• PORSCHE MISSION S — ПОЧАТОК НОВОЇ ЕПОХИ ДЛЯ ШТУТГАРТА

    15 жовтня 2026 року Porsche показала Mission S у Нью-Йорку — на пірсі в Квінсі, де ще у 1953 році фотографували середньомоторний Porsche 550 Spyder. Місце вибрали не випадково.

    550 Spyder був одним із автомобілів, які сформували ранню спортивну репутацію Porsche у США. А через 73 роки компанія привезла сюди Mission S, щоб оголосити значно важливішу новину, ніж просто прем’єру красивого концепту: Porsche розробляє нову середньомоторну суперспортивну платформу, яка буде постійно займати місце вище 911.

    І це принципова деталь. Carrera GT, 918 Spyder або 911 GT1 свого часу також знаходилися вище звичайних Porsche за ціною, технологіями й можливостями. Але вони були спеціальними, обмеженими проєктами. Mission S вказує на інший підхід.

    Керівник Porsche Міхаель Лайтерс прямо говорить про не одноразовий hypercar, а постійне й універсальне доповнення модельної гами. Тобто Porsche фактично готує окрему суперспортивну модельну лінійку над 911.

    🏁 ЧОМУ СЕРЕДНЬОМОТОРНА СХЕМА ТУТ ТАКА ВАЖЛИВА

    911 понад шістдесят років залишається технічно особливим саме через своє компонування: двигун розташований за задньою віссю. Це формує його розподіл маси, роботу задньої осі, характер входу в поворот і навіть те, як водій повинен працювати з машиною на межі.

    Mission S від цього фундаментального правила відмовляється. У нього двигун розташований центрально, всередині колісної бази. Для інженерів це означає можливість сконцентрувати основну масу ближче до геометричного центра автомобіля, зменшити полярний момент інерції й отримати більше свободи при налаштуванні балансу шасі.

    Саме тому більшість чистокровних суперкарів — від Ferrari до McLaren — десятиліттями використовують середньомоторну архітектуру. Porsche добре її знає: від 550 Spyder і 904 до Carrera GT та 918 Spyder. Тепер вона має стати не винятком у модельній історії марки, а основою постійної серії автомобілів.

    ⚙️ ЩО МИ ВЖЕ ЗНАЄМО ПРО ТЕХНІКУ

    Ось тут потрібно бути особливо точними. Porsche поки не повідомила потужність, робочий об’єм, кількість циліндрів, наявність або відсутність гібридної системи, тип трансмісії, масу, 0–100 км/год, максимальну швидкість і точні габарити.

    Тому всі розмови про конкретні «700», «800» чи «1000 к.с.» сьогодні залишаються лише припущеннями. Mission S поки є Vision Model — автомобілем, який демонструє напрям майбутньої платформи, дизайну та інтерфейсу Porsche.

    Але деякі технічні рішення вже цілком реальні. У задню частину кузова інтегроване активне заднє крило. Система охолодження візуально відсилає до знаменитого вентилятора Porsche 917. Колеса переосмислюють знаменитий telephone dial дизайн Porsche 928, але вже з акцентом на зменшення маси.

    Сама форма кузова продиктована середньомоторною компоновкою: дуже низький передок, широка колія, компактна кабіна й потужна задня частина.

    🎨 PORSCHE НАВМИСНО ЗІБРАЛА В ОДНІЙ МАШИНІ КІЛЬКА ЕПОХ

    Mission S буквально нашпигований історичними посиланнями. Круглі фари та виражені передні крила нагадують 911. Лінії стиків кузова відсилають до покоління 911 G-model. Плаский передок — до 911 GT1. Форма даху — до 959. Задня архітектура «car-in-car» знову походить від GT1. Колеса — від 928.

    А ідея середньомоторного Porsche, показаного саме на нью-йоркському пірсі, напряму проводить лінію до 550 Spyder 1953 року. Але це не ретромобіль. Porsche використовує старі образи як набір генетичних маркерів, з яких формує нову дизайнерську мову.

    🎛 ІНТЕР’ЄР: МЕНШЕ ЕКРАНІВ, БІЛЬШЕ АВТОМОБІЛЯ

    Салон Mission S, можливо, навіть цікавіший за кузов. Porsche свідомо відмовилася від постійного центрального дисплея та окремого екрана перед пасажиром. Замість цього перед водієм стоять п’ять традиційних круглих приладів.

    У центрі — тахометр із реальною аналоговою стрілкою, а за нею розташований цифровий дисплей. І це не просто стилізація. Залежно від режиму руху центральний тахометр може фізично наближатися до водія, а п’ять приладових «труб» змінюють своє взаємне положення — стають в один ряд або заходять одна за одну.

    Тобто сам інтерфейс автомобіля механічно адаптується до режиму їзди. Для основних функцій залишили фізичні push-pull перемикачі. Ключ традиційно розташований ліворуч від керма. Sport Chrono поєднує аналогову і цифрову індикацію.

    А коли водієві потрібна навігація чи додаткова інформація, з панелі висувається кріплення для смартфона з MagSafe. Це майже демонстративна відповідь Porsche на сучасну тенденцію перетворювати всю передню панель автомобіля на один великий дисплей.

    📉 ЧОМУ PORSCHE РОБИТЬ ЦЕ САМЕ ЗАРАЗ

    Mission S з’явився не у вакуумі. За тиждень до його прем’єри Porsche представила нову стратегію Sportwagenschmiede ’35.

    Компанія планує приблизно на 20% скоротити кількість модельних варіантів, але водночас приблизно на 30% збільшити продажі в розрахунку на один варіант. Частка моделей дорогих D- і E-сегментів у перспективі має зрости приблизно до 45% портфеля.

    Porsche також хоче приблизно на 20% підняти середню ціну своїх топових моделей — за рахунок більш дорогих автомобілів, персоналізації та ексклюзивних виконань. І прямо в цій стратегії окремим пунктом записана нова середньомоторна суперспортивна платформа над 911.

    Тобто Mission S — це не дизайнерська фантазія, яку можуть забути після автосалону. Це візуальне пояснення того, куди Porsche збирається рухати верхівку своєї модельної гами.

    🏁 MOTOR WORLD

    Найважливіше в Mission S сьогодні — не невідома поки потужність. І навіть не дизайн. Важливе саме рішення Porsche створити постійну модельну лінійку над 911.

    911 при цьому не втрачає своєї ролі. Навпаки, Porsche паралельно заявляє, що продовжить розвивати його найемоційніші версії та ще сильніше поширювати ДНК 911 на інші моделі марки.

