• #дати #свята
    🧘 День Бодхі: Просвітлення Будди під священним деревом.
    8 грудня у традиції дзен-буддизму та в Японії зокрема відзначається День Бодхі (яп. Rōhatsu, або Bodhi Day) — свято, що символізує момент, коли Сіддхартха Гаутама досяг найвищого духовного просвітлення (бодхі) і став Буддою. 🌳

    Історична передумова

    Сіддхартха Гаутама, принц із роду Шак'я, залишив своє розкішне життя у пошуках істини та способу позбутися страждань. Після багатьох років аскетичних практик він зрозумів, що крайні форми самокатування не ведуть до просвітлення.
    Згідно з легендою, він сів під деревом Бодхі (фікус священний, що росте в Бодх-Гая, Індія) і дав обітницю не вставати доти, доки не знайде істину. Після 49 днів і ночей медитації, саме вранці, коли він побачив ранкову зірку, Сіддхартха досяг повного просвітлення, розкривши природу страждання та шлях до його припинення. Цей момент вважається початком буддизму.

    Як відзначають День Бодхі

    Хоча в різних буддійських традиціях дата святкування може змінюватися (залежно від місячного чи сонячного календаря), у японській традиції, що використовує григоріанський календар, це фіксована дата — 8 грудня.
    Святкування не є галасливим і переважно зосереджене на духовних практиках:
    Дза-дзен (Медитація): Головний акцент робиться на глибокій медитації. У дзен-монастирях Японії (традиція Рōхацу Дза-дзен) часто проводять тижневі інтенсивні ретрити (sesshin), що завершуються саме 8 грудня. Монахи та віряни медитують з мінімальним сном, щоб наблизитися до досвіду Будди. 🧘‍♀️
    Оздоблення: Часто використовують гірлянди з трьох кольорів (синій, білий, золотий), що символізують три основні буддійські цінності (Будда, Дхарма і Сангха), а також запалюють свічки.
    Символ дерева Бодхі: Іноді прикрашають символічне дерево або фікус у пам'ять про те місце, де відбулося просвітлення.

    День Бодхі є важливим нагадуванням про те, що просвітлення досяжне для кожної людини через наполегливу практику, мудрість і співчуття. 🌿
    #дати #свята 🧘 День Бодхі: Просвітлення Будди під священним деревом. 8 грудня у традиції дзен-буддизму та в Японії зокрема відзначається День Бодхі (яп. Rōhatsu, або Bodhi Day) — свято, що символізує момент, коли Сіддхартха Гаутама досяг найвищого духовного просвітлення (бодхі) і став Буддою. 🌳 Історична передумова Сіддхартха Гаутама, принц із роду Шак'я, залишив своє розкішне життя у пошуках істини та способу позбутися страждань. Після багатьох років аскетичних практик він зрозумів, що крайні форми самокатування не ведуть до просвітлення. Згідно з легендою, він сів під деревом Бодхі (фікус священний, що росте в Бодх-Гая, Індія) і дав обітницю не вставати доти, доки не знайде істину. Після 49 днів і ночей медитації, саме вранці, коли він побачив ранкову зірку, Сіддхартха досяг повного просвітлення, розкривши природу страждання та шлях до його припинення. Цей момент вважається початком буддизму. Як відзначають День Бодхі Хоча в різних буддійських традиціях дата святкування може змінюватися (залежно від місячного чи сонячного календаря), у японській традиції, що використовує григоріанський календар, це фіксована дата — 8 грудня. Святкування не є галасливим і переважно зосереджене на духовних практиках: Дза-дзен (Медитація): Головний акцент робиться на глибокій медитації. У дзен-монастирях Японії (традиція Рōхацу Дза-дзен) часто проводять тижневі інтенсивні ретрити (sesshin), що завершуються саме 8 грудня. Монахи та віряни медитують з мінімальним сном, щоб наблизитися до досвіду Будди. 🧘‍♀️ Оздоблення: Часто використовують гірлянди з трьох кольорів (синій, білий, золотий), що символізують три основні буддійські цінності (Будда, Дхарма і Сангха), а також запалюють свічки. Символ дерева Бодхі: Іноді прикрашають символічне дерево або фікус у пам'ять про те місце, де відбулося просвітлення. День Бодхі є важливим нагадуванням про те, що просвітлення досяжне для кожної людини через наполегливу практику, мудрість і співчуття. 🌿
    Like
    1
    240views
  • День надзвичайних відзнак трудового колективу
    День надзвичайних відзнак трудового колективу (Extraordinary Work Team Recognition Day) відзначається 4 грудня. Цей день присвячений вшануванню досягнень і спільних зусиль трудових колективів. Цей день визнає важливість командної роботи для досягнення цілей організації та підкреслює цінність внеску кожного члена команди в успіх всієї організації.

