ЯКА РІЗНИЦЯ МІЖ ДІДОМ МИКОЛАЄМ, СВЯТИМ НІКОЛАЄМ, САНТА КЛАУСОМ та ДІДОМ МОРОЗОМ! Сьогоднішній передноворічний Дід Миколай з’явився у слав’ян та у стародавній Україні-Русі ще в дохристиянські часи, коли ніяких святих не було і не могло бути, їх ще не вигадали навіть на Заході. Приходив дідусь Миколай напередодні Коляди, яку святкували у День зимового сонцестояння 20(21,22) грудня(за сьогодняшнім календарем) і сповіщав, що незабаром Коляда, Свято Сонця, Різдво Нового Сонця, Різдво Божича Коляди, початок нового колообігу ЗИМА-ВЕСНА-ЛІТО-ОСІНЬ-ЗИМА. Коло, так наші далекі пращури звали Сонце, було головним у їхньому житті. Приходив у селище дідусь похилого віку у старому кожусі, валянках та шапці, здіймав руки догори та волав – «Ми Коло»(Ми Сонце, Ми колообіг навколо Сонця). Тому й дідуся прозвали Ми-Коло, Миколо, Микола чи Миколай. Коли це ім’я вжилося і стало розповсюдженним, малечу назвали не дорослим суворим ім’ям Микола, а ласкавим – Коля, що означало Сонечко. Тому й чекають і відзначають Миколая тільки перед самою Колядою і не раніш. А ім’я Ніколай походить від грецького ім’я Νικολάι і не має жодного відношення до українського імени Микола(Миколай), як не має відношення західний Святий Ніколай до нашого українського Діда Миколая. Відзначають західного Св. Ніколая 6-го грудня у день його кінчини, а хтось святкує це. І завжди відзначали, навіть тоді, коли різниця між григоріанським та юліанським календарами становила 10, 11, 12, 13 років. А діда Миколая завжди чекали 19-го грудня, напередодні Коляди та Зимового Сонцестояння, бо Коляда це більше астрономічне свято ніж релігійне. Сьогоднішнє співпадіння у старих та нових датах та деякі співпадіння в іменах не мають нічого спільного. Це зовсім різні імена і зовсім різні персонажі. Ласкаве від Ніколая – Нікі, а не Коля. У старій класичній літературі ви ніде не зустріните, щоб Ніколая звали Колею, тільки Нікі. В Америці Ніколая звуть Nicholas, у Німеччині – Nikolaus… До речі Санта Клаус теж до Святих Ніколаєв не має жодного відношення. З’явився він аж у 1931 році, завдяки компанії Coca-Cola, яка вигадала це ім’я для своєї реклами, а вже потім він став святковим персонажом на Християнське Різдво. Легендарний радянський Дід Мороз з’явився взагалі у грудні 1936 року в пику як Санта Клаусу так і Св. Ніколаю для популярізації святкування Нового року наперекір Християнському Різдву, яке відмічали 25 грудня і у радянських календарах ця дата стояла червона, як і інші радянські свята з вихідними. До цього Новий рік у СРСР не святкували, вважаючи його буржуазним пережитком минулого. Приватизування християнською релігією нашого українського сонячного дідуся Миколая є найганебнишим вчинком! Хоча, тільки це в нас вкрали?! P. S. До речі грецьке ім’я Νίκος(Нікос) теж не має відношення ані до Миколая, ані до Ніколая, це зовсім незалежне від них ім’я. © IK http://ik-music.net/

НЕДІЛЕНЬКА ВЕРБОВА Ось за тиждень уже Пасха, Хай зійде́ Господня ласка, Божа ласка хай зійде́ на нас усіх. Хай задзвонять дзво́ни МИРУ, За це Бога молим щиро, ПЕРЕМОГИ шлях до нас щоб вже проліг. Вже неділенька шуткова, Квітне гілочка вербова, Вона сили і здоров’я додає. Ще й душі́ вона торкає, Про Великдень сповіщає, І освяченая гілка легко б’є. Ніжні котитки вербові Ми освячуєм в любові, У надії ПЕРЕМОГУ щоб здобуть, Щоб нам сонце усміхнулось, Мирне небо простягнулось, Що цвіт гине, щоб ніколи більш не чуть. Вже за тиждень Пасха світла, Україна щоб розквітла, А верба біду щоб гнала геть від нас, Щоб у МИРІ ми скупались І без ворога зостались, Аби чорний день наза́вжди вже погас. Хай квітує Україна, Лине мова солов’їна, України без вербиченьки нема. Світло темінь переможе, Нам Всевишній допоможе Й Божа ласка буде за́вжди з усіма. 09.04.2023 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023 ID: 979696

