#події
🕊️ Фундамент Миру: Як Створення ЮНЕСКО Об'єднало Світ через Розум.
4 листопада 1946 року є знаковою датою в історії глобального співробітництва: саме цього дня набув чинності Статут ЮНЕСКО (UNESCO) – Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури. Ця подія офіційно започаткувала діяльність інституції, місія якої є однією з найбільш амбітних та гуманістичних у світі.

Народження ідеї після катастрофи 💡

ЮНЕСКО народилася з прагнення світової спільноти запобігти новим світовим війнам. Після руйнівних конфліктів стало очевидно, що політичні та економічні угоди недостатні для забезпечення довготривалого миру. Засновники організації дійшли висновку: "оскільки війни виникають у свідомості людей, то саме у свідомості людей мають бути зведені мури захисту миру".
Статут був підписаний у Лондоні роком раніше, але офіційно набув чинності, коли його ратифікували 20 країн-учасниць.

Основні Місії ЮНЕСКО 🧭

Місія ЮНЕСКО полягає у сприянні миру та безпеці шляхом міжнародного співробітництва у сферах:
* Освіта: Сприяння доступу до якісної освіти для всіх, розвиток освіти як інструменту прав людини та сталого розвитку.
* Наука: Підтримка наукового співробітництва, сприяння екологічній стійкості, управління водними ресурсами (програма МАБ — "Людина і біосфера").
* Культура: Захист та збереження світової культурної та природної спадщини (програма Світової спадщини ЮНЕСКО), заохочення культурного розмаїття.
* Комунікація та інформація: Сприяння свободі вираження поглядів та розвитку доступу до інформації, зокрема через цифрові технології.

Україна та ЮНЕСКО 🇺🇦

Україна є активним членом ЮНЕСКО з 1954 року. Завдяки співпраці з цією організацією, до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО внесено низку наших безцінних об'єктів, наприклад, Софія Київська, Києво-Печерська лавра та історичний центр Львова.
Співпраця особливо актуальна в сучасних умовах, коли ЮНЕСКО активно документує та засуджує руйнування культурних об'єктів України. Організація залишається ключовим міжнародним партнером у відбудові освітньої та культурної інфраструктури.
Створення ЮНЕСКО було втіленням віри в те, що спільне навчання, обмін знаннями та повага до різноманіття є найнадійнішою бронею проти ворожнечі. Ця ідея залишається як ніколи важливою і сьогодні. 🌍

Міжнародний день подяки коучам
У календарі існують багато днів подяки — вчителям, медикам, волонтерам, батькам… Та зовсім нечасто ми зупиняємося, щоб подякувати людям, які щодня допомагають іншим рости, змінюватися і досягати цілей. Мова йде про коучів — освітніх, кар’єрних, особистих. Саме для визнання їхньої ролі та внеску у розвиток людей і з’явився Міжнародний день подяки коучам (International Coach Appreciation Day), який щороку відзначають 4 листопада.

Як виникло це свято Міжнародний день подяки коучам?
Цей день не є офіційно визнаним на міжнародному рівні, але його започаткування має щиру й особисту історію. Вперше ідею відзначати 4 листопада як день подяки коучам висловила у 2013 році Елена Аґілар (Elena Aguilar) — відома американська освітянка, тренерка та авторка книг про трансформаційний коучинг у школах.


У своїй статті для видання Education Week вона розповіла, як під час особистого дня трансформації (Personal Transformation Day) замислилась над вдячністю — спершу собі, а потім своїй команді коучів. У цей момент вона й вирішила: «Я оголошую 4 листопада Днем подяки коучам. І так буде завжди». 1

Це рішення, хоч і символічне, знайшло відгук у сотень фахівців у США та за їх межами. Відтоді 4 листопада багато освітніх закладів, організацій та коучингових команд щороку згадують про цей день, щоб віддати шану тим, хто допомагає іншим розкривати потенціал.

Хто такі коучі — і чому вони заслуговують на окремий день?
Коуч — це наставник або викладач, це фахівець, який за допомогою стратегічних питань, діалогу, рефлексії й підтримки допомагає людині:

досягти професійних або особистих цілей
подолати труднощі або сумніви
розвинути лідерські якості
навчитися бачити ширшу картину й діяти рішуче
У сфері освіти коучі працюють з учителями, керівниками шкіл, адміністрацією — допомагають упроваджувати зміни, ефективніше навчати, краще керувати колективами. У бізнесі — з керівниками, командами, фахівцями, що прагнуть росту. У житті — з тими, хто хоче кращого балансу, внутрішньої ясності або нових результатів.

