У листопаді 1845 року Шевченко працював у складі Археографічної комісії. Їздив по селах і містах і змальовував старовинні церкви, монастирі, незвичайні будівлі тощо. Погода видалася мокрою, вітряною і холодною.

Дорогою із села В'юнище до Андрушіва поет змок до нитки. Весь день його морозило, і надвечір він повернувся до В'юнища зовсім хворим. Довелося злягти в чужій хаті.

Хворіючи, поет написав своє посланіє «І мертвим, і живим, і ненарожденним…», «Минають дні, минають ночі» і ще кілька ліричних творів.

Про хворобу Тараса Шевченка дізнався його щирий приятель, переяславський лікар Андрій Козачковський і негайно перевіз друга з В'юнища до себе у Переяслав. У хворого почалося двостороннє запалення легенів. У той час мало хто видужував від цієї хвороби. Це знав і лікар, знав і поет. Після 20 грудня Тарасу Григоровичу погіршало, становище його було майже безнадійним.

Вірш «Як умру, то поховайте…» написано на Різдво — 25 грудня 1845 року. То був його заповіт.
На щастя, міцний організм переміг хворобу, і через два тижні поет уже вирушив на Чернігівщину з тим же таки завданням Археографічної комісії.

«Заповіт» — квінтесенція творчості Шевченка періоду «Трьох літ». У ньому сфокусовано провідні ідеї, мотиви й образи гнівної музи поета-борця. Увесь твір звучить як пристрасна промова до народу.

Силу Шевченкового «Заповіту» одразу відчули охоронці самодержавства. Шеф жандармів і начальник третього відділу Олексій Орлов, переглядаючи рукописну збірку «Три літа», яка стала головною підставою звинувачення поета й заслання — аж на десять років, з люттю перекреслив текст «Заповіту», кваліфікувавши цей твір (та деякі інші) як рос. «в высшей степени дерзкого и возмутительного содержания».

Останні дні поет провів в Петербурзі, де помер від хвороби серця та легенів. Тіло Шевченка довго везли з Петербурга до України. Провезли повінню Дніпром до Чернечої гори, де за рядками з його ж «Заповіту», друзі і поховали поета.
Свинцеву труну котили тендітні дівочі руки, а над могилою поставили дубовий хрест.

Письменник і публіцист Петро Ребро зробив припущення, що у своєму «Заповіті» Тарас Шевченко змальовує пейзаж неподалік від острова Хортиця й саме тут просить поховати його згодом. Окрім згадки про Дніпро, кручі (якими можна назвати скелі острова над річкою) наводиться, що у першій публікації твору в «Кобзарі» в рядках «Було видно, було чути, / Як реве ревучий» Ревучий зазначається з великої літери. Одну з таких назв мав Ненаситець — нині затоплений поріг на Дніпрі, що за переказами був чутний за 15-20 кілометрів.

Теорію Петра Ребра підтримала письменниця Оксана Забужко. Про це вона розповіла в одному з випусків літературної програми «ЛітПроСвіт».

#shorts #ТарасШевченко #якумрутопоховайте #Січеград #shorts #ТворчаСтудіяСічеград #АнтонЖадько #заповіт #боротьба #цитатиукраїнською #незламні


https://youtube.com/shorts/D1vdNdTjLNY

❗️США передали Європі таємний план повернення москви до світової економіки, – WSJ.
Він пропонує бачення повернення російської економіки з ізоляції шляхом американських інвестицій у стратегічні сектори (від видобутку рідкісноземельних копалин до буріння нафти) та сприяння відновленню потоків російських енергоносіїв до Європи та решти світу, що йде врозріз із політикою Європи щодо відмови від російського газу.
Європа відреагувала прохолодно.

https://t.me/Ukraineaboveallelse

День пива Lager
День пива Lager (National Lager Day) відзначається 10 грудня у США – це особливий день для любителів пива, які цінують легкий, хрусткий та освіжаючий смак лагера, що об’єднує шанувальників цього напою по всьому світу, а не лише в країні заснування події. Цей день – не лише для того, щоб насолодитися холодним пивом, але й для того, щоб зрозуміти багату історію та процес приготування одного з найпопулярніших алкогольних напоїв у світі.

