• КВІТИ НА СХОДІ


    А там, на сході, також виростають рослини.

    Серед бетону й тривожних щоденних новацій

    Люди знаходять ознаки життя у долинах.


    Попри руїни тримається стрій декорацій.

    Де пролітають години на кожному зламі,

    Там залишається простір для мрії та праці.


    Навіть під тиском подій не зникає блиск лампи,

    Так зберігає людина це світло роками

    І серед труднощів побут триває з уламків.


    Квіти з'являються попри циклічність обставин.

    Так само й люди тримають властиву їм гідність:

    Не відступають від внутрішніх принципів тями.


    Шлях цей проходить крізь зламані долі, без свідків

    І зберігається в пам'яті напрям в майбутнє

    Без відокремлення коренів на відповідність.


    Сонячні промені не дозволяють забути,

    Що і відновлення може зростати щоденно.

    Так поступово формується сила могутня.


    Люди продовжують далі творити буденність,

    Всупереч зміні умов зберігають суцвіття

    І ця підтримка на сході уже нескінченна.


    Квітнуть там квіти і попри людське лихоліття.


    Мирослав Манюк

    13.06.2026

    КВІТИ НА СХОДІА там, на сході, також виростають рослини.Серед бетону й тривожних щоденних новаційЛюди знаходять ознаки життя у долинах.Попри руїни тримається стрій декорацій.Де пролітають години на кожному зламі,Там залишається простір для мрії та праці.Навіть під тиском подій не зникає блиск лампи,Так зберігає людина це світло рокамиІ серед труднощів побут триває з уламків.Квіти з'являються попри циклічність обставин.Так само й люди тримають властиву їм гідність:Не відступають від внутрішніх принципів тями.Шлях цей проходить крізь зламані долі, без свідківІ зберігається в пам'яті напрям в майбутнєБез відокремлення коренів на відповідність.Сонячні промені не дозволяють забути,Що і відновлення може зростати щоденно.Так поступово формується сила могутня.Люди продовжують далі творити буденність,Всупереч зміні умов зберігають суцвіттяІ ця підтримка на сході уже нескінченна.Квітнуть там квіти і попри людське лихоліття.Мирослав Манюк13.06.2026
    1
    209переглядів
  • НЕБЕСНА СИНЬ, НЕБЕСНА ДАЛЬ


    Небесна синь, небесна даль,

    Але душа у шмаття рветься,

    Війна трива у нас, на жаль...

    Чи доля нам ще усміхне́ться?


    Небесна синь, небесна даль,

    Усі небеснії простори,

    Суцільний сум, і біль, й печаль,

    Журба і смуток, сльо́зи й горе.


    Небесна синь, небесна даль,

    Вдивляюсь в це, а серце плаче,

    Кладем благання на вівтар,

    Слізьми́ і голосом тремтячим.


    Небесна синь, небесна даль,

    Молитва лине крізь руїни,

    В надії — хоч на крихту скаль,

    Що світло проросте з глиби́ни.


    Небесна синь, небесна даль,

    Де журавлі летять у вирій,

    А ми — в обіймах чорних хмар,

    Та серце б'ється ще у вірі.


    Небесна синь, небесна даль,

    Неначе спогад мами й дому,

    Несемо тишу крізь печаль,

    І біль — як хрест, як кару злому.


    01.11.2025 р.


