холодний розрахунок проти гарячого бажання

    Трагедія «Челленджера» — це не просто технічний збій, це класична ілюстрація того, як бюрократичний тиск та бажання «вкластися в дедлайн» перемагають здоровий глузд і закони фізики. Того ранку у Флориді було аномально холодно — нижче нуля. Інженери компанії Morton Thiokol, які розробляли твердопаливні прискорювачі, буквально благали керівництво NASA відкласти старт. ❄️🛑

    Проблема була в гумових ущільнювальних кільцях (O-rings). Через мороз вони втратили еластичність і просто не змогли герметизувати стики прискорювача. Коли гарячі гази прорвалися назовні, вони спрацювали як автоген, пропаливши зовнішній паливний бак. Результат був миттєвим і фатальним. 💥

    Космічне «шоу», що стало національною травмою

    NASA на той час намагалося переконати світ, що польоти на шаттлах — це майже те саме, що поїздка на міжміському автобусі. Участь звичайної вчительки мала підкреслити безпеку та буденність космічних мандрів. Саме тому за стартом у прямому ефірі спостерігали тисячі школярів у класах по всій території США. Замість натхнення вони отримали колективну психологічну травму, а фраза диктора «Очевидно, сталася серйозна несправність» (Obviously a major malfunction) стала одним із найсумніших евфемізмів в історії. 📺💔

    Склянка води Річарда Фейнмана

    Розслідування катастрофи виявило жахливий рівень внутрішньої комунікації в NASA. Знаменитий фізик Річард Фейнман, який входив до президентської комісії, провів блискучий і водночас нищівний експеримент прямо під час засідання. Він просто занурив зразок матеріалу ущільнювача у склянку з льодом, продемонструвавши, як легко гума стає крихкою. Цей жест поставив хрест на спробах чиновників виправдатися «непередбачуваними обставинами». 🥤🧊

    Гіркий спадок

    Загибель семи астронавтів, серед яких була і Кріста Маколіфф, зупинила програму Space Shuttle на 32 місяці. NASA довелося повністю переглянути підхід до безпеки, а світ зрозумів: космос не прощає нехтування дрібницями та не терпить політичного поспіху. «Челленджер» залишився в історії як нагадування про те, що за кожною великою мрією стоїть відповідальність, яку не можна ігнорувати заради гарної картинки в новинах. 🌌🎗️
    #історія #події 73 секунди до вічності: Урок, який NASA засвоїло занадто пізною ціною. 28 січня 1986 року мільйони американців, затамувавши подих, спостерігали за стартом місії STS-51-L. Це мав бути тріумф піару та науки: вперше в космос летіла цивільна особа — вчителька Кріста Маколіфф. Але замість запланованих уроків з орбіти світ побачив білий слід розпачу в небі над мисом Канаверал. На 73-й секунді польоту шаттл «Челленджер» перетворився на вогняну кулю. 🚀🔥 Холодний розрахунок проти гарячого бажання Трагедія «Челленджера» — це не просто технічний збій, це класична ілюстрація того, як бюрократичний тиск та бажання «вкластися в дедлайн» перемагають здоровий глузд і закони фізики. Того ранку у Флориді було аномально холодно — нижче нуля. Інженери компанії Morton Thiokol, які розробляли твердопаливні прискорювачі, буквально благали керівництво NASA відкласти старт. ❄️🛑 Проблема була в гумових ущільнювальних кільцях (O-rings). Через мороз вони втратили еластичність і просто не змогли герметизувати стики прискорювача. Коли гарячі гази прорвалися назовні, вони спрацювали як автоген, пропаливши зовнішній паливний бак. Результат був миттєвим і фатальним. 💥 Космічне «шоу», що стало національною травмою NASA на той час намагалося переконати світ, що польоти на шаттлах — це майже те саме, що поїздка на міжміському автобусі. Участь звичайної вчительки мала підкреслити безпеку та буденність космічних мандрів. Саме тому за стартом у прямому ефірі спостерігали тисячі школярів у класах по всій території США. Замість натхнення вони отримали колективну психологічну травму, а фраза диктора «Очевидно, сталася серйозна несправність» (Obviously a major malfunction) стала одним із найсумніших евфемізмів в історії. 📺💔 Склянка води Річарда Фейнмана Розслідування катастрофи виявило жахливий рівень внутрішньої комунікації в NASA. Знаменитий фізик Річард Фейнман, який входив до президентської комісії, провів блискучий і водночас нищівний експеримент прямо під час засідання. Він просто занурив зразок матеріалу ущільнювача у склянку з льодом, продемонструвавши, як легко гума стає крихкою. Цей жест поставив хрест на спробах чиновників виправдатися «непередбачуваними обставинами». 🥤🧊 Гіркий спадок Загибель семи астронавтів, серед яких була і Кріста Маколіфф, зупинила програму Space Shuttle на 32 місяці. NASA довелося повністю переглянути підхід до безпеки, а світ зрозумів: космос не прощає нехтування дрібницями та не терпить політичного поспіху. «Челленджер» залишився в історії як нагадування про те, що за кожною великою мрією стоїть відповідальність, яку не можна ігнорувати заради гарної картинки в новинах. 🌌🎗️
    Like
    1
    703переглядів
  • #історія #постаті
    Давид Гільберт: Людина, яка хотіла знати все (і вірила, що це можливо) 🔢🧠
    23 січня 1862 року народився Давид Гільберт — німецький математик-універсал, чий вплив на науку можна порівняти хіба що з впливом Ейнштейна на фізику. Якщо математика — це королівство, то Гільберт був його головним архітектором і законодавцем на зламі століть. 👑📐

