• Аніме «Вовчі діти» 27 липня з'явиться в мережі кінотеатрів Мультиплекс🥰

    Легендарний анімаційний фільм Мамору Хосоди вийде в наших кінотеатрах з українським дубляжем!

    Поки невідомо, це буде лише в мережі Мультиплекс, як це було з «Атакою титанів», чи пошириться і на інші кінотеатри. Якщо у вас буде така можливість то завітайте до кінотеатру. Більше вас на аніме — більше в нас аніме!

    Взято у AnimeStreetUA: https://t.me/animestreetua/4360
    Аніме «Вовчі діти» 27 липня з'явиться в мережі кінотеатрів Мультиплекс🥰 Легендарний анімаційний фільм Мамору Хосоди вийде в наших кінотеатрах з українським дубляжем! Поки невідомо, це буде лише в мережі Мультиплекс, як це було з «Атакою титанів», чи пошириться і на інші кінотеатри. Якщо у вас буде така можливість то завітайте до кінотеатру. Більше вас на аніме — більше в нас аніме! Взято у AnimeStreetUA: https://t.me/animestreetua/4360
    Like
    1
    384переглядів
  • #new_ukrainian_music #українська_музика
    #що_послухати #для_настрою
    Shumei - Гуде вітер вельми в полі (2025)
    https://www.youtube.com/watch?v=hDY5gzzPFww
    Опис до відео: SHUMEI став виконавцем головного саундтреку до байопіку «Малевич»: у Київській картинній галереї відзняли кліп на пісню «Гуде вітер вельми в полі». Локацію обрали не випадково - саме тут, у 1930 році, відбулася перша і єдина персональна виставка робіт Малевича в Києві.

    «Гуде вітер вельми в полі» - улюблений музичний твір Казимира Малевича, про який він неодноразово згадував у своїх мемуарах. У виконанні Олега Шумея (SHUMEI) пісня набула нового звучання, ставши головним музичним мотивом фільму і його «аудіовізитівкою».

    «Я відразу погодився, коли до нас звернулися з пропозицією написати саундтрек до фільму “Малевич”. Це дуже гарний досвід, бо написання пісень до фільмів кардинально відрізняється від написання самостійних пісень. Це зовсім інша підготовка, зовсім інше звучання – масштабніше, мабуть. Тому я з радістю погодився. Писати саундтреки до великих фільмів моя давня маленька мрія, тому це, скажімо, мій перший крок у цьому напрямі. Ти ніби відчуваєш, як стаєш частиною фільму і історії. І звичайно, стаєш частиною команди, яка через фільми працює над поверненням нашої історії й популяризації українського мистецтва, власне. Нам дуже важливо берегти свою історію, яку в нас намагаються забрати вже не одне століття. А в теперішній час війни це важливо як ніколи. Дуже дякую команді Дарії Онищенко, яка була з нами на кожному етапі створення саундтреку: від ідеї, яка саме це пісня має бути, до запису кліпу до неї. У мене дуже позитивні емоції щодо нашої співпраці, і сподіваюся, що це не остання наша робота. Я всіх запрошую в кінотеатри, щойно ви почуєте про прем'єру у вашому місті» @SHUMEI