    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025

    ID: 1050617

    НЕБЕСНА СИНЬ, НЕБЕСНА ДАЛЬНебесна синь, небесна даль,Але душа у шмаття рветься,Війна трива у нас, на жаль...Чи доля нам ще усміхне́ться?Небесна синь, небесна даль,Усі небеснії простори,Суцільний сум, і біль, й печаль,Журба і смуток, сльо́зи й горе.Небесна синь, небесна даль,Вдивляюсь в це, а серце плаче,Кладем благання на вівтар,Слізьми́ і голосом тремтячим.Небесна синь, небесна даль,Молитва лине крізь руїни,В надії — хоч на крихту скаль,Що світло проросте з глиби́ни.Небесна синь, небесна даль,Де журавлі летять у вирій,А ми — в обіймах чорних хмар,Та серце б'ється ще у вірі.Небесна синь, небесна даль,Неначе спогад мами й дому,Несемо тишу крізь печаль,І біль — як хрест, як кару злому.01.11.2025 р.©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025ID: 1050617
    105переглядів
  • ❗️Іноземний тренер працюватиме з жіночою збірною України з біатлону


    🔥 Президент Федерації біатлону України Іван Крулько провів успішні перемовини щодо призначення іноземного фахівця.


    🇺🇦 Ряди тренерського штабу жіночої збірної України поповнив фінський спеціаліст – Вілле Юхані Маунуксела.


    👀Попереднім місцем роботи Вілле стала жіноча збірна Фінляндії з лижних гонок.


    🔝 Президія ФБУ дала зелене світло та затвердила рішення, тож Вілле розпочне новий етап в українській команді вже 15 червня.


    👉 Маунуксела не просто допомагатиме тренерці Оксані Хвостенко, а ще й відповідатиме за лижний хід, фізичну підготовку і відновлення спортсменок.

    #спорт  @sports  @всіх #Український_спорт  #Ukrainian_sport  #спорт_sports 

    #brovarysport  @brovarysport  @читачі @топові_прихильникиВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

    ❗️Іноземний тренер працюватиме з жіночою збірною України з біатлону🔥 Президент Федерації біатлону України Іван Крулько провів успішні перемовини щодо призначення іноземного фахівця.🇺🇦 Ряди тренерського штабу жіночої збірної України поповнив фінський спеціаліст – Вілле Юхані Маунуксела.👀Попереднім місцем роботи Вілле стала жіноча збірна Фінляндії з лижних гонок.🔝 Президія ФБУ дала зелене світло та затвердила рішення, тож Вілле розпочне новий етап в українській команді вже 15 червня.👉 Маунуксела не просто допомагатиме тренерці Оксані Хвостенко, а ще й відповідатиме за лижний хід, фізичну підготовку і відновлення спортсменок.#спорт  @sports  @всіх #Український_спорт  #Ukrainian_sport  #спорт_sports #brovarysport  @brovarysport  @читачі @топові_прихильникиВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    125переглядів
  • 🕯 Життя 23-річного Дмитра Павелка відібрала рф14 травня 2026 року, ударивши ракетою по житловому будинку в Києві


    У ту мить Дмитро спускався сходами, він опинився під завалами між третім і четвертим поверхами.


    Дмитро народився у Полтаві 8 липня 2002 року. Навчався у ліцеї № 3, закінчив художню академію, малював картини. У Полтавському кооперативному технікумі здобув фах товарознавця. Також навчався на факультеті журналістики та іноземної мови Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка.


    Жив у Києві. Працював на Новій пошті оператором відділення №257. Розвивав свій талант, був дреґ-артистом, мав творче імʼя Діва Містик, виступав у клубі «Portum».


    «Син був дуже світлою, позитивною дитиною. Страшенно любив малювати, збирав колекцію ляльок Монстр Хай, з них і почалась його любов до творчості й перевтілення. Дмитро шив їм костюми. Свої сценічні образи син створював власноруч», – розповіла мама Тетяна.


    У Дмитра залишились мама Тетяна і тато Сергій.

