#історія #події
17 ГРУДНЯ 2010: ПОСТРІЛ, ЩО НЕ ПРОЛУНАВ, АЛЕ СКОЛИХНУВ СВІТ.
Цього дня у невеликому туніському місті Сіді-Бузід сталася трагедія, яка стала іскрою для наймасштабнішої хвилі протестів у сучасній історії Близького Сходу та Північної Африки — явища, що отримало назву «Арабська весна».

Трагедія Мохаммеда Буазізі

26-річний Мохаммед Буазізі був звичайним вуличним торговцем овочами, який намагався прогодувати свою велику родину. Проте він не мав офіційного дозволу на торгівлю, що робило його постійною мішенню для корумпованої поліції.
Вранці 17 грудня поліцейські вчергове конфіскували його товар і ваги, а за свідченнями очевидців, жінка-офіцер ще й публічно принизила та вдарила його. Спроби Мохаммеда домогтися справедливості в мерії були марними — його навіть не захотіли вислухати. На знак відчаю та протесту проти безправ'я Буазізі облився пальним і підпалив себе прямо перед будівлею місцевої адміністрації.
Його вчинок став символом болю цілого покоління, яке потерпало від безробіття, бідності та диктатури.

Від іскри до полум'я

Звістка про самоспалення Буазізі миттєво поширилася через соціальні мережі. Вже ввечері 17 грудня в Сіді-Бузід почалися перші протести. Люди вийшли на вулиці під гаслами гідності, свободи та боротьби з корупцією.
Протести швидко перетворилися на справжню революцію:
Туніс: Вже за місяць, 14 січня 2011 року, президент Зін аль-Абідін бен Алі, який правив країною 23 роки, був змушений втекти з країни. Ця подія отримала назву «Жасминова революція».
Ефект доміно: Приклад Тунісу надихнув народи інших країн. Масові протести спалахнули в Єгипті (падіння режиму Хосні Мубарака), Лівії (повалення Муаммара Каддафі), Ємені, Бахрейні та Сирії.

Наслідки та сучасність

«Арабська весна» мала неоднозначні результати. У деяких країнах вона призвела до демократичних реформ (Туніс), в інших — до затяжних і кривавих громадянських воєн (Сирія, Лівія, Ємен) та дестабілізації регіону.

Проте 17 грудня 2010 року назавжди залишиться датою, коли звичайна людина своїм відчайдушним кроком змусила мільйони людей повірити, що вони мають силу змінити долю своїх країн і вимагати поваги до своєї гідності.

Основним інтересом Сполучених Штатів є проведення переговорів про швидке припинення військових дій в Україні з метою стабілізації європейських економік, запобігання ненавмисній ескалації або розширенню війни, відновлення стратегічної стабільності з росією, а також забезпечення відновлення України після військових дій, щоб вона могла вижити як життєздатна держава, - цитата зі Стратегії національної безпеки США, яку Трамп підписав в листопаді 2025 року.
🤓 Оцінка ризиків для України від Стратегії Трампа-2025 (у порівнянні з Байденом-2022)
Стратегія та публічні меседжі Трампа вже орієнтовані на якнайшвидше припинення війни, навіть ціною «болючих рішень» для України в його Стратегії наголос – на «стратегічній стабільності з росією», а не на її невідворотній поразці.
Це створює ризик організованого тиску Вашингтона на Київ (і через Європу), щоб погодитися на угоду, яка законсервує частину окупації. Фактичний прецедент такого тиску ми вже бачимо в реальній політиці.
Зниження фокусу США на довгостроковому стримуванні росії в Європі.
Якщо Байденська Стратегія визначала рф як загрозу, яку треба системно стримувати, укріплюючи НАТО, то Трампівська Стратегія більше вказує про «повернення до стабільності з росією» й делегуванні більшої відповідальності Європі.
Трампівська Стратегія визначає менше політичної волі у США до тривалого нарощування сил НАТО у Європі й до великих довгострокових пакетів допомоги Україні, прямо або опосередковано підштовхує Європу до самостійного забезпечення власної безпеки, зокрема через вимогу значно більшого оборонного бюджету й риторику щодо критики європейської політики.
Для України це двояко:
Плюс – Європа змушена нарешті серйозно озброюватися, що може означати більше зброї та виробництва для нас.
Мінус – без жорсткого американського «хребта» в НАТО зростає ризик «втоми від України» й поглиблення поділів усередині ЄС щодо того, як саме закінчувати війну.

https://t.me/Ukraineaboveallelse

❗️У більшості регіонів України запроваджені аварійні відключення електроенергії, — Укренерго

Попередньо оприлюднені графіки знеструмлення у регіонах, де застосовані аварійні відключення, наразі не діють. Енергетики працюють над тим, щоб якнайшвидше відновити стабільне електропостачання

Аварійні відключення будуть скасовані після стабілізації ситуації в енергосистемі.

