• #архітектура #історія
    Історія Палацу Шенборнів, який розташований у селі Карпати, Закарпатська область.
    Цей унікальний палац колись був резиденцією та мисливським будинком графів Шенборнів, а з 1946 року перетворився на санаторій "Карпати". Завдяки своїй архітектурі, він є пам'яткою національного значення.

    🔹Замок збудував граф Ервін Фрідріх Шенборн-Бухгайм у 1890—1895 роках. Його оточував величезний сад-дендрарій з рідкісними породами дерев та кущів.
    Вартує зазначити, що палацова каплиця з'явилася на початку ХХ століття, а сам мисливський замок вражає неоромантичним стилем, поєднуючи романські та готичні мотиви.

    🔹Замок прикрашений родовою геральдикою графів Шенборнів та багатим декором. Тут також можна побачити скульптури "Олень" та "Ведмедиця з ведмежатком", які створюють неповторну атмосферу.

    Фото: Oleg Zharii / Олег Жарій, Nadin Proskurina, Wadco2, Сергій Криниця (Haidamac), Ilya (via Wikimedia Commons).
    #архітектура #історія Історія Палацу Шенборнів, який розташований у селі Карпати, Закарпатська область. Цей унікальний палац колись був резиденцією та мисливським будинком графів Шенборнів, а з 1946 року перетворився на санаторій "Карпати". Завдяки своїй архітектурі, він є пам'яткою національного значення. 🔹Замок збудував граф Ервін Фрідріх Шенборн-Бухгайм у 1890—1895 роках. Його оточував величезний сад-дендрарій з рідкісними породами дерев та кущів. Вартує зазначити, що палацова каплиця з'явилася на початку ХХ століття, а сам мисливський замок вражає неоромантичним стилем, поєднуючи романські та готичні мотиви. 🔹Замок прикрашений родовою геральдикою графів Шенборнів та багатим декором. Тут також можна побачити скульптури "Олень" та "Ведмедиця з ведмежатком", які створюють неповторну атмосферу. Фото: Oleg Zharii / Олег Жарій, Nadin Proskurina, Wadco2, Сергій Криниця (Haidamac), Ilya (via Wikimedia Commons).
    Love
    Like
    3
    317переглядів
  • #парки
    Фентезі-парк "Нова Софіївка", Умань.
    Тут можна зустріти Мавку, Хлівника та Блуда, пройтись містком Яцухасі й помедитувати в саду каменів. Відчути атмосферу казкового саду, сфотографувати топіарні скульптури та побачити главу самурайського клану.

    #парки Фентезі-парк "Нова Софіївка", Умань. Тут можна зустріти Мавку, Хлівника та Блуда, пройтись містком Яцухасі й помедитувати в саду каменів. Відчути атмосферу казкового саду, сфотографувати топіарні скульптури та побачити главу самурайського клану.
    Love
    Wow
    3
    241переглядів
  • #скульптури
    У Богодухові презентували інсталяцію «Хрест Миру» — це скульптура Христа, зроблена з 20 тисяч артилерійських мін та снарядів, які зібрали в Харківській області. Статуя вкрита золотом та важить близько тони.

    Хрест закріплений на протитанковому їжаку, що виготовлений із рейок трамвайного депо Харкова.
    #скульптури У Богодухові презентували інсталяцію «Хрест Миру» — це скульптура Христа, зроблена з 20 тисяч артилерійських мін та снарядів, які зібрали в Харківській області. Статуя вкрита золотом та важить близько тони. Хрест закріплений на протитанковому їжаку, що виготовлений із рейок трамвайного депо Харкова.
    Like
    Love
    2
    235переглядів
  • Нові скульптури у Львові! Анімешники зацінять ) 1. Бехеліт (Берсерк) 2. Кінець шляху (Інкарнація безробітнього)
    Нові скульптури у Львові! Анімешники зацінять ) 1. Бехеліт (Берсерк) 2. Кінець шляху (Інкарнація безробітнього)
    Love
    2
    1коментарів 127переглядів
  • #виставки
    Відкриття виставки Поліни Вербицької "Поверхневість".
    5 лютого о 19:00 в Squat 17b відбудеться відкриття виставки Поліни Вербицької "Поверхневість". Вербицька — художниця, скульпторка, засновниця галереї-майстерні "Draft Gallery" та бренду прикрас "Weird Sculpture", які реалістично відтворюють частини людського тіла. Мисткиня створює антропоморфні скульптури, барельєфи, об’єкти із силікону, полімерної глини в стилі гіперреалізму. Виставка "Поверхневість" — частина серії малюнків і живопису останніх років.

