• Міжнародний день вафель

    Що це за день?
    25 березня гурмани та любителі солодкого в усьому світу відзначають дуже смачне свято, яке називається Міжнародним днем вафель (International Waffle Day). Відомо, що першими вафлями ласували ще мешканці Стародавньої Греції. З тих часів десерти з «печивом у кліточку» розвивалися, з’являлися нові рецепти. Спокусливо ароматні, надзвичайно смачні та з хрусткою скоринкою вафлі є вишуканим десертом, який полюбляють та випікають в усьому світі. До речі, американці мають власне свято вафель, називається воно Національним днем вафель та відзначається 24 серпня.

    Різновиди вафель
    У світі є понад 100 різновидів вафель, не говорячи вже про кількість рецептів. Тонкі, товсті, хрусткі, пухкі, з ягодами, з овочевою начинкою тощо. Ми познайомимо вас з найпопулярнішими.

    Австрійські – їх ще називають віденськими. Це м’які, пишні та тоненькі вафлі з соковитою начинкою. Куштують їх холодними. Без додавання начинки страву подають до столу у гарячому вигляді та додатково прикрашають ягодами, морозивом чи будь-яким сиропом. Саме віденські вафлі часто застосовуються у приготуванні вафельного торта.

    Англійські вафлі складно віднести до десерту, радше це звичайна закуска. Під час їх приготування до тіста додають картопляні чи вівсяні пластівці. Вафлі ще гарячими скручують у трубочку, яку начиняють різноманітними овочевими начинками та соусами.

    Американські – американці дуже полюбляють вафлі і у них є свої улюблені рецепти. Варто сказати, що американські вафлі відрізняються від своїх європейських побратимів за смаком та формою. Зазвичай це пухкі та м’які вироби, які подаються з солодкими чи солоними стравами. Щоб їх приготувати до тіста додають соду чи розпушувач тіста.

    Бельгійські вафлі знайомі у двох інтерпретаціях: льєзькі та брюссельські. Перші – хрусткі та тверді вироби округлої форми, що випікаються з карамелізованим цукром. Брюссельські ж вафлі, навпаки, є м’якими та пухкими, оскільки виготовлені на основі дріжджового тіста. Їх куштують холодними чи гарячими, попередньо присипаючи цукровою пудрою чи сиропом.

    Особливістю рецепту голландських вафель є використання карамельного сиропу, який під час застигання склеює між собою два листки випічки. Голландські вафлі ще відомі під назвою строп вафель, що в перекладі означає «вафлі з сиропом».

    Чеські оплатки, що походять з Карлових Вар. Два листки випічки охайно склеюються між собою сироповою начинкою, що її майже непомітно. До тіста, під час приготування вафель, додають мінеральну воду та шматочки мигдальних горіхів.

    Італійські піцеллі попри свою назву мають мало спільного з піцою, радше це тоненькі листки вафель у вигляді квітки. Випічку куштують у звичайному вигляді чи згорнувши в трубочку для фруктової начинки. Для випікання піцеллі використовують спеціальну сковороду з особливою формою квітки.