Історія виникнення пива Lager
Лагер виник у 19 столітті в Баварії, де пивовари експериментували зі зберіганням пива в холодному середовищі протягом тривалого часу. Термін “лагер” походить від німецького слова “lagern”, що означає “зберігати”. Цей метод передбачав використання дріжджів нижнього бродіння та зберігання пива в підвалах або печерах, заповнених льодом, що дозволяло осаду осідати і в результаті давало змогу отримати прозоре, хрустке пиво. З часом цей процес був вдосконалений, що призвело до появи золотистого лагера, який ми знаємо сьогодні.

Лагери виготовляються з використанням дріжджів нижнього бродіння, які розвиваються при більш низьких температурах. До появи сучасних холодильних установок пивовари досягали необхідної низької температури, варячи пиво у виритих підвалах, заповнених льодом. Цей процес надає лагерові його характерного чистого та хрусткого смаку.


Святкування Національного дня пива

Дізнайтеся про різні види лагера: Pilsner, Doppelbock, American Lager та Lager у віденському стилі. Кожен з них має унікальний смак та історію пивоваріння.

Лагер — це універсальне пиво, яке добре поєднується з багатьма продуктами і яким насолоджуються цілий рік, що робить його популярним вибором для різних випадків.

Лагер посідає важливе місце в історії та культурі пива, оскільки процес його приготування та сорти відображають різні регіони та традиції.

День пива Lager — це свято одного з найстаріших і найулюбленіших ферментованих напоїв. Це день, коли можна насолодитися холодним лагером, дізнатися про його історію та процес приготування, і, можливо, навіть спробувати зварити власний. Тож 10 грудня підніміть келих за багаті традиції та освіжаючий смак лагера.

Друк на магічних кружках-хамелеонах

Кружка змінює колір, коли нагрівається. У холодному стані, кружка чорного кольору. Якщо в неї налити горячу рідину, вона стане білого кольору, на якому добре видно надрукований малюнок. Після того, як кружка охолоне, вона знову стає повністю чорною і приховує надрукований малюнок.

Заходь на https://www.printsalon.ua/#41119 та замовляй речі, які говоритимуть за тебе.

#PrintSalon #ДрукНаОдязі #ОдягЗПринтом #ФутболкаЗПринтом #СтвориСвійДизайн #ПатриотичнийОдяг #УкраїнськийБренд #ПринтНаЗамовлення #ШопінгОнлайн #ДрукНаОдязі
#УкраїнськийШопінг #СвійДизайн #ЗамовОнлайн #Одяг #Футболка #подарунок #шопінг #покупки #купити #купую #торгівля #магазин #шопоголік #онлайншопинг #товар

#історія #події
🕊️ Кінець Імперії: Підписання Біловезької угоди.
8 грудня 1991 року в Біловезькій Пущі, поблизу міста Брест (Білорусь), відбулася подія, яка формально поставила крапку в історії СРСР. Лідери трьох республік-засновниць СРСР — Леонід Кравчук (Україна 🇺🇦), Станіслав Шушкевич (Білорусь 🇧🇾) та Борис Єльцин (Росія 🇷🇺) — підписали Угоду про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД).

Головна теза Угоди

Ключовий пункт Угоди був сформульований максимально чітко: «Союз Радянських Соціалістичних Республік як суб'єкт міжнародного права та геополітична реальність припиняє своє існування».
Це було не розвалом, а, по суті, констатацією факту: після Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року, на якому понад 90% громадян підтвердили Акт проголошення незалежності, зберегти СРСР у будь-якому вигляді стало неможливо. Без України центральний союзний уряд втрачав легітимність і економічний сенс.

Ключові положення

Біловезька угода складалася з 14 статей і фіксувала такі принципи:
Припинення існування СРСР: Визнання СРСР недійсним. 🛑
Створення СНД: Нове міждержавне об'єднання, засноване на суверенній рівності його членів.
Повага до суверенітету: Сторони зобов'язувалися поважати територіальну цілісність одна одної та непорушність наявних кордонів. 🗺️
Координація: Домовленість про координацію дій у сфері зовнішньої політики, оборони та економіки, але виключно на основі рівноправного партнерства.

Історичне значення

Підписання Біловезької угоди стало завершальним юридичним актом розпаду СРСР, який фактично відбувся за рішенням народів.
Для України: Угода підтвердила міжнародну суб'єктність та незалежність, проголошену 24 серпня. Це була перемога демократичного вибору, зробленого на референдумі 1 грудня.
Для світу: Завершення Холодної війни було оформлено не вибухом, а політичним рішенням трьох слов'янських республік.
Формально Михайло Горбачов (президент СРСР) пішов у відставку лише 25 грудня 1991 року, але саме 8 грудня світ визнав, що Радянської імперії більше не існує.

