• Якщо ти маєш дві монети, то одну потрати на хліб, а другу на квітку.
    Хліб підтримає твоє життя, а квітка – дасть тобі привід жити.

    Сааді Ширазі.

    ...хліба та видовищ!

    -Сказав римський сатирик Ювенал.

    Здавалося б, в обох висловлюваннях йдеться про те саме, обидві формули описують «рецепт» людського існування, але!, ведуть вони таки в різні боки..
    Якщо ти маєш дві монети, то одну потрати на хліб, а другу на квітку. Хліб підтримає твоє життя, а квітка – дасть тобі привід жити. Сааді Ширазі. ...хліба та видовищ! -Сказав римський сатирик Ювенал. Здавалося б, в обох висловлюваннях йдеться про те саме, обидві формули описують «рецепт» людського існування, але!, ведуть вони таки в різні боки..
    43переглядів
  • #історія #факт
    ОСТАННЯ ТАЄМНИЦЯ МАРІЇ КЮРІ: ЧОМУ ЇЇ КУХОВАРСЬКА КНИГА ЗБЕРІГАЄТЬСЯ В СВИНЦЕВІЙ СКРИНІ?
    Ми звикли бачити Марію Кюрі на офіційних портретах: стримана жінка з проникливим поглядом, перша в історії лауреатка двох Нобелівських премій. Але була інша Марія — та, що в домашньому халаті схилялася над обіднім столом, записуючи рецепти французьких страв для своєї родини. Проте навіть ці побутові записи сьогодні є смертельно небезпечними.

    Приватне життя родини Кюрі було буквально просякнуте радіоактивністю. У той час ніхто не підозрював про підступну силу радію. Марія носила пробірки з ізотопами в кишенях свого робочого одягу, а вночі милувалася їхнім м’яким блакитним сяйвом, яке вона називала «світлом фей». Ця «магія» непомітно проникала в усе, до чого вона торкалася: у меблі, одяг, листи до доньок і навіть у куховарську книгу. ⚗️

    Сьогодні, через понад 90 років після її смерті, особистий архів Марії Кюрі в Національній бібліотеці Франції зберігається в спеціальних свинцевих контейнерах. Щоб переглянути її записи або книгу рецептів, дослідники зобов'язані одягати захисні костюми та підписувати документ про відмову від претензій у разі опромінення.
    Період напіврозпаду радію-226 становить близько 1600 років. Це означає, що ще шістнадцять століть звичайна книга, де Марія записувала, як готувати соус чи випікати пиріг, залишатиметься «гарячим» артефактом.
    Це історія про неймовірну, майже інтимну відданість науці. Марія Кюрі не просто вивчала радіацію — вона стала її частиною. Її приватний простір був лабораторією без стін, де велике відкриття і щоденний побут сплелися в одне ціле. Вона залишила по собі не лише фундамент сучасної фізики, а й радіоактивний слід своєї присутності, який нагадує нам: справжній геній віддає всього себе своїй справі — аж до останньої молекули власного тіла та сторінок домашньої книги. ☢️📖
    #історія #факт ОСТАННЯ ТАЄМНИЦЯ МАРІЇ КЮРІ: ЧОМУ ЇЇ КУХОВАРСЬКА КНИГА ЗБЕРІГАЄТЬСЯ В СВИНЦЕВІЙ СКРИНІ? Ми звикли бачити Марію Кюрі на офіційних портретах: стримана жінка з проникливим поглядом, перша в історії лауреатка двох Нобелівських премій. Але була інша Марія — та, що в домашньому халаті схилялася над обіднім столом, записуючи рецепти французьких страв для своєї родини. Проте навіть ці побутові записи сьогодні є смертельно небезпечними. Приватне життя родини Кюрі було буквально просякнуте радіоактивністю. У той час ніхто не підозрював про підступну силу радію. Марія носила пробірки з ізотопами в кишенях свого робочого одягу, а вночі милувалася їхнім м’яким блакитним сяйвом, яке вона називала «світлом фей». Ця «магія» непомітно проникала в усе, до чого вона торкалася: у меблі, одяг, листи до доньок і навіть у куховарську книгу. ⚗️ Сьогодні, через понад 90 років після її смерті, особистий архів Марії Кюрі в Національній бібліотеці Франції зберігається в спеціальних свинцевих контейнерах. Щоб переглянути її записи або книгу рецептів, дослідники зобов'язані одягати захисні костюми та підписувати документ про відмову від претензій у разі опромінення. Період напіврозпаду радію-226 становить близько 1600 років. Це означає, що ще шістнадцять століть звичайна книга, де Марія записувала, як готувати соус чи випікати пиріг, залишатиметься «гарячим» артефактом. Це історія про неймовірну, майже інтимну відданість науці. Марія Кюрі не просто вивчала радіацію — вона стала її частиною. Її приватний простір був лабораторією без стін, де велике відкриття і щоденний побут сплелися в одне ціле. Вона залишила по собі не лише фундамент сучасної фізики, а й радіоактивний слід своєї присутності, який нагадує нам: справжній геній віддає всього себе своїй справі — аж до останньої молекули власного тіла та сторінок домашньої книги. ☢️📖
    Like
    2
    255переглядів
  • ✨ Він писав їй: "Цілую з першого рядка, бо до останнього не втерплю". А вона скаржилася подрузі: "Замість гроші заробляти – віршики пише".