    Крумкаке – норвезькі вафлі, які мають вигляд вафельних трубочок, начинених згущеним молоком. Це традиційна солодка страва подається до столу у Норвегії на Різдво.
    Міжнародний день вафель Що це за день? 25 березня гурмани та любителі солодкого в усьому світу відзначають дуже смачне свято, яке називається Міжнародним днем вафель (International Waffle Day). Відомо, що першими вафлями ласували ще мешканці Стародавньої Греції. З тих часів десерти з «печивом у кліточку» розвивалися, з’являлися нові рецепти. Спокусливо ароматні, надзвичайно смачні та з хрусткою скоринкою вафлі є вишуканим десертом, який полюбляють та випікають в усьому світі. До речі, американці мають власне свято вафель, називається воно Національним днем вафель та відзначається 24 серпня. Різновиди вафель У світі є понад 100 різновидів вафель, не говорячи вже про кількість рецептів. Тонкі, товсті, хрусткі, пухкі, з ягодами, з овочевою начинкою тощо. Ми познайомимо вас з найпопулярнішими. Австрійські – їх ще називають віденськими. Це м’які, пишні та тоненькі вафлі з соковитою начинкою. Куштують їх холодними. Без додавання начинки страву подають до столу у гарячому вигляді та додатково прикрашають ягодами, морозивом чи будь-яким сиропом. Саме віденські вафлі часто застосовуються у приготуванні вафельного торта. Англійські вафлі складно віднести до десерту, радше це звичайна закуска. Під час їх приготування до тіста додають картопляні чи вівсяні пластівці. Вафлі ще гарячими скручують у трубочку, яку начиняють різноманітними овочевими начинками та соусами. Американські – американці дуже полюбляють вафлі і у них є свої улюблені рецепти. Варто сказати, що американські вафлі відрізняються від своїх європейських побратимів за смаком та формою. Зазвичай це пухкі та м’які вироби, які подаються з солодкими чи солоними стравами. Щоб їх приготувати до тіста додають соду чи розпушувач тіста. Бельгійські вафлі знайомі у двох інтерпретаціях: льєзькі та брюссельські. Перші – хрусткі та тверді вироби округлої форми, що випікаються з карамелізованим цукром. Брюссельські ж вафлі, навпаки, є м’якими та пухкими, оскільки виготовлені на основі дріжджового тіста. Їх куштують холодними чи гарячими, попередньо присипаючи цукровою пудрою чи сиропом. Особливістю рецепту голландських вафель є використання карамельного сиропу, який під час застигання склеює між собою два листки випічки. Голландські вафлі ще відомі під назвою строп вафель, що в перекладі означає «вафлі з сиропом». Чеські оплатки, що походять з Карлових Вар. Два листки випічки охайно склеюються між собою сироповою начинкою, що її майже непомітно. До тіста, під час приготування вафель, додають мінеральну воду та шматочки мигдальних горіхів. Італійські піцеллі попри свою назву мають мало спільного з піцою, радше це тоненькі листки вафель у вигляді квітки. Випічку куштують у звичайному вигляді чи згорнувши в трубочку для фруктової начинки. Для випікання піцеллі використовують спеціальну сковороду з особливою формою квітки. Крумкаке – норвезькі вафлі, які мають вигляд вафельних трубочок, начинених згущеним молоком. Це традиційна солодка страва подається до столу у Норвегії на Різдво.
    52переглядів
  • Рецепт счастья:
    ПРИНИМАЙ ДЕЙСТВИТЕЛЬНОЕ ЗА ЖЕЛАЕМОЕ...
    Рецепт счастья: ПРИНИМАЙ ДЕЙСТВИТЕЛЬНОЕ ЗА ЖЕЛАЕМОЕ...
    32переглядів
  • Вже два дні графіки знеструмлень якісь є?
    Та по факту знеструмлень не було!!!

    На сьогодні з трьох обіцяних вимикань світла два вже не сталися!!!
    Й це ж чудово!!!

    У дворі так тепленько!!!
    Навіть з моєю босою маківкою не мерзну!!!

    Фізіомордія трясеться, ручечки сверблять кудись бігти, лізти й гребтися-гребтися-гребтися!!!

    Та поки чекаю!:)
    Нехай ̶т̶р̶о̶х̶и̶ ̶п̶о̶х̶о̶д̶е̶ трохи підсохне!:)
    Бо грязюку товкти взагалі не хо!
    Та й криги ще добіса!!!