    А Mission S отримує іншу місію. Він звільняє інженерів від найголовнішого конструктивного правила 911 — задньомоторної архітектури — і дає Porsche можливість створити суперкар із чистого аркуша, використовуючи середньомоторне компонування.

    Тому Mission S — не наступник 911 і не спроба його перевершити заради красивої цифри. Це початок нової окремої гілки Porsche.

    І якщо заявлений план буде реалізований, уперше в постійній модельній гамі марки 911 перестане бути її верхньою спортивною точкою — над ним з’явиться окреме сімейство середньомоторних суперкарів.

    Ось чому Mission S може виявитися значно важливішим автомобілем, ніж сьогодні здається за фотографіями концепту. 🇩🇪🔥🏁
    PORSCHE MISSION S — ПОЧАТОК НОВОЇ ЕПОХИ ДЛЯ ШТУТГАРТА 15 жовтня 2026 року Porsche показала Mission S у Нью-Йорку — на пірсі в Квінсі, де ще у 1953 році фотографували середньомоторний Porsche 550 Spyder. Місце вибрали не випадково. 550 Spyder був одним із автомобілів, які сформували ранню спортивну репутацію Porsche у США. А через 73 роки компанія привезла сюди Mission S, щоб оголосити значно важливішу новину, ніж просто прем’єру красивого концепту: Porsche розробляє нову середньомоторну суперспортивну платформу, яка буде постійно займати місце вище 911. І це принципова деталь. Carrera GT, 918 Spyder або 911 GT1 свого часу також знаходилися вище звичайних Porsche за ціною, технологіями й можливостями. Але вони були спеціальними, обмеженими проєктами. Mission S вказує на інший підхід. Керівник Porsche Міхаель Лайтерс прямо говорить про не одноразовий hypercar, а постійне й універсальне доповнення модельної гами. Тобто Porsche фактично готує окрему суперспортивну модельну лінійку над 911. 🏁 ЧОМУ СЕРЕДНЬОМОТОРНА СХЕМА ТУТ ТАКА ВАЖЛИВА 911 понад шістдесят років залишається технічно особливим саме через своє компонування: двигун розташований за задньою віссю. Це формує його розподіл маси, роботу задньої осі, характер входу в поворот і навіть те, як водій повинен працювати з машиною на межі. Mission S від цього фундаментального правила відмовляється. У нього двигун розташований центрально, всередині колісної бази. Для інженерів це означає можливість сконцентрувати основну масу ближче до геометричного центра автомобіля, зменшити полярний момент інерції й отримати більше свободи при налаштуванні балансу шасі. Саме тому більшість чистокровних суперкарів — від Ferrari до McLaren — десятиліттями використовують середньомоторну архітектуру. Porsche добре її знає: від 550 Spyder і 904 до Carrera GT та 918 Spyder. Тепер вона має стати не винятком у модельній історії марки, а основою постійної серії автомобілів. ⚙️ ЩО МИ ВЖЕ ЗНАЄМО ПРО ТЕХНІКУ Ось тут потрібно бути особливо точними. Porsche поки не повідомила потужність, робочий об’єм, кількість циліндрів, наявність або відсутність гібридної системи, тип трансмісії, масу, 0–100 км/год, максимальну швидкість і точні габарити. Тому всі розмови про конкретні «700», «800» чи «1000 к.с.» сьогодні залишаються лише припущеннями. Mission S поки є Vision Model — автомобілем, який демонструє напрям майбутньої платформи, дизайну та інтерфейсу Porsche. Але деякі технічні рішення вже цілком реальні. У задню частину кузова інтегроване активне заднє крило. Система охолодження візуально відсилає до знаменитого вентилятора Porsche 917. Колеса переосмислюють знаменитий telephone dial дизайн Porsche 928, але вже з акцентом на зменшення маси. Сама форма кузова продиктована середньомоторною компоновкою: дуже низький передок, широка колія, компактна кабіна й потужна задня частина. 🎨 PORSCHE НАВМИСНО ЗІБРАЛА В ОДНІЙ МАШИНІ КІЛЬКА ЕПОХ Mission S буквально нашпигований історичними посиланнями. Круглі фари та виражені передні крила нагадують 911. Лінії стиків кузова відсилають до покоління 911 G-model. Плаский передок — до 911 GT1. Форма даху — до 959. Задня архітектура «car-in-car» знову походить від GT1. Колеса — від 928. А ідея середньомоторного Porsche, показаного саме на нью-йоркському пірсі, напряму проводить лінію до 550 Spyder 1953 року. Але це не ретромобіль. Porsche використовує старі образи як набір генетичних маркерів, з яких формує нову дизайнерську мову. 🎛 ІНТЕР’ЄР: МЕНШЕ ЕКРАНІВ, БІЛЬШЕ АВТОМОБІЛЯ Салон Mission S, можливо, навіть цікавіший за кузов. Porsche свідомо відмовилася від постійного центрального дисплея та окремого екрана перед пасажиром. Замість цього перед водієм стоять п’ять традиційних круглих приладів. У центрі — тахометр із реальною аналоговою стрілкою, а за нею розташований цифровий дисплей. І це не просто стилізація. Залежно від режиму руху центральний тахометр може фізично наближатися до водія, а п’ять приладових «труб» змінюють своє взаємне положення — стають в один ряд або заходять одна за одну. Тобто сам інтерфейс автомобіля механічно адаптується до режиму їзди. Для основних функцій залишили фізичні push-pull перемикачі. Ключ традиційно розташований ліворуч від керма. Sport Chrono поєднує аналогову і цифрову індикацію. А коли водієві потрібна навігація чи додаткова інформація, з панелі висувається кріплення для смартфона з MagSafe. Це майже демонстративна відповідь Porsche на сучасну тенденцію перетворювати всю передню панель автомобіля на один великий дисплей. 📉 ЧОМУ PORSCHE РОБИТЬ ЦЕ САМЕ ЗАРАЗ Mission S з’явився не у вакуумі. За тиждень до його прем’єри Porsche представила нову стратегію Sportwagenschmiede ’35. Компанія планує приблизно на 20% скоротити кількість модельних варіантів, але водночас приблизно на 30% збільшити продажі в розрахунку на один варіант. Частка моделей дорогих D- і E-сегментів у перспективі має зрости приблизно до 45% портфеля. Porsche також хоче приблизно на 20% підняти середню ціну своїх топових моделей — за рахунок більш дорогих автомобілів, персоналізації та ексклюзивних виконань. І прямо в цій стратегії окремим пунктом записана нова середньомоторна суперспортивна платформа над 911. Тобто Mission S — це не дизайнерська фантазія, яку можуть забути після автосалону. Це візуальне пояснення того, куди Porsche збирається рухати верхівку своєї модельної гами. 🏁 MOTOR WORLD Найважливіше в Mission S сьогодні — не невідома поки потужність. І навіть не дизайн. Важливе саме рішення Porsche створити постійну модельну лінійку над 911. 911 при цьому не втрачає своєї ролі. Навпаки, Porsche паралельно заявляє, що продовжить розвивати його найемоційніші версії та ще сильніше поширювати ДНК 911 на інші моделі марки. А Mission S отримує іншу місію. Він звільняє інженерів від найголовнішого конструктивного правила 911 — задньомоторної архітектури — і дає Porsche можливість створити суперкар із чистого аркуша, використовуючи середньомоторне компонування. Тому Mission S — не наступник 911 і не спроба його перевершити заради красивої цифри. Це початок нової окремої гілки Porsche. І якщо заявлений план буде реалізований, уперше в постійній модельній гамі марки 911 перестане бути її верхньою спортивною точкою — над ним з’явиться окреме сімейство середньомоторних суперкарів. Ось чому Mission S може виявитися значно важливішим автомобілем, ніж сьогодні здається за фотографіями концепту. 🇩🇪🔥🏁
    2Kпереглядів 2 Поширень
  • Сьогодні поляки слідом за путіним пишуть нам, що українців ніколи не було.