    🤍 Василь Симоненко вмів писати про кохання так, що серце стискалося від ніжності.

    "Ну скажи — хіба не фантастично,
    Що у цьому хаосі доріг
    Під суворим небом,
    Небом вічним,
    Я тебе зустрів і не зберіг?"

    Але його власне особисте життя стало болючою історією про нерозділену любов – не у класичному розумінні, а набагато гіршою: про любов, яку не розуміли.

    ✨ Люся. Вино з троянд.

    Вони познайомилися в редакції газети «Черкаська правда». Їй було 19, йому – 22. Людмила Півторадні працювала кур'єркою. Василь – журналістом. Він закохався миттєво: "Люся! Люся! Я боюся, що влюблюся". А вона – не відразу...

    🌹 Тоді Василь купив величезний кошик троянд. Зробив з них вино – за рецептом, почутим у відрядженні в Тальному, де місцевий садівник розповів легенду про садівника, який пригостив вином княжну, і вона в нього закохалася.
    Василь пригостив Люсю. І пообіцяв робити це трояндове вино щовесни. Називав її на французький манір – Люсьєн, або ж ніжно – Люся-малюся...

    Писав їй листи – такі ніжні, що від них перехоплювало подих:

    «Люблю тебе дико. Ніколи ніхто так ще не морочив мені голови. На папері цілуватися не дуже смачно, але я цілую мою маленьку Люсю мільйон разів».

    🤍 Він любив повно. Безоглядно. Так, як можуть лише поети.

    Вони одружилися швидко. Народився син Олесь, якому Василь присвятив вірш «Лебеді материнства» і казку «Цар Плаксій та Лоскотон».

    Здавалося – щастя.

    ✨ "Нерівня душ – це гірше, ніж майна"

    Та на тому чари розвіялися: дружині було байдуже до Василевої поетичної натури і його віршів.

    Письменниця Дарія Ястребова згадувала: Людмила скаржилася їй: «Думала, що він на хліб зароблятиме, а вийшло – якісь віршики пише. З глузду з'їхав – ночами сидить і пише».

    Віршики. Якісь віршики.

    🤍 А він писав:

    Всі образи й кривди до одної
    Я тобі забуду і прощу —
    Жду твоєї ласки хоч малої,
    Як земля у спеку жде дощу.

    Писав у щоденнику, пізніше виданому під назвою "Окрайці думок": "Будьте прокляті ви, нікчемні гроші! Ви зробили мене рабом газети".

    Поетеса Ліна Костенко має дуже влучні поетичні рядки: «Чи він мені, чи я йому – нерівня. Нерівня душ – це гірше, ніж майна».

    Це – про них з Люсею.

    ✨ Косталіна. Таємне кохання

    А ще була вона. Ліна Костенко. Старша на п'ять років. Поетеса. Красива, талановита, розумна. Та, яка розуміла його слова без пояснень.

    🤍 Василь був у неї закоханий. Таємно. Безнадійно.

    Він називав її Косталіна. Казав друзям: «Мене нагородила поглядом Косталіна».

    Письменник Микола Сом згадував: «Ліну Вася Симоненко дуже любив. У них таємна любов була. На неї не можна було дивитися без захвату: жіночна, з лукавинкою в очах – справжня красуня».

    Ліна ніколи не коментувала цих чуток. А Василь залишався з дружиною, яка не розуміла його віршів.