    То знайшла собі іншу роботу!!!
    Наготувала капустняку!!!
    З квашеної капусточки, свинства та копченої ковбасоньки!
    За донбаським рецептом! Без пшона!!!:)

    Все.
    Нажерлася, як павук!
    Тепер тільки лежатиму та пальці віялом в телефон тобурищітиму!:)
    Вже два дні графіки знеструмлень якісь є? Та по факту знеструмлень не було!!! На сьогодні з трьох обіцяних вимикань світла два вже не сталися!!! Й це ж чудово!!! У дворі так тепленько!!! Навіть з моєю босою маківкою не мерзну!!! Фізіомордія трясеться, ручечки сверблять кудись бігти, лізти й гребтися-гребтися-гребтися!!! Та поки чекаю!:) Нехай ̶т̶р̶о̶х̶и̶ ̶п̶о̶х̶о̶д̶е̶ трохи підсохне!:) Бо грязюку товкти взагалі не хо! Та й криги ще добіса!!! То знайшла собі іншу роботу!!! Наготувала капустняку!!! З квашеної капусточки, свинства та копченої ковбасоньки! За донбаським рецептом! Без пшона!!!:) Все. Нажерлася, як павук! Тепер тільки лежатиму та пальці віялом в телефон тобурищітиму!:)
    89переглядів
  • #історія #речі
    Друкарська фарба: чорна кров цивілізації.
    Якби в XV столітті існували венчурні капіталісти, Йоганн Гутенберг навряд чи отримав би бодай ламаний грош. Його ідея — «штампувати» книги — вимагала чогось більшого, ніж просто прес і літери. Звичайна водяна фарба того часу, якою переписувачі малювали ініціали, на металі поводилася як розпечена ртуть: збивалася в краплі й розтікалася, перетворюючи «Біблію» на пляму Роршаха.

    Алхімія в каструлі

    Гутенбергу довелося стати ще й хіміком-кулінаром. Він винайшов рецепт, який залишався базовим майже чотири століття: лляна олія, зварена до стану липкого лаку, і сажа (бажано від спалених соснових дров або лампового масла). Ця суміш була настільки в’язкою та насиченою, що сучасні екологи, мабуть, знепритомніли б від одного погляду на її склад. Але саме ця «чорна каша» дозволила людству нарешті масово тиражувати свої дурості та геніальні відкриття.

    Запах знань

    Ви коли-небудь замислювалися, чому старі бібліотеки пахнуть так специфічно? Це «дихання» окисленої олії та важких металів. У XVIII столітті до фарби почали додавати солі міді та свинцю для швидкого висихання. Читання свіжої газети тоді було справжнім екстримом: ви не лише дізнавалися новини, а й отримували легку порцію токсинів через пальці. Проте, як то кажуть, знання потребують жертв.

    Кольорова революція

    Довгий час світ був монохромним. Кольорова друкарська фарба коштувала як крило літака (якби вони тоді літали), бо пігменти добували з мінералів, комах або екзотичних рослин. Тільки в XIX столітті, завдяки розвитку анілінових барвників, книги нарешті «зацвіли». Друкарська фарба стала тоншою, яскравішою і — о диво — перестала вбивати читача своєю токсичністю.