⏺Російські спецслужби планують розхитати ситуацію всередині України під виглядом нібито «мирних протестів».
За наявною інформацією, ворожі спецслужби можуть готувати низку протестних акцій у великих містах півдня та сходу — Одесі, Дніпрі, Харкові, Миколаєві — а також у Києві.
❗️РФ прагне використати людський біль і вразливість: на матеріальній основі планують залучати переважно жінок, у тому числі матерів наших військовослужбовців — полонених та/або зниклих безвісти. Ворог розраховує, що саме це створить потрібний емоційний фон, забезпечить медійність і спровокує суспільний резонанс.
За задумом Росії, ці заходи мають стати інструментом дестабілізації внутрішньополітичної ситуації та створення тиску на українське військово-політичне керівництво — особливо на тлі активних консультацій України та США щодо умов припинення війни.
🗣Ми маємо чітко усвідомлювати: Росія й надалі намагатиметься бити по найчутливішому — довірі, єдності, родинах наших Захисників та Захисниць. Саме тому важливо зберігати пильність і не дозволити ворогу використати людську трагедію як інструмент інформаційної війни проти України!
🇺🇦 Facebook | Instagram | Х

https://t.me/Ukraineaboveallelse

#історія #події
🌍 Легітимізація Держави — Визнання та Зміна Керівництва ВР.
5 грудня 1991 року стало днем подвійного історичного значення для новонародженої України. Це був момент, коли незалежність, підтверджена всенародним референдумом 1 грудня, отримала вагоме міжнародне визнання та законодавчу стабільність усередині країни.

Хвиля міжнародного визнання

Після того, як 1 грудня 1991 року понад 90% громадян України проголосували за Акт проголошення незалежності, міжнародна спільнота почала активно визнавати новий суверенний суб'єкт. 5 грудня стало кульмінацією цього процесу на початковому етапі.
Саме цього дня незалежність України офіційно визнала низка ключових держав, серед яких:
Аргентина
Болгарія
Болівія
Російська Федерація
Хорватія
Визнання з боку Росії мало особливо важливе значення, оскільки фактично це був юридичний крок, що фіксував остаточний розпад Радянського Союзу та легітимізував нові кордони на міжнародному рівні. Кожна нота про визнання, отримана Україною, закріплювала її статус на світовій арені та відкривала шлях до повноправної дипломатичної діяльності.

Обрання Івана Плюща Головою Верховної Ради

Паралельно з міжнародними процесами відбувалися й важливі зміни в системі влади. 1 грудня 1991 року Леонід Кравчук, який до того обіймав посаду Голови Верховної Ради, був обраний першим Президентом України. Це вимагало негайного переформатування керівництва парламенту, який на той час залишався найвищим законодавчим органом.
5 грудня 1991 року народні депутати проголосували за обрання Івана Степановича Плюща (1941–2014) новим Головою Верховної Ради України. Його обрання забезпечило безперервність роботи законодавчої влади у критичний момент трансформації держави.
Плющ, досвідчений політик, який до того часу був Першим заступником Голови ВР, очолив парламент у період формування основних державних інституцій та прийняття життєво необхідних законів, що регулювали перехід від радянської системи до незалежної демократії. Його робота стала важливою складовою внутрішньої політичної стабілізації, необхідної для того, щоб міжнародне визнання не залишилося лише формальністю, а було підкріплене реальною дієздатністю влади.

Таким чином, 5 грудня 1991 року стало днем, коли Україна зробила впевнений крок до повної міжнародної та внутрішньої легітимізації своєї нової державності.