    Еволюція командної роботи
    Концепція командної роботи на робочому місці бере свій початок у 1920-1930-х роках завдяки дослідженням Хоторна та новаторській роботі соціального психолога Вільяма Макдугалла (William McDougall). Ці дослідження показали, що внутрішні та зовнішні соціальні вимоги суттєво впливають на продуктивність працівника, а неформальні групи на робочому місці впливають на звички та ставлення працівників. Це розуміння призвело до формування продуктивних робочих команд – практики, яка залишається ключовою в сучасному управлінні людськими ресурсами.


    Святкування командного успіху
    День надзвичайних відзнак трудового колективу — це можливість для менеджерів і лідерів визнати досягнення своїх команд. Це час поміркувати над досягненнями кожного члена і команди в цілому, визнати, як їхні спільні зусилля сприяють успіху компанії.

    Дарування подарунків і командні виїзди на природу
    Один із популярних способів відзначити цей день – нагородити членів команди подарунками, наприклад, подарунковими картками від популярних магазинів. Іншим ефективним підходом є організація командних обідів або виїздів на природу, які забезпечують невимушену обстановку для згуртування членів команди та святкування їхніх колективних досягнень.

    Важливість психологічної безпеки
    Створення атмосфери психологічної безпеки в команді має вирішальне значення. Це передбачає виховання взаємної поваги, довіри та почуття приналежності, коли члени команди почуваються комфортно, висловлюючи свої ідеї та проблеми, не боячись відплати чи насмішок.

    Ключові елементи ефективної команди
    Спільна місія та мета
    Команди, які мають спільну місію та мету, є більш згуртованими та ефективними. Розуміння впливу ролі кожної людини на досягнення цілей організації може додати відчуття благородства та мотивації навіть до найбуденніших завдань.
    Ефективна комунікація
    Регулярна та якісна комунікація є життєво важливою для командного успіху. Команди повинні планувати час для обговорення поточних викликів, мозкового штурму рішень та підбиття підсумків після основних етапів. Послідовна комунікація є основою довіри та ефективної співпраці.
    Зміцнення командної єдності
    Спільне святкування дуже важливе для зміцнення єдності та спільних цілей. Командні святкування можуть варіюватися від простих зустрічей до ретельно продуманих ретритів, але ключовим моментом є залучення членів команди до прийняття рішення про те, як вони святкуватимуть і разом розмірковуватимуть про свої успіхи.
    Цей день нагадує про силу командної роботи та важливість визнання і відзначення зусиль робочих команд. Це день, щоб оцінити креативність, продуктивність і моральний дух, який дає робота в команді. Незалежно від того, чи даруєте ви подарунки, чи організовуєте спільні виїзди, чи просто висловлюєте вдячність, визнання надзвичайної роботи команд є життєво важливим для створення позитивного та продуктивного робочого середовища.