Чому це свято важливе?
1. Коучі часто залишаються «невидимими героями»
На відміну від учителів чи лікарів, коучі не завжди отримують суспільне визнання. Але їхній внесок — неоціненний: без них багато освітніх реформ, особистих проривів чи трансформаційних лідерств не відбулися б.

2. Професія коуча — це про емоційну працю
Це не просто робота з інструментами. Коучі працюють із людськими сумнівами, болем, розгубленістю. Вони щодня «тримають простір» для змін — і самі постійно навчаються та трансформуються.

3. Підтримка коучів — інвестиція в розвиток суспільства
Коли коуч підтримує керівника школи — виграє ціла школа. Коли працює з лідером громади — змінюється вся спільнота. Коучинг — це ефект доміно, що змінює багато життів.

4. Це спосіб поширити культуру вдячності
Світ, де частіше говорять «дякую» — добріший, продуктивніший і здоровіший. Особливо важливо дякувати тим, хто сам постійно дає підтримку іншим.

Міжнародний день біосферних заповідників
Починаючи з 2022 року, 3 листопада щорічно відзначатиметься як Міжнародний день біосферних заповідників (International Day of Biosphere Reserves).

Генеральна директорка ЮНЕСКО Одрі Азуле наголошує на важливості розуміння нашого впливу на живий світ. Вона підкреслює роль Всесвітньої мережі біосферних заповідників, яка охоплює 748 об’єктів у 134 країнах, у поліпшенні наших відносин з природою.

Програма “Людина і біосфера” (Man and the Biosphere – МАB), започаткована в 1971 році, є найстарішою міжурядовою науковою програмою ЮНЕСКО. Вона підкреслює роль біосфер ЮНЕСКО як рушіїв позитивних змін, вирішуючи такі нагальні проблеми, як зміна клімату та втрата біорізноманіття. Всесвітня мережа біосферних заповідників (WNBR) була створена в 1976 році як основа для збереження біорізноманіття, відновлення екосистем і життя в гармонії з природою.

Що таке біосферні заповідники?
Біосферні заповідники – це міжнародне позначення ЮНЕСКО репрезентативних частин природних і культурних ландшафтів, що простягаються на великих територіях наземних або прибережних/морських екосистем, або їх поєднання.
Біосферні заповідники намагаються збалансувати економічний і соціальний розвиток та підтримку пов’язаних з ними культурних цінностей зі збереженням природи.
Біосферні заповідники номінуються національними урядами і залишаються під суверенною юрисдикцією держав, на території яких вони розташовані.
Вони визначаються в рамках міжурядової програми “Людина і біосфера” Генеральним директором ЮНЕСКО за рішенням Міжнародної координаційної ради MAB International Coordinating Council (MAB ICC).
Програма “Людина і біосфера” є міжурядовою науковою програмою, метою якої є створення наукової основи для покращення взаємовідносин між людьми та навколишнім середовищем.
Її статус визнаний на міжнародному рівні.
Три зони природних заповідників
Основні зони – складається з суворо охоронюваної зони, яка сприяє збереженню ландшафтів, екосистем, видів і генетичного різноманіття.
Буферні зони – оточують або прилягають до основних територій і використовуються для діяльності, сумісної з раціональною екологічною практикою, яка може сприяти науковим дослідженням, моніторингу, навчанню та освіті.
Перехідна територія – це місце, де громади сприяють соціально-культурній та екологічно стійкій економічній та людській діяльності.
Міжнародний день біосферних заповідників – це не просто свято, а нагадування. Цей день нагадує нам про нашу відповідальність перед планетою і необхідність сприяти розвитку сталих відносин з природою. Черпаючи натхнення в практиках цих заповідників, ми покликані відтворювати їх у наших громадах, для збереження природи.

#музика #особистості
Йому зараз могло виповнитися 30 років. Дмитро Коцюбайло став легендою за життя. Герой України, який безпрецедентно воював за Незалежність держави. Він самовіддано боровся, щоб країна мала шанс на самостійний розвиток і щоби майбутні покоління жили в мирній країні.