    Улюблена пісня Малевича «Гуде вітер вельми в полі» має важливе значення для української культури 19 – початку 20 століття. Її вважають народною, але це авторський твір. Слова написав Віктор Забіла у 1837 році, а вже наступного року Міхаіл Глінка поклав їх на музику. Поет Віктор забіла був другом Тараса Шевченка, останній навіть описав його в одному зі своїх творів. Забіла організовував похорон Кобзаря і слідкував за його могилою. На вечері пам’яті Шевченка, де збирали кошти для його родини, Гулак-Артемовський співав, зокрема, і «Гуде вітер…» Цю пісню відтоді виконували в пам’ять про Шевченка. Вона стала знаковою для цілого покоління. Таким чином українці вшановували Шевченка, коли робити це відкрито було небезпечно через переслідування. Той факт, що Малевич знав і любив цю пісню, дозволяє ставити питання про його зв’язок з українською культурною спільнотою і відкриває двері до наступних досліджень української біографії митця.
    #new_ukrainian_music #українська_музика #що_послухати #для_настрою Shumei - Гуде вітер вельми в полі (2025) https://www.youtube.com/watch?v=hDY5gzzPFww Опис до відео: SHUMEI став виконавцем головного саундтреку до байопіку «Малевич»: у Київській картинній галереї відзняли кліп на пісню «Гуде вітер вельми в полі». Локацію обрали не випадково - саме тут, у 1930 році, відбулася перша і єдина персональна виставка робіт Малевича в Києві. «Гуде вітер вельми в полі» - улюблений музичний твір Казимира Малевича, про який він неодноразово згадував у своїх мемуарах. У виконанні Олега Шумея (SHUMEI) пісня набула нового звучання, ставши головним музичним мотивом фільму і його «аудіовізитівкою». «Я відразу погодився, коли до нас звернулися з пропозицією написати саундтрек до фільму “Малевич”. Це дуже гарний досвід, бо написання пісень до фільмів кардинально відрізняється від написання самостійних пісень. Це зовсім інша підготовка, зовсім інше звучання – масштабніше, мабуть. Тому я з радістю погодився. Писати саундтреки до великих фільмів моя давня маленька мрія, тому це, скажімо, мій перший крок у цьому напрямі. Ти ніби відчуваєш, як стаєш частиною фільму і історії. І звичайно, стаєш частиною команди, яка через фільми працює над поверненням нашої історії й популяризації українського мистецтва, власне. Нам дуже важливо берегти свою історію, яку в нас намагаються забрати вже не одне століття. А в теперішній час війни це важливо як ніколи. Дуже дякую команді Дарії Онищенко, яка була з нами на кожному етапі створення саундтреку: від ідеї, яка саме це пісня має бути, до запису кліпу до неї. У мене дуже позитивні емоції щодо нашої співпраці, і сподіваюся, що це не остання наша робота. Я всіх запрошую в кінотеатри, щойно ви почуєте про прем'єру у вашому місті» @SHUMEI Улюблена пісня Малевича «Гуде вітер вельми в полі» має важливе значення для української культури 19 – початку 20 століття. Її вважають народною, але це авторський твір. Слова написав Віктор Забіла у 1837 році, а вже наступного року Міхаіл Глінка поклав їх на музику. Поет Віктор забіла був другом Тараса Шевченка, останній навіть описав його в одному зі своїх творів. Забіла організовував похорон Кобзаря і слідкував за його могилою. На вечері пам’яті Шевченка, де збирали кошти для його родини, Гулак-Артемовський співав, зокрема, і «Гуде вітер…» Цю пісню відтоді виконували в пам’ять про Шевченка. Вона стала знаковою для цілого покоління. Таким чином українці вшановували Шевченка, коли робити це відкрито було небезпечно через переслідування. Той факт, що Малевич знав і любив цю пісню, дозволяє ставити питання про його зв’язок з українською культурною спільнотою і відкриває двері до наступних досліджень української біографії митця.
    Love
    3
    1Kпереглядів 1 Поширень
  • Кирило «Ронін» Данильченко

    Дозвуковими ракетами, які не були в серійному виконанні, на експериментальній платформі, ми потопили флагман ЧФ РФ. Той, який створили проривати ППО авіаносних груп США.

    Цими ж ракетами, доопрацьованими для застосування як поверхня — поверхня, вразили Керченську переправу, нафтосховище в Новоросійську, цілі в Ростовській області, Севастополі тощо.

    Ешелони С-300 і С-400, які не знають аналогів, не впоралися.

    На тлі нестачі снарядів у ЄС і США (нагадаю, що нам передали близько трьох мільйонів 155 мм снарядів — це половина від запасів Вашингтона 1991 року) ми опанували як паліатив дрони: очі, скиди, а пізніше і FPV.

    Оскільки в багатьох організмах налагодили ремонт БпЛА, друкують на принтерах запчастини до них, працюють з діаспорою, фондами, самі виготовляють бойові частини — рахунок знищеної техніки йде на тисячі й тисячі.

    Логістика російської армії на останньому кілометрі здеградувала до ослів, мотоциклів і піших підносців.

    ЧФ РФ вибили із Севастополя завдяки кустарній технології — паліативу з водного мотоцикла, супутникового каналу зв'язку та вибухового пристрою.

