Спекотні дні стікають у нічні тумани, осідають холодною ранковою росою на високі трави. Серпень, соковитим кавуном розколюється на частини, стікає бурштиновими медовими сотами, падає під ноги стиглими яблуками, розсипається зоряними ночами, обіцяючи виконати всі бажання.

🌧 Київ опиниться в тилу холодного атмосферного фронту

Його хмарність вже видно на фото із супутника над західною частиною України. Повідомила синоптикиня Наталка Діденко.

Тому сьогоднішня спека послабне в середу до +21+26 градусів. І лише на півдні та південному сході ще побудуть височенькі +28+31 градус.

Сьогодні ввечері та найближчої ночі цей фронт зумовить короткі грозові дощі, проте завтра вдень повсюди в Україні без істотних опадів.

У Києві також дощ благодатний можливий сьогодні ввечері та найближчої ночі, вдень 12-го серпня, у середу, буде розкішна погода, очікується послаблення спеки до +23 градусів та сонечко з білими хмарками.

Побуде з середи в Україні комфортна погода, з вихідних - спека відновиться.
#Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news

Київська Обласна Федерація БОКСУ

🥊 Сьогодні в Ужгороді відбудуться півфінальні поєдинки чемпіонату України з боксу серед юніорів та юніорок!
До вирішальної стадії змагань пробилися троє представників Київської області, які сьогодні боротимуться за право вийти до фіналу чемпіонату України:
🥊 48 кг — Богуш Ілля (Бровари – Волошинівка)
Тренери: Олександр Поліщук, Віктор Кравцов.
🥊 60 кг — Снігур Денис (м. Бориспіль)
Тренер: Олександр Артеменко.
🥊 63 кг — Фаніян Марк (Бровари)
Тренери: Олександр Поліщук, Сергій Тюрін.
💪 Бажаємо нашим боксерам впевненості, холодної голови, витримки, незламного характеру та яскравих перемог у ринзі!
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
#World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport @читачі @топові_прихильники

Київська Обласна Федерація БОКСУ

Сьогодні у місті Ужгород відбудуться чвертьфінальні поєдинки чемпіонату України з боксу серед юніорів та юніорок.
Наші спортсмени вийдуть у ринг у боротьбі за вихід до півфіналу та гарантовані медалі чемпіонату України.
🥊 Представники Київської області:
48 кг — Богуш Ілля (Бровари – Волошинівка) Тренери: Олександр Поліщук, Віктор Кравцов.
54 кг — Петржик Павло (м. Бровари) Тренер: Вадим Лавренець.
60 кг — Снігур Денис (м. Бориспіль) Тренер: Олександр Артеменко
63 кг — Фаніян Марк Тренери: (Бровари) Олександр Поліщук, Сергій Тюрін.
80 кг — Колчанов Владислав.
(м. Ірпінь) Тренери: Арсен Різун, Олег Кудінов.
💪 Бажаємо нашим боксерам впевненості, холодної голови, витримки та яскравих перемог у ринзі під керівництвом старшого тренера КОФБ серед юніорів Дмитром Ведмеденко та особистих наставників.
Нехай кожен поєдинок стане кроком до півфіналу, медалей чемпіонату України та майбутніх міжнародних стартів.
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
#World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport @читачі @топові_прихильники

💋 Помилки, які ви допускаєте, коли умиваєте обличчя

💋 Ви знімаєте макіяж за допомогою спеціальних серветок
Перед сном треба змивати макіяж – це обов’язковий захід, про який не варто вже згадувати. Очищення від макіяжу забезпечить красу та здоров’я шкіри. Але ось теми серветок ми торкнемося. Як у нас зазвичай буває: приходимо з роботи дуже втомленими, до ванної кімнати йти немає сил, і згадуємо, що є серветки, що очищають, якими час від часу користуємося. Відмінний засіб — і макіяж знімає, і нібито очищає (адже написано «очищають»), і з ліжка вставати зайвий раз не треба. Насправді ж не все так здорово. Макіяж серветки прибирають, але шкіру не очищають, а навпаки роблять їй тільки гірше.

