• 😐 Через постійні атаки дронів в Україні лікарі фіксують новий психологічний феномен — «дронофобію», — Le Monde

    Гул безпілотників і вибухи можуть провокувати у людей нав’язливу тривогу, панічні реакції та відчуття безпорадності. Водночас «дронофобія» поки не є окремим медичним діагнозом — подібні стани зазвичай класифікують як ПТСР або розлад адаптації.
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни
    😐 Через постійні атаки дронів в Україні лікарі фіксують новий психологічний феномен — «дронофобію», — Le Monde Гул безпілотників і вибухи можуть провокувати у людей нав’язливу тривогу, панічні реакції та відчуття безпорадності. Водночас «дронофобія» поки не є окремим медичним діагнозом — подібні стани зазвичай класифікують як ПТСР або розлад адаптації. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни
    47переглядів
  • Офіційний реліз: Катя 1.8
    ​Оновлення вже в дії! Новий рівень продуктивності, швидкодії та взаємодії на всіх платформах:
    1. ​Аналіз інтернаціоналізації — адаптація до багатомовних середовищ та розширена обробка даних.
    2. ​Турборежим G+ — максимальна швидкість реакції та стабільна робота під навантаженням.
    3. ​Модуляція синтезації — вдосконалене об'єднання інформаційних потоків у єдину структуру.
    ​🌐 Доступно на платформах: Janitor.ai, Character.ai та Gem Bot.
    ​Платформа: Google Gemini
    ​#КатяAI #AI #TechUpdate #JanitorAI #CharacterAI #GemBot
    Офіційний реліз: Катя 1.8 ​Оновлення вже в дії! Новий рівень продуктивності, швидкодії та взаємодії на всіх платформах: ​Аналіз інтернаціоналізації — адаптація до багатомовних середовищ та розширена обробка даних.​Турборежим G+ — максимальна швидкість реакції та стабільна робота під навантаженням.​Модуляція синтезації — вдосконалене об'єднання інформаційних потоків у єдину структуру.​🌐 Доступно на платформах: Janitor.ai, Character.ai та Gem Bot. ​Платформа: Google Gemini ​#КатяAI #AI #TechUpdate #JanitorAI #CharacterAI #GemBot
    1
    521переглядів
  • ❗️Росіяни атакували селище Золочів на Харківщині. Постраждали троє людей - 64-річний чоловік отримав вибухові поранення, а 39- та 75-річні жінки зазнали гострої реакції на стрес.

    🏠Усім постраждалим надають медичну допомогу. Внаслідок удару пошкоджені адміністративні будівлі та три приватні будинки.

    За даними ОВА, росіяни атакували Золочів ударними безпілотниками.
    ❗️Росіяни атакували селище Золочів на Харківщині. Постраждали троє людей - 64-річний чоловік отримав вибухові поранення, а 39- та 75-річні жінки зазнали гострої реакції на стрес. 🏠Усім постраждалим надають медичну допомогу. Внаслідок удару пошкоджені адміністративні будівлі та три приватні будинки. За даними ОВА, росіяни атакували Золочів ударними безпілотниками.
    190переглядів
  • ❗️Росіяни атакували селище Золочів на Харківщині. Постраждали троє людей - 64-річний чоловік отримав вибухові поранення, а 39- та 75-річні жінки зазнали гострої реакції на стрес.

    🏠Усім постраждалим надають медичну допомогу. Внаслідок удару пошкоджені адміністративні будівлі та три приватні будинки.