#історія #особистості
🧠 Інженер розуму: Норберт Вінер — архітектор епохи кібернетики.
26 листопада 1894 року народився Норберт Вінер — американський математик і філософ, постать чий інтелектуальний вплив важко переоцінити. Його вважають засновником кібернетики — науки про управління та зв'язок у живих організмах, машинах та суспільстві. По суті, Вінер був тією людиною, яка вперше навчила нас дивитися на комп'ютери та живі системи через єдину призму інформації та зворотного зв'язку. 📡

Вундеркінд і філософ

Вінер був справжнім вундеркіндом. У віці 11 років він вступив до коледжу Тафтса, а вже у 18 років захистив докторську дисертацію з філософії у Гарварді. Його наукові інтереси були надзвичайно широкі: від математичної логіки та теорії ймовірностей до фізики та фізіології. Його неспокійний і універсальний розум шукав спільні закономірності у, здавалося б, абсолютно різних сферах.

Народження Кібернетики
Ключові ідеї, які призвели до створення кібернетики, сформувалися у Вінера під час Другої світової війни. Він працював над системами керування вогнем для зенітної артилерії, де була необхідна автоматична корекція траєкторії снаряда на основі попередніх помилок — механізм, відомий як зворотний зв'язок (feedback).
Вінер усвідомив, що цей принцип самокорекції, коли система використовує інформацію про свої минулі дії для оптимізації майбутніх, працює не лише у техніці. Він є універсальним:
* У біології: нервова система використовує зворотний зв'язок для координації рухів.
* У техніці: автоматичні регулятори використовують його для стабілізації роботи механізмів.
* У суспільстві: комунікація та управління залежать від обміну інформацією та реакції.

У 1948 році Вінер опублікував свою ключову працю "Кібернетика, або Управління та зв'язок у тварині та машині". У ній він об'єднав ці розрізнені концепції, заклавши основу для розвитку теорії інформації, комп'ютерних наук та системного аналізу. 🤖

Спадщина та філософія

Вінер був не лише видатним ученим, а й глибоким гуманістом. Він першим почав відкрито попереджати людство про етичні ризики та соціальні наслідки розвитку автоматизації та штучного інтелекту. Він закликав учених відповідально ставитися до своїх винаходів, передбачаючи, що машини можуть витіснити людину з багатьох сфер діяльності та навіть ухвалювати рішення.
Його внесок став фундаментом, на якому згодом виросли всі сучасні цифрові технології: від робототехніки до інтернету та Штучного Інтелекту, підтверджуючи його статус провидця та "архітектора епохи розумних машин".

Дві українські АЕС — Хмельницька та Рівненська — понад десять днів працюють у зниженому режимі.
Це відбувається через пошкодження критичної енергопідстанції після ракетного удару. Наразі тривають роботи з відновлення інфраструктури та стабілізації енергосистеми, аби забезпечити безпечну роботу станцій і мінімізувати ризики для енергопостачання.

https://t.me/Ukraineaboveallelse

#події #історії
Кінець Козацької Ери: Чому Катерина II Скасувала Гетьманство (10 Листопада 1764)
Сьогодні ми згадуємо ще один критичний момент у долі України: 10 листопада 1764 року імператриця Катерина II офіційно скасувала інститут гетьманства, ліквідувавши автономний устрій Гетьманщини. Це був останній цвях у домовину української державності, яка функціонувала з часів Богдана Хмельницького.

Чому це сталося саме тоді?

Формально останній гетьман Кирило Розумовський сам подав прохання про відставку, перебуваючи під тиском Петербурга. Однак справжньою причиною було те, що інститут гетьманства вже не вписувався у політичну доктрину Катерини II:
* Централізація влади: Катерина II, як послідовний абсолютист, прагнула уніфікувати управління всією імперією, не терплячи жодних регіональних "вольностей" чи автономних утворень.
* Амбіції Розумовського: Гетьман Кирило Розумовський, попри лояльність, намагався зробити гетьманську владу спадковою та посилити її, що розцінювалося як пряма загроза імперській єдності.
* Політична доцільність: Після успішних воєн і стабілізації ситуації всередині імперії, Петербург вирішив, що потреба в українській автономії як "буфері" остаточно відпала.

Чим замінили Гетьмана?