    День надзвичайних відзнак трудового колективу — це не просто день святкування досягнень; це день зміцнення цінностей співпраці, комунікації та взаємоповаги, які є ознаками успішних команд. Це день визнання того, що кожен член команди, незалежно від його ролі, робить значний внесок у колективний успіх організації.
    День надзвичайних відзнак трудового колективу День надзвичайних відзнак трудового колективу (Extraordinary Work Team Recognition Day) відзначається 4 грудня. Цей день присвячений вшануванню досягнень і спільних зусиль трудових колективів. Цей день визнає важливість командної роботи для досягнення цілей організації та підкреслює цінність внеску кожного члена команди в успіх всієї організації. Еволюція командної роботи Концепція командної роботи на робочому місці бере свій початок у 1920-1930-х роках завдяки дослідженням Хоторна та новаторській роботі соціального психолога Вільяма Макдугалла (William McDougall). Ці дослідження показали, що внутрішні та зовнішні соціальні вимоги суттєво впливають на продуктивність працівника, а неформальні групи на робочому місці впливають на звички та ставлення працівників. Це розуміння призвело до формування продуктивних робочих команд – практики, яка залишається ключовою в сучасному управлінні людськими ресурсами. Святкування командного успіху День надзвичайних відзнак трудового колективу — це можливість для менеджерів і лідерів визнати досягнення своїх команд. Це час поміркувати над досягненнями кожного члена і команди в цілому, визнати, як їхні спільні зусилля сприяють успіху компанії. Дарування подарунків і командні виїзди на природу Один із популярних способів відзначити цей день – нагородити членів команди подарунками, наприклад, подарунковими картками від популярних магазинів. Іншим ефективним підходом є організація командних обідів або виїздів на природу, які забезпечують невимушену обстановку для згуртування членів команди та святкування їхніх колективних досягнень. Важливість психологічної безпеки Створення атмосфери психологічної безпеки в команді має вирішальне значення. Це передбачає виховання взаємної поваги, довіри та почуття приналежності, коли члени команди почуваються комфортно, висловлюючи свої ідеї та проблеми, не боячись відплати чи насмішок. Ключові елементи ефективної команди Спільна місія та мета Команди, які мають спільну місію та мету, є більш згуртованими та ефективними. Розуміння впливу ролі кожної людини на досягнення цілей організації може додати відчуття благородства та мотивації навіть до найбуденніших завдань. Ефективна комунікація Регулярна та якісна комунікація є життєво важливою для командного успіху. Команди повинні планувати час для обговорення поточних викликів, мозкового штурму рішень та підбиття підсумків після основних етапів. Послідовна комунікація є основою довіри та ефективної співпраці. Зміцнення командної єдності Спільне святкування дуже важливе для зміцнення єдності та спільних цілей. Командні святкування можуть варіюватися від простих зустрічей до ретельно продуманих ретритів, але ключовим моментом є залучення членів команди до прийняття рішення про те, як вони святкуватимуть і разом розмірковуватимуть про свої успіхи. Цей день нагадує про силу командної роботи та важливість визнання і відзначення зусиль робочих команд. Це день, щоб оцінити креативність, продуктивність і моральний дух, який дає робота в команді. Незалежно від того, чи даруєте ви подарунки, чи організовуєте спільні виїзди, чи просто висловлюєте вдячність, визнання надзвичайної роботи команд є життєво важливим для створення позитивного та продуктивного робочого середовища. День надзвичайних відзнак трудового колективу — це не просто день святкування досягнень; це день зміцнення цінностей співпраці, комунікації та взаємоповаги, які є ознаками успішних команд. Це день визнання того, що кожен член команди, незалежно від його ролі, робить значний внесок у колективний успіх організації.
    213views
  • 🧘‍♀️🏞Родини військовополонених оборонців Маріуполя пройшли психологічний ретрит у Карпатах.

    Він був організований проєктом Ріната Ахметова «Серце Азовсталі» у партнерстві з Міністерством оборони України.

    Протягом двох тижнів учасниці проходили програму психологічного відновлення, яка поєднувала групову терапію, роботу з кризовими психологами, практики відновлення та ресурсу, а також майстер-класи й активності на природі.

    Організатори зазначають, що психологічна стійкість родин - запорука швидшого відновлення військовополонених після повернення додому.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    🧘‍♀️🏞Родини військовополонених оборонців Маріуполя пройшли психологічний ретрит у Карпатах. Він був організований проєктом Ріната Ахметова «Серце Азовсталі» у партнерстві з Міністерством оборони України. Протягом двох тижнів учасниці проходили програму психологічного відновлення, яка поєднувала групову терапію, роботу з кризовими психологами, практики відновлення та ресурсу, а також майстер-класи й активності на природі. Організатори зазначають, що психологічна стійкість родин - запорука швидшого відновлення військовополонених після повернення додому. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    542views
  • В продовження до вчорашнього посту про #трюкимозку.