    За даними ОВА, росіяни атакували Золочів ударними безпілотниками.
    ❗️Росіяни атакували селище Золочів на Харківщині. Постраждали троє людей - 64-річний чоловік отримав вибухові поранення, а 39- та 75-річні жінки зазнали гострої реакції на стрес. 🏠Усім постраждалим надають медичну допомогу. Внаслідок удару пошкоджені адміністративні будівлі та три приватні будинки. За даними ОВА, росіяни атакували Золочів ударними безпілотниками.
    190переглядів
  • ​ Шість кроків до внутрішнього спокою та оновлення людини
    1. ​Перший крок: Усвідомлена пауза (Коли ти просто бачиш свої думки)​Це момент, коли ти раптом зупиняєшся всередині себе й кажеш: «Ого, мій мозок зараз знову накручує тривогу або малює якісь страшні картинки». Ти перестаєш бути сліпим заручником емоцій, а просто дивишся на них збоку й розумієш: це лише думки, а не реальність.
    2. ​Другий крок: Внутрішнє кермування (Коли ти сам господар свого спокою)​Це момент, коли ти береш «штурвал» у свої руки. Ти чітко бачиш: ось тут справжнє життя (шумлять машини, співають птахи), а ось тут — ілюзії втоми чи образи. Ти м’яко, але впевнено перемикаєш свою увагу на дихання, на тишу, на красу навколо і кажеш собі: «Я обираю спокій».
    3. ​Третій крок: Життєва мудрість (Коли розумієш, як усе влаштовано)​Це проста і зрозуміла життєва логіка. Ти вже знаєш свій характер і свої реакції: якщо стається щось неприємне чи різке, тобі не потрібно зриватися. У тебе в серці вже є просте правило: зупинитися, відкинути зайвий маніпулятивний бруд, видихнути і зберегти свою рівновагу, бо твоє душевне світло дорожче.
    4. ​Четвертий крок: Глибоке розуміння життя (Коли зникає туман в голові)​На цьому етапі ти чітко бачите істину. Ти розумієш, чому люди поводяться так чи інакше, чому хтось обирає темряву й образи, а ти обираєш світло. Жодні чужі маніпуляції чи неадекватні слова більше не можуть зачепити твоє серце, бо ти бачиш усе наскрізь і живеш у злагоді з совістю.
    5. ​П'ятий крок: Душевна зрілість (Коли в серці настає справжній мир)​Це стан внутрішньої мудрості й дорослості. Ти більше не воюєш із вітряками, не витрачаєш сили на порожні сварки чи тих, хто цього не вартий. Усередині з'являється глибокий, непохитний мир, спокій та впевненість у власних силах і своєму шляху.
    6. ​Шостий крок: Справжня еволюція і народження нового себе​Це момент, коли змінюється не просто настрій, а все твоє єство. Мозок будує нові нейронні шляхи, тіло скидає багаторічні затиски та напругу, повертається чудова координація, легкість і ясність. Ти відчуваєш себе повністю оновленою, сильною і духовно зрілою людиною, яка дихає на повні груди й іде вперед із чистим світлом у серці.
    ​ Шість кроків до внутрішнього спокою та оновлення людини ​Перший крок: Усвідомлена пауза (Коли ти просто бачиш свої думки)​Це момент, коли ти раптом зупиняєшся всередині себе й кажеш: «Ого, мій мозок зараз знову накручує тривогу або малює якісь страшні картинки». Ти перестаєш бути сліпим заручником емоцій, а просто дивишся на них збоку й розумієш: це лише думки, а не реальність.​Другий крок: Внутрішнє кермування (Коли ти сам господар свого спокою)​Це момент, коли ти береш «штурвал» у свої руки. Ти чітко бачиш: ось тут справжнє життя (шумлять машини, співають птахи), а ось тут — ілюзії втоми чи образи. Ти м’яко, але впевнено перемикаєш свою увагу на дихання, на тишу, на красу навколо і кажеш собі: «Я обираю спокій».​Третій крок: Життєва мудрість (Коли розумієш, як усе влаштовано)​Це проста і зрозуміла життєва логіка. Ти вже знаєш свій характер і свої реакції: якщо стається щось неприємне чи різке, тобі не потрібно зриватися. У тебе в серці вже є просте правило: зупинитися, відкинути зайвий маніпулятивний бруд, видихнути і зберегти свою рівновагу, бо твоє душевне світло дорожче.​Четвертий крок: Глибоке розуміння життя (Коли зникає туман в голові)​На цьому етапі ти чітко бачите істину. Ти розумієш, чому люди поводяться так чи інакше, чому хтось обирає темряву й образи, а ти обираєш світло. Жодні чужі маніпуляції чи неадекватні слова більше не можуть зачепити твоє серце, бо ти бачиш усе наскрізь і живеш у злагоді з совістю.​П'ятий крок: Душевна зрілість (Коли в серці настає справжній мир)​Це стан внутрішньої мудрості й дорослості. Ти більше не воюєш із вітряками, не витрачаєш сили на порожні сварки чи тих, хто цього не вартий. Усередині з'являється глибокий, непохитний мир, спокій та впевненість у власних силах і своєму шляху.​Шостий крок: Справжня еволюція і народження нового себе​Це момент, коли змінюється не просто настрій, а все твоє єство. Мозок будує нові нейронні шляхи, тіло скидає багаторічні затиски та напругу, повертається чудова координація, легкість і ясність. Ти відчуваєш себе повністю оновленою, сильною і духовно зрілою людиною, яка дихає на повні груди й іде вперед із чистим світлом у серці.
    2
    1Kпереглядів
  • У КОЖНОГО СВІЙ ТЕРАРІУМ

