Ці булочки не тільки смачні, але й красиві.
Я використала грушеву начинку (груша + цукор + лимонний сік + масло + кукурудзяний крохмаль).
Для тих, хто любить хлібне мистецтво та смачну випічку, ось рецепт бріоші:

100 г йогурту,
130 г молока
, 12 г сухих дріжджів,
3 яйця,
80 г цукру,
60 г розтопленого масла,
500 г хлібного борошна,
*змішайте всі інгредієнти та залиште на 20 хвилин,
*додайте
70 г м’якого масла,
5 г солі
, *замішуйте, доки не утвориться клейковина,
*розділіть тісто на дві частини
, *додайте до однієї частини ці інгредієнти⬇️

, *спочатку добре перемішайте:
7 г какао-порошку
, 4 г розчинної кави
, 8 г гарячої води
, *замішуйте, доки все не поєднається
, *дайте тісту постояти 30 хвилин, *розтягніть та складіть, залиште для бродіння на одну годину,
*розділіть тісто на невеликі шматочки (у мене по 40 г кожен)
, *дайте відпочити 15 хвилин
, *сформуйте булочки згідно з моїм відео, якщо хочете такої форми,
*бродіння 30 хвилин
, *змастіть булочки сумішшю яйце + молоко,
*розігрійте духовку до... 200°C
*випікати 15-20 хв
*насолоджуйтесь гарними та смачними булочками

Не просто млинці! Млинці з припіком по-домашньому .

Це не просто млинці — це справжня знахідка для тих, хто любить швидко, ситно і дуже смачно 🤍
Млинці з припіком готуються по-особливому: спосіб обсмажується разом із тістом і стає частиною кожної шматочки. Вони виходять рум'яні, соковиті та ароматні — ідеальні для сніданку або вечора.
У відео покажу всі тонкощі препарату та поділюся секретами, щоб вони вийшли з першого разу. Обережно — родина проситиме готувати їх знову і знову 😉
🥞🥞🥞🥞🥞🥞🥞🥞🥞🥞🥞🥞🥞🥞🥞🥞🥞
Рецепт млинців з припіком:
3 яйця
1 ст л цукру
1 ч л солі
400 мл молока
200 мл окропу
180 г борошна
2 ст л олії
100 г ковбаси
100 г сиру
зелень

#історія #речі
Друкарський шрифт — це та сама річ, яку ви бачите щомиті, але помічаєте лише тоді, коли вона жахлива (так, ми про тебе, Comic Sans). До появи Йоганна Гутенберга книги переписували монахи, чиє терпіння було міцнішим за сучасний бетон, а почерк — джерелом вічних суперечок. Але у 1440-х роках сталася справжня магія: замість того, щоб вирізати цілу сторінку на дерев'яній дошці, Йоганн вигадав окремі металеві літери — рухомі літери.

Це був Lego для дорослих інтелектуалів. Ви відливали літеру в дзеркальному відображенні з металевого сплаву (свинець, олово та сурма — рецепт, перевірений століттями), складали їх у слова, затискали в раму — і вуаля, ви можете надрукувати тисячу примірників швидше, ніж монах допише "Амінь" на першій сторінці.

Перші шрифти, як-от «Текстура», відчайдушно імітували рукописну готику, бо люди боялися всього нового (нічого не міняється). Але вже в епоху Відродження з’явилася «Антиква» — шрифт, натхненний написами на римських колонах. Він був світлим, чистим і настільки елегантним, що читати його було приємніше, ніж слухати деяких філософів.

З часом літери позбулися засічок (serif), стали гротескними, нахилилися в італіку та навіть переїхали в цифру. Але в основі кожного пікселя на вашому екрані лежить та сама металева «літера», яка колись пахла свіжою фарбою та перевернула світ, зробивши знання доступнішими за пиво.
Друкарський шрифт — це мовчазний голос думки, який доводить: не важливо, ЩО ти кажеш, якщо ти вибрав правильний кегль, тебе почують. 🖋️📖🖨️

ПРОСТИЙ І ШВИДКИЙ РЕЦЕПТ НАЧИНЕНОГО ХЛІБА В АЕРОФРИТЮРНИЦІ

Росіяни запустили у серійне виробництво випічку «Вечерний Сочи», яка повністю повторює авторський рецепт пляцка «Старий Львів» української кондитерки Лесі Кравецької.
https://bukvy.org/rosiyany-vkraly-retsept-avtorskogo-plyatsku-lesi-kr...

Про це вона повідомила після того, як отримала посилання на відео в Instagram, де російський виробник презентує «новинку». За словами Кравецької, рецепт було скопійовано без дозволу.

Кондитерка закликала повідомляти про крадіжку та скаржитися на профіль виробника. Наразі можливість коментування під дописом обмежена.