    Список уражених цілей вражає. По суті, десантні можливості ЧФ РФ підірвані на півтора десятка років — наступне покоління десантних суден ще тільки будують.

    Послідовно ворога вибили з острова Зміїного, вишок, звідки їхні РЛС і РЕБ мацали наше узбережжя, він зазнав втрат у Севастополі, а тепер його намагаються діставати в Новоросійську.

    Надводні дрони вже можуть ставити міни, бити некерованими ракетами, працювати ретрансляторами і як ППО.

    Десятки радарів у Криму випиляли, включаючи ті, що пов'язували в одну систему батареї ППО; на аеродромах після ударів українською «довгою рукою» багатогодинні пожежі.

    Ми дістали пороховий завод, завод вибухівки, оптоволокна, арсенали, деякі НПЗ тричі випадали з техпроцесу — цілі від місць на північ від Мурманська до Єлабуги.

    І ось минулого тижня ракетами AIM-9 з морського дрона знищили два Су-30 морської авіації РФ.

    Сучасні літаки підійшли до безекіпажного корабля на дистанцію вогню гармати та кидка чавуну — як виявилося, у Повітряно-космічних сил РФ з космічного лише назва, а високоточність обмежується метанням КАБів.

    І за це поплатилися — до двох гелікоптерів, збитих раніше, додали два реактивні борти.Окрім усіх цих епітетів про вперше в історії, є й практичні речі.

    Тепер під час вильоту російські льотчики побоюватимуться ще дужче, працювати їм доведеться з іще віддаленішої дистанції, а залишати сектор вони муситимуть ще швидше.

    Бо таких ракет, як AIM-9, у світі виробили величезну кількість (не постачатимуть США — купимо на вторинному ринку), а інфрачервона голова досі є найстрашнішим засобом наведення для літака.Це означає більше морських мін, гарних і різних.

    Більше некерованих ракет по казармах.

    Більше перешкод і більше запусків колишніх ракет повітря — повітря.

    Крім того, рейд багаторазово окупився фінансово: Су-30 — іграшка недешева.

    Росіяни дуже люблять розповідати, скільки Україна отримала від окупації, перераховуючи заводи й пароплави, технології та збудовані театри.

    Ось тільки зараз ми бачимо, як воюють і винаходять українці.

    Причому в найважчій ситуації — коли в нас менше бортів, вильотів на добу, танків, снарядів і людей, коли ми були, по суті, в морській блокаді.

    Скільки МіГ-29 збила РФ за допомогою дронів?

    Чи вийшло найбільшим у новітній історії стратегічним бомбардуванням вибити нам виробництво САУ, далеких дронів і крилатих ракет?

    Що там блекаут, мости через Дніпро і тунелі на заході країни?