    Виставка триватиме до 26 лютого за адресою м. Київ, вул. Терещенківська 17б. Вхід вільний
    #виставки Відкриття виставки Поліни Вербицької "Поверхневість". 5 лютого о 19:00 в Squat 17b відбудеться відкриття виставки Поліни Вербицької "Поверхневість". Вербицька — художниця, скульпторка, засновниця галереї-майстерні "Draft Gallery" та бренду прикрас "Weird Sculpture", які реалістично відтворюють частини людського тіла. Мисткиня створює антропоморфні скульптури, барельєфи, об’єкти із силікону, полімерної глини в стилі гіперреалізму. Виставка "Поверхневість" — частина серії малюнків і живопису останніх років. Виставка триватиме до 26 лютого за адресою м. Київ, вул. Терещенківська 17б. Вхід вільний
    Love
    Like
    4
    280переглядів
  • #архітектура #історія
    Олеський замок – витвір архітектури та історії XIII—XVIII століть, який розташований у мальовничому смт Олесько (Золочівський район Львівської області). Це один з найдавніших замків в Україні, що, ймовірно, побудований одним із синів галицько-волинського князя Юрія Львовича.

    Перші згадки про замок датуються 1327 роком, коли він перейшов у володіння князя Юрія II. З того часу замок пережив ряд історичних етапів, включаючи глибоку реставрацію.

    Сьогодні Олеський замок є музеєм-заповідником, що пропонує унікальну експозицію, де представлені фасади будівлі, замкові портали, а також геральдичні рельєфи з каменю.

    Експозиція замку включає стародавні неглазуровані рамкові кахлі XII століття, українські ікони, портрети видатних особистостей, декоративні композиції та зразки дерев'яної скульптури XVII—XVIII століть.

    📸 Фото: Dalyk Fedya, Сергій Венцеславський, Mykola Swarnyk, Misha Reme, Lestat (Jan Mehlich), Asta, Tomasz Leśniowski.
    #архітектура #історія Олеський замок – витвір архітектури та історії XIII—XVIII століть, який розташований у мальовничому смт Олесько (Золочівський район Львівської області). Це один з найдавніших замків в Україні, що, ймовірно, побудований одним із синів галицько-волинського князя Юрія Львовича. Перші згадки про замок датуються 1327 роком, коли він перейшов у володіння князя Юрія II. З того часу замок пережив ряд історичних етапів, включаючи глибоку реставрацію. Сьогодні Олеський замок є музеєм-заповідником, що пропонує унікальну експозицію, де представлені фасади будівлі, замкові портали, а також геральдичні рельєфи з каменю. Експозиція замку включає стародавні неглазуровані рамкові кахлі XII століття, українські ікони, портрети видатних особистостей, декоративні композиції та зразки дерев'яної скульптури XVII—XVIII століть. 📸 Фото: Dalyk Fedya, Сергій Венцеславський, Mykola Swarnyk, Misha Reme, Lestat (Jan Mehlich), Asta, Tomasz Leśniowski.
    Love
    1
    250переглядів
  • #архітектура #історія
    Палац Вітославських у Чернятині: перлина неоготики на Поділлі.
    У мальовничому селі Чернятин, що у Жмеринському районі Вінницької області, серед зелених пагорбів і старих дерев височіє справжній архітектурний скарб — Палац Вітославських. Ця споруда, виконана в неоготичному стилі, є однією з найяскравіших пам’яток Поділля, що вражає своєю витонченістю, історією та унікальністю. Палац, оточений пейзажним парком, створеним відомим садівником Діонісієм Міклером, переносить відвідувачів у романтичну епоху XIX століття, коли архітектура стала відображенням мрій і прагнень тогочасної еліти.

    Історія створення

    Палац Вітославських з’явився у Чернятині в першій половині XIX століття, хоча деякі джерела стверджують, що перші будівлі на цьому місці могли існувати ще в XVII столітті. Офіційно ж у Реєстрі архітектурних пам’яток України спорудження палацу та прилеглого господарського флігеля датується 1830-ми роками. Цей період збігається з епохою романтизму, коли в Європі набувала популярності неоготика — стиль, що відроджував середньовічні форми з їхньою стрілчастими арками, баштами та декоративними елементами.