Указом від 10 листопада 1764 року Катерина II передала всю повноту влади в Гетьманщині Другій Малоросійській колегії. Цей орган, заснований ще Петром I, відновив свою роботу з новою силою:
* Колегію очолив генерал-губернатор Петро Рум'янцев-Задунайський, який отримав фактично диктаторські повноваження.
* Колегія складалася переважно з російських чиновників і діяла як прямий адміністративний апарат Петербурга.
* Головною метою було повне зрівняння України з іншими провінціями імперії (так звана "русифікація управління").

Наслідки для України

Скасування Гетьманства стало початком кінця для української козацької старшини як правлячого класу. Вже через 10 років (1775 р.) Катерина II знищила Запорізьку Січ, а згодом — ввела кріпосне право в Україні, фактично завершивши процес поглинання.

Події 1764 року знаменували перехід від політики поступового обмеження автономії до політики прямої ліквідації українських державних інститутів. З цього моменту Україна остаточно перетворилася на рядову колонію Російської імперії.

🤯ЖАХЛИВИЙ обід для важкопораненого бійця.

Голова Громадської антикорупційної ради при Міноборони та ветеран Юрій Гудименко опублікував у Facebook фото обіду, який нещодавно отримав поранений військовий під час поїздки в евакуаційному поїзді.

«Ось такий обід дали пораненому бійцю на Запорізькому напрямку в евакуаційному поїзді. Не знаєте, на кого витратити кошти – нагодуйте поранених нормально. Боєць – з активу Д7, за факти відповідаю: поранення, три дні стабілізації, поїзд з 10 до 23 години. Мені окремо розповісти, що можна й чого не можна їсти важкопораненим?» – написав Гудименко.

Для порівняння, на другому фото – типовий обід російських солдатів в нашому полоні.
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
#кримінал #корупція

Підтримати УП
Новини Публікації Колонки Інтерв'ю Івенти Подкасти Спецпроєкти Блоги Архів
ДШВ: Українські військові покращили тактичне положення в кількох кварталах Покровська
Катерина Тищенко — 1 листопада, 17:00
ДШВ: Українські військові покращили тактичне положення в кількох кварталах Покровська
операція в Покровську, скріншот відео 7 корпусу ДШВ
8022
7 корпус ДШВ заявляє, що українські військові зуміли покращити тактичне положення у декількох кварталах Покровська Донецької області.

Джерело: 7 корпус швидкого реагування Десантно-штурмових військ ЗСУ в Facebook




Деталі: Як ідеться в повідомленні, станом на 15:00 1 листопада обстановка в Покровську залишається складною та динамічною.

Дослівно: "У результаті успішних контрдій українські військові зуміли покращити тактичне положення у декількох кварталах міста.

Збільшуємо кількість штурмових груп у Покровську, використовуючи диверсифіковані способи переміщення особового складу. Одночасно українські військові працюють над рішеннями щодо блокування логістики ворога з подальшим її перерізанням".


Деталі: 7 корпус ДШВ заявляє, що противника тримають під вогневим контролем, а кількість ліквідованих росіян у Покровську поступово зростає. За останній тиждень у місті знищили 85 окупантів.

Загалом у жовтні у смузі відповідальності 7 корпусу ШР ДШВ українські воїни ліквідували 1320 росіян, ще 646 – "вийшли з ладу".

"Сили оборони провели успішне безпарашутне десантування в районі Покровська. Це була складна операція, що вимагала синхронних дій різних ланок Сил оборони. В умовах безпосередньої загрози з боку ворога потрібно було створити всі умови для безпечності прольоту борту та висадки особового складу. Для успішного виконання завдання у смузі відповідальності 7 корпусу ШР ДШВ були задіяні, зокрема, підрозділи ППО, РЕБ, РЕР та БпС", – йдеться в повідомленні.

Що передувало: Раніше в суботу головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що оточення чи блокування Покровська і Мирнограда Донецької області немає, у Покровську триває комплексна операція зі знищення й витіснення ворога, до якої залучені, зокрема, Сили спецоперацій, СБУ, ГУР.

Передісторія:

1 листопада агентство Reuters з посиланням на джерела написало, що на початку цього тижня до Покровська Донецької області були відправлені спецпризначенці Головного управління розвідки через загострення бойових дій з метою стабілізації ситуації.
Також агентство з посиланням на джерело писало, що операцію очолював очільник ГУР Кирило Буданов.
Співрозмовник УП у воєнній розвідці повідомив, що в Покровську тривають стабілізаційні заходи за участю Головного управління розвідки Міноборони України