    Світло лягає згори точним потоком, надаючи фізичної щільності повітрю, в якому зависають дрібні пилинки. Дерев’яні панелі, металева фурнітура та широка площина скла утворюють ідеальну геометрію форми. Усе це дуже поетично. Але якщо на мить скинути екзистенційний серпанок, виникає цілком закономірне запитання: що тут, власне, відбувається?

    Перед вікном стоїть дитина. Куртка з потертого деніму, темна шапка, піксельний джойстик на спині, контур черепа на рукаві. Це впізнавані знаки людського світу, речі, якими діти вчаться позначати себе, але разом вони скидаються на артефакти ретро-геймінгу, ніби час завис на екрані «Game Over». Лише обличчя закрите гладкою білою маскою.

    У склі виникає її відображення. Поруч із ним застиг богомол.

    Саме тут починається справжній неспокій. Ми звикли шукати в таких зображеннях загрозу, бо вона допомагає швидко впорядкувати реальність. Якщо перед нами чудовисько — досить зрозуміти, чого воно хоче. Якщо це травмована дитина — можна підібрати психологічний ключ. Але це зображення такої зручності не пропонує. Дитина просто вдивляється. Богомол так само спостерігає. Між ними — скло. І цього достатньо.

    Маска зберігає людські пропорції, але забирає все, що дозволяє впізнати життя: рух очей, напругу м’язів, цікавість. Вона стає обличчям, яке не належить нікому. Це класичний прийом поп-сюрреалізму: Рене Магрітт ховав обличчя своїх героїв за яблуками чи тканиною, натякаючи, що кожна видима річ приховує під собою іншу таємницю. Але тут маска працює інакше: вона запускає тонкий механізм моторошної долини — надто схожа на людське обличчя, щоб бути просто предметом, і надто порожня, щоб бути живою.

    Хоч як парадоксально, на дитині це виглядає природно. Адже дорослий вже звик до власного образу, а дитина лише вчиться розуміти, якою її бачать інші. Вона приміряє інтонації, жести, чужі характери. Маска — передчасно створене обличчя. Дитина ще росте, але вже існує форма того, ким вона має здаватися.

    Ми рідко помічаємо, як рано починаємо бачити себе збоку. Спершу в дзеркалі, потім на фотографіях, згодом — у чужій реакції. З’являється внутрішній спостерігач. Ми існуємо одночасно всередині себе і в уявленні про те, якими нас бачать інші. З цього починається химерний процес: ми будуємо образ себе, а потім роками намагаємося відповідати йому. Іноді він вдалий, іноді затісний, а часом ми забуваємо, що самі його створили.