    Тепер можна зрозуміти, що саме Україна давала імперії, якої якості людський капітал і чому сотні тисяч жертв і калік, щоб затягнути нас назад.
    Кирило «Ронін» Данильченко Дозвуковими ракетами, які не були в серійному виконанні, на експериментальній платформі, ми потопили флагман ЧФ РФ. Той, який створили проривати ППО авіаносних груп США. Цими ж ракетами, доопрацьованими для застосування як поверхня — поверхня, вразили Керченську переправу, нафтосховище в Новоросійську, цілі в Ростовській області, Севастополі тощо. Ешелони С-300 і С-400, які не знають аналогів, не впоралися. На тлі нестачі снарядів у ЄС і США (нагадаю, що нам передали близько трьох мільйонів 155 мм снарядів — це половина від запасів Вашингтона 1991 року) ми опанували як паліатив дрони: очі, скиди, а пізніше і FPV. Оскільки в багатьох організмах налагодили ремонт БпЛА, друкують на принтерах запчастини до них, працюють з діаспорою, фондами, самі виготовляють бойові частини — рахунок знищеної техніки йде на тисячі й тисячі. Логістика російської армії на останньому кілометрі здеградувала до ослів, мотоциклів і піших підносців. ЧФ РФ вибили із Севастополя завдяки кустарній технології — паліативу з водного мотоцикла, супутникового каналу зв'язку та вибухового пристрою. Список уражених цілей вражає. По суті, десантні можливості ЧФ РФ підірвані на півтора десятка років — наступне покоління десантних суден ще тільки будують. Послідовно ворога вибили з острова Зміїного, вишок, звідки їхні РЛС і РЕБ мацали наше узбережжя, він зазнав втрат у Севастополі, а тепер його намагаються діставати в Новоросійську. Надводні дрони вже можуть ставити міни, бити некерованими ракетами, працювати ретрансляторами і як ППО. Десятки радарів у Криму випиляли, включаючи ті, що пов'язували в одну систему батареї ППО; на аеродромах після ударів українською «довгою рукою» багатогодинні пожежі. Ми дістали пороховий завод, завод вибухівки, оптоволокна, арсенали, деякі НПЗ тричі випадали з техпроцесу — цілі від місць на північ від Мурманська до Єлабуги. І ось минулого тижня ракетами AIM-9 з морського дрона знищили два Су-30 морської авіації РФ. Сучасні літаки підійшли до безекіпажного корабля на дистанцію вогню гармати та кидка чавуну — як виявилося, у Повітряно-космічних сил РФ з космічного лише назва, а високоточність обмежується метанням КАБів. І за це поплатилися — до двох гелікоптерів, збитих раніше, додали два реактивні борти.Окрім усіх цих епітетів про вперше в історії, є й практичні речі. Тепер під час вильоту російські льотчики побоюватимуться ще дужче, працювати їм доведеться з іще віддаленішої дистанції, а залишати сектор вони муситимуть ще швидше. Бо таких ракет, як AIM-9, у світі виробили величезну кількість (не постачатимуть США — купимо на вторинному ринку), а інфрачервона голова досі є найстрашнішим засобом наведення для літака.Це означає більше морських мін, гарних і різних. Більше некерованих ракет по казармах. Більше перешкод і більше запусків колишніх ракет повітря — повітря. Крім того, рейд багаторазово окупився фінансово: Су-30 — іграшка недешева. Росіяни дуже люблять розповідати, скільки Україна отримала від окупації, перераховуючи заводи й пароплави, технології та збудовані театри. Ось тільки зараз ми бачимо, як воюють і винаходять українці. Причому в найважчій ситуації — коли в нас менше бортів, вильотів на добу, танків, снарядів і людей, коли ми були, по суті, в морській блокаді. Скільки МіГ-29 збила РФ за допомогою дронів? Чи вийшло найбільшим у новітній історії стратегічним бомбардуванням вибити нам виробництво САУ, далеких дронів і крилатих ракет? Що там блекаут, мости через Дніпро і тунелі на заході країни? Тепер можна зрозуміти, що саме Україна давала імперії, якої якості людський капітал і чому сотні тисяч жертв і калік, щоб затягнути нас назад.
    Love
    1
    1Kпереглядів
  • #театри #особистості
    Театральним костюмом може бути не лише одяг, але і його відсутність, каже сценограф Богдан Поліщук в інтерв’ю «Українському театру». В Європі це поширена практика, а в Україні оголення в театрі сприймають як провокацію або експеримент.

    У червні в Україні відбулися дві прем’єри з повним оголенням — опера Gaia-2024 від Opera Aperta та фешн-драма «Метод 46» від «Дикого театру» режисера Олекси Гладушевського.

    Гладушевський, який прийшов у театр із кіно, часто використовує цей прийом. Його, як зробити оголеність частиною концепції і не відволікати глядача: https://suspilne.media/culture/1066247-u-vistavi-metod-46-e-povnistu-...
    #театри #особистості Театральним костюмом може бути не лише одяг, але і його відсутність, каже сценограф Богдан Поліщук в інтерв’ю «Українському театру». В Європі це поширена практика, а в Україні оголення в театрі сприймають як провокацію або експеримент. У червні в Україні відбулися дві прем’єри з повним оголенням — опера Gaia-2024 від Opera Aperta та фешн-драма «Метод 46» від «Дикого театру» режисера Олекси Гладушевського. Гладушевський, який прийшов у театр із кіно, часто використовує цей прийом. Його, як зробити оголеність частиною концепції і не відволікати глядача: https://suspilne.media/culture/1066247-u-vistavi-metod-46-e-povnistu-ogoleni-aktori-ak-tilo-bez-odagu-moze-stati-kostumom/?utm_source=copylink&utm_medium=ps
    455переглядів
  • #театри
    🎭 Відійти від заборони. У Харкові працівники державного театру створили незалежну театральну формацію.
    Харків залишається містом, у якому діє формальна заборона на театральні вистави у державних театрах та існують проблеми з фінансуванням роботи закладів. Також Харків щодня зазнає ніщівних російських повітряних атак. Та попри це залишається важливим містом на театральній мапі країни, чиє театральне середовище продовжує динамічно розвиватись.