    ✨ Лірика, що рятувала

    І все ж він писав. Про кохання – так, що від його віршів тремтіло серце:

    🤍 "Я і в думці обняти тебе не посмію,
    Я не те, щоб рукою торкнутися смів.
    Я люблю тебе просто — отак, без надії,
    Без тужливих зітхань і без клятвених слів".

    Коли Василя поклали до лікарні з раком нирки, Людмила байдуже відреагувала: «Нічого з ним не станеться. Хай менше курить».

    Він помер у 28 років.

    Людмила Півторадні невдовзі вийшла заміж за іншого.

    Син Олесь, якому батько написав казку і присвятив вірш «Лебеді материнства», не зміг виростати таким, про якого мріяв поет.

    ✨ А листи та вірші Василя Симоненка залишилися. Там – його серце, біль та ніжність.

    Він не мав того кохання, про яке мріяв. Але подарував його нам – у своїх віршах. Бо вірив — любов варта кожного рядка ❤️
    ✨ Він писав їй: "Цілую з першого рядка, бо до останнього не втерплю". А вона скаржилася подрузі: "Замість гроші заробляти – віршики пише". 🤍 Василь Симоненко вмів писати про кохання так, що серце стискалося від ніжності. "Ну скажи — хіба не фантастично, Що у цьому хаосі доріг Під суворим небом, Небом вічним, Я тебе зустрів і не зберіг?" Але його власне особисте життя стало болючою історією про нерозділену любов – не у класичному розумінні, а набагато гіршою: про любов, яку не розуміли. ✨ Люся. Вино з троянд. Вони познайомилися в редакції газети «Черкаська правда». Їй було 19, йому – 22. Людмила Півторадні працювала кур'єркою. Василь – журналістом. Він закохався миттєво: "Люся! Люся! Я боюся, що влюблюся". А вона – не відразу... 🌹 Тоді Василь купив величезний кошик троянд. Зробив з них вино – за рецептом, почутим у відрядженні в Тальному, де місцевий садівник розповів легенду про садівника, який пригостив вином княжну, і вона в нього закохалася. Василь пригостив Люсю. І пообіцяв робити це трояндове вино щовесни. Називав її на французький манір – Люсьєн, або ж ніжно – Люся-малюся... Писав їй листи – такі ніжні, що від них перехоплювало подих: «Люблю тебе дико. Ніколи ніхто так ще не морочив мені голови. На папері цілуватися не дуже смачно, але я цілую мою маленьку Люсю мільйон разів». 🤍 Він любив повно. Безоглядно. Так, як можуть лише поети. Вони одружилися швидко. Народився син Олесь, якому Василь присвятив вірш «Лебеді материнства» і казку «Цар Плаксій та Лоскотон». Здавалося – щастя. ✨ "Нерівня душ – це гірше, ніж майна" Та на тому чари розвіялися: дружині було байдуже до Василевої поетичної натури і його віршів. Письменниця Дарія Ястребова згадувала: Людмила скаржилася їй: «Думала, що він на хліб зароблятиме, а вийшло – якісь віршики пише. З глузду з'їхав – ночами сидить і пише». Віршики. Якісь віршики. 🤍 А він писав: Всі образи й кривди до одної Я тобі забуду і прощу — Жду твоєї ласки хоч малої, Як земля у спеку жде дощу. Писав у щоденнику, пізніше виданому під назвою "Окрайці думок": "Будьте прокляті ви, нікчемні гроші! Ви зробили мене рабом газети". Поетеса Ліна Костенко має дуже влучні поетичні рядки: «Чи він мені, чи я йому – нерівня. Нерівня душ – це гірше, ніж майна». Це – про них з Люсею. ✨ Косталіна. Таємне кохання А ще була вона. Ліна Костенко. Старша на п'ять років. Поетеса. Красива, талановита, розумна. Та, яка розуміла його слова без пояснень. 🤍 Василь був у неї закоханий. Таємно. Безнадійно. Він називав її Косталіна. Казав друзям: «Мене нагородила поглядом Косталіна». Письменник Микола Сом згадував: «Ліну Вася Симоненко дуже любив. У них таємна любов була. На неї не можна було дивитися без захвату: жіночна, з лукавинкою в очах – справжня красуня». Ліна ніколи не коментувала цих чуток. А Василь залишався з дружиною, яка не розуміла його віршів. ✨ Лірика, що рятувала І все ж він писав. Про кохання – так, що від його віршів тремтіло серце: 🤍 "Я і в думці обняти тебе не посмію, Я не те, щоб рукою торкнутися смів. Я люблю тебе просто — отак, без надії, Без тужливих зітхань і без клятвених слів". Коли Василя поклали до лікарні з раком нирки, Людмила байдуже відреагувала: «Нічого з ним не станеться. Хай менше курить». Він помер у 28 років. Людмила Півторадні невдовзі вийшла заміж за іншого. Син Олесь, якому батько написав казку і присвятив вірш «Лебеді материнства», не зміг виростати таким, про якого мріяв поет. ✨ А листи та вірші Василя Симоненка залишилися. Там – його серце, біль та ніжність. Він не мав того кохання, про яке мріяв. Але подарував його нам – у своїх віршах. Бо вірив — любов варта кожного рядка ❤️
    Love
    Like
    3
    507переглядів
  • ☕️ Доброго ранку, українці!