💋 Ви забуваєте мити руки
Після приходу з вулиці ми одразу йдемо мити руки, потім займаємося домашніми справами і не завжди маємо справу з ідеально чистими речами. Багато хто на це не звертає уваги і спокійно починає процедури з очищення шкіри: доторкається до неї, масажує, старанно щось втирає. Напевно, немає необхідності розповідати, що бруд, що з’явився на руках, може запросто потрапити на обличчя, проникнути в пори і тим самим спровокувати запалення і почервоніння.

💋 Ви вмиваєтеся гарячою водою
Можуть бути дві причини, через які ви любите вмивати обличчя гарячою водою: ви просто любите гарячу воду або хочете розкрити пори. Але поспішаємо зруйнувати черговий міф: пори не можуть відкриватися, ні закриватися. Якщо ви вмиваєтеся тільки гарячою або холодною водою (або чергуєте їх), то викликаєте почервоніння, або купероз. Знайдіть баланс, щоб вмиватися правильно: налаштуйте воду оптимальної температури, і шкіра (отже, і ви) буде задоволена.

💋 Ви використовуєте один і той же рушник протягом тижня
Щоб ранкове або вечірнє очищення не пройшло даремно, використовуйте чистий рушник щоразу і щодня. Рушник – ідеальне середовище для розмноження бактерій, які з радістю “перебігають” на обличчя.

🌸Таємниці Здоров‘я

Друзі, звертаюся до тих, хто втомився просто чекати й ненавидіти. Поки ми емоційно виснажуємося, система ворога продовжує працювати на повну. Але я знайшов інший шлях — шлях глобального впливу, який працює вже сьогодні.
​Ми звикли до того, що війна — це лише залізо. Але є фронт, де вирішується все: свідомість людини. Я особисто довів: якщо відкинути агресію і вийти на рівень глибокого, холодного та людяного діалогу, навіть люди, які працюють у самій системі РФ, починають переосмислювати реальність.
​Це не про братання. Це про розхитування їхньої матриці зсередини. Коли ми говоримо з ними як люди, а не як "вороги з телевізора", їхня пропаганда починає сипатися. Я маю реальний досвід: людина, яка вірила в "спецоперацію", тепер визнає, що в нас війна, і вже планує маршрут через Польщу в Україну, щоб побачити правду на власні очі. Це реальний факт, який підтверджує: людяність — це наша найпотужніша зброя, коли вона використовується стратегічно.
​Закликаю кожного з вас перестати бути лише жертвою обставин. Почніть свідомо і спокійно впливати на свідомість росіян, з якими ви маєте контакти. Якщо кожен з нас почне працювати на цьому рівні, ми розхитаємо їхню систему зсередини ефективніше за будь-які санкції. Не дайте їм шансу звести нас до рівня ненависті. Перемагайте їх розумом і правдою. Це наш фронт, і він починається з нашої свідомості

ВІЙНА БЕЗ VIP-ЛОЖІ: Як виживала Фінляндія

Ви думаєте, Фінляндія — це мумі-тролі, затишні сауни, соціалізм із людським обличчям і добродушний різдвяний дід у засніженій Лапландії? Залиште ці стерильні казки для глянцевих буклетів. У 1939 році ця ваша еталонна скандинавська демократія була державою відморожених, кровожерливих м'ясників. Печерних дикунів, які пускали в розхід власних громадян із холодною, машинною ефективністю.

Уявіть собі фінського «ухилянта» тієї епохи. Переляканого лісоруба або тендітного студента з Гельсінкі, який раптом усвідомив, що його особисте життя цінніше за шматок промерзлої карельської багнюки. Що він не народжений для війни. Що в нього лапки, тонка душевна організація і взагалі він пацифіст.

Знаєте, що з ним робили?

