Українська
English
#дати
🎩 Федір Ернст (1891–1942): Фундатор Українського Мистецтвознавства та Рятівник Культури.
9 листопада 1891 року в Києві народився Федір Людвігович Ернст (справжнє ім'я Теодор-Ріхард Людвігович) – видатний український історик, мистецтвознавець, музеєзнавець та один із ключових діячів у галузі охорони пам'яток історії та культури у 1920-х роках. Його діяльність стала міцним фундаментом для становлення українського мистецтвознавства як академічної науки.
🏛️ Наукова та Пам'яткоохоронна Діяльність
Незважаючи на німецьке коріння, Федір Ернст присвятив своє життя українській культурі. Освіту він здобував у Берлінському та Київському університетах, де його науковим керівником був професор Григорій Павлуцький.
Після революційних подій 1917 року Ернст активно включився у роботу Всеукраїнського комітету охорони пам'яток мистецтв і старовини. У цей час, коли культурні цінності були під загрозою, він разом із колегами:
* Провів інвентаризацію близько 160 архітектурних пам'яток Києва.
* Видав одну з перших ґрунтовних розвідок про мистецькі скарби Києва, постраждалі внаслідок бойових дій 1918 року.
🖼️ Музейний Діяч та Київознавець
Найбільший внесок Федір Ернст зробив у музеєзнавство та києвознавство. З 1923 року він протягом десятиліття очолював художній відділ Всеукраїнського історичного музею ім. Т. Шевченка. За час його керівництва фонди відділу зросли у 15–20 разів завдяки його невтомній роботі зі збору та систематизації експонатів.
Федір Ернст вважається одним із найкращих дослідників Києва свого часу. Його путівник «Київ» (1930), який містив ґрунтовні статті та малюнки, донині визнається класичним і є цінним джерелом інформації про місто тієї епохи.
🛡️ Рятівник Культурних Цінностей
Особливою сторінкою його біографії є участь у Паритетній комісії (1928–1932) з обміну культурними цінностями між УРСР та РРФСР. Завдяки його принциповій позиції та фаховим знанням вдалося повернути з російських музеїв до України значну кількість цінних історичних та мистецьких пам'яток, зокрема портрети гетьманів. Він також боровся за збереження українських скарбів від більшовицької політики розпродажу за кордон.
Трагічна Доля
Федір Ернст був не лише вченим-практиком, а й теоретиком мистецтва, зокрема, він один із перших ввів до наукового обігу термін «мазепинське бароко». Його плідна робота була перервана хвилею сталінських репресій. У 1933 році його вперше заарештували у справі «Української військової організації» і заслали.
У 1941 році його заарештували втретє – вже в евакуації в Уфі – за абсурдним звинуваченням у «німецькому шпигунстві». У жовтні 1942 року видатного історика та музеєзнавця було розстріляно.
Життя Федора Ернста є прикладом самовідданого служіння науці та культурі. Його праці залишаються актуальними, а його ім’я – символом захисника української культурної спадщини в часи тоталітарної навали.
🎩 Федір Ернст (1891–1942): Фундатор Українського Мистецтвознавства та Рятівник Культури.
9 листопада 1891 року в Києві народився Федір Людвігович Ернст (справжнє ім'я Теодор-Ріхард Людвігович) – видатний український історик, мистецтвознавець, музеєзнавець та один із ключових діячів у галузі охорони пам'яток історії та культури у 1920-х роках. Його діяльність стала міцним фундаментом для становлення українського мистецтвознавства як академічної науки.
🏛️ Наукова та Пам'яткоохоронна Діяльність
Незважаючи на німецьке коріння, Федір Ернст присвятив своє життя українській культурі. Освіту він здобував у Берлінському та Київському університетах, де його науковим керівником був професор Григорій Павлуцький.
Після революційних подій 1917 року Ернст активно включився у роботу Всеукраїнського комітету охорони пам'яток мистецтв і старовини. У цей час, коли культурні цінності були під загрозою, він разом із колегами:
* Провів інвентаризацію близько 160 архітектурних пам'яток Києва.
* Видав одну з перших ґрунтовних розвідок про мистецькі скарби Києва, постраждалі внаслідок бойових дій 1918 року.
🖼️ Музейний Діяч та Київознавець
Найбільший внесок Федір Ернст зробив у музеєзнавство та києвознавство. З 1923 року він протягом десятиліття очолював художній відділ Всеукраїнського історичного музею ім. Т. Шевченка. За час його керівництва фонди відділу зросли у 15–20 разів завдяки його невтомній роботі зі збору та систематизації експонатів.