    Що українці — суміш втікачів з Польщі з втікачами з Московії.

    Вони не бажають знати навіть своє минуле.

    Бо якби знали, то, можливо, зацікавилися би тим, звідки на території нинішньої Польщі в 6-8 століттях зʼявилися поляни, куяви, місто Волин на березі Балтійського моря, а на території Німеччини в той же період — укри, древани та інші народи.

    А це були якраз втікачі з нинішніх українських земель.

    Тікаючи від неминучої загибелі чи поневолення під ударами спочатку гунів, а згодом аварів, вони вимушено освоювали нові, дикі або малозаселені території Центральної та Південно-Східної Європи.

    Переходячи Карпати й просуваючись на Балкани чи у межиріччя Одера й Вісли, вони приносили туди свою мову, культуру, навички землеробства та побут.

    Так під ударами завойовників народжувалася нова географія Європи, а втікачі з українських земель ставали фундаторами нових слов'янських цивілізацій.

    Саме тому слов’яни Балтики і слов’яни Києва — один народ, одна культура.

    В офіційній історіографії нам десятиліттями нав’язували образ слов’ян як «регіональних племен»: мовляв, були собі древляни, поляни, сіверяни — але всі розрізнені, без державності, без єдності.

    І лише нормани, скандинави, «великі варяги» зібрали їх в єдину Русь.

    Це — видумана, але для для московитів політично зручна міфологія, яка перекреслює справжню історію: слов’яни — це єдиний культурно-релігійний простір, який сягав від Києва до Балтії ще задовго до Рюрика.

    🗺 Географія слов’янської цивілізації.

    Венди, вагри, руяни, лютичі, бодрити, древани, поляни, куяви, украни — народи південної Балтики, яких описують німецькі й скандинавські хроніки як слов’ян, що жили на узбережжі, будували фортеці, поклонялися своїм богам, воювали з вікінгами й мали свою державність.

    На сході — поляни, сіверяни, древляни, волиняни, бужани, які творили основу майбутньої Русі.

    🔗 Що їх єднало?

    ▪️ Спільна мова (в літописі сказано: «Мова слов’янська і руська — одна»).
    ▪️ Спільні боги: Святовит ≈ Перун, Хорс ≈ Сварожич, Дажбог.
    ▪️ Спільна зовнішність воїнів: вуса, голені підборіддя, зачіска «оселедець» (або подібна до неї).
    ▪️ Спільна архітектура укріплень (круглі фортеці, дерев’яні храми).
    ▪️ Спільна морська й річкова культура — торгово-військові флотилії, що пересувались Балтією та Дніпром.

    Це не випадковість — це ознаки цивілізації.

    ☀️ Єдність віри: культ сонячних богів.

    На землях Русі за князя Володимира головними були:
    ▪️ Дажбог — бог сонця й достатку;
    ▪️ Перун — бог блискавки й перемоги;
    ▪️ Хорс — світле небесне світило.

    У західних слов’ян на Балтиці поклонялися:

    ▪️ Сварожичу — богу небесного вогню,
    ▪️ Святовиту — богу війни й правди,
    ▪️ Руєвиту — богу громів,
    ▪️ Триглаву — богу трьох світів: небес, землі й підзем’я.

    Усі вони мають схожі функції, образи й навіть священні кольори (білий кінь, червона зброя, золоті символи).

    Це — одна система вірувань, яка змінювала лише імена — залежно від діалекту й регіону.

    🦅 Сокіл, шоломи й оселедець — знаки єдності.

    Археологія дає ще один неспростовний доказ: у Балтійському регіоні знайдено зображення воїнів у шоломах із пташиним символом — найчастіше соколом.

    У тих самих регіонах виявлено фігури вершників із поголеним волоссям з боків і поголеним підборіддям — точнісінько як у князя Святослава Хороброго чи як у запорозьких козаків.

    Саме тому образ Рюрика із соколом як родовим знаком — це не фантазія, а культурна тяглість.

    Символ сокола-Рарога, як знак влади, шанувався і на Балтиці, і на Русі.

    🛡 Вони не підкорялися вікінгам — вони воювали з ними.

    Слов’яни Балтики були повноцінною військово-політичною силою.

    Відомі факти:

    ▪️ У 1135 році вендський конунг Реттибур розгромив місто Конунгахелле (Норвегія) і взяв у полон тисячі мешканців.
    ▪️ Данія сплачувала вендським слов’янам данину, як визнання сили.
    ▪️ Слов’янські фортеці знаходилися навіть у Швеції (напр. в Сигтуні знайдено слов’янські прикраси та зброю).
    ▪️ Усі фортеці вікінгів (Агерсборг, Треллеборг) мають планування, ідентичне слов’янським оборонним центрам Центральної Європи.

    Це — не свідчення колонізації слов’ян, а навпаки — впливу слов’ян на Скандинавію.

    📜 Літопис підтверджує: Русь — це слов’яни, а не нормани.

    У «Повісті врем’яних літ» прямо сказано:

    «Варяги не були ні шведами, ні норманами, ні англами».
    «Варяги звались руссю».
    «Мова словенська й руська — одна».

    Тоді чому досі нас вчать інакше?

    🧨 Причина — імперська історія.

    З XVIII століття вся офіційна історія Русі формувалася в Російській імперії, під контролем німецьких істориків, які мали завдання створити міф за яким: слов’яни були варварами і племенами, яким державність дали тільки скандинави.

    Це було політично вигідно імперії.