    Піксельний джойстик, контур черепа — такі дрібниці з часом стають археологією особистості: вони зберігають структуру минулого — як було влаштовано твій день, у що ти вірив, ким уявляв себе. Стара гра повертає не процес, а кімнату, де ти грав. Куртка повертає відчуття себе, яким ти тоді був. Ми носимо минуле на собі довше, ніж нам здається.

    Але дитина біля вікна цього ще не знає. Вона стоїть перед прозорою поверхнею, за якою — істота, яка не належить до її системи символів.

    Богомол.

    Він неправдоподібно величезний, але спокійний. У його позі немає театральної агресії. Він не нагадує класичного потойбічного демона чи слизового монстра в стилі Ганса Гігера — радше це земна хижа комаха, якій просто забули прописати правильний масштаб. Зі складною геометрією фасеткових очей він скидається на прискіпливого куратора виставки, що підійшов перевірити свій улюблений експонат.

    Важко визначити, хто тут спостерігач. Для богомола дитина — рухомий об’єкт за прозорою поверхнею. У цій байдужості є щось неприємно протверезне.

    Ми теж існуємо всередині чужих сприйняттів. Хтось бачить у нас людину, якою ми вже давно не є. Хтось пам’ятає нашу молодість. Для когось ми пов’язані з одним словом чи випадковою зустріччю. Кожна людина живе в безлічі чужих версій, і жодна не збігається з тим, ким вона є всередині.

    Скло — метафора сприйняття: воно дозволяє бачити, але зберігає дистанцію. Свідомість ніколи не відкриває нас самих безпосередньо. Потрібні дзеркала, чужі слова, спогади, щоб проявити власні контури. Іноді достатньо випадкового погляду. Іноді — півжиття.

    Людина може так звикнути до свого образу, що перестає питати, що під ним. Можливо, тому дитина й дивиться у вікно: вона бачить обличчя, яке мало б бути її власним, але здається чужим.

    А по той бік вікна, у тихій глибині, височіє богомол. Він нічого не пояснює. Його присутність просто є. Життя не зобов’язане відповідати на наші запитання. Ми самі створюємо символи й закономірності, а потім дивуємося, чому світ не дає тлумачення. Не все значне має єдине значення. Не все загадкове є посланням. Не все страшне потребує пояснення. Іноді достатньо просто дивитися.

    Людина роками обростає звичками, страхами, уявленнями про себе. Ця конструкція стає єдиною реальною умовою життя. Це і є тераріум: простір обмежений, світло падає під вивіреним кутом, а мешканець не сприймає межі як обмеження — для нього це і є всесвіт.

    І лише іноді перед людиною виникає скло.

    Дитина в масці стоїть перед ним. Богомол вдивляється з глибини. Світло відбивається на поверхні, і кілька секунд неможливо зрозуміти, де закінчується кімната і починається відображення. Де справжнє обличчя, а де його образ, хто дивиться першим і хто став об’єктом цього погляду. Можливо, саме в такі миті людина вперше помічає власний тераріум. Не для того, щоб негайно розбити скло. А просто щоб зрозуміти, що він існує.