    Так, 25 липня, у Харкові просто неба відбулася премʼєра нового незалежного театру Open Theater. Його заснував актор та режисер театру Квітки-Основ’яненка (колишній Пушкіна) Віктор Єрмоленко. До своєї команди він покликав інших своїх колег з цього театру.

    Про мотивацію створення, концепцію нового театру та про те, як прикордонному Харкову вдається залишатися театральним осердям країни на рівні з Києвом і Львовом:
    https://life.pravda.com.ua/culture/vidiyti-vid-zaboroni-u-harkovi-pra...
    #театри 🎭 Відійти від заборони. У Харкові працівники державного театру створили незалежну театральну формацію. Харків залишається містом, у якому діє формальна заборона на театральні вистави у державних театрах та існують проблеми з фінансуванням роботи закладів. Також Харків щодня зазнає ніщівних російських повітряних атак. Та попри це залишається важливим містом на театральній мапі країни, чиє театральне середовище продовжує динамічно розвиватись. Так, 25 липня, у Харкові просто неба відбулася премʼєра нового незалежного театру Open Theater. Його заснував актор та режисер театру Квітки-Основ’яненка (колишній Пушкіна) Віктор Єрмоленко. До своєї команди він покликав інших своїх колег з цього театру. Про мотивацію створення, концепцію нового театру та про те, як прикордонному Харкову вдається залишатися театральним осердям країни на рівні з Києвом і Львовом: https://life.pravda.com.ua/culture/vidiyti-vid-zaboroni-u-harkovi-pracivniki-derzhavnogo-teatru-stvorili-nezalezhnu-teatralnu-formaciyu-309542/
    Like
    1
    136переглядів
  • З Днем будівельника вітаю!Нехай робота надихає,З’являються нові будинки,Кінотеатри та хатинки.Живеться в них хай всім чудово,Яскраво, круто та драйвово,То весело, а то – бентежно.Хай всі вам дякують безмежно!Хай доля будує добреТвої життєві дороги,Хай буде міцним здоров'яНа сто із гачечком літ.
    З Днем будівельника вітаю!Нехай робота надихає,З’являються нові будинки,Кінотеатри та хатинки.Живеться в них хай всім чудово,Яскраво, круто та драйвово,То весело, а то – бентежно.Хай всі вам дякують безмежно!Хай доля будує добреТвої життєві дороги,Хай буде міцним здоров'яНа сто із гачечком літ.
    Love
    1
    73переглядів
  • НАновини‼️: Ізраїль – це ж не Європа? «Не відновлювати співпрацю з прихильниками агресії проти України» закликав європейські театри єврокомісар — Politico

    6 червня 2025 року Politico опублікувало інтерв’ю з єврокомісаром з питань культури Ґленном Мікалефом. Він заявив: «Європейські сцени не повинні надавати майданчик тим, хто підтримує цю війну агресії проти України.»

    «Коли у вашій країні відбувається активна культурна діяльність російських артистів, це одразу свідчить про дезінформацію та підготовку акту агресії», — «Це наш власний досвід», — міністр культури України Микола Точицкий.

    «putin — це окремо… ракети і бомби — це окремо, а опера — це окремо, але насправді… у всьому є найпряміший зв’язок», — Євген Лавренчук.

    Ми в НАновини переконані: формальний нейтралітет Ізраїлю у питанні культурного бойкоту сьогодні виглядає аморально. Жодних спеціальних законів для відмови артистам-агресорам немає — діють лише загальні норми: заборона підбурювання до насильства, Основний закон «Гідність людини і свобода», Закон про протидію бойкотам.