    📚 Тому сьогодні головне — повернути собі своє.

    🔹 Ми маємо знати: слов’яни Балтики і Русі — це один народ, розділений пізніше політикою, війнами, знищенням релігії.

    🔹 Ми маємо визнати: наша держава — не випадкова, а логічне продовження слов’янських традицій.

    🔹 Ми маємо розказати це світові: Русь — не скандинавська колонія, а східне крило європейської слов’янської цивілізації, звідки й починалися всі слов’яни.

    📖 Детальніше про це — у книгах
    «Чий Крим. Війни в степах України»,
    «Від Русі до України. Відновлення історії» та в першому російськомовному виданні цієї книги «Русь-Украіна. Факти і сенсації».

    👉 rus-ukraine.com.ua

    ✊ Історія має власний голос.
    В Україні він точно не повинен бути московським.
    Сьогодні поляки слідом за путіним пишуть нам, що українців ніколи не було. Що українці — суміш втікачів з Польщі з втікачами з Московії. Вони не бажають знати навіть своє минуле. Бо якби знали, то, можливо, зацікавилися би тим, звідки на території нинішньої Польщі в 6-8 століттях зʼявилися поляни, куяви, місто Волин на березі Балтійського моря, а на території Німеччини в той же період — укри, древани та інші народи. А це були якраз втікачі з нинішніх українських земель. Тікаючи від неминучої загибелі чи поневолення під ударами спочатку гунів, а згодом аварів, вони вимушено освоювали нові, дикі або малозаселені території Центральної та Південно-Східної Європи. Переходячи Карпати й просуваючись на Балкани чи у межиріччя Одера й Вісли, вони приносили туди свою мову, культуру, навички землеробства та побут. Так під ударами завойовників народжувалася нова географія Європи, а втікачі з українських земель ставали фундаторами нових слов'янських цивілізацій. Саме тому слов’яни Балтики і слов’яни Києва — один народ, одна культура. В офіційній історіографії нам десятиліттями нав’язували образ слов’ян як «регіональних племен»: мовляв, були собі древляни, поляни, сіверяни — але всі розрізнені, без державності, без єдності. І лише нормани, скандинави, «великі варяги» зібрали їх в єдину Русь. Це — видумана, але для для московитів політично зручна міфологія, яка перекреслює справжню історію: слов’яни — це єдиний культурно-релігійний простір, який сягав від Києва до Балтії ще задовго до Рюрика. 🗺 Географія слов’янської цивілізації. Венди, вагри, руяни, лютичі, бодрити, древани, поляни, куяви, украни — народи південної Балтики, яких описують німецькі й скандинавські хроніки як слов’ян, що жили на узбережжі, будували фортеці, поклонялися своїм богам, воювали з вікінгами й мали свою державність. На сході — поляни, сіверяни, древляни, волиняни, бужани, які творили основу майбутньої Русі. 🔗 Що їх єднало? ▪️ Спільна мова (в літописі сказано: «Мова слов’янська і руська — одна»). ▪️ Спільні боги: Святовит ≈ Перун, Хорс ≈ Сварожич, Дажбог. ▪️ Спільна зовнішність воїнів: вуса, голені підборіддя, зачіска «оселедець» (або подібна до неї). ▪️ Спільна архітектура укріплень (круглі фортеці, дерев’яні храми). ▪️ Спільна морська й річкова культура — торгово-військові флотилії, що пересувались Балтією та Дніпром. Це не випадковість — це ознаки цивілізації. ☀️ Єдність віри: культ сонячних богів. На землях Русі за князя Володимира головними були: ▪️ Дажбог — бог сонця й достатку; ▪️ Перун — бог блискавки й перемоги; ▪️ Хорс — світле небесне світило. У західних слов’ян на Балтиці поклонялися: ▪️ Сварожичу — богу небесного вогню, ▪️ Святовиту — богу війни й правди, ▪️ Руєвиту — богу громів, ▪️ Триглаву — богу трьох світів: небес, землі й підзем’я. Усі вони мають схожі функції, образи й навіть священні кольори (білий кінь, червона зброя, золоті символи). Це — одна система вірувань, яка змінювала лише імена — залежно від діалекту й регіону. 🦅 Сокіл, шоломи й оселедець — знаки єдності. Археологія дає ще один неспростовний доказ: у Балтійському регіоні знайдено зображення воїнів у шоломах із пташиним символом — найчастіше соколом. У тих самих регіонах виявлено фігури вершників із поголеним волоссям з боків і поголеним підборіддям — точнісінько як у князя Святослава Хороброго чи як у запорозьких козаків. Саме тому образ Рюрика із соколом як родовим знаком — це не фантазія, а культурна тяглість. Символ сокола-Рарога, як знак влади, шанувався і на Балтиці, і на Русі. 🛡 Вони не підкорялися вікінгам — вони воювали з ними. Слов’яни Балтики були повноцінною військово-політичною силою. Відомі факти: ▪️ У 1135 році вендський конунг Реттибур розгромив місто Конунгахелле (Норвегія) і взяв у полон тисячі мешканців. ▪️ Данія сплачувала вендським слов’янам данину, як визнання сили. ▪️ Слов’янські фортеці знаходилися навіть у Швеції (напр. в Сигтуні знайдено слов’янські прикраси та зброю). ▪️ Усі фортеці вікінгів (Агерсборг, Треллеборг) мають планування, ідентичне слов’янським оборонним центрам Центральної Європи. Це — не свідчення колонізації слов’ян, а навпаки — впливу слов’ян на Скандинавію. 📜 Літопис підтверджує: Русь — це слов’яни, а не нормани. У «Повісті врем’яних літ» прямо сказано: «Варяги не були ні шведами, ні норманами, ні англами». «Варяги звались руссю». «Мова словенська й руська — одна». Тоді чому досі нас вчать інакше? 🧨 Причина — імперська історія. З XVIII століття вся офіційна історія Русі формувалася в Російській імперії, під контролем німецьких істориків, які мали завдання створити міф за яким: слов’яни були варварами і племенами, яким державність дали тільки скандинави. Це було політично вигідно імперії. 📚 Тому сьогодні головне — повернути собі своє. 🔹 Ми маємо знати: слов’яни Балтики і Русі — це один народ, розділений пізніше політикою, війнами, знищенням релігії. 🔹 Ми маємо визнати: наша держава — не випадкова, а логічне продовження слов’янських традицій. 🔹 Ми маємо розказати це світові: Русь — не скандинавська колонія, а східне крило європейської слов’янської цивілізації, звідки й починалися всі слов’яни. 📖 Детальніше про це — у книгах «Чий Крим. Війни в степах України», «Від Русі до України. Відновлення історії» та в першому російськомовному виданні цієї книги «Русь-Украіна. Факти і сенсації». 👉 rus-ukraine.com.ua ✊ Історія має власний голос. В Україні він точно не повинен бути московським.
    4Kпереглядів
  • Сьогодні поляки слідом за путіним пишуть нам, що українців ніколи не було.