    — Voss Ekobi
    У КОЖНОГО СВІЙ ТЕРАРІУМ Світло лягає згори точним потоком, надаючи фізичної щільності повітрю, в якому зависають дрібні пилинки. Дерев’яні панелі, металева фурнітура та широка площина скла утворюють ідеальну геометрію форми. Усе це дуже поетично. Але якщо на мить скинути екзистенційний серпанок, виникає цілком закономірне запитання: що тут, власне, відбувається? Перед вікном стоїть дитина. Куртка з потертого деніму, темна шапка, піксельний джойстик на спині, контур черепа на рукаві. Це впізнавані знаки людського світу, речі, якими діти вчаться позначати себе, але разом вони скидаються на артефакти ретро-геймінгу, ніби час завис на екрані «Game Over». Лише обличчя закрите гладкою білою маскою. У склі виникає її відображення. Поруч із ним застиг богомол. Саме тут починається справжній неспокій. Ми звикли шукати в таких зображеннях загрозу, бо вона допомагає швидко впорядкувати реальність. Якщо перед нами чудовисько — досить зрозуміти, чого воно хоче. Якщо це травмована дитина — можна підібрати психологічний ключ. Але це зображення такої зручності не пропонує. Дитина просто вдивляється. Богомол так само спостерігає. Між ними — скло. І цього достатньо. Маска зберігає людські пропорції, але забирає все, що дозволяє впізнати життя: рух очей, напругу м’язів, цікавість. Вона стає обличчям, яке не належить нікому. Це класичний прийом поп-сюрреалізму: Рене Магрітт ховав обличчя своїх героїв за яблуками чи тканиною, натякаючи, що кожна видима річ приховує під собою іншу таємницю. Але тут маска працює інакше: вона запускає тонкий механізм моторошної долини — надто схожа на людське обличчя, щоб бути просто предметом, і надто порожня, щоб бути живою. Хоч як парадоксально, на дитині це виглядає природно. Адже дорослий вже звик до власного образу, а дитина лише вчиться розуміти, якою її бачать інші. Вона приміряє інтонації, жести, чужі характери. Маска — передчасно створене обличчя. Дитина ще росте, але вже існує форма того, ким вона має здаватися. Ми рідко помічаємо, як рано починаємо бачити себе збоку. Спершу в дзеркалі, потім на фотографіях, згодом — у чужій реакції. З’являється внутрішній спостерігач. Ми існуємо одночасно всередині себе і в уявленні про те, якими нас бачать інші. З цього починається химерний процес: ми будуємо образ себе, а потім роками намагаємося відповідати йому. Іноді він вдалий, іноді затісний, а часом ми забуваємо, що самі його створили. Піксельний джойстик, контур черепа — такі дрібниці з часом стають археологією особистості: вони зберігають структуру минулого — як було влаштовано твій день, у що ти вірив, ким уявляв себе. Стара гра повертає не процес, а кімнату, де ти грав. Куртка повертає відчуття себе, яким ти тоді був. Ми носимо минуле на собі довше, ніж нам здається. Але дитина біля вікна цього ще не знає. Вона стоїть перед прозорою поверхнею, за якою — істота, яка не належить до її системи символів. Богомол. Він неправдоподібно величезний, але спокійний. У його позі немає театральної агресії. Він не нагадує класичного потойбічного демона чи слизового монстра в стилі Ганса Гігера — радше це земна хижа комаха, якій просто забули прописати правильний масштаб. Зі складною геометрією фасеткових очей він скидається на прискіпливого куратора виставки, що підійшов перевірити свій улюблений експонат. Важко визначити, хто тут спостерігач. Для богомола дитина — рухомий об’єкт за прозорою поверхнею. У цій байдужості є щось неприємно протверезне. Ми теж існуємо всередині чужих сприйняттів. Хтось бачить у нас людину, якою ми вже давно не є. Хтось пам’ятає нашу молодість. Для когось