    Сьогодні — 5 лютого. Дата, що об’єднала професійні виклики, технологічний прогрес і навіть солодкі символи.

    Відзначаємо 👇

    ➡️ День Державної спеціальної служби транспорту України — професійне свято військового формування, яке забезпечує безперебійну роботу транспортної інфраструктури в мирний час і під час війни. Підрозділи служби відновлюють мости, колії, шляхи сполучення та критично важливі об’єкти, часто — під обстрілами.

    ➡️ Міжнародний день проєктування UI/UX — день фахівців, які роблять цифрові продукти зручними, зрозумілими й доступними для користувачів. Свято присвячене дизайну взаємодії між людиною та технологіями.

    ➡️ Всесвітній день Nutella — неофіційне, але популярне у світі свято, започатковане фанатами легендарної шоколадно-горіхової пасти. Цього дня в соцмережах традиційно діляться рецептами, фото й зізнаннями в любові до Nutella.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна_понад_усе
    ☕️ Доброго ранку, українці! Сьогодні — 5 лютого. Дата, що об’єднала професійні виклики, технологічний прогрес і навіть солодкі символи. Відзначаємо 👇 ➡️ День Державної спеціальної служби транспорту України — професійне свято військового формування, яке забезпечує безперебійну роботу транспортної інфраструктури в мирний час і під час війни. Підрозділи служби відновлюють мости, колії, шляхи сполучення та критично важливі об’єкти, часто — під обстрілами. ➡️ Міжнародний день проєктування UI/UX — день фахівців, які роблять цифрові продукти зручними, зрозумілими й доступними для користувачів. Свято присвячене дизайну взаємодії між людиною та технологіями. ➡️ Всесвітній день Nutella — неофіційне, але популярне у світі свято, започатковане фанатами легендарної шоколадно-горіхової пасти. Цього дня в соцмережах традиційно діляться рецептами, фото й зізнаннями в любові до Nutella. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна_понад_усе
    276переглядів
  • #дати
    Всесвітній день боротьби з раком легенів: Коли кожен подих має значення 🫁🛡️
    1 лютого медична спільнота та громадські організації об’єднуються, щоб нагадати: легені — це орган, який ми часто сприймаємо як належне, поки він не починає давати збій. Рак легенів залишається одним із найпідступніших і найпоширеніших онкологічних захворювань у світі, але сучасна медицина каже чітко: це не вирок, якщо діяти вчасно.

    Підступність без симптомів

    Головна проблема цього захворювання в тому, що на ранніх стадіях воно поводиться вкрай тихо. Легені не мають больових рецепторів, тому хвороба може розвиватися роками, не викликаючи болю. Коли з’являється задишка або кашель, процес часто вже перебуває в розпалі. Саме тому 1 лютого — це день не про страх, а про обізнаність. 🔍🩺

    Головні факти та міфи

    Не лише курці: Хоча тютюнопаління є головним чинником ризику (близько 80% випадків), хвороба може вразити й тих, хто ніколи не тримав сигарету. Пасивне куріння, погана екологія та робота з токсичними речовинами — теж у списку ворогів.
    Рання діагностика — це ключ: Низькодозова комп'ютерна томографія (КТ) здатна виявити зміни на етапі, коли лікування є найбільш ефективним. Звичайна флюорографія, на жаль, не завжди бачить мікроскопічні пухлини. 🎞️🔬
    Вплив росії: Війна додала нових факторів ризику. Пожежі на нафтобазах, руйнування промислових об'єктів та пил від вибухів у містах, які атакує росія, — усе це осідає в легенях мільйонів людей, створюючи міну уповільненої дії для здоров'я нації. 🏚️💨

    Що ми можемо зробити сьогодні?