    Що українці — суміш втікачів з Польщі з втікачами з Московії.

    Вони не бажають знати навіть своє минуле.

    Бо якби знали, то, можливо, зацікавилися би тим, звідки на території нинішньої Польщі в 6-8 століттях зʼявилися поляни, куяви, місто Волин на березі Балтійського моря, а на території Німеччини в той же період — укри, древани та інші народи.

    А це були якраз втікачі з нинішніх українських земель.

    Тікаючи від неминучої загибелі чи поневолення під ударами спочатку гунів, а згодом аварів, вони вимушено освоювали нові, дикі або малозаселені території Центральної та Південно-Східної Європи.

    Переходячи Карпати й просуваючись на Балкани чи у межиріччя Одера й Вісли, вони приносили туди свою мову, культуру, навички землеробства та побут.

    Так під ударами завойовників народжувалася нова географія Європи, а втікачі з українських земель ставали фундаторами нових слов'янських цивілізацій.

    Саме тому слов’яни Балтики і слов’яни Києва — один народ, одна культура.

    В офіційній історіографії нам десятиліттями нав’язували образ слов’ян як «регіональних племен»: мовляв, були собі древляни, поляни, сіверяни — але всі розрізнені, без державності, без єдності.

    І лише нормани, скандинави, «великі варяги» зібрали їх в єдину Русь.

    Це — видумана, але для для московитів політично зручна міфологія, яка перекреслює справжню історію: слов’яни — це єдиний культурно-релігійний простір, який сягав від Києва до Балтії ще задовго до Рюрика.

    🗺 Географія слов’янської цивілізації.

    Венди, вагри, руяни, лютичі, бодрити, древани, поляни, куяви, украни — народи південної Балтики, яких описують німецькі й скандинавські хроніки як слов’ян, що жили на узбережжі, будували фортеці, поклонялися своїм богам, воювали з вікінгами й мали свою державність.

    На сході — поляни, сіверяни, древляни, волиняни, бужани, які творили основу майбутньої Русі.

    🔗 Що їх єднало?

    ▪️ Спільна мова (в літописі сказано: «Мова слов’янська і руська — одна»).
    ▪️ Спільні боги: Святовит ≈ Перун, Хорс ≈ Сварожич, Дажбог.
    ▪️ Спільна зовнішність воїнів: вуса, голені підборіддя, зачіска «оселедець» (або подібна до неї).
    ▪️ Спільна архітектура укріплень (круглі фортеці, дерев’яні храми).
    ▪️ Спільна морська й річкова культура — торгово-військові флотилії, що пересувались Балтією та Дніпром.

    Це не випадковість — це ознаки цивілізації.

    ☀️ Єдність віри: культ сонячних богів.

    На землях Русі за князя Володимира головними були:
    ▪️ Дажбог — бог сонця й достатку;
    ▪️ Перун — бог блискавки й перемоги;
    ▪️ Хорс — світле небесне світило.

    У західних слов’ян на Балтиці поклонялися:

    ▪️ Сварожичу — богу небесного вогню,
    ▪️ Святовиту — богу війни й правди,
    ▪️ Руєвиту — богу громів,
    ▪️ Триглаву — богу трьох світів: небес, землі й підзем’я.

    Усі вони мають схожі функції, образи й навіть священні кольори (білий кінь, червона зброя, золоті символи).

    Це — одна система вірувань, яка змінювала лише імена — залежно від діалекту й регіону.

    🦅 Сокіл, шоломи й оселедець — знаки єдності.

    Археологія дає ще один неспростовний доказ: у Балтійському регіоні знайдено зображення воїнів у шоломах із пташиним символом — найчастіше соколом.

    У тих самих регіонах виявлено фігури вершників із поголеним волоссям з боків і поголеним підборіддям — точнісінько як у князя Святослава Хороброго чи як у запорозьких козаків.

    Саме тому образ Рюрика із соколом як родовим знаком — це не фантазія, а культурна тяглість.

    Символ сокола-Рарога, як знак влади, шанувався і на Балтиці, і на Русі.

    🛡 Вони не підкорялися вікінгам — вони воювали з ними.

    Слов’яни Балтики були повноцінною військово-політичною силою.

    Відомі факти:

    ▪️ У 1135 році вендський конунг Реттибур розгромив місто Конунгахелле (Норвегія) і взяв у полон тисячі мешканців.
    ▪️ Данія сплачувала вендським слов’янам данину, як визнання сили.
    ▪️ Слов’янські фортеці знаходилися навіть у Швеції (напр. в Сигтуні знайдено слов’янські прикраси та зброю).
    ▪️ Усі фортеці вікінгів (Агерсборг, Треллеборг) мають планування, ідентичне слов’янським оборонним центрам Центральної Європи.

    Це — не свідчення колонізації слов’ян, а навпаки — впливу слов’ян на Скандинавію.

    📜 Літопис підтверджує: Русь — це слов’яни, а не нормани.

    У «Повісті врем’яних літ» прямо сказано:

    «Варяги не були ні шведами, ні норманами, ні англами».
    «Варяги звались руссю».
    «Мова словенська й руська — одна».

    Тоді чому досі нас вчать інакше?

    🧨 Причина — імперська історія.

    З XVIII століття вся офіційна історія Русі формувалася в Російській імперії, під контролем німецьких істориків, які мали завдання створити міф за яким: слов’яни були варварами і племенами, яким державність дали тільки скандинави.

    Це було політично вигідно імперії.

    📚 Тому сьогодні головне — повернути собі своє.

    🔹 Ми маємо знати: слов’яни Балтики і Русі — це один народ, розділений пізніше політикою, війнами, знищенням релігії.

    🔹 Ми маємо визнати: наша держава — не випадкова, а логічне продовження слов’янських традицій.

    🔹 Ми маємо розказати це світові: Русь — не скандинавська колонія, а східне крило європейської слов’янської цивілізації, звідки й починалися всі слов’яни.

    📖 Детальніше про це — у книгах
    «Чий Крим. Війни в степах України»,
    «Від Русі до України. Відновлення історії» та в першому російськомовному виданні цієї книги «Русь-Украіна. Факти і сенсації».