    Замовником палацу був польський магнат Ігнатій Вітославський, представник впливового роду Вітославських, який оселився в Чернятині наприкінці XVIII століття. Існує припущення, що автором проєкту міг бути польський архітектор мальтійського походження Генрік Іттар, який навчався в Римі й славився своєю майстерністю. Будівництво відбувалося в кілька етапів: спочатку з’явилося південне крило з романтичною баштою, увінчаною ренесансною короною, а згодом до нього приєднали інші корпуси через аркадну галерею.

    Архітектурні особливості

    Палац Вітославських вражає своєю архітектурною гармонією, що поєднує елементи неоготики з романтичною еклектикою. Двоповерхова будівля з високими стрілчастими вікнами, тонкими вежами та декоративним аттиком на фасадах виглядає водночас велично і витончено. Південне крило прикрашає башта з зубчастою короною, яка нагадує середньовічні замки, а аркадна галерея додає споруді легкості й елегантності.

    Інтер’єри палацу також вражають. У вестибюлі збереглася склепінчаста стеля з ліпними розетками, що нагадують готичні собори, а також герби родини Вітославських. Великий зал прикрашений ліпним карнизом, а кругла вітальня — фризом із гірлянд і маскаронів сатирів. Каміни, кахельні печі та мармурові сходи досі зберігають дух минулих епох, хоча й зазнали впливу часу.

    Перед входом до палацу відвідувачів зустрічають два мармурові леви, які колись тримали в лапах герби Вітославських і Дембовських (рід, з яким Вітославські поріднилися через шлюб). На жаль, ці герби були зруйновані, але скульптури залишаються символом величі маєтку.

    Пейзажний парк

    Не менш вражаючою є територія навколо палацу. Пейзажний парк, спроєктований Діонісієм Міклером, відомим ірландським ботаніком і садівником, колись займав близько 30 гектарів. Він включав фруктовий сад, алеї з кінськими каштанами, сріблясті тополі та численні декоративні елементи — альтанки й павільйони. На жаль, за радянських часів значна частина паркового декору була знищена, але деякі старі дерева, зокрема величезні осокори, досі нагадують про його минулу красу.

    В’їзна брама палацу, збудована з цегли й декорована тесаним пісковиком, була настільки репрезентативною, що коли в XIX столітті поблизу проклали залізницю, потяги зупинялися навпроти неї для висадки поміщиків чи їхніх гостей. Сьогодні збереглися лише масивні пілони воріт, які додають маєтку історичного шарму.

    Сучасність і значення

    Після революції 1917 року палац був націоналізований і розграбований, але, на щастя, не зруйнований. У радянські часи тут розмістили Чернятинський аграрний коледж, який функціонує й досі, виховуючи агрономів, бджолярів і садівників. Незважаючи на зміну призначення, палац зберіг свій зовнішній вигляд і частину внутрішнього оздоблення, що робить його доступним для відвідувачів і туристів.

    У 2006 році в одній із кімнат палацу відкрили невеликий музей, де представлені артефакти кінця XIX — початку XX століття, пов’язані з історією маєтку та його власників. Сьогодні палац Вітославських є пам’яткою архітектури національного значення, що приваблює шанувальників історії та неоготичного стилю.

    Легенди й таємниці

    Палац оповитий численними легендами. Одна з них розповідає про підземні ходи, які, за переказами, з’єднували маєток із навколишніми територіями й навіть могли виводити до річки. Інша легенда пов’язує палац із візитами Олександра Пушкіна, який нібито бував тут у гостях у графа Львова та любив відпочивати в парку під старим дубом. Хоча історичних підтверджень цьому немає, ці історії додають споруді романтичного ореолу.