    Чекап: Якщо ви перебуваєте в групі ризику (вік 50+, стаж куріння або робота на шкідливому виробництві), заплануйте візит до лікаря.
    Чисте повітря: Відмова від куріння та використання очищувачів повітря вдома — це інвестиція в довголіття.
    Підтримка: Цей день також про солідарність із тими, хто вже бореться з хворобою, та про фінансування наукових досліджень, які шукають нові методи лікування.

    Легені — це наше дерево життя всередині грудної клітки. Бережіть їх, щоб мати сили дихати на повні груди в день нашої перемоги. 🕊️🇺🇦
    #дати Всесвітній день боротьби з раком легенів: Коли кожен подих має значення 🫁🛡️ 1 лютого медична спільнота та громадські організації об’єднуються, щоб нагадати: легені — це орган, який ми часто сприймаємо як належне, поки він не починає давати збій. Рак легенів залишається одним із найпідступніших і найпоширеніших онкологічних захворювань у світі, але сучасна медицина каже чітко: це не вирок, якщо діяти вчасно. Підступність без симптомів Головна проблема цього захворювання в тому, що на ранніх стадіях воно поводиться вкрай тихо. Легені не мають больових рецепторів, тому хвороба може розвиватися роками, не викликаючи болю. Коли з’являється задишка або кашель, процес часто вже перебуває в розпалі. Саме тому 1 лютого — це день не про страх, а про обізнаність. 🔍🩺 Головні факти та міфи Не лише курці: Хоча тютюнопаління є головним чинником ризику (близько 80% випадків), хвороба може вразити й тих, хто ніколи не тримав сигарету. Пасивне куріння, погана екологія та робота з токсичними речовинами — теж у списку ворогів. Рання діагностика — це ключ: Низькодозова комп'ютерна томографія (КТ) здатна виявити зміни на етапі, коли лікування є найбільш ефективним. Звичайна флюорографія, на жаль, не завжди бачить мікроскопічні пухлини. 🎞️🔬 Вплив росії: Війна додала нових факторів ризику. Пожежі на нафтобазах, руйнування промислових об'єктів та пил від вибухів у містах, які атакує росія, — усе це осідає в легенях мільйонів людей, створюючи міну уповільненої дії для здоров'я нації. 🏚️💨 Що ми можемо зробити сьогодні? Чекап: Якщо ви перебуваєте в групі ризику (вік 50+, стаж куріння або робота на шкідливому виробництві), заплануйте візит до лікаря. Чисте повітря: Відмова від куріння та використання очищувачів повітря вдома — це інвестиція в довголіття. Підтримка: Цей день також про солідарність із тими, хто вже бореться з хворобою, та про фінансування наукових досліджень, які шукають нові методи лікування. Легені — це наше дерево життя всередині грудної клітки. Бережіть їх, щоб мати сили дихати на повні груди в день нашої перемоги. 🕊️🇺🇦
    Like
    1
    311переглядів
  • Сирно - рисова запіканка, неймовірно ніжна, волога, пишна і смачна.
    Рецепт 👇
    📌 450 г. кисломолочний сир,
    📌 100 г. цукор,
    📌 1 ч.л. ванільний цукор,
    📌 70 г. сметана,
    📌 4 жовтки,
    📌 80 г. рисова крупа (відварена),
    📌 4 білки,
    📌 дрібна солі,
    📌 вишневий сироп,
    📌 верш.масло для форми.
    Час випікання при t*180/50 хв.
    Подавати до столу охолодженою.
    Усім смачного перегляду.
    Сирно - рисова запіканка, неймовірно ніжна, волога, пишна і смачна. Рецепт 👇 📌 450 г. кисломолочний сир, 📌 100 г. цукор, 📌 1 ч.л. ванільний цукор, 📌 70 г. сметана, 📌 4 жовтки, 📌 80 г. рисова крупа (відварена), 📌 4 білки, 📌 дрібна солі, 📌 вишневий сироп, 📌 верш.масло для форми. Час випікання при t*180/50 хв. Подавати до столу охолодженою. Усім смачного перегляду.
    213переглядів 4Відтворень
  • #історія #постаті
    Зейн Грей: Людина, яка вигадала Дикий Захід 🤠🌵
    31 січня 1872 року народився Зейн Грей — письменник, який зробив для американського Заходу те саме, що Гомер для Давньої Греції: перетворив сувору реальність на безсмертний міф. Саме завдяки йому світ закохався в образи мужніх ковбоїв, безкраїх прерій та шляхетних стрільців. 🏜️🐎