    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни

    🕯 Життя 23-річного Дмитра Павелка відібрала рф14 травня 2026 року, ударивши ракетою по житловому будинку в КиєвіУ ту мить Дмитро спускався сходами, він опинився під завалами між третім і четвертим поверхами.Дмитро народився у Полтаві 8 липня 2002 року. Навчався у ліцеї № 3, закінчив художню академію, малював картини. У Полтавському кооперативному технікумі здобув фах товарознавця. Також навчався на факультеті журналістики та іноземної мови Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка.Жив у Києві. Працював на Новій пошті оператором відділення №257. Розвивав свій талант, був дреґ-артистом, мав творче імʼя Діва Містик, виступав у клубі «Portum».«Син був дуже світлою, позитивною дитиною. Страшенно любив малювати, збирав колекцію ляльок Монстр Хай, з них і почалась його любов до творчості й перевтілення. Дмитро шив їм костюми. Свої сценічні образи син створював власноруч», – розповіла мама Тетяна.У Дмитра залишились мама Тетяна і тато Сергій.#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни
    229переглядів
  • Українська легкоатлетка Марина Бех-Романчук опублікувала зворушливий допис у соціальних мережах, присвячений своїй маленькій доньці Соні.


    📸 На світлинах спортсменка позує разом із Сонею серед квітів. Публікація швидко зібрала тисячі вподобань і сотні коментарів від підписників.


    ❤️ У своєму зверненні Марина подякувала доньці за те, що та з’явилася в її житті у складний період: «Щастя виглядає так і тільки так. Ця дівчинка прийшла тоді, коли я не бачила сенсу цього життя, коли темряви було так багато, що я забула, як виглядає світло. І тут вона. Я завжди буду дякувати тобі за те, що ти врятувала мене, за те, що обрала мене, за те, що зруйнувала всю пітьму і подарувала стільки щастя й світла. Ти моя безмежна любов», – написала Бех-Романчук.


    ⚠️ Нагадаємо, останній рік став одним із найскладніших у кар'єрі української спортсменки. У 2025 році Марину Бех-Романчук тимчасово відсторонили від змагань через допінгову справу, після чого вона отримала тривалу дискваліфікацію. Сама легкоатлетка неодноразово заявляла, що не погоджується зі звинуваченнями та продовжує боротися за своє ім’я.


    💬 Серед коментарів під новою публікацією: «Діти знають найкращий час, коли обрати нас», «Неймовірні», «Стільки світла в одному фото» та «Щастя вашій родині».

    #спорт #спорт_sports #brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #world_sport #athletics #Легка_атлетика ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА:

    https://t.me/brovarysport

    Українська легкоатлетка Марина Бех-Романчук опублікувала зворушливий допис у соціальних мережах, присвячений своїй маленькій доньці Соні.📸 На світлинах спортсменка позує разом із Сонею серед квітів. Публікація швидко зібрала тисячі вподобань і сотні коментарів від підписників.❤️ У своєму зверненні Марина подякувала доньці за те, що та з’явилася в її житті у складний період: «Щастя виглядає так і тільки так. Ця дівчинка прийшла тоді, коли я не бачила сенсу цього життя, коли темряви було так багато, що я забула, як виглядає світло. І тут вона. Я завжди буду дякувати тобі за те, що ти врятувала мене, за те, що обрала мене, за те, що зруйнувала всю пітьму і подарувала стільки щастя й світла. Ти моя безмежна любов», – написала Бех-Романчук.⚠️ Нагадаємо, останній рік став одним із найскладніших у кар'єрі української спортсменки. У 2025 році Марину Бех-Романчук тимчасово відсторонили від змагань через допінгову справу, після чого вона отримала тривалу дискваліфікацію. Сама легкоатлетка неодноразово заявляла, що не погоджується зі звинуваченнями та продовжує боротися за своє ім’я.💬 Серед коментарів під новою публікацією: «Діти знають найкращий час, коли обрати нас», «Неймовірні», «Стільки світла в одному фото» та «Щастя вашій родині».#спорт #спорт_sports #brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #world_sport #athletics #Легка_атлетика ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА:https://t.me/brovarysport
    329переглядів
  • В ТВОЇХ ДОЛОНЯХ НАША ДОЛЯ


    Ми жити хочемо, Всевишній,

    То ж відверни від нас потвор,

    Благаєм спо́кою і тиші,

    Хай не повт́ориться терор.