    Палац у Чернятині є прикладом того, як історична спадщина може співіснувати з сучасністю, зберігаючи свою унікальність і привабливість. Він чекає на тих, хто прагне відкрити для себе незвідані сторінки українського Поділля.
    #архітектура #історія Палац Вітославських у Чернятині: перлина неоготики на Поділлі. У мальовничому селі Чернятин, що у Жмеринському районі Вінницької області, серед зелених пагорбів і старих дерев височіє справжній архітектурний скарб — Палац Вітославських. Ця споруда, виконана в неоготичному стилі, є однією з найяскравіших пам’яток Поділля, що вражає своєю витонченістю, історією та унікальністю. Палац, оточений пейзажним парком, створеним відомим садівником Діонісієм Міклером, переносить відвідувачів у романтичну епоху XIX століття, коли архітектура стала відображенням мрій і прагнень тогочасної еліти. Історія створення Палац Вітославських з’явився у Чернятині в першій половині XIX століття, хоча деякі джерела стверджують, що перші будівлі на цьому місці могли існувати ще в XVII столітті. Офіційно ж у Реєстрі архітектурних пам’яток України спорудження палацу та прилеглого господарського флігеля датується 1830-ми роками. Цей період збігається з епохою романтизму, коли в Європі набувала популярності неоготика — стиль, що відроджував середньовічні форми з їхньою стрілчастими арками, баштами та декоративними елементами. Замовником палацу був польський магнат Ігнатій Вітославський, представник впливового роду Вітославських, який оселився в Чернятині наприкінці XVIII століття. Існує припущення, що автором проєкту міг бути польський архітектор мальтійського походження Генрік Іттар, який навчався в Римі й славився своєю майстерністю. Будівництво відбувалося в кілька етапів: спочатку з’явилося південне крило з романтичною баштою, увінчаною ренесансною короною, а згодом до нього приєднали інші корпуси через аркадну галерею. Архітектурні особливості Палац Вітославських вражає своєю архітектурною гармонією, що поєднує елементи неоготики з романтичною еклектикою. Двоповерхова будівля з високими стрілчастими вікнами, тонкими вежами та декоративним аттиком на фасадах виглядає водночас велично і витончено. Південне крило прикрашає башта з зубчастою короною, яка нагадує середньовічні замки, а аркадна галерея додає споруді легкості й елегантності. Інтер’єри палацу також вражають. У вестибюлі збереглася склепінчаста стеля з ліпними розетками, що нагадують готичні собори, а також герби родини Вітославських. Великий зал прикрашений ліпним карнизом, а кругла вітальня — фризом із гірлянд і маскаронів сатирів. Каміни, кахельні печі та мармурові сходи досі зберігають дух минулих епох, хоча й зазнали впливу часу. Перед входом до палацу відвідувачів зустрічають два мармурові леви, які колись тримали в лапах герби Вітославських і Дембовських (рід, з яким Вітославські поріднилися через шлюб). На жаль, ці герби були зруйновані, але скульптури залишаються символом величі маєтку. Пейзажний парк Не менш вражаючою є територія навколо палацу. Пейзажний парк, спроєктований Діонісієм Міклером, відомим ірландським ботаніком і садівником, колись займав близько 30 гектарів. Він включав фруктовий сад, алеї з кінськими каштанами, сріблясті тополі та численні декоративні елементи — альтанки й павільйони. На жаль, за радянських часів значна частина паркового декору була знищена, але деякі старі дерева, зокрема величезні осокори, досі нагадують про його минулу красу. В’їзна брама палацу, збудована з цегли й декорована тесаним пісковиком, була настільки репрезентативною, що коли в XIX столітті поблизу проклали залізницю, потяги зупинялися навпроти неї для висадки поміщиків чи їхніх гостей. Сьогодні збереглися лише масивні пілони воріт, які додають маєтку історичного шарму. Сучасність і значення Після революції 1917 року палац був націоналізований і розграбований, але, на щастя, не зруйнований. У радянські часи тут розмістили Чернятинський аграрний коледж, який функціонує й досі, виховуючи агрономів, бджолярів і садівників. Незважаючи на зміну призначення, палац зберіг свій зовнішній вигляд і частину внутрішнього оздоблення, що робить його доступним для відвідувачів і туристів. У 2006 році в одній із кімнат палацу відкрили невеликий музей, де представлені артефакти кінця XIX — початку XX століття, пов’язані з історією маєтку та його власників. Сьогодні палац Вітославських є пам’яткою архітектури національного значення, що приваблює шанувальників історії та неоготичного стилю. Легенди й таємниці Палац оповитий численними легендами. Одна з них розповідає про підземні ходи, які, за переказами, з’єднували маєток із навколишніми територіями й навіть могли виводити до річки. Інша легенда пов’язує палац із візитами Олександра Пушкіна, який нібито бував тут у гостях у графа Львова та любив відпочивати в парку під старим дубом. Хоча історичних підтверджень цьому немає, ці історії додають споруді романтичного ореолу. Палац у Чернятині є прикладом того, як історична спадщина може співіснувати з сучасністю, зберігаючи свою унікальність і привабливість. Він чекає на тих, хто прагне відкрити для себе незвідані сторінки українського Поділля.
    Like
    1
    378переглядів
  • #архітектура #історія
    Золочівський замок – шедевр архітектури XVII сторіччя, що зберігся до наших часів практично в ідеальному стані.
    Як і багато інших замків, Золочівський має непросту історію. В різні часи його використовували як фортецю, королівську резиденцію, в’язницю, навчальний заклад. Саме тому архітектура замку поєднує витончені елементи житлових будівель та суто оборонні споруди.