    Він володів рідкісним даром: бачити логіку там, де інші бачили хаос, і спрощувати найскладніші теорії до елегантних аксіом.
    Чому його ім'я змушує студентів-математиків тремтіти (і захоплюватися):
    23 проблеми Гільберта: У 1900 році на математичному конгресі він озвучив список із 23 нерозв'язаних задач, які, на його думку, мали визначити розвиток науки у XX столітті. Він буквально дав математикам «домашнє завдання» на сто років вперед. Більшість із них уже розв'язано, але деякі (як-от гіпотеза Рімана) досі зводять вчених з розуму. 📋🤯

    Гільбертів простір: Це поняття стало фундаментом для квантової механіки. Без математичного апарату Гільберта сучасна фізика була б схожа на ворожіння на кавовій гущі. 🌌⚛️

    Готель Гільберта: Щоб пояснити парадокси нескінченності, він вигадав метафору про готель із нескінченною кількістю номерів. Навіть якщо всі номери зайняті, ви все одно можете поселити нового гостя (і навіть нескінченну кількість нових гостей!). Це ідеальна ілюстрація того, як математика ламає нашу побутову логіку. 🏨♾️

    Його життєве кредо:
    На могилі Гільберта викарбувано його знаменитий вислів: «Wir müssen wissen. Wir werden wissen» («Ми повинні знати. Ми будемо знати»). Це був його маніфест проти агностицизму. Він щиро вірив, що в математиці не існує «ігнорабімус» (непізнаваного). 🖋️🏛️

    Іронічно, але саме за його життя Курт Гедель довів свої теореми про неповноту, які дещо похитнули цей оптимізм, показавши, що в будь-якій складній системі є істини, які неможливо довести. Проте це не применшує величі Гільберта: він створив мову, якою говорить сучасна наука.
    #історія #постаті Давид Гільберт: Людина, яка хотіла знати все (і вірила, що це можливо) 🔢🧠 23 січня 1862 року народився Давид Гільберт — німецький математик-універсал, чий вплив на науку можна порівняти хіба що з впливом Ейнштейна на фізику. Якщо математика — це королівство, то Гільберт був його головним архітектором і законодавцем на зламі століть. 👑📐 Він володів рідкісним даром: бачити логіку там, де інші бачили хаос, і спрощувати найскладніші теорії до елегантних аксіом. Чому його ім'я змушує студентів-математиків тремтіти (і захоплюватися): 23 проблеми Гільберта: У 1900 році на математичному конгресі він озвучив список із 23 нерозв'язаних задач, які, на його думку, мали визначити розвиток науки у XX столітті. Він буквально дав математикам «домашнє завдання» на сто років вперед. Більшість із них уже розв'язано, але деякі (як-от гіпотеза Рімана) досі зводять вчених з розуму. 📋🤯 Гільбертів простір: Це поняття стало фундаментом для квантової механіки. Без математичного апарату Гільберта сучасна фізика була б схожа на ворожіння на кавовій гущі. 🌌⚛️ Готель Гільберта: Щоб пояснити парадокси нескінченності, він вигадав метафору про готель із нескінченною кількістю номерів. Навіть якщо всі номери зайняті, ви все одно можете поселити нового гостя (і навіть нескінченну кількість нових гостей!). Це ідеальна ілюстрація того, як математика ламає нашу побутову логіку. 🏨♾️ Його життєве кредо: На могилі Гільберта викарбувано його знаменитий вислів: «Wir müssen wissen. Wir werden wissen» («Ми повинні знати. Ми будемо знати»). Це був його маніфест проти агностицизму. Він щиро вірив, що в математиці не існує «ігнорабімус» (непізнаваного). 🖋️🏛️ Іронічно, але саме за його життя Курт Гедель довів свої теореми про неповноту, які дещо похитнули цей оптимізм, показавши, що в будь-якій складній системі є істини, які неможливо довести. Проте це не применшує величі Гільберта: він створив мову, якою говорить сучасна наука.
    Like
    1
    487переглядів
  • #історія #постаті
    Володимир Янів: Психолог нації та архітектор української науки в екзилі.
    ​Коли ми говоримо про інтелектуальний спротив у XX столітті, постать Володимира Яніва (народився 17 січня 1908 року) виринає як символ академічної незламності. Це була людина, яка не просто вивчала історію чи соціологію, а намагалася препарувати саму душу українського народу, аби зрозуміти, чому ми такі, які ми є. 🧠🇺🇦