    Росія руйнує міста й убиває мирних жителів — сотні сімей у Харкові, Маріуполі, Одесі, Дніпрі та інших містах залишилися без даху над головою. Кожен автобус із біженцями — нагадування, що «нейтралітет» = бездіяльність перед агресором.

    Провідні демократії вже включили культурний бойкот у свій санкційний арсенал. Ізраїль, чия історія сповнена уроків про наслідки пропаганди й безкарності агресора, повинен наслідувати їхній приклад.

    Ми закликаємо ізраїльські театри й концертні зали розробити власні етичні кодекси: не допускати на сцену тих, хто публічно закликає до putinської агресії, включати в контракти зобов’язання не розповсюджувати пропаганду й пам’ятати про реальні жертви — мирні сім’ї всіх національностей.

    Тільки так Ізраїль підтвердить свою роль надійного захисника свободи, прав людини та міжнародної солідарності.

    Читайте повний матеріал на сайті НАновини
    https://nikk.ua/uk/izrail-ce/
    НАновини‼️: Ізраїль – це ж не Європа? «Не відновлювати співпрацю з прихильниками агресії проти України» закликав європейські театри єврокомісар — Politico 6 червня 2025 року Politico опублікувало інтерв’ю з єврокомісаром з питань культури Ґленном Мікалефом. Він заявив: «Європейські сцени не повинні надавати майданчик тим, хто підтримує цю війну агресії проти України.» «Коли у вашій країні відбувається активна культурна діяльність російських артистів, це одразу свідчить про дезінформацію та підготовку акту агресії», — «Це наш власний досвід», — міністр культури України Микола Точицкий. «putin — це окремо… ракети і бомби — це окремо, а опера — це окремо, але насправді… у всьому є найпряміший зв’язок», — Євген Лавренчук. Ми в НАновини переконані: формальний нейтралітет Ізраїлю у питанні культурного бойкоту сьогодні виглядає аморально. Жодних спеціальних законів для відмови артистам-агресорам немає — діють лише загальні норми: заборона підбурювання до насильства, Основний закон «Гідність людини і свобода», Закон про протидію бойкотам. Росія руйнує міста й убиває мирних жителів — сотні сімей у Харкові, Маріуполі, Одесі, Дніпрі та інших містах залишилися без даху над головою. Кожен автобус із біженцями — нагадування, що «нейтралітет» = бездіяльність перед агресором. Провідні демократії вже включили культурний бойкот у свій санкційний арсенал. Ізраїль, чия історія сповнена уроків про наслідки пропаганди й безкарності агресора, повинен наслідувати їхній приклад. Ми закликаємо ізраїльські театри й концертні зали розробити власні етичні кодекси: не допускати на сцену тих, хто публічно закликає до putinської агресії, включати в контракти зобов’язання не розповсюджувати пропаганду й пам’ятати про реальні жертви — мирні сім’ї всіх національностей. Тільки так Ізраїль підтвердить свою роль надійного захисника свободи, прав людини та міжнародної солідарності. Читайте повний матеріал на сайті НАновини https://nikk.ua/uk/izrail-ce/
    NIKK.UA
    Ізраїль – це ж не Європа? "Не відновлювати співпрацю із прихильниками агресії проти України" закликав європейські театри єврокомісар з культури - Politico - Новости Израиля НАновости
    Єврокомісар з питань культури ЄС закликав європейські театри не відновлювати співпрацю з артистами, які підтримують війну проти України, але Ізраїль зберігає нейтралітет. Детальний аналіз культурного протистояння та його вплив на зв'язок Ізраїлю та України у матеріалі - НАновини Новини Ізраїлю
    Like
    1
    996переглядів
  • #театри
    Молодий театр – сучасна класика на Прорізній.
    📍 Адреса: Київ, вул. Прорізна, 17.
    Молодий театр – це більше, ніж культурний заклад. Це місце, де народжується нове театральне слово для Києва. Історія театру почалася 1979 року, коли тут вирішили поєднати сміливість експерименту та любов до класики.

    Затишна зала на Прорізній дарує глядачам особливе відчуття близькості до дії: кожна емоція актора ніби передається напряму. Тут ставлять вистави, що не бояться гострих соціальних тем чи переосмислення канону.