    Від стоматолога до володаря бестселерів

    Мало хто знає, що автор найсуворіших вестернів починав свою кар'єру як... стоматолог. Проте пристрасть до подорожей і полювання виявилася сильнішою за зубне свердло. Він покинув медичну практику і вирушив досліджувати Аризону та Юту, де вбирав у себе дух прикордоння, який згодом переніс на папір. 🦷➡️📝

    Рецепт ідеального вестерну

    Зейн Грей не просто писав книги, він створював цілий культурний код. У його романах вперше з'явилися ті елементи, які ми тепер вважаємо класикою жанру:
    Герой-одинак: Мовчазний, але справедливий вершник, який приходить на допомогу слабким. 👤⭐
    Велич природи: Описи каньйонів та пустель у Грея були настільки детальними, що читачі відчували запах полину та пилу. ☀️💨
    Боротьба добра і зла: Його сюжети завжди мали чіткий моральний стрижень, де зло неминуче отримувало кулю в фіналі. ⚖️🔫

    Король екранізацій

    Його найвідоміший роман «Вершники фіолетових прерій» (1912) став справжньою бомбою. Зейн Грей став одним із перших письменників-мільйонерів, а Голлівуд обожнював його твори. За його сюжетами зняли понад 100 фільмів! Навіть сьогодні, переглядаючи класичний вестерн, ви, швидше за все, бачите ідеї, закладені саме цим чоловіком. 🎬🎞️

    Спадщина мрійника

    Грей був не лише письменником, а й пристрасним рибалкою, що встановив кілька світових рекордів. Він прожив життя так, як писав — у постійному русі, пошуку пригод та захопленні дикою природою. Він подарував Америці її власну «іліаду», перетворивши історію освоєння земель на героїчний епос. 🌅🏇

    Зейн Грей довів: якщо ти вмієш розповідати історії, ти можеш створити цілий світ, який переживе твій час. Його герої й досі скачуть у захід сонця на сторінках книг та екранах кінотеатрів. ✨📖
    #історія #постаті Зейн Грей: Людина, яка вигадала Дикий Захід 🤠🌵 31 січня 1872 року народився Зейн Грей — письменник, який зробив для американського Заходу те саме, що Гомер для Давньої Греції: перетворив сувору реальність на безсмертний міф. Саме завдяки йому світ закохався в образи мужніх ковбоїв, безкраїх прерій та шляхетних стрільців. 🏜️🐎 Від стоматолога до володаря бестселерів Мало хто знає, що автор найсуворіших вестернів починав свою кар'єру як... стоматолог. Проте пристрасть до подорожей і полювання виявилася сильнішою за зубне свердло. Він покинув медичну практику і вирушив досліджувати Аризону та Юту, де вбирав у себе дух прикордоння, який згодом переніс на папір. 🦷➡️📝 Рецепт ідеального вестерну Зейн Грей не просто писав книги, він створював цілий культурний код. У його романах вперше з'явилися ті елементи, які ми тепер вважаємо класикою жанру: Герой-одинак: Мовчазний, але справедливий вершник, який приходить на допомогу слабким. 👤⭐ Велич природи: Описи каньйонів та пустель у Грея були настільки детальними, що читачі відчували запах полину та пилу. ☀️💨 Боротьба добра і зла: Його сюжети завжди мали чіткий моральний стрижень, де зло неминуче отримувало кулю в фіналі. ⚖️🔫 Король екранізацій Його найвідоміший роман «Вершники фіолетових прерій» (1912) став справжньою бомбою. Зейн Грей став одним із перших письменників-мільйонерів, а Голлівуд обожнював його твори. За його сюжетами зняли понад 100 фільмів! Навіть сьогодні, переглядаючи класичний вестерн, ви, швидше за все, бачите ідеї, закладені саме цим чоловіком. 🎬🎞️ Спадщина мрійника Грей був не лише письменником, а й пристрасним рибалкою, що встановив кілька світових рекордів. Він прожив життя так, як писав — у постійному русі, пошуку пригод та захопленні дикою природою. Він подарував Америці її власну «іліаду», перетворивши історію освоєння земель на героїчний епос. 🌅🏇 Зейн Грей довів: якщо ти вмієш розповідати історії, ти можеш створити цілий світ, який переживе твій час. Його герої й досі скачуть у захід сонця на сторінках книг та екранах кінотеатрів. ✨📖
    Like
    1
    377переглядів
  • #дати #свята
    Міжнародний день захисту персональних даних: Коли Ваше «приватне» справді має залишатися приватним.
    28 січня світ відзначає Data Privacy Day. Це не просто чергова дата в календарі для айтішників, а нагадування про те, що в епоху цифрового капіталізму Ваші дані — це «нова нафта», за якою полюють усі: від транснаціональних корпорацій до шахраїв із підворіть даркнету. 🔐💻