Пісня «Памʼяті Да-Вінчі». Пісня присвята. Пісня спогад. Пісня про дух нескореності.

Автор і виконавець: Роман Лисенко
Аранжування: Сергій Габшій
Звукорежисер: Богдан Іванишин
Асистент автора: Павло Стрілецький
Редакторки тексту: Анастасія Занузданова, Олена Галунець, Ніка Вербинська
Дизайнерка обкладинки: Анастасія Власова

https://youtu.be/cpsPWWwpYFI?si=lxWO28-R8QgyT_jr

#думки

Тримай подалі від свого серця все, що може завдати йому болю.
Не приймай близько чужі слова,
думки, засудження та головне
чужих людей взагалі.
Кожен судить зі своєї дзвіниці
через свою фантазію, свій
розвиток, свій досвід і травми.
Те, що про тебе можуть сказати,
це не твоє. Це їх.
Твоє - це те, що ти знаєш про себе.
Нехай чужі слова будуть тобі порожнім
звуком, а не приводом для переживань...

День народження Європейського Союзу
Щорічно 1 листопада європейські нації відзначають День народження Європейського Союзу.

День народження Європейського Союзу в історії
Утворення Євросоюзу відбулося 7 лютого 1992 року після укладання Маастрихтського договору. Проте офіційно договір почав діяти лише 1 листопада 1993. Відомо, що одним із перших, хто оголосив ідею об’єднання країн на рівних умовах, був Віктор Гюґо у 1851 році.


Що таке Європейський Союз
Європейський Союз – це політичне та економічне об’єднання 27 демократичних країн Європи заради процвітання, миру та розвитку. Союз має спільні: валюту (євро), динамічний вільний ринок, політику безпеки та зовнішню політику, загальні цінності та стандарти. Держави-члени союзу активно співпрацюють між собою в різних галузях. ЄС – дуже надійний партнер для всіх країн на планеті.

Євросоюзу у 2012 році була вручена Нобелівська премія миру через вагомий внесок у розвиток миру та демократії в Європі.

Цікаві факти
Держави-засновниці Європейського Союзу: ФРН, Франція, Бельгія, Люксембург, Італія та Нідерланди. Саме цим зумовлений їх більш ніж 60-річний термін членства в цій організації.
За територіальною ознакою до ЄС входять країни не тільки з Центральної та Західної частини Європи. Також у складі є території з басейну Індійського океану, Карибського моря та американського континенту, наприклад, Гваделупа.
Кількість населення, яке проживає на території Союзу, більш ніж 500 мільйонів людей. Найбільша чисельність – 82 мільйони – проживає в Німеччині, найменша на Мальті – 400 тисяч осіб. Із загального об’єму населення 75% проживає у містах, і ці цифри зростають.
Грошова одиниця ЄС – євро, вона є офіційною у 19 країнах Союзу і найближчим часом стане офіційною ще у сімох державах. Данія входить до складу ЄС, але національну валюту не змінила та змінювати не планує. Також є країни, які не є членами об’єднання, але перейшли на євро.
Згідно з нормативними актами, виготовляти для продажу у країнах Євросоюзу варення та джеми можна тільки з фруктів. Але деякі вироби країн-учасниць, які за рецептом потребують додавання овочів, виявились занадто смачними, щоб від них відмовитись. Так, продовольчі норми ЄС визнають моркву, томати та ревінь за фрукти.

#історія #особистості
«Мало любити Україну до глибини душі — її треба любити до глибини кишені», — казав Євген Чикаленко, меценат і видавець.
На межі ХІХ–ХХ століть уродженець Одещини став одним із головних спонсорів українського національного відродження — фінансував газети «Громадська думка» та «Рада», підтримував видавничі й громадські ініціативи, формуючи нову національну свідомість.

У новому епізоді проєкту «Батьки-засновники» Сергій Стуканов і Наталя Соколенко разом із письменником Олегом Криштопою розповідають, як агроном за освітою став душею українського руху й спрямовував свої статки на розвиток держави:
https://www.youtube.com/watch?v=l1LwGMTZ0bM

#світ
🇮🇶 Унікальні водно-болотні угіддя на півдні Іраку — «озерні араби».
🌴 Візитівкою цієї месопотамської Венеції були майстерно збудовані плавучі будинки, зроблені з очерету, зібраного з води — без жодного цвяха, дерева чи скла. Усі вони розташовувались на невеликих островах, створених із утрамбованої глини та очерету.