    🎬 Репертуар Молодого театру – це поєднання сучасних українських драматургів, світової класики та авторських постановок молодих режисерів. Театр відомий відкритістю до нового, підтримкою молодих акторів та чесними розмовами з публікою.

    ✨ Це простір для тих, хто шукає живий діалог і справжні емоції. Молодий театр на Прорізній – символ того, що Київ здатен дивувати навіть найвибагливіших театралів.
    #театри Молодий театр – сучасна класика на Прорізній. 📍 Адреса: Київ, вул. Прорізна, 17. Молодий театр – це більше, ніж культурний заклад. Це місце, де народжується нове театральне слово для Києва. Історія театру почалася 1979 року, коли тут вирішили поєднати сміливість експерименту та любов до класики. Затишна зала на Прорізній дарує глядачам особливе відчуття близькості до дії: кожна емоція актора ніби передається напряму. Тут ставлять вистави, що не бояться гострих соціальних тем чи переосмислення канону. 🎬 Репертуар Молодого театру – це поєднання сучасних українських драматургів, світової класики та авторських постановок молодих режисерів. Театр відомий відкритістю до нового, підтримкою молодих акторів та чесними розмовами з публікою. ✨ Це простір для тих, хто шукає живий діалог і справжні емоції. Молодий театр на Прорізній – символ того, що Київ здатен дивувати навіть найвибагливіших театралів.
    Like
    1
    358переглядів
  • В Україні завершено програму «Зимова єПідтримка»
    14,4 мільйона українців отримали по 1 000 гривень для себе та своїх дітей. Найбільше грошей витрачали на комунальні послуги, мобільний зв’язок, кафе, ліки, благодійність, театри та кіно, а також транспорт.
    Переважна більшість заявок була подана через «Дію» - 12 мільйонів, через банки-партнери - 577 тисяч, через «Укрпошту» - 130 тисяч.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    В Україні завершено програму «Зимова єПідтримка» 14,4 мільйона українців отримали по 1 000 гривень для себе та своїх дітей. Найбільше грошей витрачали на комунальні послуги, мобільний зв’язок, кафе, ліки, благодійність, театри та кіно, а також транспорт. Переважна більшість заявок була подана через «Дію» - 12 мільйонів, через банки-партнери - 577 тисяч, через «Укрпошту» - 130 тисяч. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    360переглядів
  • #особистості #театри
    СЬОГОДНІ МИНАЄ 171 РІК ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МАРІЇ КОСТЯНТИНІВНИ ЗАНЬКОВЕЦЬКОЇ , провідної зірки українського театру кінця XIX — початку ХХ століття. Свій шлях на сцені вона розпочала у 1882 році й присвятила їй усе своє життя. За роки творчості Заньковецька зіграла понад 30 ролей, вражаючи глядачів глибиною переживань і майстерністю перевтілення.

    Вона творила разом із титанами української сцени Марком Кропивницьким, Михайлом Старицьким, Миколою Садовським, Панасом Саксаганським та Іваном Карпенком-Карим. Її ім'я стало символом національного театру, сили духу й мистецької відданості.

    "Могутній талант, який зробив би честь найкращій європейській сцені..." так писав про Заньковецьку Симон Петлюра.
    #особистості #театри СЬОГОДНІ МИНАЄ 171 РІК ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МАРІЇ КОСТЯНТИНІВНИ ЗАНЬКОВЕЦЬКОЇ , провідної зірки українського театру кінця XIX — початку ХХ століття. Свій шлях на сцені вона розпочала у 1882 році й присвятила їй усе своє життя. За роки творчості Заньковецька зіграла понад 30 ролей, вражаючи глядачів глибиною переживань і майстерністю перевтілення. Вона творила разом із титанами української сцени Марком Кропивницьким, Михайлом Старицьким, Миколою Садовським, Панасом Саксаганським та Іваном Карпенком-Карим. Її ім'я стало символом національного театру, сили духу й мистецької відданості. "Могутній талант, який зробив би честь найкращій європейській сцені..." так писав про Заньковецьку Симон Петлюра.
    Like
    1
    107переглядів
Більше результатів