З ним не вели душерятівних розмов адвокати. Йому не виписували адміністративний штраф. Правозахисники не заламували руки у пресі. Його просто брали за шкірку. Військово-польовий трибунал. Зимовий ліс. Сосна. Короткий наказ. Розстрільна команда, зібрана з його ж учорашніх сусідів. Свинець у потилицю. Тіло в мерзлу яму. Наступний.

За роки Зимової війни та Війни-продовження фіни офіційно шльопнули за вироками трибуналів сотні своїх солдатів та ухилянтів. А скільки було пристрелено на місці, біля бруствера, за боягузтво й паніку, без жодних папірців і протоколів — не знає ніхто. Їхня система примусу не знала жалю. Вона перемелювала людську психіку, вбиваючи в голови один простий рефлекс: крок назад страшніший, ніж крок уперед. Жорстоко? Печерно? Тоталітарно? Абсолютно.

А тепер давайте змахнемо піну цієї гіперболи й подивимося на анатомію фінського дикунства. Подивимося, як працює справжня державна машина, коли на кону стоїть її фізичне, біологічне виживання.

Три з половиною мільйони фінів опинилися сам на сам зі стосімдесятимільйонною радянською імперією. Математика смерті. Нуль шансів на папері. Щоб не перетворитися на чергову радянську республіку з Гулагом та колгоспами, Гельсінкі довелося вивернути країну навиворіт. Вони мобілізували п'ятнадцять відсотків населення. П'ятсот тисяч людей. До строю поставили всіх, хто міг тримати гвинтівку. Це тотальна утилізація генофонду.

Фінам не потрібні були тоновані мікроавтобуси й вуличні облави. Їхньою «бусифікацією» була сама структура суспільства.

У країні працювала організація «Шюцкор» — воєнізована мережа, що обплутала кожен хутір, кожну міську вулицю. Абсолютний, параноїдальний контроль. Ти не міг загубитися. Ти не міг відсидітися на орендованій квартирі. Тебе знали в обличчя. Якщо ти, здоровий мужик, не в окопі — ти ворог. Ти прокажений. Від тебе відвернеться власна родина, з тобою не привітається сусід. Держава створила умови, за яких ухилення стало соціально неможливим. Фінське суспільство перетворилося на один величезний капкан, що саморегулювався і гнав м'ясо на фронт безперебійним конвеєром.

І ось тут постає головне питання політичного реалізму.

Чому ця м'ясорубка не викликала внутрішнього вибуху? Чому озброєні до зубів фіни не розвернули гвинтівки на Гельсінкі? Чому вони не спалили свої призовні пункти, не підняли на вила свій уряд, який послав їх на вірну смерть?

А тому що ця система була справедливою.

Рівність у розподілі смерті. Ось той цемент, який утримував націю від розпаду.

У Фінляндії 1939 року не було концепції економічного бронювання. Ти не міг занести товстий конверт потрібним людям у погонах. Ти не міг відкупитися податками, довівши, що твій бізнес занадто важливий для тилу. Еліта не сиділа по елітних ресторанах, розмірковуючи про патріотизм під колекційне вино.

Син міністра одягав шинель і лягав у сніг. Спадкоємець найбільшого банку отримував гвинтівку і гнив у траншеї на лінії Маннергейма. Студент престижного університету замерзав на смерть поруч із безграмотним наймитом. Професори, депутати, промисловці — усі відправляли своїх дітей в одну й ту саму холодну, криваву багнюку. Фінська еліта стікала кров'ю рівно в тих самих пропорціях, що й фінські низи.

Людина — істота раціональна. Боєць у траншеї, коли на нього пре радянська бронетехніка при мінус сорока, здатен витримати справжнє пекло. Він змириться з обмороженнями. Він змириться з голодом. Він навіть змириться з тим, що його власна держава пригнала його сюди під страхом розстрілу.

Але він змириться з цим лише за однієї умови: якщо праворуч від нього, з відірваною осколком ногою, кричить від болю син мера його міста.