Після здобуття Іраком незалежності від Британії розвиток сільського господарства потребував відведення води з русел Тигру та Євфрату. За часів правління Хусейна почалося поступове зниження рівня води в південних болотах, а у 1985 р. частину території осушили через виявлення там нафти.

🇮🇶🛶 Під час повстань 1991 р. Саддам Хусейн наказав осушити болота Південного Іраку як кару для болотних арабів, які підтримали повстання і дали притулок опозиційним групам. Мешканцям довелося відмовитися від традиційного способу життя та переселитися в інші райони або у табори біженців.

За оцінками, лише 1600 із майже 500000 болотних арабів досі живуть у традиційних очеретяних домівках.

Національна Ліга Професійного Боксу України
💥 Україна та Вірменія підписали Меморандум про співпрацю в профібоксі!
❗️ 25 жовтня в Парижі (Франція) відбувся семінар Європейської боксерської ради (EBU), в межах якого було укладено Меморандум про співпрацю між Національною лігою професійного боксу України та Вірменською радою професійного боксу.
😎 Документ від імені президента НЛПБУ Михайла Зав’ялова підписав віце-президент організації Олег Кудеров Олег Кудеров, а з боку Вірменії — президент ради Levon Avetisyan.
💪 Угода спрямована на розвиток співпраці між українським і вірменським професійним боксом, обмін досвідом і підтримку спільних спортивних ініціатив під егідою EBU.
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
#World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport

#дати
Сьогодні, 30 жовтня, ми відзначаємо 200 років від дня народження видатного українського художника і педагога — Дмитра Івановича Безперчого (1825–1913). 🎨
🌟 Майстер, що зростив геніїв
Дмитро Безперчий — це постать, яка поєднує в собі блискучий талант живописця і жертовну відданість педагогічній справі. Народившись у сім'ї кріпаків, він завдяки таланту та щасливому випадку отримав волю і зміг навчатися в Імператорській академії мистецтв у Санкт-Петербурзі.
Його наставником став сам Карл Брюллов, учень якого Безперчий вважався одним із найобдарованіших. У стінах Академії він отримав звання «вільного художника» історичного та портретного живопису. Тут він міг зустрічатися і з Тарасом Шевченком, який також навчався у Брюллова.
🖼️ Художник ілюстрацій та побутових сцен
Творчий доробок Безперчого охоплює академічно досконалі портрети, пейзажі, релігійний живопис, але особливе місце займають ілюстрації та жанрові сценки. Він був одним із перших українських митців, хто звернувся до зображення сільського життя. Його роботи, як-от «Сватання на Гончарівці» (за п'єсою Квітки-Основ'яненка), стали важливим внеском у розвиток національного мистецтва. Варто зазначити, що він був першим ілюстратором повісті Миколи Гоголя «Тарас Бульба». Згодом він багато працював аквареллю, віддаючи перевагу її світлим і прозорим тонам.
👨‍🏫 Наставник на п'ятдесят років
Проте сам Дмитро Іванович найбільше цінував не свої картини, а свою педагогічну місію. Повернувшись до України, він майже 50 років присвятив викладанню малювання — спочатку в Ніжинському ліцеї, а потім, з 1850 року, у середніх школах Харкова.
Його заслуга перед українським та світовим мистецтвом неоціненна, адже саме він розгледів і допоміг сформувати основи для подальшого розвитку цілої плеяди видатних художників, серед яких:
* Сергій Васильківський
* Генріх Семирадський
* Петро Левченко
* Михайло Ткаченко
Як згадував Генріх Семирадський, принципи, які йому дав Дмитро Безперчий, «робили можливим одночасно розвиток уяви й техніки, і вимагали паралельної вправи в рисункові, в малюванні та в композиції».
Дмитро Безперчий прожив довге життя, віддане мистецтву і наставництву. Його творчість та педагогічна спадщина є нагадуванням про те, як важливий внесок може зробити одна людина у розвиток багатьох талантів.