    👉 rus-ukraine.com.ua

    ✊ Історія має власний голос.
    В Україні він точно не повинен бути московським.
    Сьогодні поляки слідом за путіним пишуть нам, що українців ніколи не було. Що українці — суміш втікачів з Польщі з втікачами з Московії. Вони не бажають знати навіть своє минуле. Бо якби знали, то, можливо, зацікавилися би тим, звідки на території нинішньої Польщі в 6-8 століттях зʼявилися поляни, куяви, місто Волин на березі Балтійського моря, а на території Німеччини в той же період — укри, древани та інші народи. А це були якраз втікачі з нинішніх українських земель. Тікаючи від неминучої загибелі чи поневолення під ударами спочатку гунів, а згодом аварів, вони вимушено освоювали нові, дикі або малозаселені території Центральної та Південно-Східної Європи. Переходячи Карпати й просуваючись на Балкани чи у межиріччя Одера й Вісли, вони приносили туди свою мову, культуру, навички землеробства та побут. Так під ударами завойовників народжувалася нова географія Європи, а втікачі з українських земель ставали фундаторами нових слов'янських цивілізацій. Саме тому слов’яни Балтики і слов’яни Києва — один народ, одна культура. В офіційній історіографії нам десятиліттями нав’язували образ слов’ян як «регіональних племен»: мовляв, були собі древляни, поляни, сіверяни — але всі розрізнені, без державності, без єдності. І лише нормани, скандинави, «великі варяги» зібрали їх в єдину Русь. Це — видумана, але для для московитів політично зручна міфологія, яка перекреслює справжню історію: слов’яни — це єдиний культурно-релігійний простір, який сягав від Києва до Балтії ще задовго до Рюрика. 🗺 Географія слов’янської цивілізації. Венди, вагри, руяни, лютичі, бодрити, древани, поляни, куяви, украни — народи південної Балтики, яких описують німецькі й скандинавські хроніки як слов’ян, що жили на узбережжі, будували фортеці, поклонялися своїм богам, воювали з вікінгами й мали свою державність. На сході — поляни, сіверяни, древляни, волиняни, бужани, які творили основу майбутньої Русі. 🔗 Що їх єднало? ▪️ Спільна мова (в літописі сказано: «Мова слов’янська і руська — одна»). ▪️ Спільні боги: Святовит ≈ Перун, Хорс ≈ Сварожич, Дажбог. ▪️ Спільна зовнішність воїнів: вуса, голені підборіддя, зачіска «оселедець» (або подібна до неї). ▪️ Спільна архітектура укріплень (круглі фортеці, дерев’яні храми). ▪️ Спільна морська й річкова культура — торгово-військові флотилії, що пересувались Балтією та Дніпром. Це не випадковість — це ознаки цивілізації. ☀️ Єдність віри: культ сонячних богів. На землях Русі за князя Володимира головними були: ▪️ Дажбог — бог сонця й достатку; ▪️ Перун — бог блискавки й перемоги; ▪️ Хорс — світле небесне світило. У західних слов’ян на Балтиці поклонялися: ▪️ Сварожичу — богу небесного вогню, ▪️ Святовиту — богу війни й правди, ▪️ Руєвиту — богу громів, ▪️ Триглаву — богу трьох світів: небес, землі й підзем’я. Усі вони мають схожі функції, образи й навіть священні кольори (білий кінь, червона зброя, золоті символи). Це — одна система вірувань, яка змінювала лише імена — залежно від діалекту й регіону. 🦅 Сокіл, шоломи й оселедець — знаки єдності. Археологія дає ще один неспростовний доказ: у Балтійському регіоні знайдено зображення воїнів у шоломах із пташиним символом — найчастіше соколом. У тих самих регіонах виявлено фігури вершників із поголеним волоссям з боків і поголеним підборіддям — точнісінько як у князя Святослава Хороброго чи як у запорозьких козаків. Саме тому образ Рюрика із соколом як родовим знаком — це не фантазія, а культурна тяглість. Символ сокола-Рарога, як знак влади, шанувався і на Балтиці, і на Русі. 🛡 Вони не підкорялися вікінгам — вони воювали з ними. Слов’яни Балтики були повноцінною військово-політичною силою. Відомі факти: ▪️ У 1135 році вендський конунг Реттибур розгромив місто Конунгахелле (Норвегія) і взяв у полон тисячі мешканців. ▪️ Данія сплачувала вендським слов’янам данину, як визнання сили. ▪️ Слов’янські фортеці знаходилися навіть у Швеції (напр. в Сигтуні знайдено слов’янські прикраси та зброю). ▪️ Усі фортеці вікінгів (Агерсборг, Треллеборг) мають планування, ідентичне слов’янським оборонним центрам Центральної Європи. Це — не свідчення колонізації слов’ян, а навпаки — впливу слов’ян на Скандинавію. 📜 Літопис підтверджує: Русь — це слов’яни, а не нормани. У «Повісті врем’яних літ» прямо сказано: «Варяги не були ні шведами, ні норманами, ні англами». «Варяги звались руссю». «Мова словенська й руська — одна». Тоді чому досі нас вчать інакше? 🧨 Причина — імперська історія. З XVIII століття вся офіційна історія Русі формувалася в Російській імперії, під контролем німецьких істориків, які мали завдання створити міф за яким: слов’яни були варварами і племенами, яким державність дали тільки скандинави. Це було політично вигідно імперії. 📚 Тому сьогодні головне — повернути собі своє. 🔹 Ми маємо знати: слов’яни Балтики і Русі — це один народ, розділений пізніше політикою, війнами, знищенням релігії. 🔹 Ми маємо визнати: наша держава — не випадкова, а логічне продовження слов’янських традицій. 🔹 Ми маємо розказати це світові: Русь — не скандинавська колонія, а східне крило європейської слов’янської цивілізації, звідки й починалися всі слов’яни. 📖 Детальніше про це — у книгах «Чий Крим. Війни в степах України», «Від Русі до України. Відновлення історії» та в першому російськомовному виданні цієї книги «Русь-Украіна. Факти і сенсації». 👉 rus-ukraine.com.ua ✊ Історія має власний голос. В Україні він точно не повинен бути московським.
    4Kпереглядів
  • Кожному, хто хоч раз відчував почуття любові, добре відомо, як старанно малює наша фантазія образ коханої людини: її недоліки ми ігноруємо, а її достоїнства, навпаки, зводимо на п'єдестал і обожнюємо. При достатньому старанні виходить справжній голлівудський персонаж - любо-дорого дивитися! Головне, що називається, не придивлятися, а то міраж розсіється - і привіт...
    Кожному, хто хоч раз відчував почуття любові, добре відомо, як старанно малює наша фантазія образ коханої людини: її недоліки ми ігноруємо, а її достоїнства, навпаки, зводимо на п'єдестал і обожнюємо. При достатньому старанні виходить справжній голлівудський персонаж - любо-дорого дивитися! Головне, що називається, не придивлятися, а то міраж розсіється - і привіт...
    1
    562переглядів
  • Будь-яка ідея реалістична, якщо поруч — розумні люди.