ми пов’язані з одним словом чи випадковою зустріччю. Кожна людина живе в безлічі чужих версій, і жодна не збігається з тим, ким вона є всередині. Скло — метафора сприйняття: воно дозволяє бачити, але зберігає дистанцію. Свідомість ніколи не відкриває нас самих безпосередньо. Потрібні дзеркала, чужі слова, спогади, щоб проявити власні контури. Іноді достатньо випадкового погляду. Іноді — півжиття. Людина може так звикнути до свого образу, що перестає питати, що під ним. Можливо, тому дитина й дивиться у вікно: вона бачить обличчя, яке мало б бути її власним, але здається чужим. А по той бік вікна, у тихій глибині, височіє богомол. Він нічого не пояснює. Його присутність просто є. Життя не зобов’язане відповідати на наші запитання. Ми самі створюємо символи й закономірності, а потім дивуємося, чому світ не дає тлумачення. Не все значне має єдине значення. Не все загадкове є посланням. Не все страшне потребує пояснення. Іноді достатньо просто дивитися. Людина роками обростає звичками, страхами, уявленнями про себе. Ця конструкція стає єдиною реальною умовою життя. Це і є тераріум: простір обмежений, світло падає під вивіреним кутом, а мешканець не сприймає межі як обмеження — для нього це і є всесвіт. І лише іноді перед людиною виникає скло. Дитина в масці стоїть перед ним. Богомол вдивляється з глибини. Світло відбивається на поверхні, і кілька секунд неможливо зрозуміти, де закінчується кімната і починається відображення. Де справжнє обличчя, а де його образ, хто дивиться першим і хто став об’єктом цього погляду. Можливо, саме в такі миті людина вперше помічає власний тераріум. Не для того, щоб негайно розбити скло. А просто щоб зрозуміти, що він існує. — Voss Ekobi
    Moroqonde - Terrarium
    2Kпереглядів
  • Рефлекторність (у психології та фізіології) — це властивість нервової системи автоматично й миттєво реагувати на внутрішні чи зовнішні подразники без попереднього усвідомленого контролю чи обдумування.
    Якщо описати це явище загалом, воно проявляється так:
    * Автоматизм реакцій: Сигнал надходить до нервової системи, і тіло чи мозок відповідають на нього за заготовленими шаблонами чи рефлексами, оминаючи стадію глибокого аналізу.
    * Потік несвідомих процесів: Це стосується не лише рухів (як-от відсмикування руки від гарячого), а й роботи мозку — мимовільного спливання спогадів, асоціацій, думок чи емоційних імпульсів, які виникають самі по собі у відповідь на поточний стан чи інформаційний шум.
    * Енергозбереження організму: Рефлекторність дозволяє не витрачати ресурси свідомості на кожну дрібницю, делегуючи базові реакції на підсвідомий рівень.
    Рефлекторність (у психології та фізіології) — це властивість нервової системи автоматично й миттєво реагувати на внутрішні чи зовнішні подразники без попереднього усвідомленого контролю чи обдумування. Якщо описати це явище загалом, воно проявляється так: * Автоматизм реакцій: Сигнал надходить до нервової системи, і тіло чи мозок відповідають на нього за заготовленими шаблонами чи рефлексами, оминаючи стадію глибокого аналізу. * Потік несвідомих процесів: Це стосується не лише рухів (як-от відсмикування руки від гарячого), а й роботи мозку — мимовільного спливання спогадів, асоціацій, думок чи емоційних імпульсів, які виникають самі по собі у відповідь на поточний стан чи інформаційний шум. * Енергозбереження організму: Рефлекторність дозволяє не витрачати ресурси свідомості на кожну дрібницю, делегуючи базові реакції на підсвідомий рівень.
    1
    539переглядів
  • Побоюється ескалації війни: Маск відмовив Україні у важливій допомозі