    Сьогодні, в епоху пікселів, ми поступово забуваємо магію друкарського відбитка. Але кожен раз, коли ви торкаєтеся паперової сторінки, пам'ятайте: ці літери тримаються за папір завдяки винахідливості старого німця, який не побоявся забруднити руки в сажі, щоб ми з вами могли читати цей текст, не виходячи з печери невігластва.
    #історія #речі 🖋️ Друкарська фарба: чорна кров цивілізації. Якби в XV столітті існували венчурні капіталісти, Йоганн Гутенберг навряд чи отримав би бодай ламаний грош. Його ідея — «штампувати» книги — вимагала чогось більшого, ніж просто прес і літери. Звичайна водяна фарба того часу, якою переписувачі малювали ініціали, на металі поводилася як розпечена ртуть: збивалася в краплі й розтікалася, перетворюючи «Біблію» на пляму Роршаха. 🌑 🧪 Алхімія в каструлі Гутенбергу довелося стати ще й хіміком-кулінаром. Він винайшов рецепт, який залишався базовим майже чотири століття: лляна олія, зварена до стану липкого лаку, і сажа (бажано від спалених соснових дров або лампового масла). Ця суміш була настільки в’язкою та насиченою, що сучасні екологи, мабуть, знепритомніли б від одного погляду на її склад. Але саме ця «чорна каша» дозволила людству нарешті масово тиражувати свої дурості та геніальні відкриття. 🏭 📜 Запах знань Ви коли-небудь замислювалися, чому старі бібліотеки пахнуть так специфічно? Це «дихання» окисленої олії та важких металів. У XVIII столітті до фарби почали додавати солі міді та свинцю для швидкого висихання. Читання свіжої газети тоді було справжнім екстримом: ви не лише дізнавалися новини, а й отримували легку порцію токсинів через пальці. Проте, як то кажуть, знання потребують жертв. 🗞️ 🖌️ Кольорова революція Довгий час світ був монохромним. Кольорова друкарська фарба коштувала як крило літака (якби вони тоді літали), бо пігменти добували з мінералів, комах або екзотичних рослин. Тільки в XIX столітті, завдяки розвитку анілінових барвників, книги нарешті «зацвіли». Друкарська фарба стала тоншою, яскравішою і — о диво — перестала вбивати читача своєю токсичністю. 🌈 Сьогодні, в епоху пікселів, ми поступово забуваємо магію друкарського відбитка. Але кожен раз, коли ви торкаєтеся паперової сторінки, пам'ятайте: ці літери тримаються за папір завдяки винахідливості старого німця, який не побоявся забруднити руки в сажі, щоб ми з вами могли читати цей текст, не виходячи з печери невігластва. 📚✨
    1
    356переглядів
  • Рецепт простий : яйца , мука , вода і чуть чуть молоко для того, щоб тісто як бліинчики пеклись рослинне масло в тісті . Тісто рідке і все можна на око. Якщо з першого разу буде важко нічого страшного, все вийде.
    Рецепт простий : яйца , мука , вода і чуть чуть молоко для того, щоб тісто як бліинчики пеклись рослинне масло в тісті . Тісто рідке і все можна на око. Якщо з першого разу буде важко нічого страшного, все вийде.
    182переглядів 3Відтворень
  • Ці булочки не тільки смачні, але й красиві.
    Я використала грушеву начинку (груша + цукор + лимонний сік + масло + кукурудзяний крохмаль).
    Для тих, хто любить хлібне мистецтво та смачну випічку, ось рецепт бріоші:

    100 г йогурту,
    130 г молока
    , 12 г сухих дріжджів,
    3 яйця,
    80 г цукру,
    60 г розтопленого масла,
    500 г хлібного борошна,
    *змішайте всі інгредієнти та залиште на 20 хвилин,
    *додайте
    70 г м’якого масла,
    5 г солі
    , *замішуйте, доки не утвориться клейковина,
    *розділіть тісто на дві частини
    , *додайте до однієї частини ці інгредієнти

