#шімузика
Вирішила згенерувати на історичну тематику пісню про стародавню хеттську цивілізацію. Це романтична, драматична, історична, та філософська розповідь про Хеттське царство, яке колись існувало. Тож пропоную послухати її. До речі, ще згенерувала зображення до неї. Згенеровано в співпраці з штучним інтелектом, приємного прослуховування ❤️

ПРЕПОДОБНИЙ ЛОНГИН, ВРАТАР ПЕЧЕРСЬКИЙ, В ДАЛЬНІХ ПЕЧЕРАХ

Преподобний Лонгин був відомий своєю великою святістю та послухом. Як привратник монастиря, він уважно охороняв ворота святої обителі і так само пильно стежив за своїм внутрішнім життям, не допускаючи в свої серце суєтних думок і пристрастей.

Він прагнув єднання з Господом, адже знав, що для входу в небесне Царство необхідно мати глибоке духовне спілкування з Христом.

Преподобний Лонгин володів даром прозо-рливості і міг бачити духовні справи та думки тих, хто приходив у монастир. Він підтримував доброчесних, заохочуючи їх до ще більшої ревності в добрих справах, і обличав грішників, приводячи їх до покаяння через загрозу Божого суду.

В старості преподобний Лонгин покинув цей світ. Його релікти зберігалися у Печерських печерах, де він був похований. У старовинних документах та картах монастиря він згадувався як «Логвин» або «преп. Логвин, вратарь Печерський». Преподобний Лонгин став прикладом святого послуху та духовної прозорливості для інших.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 16 жовтня

ПРЕПОДОБНИЙ ЛОНГИН, ВРАТАР ПЕЧЕРСЬКИЙ, В ДАЛЬНІХ ПЕЧЕРАХ

Преподобний Лонгин був відомий своєю великою святістю та послухом. Як привратник монастиря, він уважно охороняв ворота святої обителі і так само пильно стежив за своїм внутрішнім життям, не допускаючи в свої серце суєтних думок і пристрастей.

Він прагнув єднання з Господом, адже знав, що для входу в небесне Царство необхідно мати глибоке духовне спілкування з Христом.

Преподобний Лонгин володів даром прозо-рливості і міг бачити духовні справи та думки тих, хто приходив у монастир. Він підтримував доброчесних, заохочуючи їх до ще більшої ревності в добрих справах, і обличав грішників, приводячи їх до покаяння через загрозу Божого суду.

В старості преподобний Лонгин покинув цей світ. Його релікти зберігалися у Печерських печерах, де він був похований. У старовинних документах та картах монастиря він згадувався як «Логвин» або «преп. Логвин, вратарь Печерський». Преподобний Лонгин став прикладом святого послуху та духовної прозорливості для інших.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 16 жовтня

🥀 Бровари прощатимуться із полеглим Захисником Олександром Мициком

Солдат, гранатометник аеромобільного відділення, загинув 29 грудня 2025 року під час виконання бойового завдання біля н.п. Серебрянка Бахмутського району Донецької області.

Прощання з Олександром Мициком відбудеться завтра, 21 липня, о 10:30 на майдані Свободи у Броварах. Поховають воїна на алеї Слави.

Царство небесне і вічна пам’ять Захисникові! 🙏
@Brovary @всіх #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary #герої_війни

МОЛИТВА ПАМ’ЯТІ


Боже молитву прийми цю за воїнів наших,
Світло даруй їм у царських небесних висотах,
Душі прийми їх, від грізного пекла сховавши.


Вічно звучатиме пам'ять про долі й чесноти,
Рідні завжди зберігатимуть спогади власні,
Подвиг лишається знаком любові в турботах.


Щиро звертаємось нині до неба щочасно,
Сльози родинні несуть через горе глибоке,
Біль не руйнує чекання, бо віра незгасна.


Згадка про воїнів буде у серці щороку,
Слава народу лишиться у пам'яті з честю,
Мир Україні дарують молитви високі.


Втомлені душі знайдуть своє Царство Небесне,
Чисті дороги відкриють блакитні пороги,
Так, як Месія воскрес, так надія воскресне.


Наша молитва лунає до неба ясного,
Сила народу тримає від втрати нової,
Захист країни є подвигом для перемоги.


Предки згадали усі імена цих героїв,
Люди шанують відважних та славних по роду,
Вічно вклоняються мужнім до слави святої.


Пам'ять залишиться в серці простого народу.


Мирослав Манюк
18.06.2026

НАСТАЛА НА СВІТІ
НЕЖДАННА ТРИВОГА

"І коли піду і приготую вам місце,
прийду знову і візьму вас до Себе,
щоб і ви були там, де Я."
(Ів. 14:3)

Настала на світі нежданна тривога,
Ніхто із людей не схотів.
Всі люди чекають і плачуть, й ридають,
Не знають, що Бог так звелів.

Повірте ви, люди, добра вже не буде,
На світі ще гірше буде.
Бо вся ця тривога – вона є від Бога,
І Бог світ судити прийде.

Жнива же доспіли, пішли женці жати
Великі Господні лани.
Пшеницю ізжали, кукіль пов’язали,
Зостались самі бур’яни.