Тільки так працює примус. Якщо правила гри абсолютні, громадянин сприймає їх як стихійне лихо. Як зиму чи смерть. З ними не сперечаються. Їх терплять.

Але щойно держава починає сортувати людей на сорти — система ламається.

Щойно ви вводите прайс-лист на виживання. Щойно ви дозволяєте виродку-мажору кайфувати в безпеці тільки тому, що в нього є потрібна сума або тато в міністерстві. Щойно ви перетворюєте війну на податок для бідних — ви вбиваєте саму ідею держави. Жодний патріотизм не змусить людину вмирати за систему, яка офіційно, на законодавчому рівні визнає її життя дешевшим, ніж життя власника мережі ресторанів.

Якщо в човні пробоїна, а половина пасажирів купує собі право не вичерпувати воду, бо вони «генерують ВВП» — ті, хто махає відром, рано чи пізно кинуть його і почнуть пробивати голови цим пасажирам. Жодного марксизму. Це базова тваринна справедливість.

Фіни вижили не тому, що вони були якимись особливими надлюдьми. І не тому, що їхня демократія була м'якою та пухнастою. У кризу демократія завжди перетворюється на диктатуру. Вони вижили, тому що їхня еліта мала інстинкт самозбереження. Вона закрутила гайки так, що в населення затріщали кістки, але ця різьба була однаковою для всіх.

Жорстко? Так.
Цинічно? Так.
Справедливо? Абсолютно.

ЧУЖИНЕЦЬ НА ВЛАСНОМУ ҐАНКУ

Є переживання, для яких немає ані назви, ані полиці в архіві нашого досвіду. Вони не є болем чи радістю. Вони не мають причини, з якої можна було б вивести наслідок. Це не історія, яку можна розповісти за вечерею, і не симптом, з яким ідуть до лікаря. Вони просто трапляються. Тихо, посеред звичайного життя.

Уявіть собі нічим не примітний ранок. Усе на своїх місцях: чашка, ключі, двері, поручень ґанку, запах дерева, що ввібрав нічну прохолоду. Світло спалахує після натискання вимикача, відображення в дзеркалі бездоганно повторює кожен рух. Світ функціонує бездоганно, а разом із ним функціонуєте й ви — як його невід'ємна частина. Ви не мусите щоразу заново вирішувати, що означає дверна ручка. Ваша свідомість робить це за вас, так швидко й так глибоко, що сам процес зникає з поля зору. Ми настільки зрослися з цим автоматичним актом упізнавання, що почали плутати його з об'єктивною реальністю.

А потім ця сама ілюзія дає тріщину.

Ви стоїте на власному ґанку, де стояли сотні разів. І раптом — без жодного попередження — знайомість перестає виконувати свою роботу. Речі залишаються на своїх місцях, але покидають вас. Ручка дверей перестає бути тим, за що беруться. Вона стає просто шматком холодного металу — байдужого, німого, замкненого у власній матеріальності. Сходинки більше нікуди не ведуть — вони просто здіймаються над землею, позбавлені сенсу й напрямку. Дерево поруч живе своїм життям, яке ніколи не потребувало вас і ніколи не потребуватиме.

Це не галюцинація. Ви не бачите нічого зайвого чи спотвореного. Навпаки: ви бачите світ із надзвичайною, нестерпною ясністю. Ви бачите його таким, яким він є, коли з нього здерто тонку плівку людських значень. І це видовище не лякає і не втішає. Воно знезброює. Тому що світ без нас — це світ, у якого більше немає імені. Ані для нього самого, ані для нас.

Ось що відкривається в цю мить: відчуття дому ніколи не жило в цих стінах. Воно жило лише у вашій голові. Це був безперервний акт творення, настільки невпинний, що ви прийняли його за саму реальність. Світ не є затишним. Світ не є знайомим. Світ — це сукупність байдужої матерії, якій ми безперервно надаємо імена та сенси, щоб не втратити орієнтацію в його мовчанні.