    Ренесансний ансамбль складають Великий житловий палац та Китайський палац – унікальний для України зразок східної архітектури. Обидві будівлі відкриті для відвідувачів, у їх експозиційних залах збереглися унікальні твори живопису, скульптури, меблі, зброя, археологічні експонати.

    Але найбільше оповиті загадками два непримітних камені, що знаходяться в цьому саду. На одному з них висічено готичний текст, що й досі не вдалося розшифрувати, а на другому – зображення тернових вінків, що символізують життя і смерть.

    #архітектура #історія Золочівський замок – шедевр архітектури XVII сторіччя, що зберігся до наших часів практично в ідеальному стані. Як і багато інших замків, Золочівський має непросту історію. В різні часи його використовували як фортецю, королівську резиденцію, в’язницю, навчальний заклад. Саме тому архітектура замку поєднує витончені елементи житлових будівель та суто оборонні споруди. Ренесансний ансамбль складають Великий житловий палац та Китайський палац – унікальний для України зразок східної архітектури. Обидві будівлі відкриті для відвідувачів, у їх експозиційних залах збереглися унікальні твори живопису, скульптури, меблі, зброя, археологічні експонати. Але найбільше оповиті загадками два непримітних камені, що знаходяться в цьому саду. На одному з них висічено готичний текст, що й досі не вдалося розшифрувати, а на другому – зображення тернових вінків, що символізують життя і смерть.
    Like
    Love
    2
    364переглядів 1 Поширень
  • #природа
    Кам'яний ліс Суобуя (Shuobuya Stone Forest) — унікальне природне утворення, розташоване в провінції Сіньцзян, Китай. Цей геологічний феномен є частиною пустельних ландшафтів регіону і вражає своєю незвичайною красою та химерними формами. Формування кам'яного лісу відбувалося протягом мільйонів років під впливом ерозії, вітру та піщаних бур, які вирізьбили з пісковика та інших порід фантастичні скульптури, що нагадують дерева, вежі та різноманітні фігури.

    Геологічне походження

    Кам'яний ліс Суобуя сформувався внаслідок тривалих природних процесів, що почалися ще в мезозойську еру. Основними чинниками його утворення стали:

    Ерозія: Постійний вплив вітру та піску стирали м'які шари порід, залишаючи твердіші структури.

    Кліматичні зміни: Коливання між посушливими та вологими періодами сприяли руйнуванню порід і формуванню унікальних структур.

    Тектонічна активність: Підняття земної кори в регіоні створило умови для утворення високих скельних форм.

    Характеристики

    Кам'яний ліс займає площу кількох квадратних кілометрів і складається з численних скельних утворень, що досягають висоти від кількох метрів до десятків метрів. Деякі з них мають настільки химерні форми, що нагадують скам'янілі дерева, звідки й походить назва "кам'яний ліс". Колір порід варіюється від червонувато-коричневого до сірого, що створює мальовничий контраст із навколишньою пустелею.

    Туристична привабливість

    Кам'яний ліс Суобуя є популярним туристичним об'єктом, який приваблює мандрівників з усього світу. Відвідувачі можуть:

    Пройтися спеціально облаштованими стежками, що дозволяють безпечно оглянути найцікавіші утворення.

    Сфотографувати унікальні пейзажі, особливо на світанку чи заході сонця, коли скелі набувають драматичних відтінків.

    Дізнатися про геологічну історію регіону в місцевих інформаційних центрах.

    Екологічне значення

    Кам'яний ліс Суобуя є не лише геологічною пам'яткою, але й частиною екосистеми пустелі, де мешкають рідкісні види рослин і тварин, адаптовані до суворих умов. Для збереження цього природного дива місцева влада запровадила заходи з обмеження впливу туризму, зокрема контроль кількості відвідувачів і заборону на пошкодження скель.