    Дай сили нам пройти крізь терни,

    Щоб сонце стерло попіл зла,

    Хай віра в серце знов пове́рне

    Ті дні, де радість розцвіла.


    Омий сльозою наші рани,

    Вгамуй всю лють чужих стихій,

    Розбий невидимі кайдани,

    Додай в життя нових надій.


    Хай слово правди не згасає,

    Бо в нім – і захист, і закон,

    Твій щит нас в горі захищає

    Від тих, хто сіє муку й скон.


    Вдихни у душу міць залізну,

    Щоб дух ніко́ли не змілів,

    Оберігай мою́ Вітчизну

    Від хижих поглядів й вогнів.


    Пролий свій світ на кожну хату,

    Де мати молиться в пітьмі́,

    Не дай ніко́му занепасти

    В холодній лютій метушні.


    З’єднай серця́ в єдину волю,

    Щоб дух свободи не погас,

    Даруй нам кращу світлу долю

    У цей важкий буремний час.


    Тримай наш край в свої́й долоні,

    Коли здригається земля,

    Будь поруч в кожній обороні,

    Де смерть чатує у полях.


    Відчуй наш біль, почуй благання,

    Спини нещадний плин ночей,

    Хай при́йде ранок сподівання

    Для втомлених від сліз очей.


    Наповни миром наші груди,

    Щоб страх не висушив життя,

    Хай стійкість скелею прибуде

    І змі́цнить наше майбуття.


    Не дай зламатись під вітрами,

    Тримай наш дух у чистоті,

    Будь вічним світлом перед нами

    На терням встеленій путі.


    В Твої́х долонях наша доля

    І сві́чі наших всіх життів,

    На все Твоя́, Всевишній, воля…

    Цілком вже ірод озвірів.


    Дай сили витримать терпіння,

    Де з терня виросте трава,

    І Сво́їм праведним сумлінням

    Почуй наш біль й усі слова́.


    14.04.2026 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026

    ID:  1060832

    В ТВОЇХ ДОЛОНЯХ НАША ДОЛЯМи жити хочемо, Всевишній,То ж відверни від нас потвор,Благаєм спо́кою і тиші,Хай не повт́ориться терор.Дай сили нам пройти крізь терни,Щоб сонце стерло попіл зла,Хай віра в серце знов пове́рнеТі дні, де радість розцвіла.Омий сльозою наші рани,Вгамуй всю лють чужих стихій,Розбий невидимі кайдани,Додай в життя нових надій.Хай слово правди не згасає,Бо в нім – і захист, і закон,Твій щит нас в горі захищаєВід тих, хто сіє муку й скон.Вдихни у душу міць залізну,Щоб дух ніко́ли не змілів,Оберігай мою́ ВітчизнуВід хижих поглядів й вогнів.Пролий свій світ на кожну хату,Де мати молиться в пітьмі́,Не дай ніко́му занепастиВ холодній лютій метушні.З’єднай серця́ в єдину волю,Щоб дух свободи не погас,Даруй нам кращу світлу долюУ цей важкий буремний час.Тримай наш край в свої́й долоні,Коли здригається земля,Будь поруч в кожній обороні,Де смерть чатує у полях.Відчуй наш біль, почуй благання,Спини нещадний плин ночей,Хай при́йде ранок сподіванняДля втомлених від сліз очей.Наповни миром наші груди,Щоб страх не висушив життя,Хай стійкість скелею прибудеІ змі́цнить наше майбуття.Не дай зламатись під вітрами,Тримай наш дух у чистоті,Будь вічним світлом перед намиНа терням встеленій путі.В Твої́х долонях наша доляІ сві́чі наших всіх життів,На все Твоя́, Всевишній, воля…Цілком вже ірод озвірів.Дай сили витримать терпіння,Де з терня виросте трава,І Сво́їм праведним сумліннямПочуй наш біль й усі слова́.14.04.2026 р.©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026ID:  1060832
    293переглядів
  • Льодовикові річки Аляски

    Вони відомі своєю неймовірною чіткістю та бірюзовим відтінком завдяки тонкій породі, яка розсіює світло.