    ​Янів був класичним представником покоління «зубатої» української інтелігенції Галичини. Член Пласту та ОУН, він пройшов через польські тюрми та німецькі концтабори, зокрема Заксенгаузен. Проте замість того, щоб озлобитися, він перетворив свій травматичний досвід на науковий інструмент. Його праці з етнопсихології — це спроба об'єктивно, без зайвих лестощів, подивитися на український характер: з його емоційністю, прагненням до свободи та хронічною нездатністю до тривалої державної дисципліни. 📜⚖️

    ​Іронія його життєвого шляху полягала в тому, що він став «ректором без держави». Очолюючи Український вільний університет у Мюнхені протягом багатьох років, Янів створив справжню інтелектуальну фортецю. Поки в радянській Україні гуманітарні науки були затиснуті в лещата марксизму-ленінізму, в Мюнхені під керівництвом Яніва українська думка дихала на повні груди. Він довів, що університет — це не стіни, а люди та ідеї, які вони продукують. 🏛️🎓

    ​Критично оцінюючи доробок Яніва, варто відзначити його концепцію «української людини». Він не боявся вказувати на наші слабкі сторони, вважаючи, що лише через усвідомлення власних комплексів нація може стати зрілою. Його громадська активність була феноменальною: від участі у Світовому конгресі вільних українців до головування в Науковому товаристві ім. Шевченка в Європі. Він був тим «цементом», що тримав розпорошену по світу українську еліту разом. 🤝🌍

    ​Володимир Янів помер у Мюнхені, так і не дочекавшись того розквіту незалежності, про який писав у своїх розвідках. Проте його життя — це ідеальна ілюстрація тези: якщо у народу забирають землю, він повинен вкорінитися у свою культуру та науку так глибоко, щоб жоден режим не зміг його викорчувати. 🌳📖
    #історія #постаті Володимир Янів: Психолог нації та архітектор української науки в екзилі. ​Коли ми говоримо про інтелектуальний спротив у XX столітті, постать Володимира Яніва (народився 17 січня 1908 року) виринає як символ академічної незламності. Це була людина, яка не просто вивчала історію чи соціологію, а намагалася препарувати саму душу українського народу, аби зрозуміти, чому ми такі, які ми є. 🧠🇺🇦 ​Янів був класичним представником покоління «зубатої» української інтелігенції Галичини. Член Пласту та ОУН, він пройшов через польські тюрми та німецькі концтабори, зокрема Заксенгаузен. Проте замість того, щоб озлобитися, він перетворив свій травматичний досвід на науковий інструмент. Його праці з етнопсихології — це спроба об'єктивно, без зайвих лестощів, подивитися на український характер: з його емоційністю, прагненням до свободи та хронічною нездатністю до тривалої державної дисципліни. 📜⚖️ ​Іронія його життєвого шляху полягала в тому, що він став «ректором без держави». Очолюючи Український вільний університет у Мюнхені протягом багатьох років, Янів створив справжню інтелектуальну фортецю. Поки в радянській Україні гуманітарні науки були затиснуті в лещата марксизму-ленінізму, в Мюнхені під керівництвом Яніва українська думка дихала на повні груди. Він довів, що університет — це не стіни, а люди та ідеї, які вони продукують. 🏛️🎓 ​Критично оцінюючи доробок Яніва, варто відзначити його концепцію «української людини». Він не боявся вказувати на наші слабкі сторони, вважаючи, що лише через усвідомлення власних комплексів нація може стати зрілою. Його громадська активність була феноменальною: від участі у Світовому конгресі вільних українців до головування в Науковому товаристві ім. Шевченка в Європі. Він був тим «цементом», що тримав розпорошену по світу українську еліту разом. 🤝🌍 ​Володимир Янів помер у Мюнхені, так і не дочекавшись того розквіту незалежності, про який писав у своїх розвідках. Проте його життя — це ідеальна ілюстрація тези: якщо у народу забирають землю, він повинен вкорінитися у свою культуру та науку так глибоко, щоб жоден режим не зміг його викорчувати. 🌳📖
    Like
    1
    299переглядів
  • 🗺️ «Чим далі ти здатний піти від себе і своїх звичок, тим більшого ти зможеш досягти. Усе найцікавіше у світі лежить за межами зони твого особистого комфорту»
    💬 Бенедикт Камбербетч