М'який, як вата, ароматний домашній хліб для сендвічів 🍞✨

Я приготувала його за цим рецептом, і результат вийшов саме таким, як потрібно.👌

👉 Приготуйте багато і покладіть у морозилку, це справжній порятунок.

Перед вживанням достатньо почекати кілька хвилин або злегка підігріти, і він буде як у перший день 🤍

Особливо корисний під час Рамадану на сухур, для харчування дітей та на сніданок.

🔸 Інгредієнти:

📌 1,5 склянки теплої води

📌 1 столова ложка розчиненого сухих дріжджів

📌 2 столові ложки оливкової олії

📌 1,5 чайної ложки цукру

📌 1 чайна ложка солі

📌 3,5–4 склянки борошна

(після 3 склянок додаю потроху)

🔸 Приготування:

Теплу воду, цукор і дріжджі виливаю в миску для замішування тіста і перемішую.

Чекаю 5 хвилин, щоб дріжджі активізувалися.

Додаю оливкову олію і потроху додаю борошно.

Замішую, поки не отримаю м'яке, трохи липке до рук, гладке тісто.

Змащую руки олією, збираю тісто в кулю, накриваю і залишаю для бродіння.

Випускаю повітря з тіста, що забродило, складаю його.

Розділяю на 6 рівних частин, накриваю, даю відпочити 5 хвилин.

Трохи присипаю робочу поверхню борошном і розкатую шматочки тіста, не натискаючи сильно, залишаючи краї трохи опуклими, змащую оливковою олією і накриваю.

Викладаю на деко, накриваю і залишаю на 30 хвилин для підйому.

Наостанок змащую оливковою олією і випікаю в попередньо розігрітій до 250 градусів духовці.

Якщо ти маєш дві монети, то одну потрати на хліб, а другу на квітку.
Хліб підтримає твоє життя, а квітка – дасть тобі привід жити.

Сааді Ширазі.

...хліба та видовищ!

-Сказав римський сатирик Ювенал.

Здавалося б, в обох висловлюваннях йдеться про те саме, обидві формули описують «рецепт» людського існування, але!, ведуть вони таки в різні боки..

#історія #факт
ОСТАННЯ ТАЄМНИЦЯ МАРІЇ КЮРІ: ЧОМУ ЇЇ КУХОВАРСЬКА КНИГА ЗБЕРІГАЄТЬСЯ В СВИНЦЕВІЙ СКРИНІ?
Ми звикли бачити Марію Кюрі на офіційних портретах: стримана жінка з проникливим поглядом, перша в історії лауреатка двох Нобелівських премій. Але була інша Марія — та, що в домашньому халаті схилялася над обіднім столом, записуючи рецепти французьких страв для своєї родини. Проте навіть ці побутові записи сьогодні є смертельно небезпечними.

Приватне життя родини Кюрі було буквально просякнуте радіоактивністю. У той час ніхто не підозрював про підступну силу радію. Марія носила пробірки з ізотопами в кишенях свого робочого одягу, а вночі милувалася їхнім м’яким блакитним сяйвом, яке вона називала «світлом фей». Ця «магія» непомітно проникала в усе, до чого вона торкалася: у меблі, одяг, листи до доньок і навіть у куховарську книгу. ⚗️

Сьогодні, через понад 90 років після її смерті, особистий архів Марії Кюрі в Національній бібліотеці Франції зберігається в спеціальних свинцевих контейнерах. Щоб переглянути її записи або книгу рецептів, дослідники зобов'язані одягати захисні костюми та підписувати документ про відмову від претензій у разі опромінення.
Період напіврозпаду радію-226 становить близько 1600 років. Це означає, що ще шістнадцять століть звичайна книга, де Марія записувала, як готувати соус чи випікати пиріг, залишатиметься «гарячим» артефактом.
Це історія про неймовірну, майже інтимну відданість науці. Марія Кюрі не просто вивчала радіацію — вона стала її частиною. Її приватний простір був лабораторією без стін, де велике відкриття і щоденний побут сплелися в одне ціле. Вона залишила по собі не лише фундамент сучасної фізики, а й радіоактивний слід своєї присутності, який нагадує нам: справжній геній віддає всього себе своїй справі — аж до останньої молекули власного тіла та сторінок домашньої книги. ☢️📖

✨ Він писав їй: "Цілую з першого рядка, бо до останнього не втерплю". А вона скаржилася подрузі: "Замість гроші заробляти – віршики пише".

🤍 Василь Симоненко вмів писати про кохання так, що серце стискалося від ніжності.

"Ну скажи — хіба не фантастично,
Що у цьому хаосі доріг
Під суворим небом,
Небом вічним,
Я тебе зустрів і не зберіг?"

Але його власне особисте життя стало болючою історією про нерозділену любов – не у класичному розумінні, а набагато гіршою: про любов, яку не розуміли.