    Льодовикові річки Аляски Вони відомі своєю неймовірною чіткістю та бірюзовим відтінком завдяки тонкій породі, яка розсіює світло.
    1
    101переглядів 9Відтворень
  • Чи знаєте ви, що перші трактування Таро у Європі були... віршованими?

    У XVI–XVIII століттях у Франції та Італії існувала дивовижна світська гра — Tarocchi Appropriati (Привласнені Таро).


    Аристократи та поети збиралися в залах, витягували карти Старших Арканів і прямо на ходу складали віршовані алегорії. Через поезію вони описували характер людини, її таємниці, долю та давали магічні поради.


    Поетичне слово налаштовує наше Его набагато глибше, ніж сухі лекції. Воно розмовляє напряму з підсвідомістю.


    Я повертаю цю давню традицію.

    Кожен мій допис у цьому блозі буде не просто розбором карти, а віршем-кодом, який я дістаю з потоку Марсельської системи.


    Ці рядки не про майбутнє «колись-потім». Вони працюють як маніфест і захист «тут і зараз».


    Починаю з Аркана XIX — Сонце (Le Soleil).


    У Марсельській традиції це карта абсолютного миру, чистої радості та безпеки, де двоє дітей граються під захистом міцного муру.


    Ловіть цей ритм. Впустіть його в себе:


    Аркан XIX. Сонце (Le Soleil)


    Світло торкається м’яко очей і плечей,

    День розгортає свій золотий сувій.

    Час залишає у минулому тіні ночей,

    Ми повертаємось до ковчегу мрій.


    Дивись на карту двох малих дітей,

    Радість тримай у серці ідей,

    Сонце є початком втілення мрій,

    Мир пульсує у крові надій.


    Будуємо мур — цеглинка до цеглинки,

    Простір Світла від падаючого зла,

    Марсельський малюнок спрямовує вись,

    Світло панує у наших краях.


    Нехай цей перший вірш-код стане вашим особистим щитом від будь-якого зла та увімкне внутрішнє світло.


    До зустрічі біля ковчегу мрій.

    Підписуйтесь, попереду ще 21 таємничий Аркан.


    Напишіть у коментарях, як вам такий формат? І яка карта Марсельського Таро ваша улюблена?

    Чи знаєте ви, що перші трактування Таро у Європі були... віршованими?У XVI–XVIII століттях у Франції та Італії існувала дивовижна світська гра — Tarocchi Appropriati (Привласнені Таро). Аристократи та поети збиралися в залах, витягували карти Старших Арканів і прямо на ходу складали віршовані алегорії. Через поезію вони описували характер людини, її таємниці, долю та давали магічні поради.Поетичне слово налаштовує наше Его набагато глибше, ніж сухі лекції. Воно розмовляє напряму з підсвідомістю.Я повертаю цю давню традицію. Кожен мій допис у цьому блозі буде не просто розбором карти, а віршем-кодом, який я дістаю з потоку Марсельської системи. Ці рядки не про майбутнє «колись-потім». Вони працюють як маніфест і захист «тут і зараз».Починаю з Аркана XIX — Сонце (Le Soleil). У Марсельській традиції це карта абсолютного миру, чистої радості та безпеки, де двоє дітей граються під захистом міцного муру.Ловіть цей ритм. Впустіть його в себе:Аркан XIX. Сонце (Le Soleil)Світло торкається м’яко очей і плечей,День розгортає свій золотий сувій.Час залишає у минулому тіні ночей,Ми повертаємось до ковчегу мрій.Дивись на карту двох малих дітей,Радість тримай у серці ідей,Сонце є початком втілення мрій,Мир пульсує у крові надій.Будуємо мур — цеглинка до цеглинки,Простір Світла від падаючого зла,Марсельський малюнок спрямовує вись,Світло панує у наших краях.Нехай цей перший вірш-код стане вашим особистим щитом від будь-якого зла та увімкне внутрішнє світло.До зустрічі біля ковчегу мрій. Підписуйтесь, попереду ще 21 таємничий Аркан.Напишіть у коментарях, як вам такий формат? І яка карта Марсельського Таро ваша улюблена?
    368переглядів
  • #МійПереклад #TameImpala