Цей розрив триває лише кілька секунд. Рука, діючи окремо від свідомості, торкається холодної ручки. Звичний рух рятує вас. Він повертає речам їхні імена. Двері знову стають дверима. Дім знову стає домом. Світ без видимих зусиль збирається назад у знайому, стерпну форму. Життя триває.

Але ця тріщина не зникає безслідно. Бо тепер ви знаєте. Ви побачили те, що зазвичай приховане. Ви зрозуміли, що ваш зв'язок зі світом — це не даність, а крихка конструкція, яку ви щосекунди підтримуєте власними силами, навіть не помічаючи цього.

Ми звикли шукати відчуження десь далеко: у чужих містах, де ми не знаємо мови; на безлюдних вокзалах о третій ночі; серед натовпу, де жодне обличчя не обернеться на наш поклик. Але найчистіше, найконцентрованіше відчуження чекає на нас зовсім не там. Воно чекає саме тут, удома. Воно вбудоване у фундамент нашого повсякденного існування й лише чекає моменту, коли наша пильність ослабне.

Для цього не потрібна катастрофа. Достатньо одного ранку. Одного погляду, кинутого на власний ґанок трохи довше, ніж потрібно. І ось ви вже чужинець. Не в сентиментальному, поетичному сенсі, а в найсуворішому, буквальному: ви більше не належите цьому місцю. Плівка лопнула, і крізь неї проступила байдужа, холодна реальність, у якій немає ані дому, ані ґанку, ані вас — є лише матерія, простір і час.

Потім двері зачиняються. День продовжується. Ви робите каву, відповідаєте на дзвінки, живете. Усе гаразд. Але десь на периферії свідомості осідає просте, нестерпне знання: немає жодної гарантії, що завтра вранці, вийшовши на ґанок, ви знову не застанете світ у його первісній, байдужій ясності.

— Voss Ekobi

❗️Валерій Залужний вважає, що заяви про поразку Росії є передчасними та не відповідають реальній ситуації


▪️На його думку, війна зайшла у фазу виснаження, де тактичні успіхи, удари по логістиці чи інфраструктурі не здатні забезпечити стратегічну перемогу жодній зі сторін.

▪️Він наголошує, що Україна не може військовим шляхом деокупувати всі окуповані території, а Росія — захопити всю Україну. Водночас Москва робить ставку на виснаження України, тоді як міжнародна підтримка Києва демонструє ознаки послаблення.

▪️Окремо Залужний критикує нинішню модель НАТО, вважаючи її пристосованою до реалій «холодної війни», а не сучасних конфліктів.

▪️На його переконання, результат війни визначатиметься не просуванням фронту, а стійкістю суспільства, економіки, технологічними можливостями та довгостроковою підтримкою союзників.
#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news

Як очистити судини без будь-якого ризику? Спробуйте гречаний кисіль!


📌Цілющий рецепт на основі гречаного киселю допоможе не лише знизити рівень холестерину, але й очистить кишечник від шлаків та токсинів, нормалізує тиск, обмінні процеси.


🔸 Через місяць нормалізується тиск і значно знизиться ризик виникнення та розвитку серцево-судинних захворювань.


🔸 Необхідно двічі на день, за півгодини до сніданку та вечері випивати по 100-150 мл гречаного киселя, після кожного прийому слід з'їсти 1 чайну ложку меду. Курс очищення – 1 місяць.


📎Як приготувати гречаний кисіль
Необхідно 3-4 столові ложки гречаного борошна (гречану крупу подрібнюють до стану борошна, можна в кавомолці) додати в склянку холодної води, ретельно перемішати і додати повільно в один літр окропу, все ретельно перемішати.


📎Варити слід приблизно протягом 5-10 хвилин до готовності, перш ніж знімати з вогню слід додати 1 столову ложку оливкової олії.


Тибетський Старець💊