СЛЬОЗИ, БІЛЬ І РУБЦІ Ми – діти неньки-України, Ми – її гордість і краса, Та ворог нищить наші стіни, Із нами плачуть й Небеса. Рясним дощем стікають сльози, Буває - зливою течуть, Ридають з нами й верболози, Як ко́гось з фронту знов везуть. Та й сонце вмилося сльозою, Що стільки цвіту у землі́, Живим верта не кожен з бо́ю, Летять від нас, як журавлі. Свята земля від болю плаче, Бо топчуть рідну вороги, Над нами чорний ворон кряче, Кроваві рі́ки й береги. Пропахло порохом повітря, Та ще й потворами смердить, Червона й чорна вже палітра, Й це дуже нас усіх болить. Пустив сльозу і світ із нами, Та наші більш за все гірчать, Рясніє список іменами – Хто взявся неньку рятувать. Ці імена ми не забудем, Вони у пам’яті й серцях, А ПЕРЕМОГУ ми здобудем, Наш біль карбується в рубцях. 18.02.2023 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023 ID: 974347

ВІНОЧОК З КОЛОСКІВ А я сплету́ віночок з колосків, І соняхи у нього повплітаю, Додам у нього гілки чебреців Ще й пісню про Вкраїну заспіваю. А ще візьму́ колосся цілий сніп, І ніжно до грудей його приту́лю, Щоб більше в нас не бу́ло чорних діб, Молитвою від ворога зату́лю. А душу вишиванка зігріва, Бо поле хлі́бне знову сколоси́ться, Вуста шепочуть золоті слова́, На мирне небо зможу я дивиться. Гойдає вітер ниву золоту, І жайвір пісню голосно заводить, Молю́сь за землю-ненечку святу, Хай мирне сонце на світанку сходить. Стрічки́ розвіє ле́гкий вітерець, Краплинами роси́ буду вмиватись, Молю́ся, щоб прийшов війні кінець, Й від вибухів щоб більше не здригатись. То ж я сплету́ віночок з колосків, Ще й очі в мирне небо я підве́ду, Дзвінкий полине в піднебесся спів, Рукою по землі́ святій прове́ду. 11.09.2022 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ДЯКУЮ, БОЖЕ Я дякую, Боже, за ніч і світанок, За те, що зустріла сьогоднішній ранок, За те, що зберіг мені, Боже, життя Й не бігла ховатись вночі в укриття. Я дякую, Боже, за те, що проснулась, За те, що від вибухів не стрепенулась, За те, що я маю святий, Боже, хліб, За те, що не чую від пострілів дріб. Я дякую, Боже, за квіти барвисті, За те, що краплини водиці п’ю чисті, За те, що не чула я ле́ту ракет І поряд ніде́ не стріляв міномет. Я дякую, Боже, що бачу я сонце, За те, що вціліли і ши́бки й віконце, За те, що я маю і сті́ни і дах, І ве́рвичку можу тримати в руках. Я дякую, Боже, за тво́ю опіку, За всі тво́ї ласки, яких є без ліку, За те, що ти руку мені подаєш, За хліб і до хліба усе, що даєш. Я дякую, Боже, за все, що збагнула, За те, що повітря без диму вдихнула, За те, що до храму я можу піти, За те, що зі мною усюди є ти. 30.07.2022 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022 ID: 954987

