У XVII столітті баварські ченці з монастиря Пауланер дотримувалися суворого посту: 40 днів не можна було вживати тверду їжу. Щоб вижити, вони зварили дуже густе й поживне пиво — з високим вмістом солоду, вітамінами групи В і міцністю 8%. Воно заміняло їм сніданок, обід і вечерю. Так з'явилося Paulaner Salvator («Спаситель»), і церква цьому не заперечувала. Американський журналіст Дж. Вілсон вирішив повторити експеримент: 46 днів він пив тільки це пиво (по 4–5 кухлів на день). У підсумку він не втратив сил і здоров'я, схуд на 11 кг і чудово почувався.

НЕДІЛЯ 4-ТА ПІСЛЯ ПАСХИ, ПРО РОЗСЛАБЛЕНОГО У Єрусалимі була купальня Віфезда, де хворі очікували зцілення, коли ангел Господній порушував воду. Той, хто входив першим, ставав здоровим, незалежно від недуги. Одного разу Ісус Христос побачив біля купальні паралізованого чоловіка, який 38 років страждав недугою. Ісус запитав його: «Чи хочеш бути здоровим?» Той відповів, що не має нікого, хто б допоміг йому першим увійти в купальню. Спаситель сказав: «Встань, візьми постіль твою і ходи!» Чоловік одразу одужав і виконав наказ. Це сталося в суботу, що викликало обурення юдеїв. Вони докоряли зціленому за те, що це сталося у суботу. Чоловік пояснив, що зробив це за наказом Того, Хто його зцілив, але не знав, Хто саме. Згодом Ісус зустрів його в храмі й попередив: «Ось ти одужав; не гріши більше, щоб з тобою не сталось чого гіршого». Ця подія нагадує нам про важливість подяки Богові після зцілення. Під час хвороби ми звертаємося до Бога, але після одужання часто забуваємо про Нього. Ця історія закликає не повертатися до гріхів, а виправляти своє життя, слугуючи Господу з чистим серцем. З відривного календаря "З вірою в душі" за 26 квітня. ------------

НЕДІЛЯ 4-ТА ПІСЛЯ ПАСХИ, ПРО РОЗСЛАБЛЕНОГО У Єрусалимі була купальня Віфезда, де хворі очікували зцілення, коли ангел Господній порушував воду. Той, хто входив першим, ставав здоровим, незалежно від недуги. Одного разу Ісус Христос побачив біля купальні паралізованого чоловіка, який 38 років страждав недугою. Ісус запитав його: «Чи хочеш бути здоровим?» Той відповів, що не має нікого, хто б допоміг йому першим увійти в купальню. Спаситель сказав: «Встань, візьми постіль твою і ходи!» Чоловік одразу одужав і виконав наказ. Це сталося в суботу, що викликало обурення юдеїв. Вони докоряли зціленому за те, що це сталося у суботу. Чоловік пояснив, що зробив це за наказом Того, Хто його зцілив, але не знав, Хто саме. Згодом Ісус зустрів його в храмі й попередив: «Ось ти одужав; не гріши більше, щоб з тобою не сталось чого гіршого». Ця подія нагадує нам про важливість подяки Богові після зцілення. Під час хвороби ми звертаємося до Бога, але після одужання часто забуваємо про Нього. Ця історія закликає не повертатися до гріхів, а виправляти своє життя, слугуючи Господу з чистим серцем. З відривного календаря "З вірою в душі" за 26 квітня. ------------