    Світ, у якому ми живемо, побудований на ідеях. Колись хтось сказав, що люди зможуть літати — і всі сміялись. А зараз ми бурчимо на затримку рейсу. Колись вважалося божевіллям говорити по коробці без дротів — а тепер ця коробка в нас у кишені й знає про нас більше, ніж рідна бабуся.

    Так у чому секрет? У чому різниця між божевільною фантазією та реалістичним проєктом?

    Відповідь проста: ідеї — це лише насіння, а ґрунт — це люди, які здатні їх виростити.

    Уявіть собі: в когось виникає ідея побудувати міст між двома хмарами. І що? На папері виглядає гарно, але якщо поруч немає інженера, який скаже "Хм, а може спробуємо з легких матеріалів і застосуємо дрони?" — ця ідея так і залишиться на серветці в кав’ярні.

    Ключ у тому, щоб не питати "Чи це можливо?", а питати "Хто це зможе зробити?"

    Світ змінювали не "нормальні", а вперті й розумні

    Ілон Маск — один із найбільш яскравих прикладів. Запропонувати електрокар, який виглядає крутіше за бензиновий, ще 20 років тому — звучало смішно. А тепер кожен другий шукає зарядку для Tesla.

    А як щодо ідеї запускати ракети, які повертаються назад і сідають вертикально? В шкільній фізиці на таке ставили б "2". Але — зібрали команду розумників, і SpaceX це зробив.

    Проблема не в ідеї — проблема в команді

    Коли кажуть "це нереалістично", зазвичай мають на увазі:

    "Я не знаю, як це зробити",

    "Я не знаю нікого, хто міг би це зробити",

    "Я боюсь виглядати дурнем, підтримуючи цю ідею".

    Але реальність така: будь-яка складна ідея — це лише задача, розбита на дрібніші задачі, кожна з яких вирішується. І саме тому потрібні розумні люди: вони вміють ділити великі мрії на дрібні кроки.

    Як народжуються реалістичні ідеї

    1. Фантазія — хтось мріє про неможливе.

    2. Скепсис — хтось каже "Та ну, це маячня".

    3. Аналітик — думає: "А якщо змінити підхід?..".

    4. Інженер — шукає інструменти.

    5. Менеджер — зводить усе докупи.

    6. Реалізація — вчорашнє "неможливо" стає звичайною частиною життя.

    Висновок: ідея — це не проблема. Проблема — це самотність

    Якщо у вас є ідея — не ховайте її, не стидайтесь і не викидайте через те, що вона здається "нереальною". Шукайте тих, хто розумніший за вас у різних сферах. Не бійтеся виглядати диваком — розумні люди люблять виклики.

    Бо немає нереалістичних ідей. Є просто ідеї, до яких ще не долучилися потрібні мізки.
    Будь-яка ідея реалістична, якщо поруч — розумні люди. Світ, у якому ми живемо, побудований на ідеях. Колись хтось сказав, що люди зможуть літати — і всі сміялись. А зараз ми бурчимо на затримку рейсу. Колись вважалося божевіллям говорити по коробці без дротів — а тепер ця коробка в нас у кишені й знає про нас більше, ніж рідна бабуся. Так у чому секрет? У чому різниця між божевільною фантазією та реалістичним проєктом? Відповідь проста: ідеї — це лише насіння, а ґрунт — це люди, які здатні їх виростити. Уявіть собі: в когось виникає ідея побудувати міст між двома хмарами. І що? На папері виглядає гарно, але якщо поруч немає інженера, який скаже "Хм, а може спробуємо з легких матеріалів і застосуємо дрони?" — ця ідея так і залишиться на серветці в кав’ярні. Ключ у тому, щоб не питати "Чи це можливо?", а питати "Хто це зможе зробити?" Світ змінювали не "нормальні", а вперті й розумні Ілон Маск — один із найбільш яскравих прикладів. Запропонувати електрокар, який виглядає крутіше за бензиновий, ще 20 років тому — звучало смішно. А тепер кожен другий шукає зарядку для Tesla. А як щодо ідеї запускати ракети, які повертаються назад і сідають вертикально? В шкільній фізиці на таке ставили б "2". Але — зібрали команду розумників, і SpaceX це зробив. Проблема не в ідеї — проблема в команді Коли кажуть "це нереалістично", зазвичай мають на увазі: "Я не знаю, як це зробити", "Я не знаю нікого, хто міг би це зробити", "Я боюсь виглядати дурнем, підтримуючи цю ідею". Але реальність така: будь-яка складна ідея — це лише задача, розбита на дрібніші задачі, кожна з яких вирішується. І саме тому потрібні розумні люди: вони вміють ділити великі мрії на дрібні кроки. Як народжуються реалістичні ідеї 1. Фантазія — хтось мріє про неможливе. 2. Скепсис — хтось каже "Та ну, це маячня". 3. Аналітик — думає: "А якщо змінити підхід?..". 4. Інженер — шукає інструменти. 5. Менеджер — зводить усе докупи. 6. Реалізація — вчорашнє "неможливо" стає звичайною частиною життя. Висновок: ідея — це не проблема. Проблема — це самотність Якщо у вас є ідея — не ховайте її, не стидайтесь і не викидайте через те, що вона здається "нереальною". Шукайте тих, хто розумніший за вас у різних сферах. Не бійтеся виглядати диваком — розумні люди люблять виклики. Бо немає нереалістичних ідей. Є просто ідеї, до яких ще не долучилися потрібні мізки.
    KOROP.GT.TC
    1
    1коментарів 1Kпереглядів
  • КНИГА "НАС ВИРВАЛИ З КОРІННЯМ"

    Читаю вже 130 сторінку книги "Нас вирвали з корінням" Світлани Талан. Так, війна - це страшна річ. Вона все навколо руйнує і знищує. Чи є розуміння того, через що і навіщо сусідній державі потрібно було нападати і вдиратися в Україну? Чи були якісь масштабні заклики і акції щодо того, що українці з східних регіонів України дійсно хотіли приєднатися до росії? Чи було так, що вони не зручно почувалися, живучи в Україні? Більшість скажуть і навіть жителі Криму, що ні, такого ніколи не було. Отже, нападати і забирати собі територію України збройним способом причин не було. Насправді, причина була в тому, що комусь дуже захотілося відродити російську імперію. Але вони дуже сильно помилилися, бо те що можна було зробити в 13-16 столітті, в 21 столітті зробити не вдасться. І РПЦ теж дуже помиляється. Не існує таке поняття, як брати-слов'яни, які повинні об'єднатися і стати єдиним великим народом, під назвою "Руський мір". Це просто міф, хвора фантазія фанатиків, які виросли на історіях "Руськой велічії" і фантазії "Наша вєра єдінственная правільнная". Ось чому рф напала на Україну.