    Ранкове світло набуває блакиті, дивне відчуття
    Ніч майже закінчилася, а я досі не знаю, де ти
    Тіні, так, вони роблять мене гарним, наче кінозірку
    У денному світлі я почуваюся, наче Дракула

    Зрештою, я сподіваюся, що ми будемо з тобою
    у темряві, я ніколи не покину тебе
    Ти ніколи не побачиш мене при денному світлі
    Вже занадто пізно, час настав

    Я ось-ось зламаюся, я біжу назад у темряву
    Тепер я — пан Харизма, клятий Пабло Ескобар
    Мої друзі кажуть: «Замовкни, Кевіне, просто сідай у машину»
    Я просто хочу бути саме там, де ти

    Зрештою, я сподіваюся, що ми будемо з тобою
    у темряві, я ніколи не покину тебе
    Ми обидва знали, що цей момент настане
    і ось ми тут

    Тікай від сонця як Дракула
    Хіба ж не вражаюче видовище?

    Прошу тебе, ти хоч розумієш, які це може мати наслідки?
    Адже я мрію про тебе уві сні
    Чи зможеш ти колись покохати когось такого, як я, як я?

    Зрештою, я сподіваюся, що ми будемо з тобою
    у темряві, я ніколи не покину тебе
    Ми обидва знали, що цей момент настане
    і ось ми тут

    Тікай від сонця як Дракула
    Хіба ж не вражаюче видовище?
    #МійПереклад #TameImpala Ранкове світло набуває блакиті, дивне відчуття Ніч майже закінчилася, а я досі не знаю, де ти Тіні, так, вони роблять мене гарним, наче кінозірку У денному світлі я почуваюся, наче Дракула Зрештою, я сподіваюся, що ми будемо з тобою у темряві, я ніколи не покину тебе Ти ніколи не побачиш мене при денному світлі Вже занадто пізно, час настав Я ось-ось зламаюся, я біжу назад у темряву Тепер я — пан Харизма, клятий Пабло Ескобар Мої друзі кажуть: «Замовкни, Кевіне, просто сідай у машину» Я просто хочу бути саме там, де ти Зрештою, я сподіваюся, що ми будемо з тобою у темряві, я ніколи не покину тебе Ми обидва знали, що цей момент настане і ось ми тут Тікай від сонця як Дракула Хіба ж не вражаюче видовище? Прошу тебе, ти хоч розумієш, які це може мати наслідки? Адже я мрію про тебе уві сні Чи зможеш ти колись покохати когось такого, як я, як я? Зрештою, я сподіваюся, що ми будемо з тобою у темряві, я ніколи не покину тебе Ми обидва знали, що цей момент настане і ось ми тут Тікай від сонця як Дракула Хіба ж не вражаюче видовище?
    Tame Impala - Dracula
    293переглядів Відтворень
  • 🕯️ 18-річну українську журналістку викрали в окупованому Мелітополі. Тепер Росія ховає її за ґратами на 14 років

    Її звати Яна Суворова.

    Коли її викрали в окупованому Мелітополі, їй було лише 18 років.

    Вік, у якому люди зазвичай вступають до університету, мріють про майбутнє, будують перші дорослі плани й вірять, що життя тільки починається.

    Але російська окупаційна система вирішила інакше.