    Ключем до більшості проблем у будь-якій сфері життя є те, що ми не знаємо себе.
    І мені було найскладніше усвідомити дві речі.
    Перша: мої думки - це не є я. Те, що я думаю про себе і про світ, насправді не є мною. Спойлер: це не є істиною також.
    Мозок оцінює інформацію, відчуття, будь що - з точки зору минулого досвіду. Досвіду бракує - він її “підтягує” з книжок, фільмів, слів інших людей.
    Так формуються переконання.
    Ми ж наче не віримо всьому, що кажуть оточуючі, так?
    А от своїм думкам — віримо без сумнівів.
    Іноді мозок малює якісь страшні ситуації, ми накручуємо себе і раптом винирюємо - фух, це неправда.

    А якщо ці глюки здаються більш реальними? Ми їх приймаємо, і вони крутяться в голові та перетворюються на “ментальну жуйку”: що сказати, чому не зробила, як треба було…
    Друга: найскладніше - не порівнювати себе і не шукати ззовні підтвердження ЩО є нормою.
    Ми виросли у парадигмі “правильно-неправильно”, “прийнято-неприйнято” й це звична поведінка - шукати підтвердження.
    Майже на кожній консультації я чую фразу «я не знаю чи нормально, що я…». І раніше я теж часто її вживала.
    Вже наче всі признали, що ідеалу не існує, навіть в соцмережах, але все одно підсвідомо намагаються до нього йти.
    Щире прийняття цих двох речей приводить до справжнього контакту із собою.
    Але... прочитати чи навіть повірити замало. Це потрібно прожити. Інтегрувати.
    Як? Немає чарівної пігулки чи швидкого рішення. Це свідомий шлях.
    Для мене найшвидше проходити його виходить з провідниками. Тому я стала їздити на ретрити, працювати з різними наставниками. Це не про інформацію, це про інтеграцію досвіду в полі людей, які вже це все прожили.
    І тепер це і моя задача - вести моїх людей до контакту з собою. Моє гасло - підсвіти свій шлях до себе.

    Коли ти в контакті із собою:

    ✔️ Зовнішні обставини більше не вибивають із колії.
    ✔️ Ти відчуваєш, що твоє, а що — ні.
    ✔️ Ти дієш свідомо, а не хаотично.

    Так, тобі може бути боляче чи страшно.
    Але ти більше не кидаєшся на нав’язані бажання, не шукаєш порятунку у зовнішньому.
    Ти чітко знаєш що ти обираєш зараз те, що тобі треба. Ти проживаєш, відчуваєш, що це твоє, і тоді йдеш туди.

    #всенсі
    В продовження до вчорашнього посту про #трюкимозку. Ключем до більшості проблем у будь-якій сфері життя є те, що ми не знаємо себе. І мені було найскладніше усвідомити дві речі. Перша: мої думки - це не є я. Те, що я думаю про себе і про світ, насправді не є мною. Спойлер: це не є істиною також. Мозок оцінює інформацію, відчуття, будь що - з точки зору минулого досвіду. Досвіду бракує - він її “підтягує” з книжок, фільмів, слів інших людей. Так формуються переконання. Ми ж наче не віримо всьому, що кажуть оточуючі, так? А от своїм думкам — віримо без сумнівів. Іноді мозок малює якісь страшні ситуації, ми накручуємо себе і раптом винирюємо - фух, це неправда. А якщо ці глюки здаються більш реальними? Ми їх приймаємо, і вони крутяться в голові та перетворюються на “ментальну жуйку”: що сказати, чому не зробила, як треба було… Друга: найскладніше - не порівнювати себе і не шукати ззовні підтвердження ЩО є нормою. Ми виросли у парадигмі “правильно-неправильно”, “прийнято-неприйнято” й це звична поведінка - шукати підтвердження. Майже на кожній консультації я чую фразу «я не знаю чи нормально, що я…». І раніше я теж часто її вживала. Вже наче всі признали, що ідеалу не існує, навіть в соцмережах, але все одно підсвідомо намагаються до нього йти. Щире прийняття цих двох речей приводить до справжнього контакту із собою. Але... прочитати чи навіть повірити замало. Це потрібно прожити. Інтегрувати. Як? Немає чарівної пігулки чи швидкого рішення. Це свідомий шлях. Для мене найшвидше проходити його виходить з провідниками. Тому я стала їздити на ретрити, працювати з різними наставниками. Це не про інформацію, це про інтеграцію досвіду в полі людей, які вже це все прожили. І тепер це і моя задача - вести моїх людей до контакту з собою. Моє гасло - підсвіти свій шлях до себе. Коли ти в контакті із собою: ✔️ Зовнішні обставини більше не вибивають із колії. ✔️ Ти відчуваєш, що твоє, а що — ні. ✔️ Ти дієш свідомо, а не хаотично. Так, тобі може бути боляче чи страшно. Але ти більше не кидаєшся на нав’язані бажання, не шукаєш порятунку у зовнішньому. Ти чітко знаєш що ти обираєш зараз те, що тобі треба. Ти проживаєш, відчуваєш, що це твоє, і тоді йдеш туди. #всенсі
    Love
    Like
    5
    4Kviews
  • Нещодавно розповідала про початок свого шляху в йозі (за хештегом #шляхйоги), зараз я вже чекаю на сертифікат, який дає право викладати в будь-якій країні світу. Моя мета не була пов’язана з викладанням йоги, але я вже мала ідею простору VSENSI. Я бачила свій підхід комплексним, з інструментами для роботи на всіх рівнях: фізичному, психоемоційному, ментальному та духовному.