✨ Люся. Вино з троянд.

Вони познайомилися в редакції газети «Черкаська правда». Їй було 19, йому – 22. Людмила Півторадні працювала кур'єркою. Василь – журналістом. Він закохався миттєво: "Люся! Люся! Я боюся, що влюблюся". А вона – не відразу...

🌹 Тоді Василь купив величезний кошик троянд. Зробив з них вино – за рецептом, почутим у відрядженні в Тальному, де місцевий садівник розповів легенду про садівника, який пригостив вином княжну, і вона в нього закохалася.
Василь пригостив Люсю. І пообіцяв робити це трояндове вино щовесни. Називав її на французький манір – Люсьєн, або ж ніжно – Люся-малюся...

Писав їй листи – такі ніжні, що від них перехоплювало подих:

«Люблю тебе дико. Ніколи ніхто так ще не морочив мені голови. На папері цілуватися не дуже смачно, але я цілую мою маленьку Люсю мільйон разів».

🤍 Він любив повно. Безоглядно. Так, як можуть лише поети.

Вони одружилися швидко. Народився син Олесь, якому Василь присвятив вірш «Лебеді материнства» і казку «Цар Плаксій та Лоскотон».

Здавалося – щастя.

✨ "Нерівня душ – це гірше, ніж майна"

Та на тому чари розвіялися: дружині було байдуже до Василевої поетичної натури і його віршів.

Письменниця Дарія Ястребова згадувала: Людмила скаржилася їй: «Думала, що він на хліб зароблятиме, а вийшло – якісь віршики пише. З глузду з'їхав – ночами сидить і пише».

Віршики. Якісь віршики.

🤍 А він писав:

Всі образи й кривди до одної
Я тобі забуду і прощу —
Жду твоєї ласки хоч малої,
Як земля у спеку жде дощу.

Писав у щоденнику, пізніше виданому під назвою "Окрайці думок": "Будьте прокляті ви, нікчемні гроші! Ви зробили мене рабом газети".

Поетеса Ліна Костенко має дуже влучні поетичні рядки: «Чи він мені, чи я йому – нерівня. Нерівня душ – це гірше, ніж майна».

Це – про них з Люсею.

✨ Косталіна. Таємне кохання

А ще була вона. Ліна Костенко. Старша на п'ять років. Поетеса. Красива, талановита, розумна. Та, яка розуміла його слова без пояснень.

🤍 Василь був у неї закоханий. Таємно. Безнадійно.

Він називав її Косталіна. Казав друзям: «Мене нагородила поглядом Косталіна».

Письменник Микола Сом згадував: «Ліну Вася Симоненко дуже любив. У них таємна любов була. На неї не можна було дивитися без захвату: жіночна, з лукавинкою в очах – справжня красуня».

Ліна ніколи не коментувала цих чуток. А Василь залишався з дружиною, яка не розуміла його віршів.

✨ Лірика, що рятувала

І все ж він писав. Про кохання – так, що від його віршів тремтіло серце:

🤍 "Я і в думці обняти тебе не посмію,
Я не те, щоб рукою торкнутися смів.
Я люблю тебе просто — отак, без надії,
Без тужливих зітхань і без клятвених слів".

Коли Василя поклали до лікарні з раком нирки, Людмила байдуже відреагувала: «Нічого з ним не станеться. Хай менше курить».

Він помер у 28 років.

Людмила Півторадні невдовзі вийшла заміж за іншого.

Син Олесь, якому батько написав казку і присвятив вірш «Лебеді материнства», не зміг виростати таким, про якого мріяв поет.

✨ А листи та вірші Василя Симоненка залишилися. Там – його серце, біль та ніжність.

Він не мав того кохання, про яке мріяв. Але подарував його нам – у своїх віршах. Бо вірив — любов варта кожного рядка ❤️

☕️ Доброго ранку, українці!

Сьогодні — 5 лютого. Дата, що об’єднала професійні виклики, технологічний прогрес і навіть солодкі символи.

Відзначаємо 👇

➡️ День Державної спеціальної служби транспорту України — професійне свято військового формування, яке забезпечує безперебійну роботу транспортної інфраструктури в мирний час і під час війни. Підрозділи служби відновлюють мости, колії, шляхи сполучення та критично важливі об’єкти, часто — під обстрілами.

➡️ Міжнародний день проєктування UI/UX — день фахівців, які роблять цифрові продукти зручними, зрозумілими й доступними для користувачів. Свято присвячене дизайну взаємодії між людиною та технологіями.

➡️ Всесвітній день Nutella — неофіційне, але популярне у світі свято, започатковане фанатами легендарної шоколадно-горіхової пасти. Цього дня в соцмережах традиційно діляться рецептами, фото й зізнаннями в любові до Nutella.
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна_понад_усе