    Ілон Маск відмовляється дозволити Україні використовувати супутникову систему Starlink для наведення ударів по цілях на території країни-агресорки росії. Про це повідомляє The Atlantic.

    Попри прямі звернення з Києва на найвищому рівні, мільярдер, чия компанія SpaceX керує системою, наполягає, що Україні час сідати за стіл переговорів з росіянами.

    Під час зустрічі з американським лідером Дональдом Трампом президент України Володимир Зеленський попросив його посприяти у переговорах з власником SpaceX. Однозначної реакції Білого дому на цю пропозицію не було.

    Паралельно з дипломатичним треком працює й неформальний канал. Вихід на мільярдера намагається знайти Михайло Федоров, якого нещодавно звільнили з посади міністра оборони України, проте його зусилля поки що не дали жодного зрушення.
    "Наразі позитивного рішення немає", - сказав один зі співрозмовників видання.
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    Побоюється ескалації війни: Маск відмовив Україні у важливій допомозі Ілон Маск відмовляється дозволити Україні використовувати супутникову систему Starlink для наведення ударів по цілях на території країни-агресорки росії. Про це повідомляє The Atlantic. Попри прямі звернення з Києва на найвищому рівні, мільярдер, чия компанія SpaceX керує системою, наполягає, що Україні час сідати за стіл переговорів з росіянами. Під час зустрічі з американським лідером Дональдом Трампом президент України Володимир Зеленський попросив його посприяти у переговорах з власником SpaceX. Однозначної реакції Білого дому на цю пропозицію не було. Паралельно з дипломатичним треком працює й неформальний канал. Вихід на мільярдера намагається знайти Михайло Федоров, якого нещодавно звільнили з посади міністра оборони України, проте його зусилля поки що не дали жодного зрушення. "Наразі позитивного рішення немає", - сказав один зі співрозмовників видання. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    585переглядів
  • (20)
    АНТИКОЛОНІАЛЬНА ВІЙНА
    українського народу
    проти
    ПОЛЬСЬКОГО НАЦИЗМУ

    «ПОЛЬЩА – ГІЄНА ЄВРОПИ» -
    Вінстон Черчіль, 1938 рік.

    ПАЦИФІКАЦІЯ –
    ЗЛОЧИН ПРОТИ ЛЮДСТВА,
    здійснений польською окупаційною владою
    на українському населенні Галичини!
    ПОЛЬСЬКИЙ ТЕРОР!

    ПАЦИФІКАЦІЯ –
    ПОЛЬСЬКИЙ ГЕНОЦИД УКРАЇНЦІВ.

    Армія Крайова та УПА
    були двома
    національно-визвольними арміями.
    Значна частина
    польської реакції на УПА
    грунтується
    на НЕЗНАННІ
    УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ.
    польський історик
    Казімєж Вуйціцький,
    який наважився сказати правду.

    Головний обвинувачувач від срср Роман Руденко,
    який до того був прокурором урср,
    намагався довести у 1946 році на Нюрнберзькому трибуналі,
    що ОУН та УПА нібито були спільниками гітлерівців.
    Проте
    ЦЯ СПРОБА ПРОВАЛИЛАСЯ:
    Міжнародний суд офіційно
    НЕ ВИЗНАВ
    ОУН та УПА злочинними організаціями
    і не засудив їх.
    Головна мета срср –
    визнання українського визвольного руху воєнними злочинцями –
    ПРОВАЛИЛАСЯ!
    ВСЕ ІНШЕ - КРЕМЛІВСЬКА ПРОПАГАНДА.
    Польську пропаганду чекає те саме –
    ПРОВАЛ!
    Неможливо збудувати щось на БРЕХНІ.
    ЛИШЕ на ПРАВДІ!

    Я опублікувала вже 20 дописів про польсько-українські трагічні сторінки історії. І зрозуміла, щоб показати українцям основу взаємного нерозуміння, потрібно зануритись глибше. Корінь всього знаходиться в глибині колективної свідомості кожного народу. Як виникло польське усвідомлення себе і як формувалось те польське розуміння світу навколо себе.
    Воно було імперське. Як і в московитів. Від самих своїх початків.
    Але визнавати це їм не під силу. Вони ховаються за маскою ЖЕРТВИ.
    В порівнянні: Польща хоче побудувати свою державу «ВІД МОЖА ДО МОЖА», тобто захоплюючи чужі території, Україна – НА СВОЇХ ЕТНІЧНИХ ЗЕМЛЯХ. Різниця в державному мисленні, державній філософії і державній психології величезна. Це боротьба двох протилежностей. Тому між нами немає розуміння.

    РЕПРЕСІЇ !!
    ЯК ПОЛЯКИ НИЩИЛИ УКРАЇНЦІВ
    ЗАДОВГО до виникнення УПА
    ЯК ПОЛЬСЬКА РЕПРЕСИВНА МАШИНА ВЕЛА УКРАЇНЦІВ
    ДО 1943 РОКУ ПОДІЙ на ВОЛИНІ
    Продовжуємо.