    Чому саме 28 січня?

    Дата обрана не випадково. Саме цього дня у 1981 році Рада Європи відкрила для підписання Конвенцію № 108 — перший юридично обов'язковий міжнародний документ, що стосується захисту прав людини при автоматизованій обробці персональних даних. Тоді це здавалося футуристичним кроком, а сьогодні це база нашого виживання в мережі. 📜⚖️

    Ви — це не лише ім'я та прізвище

    Персональні дані сьогодні — це набагато більше, ніж рядок у паспорті. Це:
    Ваша геолокація (де Ви п'єте каву щоранку). 📍
    Ваша історія пошуку (про що Ви тривожитесь о другій ночі). 🔍
    Ваші вподобання в покупках та навіть ритм серця на смарт-годиннику. ❤️
    Кожен Ваш «лайк» чи безкоштовний тест «Який ти котик за знаком зодіаку» — це цеглинка у Вашому цифровому портреті, який потім використовують для таргетованої реклами або, що гірше, для маніпуляції Вашою думкою. 📱🎯

    Цифрова гігієна: Поради, які ми всі ігноруємо (а дарма)

    Хоча свято закликає бізнес бути прозорим, нам із Вами варто згадати про елементарні правила безпеки:
    Двофакторна автентифікація (2FA) — це маст-хев. Якщо вона у Вас не підключена, Ви буквально залишаєте двері квартири відчиненими. 🔑🔑
    Менеджери паролів. Перестаньте використовувати один пароль для банку, пошти та сайту з рецептами.
    Перевірка дозволів додатків. Навіщо ліхтарику доступ до Ваших контактів та мікрофона? (Спойлер: щоб продати ці дані рекламодавцям). 🔦🚫

    Україна в тренді

    Для України питання захисту даних стало критичним із початком повномасштабного вторгнення. Кібергігієна перетворилася на частину національної безпеки. Ми вчимося не лише користуватися «Дією», а й розуміти, як працює шифрування та чому не варто переходити за сумнівними посиланнями в месенджерах. 🇺🇦🛡️
    Сьогодні — чудовий привід зайти в налаштування приватності своїх соцмереж і нарешті почистити те, що Ви роками дозволяли про себе знати стороннім особам.
    #дати #свята Міжнародний день захисту персональних даних: Коли Ваше «приватне» справді має залишатися приватним. 28 січня світ відзначає Data Privacy Day. Це не просто чергова дата в календарі для айтішників, а нагадування про те, що в епоху цифрового капіталізму Ваші дані — це «нова нафта», за якою полюють усі: від транснаціональних корпорацій до шахраїв із підворіть даркнету. 🔐💻 Чому саме 28 січня? Дата обрана не випадково. Саме цього дня у 1981 році Рада Європи відкрила для підписання Конвенцію № 108 — перший юридично обов'язковий міжнародний документ, що стосується захисту прав людини при автоматизованій обробці персональних даних. Тоді це здавалося футуристичним кроком, а сьогодні це база нашого виживання в мережі. 📜⚖️ Ви — це не лише ім'я та прізвище Персональні дані сьогодні — це набагато більше, ніж рядок у паспорті. Це: Ваша геолокація (де Ви п'єте каву щоранку). 📍 Ваша історія пошуку (про що Ви тривожитесь о другій ночі). 🔍 Ваші вподобання в покупках та навіть ритм серця на смарт-годиннику. ❤️ Кожен Ваш «лайк» чи безкоштовний тест «Який ти котик за знаком зодіаку» — це цеглинка у Вашому цифровому портреті, який потім використовують для таргетованої реклами або, що гірше, для маніпуляції Вашою думкою. 📱🎯 Цифрова гігієна: Поради, які ми всі ігноруємо (а дарма) Хоча свято закликає бізнес бути прозорим, нам із Вами варто згадати про елементарні правила безпеки: Двофакторна автентифікація (2FA) — це маст-хев. Якщо вона у Вас не підключена, Ви буквально залишаєте двері квартири відчиненими. 🔑🔑 Менеджери паролів. Перестаньте використовувати один пароль для банку, пошти та сайту з рецептами. Перевірка дозволів додатків. Навіщо ліхтарику доступ до Ваших контактів та мікрофона? (Спойлер: щоб продати ці дані рекламодавцям). 🔦🚫 Україна в тренді Для України питання захисту даних стало критичним із початком повномасштабного вторгнення. Кібергігієна перетворилася на частину національної безпеки. Ми вчимося не лише користуватися «Дією», а й розуміти, як працює шифрування та чому не варто переходити за сумнівними посиланнями в месенджерах. 🇺🇦🛡️ Сьогодні — чудовий привід зайти в налаштування приватності своїх соцмереж і нарешті почистити те, що Ви роками дозволяли про себе знати стороннім особам.
    Like
    1
    587переглядів
  • СМАЧНЕНЬКІ рецепти Ідеї ​​для сніданку 💡
    СМАЧНЕНЬКІ рецепти Ідеї ​​для сніданку 💡
    117переглядів
  • БАБКА КАРТОПЛЯНА З ГРИБАМИ