    Висновок

    Кам'яний ліс Суобуя — це природне диво, яке поєднує в собі геологічну унікальність і естетичну красу. Він є прикладом того, як природа може створювати справжні шедеври протягом тисячоліть. Відвідування цього місця дозволяє не лише насолодитися вражаючими пейзажами, але й глибше зрозуміти складні процеси, що формують нашу планету.
    #природа Кам'яний ліс Суобуя (Shuobuya Stone Forest) — унікальне природне утворення, розташоване в провінції Сіньцзян, Китай. Цей геологічний феномен є частиною пустельних ландшафтів регіону і вражає своєю незвичайною красою та химерними формами. Формування кам'яного лісу відбувалося протягом мільйонів років під впливом ерозії, вітру та піщаних бур, які вирізьбили з пісковика та інших порід фантастичні скульптури, що нагадують дерева, вежі та різноманітні фігури. Геологічне походження Кам'яний ліс Суобуя сформувався внаслідок тривалих природних процесів, що почалися ще в мезозойську еру. Основними чинниками його утворення стали: Ерозія: Постійний вплив вітру та піску стирали м'які шари порід, залишаючи твердіші структури. Кліматичні зміни: Коливання між посушливими та вологими періодами сприяли руйнуванню порід і формуванню унікальних структур. Тектонічна активність: Підняття земної кори в регіоні створило умови для утворення високих скельних форм. Характеристики Кам'яний ліс займає площу кількох квадратних кілометрів і складається з численних скельних утворень, що досягають висоти від кількох метрів до десятків метрів. Деякі з них мають настільки химерні форми, що нагадують скам'янілі дерева, звідки й походить назва "кам'яний ліс". Колір порід варіюється від червонувато-коричневого до сірого, що створює мальовничий контраст із навколишньою пустелею. Туристична привабливість Кам'яний ліс Суобуя є популярним туристичним об'єктом, який приваблює мандрівників з усього світу. Відвідувачі можуть: Пройтися спеціально облаштованими стежками, що дозволяють безпечно оглянути найцікавіші утворення. Сфотографувати унікальні пейзажі, особливо на світанку чи заході сонця, коли скелі набувають драматичних відтінків. Дізнатися про геологічну історію регіону в місцевих інформаційних центрах. Екологічне значення Кам'яний ліс Суобуя є не лише геологічною пам'яткою, але й частиною екосистеми пустелі, де мешкають рідкісні види рослин і тварин, адаптовані до суворих умов. Для збереження цього природного дива місцева влада запровадила заходи з обмеження впливу туризму, зокрема контроль кількості відвідувачів і заборону на пошкодження скель. Висновок Кам'яний ліс Суобуя — це природне диво, яке поєднує в собі геологічну унікальність і естетичну красу. Він є прикладом того, як природа може створювати справжні шедеври протягом тисячоліть. Відвідування цього місця дозволяє не лише насолодитися вражаючими пейзажами, але й глибше зрозуміти складні процеси, що формують нашу планету.
    Love
    Haha
    Wow
    3
    356переглядів 21Відтворень
  • 🫂 Чи помічали у Києві пам’ятник коханню з історією, що заслуговує на екранізацію?

    Цей пам’ятник розповідає дивовижну історію кохання Луїджі Педуто та Мокрини Юрзук. Вони покохали один одного в таборі для примусових робіт в Австрії під час Другої світової війни. Їх розділила війна, але через 60 років вони знову зустрілися, і Луїджі щороку приїжджав до Мокрини в Україну. Пам’ятник зображує їх у момент обіймів, символізуючи силу кохання, яке не змогла зламати ані відстань, ані час.

    Цей монумент став популярним серед молодят, які вірять, що він принесе щастя їхньому шлюбу. Автори скульптури — Олександр Моргацький та Григорій Костюков. Також копія пам’ятника була відкрита в Італії, у рідному місті Луїджі.

    📍 Де?
    Хрещатий парк (Європейська площа) біля Мосту закоханих
    #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news
    🫂 Чи помічали у Києві пам’ятник коханню з історією, що заслуговує на екранізацію? Цей пам’ятник розповідає дивовижну історію кохання Луїджі Педуто та Мокрини Юрзук. Вони покохали один одного в таборі для примусових робіт в Австрії під час Другої світової війни. Їх розділила війна, але через 60 років вони знову зустрілися, і Луїджі щороку приїжджав до Мокрини в Україну. Пам’ятник зображує їх у момент обіймів, символізуючи силу кохання, яке не змогла зламати ані відстань, ані час. Цей монумент став популярним серед молодят, які вірять, що він принесе щастя їхньому шлюбу. Автори скульптури — Олександр Моргацький та Григорій Костюков. Також копія пам’ятника була відкрита в Італії, у рідному місті Луїджі. 📍 Де? Хрещатий парк (Європейська площа) біля Мосту закоханих #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news
    Like
    Love
    2
    129переглядів
Більше результатів