    , *спочатку добре перемішайте:
    7 г какао-порошку
    , 4 г розчинної кави
    , 8 г гарячої води
    , *замішуйте, доки все не поєднається
    , *дайте тісту постояти 30 хвилин, *розтягніть та складіть, залиште для бродіння на одну годину,
    *розділіть тісто на невеликі шматочки (у мене по 40 г кожен)
    , *дайте відпочити 15 хвилин
    , *сформуйте булочки згідно з моїм відео, якщо хочете такої форми,
    *бродіння 30 хвилин
    , *змастіть булочки сумішшю яйце + молоко,
    *розігрійте духовку до... 200°C
    *випікати 15-20 хв
    *насолоджуйтесь гарними та смачними булочками
    Ці булочки не тільки смачні, але й красиві. Я використала грушеву начинку (груша + цукор + лимонний сік + масло + кукурудзяний крохмаль). Для тих, хто любить хлібне мистецтво та смачну випічку, ось рецепт бріоші: 100 г йогурту, 130 г молока , 12 г сухих дріжджів, 3 яйця, 80 г цукру, 60 г розтопленого масла, 500 г хлібного борошна, *змішайте всі інгредієнти та залиште на 20 хвилин, *додайте 70 г м’якого масла, 5 г солі , *замішуйте, доки не утвориться клейковина, *розділіть тісто на дві частини , *додайте до однієї частини ці інгредієнти⬇️ , *спочатку добре перемішайте: 7 г какао-порошку , 4 г розчинної кави , 8 г гарячої води , *замішуйте, доки все не поєднається , *дайте тісту постояти 30 хвилин, *розтягніть та складіть, залиште для бродіння на одну годину, *розділіть тісто на невеликі шматочки (у мене по 40 г кожен) , *дайте відпочити 15 хвилин , *сформуйте булочки згідно з моїм відео, якщо хочете такої форми, *бродіння 30 хвилин , *змастіть булочки сумішшю яйце + молоко, *розігрійте духовку до... 200°C *випікати 15-20 хв *насолоджуйтесь гарними та смачними булочками
    1
    429переглядів 10Відтворень
  • Не просто млинці! Млинці з припіком по-домашньому .

    Це не просто млинці — це справжня знахідка для тих, хто любить швидко, ситно і дуже смачно
    Млинці з припіком готуються по-особливому: спосіб обсмажується разом із тістом і стає частиною кожної шматочки. Вони виходять рум'яні, соковиті та ароматні — ідеальні для сніданку або вечора.
    У відео покажу всі тонкощі препарату та поділюся секретами, щоб вони вийшли з першого разу. Обережно — родина проситиме готувати їх знову і знову

    Рецепт млинців з припіком:
    3 яйця
    1 ст л цукру
    1 ч л солі
    400 мл молока
    200 мл окропу
    180 г борошна
    2 ст л олії
    100 г ковбаси
    100 г сиру
    зелень
    Не просто млинці! Млинці з припіком по-домашньому . Це не просто млинці — це справжня знахідка для тих, хто любить швидко, ситно і дуже смачно 🤍 Млинці з припіком готуються по-особливому: спосіб обсмажується разом із тістом і стає частиною кожної шматочки. Вони виходять рум'яні, соковиті та ароматні — ідеальні для сніданку або вечора. У відео покажу всі тонкощі препарату та поділюся секретами, щоб вони вийшли з першого разу. Обережно — родина проситиме готувати їх знову і знову 😉 🥞🥞🥞🥞🥞🥞🥞🥞🥞🥞🥞🥞🥞🥞🥞🥞🥞 Рецепт млинців з припіком: 3 яйця 1 ст л цукру 1 ч л солі 400 мл молока 200 мл окропу 180 г борошна 2 ст л олії 100 г ковбаси 100 г сиру зелень
    351переглядів 4Відтворень
  • #історія #речі
    Друкарський шрифт — це та сама річ, яку ви бачите щомиті, але помічаєте лише тоді, коли вона жахлива (так, ми про тебе, Comic Sans). До появи Йоганна Гутенберга книги переписували монахи, чиє терпіння було міцнішим за сучасний бетон, а почерк — джерелом вічних суперечок. Але у 1440-х роках сталася справжня магія: замість того, щоб вирізати цілу сторінку на дерев'яній дошці, Йоганн вигадав окремі металеві літери — рухомі літери.

    Це був Lego для дорослих інтелектуалів. Ви відливали літеру в дзеркальному відображенні з металевого сплаву (свинець, олово та сурма — рецепт, перевірений століттями), складали їх у слова, затискали в раму — і вуаля, ви можете надрукувати тисячу примірників швидше, ніж монах допише "Амінь" на першій сторінці.

    Перші шрифти, як-от «Текстура», відчайдушно імітували рукописну готику, бо люди боялися всього нового (нічого не міняється). Але вже в епоху Відродження з’явилася «Антиква» — шрифт, натхненний написами на римських колонах. Він був світлим, чистим і настільки елегантним, що читати його було приємніше, ніж слухати деяких філософів.