    1 кг картоплі, 400 г свіжих грибів, 200 г черствої булки, З цибулини, 3,5 ст. ложки смальцю або вершкового масла, 2 яйця, 3 горошини гіркого перцю, 1 ст. ложка зелені петрушки, сухарі.

    Для підливи: 1 ст. ложка борошна, по 2 ст. ложки масла й томату-пюре, 0,5 цибулини, 0,5 склянки сметани, 1,5 склянки грибного відвару, сіль.

    Зварену, відціджену й просушену картоплю гарячою пропускають крізь м'я сорубку, заправляють яйцями й солять. Варені гриби дрібно січуть, змішують із підсмаженою цибулею й продовжують підсмажувати ще 8-10 хвилин. Потім додають терту черству булку й заправляють перцем, сіллю та зеленню петрушки. У сотейник, змазаний смальцем і посипаний сухарями, кладуть шарами картоплю й підготовлені гриби так, щоб верхній шар був із картоплі. Посипають сухарями, збризкують розтопленим смальцем і ставлять у духовку.

    Для приготування підливи січену цибулю трохи підсмажують на смальці або маслі, додають злегка підсмажені борошно й томат-пюре, змішують, уливають грибний бульйон та сметану, солять і добре проварюють.

    При подачі на стіл бабку поливають підливою.

    З відривного календаря "Криниченька" за 24 січня.
    ----------

    Увага! Фото не за рецептом.
    БАБКА КАРТОПЛЯНА З ГРИБАМИ 1 кг картоплі, 400 г свіжих грибів, 200 г черствої булки, З цибулини, 3,5 ст. ложки смальцю або вершкового масла, 2 яйця, 3 горошини гіркого перцю, 1 ст. ложка зелені петрушки, сухарі. Для підливи: 1 ст. ложка борошна, по 2 ст. ложки масла й томату-пюре, 0,5 цибулини, 0,5 склянки сметани, 1,5 склянки грибного відвару, сіль. Зварену, відціджену й просушену картоплю гарячою пропускають крізь м'я сорубку, заправляють яйцями й солять. Варені гриби дрібно січуть, змішують із підсмаженою цибулею й продовжують підсмажувати ще 8-10 хвилин. Потім додають терту черству булку й заправляють перцем, сіллю та зеленню петрушки. У сотейник, змазаний смальцем і посипаний сухарями, кладуть шарами картоплю й підготовлені гриби так, щоб верхній шар був із картоплі. Посипають сухарями, збризкують розтопленим смальцем і ставлять у духовку. Для приготування підливи січену цибулю трохи підсмажують на смальці або маслі, додають злегка підсмажені борошно й томат-пюре, змішують, уливають грибний бульйон та сметану, солять і добре проварюють. При подачі на стіл бабку поливають підливою. З відривного календаря "Криниченька" за 24 січня. ---------- Увага! Фото не за рецептом.
    327переглядів
Більше результатів