Кукіль Господь спалить вогнем невгасимим,
Пшеницю – на тік забере.
I радість велика буде на Сіоні,
Коли наш Спаситель прийде.

Щасливі ті люди насвіт народились,
Що в радість велику ввійдуть.
Нещасні ті люди, що їх там не буде,
Бо муки великі їх ждуть.

О, грішнії люди, сьогодні покайтесь,
Щоб в вічнім вогні не горіть.
Сьогодні усі ви до Бога зближайтесь
І більше в житті не грішіть!

Сьогодні усіх вас Господь закликає:
“Усі ви до Мене прийдіть.
Я прийму вас в Царство Своє віковічне,
Зі Мною будете ви жить”.

I тi, що почули, – до Бога звернулись:
“O, Боже, нас, грішних, прости.
До Тебе лицем ми своїм повернулись,
Прийми нас таких, як ми є!"

©️ о. Олексій Філюк

З книги "365 християнських пісень на кожен Божий день"

НАСТАЛА НА СВІТІ
НЕЖДАННА ТРИВОГА

"І коли піду і приготую вам місце,
прийду знову і візьму вас до Себе,
щоб і ви були там, де Я."
(Ів. 14:3)

Настала на світі нежданна тривога,
Ніхто із людей не схотів.
Всі люди чекають і плачуть, й ридають,
Не знають, що Бог так звелів.

Повірте ви, люди, добра вже не буде,
На світі ще гірше буде.
Бо вся ця тривога – вона є від Бога,
І Бог світ судити прийде.

Жнива же доспіли, пішли женці жати
Великі Господні лани.
Пшеницю ізжали, кукіль пов’язали,
Зостались самі бур’яни.

Кукіль Господь спалить вогнем невгасимим,
Пшеницю – на тік забере.
I радість велика буде на Сіоні,
Коли наш Спаситель прийде.

Щасливі ті люди насвіт народились,
Що в радість велику ввійдуть.
Нещасні ті люди, що їх там не буде,
Бо муки великі їх ждуть.

О, грішнії люди, сьогодні покайтесь,
Щоб в вічнім вогні не горіть.
Сьогодні усі ви до Бога зближайтесь
І більше в житті не грішіть!

Сьогодні усіх вас Господь закликає:
“Усі ви до Мене прийдіть.
Я прийму вас в Царство Своє віковічне,
Зі Мною будете ви жить”.

I тi, що почули, – до Бога звернулись:
“O, Боже, нас, грішних, прости.
До Тебе лицем ми своїм повернулись,
Прийми нас таких, як ми є!"

©️ о. Олексій Філюк

З книги "365 християнських пісень на кожен Божий день"

КАЧИНО-ЛЕБЕДИНЕ ЦАРСТВО НА БЕРЕГАХ КИЇВСЬКОГО ДНІПРА

24 лютого 2022 року о 4:40 ранку життя в Україні змінилося назавжди...💔
Того ранку пролунали перші вибухи, перші ракети, перші тривоги по всій країні. З того часу мільйони людей стали вимушеними переселенцями, тисячі — втратили рідних, домівки й звичне життя. Але водночас українці показали світові неймовірну єдність, силу та незламність.
Ми пам’ятаємо.
Ми боремося.
Ми віримо в перемогу.
🇺🇦
Тримаймося!
Вічна пам'ять та Царство небесне усім невинно загиблим!Щирі співчуття рідним та близьким 🔥

RUSLAND — ЧИЯ ЦЕ ЗЕМЛЯ?

У німецькій мові росія — Russland.
Дослівно: RUS + LAND — «земля Русі».

В англійській — Russia.
У французькій — Russie.

Корінь один — RUS.

Офіційний міжнародний код московитів за стандартом ISO 3166 — RUS.

У міжнародних спортивних таблицях, статистиці, базах даних — всюди стоїть RUS.

Тобто світ щодня бачить:

RUS = сучасна Росія.

Але історична Русь виникла в Києві.
Політичний центр, культура, традиція — у Києві.

Назва «Росія» була офіційно прийнята Московським царством у 1721 році.

Після підкорення українських земель Петро І проголосив себе імператором і закріпив за Московією спадкоємність Русі, оформивши це і політично, і історіографічно.

У XVIII столітті в Петербурзькій академії наук працювали запрошені історики німецького походження — зокрема Ґотліб Байєр, Герард Міллер, Август Шльоцер — які розробили норманську версію походження Русі для московитів.

І тут головне питання:

Чому ми самі продовжуємо вживати прикметник «рускіє»?

Це колоніальна звичка?

Чому вживаємо форму, яка фонетично закріплює за ними назву Русі?

Назва — це легітимація.

Коли світ читає Russland.

Коли бачить код RUS.

Він автоматично пов’язує це з Руссю.

Питання лише одне:
чи ми самі усвідомлюємо, що віддаємо цією звичкою — і які наслідки це має для нашої суб’єктності?

Анатолій Герасимчук — автор книг, які розставляють усе на свої місця:

📖 «Від Русі до України. Відновлення історії»
📖 «Чий Крим. Війни в степах України»

Історія — не за версією Москви.