    Після закритого, показового “суду” Яну засудили до 14 років ув’язнення за сфабрикованими звинуваченнями в “тероризмі” та “державній зраді”.

    Її справу засекретили.
    Її ім’я зникло зі списків на обмін.
    Її намагаються стерти з публічного простору.

    Яна описувала умови утримання так:

    “У камері холодно. Бігають щури. Світло не вимикають ніколи.”

    Це не правосуддя.

    Це повільне знищення людини.

    Її хлопець розповідав, що після переведення до Донецька стан Яни різко погіршився. Її тримали разом із дівчатами, які намагалися накласти на себе руки. Психологічний тиск був постійним.

    І Яна — не єдина.

    Росія системно перетворює українських журналістів на “терористів”, щоб не включати їх до обмінів. Так цивільних людей ховають за вигаданими статтями, засекреченими справами й десятками років вироків.

    Це нова форма заручництва.

    Не просто посадити людину.
    А зробити так, ніби її не існує.
    Не підтверджувати утримання.
    Не давати зв’язку.
    Не включати в обміни.
    Не дозволити світу побачити обличчя полоненого.

    До 2025 року російські суди вже сфабрикували справи про “тероризм” проти журналістів RIA-Південь. Вироки — від 14 до 16 років.

    Один із тих, кому вдалося вийти, Марк Калюш, підтвердив: у російських місцях утримання застосовували системні катування.

    Громадянський журналіст Євген Ільченко документував життя під окупацією.

    Його викрали в липні 2022 року. Катували, імітували розстріл, змусили знятися в постановочному “зізнанні” в тероризмі, а потім відправили на примусові роботи — копати окопи біля лінії фронту.

    Його справа стала однією з найжахливіших: журналіста викрали, катували й фактично примусили до рабської праці.

    Зараз Євгена утримують у таганрозькому СІЗО — під постійним світлом і в нелюдських умовах.

    Владислав Гершон — 15 років.
    Георгій Левченко — 16 років.
    Звинувачення: “участь у терористичній організації”.
    “Докази”: активність у Telegram.

    Журналістку Анастасію Глухівську тримають без зв’язку із зовнішнім світом. Росія відмовляється навіть підтверджувати факт її утримання.

    А українську журналістку Вікторію Рощину закатували до смерті в кізелівському СІЗО.

    Це не окремі випадки.

    Це система.

    Росія сьогодні утримує у в’язницях десятки журналістів. Серед них — багато українців. Їх карають не за злочини, а за професію. За слово. За фото. За повідомлення. За Telegram-дописи. За спробу показати правду про окупацію.

    Російські “антитерористичні” закони стали зброєю проти цивільних.

    Вони позбавляють людей правового захисту.
    Блокують обміни.
    Дають можливість ховати журналістів у тюрмах на десятиліття.

    А без окремого механізму повернення цивільних ці вироки можуть фактично стати довічним ув’язненням.

    Ми маємо називати їхні імена.

    Яна Суворова.
    Євген Ільченко.
    Владислав Гершон.
    Георгій Левченко.
    Анастасія Глухівська.
    Вікторія Рощина.
    І всі українські журналісти, яких Росія намагається сховати від світу.

    Бо мовчання — саме те, на що розраховує окупант.

    Коли журналіста називають “терористом” за правду, це означає лише одне: правда для диктатури небезпечніша за зброю.

    І поки вони в неволі, ми не маємо права звикати.

    Не маємо права мовчати.
    Не маємо права забувати.