💔💔Володимир В’язун з Полтави. Головний сержант, піхотинець другого штурмового взводу сотні «Білі демони» 49-го окремого штурмового батальйону ЗСУ «Карпатська Січ» імені Олега Куцина, в/ч А4599.
Нагороджений почесною відзнакою «Золотий хрест», нагрудним знаком «Ветеран війни», іменною холодною зброєю «За вірність Українській нації» ОШБ «Карпатська Січ».
Вічна Пам’ять тобі, Герою! 🙏🏻🕯️
#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни

День Святителя Миколая Чудотворця
Щороку 6 грудня християни вшановують пам’ять Святителя Миколая Чудотворця (День Святого Миколая) — одного з найулюбленіших святих. Навряд чи знайдеться людина, яка не чула про Святого Миколая, а ікони з його зображенням є майже в кожній оселі. Миколай був відданим проповідником християнства. Силою молитви він здійснював численні дива. Ображені та несправедливо засуджені, мандрівники й бідняки вважають Святого Миколая своїм захисником. Відома також прихильність святого до дітей. До речі, день Святого Миколая святкують двічі на рік — взимку та навесні. День Святителя Миколая Чудотворця розпочинає низку різдвяних свят та подій, що пронизані атмосферою милосердя, щедрості та доброти. Саме в цей день зранку дітлахи зазирають під подушку, бо вночі приходив Святий Миколай: чемним діткам він приносить ласощі та подарунки, а неслухняним – різочку.

Санта Клаус і Святий Миколай мають спільне коріння, оскільки образ Санти частково базується на легендах про Святого Миколая, що прославився своєю добротою, щедрістю та чудесами, зокрема тим, що допомагав бідним і дітям.

У 2023 році Україна вперше відзначала День Святого Миколая 6 грудня після реформи церковного календаря ПЦУ.

Як святкувати День Святителя Миколая Чудотворця?
День Святого Миколая Чудотворця український народ святкує з давніх-давен.

За численними легендами, Миколай приносив їжу, теплий одяг та іграшки у будинки, де жили бідні родини з дітьми. Робив він це так, щоб залишитися непоміченим, зазвичай вночі. Тож добра традиція дарувати в цей день подарунки дітям, залишаючи їх під подушкою, зберігається й дотепер.

Жінки готували до свята особливе печиво, яке називалося «миколайчики».

Дорослі українці здавна відзначали це свято застіллями та ходили в гості. Цього дня прийнято було робити благочинні справи — допомогти нужденним чи сиротам вважалося добрим знаком. Якщо ж на Миколая дбати лише про себе, то найближчі сім років варто чекати невдач та фінансових збитків.

Існував також звичай миритися з недругами, а укладати угоди цього дня було безпечніше, бо було заборонено брехати.

Також заборонялося стригти волосся та й взагалі будь-що різати ножицями.

В давнину саме після цього дня починався період сватань, а після Різдва вже справляли весілля.

Погода в день Святого Миколая визначала, якою буде прийдешня зима. Тепло цього дня віщувало ясну й нехолодну зиму, а якщо сніжило — зима обіцяла бути морозною.

Але головною подією, звісно ж, були відвідини церкви. Люди молилися Святому Миколаю і просили здоров’я для себе та своїх рідних, а особливо для дітей.

Сучасні українці зберегли майже всі традиції цього свята. День Святого Миколая в Україні люблять та з нетерпінням чекають і дорослі, й діти.

Чому ми любимо День Святого Миколая?
Ми любимо й шануємо Святого Миколая за його любов до Бога та до людей. Він є прикладом щедрості, безкорисливості та доброти. Недарма у православних християн Миколай вважається найпоблажливішим та найближчим до простого люду святим.

Завдяки Святому Миколаю є нагода задуматися над тим, чи достатньо добрих справ ми зробили за рік, чи заслуговуємо на його прихильність, і, можливо, переглянути своє ставлення до доброчинності.

У день Святого Миколая ми всі відчуваємо себе трішки дітьми, які вірять у казку та в дива. Хочеться вірити, що це справді особливий, магічний день, у який збуваються наші мрії й бажання.

Тому так приємно побувати в ролі доброго чарівника, готувати подарунки для кожного у своїй родині, адже не тільки діти, а й дорослі мріють про приємні сюрпризи.