    🖼️ Ілюстрація: «Зима», Іванна Істоміна, учениця Ізюмської художньої школи ім. С.І. Васильківського. Викладач Наталія Маріненко
    🗺️ «Чим далі ти здатний піти від себе і своїх звичок, тим більшого ти зможеш досягти. Усе найцікавіше у світі лежить за межами зони твого особистого комфорту» 💬 Бенедикт Камбербетч 🖼️ Ілюстрація: «Зима», Іванна Істоміна, учениця Ізюмської художньої школи ім. С.І. Васильківського. Викладач Наталія Маріненко
    128переглядів
  • ✨ «Тобі не здається прекрасним усе кинути й поїхати туди, де тебе ніхто не знає? Іноді ж так і хочеться зробити. Нестерпно хочеться»
    💬 Харукі Муракамі

    🖼️ Ілюстрація: «Вечірнє місто», Катерина Ткаченко, учениця Ізюмської художньої школи ім. С.І. Васильківського. Викладач Катерина Зінченко
    ✨ «Тобі не здається прекрасним усе кинути й поїхати туди, де тебе ніхто не знає? Іноді ж так і хочеться зробити. Нестерпно хочеться» 💬 Харукі Муракамі 🖼️ Ілюстрація: «Вечірнє місто», Катерина Ткаченко, учениця Ізюмської художньої школи ім. С.І. Васильківського. Викладач Катерина Зінченко
    Like
    1
    110переглядів
  • Різдво у живопису: Кость Лавро. Ілюстрація до повісті Миколи Гоголя «Ніч перед Різдвом».🌙✨🎨

    Кость Лавро́ (11 березня 1961, Новоукраїнка, Кіровоградська область) — український книжковий графік, відомий оформленням книг видавництва А-ба-ба-га-ла-ма-га. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка. У своїх роботах поєднав засадничі постулати українського авангарду 1920-х років з найтиповішими рисами українського народного малярства.
    Різдво у живопису: Кость Лавро. Ілюстрація до повісті Миколи Гоголя «Ніч перед Різдвом».🌙✨🎨 Кость Лавро́ (11 березня 1961, Новоукраїнка, Кіровоградська область) — український книжковий графік, відомий оформленням книг видавництва А-ба-ба-га-ла-ма-га. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка. У своїх роботах поєднав засадничі постулати українського авангарду 1920-х років з найтиповішими рисами українського народного малярства.
    Love
    1
    276переглядів
  • Є в українській мові слова, які не просто важко перекласти — їх майже неможливо передати іншими мовами без втрати тієї глибини, теплоти й образності, що закладені в них століттями. Це маленькі скарби нашої культури, унікальні й самобутні.

