RUSLAND — ЧИЯ ЦЕ ЗЕМЛЯ?
У німецькій мові росія — Russland.
Дослівно: RUS + LAND — «земля Русі».
В англійській — Russia.
У французькій — Russie.
Корінь один — RUS.
Офіційний міжнародний код московитів за стандартом ISO 3166 — RUS.
У міжнародних спортивних таблицях, статистиці, базах даних — всюди стоїть RUS.
Тобто світ щодня бачить:
RUS = сучасна Росія.
Але історична Русь виникла в Києві.
Політичний центр, культура, традиція — у Києві.
Назва «Росія» була офіційно прийнята Московським царством у 1721 році.
Після підкорення українських земель Петро І проголосив себе імператором і закріпив за Московією спадкоємність Русі, оформивши це і політично, і історіографічно.
У XVIII столітті в Петербурзькій академії наук працювали запрошені історики німецького походження — зокрема Ґотліб Байєр, Герард Міллер, Август Шльоцер — які розробили норманську версію походження Русі для московитів.
І тут головне питання:
Чому ми самі продовжуємо вживати прикметник «рускіє»?
Це колоніальна звичка?
Чому вживаємо форму, яка фонетично закріплює за ними назву Русі?
Назва — це легітимація.
Коли світ читає Russland.
Коли бачить код RUS.
Він автоматично пов’язує це з Руссю.
Питання лише одне:
чи ми самі усвідомлюємо, що віддаємо цією звичкою — і які наслідки це має для нашої суб’єктності?
Анатолій Герасимчук — автор книг, які розставляють усе на свої місця:
📖 «Від Русі до України. Відновлення історії»
📖 «Чий Крим. Війни в степах України»
Історія — не за версією Москви.
У німецькій мові росія — Russland.
Дослівно: RUS + LAND — «земля Русі».
В англійській — Russia.
У французькій — Russie.
Корінь один — RUS.
Офіційний міжнародний код московитів за стандартом ISO 3166 — RUS.
У міжнародних спортивних таблицях, статистиці, базах даних — всюди стоїть RUS.
Тобто світ щодня бачить:
RUS = сучасна Росія.
Але історична Русь виникла в Києві.
Політичний центр, культура, традиція — у Києві.
Назва «Росія» була офіційно прийнята Московським царством у 1721 році.
Після підкорення українських земель Петро І проголосив себе імператором і закріпив за Московією спадкоємність Русі, оформивши це і політично, і історіографічно.
У XVIII столітті в Петербурзькій академії наук працювали запрошені історики німецького походження — зокрема Ґотліб Байєр, Герард Міллер, Август Шльоцер — які розробили норманську версію походження Русі для московитів.
І тут головне питання:
Чому ми самі продовжуємо вживати прикметник «рускіє»?
Це колоніальна звичка?
Чому вживаємо форму, яка фонетично закріплює за ними назву Русі?
Назва — це легітимація.
Коли світ читає Russland.
Коли бачить код RUS.
Він автоматично пов’язує це з Руссю.
Питання лише одне:
чи ми самі усвідомлюємо, що віддаємо цією звичкою — і які наслідки це має для нашої суб’єктності?
Анатолій Герасимчук — автор книг, які розставляють усе на свої місця:
📖 «Від Русі до України. Відновлення історії»
📖 «Чий Крим. Війни в степах України»
Історія — не за версією Москви.
RUSLAND — ЧИЯ ЦЕ ЗЕМЛЯ?
У німецькій мові росія — Russland.
Дослівно: RUS + LAND — «земля Русі».
В англійській — Russia.
У французькій — Russie.
Корінь один — RUS.
Офіційний міжнародний код московитів за стандартом ISO 3166 — RUS.
У міжнародних спортивних таблицях, статистиці, базах даних — всюди стоїть RUS.
Тобто світ щодня бачить:
RUS = сучасна Росія.
Але історична Русь виникла в Києві.
Політичний центр, культура, традиція — у Києві.
Назва «Росія» була офіційно прийнята Московським царством у 1721 році.
Після підкорення українських земель Петро І проголосив себе імператором і закріпив за Московією спадкоємність Русі, оформивши це і політично, і історіографічно.
У XVIII столітті в Петербурзькій академії наук працювали запрошені історики німецького походження — зокрема Ґотліб Байєр, Герард Міллер, Август Шльоцер — які розробили норманську версію походження Русі для московитів.
І тут головне питання:
Чому ми самі продовжуємо вживати прикметник «рускіє»?
Це колоніальна звичка?
Чому вживаємо форму, яка фонетично закріплює за ними назву Русі?
Назва — це легітимація.
Коли світ читає Russland.
Коли бачить код RUS.
Він автоматично пов’язує це з Руссю.
Питання лише одне:
чи ми самі усвідомлюємо, що віддаємо цією звичкою — і які наслідки це має для нашої суб’єктності?
Анатолій Герасимчук — автор книг, які розставляють усе на свої місця:
📖 «Від Русі до України. Відновлення історії»
📖 «Чий Крим. Війни в степах України»
Історія — не за версією Москви.
49views