Тож цього холодного зимового дня ми забуваємо про прикрощі й невдачі та маємо чудовий привід зібратися разом з родичами чи друзями за святковим столом, щоб відчути теплу, казкову та світлу атмосферу цього свята.

День “Пальто та іграшки для дітей”
День “Пальто та іграшки для дітей” (Coats and Toys for Kids Day) відзначається у першу суботу грудня. Це день, присвячений даруванню тепла та радості дітям, які цього потребують. Цей день відзначається щедрими пожертвуваннями одягу для холодної погоди — пальто, черевиків, рукавичок та іграшок – сім’ям, які мають на це право, щоб діти залишалися в теплі й були щасливими впродовж зимових місяців.

Історія та значення цього дня
Ініціатива “Пальто для дітей”, започаткована Армією Спасіння в 1983 році, була попередником Дня одягу та іграшок для дітей. Ця ініціатива народилася з необхідності забезпечити, щоб жодна дитина не залишилася без пальто в холодні зимові місяці. З роками вона розширилася до іграшок, які приносять не лише тепло, але й радість дітям у святкові дні. 1

Армія Спасіння відіграла важливу роль у цій ініціативі, співпрацюючи з місцевими організаціями та волонтерами для збору та розповсюдження пальт та іграшок. Завдяки їхнім зусиллям тисячі зимових курток вже понад три десятиліття роздаються дітям, які їх потребують.


Святкування Дня “Пальто та іграшки для дітей”
Пожертвування пальт та іграшок
Основний спосіб відзначити День одягу та іграшок для дітей – це пожертвувати зимовий одяг та іграшки. Місцеві компанії, групи та приватні особи щороку беруть участь у цій кампанії, встановлюючи скриньки для пожертв та пункти збору речей, щоб заохотити до пожертв.
Волонтерство
Місцеві організації, які беруть участь в ініціативі, часто потребують додаткових рук. Волонтерство в цих центрах може зробити значний внесок у те, щоб зробити світ безпечнішим і теплішим для дітей взимку.
Поширення інформації
Ще один спосіб долучитися до акції — поширювати інформацію про День теплого одягу та іграшок для дітей. Поширення інформації в соціальних мережах, розмови з друзями та родиною, а також заохочення інших до пожертв можуть посилити вплив цієї ініціативи.
Вплив Дня “Пальто та іграшки для дітей”
Емоційні переваги
Отримання нового пальта або іграшки може наповнити дітей радістю і підвищити їхню самооцінку.
Залучення громади
Цей день демонструє силу громади і те, чого можна досягти, коли люди об’єднуються заради спільної справи.
Підтримка сімей у скруті
Надаючи необхідне зимове спорядження та іграшки, ініціатива підтримує сім’ї, які інакше могли б опинитися у скрутному становищі під час свят.
Чому День одягу та іграшок для дітей важливий
Сприяє щастю. Допомога іншим може значно підвищити рівень щастя та задоволення.
Заохочує до співпраці та соціальних зв’язків. Акт дарування сприяє формуванню почуття спільноти і заохочує інших до участі в благодійних акціях.
Виховує вдячність. Як дарування, так і отримання подарунків може викликати почуття вдячності, покращуючи загальний добробут.
День “Пальто та іграшки для дітей” – це більше, ніж просто день дарування; це свято духу спільноти і радості від допомоги іншим. Це можливість відчутно змінити життя дітей і сімей, які цього потребують, поширюючи тепло і щастя у святкові дні.

Наповніть цей день добротою
Якщо у вас є теплі речі, книжки або іграшки якими ви можете поділитися з дітьми малозабезпечених сімей, дітьми переселенців, тих хто втратив домівку або рідних – прояв доброти, любові та людяності – початок до кращого світу в якому живуть діти.

День Честера Грінвуда
День Честера Грінвуда (Chester Greenwood Day) або День навушників (Earmuff Day) відзначається у першу суботу грудня. Цей день присвячений винахіднику Честеру Грінвуду, який у віці 15 років придумав та запатентував хутряні навушники.

Честер Грінвуд народився 4 грудня 1858 року в Фармінгтоні, штат Мен, і відомий завдяки своєму винаходу хутряних навушників. У віці 15 років, катаючись на ковзанах, Грінвуд задумав захистити свої вуха від холоду. За допомогою своєї бабусі він виготовив перші навушники з дроту, бобрового хутра та тканини. Винахід Грінвуда був не лише особистим рішенням, але й відповіддю на суворі зими штату Мен.