    1. Вирій — це красиве й поетичне слово не має іноземних аналогів. А називають так теплі краї, куди птахи відлітають зимувати.
    2. Тужити — відчувати глибокий сум за кимось або чимось, що виходить за межі звичайного.
    Перекласти це слово дослівно — дуже важко.
    3. Непереливки — так говорять, коли опиняєшся у складній ситуації або зазнаєш труднощів.
    Це народне влучне слово, яке ніколи не перекладеш буквально.
    4. Шахівниця — цікаво, що в багатьох мовах немає окремого слова для шахової дошки, але в українській воно є.
    5. Манівці — колоритне слово, яке не має точної відповідності в інших мовах. Воно означає обхідні шляхи, незвідані стежки.
    6. Кохати — українська мова — одна з небагатьох у світі, де чітко розрізняють два поняття: «любити» — це широке поняття (любов до родини, друзів, речей), а «кохати» - лише глибоке, романтичне почуття між закоханими.
    7. Щем або щемити — це винятково українські слова, які описують особливий стан емоційного болю. Це одне з найпоетичніших українських слів, якому важко знайти аналог у будь-якій мові.
    8. Добродій — людина, що безкорисливо допомагає іншим.
    Це слово в українській мові є унікальним звертанням, яке поєднує формальність і теплоту. В інших мовах для цього поняття зазвичай використовуються окремі слова або вирази, що не передають такої ж емоційної насиченості.
    9. Майоріти — це дієслово описує легкий, плавний рух у повітрі — зазвичай прапора чи тканини. Це поетичне, емоційне зображення граційного коливання.
    10. Наснага — означає внутрішнє палке натхнення, піднесення духу, енергію для творчості або дії. Більше, ніж просто «мотивація» — це глибока внутрішня сила, яка веде до натхненної праці.
    11. Чимчикувати — крокувати дрібненько, жваво, легко, часто з гумористичним відтінком. Жодна інша мова не має настільки яскравого слова для опису такого способу ходи.
    12. Начувайся — застереження з легким натяком на погрозу або суворе попередження. Це слово несе в собі одночасно емоцію і драматизм, який складно передати іншими мовами одним словом.

    Кожне з цих слів — мов крихітний всесвіт, у якому поєднані емоції, досвід, світогляд і душа українського народу. Вони не просто збагачують мову — вони нагадують, ким ми є, і чому наша культура така неповторна.

    Милуймося українською мовою🇺🇦 та любімо Україну!💙💛

    Ілюстрація — Орест Скоп
    Є в українській мові слова, які не просто важко перекласти — їх майже неможливо передати іншими мовами без втрати тієї глибини, теплоти й образності, що закладені в них століттями. Це маленькі скарби нашої культури, унікальні й самобутні. 1. Вирій — це красиве й поетичне слово не має іноземних аналогів. А називають так теплі краї, куди птахи відлітають зимувати. 2. Тужити — відчувати глибокий сум за кимось або чимось, що виходить за межі звичайного. Перекласти це слово дослівно — дуже важко. 3. Непереливки — так говорять, коли опиняєшся у складній ситуації або зазнаєш труднощів. Це народне влучне слово, яке ніколи не перекладеш буквально. 4. Шахівниця — цікаво, що в багатьох мовах немає окремого слова для шахової дошки, але в українській воно є. 5. Манівці — колоритне слово, яке не має точної відповідності в інших мовах. Воно означає обхідні шляхи, незвідані стежки. 6. Кохати — українська мова — одна з небагатьох у світі, де чітко розрізняють два поняття: «любити» — це широке поняття (любов до родини, друзів, речей), а «кохати» - лише глибоке, романтичне почуття між закоханими. 7. Щем або щемити — це винятково українські слова, які описують особливий стан емоційного болю. Це одне з найпоетичніших українських слів, якому важко знайти аналог у будь-якій мові. 8. Добродій — людина, що безкорисливо допомагає іншим. Це слово в українській мові є унікальним звертанням, яке поєднує формальність і теплоту. В інших мовах для цього поняття зазвичай використовуються окремі слова або вирази, що не передають такої ж емоційної насиченості. 9. Майоріти — це дієслово описує легкий, плавний рух у повітрі — зазвичай прапора чи тканини. Це поетичне, емоційне зображення граційного коливання. 10. Наснага — означає внутрішнє палке натхнення, піднесення духу, енергію для творчості або дії. Більше, ніж просто «мотивація» — це глибока внутрішня сила, яка веде до натхненної праці. 11. Чимчикувати — крокувати дрібненько, жваво, легко, часто з гумористичним відтінком. Жодна інша мова не має настільки яскравого слова для опису такого способу ходи. 12. Начувайся — застереження з легким натяком на погрозу або суворе попередження. Це слово несе в собі одночасно емоцію і драматизм, який складно передати іншими мовами одним словом. Кожне з цих слів — мов крихітний всесвіт, у якому поєднані емоції, досвід, світогляд і душа українського народу. Вони не просто збагачують мову — вони нагадують, ким ми є, і чому наша культура така неповторна. Милуймося українською мовою🇺🇦 та любімо Україну!💙💛 Ілюстрація — Орест Скоп
    Love
    1
    1Kпереглядів
Більше результатів