    Я вирішила додати йогу у свій арсенал, щоб навчитися будувати грамотні послідовності для себе та для проведення ретритів. Шукала курси, що відповідали б моїм критеріям якості й міжнародного рівня. Так я натрапила на Yoga Alliance і дізналася про сертифікацію RYT. Центр йоги та йогатерапії Sense відгукнувся моєму серцю.
    Я розуміла, що це серйозне навчання, яке потребує різних ресурсів. Я не могла відповісти на питання: “Навіщо це тобі?”, але прийняте рішення викликало дурнувату посмішку та відчуття щастя (а це головний маячок контакту з собою та душею).

    Коли я побачила результати йогатерапії (про яку раніше й не чула) в роботі зі сколіозом, болями в шиї, колінах, мігренями, я була в захваті. Але це все далі, поки я поїхала до Львова, щоб пройти перший ступінь навчання. І він був справжнім випробуванням, адже кожен день приносив масу інформації з анатомії, біомеханіки, етики, й, звісно, багато практики асан. За цей місяць навчання та підготовки до іспиту я прожила ціле нове життя.

    У рамках сертифікації ми мали провести 10 різних занять. І це був мій перший досвід викладання. Спочатку було складно, але після кожного заняття я виходила з приливом енергії та величезною посмішкою (ще один маячок, що це істинно “твоє”). Я отримувала вдячність, позитивні відгуки та коментарі щодо збалансованого стану й відчуття легкості в тілі й спині, незважаючи на відчутне фізичне навантаження. І тоді я згадала слова Олени Бакай, мого вчителя: “Викладати треба тоді, коли не можеш не викладати”. Й зараз я не можу не викладати, тому що хочу ділитися, хочу бачити, як після наших занять ви виходите з рівною спиною й розправленими плечима, з посмішкою та якимось іншим поглядом.