    З часом літери позбулися засічок (serif), стали гротескними, нахилилися в італіку та навіть переїхали в цифру. Але в основі кожного пікселя на вашому екрані лежить та сама металева «літера», яка колись пахла свіжою фарбою та перевернула світ, зробивши знання доступнішими за пиво.
    Друкарський шрифт — це мовчазний голос думки, який доводить: не важливо, ЩО ти кажеш, якщо ти вибрав правильний кегль, тебе почують.
    #історія #речі Друкарський шрифт — це та сама річ, яку ви бачите щомиті, але помічаєте лише тоді, коли вона жахлива (так, ми про тебе, Comic Sans). До появи Йоганна Гутенберга книги переписували монахи, чиє терпіння було міцнішим за сучасний бетон, а почерк — джерелом вічних суперечок. Але у 1440-х роках сталася справжня магія: замість того, щоб вирізати цілу сторінку на дерев'яній дошці, Йоганн вигадав окремі металеві літери — рухомі літери. Це був Lego для дорослих інтелектуалів. Ви відливали літеру в дзеркальному відображенні з металевого сплаву (свинець, олово та сурма — рецепт, перевірений століттями), складали їх у слова, затискали в раму — і вуаля, ви можете надрукувати тисячу примірників швидше, ніж монах допише "Амінь" на першій сторінці. Перші шрифти, як-от «Текстура», відчайдушно імітували рукописну готику, бо люди боялися всього нового (нічого не міняється). Але вже в епоху Відродження з’явилася «Антиква» — шрифт, натхненний написами на римських колонах. Він був світлим, чистим і настільки елегантним, що читати його було приємніше, ніж слухати деяких філософів. З часом літери позбулися засічок (serif), стали гротескними, нахилилися в італіку та навіть переїхали в цифру. Але в основі кожного пікселя на вашому екрані лежить та сама металева «літера», яка колись пахла свіжою фарбою та перевернула світ, зробивши знання доступнішими за пиво. Друкарський шрифт — це мовчазний голос думки, який доводить: не важливо, ЩО ти кажеш, якщо ти вибрав правильний кегль, тебе почують. 🖋️📖🖨️
    1
    523переглядів
  • ПРОСТИЙ І ШВИДКИЙ РЕЦЕПТ НАЧИНЕНОГО ХЛІБА В АЕРОФРИТЮРНИЦІ
    ПРОСТИЙ І ШВИДКИЙ РЕЦЕПТ НАЧИНЕНОГО ХЛІБА В АЕРОФРИТЮРНИЦІ
    228переглядів 2Відтворень
  • Росіяни запустили у серійне виробництво випічку «Вечерний Сочи», яка повністю повторює авторський рецепт пляцка «Старий Львів» української кондитерки Лесі Кравецької.
    https://bukvy.org/rosiyany-vkraly-retsept-avtorskogo-plyatsku-lesi-kr...

    Про це вона повідомила після того, як отримала посилання на відео в Instagram, де російський виробник презентує «новинку». За словами Кравецької, рецепт було скопійовано без дозволу.

    Кондитерка закликала повідомляти про крадіжку та скаржитися на профіль виробника. Наразі можливість коментування під дописом обмежена.
    Росіяни запустили у серійне виробництво випічку «Вечерний Сочи», яка повністю повторює авторський рецепт пляцка «Старий Львів» української кондитерки Лесі Кравецької. https://bukvy.org/rosiyany-vkraly-retsept-avtorskogo-plyatsku-lesi-kravetskoyi-staryj-lviv/ Про це вона повідомила після того, як отримала посилання на відео в Instagram, де російський виробник презентує «новинку». За словами Кравецької, рецепт було скопійовано без дозволу. Кондитерка закликала повідомляти про крадіжку та скаржитися на профіль виробника. Наразі можливість коментування під дописом обмежена.
    265переглядів
Більше результатів