Кажуть, нас створив Бог, — насправді це ми його створили. Створили для того, аби у щось вірити. Нам потрібно обманювати себе. Ми навіть самостверджуємося через інших. Ми переконані, що відхилення від норм — безумство. От тільки саме навіжені щасливі по-справжньому. Ми — візуальне суспільство. Нам простіше сприйняти все органами чуття, а не розумом. Ми завжди за все платимо, і не обов’язково грішми. Ми проживаємо життя в кредит і нівелюємо норми моралі. Заперечуємо чужий світогляд і аналізуємо інших відповідно до власного прототипу. Наше життя — суцільний бульвар! Ми пропагуємо гомосексуалізм, забороняємо суїцид і абсолютно все зводимо до того, як заробляємо на життя. Ми — заручники колової системи: Гроші — Влада — Секс — Соціальність. Ми всі схибили. Створили комфорт, друже, який, не сумнівайся, врешті-решт нас уб’є. Тільки знаєш, у чому проблема? Ці всі речі — віртуальні, а матеріальні — саме час і смерть. Втеча, мій друже, втеча — єдине спасіння! — І як вижити в такому світі? — я вперше звернувся іронічно. — У житті не так багато істин, — цілком серйозно вів далі чоловік. — Ніколи ні до чого не прив’язуйся. Особливо — до іншої людини. Не довіряй людям, ще більше не довіряй собі. Висміюй стереотипи та встановлюй власні правила. Навчись говорити «НІ». Ніколи не піддавайся на провокації. Навчись контролювати емоції. Бо той, хто вміє керувати емоціями, керує життям. Ніколи не реагуй на образи! Відштовхуйся від свого ставлення до події, а не людського вчинку. Його вже не зміниш, а свої уроки із цього завжди можна почерпнути. Не стався до життя надто серйозно, не сковуй себе обов’язками. Менше думай. Більше живи. І головне — ніколи не плануй майбутнє. #уривокзкниги "Тіні наших побачень" І. Байдак #ІванБайдак #Тінінашихпобачень #сучукрліт #сучасналітература #українськалітература #щочитати #саморелакс #саморефлексія #длянатхнення #роздуми #творчість #гроші #релігія #цінності #довіра #віра #вибір #життя #філософія #філософіяжиття

СВЯТО ЖІНОК-МИРОНОСИЦЬ Свято жінок-мироносиць: подвиг любові та вірності. Третя неділя після Пасхи присвячена жінкам-мироносицям - тим, хто, ризикуючи життям, прийшли намастити тіло Ісуса Христа миром. Церква вшановує їх як зразок любові, віри та відданості. Коли Ісуса було розп'ято, більшість учнів розбіглися від страху. Однак біля хреста залишилися Його Мати та інші жінки, які вірно супроводжували Спасителя під час Його земного життя. Серед них були Марія Магдалина, Марія Клеопова, Соломія, Іоанна, Сусанна та інші. Вони перші прийшли до гробу, незважаючи на небезпеку з боку варти та старійшин. Їхня любов до Христа подолала страх. За це вони першими отримали звістку про Його Воскресіння: ангел сповістив їм, а Сам Спаситель явився їм і сказав: «Радуйтеся!». Саме жінки-Мироносиці донесли апостолам радісну новину про перемогу життя над смертю. Церква називає їх «апостолами для апостолів», бо вони першими сповістили світ про Воскресіння Христове. Їхня віра і відданість є прикладом для всіх християн, адже любові віра здатні подолати будь-які перешкоди. З відривного календаря "З вірою в душі" за 26 квітня. ------------

СВЯТО ЖІНОК-МИРОНОСИЦЬ Свято жінок-мироносиць: подвиг любові та вірності. Третя неділя після Пасхи присвячена жінкам-мироносицям - тим, хто, ризикуючи життям, прийшли намастити тіло Ісуса Христа миром. Церква вшановує їх як зразок любові, віри та відданості. Коли Ісуса було розп'ято, більшість учнів розбіглися від страху. Однак біля хреста залишилися Його Мати та інші жінки, які вірно супроводжували Спасителя під час Його земного життя. Серед них були Марія Магдалина, Марія Клеопова, Соломія, Іоанна, Сусанна та інші. Вони перші прийшли до гробу, незважаючи на небезпеку з боку варти та старійшин. Їхня любов до Христа подолала страх. За це вони першими отримали звістку про Його Воскресіння: ангел сповістив їм, а Сам Спаситель явився їм і сказав: «Радуйтеся!». Саме жінки-Мироносиці донесли апостолам радісну новину про перемогу життя над смертю. Церква називає їх «апостолами для апостолів», бо вони першими сповістили світ про Воскресіння Христове. Їхня віра і відданість є прикладом для всіх християн, адже любові віра здатні подолати будь-які перешкоди. З відривного календаря "З вірою в душі" за 26 квітня. ------------

❤️ «Бабуся, сідай!»: українські військові евакуювали 77-річну жінку на наземному роботі, — кадри спасіння Жінку помітили на Лиманському напрямку. Вона йшла по прострілюваній дорозі разом з речами. За справу взялися бійці роти безпілотних наземних систем Cerberus. Щоб не налякати жінку, роботизований комплекс накрили ковдрою із посланням: «Бабуся, сідай!». Вся операція тривала 4 години. Жінка тепер в безпеці, але свій дім вона, на жаль, втратила.