    Далі буде 💚🪷

    #всенсі
    Нещодавно розповідала про початок свого шляху в йозі (за хештегом #шляхйоги), зараз я вже чекаю на сертифікат, який дає право викладати в будь-якій країні світу. Моя мета не була пов’язана з викладанням йоги, але я вже мала ідею простору VSENSI. Я бачила свій підхід комплексним, з інструментами для роботи на всіх рівнях: фізичному, психоемоційному, ментальному та духовному. Я вирішила додати йогу у свій арсенал, щоб навчитися будувати грамотні послідовності для себе та для проведення ретритів. Шукала курси, що відповідали б моїм критеріям якості й міжнародного рівня. Так я натрапила на Yoga Alliance і дізналася про сертифікацію RYT. Центр йоги та йогатерапії Sense відгукнувся моєму серцю. Я розуміла, що це серйозне навчання, яке потребує різних ресурсів. Я не могла відповісти на питання: “Навіщо це тобі?”, але прийняте рішення викликало дурнувату посмішку та відчуття щастя (а це головний маячок контакту з собою та душею). Коли я побачила результати йогатерапії (про яку раніше й не чула) в роботі зі сколіозом, болями в шиї, колінах, мігренями, я була в захваті. Але це все далі, поки я поїхала до Львова, щоб пройти перший ступінь навчання. І він був справжнім випробуванням, адже кожен день приносив масу інформації з анатомії, біомеханіки, етики, й, звісно, багато практики асан. За цей місяць навчання та підготовки до іспиту я прожила ціле нове життя. У рамках сертифікації ми мали провести 10 різних занять. І це був мій перший досвід викладання. Спочатку було складно, але після кожного заняття я виходила з приливом енергії та величезною посмішкою (ще один маячок, що це істинно “твоє”). Я отримувала вдячність, позитивні відгуки та коментарі щодо збалансованого стану й відчуття легкості в тілі й спині, незважаючи на відчутне фізичне навантаження. І тоді я згадала слова Олени Бакай, мого вчителя: “Викладати треба тоді, коли не можеш не викладати”. Й зараз я не можу не викладати, тому що хочу ділитися, хочу бачити, як після наших занять ви виходите з рівною спиною й розправленими плечима, з посмішкою та якимось іншим поглядом. Далі буде 💚🪷 #всенсі
    Love
    Like
    6
    2comments 3Kviews
  • Любов уже в усьому.
    Любов - це вже є ти.
    Відкритися живому
    І стануть цілісні світи.

    Любов живе в прекраснім.
    Любов - одвічна мить.
    У пристрасті і щасті
    Стрімкий потік біжить.

    Любов - це вічна казка,
    І сонце зсередини.
    Знімаються всі маски,
    І все стає красивим.

    Я бачу ваші очі
    У них в усіх є сонце.
    Давайте в парі із любов'ю
    Наповнювати світлом простір.

    Люди - любіть! І будьте любов'ю.
    Це найпрекрасніше, що може статися із вами.
    Вона є в піснях і в кожному слові.
    Вона веде всіх своїми стежками.

    (с) Анастасія Мельничук
    (Світла душа, з якою ми зустрілись на ретриті)💚
    Любов уже в усьому. Любов - це вже є ти. Відкритися живому І стануть цілісні світи. Любов живе в прекраснім. Любов - одвічна мить. У пристрасті і щасті Стрімкий потік біжить. Любов - це вічна казка, І сонце зсередини. Знімаються всі маски, І все стає красивим. Я бачу ваші очі У них в усіх є сонце. Давайте в парі із любов'ю Наповнювати світлом простір. Люди - любіть! І будьте любов'ю. Це найпрекрасніше, що може статися із вами. Вона є в піснях і в кожному слові. Вона веде всіх своїми стежками. (с) Анастасія Мельничук (Світла душа, з якою ми зустрілись на ретриті)💚
    Love
    6
    1Kviews
  • Драгобрат зустрічає снігом. Так починається мій перший семиденний ретрит.
    Ретрит- це не просто подорож, відпочинок. Це глибоке занурення в практики, з певним наміром. Але зазвичай це про пошук відповідей, в першу чергу в собі.
    На нашому будуть тілесні практики, медитації, саундхілінг з чашами, бубном та іншими інструментами, а також арт-терапія.
    Дуже цікавий досвід, проживатиму його в моменті й намагатимусь ділитись з вами частіше 💚
    #всенсі #усвідомленість #ретрит
    Драгобрат зустрічає снігом. Так починається мій перший семиденний ретрит. Ретрит- це не просто подорож, відпочинок. Це глибоке занурення в практики, з певним наміром. Але зазвичай це про пошук відповідей, в першу чергу в собі. На нашому будуть тілесні практики, медитації, саундхілінг з чашами, бубном та іншими інструментами, а також арт-терапія. Дуже цікавий досвід, проживатиму його в моменті й намагатимусь ділитись з вами частіше 💚 #всенсі #усвідомленість #ретрит
    Love
    Like
    7
    2Kviews
  • Привіт, друзі! Я - Діана, автор цієї сторінки, засновниця простору VSENSI.
    Хочу розповісти трохи про себе, про цей простір, свій шлях, а головне - про ідею, і, звичайно, познайомитись з вами. Буду неймовірно рада, якщо ви розповісте про себе в коментарях 💚

    Майже 20 років я працювала у сфері міжнародної торгівлі, логістики та маркетингу, а останні 8 з них присвятила IT сфері. Моя робота завжди була для мене основним орієнтиром, що визначав моє життя.