Федір Ернст вважається одним із найкращих дослідників Києва свого часу. Його путівник «Київ» (1930), який містив ґрунтовні статті та малюнки, донині визнається класичним і є цінним джерелом інформації про місто тієї епохи.
🛡️ Рятівник Культурних Цінностей
Особливою сторінкою його біографії є участь у Паритетній комісії (1928–1932) з обміну культурними цінностями між УРСР та РРФСР. Завдяки його принциповій позиції та фаховим знанням вдалося повернути з російських музеїв до України значну кількість цінних історичних та мистецьких пам'яток, зокрема портрети гетьманів. Він також боровся за збереження українських скарбів від більшовицької політики розпродажу за кордон.
Трагічна Доля
Федір Ернст був не лише вченим-практиком, а й теоретиком мистецтва, зокрема, він один із перших ввів до наукового обігу термін «мазепинське бароко». Його плідна робота була перервана хвилею сталінських репресій. У 1933 році його вперше заарештували у справі «Української військової організації» і заслали.
У 1941 році його заарештували втретє – вже в евакуації в Уфі – за абсурдним звинуваченням у «німецькому шпигунстві». У жовтні 1942 року видатного історика та музеєзнавця було розстріляно.
Життя Федора Ернста є прикладом самовідданого служіння науці та культурі. Його праці залишаються актуальними, а його ім’я – символом захисника української культурної спадщини в часи тоталітарної навали.
#дати
🎩 Федір Ернст (1891–1942): Фундатор Українського Мистецтвознавства та Рятівник Культури.
9 листопада 1891 року в Києві народився Федір Людвігович Ернст (справжнє ім'я Теодор-Ріхард Людвігович) – видатний український історик, мистецтвознавець, музеєзнавець та один із ключових діячів у галузі охорони пам'яток історії та культури у 1920-х роках. Його діяльність стала міцним фундаментом для становлення українського мистецтвознавства як академічної науки.
🏛️ Наукова та Пам'яткоохоронна Діяльність
Незважаючи на німецьке коріння, Федір Ернст присвятив своє життя українській культурі. Освіту він здобував у Берлінському та Київському університетах, де його науковим керівником був професор Григорій Павлуцький.
Після революційних подій 1917 року Ернст активно включився у роботу Всеукраїнського комітету охорони пам'яток мистецтв і старовини. У цей час, коли культурні цінності були під загрозою, він разом із колегами:
* Провів інвентаризацію близько 160 архітектурних пам'яток Києва.
* Видав одну з перших ґрунтовних розвідок про мистецькі скарби Києва, постраждалі внаслідок бойових дій 1918 року.
🖼️ Музейний Діяч та Київознавець
Найбільший внесок Федір Ернст зробив у музеєзнавство та києвознавство. З 1923 року він протягом десятиліття очолював художній відділ Всеукраїнського історичного музею ім. Т. Шевченка. За час його керівництва фонди відділу зросли у 15–20 разів завдяки його невтомній роботі зі збору та систематизації експонатів.
Федір Ернст вважається одним із найкращих дослідників Києва свого часу. Його путівник «Київ» (1930), який містив ґрунтовні статті та малюнки, донині визнається класичним і є цінним джерелом інформації про місто тієї епохи.
🛡️ Рятівник Культурних Цінностей
Особливою сторінкою його біографії є участь у Паритетній комісії (1928–1932) з обміну культурними цінностями між УРСР та РРФСР. Завдяки його принциповій позиції та фаховим знанням вдалося повернути з російських музеїв до України значну кількість цінних історичних та мистецьких пам'яток, зокрема портрети гетьманів. Він також боровся за збереження українських скарбів від більшовицької політики розпродажу за кордон.
Трагічна Доля
Федір Ернст був не лише вченим-практиком, а й теоретиком мистецтва, зокрема, він один із перших ввів до наукового обігу термін «мазепинське бароко». Його плідна робота була перервана хвилею сталінських репресій. У 1933 році його вперше заарештували у справі «Української військової організації» і заслали.
У 1941 році його заарештували втретє – вже в евакуації в Уфі – за абсурдним звинуваченням у «німецькому шпигунстві». У жовтні 1942 року видатного історика та музеєзнавця було розстріляно.
Життя Федора Ернста є прикладом самовідданого служіння науці та культурі. Його праці залишаються актуальними, а його ім’я – символом захисника української культурної спадщини в часи тоталітарної навали.
393views