ПАЛАЮТЬ СЕЛА І МІСТА Палають села і міста́, Щоразу ворог атакує, Страшна у ворога мета, До неї він іде-прямує. Страшна у ворога мета, Страшні у ворога всі плани, Про захист просимо Христа, Щораз сильніш ятряться рани. Про захист просимо Христа, Бо тільки нас болять ці рани, Тяжкого ми несем хреста, Це нас боліть не перестане. Тяжкого ми несем хреста, Аби не впасти ми благаєм, Про біль голосять в нас вуста, На допомогу уповаєм. Про біль голосять в нас вуста І кров’ю землю напуваєм, В спільноти світу сліпота, Ми сліпоту ту розганяєм. В спільноти світу сліпота, Ніяк не йде до них прозріння, Горять в нас села і міста́, Благаєм в Господа спасіння. 28.03.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025 ID: 1036647

АНТИПАСХА, АБО ФОМИНА НЕДІЛЯ Перша неділя після Пасхи називається Антипасхою, або Фоминою неділею. Назва означає «замість Пасхи» і символізує пов торення святкування Воскресіння Христового. Цей день завершує Світлу Седмицю і найбільш урочисту частину Пасхального періоду. Подія, якій присвячена Фомина неділя, сталася на восьмий день після Воскресіння. Апостол Фома, не бувши присутнім під час першого явлення Христа учням, засумнівався в Його Воскресінні. Він заявив, що повірить лише тоді, коли доторкнеться до ран Спасителя. Через вісім днів Христос з'явився знову і, повторивши слова Фоми, запросив його торкнутися ран. Це вразило апостола, і він вигукнув: «Господь мій і Бог мій!» Христос, відповідаючи, ублажив тих, хто вірить без чуттєвих доказів: «Блаженні, що не бачили й повірили». Фома став символом боротьби віри із сумнівом. Його поведінка свідчить про щирість пошуку істини, а його визнання підтверджує Божественність Христа. 3 Фоминої неділі в православній традиції поновлюється звершення таїнства Вінчання. Ця неділя нагадує про важливість віри, яка ґрунтується не на чудесах, а на довірі до слова Божого. З відривного календаря "З вірою в душі" за 19 квітня. -----------

АНТИПАСХА, АБО ФОМИНА НЕДІЛЯ Перша неділя після Пасхи називається Антипасхою, або Фоминою неділею. Назва означає «замість Пасхи» і символізує пов торення святкування Воскресіння Христового. Цей день завершує Світлу Седмицю і найбільш урочисту частину Пасхального періоду. Подія, якій присвячена Фомина неділя, сталася на восьмий день після Воскресіння. Апостол Фома, не бувши присутнім під час першого явлення Христа учням, засумнівався в Його Воскресінні. Він заявив, що повірить лише тоді, коли доторкнеться до ран Спасителя. Через вісім днів Христос з'явився знову і, повторивши слова Фоми, запросив його торкнутися ран. Це вразило апостола, і він вигукнув: «Господь мій і Бог мій!» Христос, відповідаючи, ублажив тих, хто вірить без чуттєвих доказів: «Блаженні, що не бачили й повірили». Фома став символом боротьби віри із сумнівом. Його поведінка свідчить про щирість пошуку істини, а його визнання підтверджує Божественність Христа. 3 Фоминої неділі в православній традиції поновлюється звершення таїнства Вінчання. Ця неділя нагадує про важливість віри, яка ґрунтується не на чудесах, а на довірі до слова Божого. З відривного календаря "З вірою в душі" за 19 квітня. -----------