    💫 Паралельно мене завжди цікавили питання: "Навіщо я в цьому світі? Чому зі мною відбувається те, що відбувається? Як влаштований цей світ? Чому успішні, заможні люди залишаються нещасними? А той тривожний голос у моїй голові – кому він належить?"
    Ще з університету я почала досліджувати східну філософію, дзен-буддизм, даосизм (мабуть, тому що навчалася на факультеті східних мов). У 2011 році я почала займатися йогою, і ця тілесна практика залишається зі мною вже понад 10 років. Приблизно тоді ж я почала практикувати медитації.

    🤓 Я раціональна людина й зазвичай приймаю рішення на основні логічних висновків та аргументів. У мене були проблеми з усвідомленням та проявом власних емоцій, і я почала цікавитись психологією та психотерапією.

    🧐 Я шукала відповіді на свої питання у багатьох джерелах. А більшість - знайшла в собі, за допомогою психолога, коуча, арт-терапевта, медитацій, тілесних практик (я пробувала ізотерапію, саундхілінг, рухальні практики, цигун, екстатік, різні медитації - вони всі працюють).

    На початку 2024 року я пройшла навчання з карми та арт-наставництва на тему покликання, місії душі і зрозуміла, що я готова проявлятись. Я прагну допомагати людям вивчати себе, розуміти себе, наповнювати своє життя та проживати його максимально усвідомлено та щасливо ❤️‍🔥

    Так з’явився простір VSENSI – спочатку як експеримент, як блог для дослідження цікавих тем і обміну знаннями, які сприяють усвідомленому та щасливому життю. Згодом ця ідея переросла в мою велику мрію і тепер ціль – створення не тільки віртуального простору VSENSI, а й фізичного: студії, ретритів і різних заходів, спрямованих на гармонізацію на всіх рівнях – тілесному, емоційному, ментальному та духовному.

    Мені дуже важливо створити ком’юніті однодумців, адже спілкування з людьми, що поділяють мої цінності, надихає та наповнює мене. Я щиро вдячна кожному, хто долучається до нашого простору і сприяє його розвитку 🙌

    #vsensi #прособисте #шляхдуші
    Привіт, друзі! Я - Діана, автор цієї сторінки, засновниця простору VSENSI. Хочу розповісти трохи про себе, про цей простір, свій шлях, а головне - про ідею, і, звичайно, познайомитись з вами. Буду неймовірно рада, якщо ви розповісте про себе в коментарях 💚 Майже 20 років я працювала у сфері міжнародної торгівлі, логістики та маркетингу, а останні 8 з них присвятила IT сфері. Моя робота завжди була для мене основним орієнтиром, що визначав моє життя. 💫 Паралельно мене завжди цікавили питання: "Навіщо я в цьому світі? Чому зі мною відбувається те, що відбувається? Як влаштований цей світ? Чому успішні, заможні люди залишаються нещасними? А той тривожний голос у моїй голові – кому він належить?" Ще з університету я почала досліджувати східну філософію, дзен-буддизм, даосизм (мабуть, тому що навчалася на факультеті східних мов). У 2011 році я почала займатися йогою, і ця тілесна практика залишається зі мною вже понад 10 років. Приблизно тоді ж я почала практикувати медитації. 🤓 Я раціональна людина й зазвичай приймаю рішення на основні логічних висновків та аргументів. У мене були проблеми з усвідомленням та проявом власних емоцій, і я почала цікавитись психологією та психотерапією. 🧐 Я шукала відповіді на свої питання у багатьох джерелах. А більшість - знайшла в собі, за допомогою психолога, коуча, арт-терапевта, медитацій, тілесних практик (я пробувала ізотерапію, саундхілінг, рухальні практики, цигун, екстатік, різні медитації - вони всі працюють). На початку 2024 року я пройшла навчання з карми та арт-наставництва на тему покликання, місії душі і зрозуміла, що я готова проявлятись. Я прагну допомагати людям вивчати себе, розуміти себе, наповнювати своє життя та проживати його максимально усвідомлено та щасливо ❤️‍🔥 Так з’явився простір VSENSI – спочатку як експеримент, як блог для дослідження цікавих тем і обміну знаннями, які сприяють усвідомленому та щасливому життю. Згодом ця ідея переросла в мою велику мрію і тепер ціль – створення не тільки віртуального простору VSENSI, а й фізичного: студії, ретритів і різних заходів, спрямованих на гармонізацію на всіх рівнях – тілесному, емоційному, ментальному та духовному. Мені дуже важливо створити ком’юніті однодумців, адже спілкування з людьми, що поділяють мої цінності, надихає та наповнює мене. Я щиро вдячна кожному, хто долучається до нашого простору і сприяє його розвитку 🙌 #vsensi #прособисте #шляхдуші
    Love
    5
    6Kviews 1 Shares
  • 🧠💭 ДЖО ДИСПЕНЗА: РЕВОЛЮЦІОНЕР чи ПСЕВДОНАУКОВЕЦЬ?