СУЦІЛЬНА РАНА (Відповідь на коментар Стефанії Терпеливець до вірша «НЕ НАМІРЕНІ ПРОЩАТИ») Удари нищівні уже усюди, Для ворога це – радість над усе, Від них на кожнім кроці гинуть люди, Біду з собою ворог наш несе. Коли їм край – ніко́му невідомо, Ракети й бомби звідусіль летять, Вже тисячі́ не ве́рнуться додому, Багато з них в сирій землі лежать. Ми стоїмо́ і мусимо триматись, І вибивати ворога з землі́, Важливо – ПЕРЕМОГИ дочекатись В усіх містах й кожнісінькім селі. Щоб мирне сонце нам усім сходило́, На землю щоб не ли́лась наша кров, Щоб те сміття вороже відступило, Аби війні уже кінець прийшов. Але коли це бу́де – ми не знаєм, Нас ворог нищить всюди й звідусіль, Невинну кров на землю проливаєм… Біда і втрати, горе, прикрість, біль. Куди не глянь – скрізь згарища й руїни, Зруйновані і се́ла і міста́, Суцільна рана неньки-України. За що несемо ми цього́ хреста́? 01.07.2022 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022 ID: 952018

НЕНАЧЕ КРОВ’Ю ПОЛЕ ЗАЦВІЛО Неначе кров’ю поле зацвіло́, Точилися бої́ в війну на ньому, Багато цвіту там і полягло Й живими не вернулися додому. Неначе кров’ю поле зацвіло́, Неначе кров’ю поле запалало, Сміття ординське поле це сягло До то́го, аніж сонце наше встало. Неначе кров’ю поле зацвіло́, Земля від болю плаче і сьогодні, Стікала кров героям на чоло Й не чули більше дзвони Великодні. Неначе кров’ю поле зацвіло́, А поряд – хата, спалена ордою, Неначе кров, немов червоне тло, Фарбоване кровавою війною. Неначе кров’ю поле зацвіло́, Нагадує воно страшні події, Там справжнє пекло у той час було́, Його створили кляті лиходії. Неначе кров’ю поле зацвіло́, Розсипались на полі бо́ю маки, І сум, і радість цвітом додало́… І сльози, й біль, й ворожії атаки. Неначе кров’ю поле зацвіло́, Де кожна квітка, мов калюжа кро́ві, Зайшов рашист в Мотижин, в це село, Зізнатися в брудній свої́й любові. Неначе кров’ю поле зацвіло́, Немов вогонь, палахкотить квітками, Мов славний воїн, кожне те стебло, Герой, що ліг, в серцях наза́вжди з нами. 24.06.2022 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ВИСТОЇТЬ Днів за три хотіли Україну взяти Й перемогу сво́ю в раші святкувати, Та зустріли пекло і мішки чорненькі На святій землиці України-неньки. Воїни Вкраїни неньку захищають, У боях за неї го́лови складають, Місяці́, не тижні, вже на полі бо́ю, Бо війна проклята увійшла грозою. Горе сколихнуло неньку-Україну, Знищити хотіло й мову солов’їну, Та Вкраїна мужньо бореться з ордою, Воїни безстрашні стали всі до бо́ю. Всюди градів звуки, звуки канонади, Сіються, як зе́рна, вражі кулепади, Скрізь усе палає, стогне Україна, Постає з красуні спа́лена руїна. Гинуть мирні люди, гинуть наші діти, В бункерах й підвалах мусимо сидіти, Там не світить сонце, там немає неба, Ру́ки у молитві зводимо, як треба. Ворог скаженіє, звірства не зуп́инить, Все упир лютує, геноцид в нас чинить. Ми – незламні духом і Всевишній з нами. Ви́стоїть Вкраїна в битві з ворогами! 25.05.2022 р. © Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022 ID: 948742

І хто б міг подумати, що «Прямий» та «П’ятий» спочатку не покажуть привітання свого сонцесяйного "сивочолого". Ну ви ж в курсі, що ці канали ніяк не належать Порошенку і зовсім до нього не дотичні. Та й і він взагалі ж не олігарх. https://t.me/Ukraineaboveallelse

З НОВИМ РОКОМ З Но́вим роком я всіх вас вітаю. Всім зичу я миру й добра. Здоров’я міцного бажаю Й негоди згорять хай до тла! Хай радість усіх обіймає, Хай серце радіє життю, Нещастя дороги не знає Й не бути у душах сміттю! Хай сонце нам світить яскраво І зорі хай сіють добро. Щоб завжди казали ми :’’БРАВО!!!’’ І бід щоб у нас не було́! Сніжинки в повітрі танцюють Дарують приємную мить. Хай щастя і радість панують. Лиш в мирі бажаю нам жить! 31.12.2015 р. © Copyright: Клавдія Дмитрів, 2016 Свідоцтво про публікацію №116010100044