    Свободу українським журналістам.
    Свободу всім цивільним заручникам Росії.
    Свободу Україні. 🇺🇦

    #ЯнаСуворова #СвободуЖурналістам #УкраїнськіЖурналісти #ПолоненіЦивільні #РосіяТерорист #FreeUkrainianJournalists #StandWithUkraine #СвободуУкраїнцям
    🕯️ 18-річну українську журналістку викрали в окупованому Мелітополі. Тепер Росія ховає її за ґратами на 14 років Її звати Яна Суворова. Коли її викрали в окупованому Мелітополі, їй було лише 18 років. Вік, у якому люди зазвичай вступають до університету, мріють про майбутнє, будують перші дорослі плани й вірять, що життя тільки починається. Але російська окупаційна система вирішила інакше. Після закритого, показового “суду” Яну засудили до 14 років ув’язнення за сфабрикованими звинуваченнями в “тероризмі” та “державній зраді”. Її справу засекретили. Її ім’я зникло зі списків на обмін. Її намагаються стерти з публічного простору. Яна описувала умови утримання так: “У камері холодно. Бігають щури. Світло не вимикають ніколи.” Це не правосуддя. Це повільне знищення людини. Її хлопець розповідав, що після переведення до Донецька стан Яни різко погіршився. Її тримали разом із дівчатами, які намагалися накласти на себе руки. Психологічний тиск був постійним. І Яна — не єдина. Росія системно перетворює українських журналістів на “терористів”, щоб не включати їх до обмінів. Так цивільних людей ховають за вигаданими статтями, засекреченими справами й десятками років вироків. Це нова форма заручництва. Не просто посадити людину. А зробити так, ніби її не існує. Не підтверджувати утримання. Не давати зв’язку. Не включати в обміни. Не дозволити світу побачити обличчя полоненого. До 2025 року російські суди вже сфабрикували справи про “тероризм” проти журналістів RIA-Південь. Вироки — від 14 до 16 років. Один із тих, кому вдалося вийти, Марк Калюш, підтвердив: у російських місцях утримання застосовували системні катування. Громадянський журналіст Євген Ільченко документував життя під окупацією. Його викрали в липні 2022 року. Катували, імітували розстріл, змусили знятися в постановочному “зізнанні” в тероризмі, а потім відправили на примусові роботи — копати окопи біля лінії фронту. Його справа стала однією з найжахливіших: журналіста викрали, катували й фактично примусили до рабської праці. Зараз Євгена утримують у таганрозькому СІЗО — під постійним світлом і в нелюдських умовах. Владислав Гершон — 15 років. Георгій Левченко — 16 років. Звинувачення: “участь у терористичній організації”. “Докази”: активність у Telegram. Журналістку Анастасію Глухівську тримають без зв’язку із зовнішнім світом. Росія відмовляється навіть підтверджувати факт її утримання. А українську журналістку Вікторію Рощину закатували до смерті в кізелівському СІЗО. Це не окремі випадки. Це система. Росія сьогодні утримує у в’язницях десятки журналістів. Серед них — багато українців. Їх карають не за злочини, а за професію. За слово. За фото. За повідомлення. За Telegram-дописи. За спробу показати правду про окупацію. Російські “антитерористичні” закони стали зброєю проти цивільних. Вони позбавляють людей правового захисту. Блокують обміни. Дають можливість ховати журналістів у тюрмах на десятиліття. А без окремого механізму повернення цивільних ці вироки можуть фактично стати довічним ув’язненням. Ми маємо називати їхні імена. Яна Суворова. Євген Ільченко. Владислав Гершон. Георгій Левченко. Анастасія Глухівська. Вікторія Рощина. І всі українські журналісти, яких Росія намагається сховати від світу. Бо мовчання — саме те, на що розраховує окупант. Коли журналіста називають “терористом” за правду, це означає лише одне: правда для диктатури небезпечніша за зброю. І поки вони в неволі, ми не маємо права звикати. Не маємо права мовчати. Не маємо права забувати. Свободу українським журналістам. Свободу всім цивільним заручникам Росії. Свободу Україні. 🇺🇦 #ЯнаСуворова #СвободуЖурналістам #УкраїнськіЖурналісти #ПолоненіЦивільні #РосіяТерорист #FreeUkrainianJournalists #StandWithUkraine #СвободуУкраїнцям
    768переглядів
Більше результатів