    Багато хто вважає Диспензу проривом у роботі зі свідомістю та силою медитації. Інші вважають його шарлатаном, називаючи його підхід псевдонауковим.
    Ми все ж схиляємось до першого визначення. Бо Джо Диспенза - це:

    - автор бестселерів New York Times
    - доктор хіропрактики
    - засновник популярних тренінгів та медитацій

    Він співпрацює з багатьма дослідницькими центрами, щоб вивчити роботу мозку та підсвідомості.
    🔬 Джо Диспенза проводить масштабні дослідження впливу медитації на мозок, зібравши понад 20,000 сканувань мозку учасників своїх ретритів.
    🏥 Його робота включає дослідження спонтанних ремісій та зцілення від хронічних захворювань через зміну мислення.
    🌍 Проводить семінари та воркшопи по всьому світу, навчаючи людей технік трансформації свідомості.

    📚 Ми дуже радимо всім його книгу "Позбудься звички бути собою", де він не тільки розповідає про роботу мозку, а й дає практичні вправи для:

    - опанування медитації
    - виходу зі звичних реакцій
    - досягнення нового рівня свідомості, де ми можемо творити своє життя

    На фото - деякі з фрагментів цієї чудової книги.

    💬 Чи читали ви книги Диспензи? Які враження? Поділіться в коментарях!
    P.S. Пишіть нам - залюбки дамо почитати

    #ДжоДиспенза #Медитація
    🧠💭 ДЖО ДИСПЕНЗА: РЕВОЛЮЦІОНЕР чи ПСЕВДОНАУКОВЕЦЬ? Багато хто вважає Диспензу проривом у роботі зі свідомістю та силою медитації. Інші вважають його шарлатаном, називаючи його підхід псевдонауковим. Ми все ж схиляємось до першого визначення. Бо Джо Диспенза - це: - автор бестселерів New York Times - доктор хіропрактики - засновник популярних тренінгів та медитацій Він співпрацює з багатьма дослідницькими центрами, щоб вивчити роботу мозку та підсвідомості. 🔬 Джо Диспенза проводить масштабні дослідження впливу медитації на мозок, зібравши понад 20,000 сканувань мозку учасників своїх ретритів. 🏥 Його робота включає дослідження спонтанних ремісій та зцілення від хронічних захворювань через зміну мислення. 🌍 Проводить семінари та воркшопи по всьому світу, навчаючи людей технік трансформації свідомості. 📚 Ми дуже радимо всім його книгу "Позбудься звички бути собою", де він не тільки розповідає про роботу мозку, а й дає практичні вправи для: - опанування медитації - виходу зі звичних реакцій - досягнення нового рівня свідомості, де ми можемо творити своє життя На фото - деякі з фрагментів цієї чудової книги. 💬 Чи читали ви книги Диспензи? Які враження? Поділіться в коментарях! P.S. Пишіть нам - залюбки дамо почитати #ДжоДиспенза #Медитація
    Like
    Love
    4
    1comments 2Kviews