Початковий дизайн Грінвуда був простим: петлі у формі вух, зроблені з дроту, обтягнуті хутром. Пізніше він удосконалив цей прототип, додавши сталеву стрічку для кращого позиціонування та комфорту. У 1877 році, у віці 19 років, Грінвуд отримав патент США на свої “Чемпіонські навушники Грінвуда”. Його винахід швидко завоював популярність у рідному місті, що призвело до заснування фабрики з виробництва вкладишів Грінвуда у Фармінгтоні.


Навушники Грінвуда були не просто новинкою, вони стали необхідністю в холодному кліматі. Його фабрика, яка починала зі скромного виробництва, до 1936 року випускала 400 000 пар навушників щорічно. Навушники навіть постачали американським солдатам під час Першої світової війни, що свідчить про їхню практичність і важливість

День Честера Грінвуда
У 1977 році штат Мен оголосив 21 грудня Днем Честера Ґрінвуда, вшановуючи внесок винахідника. Фармінгтон, рідне місто Грінвуда, вшановує цей день парадом у першу суботу грудня, з ярмарками ремесел, днями відкритих дверей, іграми, концертами і, звісно, навушниками.

Інші винаходи Грінвуда
Окрім навушників, Грінвуд був плідним винахідником, маючи понад 100 патентів. Серед інших його винаходів — граблі зі сталевими зубами, розкладне ліжко, чайник з широким дном і конструкція амортизатора для шасі літака, яка використовується і сьогодні. Грінвуд також володів велосипедним бізнесом і відіграв важливу роль у впровадженні однієї з перших телефонних систем у Фармінгтоні.

Спадщина Грінвуда виходить за рамки його винаходів. Його пам’ятають як символ американської винахідливості та підприємництва. Смітсонівський інститут визнав його одним з найвидатніших американських винахідників 20-го століття. Його історія є свідченням того, як проста ідея може перетворитися на винахід, що змінює життя.

День Честера Грінвуда — це людини та її винаходу, а також нагадування про вплив, який може мати одна людина на суспільство. Навушники Грінвуда принесли тепло і комфорт багатьом людям, а його винахідницький дух продовжує надихати. Відзначаючи День навушників, ми згадуємо винахідливість Честера Грінвуда і тепло, яке він приніс у світ.

#дати #свята
🙏 Святиня Пустелі та Народні Звичаї: День Преподобного Сави Освяченого.
5 грудня (за новоюліанським календарем) православна церква вшановує пам'ять Преподобного Сави Освяченого — одного з найвизначніших діячів раннього християнського чернецтва, засновника кількох монастирів і автора першого Єрусалимського статуту. Цей день також відомий у народі як Савин день або Савки.

Життя в Ім'я Чернецтва

Сава народився у 439 році в Каппадокії (Мала Азія). З юних років він виявив глибоке прагнення до аскетичного життя і вже у 17 років став ченцем. Його духовний шлях привів його до Юдейської пустелі, яка на той час була центром християнського аскетизму.
Головним подвигом преподобного Сави стало заснування Великої Лаври (монастиря Мар Саба) поблизу Єрусалима у 484 році. Цей монастир став однією з найвпливовіших обителей Східної Церкви, зберігаючи традиції та устав (правила чернечого життя), розроблені самим Савою. Він також відігравав важливу роль у боротьбі з єресями свого часу, захищаючи чистоту православного віровчення.
Його життєвий шлях, сповнений чудес, молитви та служіння, зробив його прикладом для наслідування для всіх, хто прагне духовного вдосконалення.

Народні Традиції та Заборони

В українській традиції Савин день стоїть поруч зі святами Варвари та Миколая і часто вважається початком зимового циклу "жіночих свят". Існували особливі звичаї та прикмети, пов'язані з цим днем:
Заборона на роботу: Вважалося, що на Савин день, як і на Варварин, жінкам суворо заборонялося виконувати важку роботу, а також прясти, шити чи ткати. Ця заборона символізувала повагу до свята та була пов’язана з необхідністю духовного відпочинку.

Прикмети: Люди вірили, що за погодою 5 грудня можна передбачити погоду на найближчі свята:
"Якщо на Саву вітер, то бути холодному і сніжному Різдву."
Сані та Зимовий Шлях: В деяких регіонах існувала приказка: "Сава сани гострить, бо Миколай вже в дорозі", що символізувало початок справжньої зими та очікування свята Миколая.

Савин день це час, коли віряни звертаються до святого з молитвами про духовне зцілення, захист від бід та зміцнення віри.