    Коли я читаю, що пережили жителі Сєвєродонецька, я розумію тільки одне, за постереження місцевого вчителя, саме молоді люди взагалі не хотіли приєднуватися до росії, а от хто жив за радянських часів, то тих, хто не хотів повертатися туди, було дуже мало. Я читаю і ніби на власні очі бачу відчуваю, що їм довелося пережити. Не дай Боже, щоби щось подібне було в Києві, Львові, Луцьку, Івано-Франківську, Чернівці і так далі і тому подібне. Бо тоді усім доведеться втікати світ за очі. Неможливо було читати без сліз, як все це відбулося, як шукали укриття, як допомагали один одному, як важко було наважуватися покинути рідну домівку, могили батьків, розуміючи, що мабуть ніколи туди не повернуться. Особливо боляче було читати, як гинули діти, яким б жити і жити. Що пережили батьки і що вони відчували, то це звісно, відомо лише одному Богові. І тут як цілком згодна, чи потрібно все це розповідати? Для історії, так, щоби знали і розуміли, через що все це сталося, чому і хто в цьому винен. А чи зроблять висновки з цих подій, щоби наступному поколінню не довелося пережити все це, то як показує час, війна ніколи не зникне, бо все це знову повторюється через те, що комусь хочеться бути господом богом.

    Світла пам'ять усім загиблим...🙏🕯

    Все буде Україна!💙💛

    Ми Переможемо!🇺🇦

    З нами Бог і правда на нашому боці!☦️
    КНИГА "НАС ВИРВАЛИ З КОРІННЯМ" Читаю вже 130 сторінку книги "Нас вирвали з корінням" Світлани Талан. Так, війна - це страшна річ. Вона все навколо руйнує і знищує. Чи є розуміння того, через що і навіщо сусідній державі потрібно було нападати і вдиратися в Україну? Чи були якісь масштабні заклики і акції щодо того, що українці з східних регіонів України дійсно хотіли приєднатися до росії? Чи було так, що вони не зручно почувалися, живучи в Україні? Більшість скажуть і навіть жителі Криму, що ні, такого ніколи не було. Отже, нападати і забирати собі територію України збройним способом причин не було. Насправді, причина була в тому, що комусь дуже захотілося відродити російську імперію. Але вони дуже сильно помилилися, бо те що можна було зробити в 13-16 столітті, в 21 столітті зробити не вдасться. І РПЦ теж дуже помиляється. Не існує таке поняття, як брати-слов'яни, які повинні об'єднатися і стати єдиним великим народом, під назвою "Руський мір". Це просто міф, хвора фантазія фанатиків, які виросли на історіях "Руськой велічії" і фантазії "Наша вєра єдінственная правільнная". Ось чому рф напала на Україну. Коли я читаю, що пережили жителі Сєвєродонецька, я розумію тільки одне, за постереження місцевого вчителя, саме молоді люди взагалі не хотіли приєднуватися до росії, а от хто жив за радянських часів, то тих, хто не хотів повертатися туди, було дуже мало. Я читаю і ніби на власні очі бачу відчуваю, що їм довелося пережити. Не дай Боже, щоби щось подібне було в Києві, Львові, Луцьку, Івано-Франківську, Чернівці і так далі і тому подібне. Бо тоді усім доведеться втікати світ за очі. Неможливо було читати без сліз, як все це відбулося, як шукали укриття, як допомагали один одному, як важко було наважуватися покинути рідну домівку, могили батьків, розуміючи, що мабуть ніколи туди не повернуться. Особливо боляче було читати, як гинули діти, яким б жити і жити. Що пережили батьки і що вони відчували, то це звісно, відомо лише одному Богові. І тут як цілком згодна, чи потрібно все це розповідати? Для історії, так, щоби знали і розуміли, через що все це сталося, чому і хто в цьому винен. А чи зроблять висновки з цих подій, щоби наступному поколінню не довелося пережити все це, то як показує час, війна ніколи не зникне, бо все це знову повторюється через те, що комусь хочеться бути господом богом. Світла пам'ять усім загиблим...🙏🕯 Все буде Україна!💙💛 Ми Переможемо!🇺🇦 З нами Бог і правда на нашому боці!☦️
    2Kпереглядів 1 Поширень
  • Сюрреалістична фантазія у золотих блискітках.
    Сюрреалістична фантазія у золотих блискітках.
    529переглядів 10Відтворень
  • Незвичайна фантазія.
    Незвичайна фантазія.
    394переглядів 6Відтворень
  • Не дивлячись на очевидний провал у туристичній галузі, окупанти та колаборанти продовжують генерувати свої недолугі ідеї з пожвавлення цієї сфери.
    І ось чергова фантазія під назвою «Азовський кешбек».
    Фейкова «Азовська міжрегіональна асоціація туризму (АМАТ)» презентувала чорновик законопроєкту цього «Азовського кешбеку».
    Згідно до змісту цього чорновика, турист отримає «кешбек» в розмірі 30% від вартості послуг за умови придбання не менш ніж трьох днів та двох ночей відпоинку.
    Передбачається, що максимальна сума повернення буде не менш ніж 20 000 російських рублів за одну сплачену поїздку (тур/проживання) та не більш ніж 50 000 російських рублів на одну людину протягом календарного року.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Не дивлячись на очевидний провал у туристичній галузі, окупанти та колаборанти продовжують генерувати свої недолугі ідеї з пожвавлення цієї сфери. І ось чергова фантазія під назвою «Азовський кешбек». Фейкова «Азовська міжрегіональна асоціація туризму (АМАТ)» презентувала чорновик законопроєкту цього «Азовського кешбеку». Згідно до змісту цього чорновика, турист отримає «кешбек» в розмірі 30% від вартості послуг за умови придбання не менш ніж трьох днів та двох ночей відпоинку. Передбачається, що максимальна сума повернення буде не менш ніж 20 000 російських рублів за одну сплачену поїздку (тур/проживання) та не більш ніж 50 000 російських рублів на одну людину протягом календарного року. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    946переглядів
  • 🤡 Британія і Франція, за версією рашистської розвідки, уже майже пакують Україні ядерну зброю.
    Фантазія продовжує впевнено пробивати нове дно.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    🤡 Британія і Франція, за версією рашистської розвідки, уже майже пакують Україні ядерну зброю. Фантазія продовжує впевнено пробивати нове дно. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    505переглядів
Більше результатів