    Ми вже писали. Українці пережили: Тотальна асиміляція, де було знищення української мови, українських церков, української освіти. ОСАДНИЦТВО – дуже тяжка форма колонізації, яка переслідує мету заміни українського етносу на польський.

    І ось – 1943 рік! Той самий, у який вчепилися поляки, вихопивши його з єдиного польсько-окупаційного процесу західноукраїнських земель і подають його як щось окреме. Окремим цей рік не був. Це було продовження.
    ПОЛЬСЬКА РЕПРЕСИВНА МАШИНА власноруч ВЕЛА УКРАЇНЦІВ ДО ПОДІЙ на ВОЛИНІ 1943 РОКУ!
    Бо після страшної «пацифікації» навіть у міжвоєнний період бездержавна Польща руками поляків, які пішли служити німецькими поліціянтами та в інші гітлерівські структури, вбивали, били, грабували українців. ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА продовжувалась!

    На основі цих подій у 1942-1943 роках виникла Українська Повстанська Армія (УПА). Щоб захиститись, українці добровольцями йшли до цієї воістину Народної Армії. Це була НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА війна. Війна ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ, ЗА УКРАЇНСЬКУ САМОСТІЙНУ СОБОРНУ ДЕРЖАВУ.
    І вже на військовому рівні почалась справжня
    АНТИКОЛОНІАЛЬНА ВІЙНА
    українського народу
    за визволення від гітлерівців і проти червоних партизанів та
    ПОЛЬСЬКОГО НАЦИЗМУ!

    На початок літа на Волині було 3000-5000 вояків УПА. Сама лише територія трьох повітів (Володимирського, Горохівського, Ковельського) охоплює тисячі квадратних км. Щоб одночасно оточити 100 сіл (в Інституті Національної пам’яті Польщі декларується 100 сіл, знищених УПА за одну ніч!?!), блокувати їх, виставити застави та провести бойову операцію, БУВ БРАК ЛЮДСЬКИХ РЕСУРСІВ.
    На той момент 11 липня 1943 р. УПА просто не мала для цього технічних і людських можливостей. УПА діяла у глибокому підпіллі, була розкидана малими групками по лісі, не маючи радіозв’язку між дрібними підрозділами. Накази передавалися зв’язковими пішки. Синхронізувати наступ дрібних груп на такій великій площі в умовах німецької окупації та присутності радянських партизанів було ТЕХНІЧНО НЕЗДІЙСНЕННО.

    У ЗВІТАХ самої Армії Крайової за ЛІТО 1943 НЕМАЄ ЗГАДОК про «100 сіл за одну ніч».

    Тому це вигадка. Фальшивка, яку, на жаль, самі поляки собі придумали і самі цим папірцем помахують перед українцями. Але цей «папірець» нічим не підтверджений.
    На Волині загинуло поляків аж ніяк не 100 тисяч, чи, як останнім часом вже дехто говорить – від пів мільйона до мільйона, а 30-35 тис. поляків і 10-15 тис. українців. Це те, що підтверджено документами поіменно.

    Таке протистояння тривало до весни 1944.
    Слід додати, що ще до тих подій на Волині 1943 року польська Армія Крайова співпрацювала як з гітлерівським гестапо, так і з радянськими партизанами проти УПА.
    А після приходу совєтських військ АК переходила на службу і до промосковської армії людової, і у винищувальні московитські «Істрєбітєльні загони нквд» і проводили каральні операції проти українських націоналістів та свідомих українців. Це був грабунок і пацифікація свідомих українців.
    Тому протистояння УПА з АК не вщухало.
    У зв’язку з цим нагадуємо польському президенту Навроцькому і полякам: загальновідомо, що АК вчинила низку масових злочинів та етнічних чисток проти мирного українського населення, жертвами яких стали 20 000 + УКРАЇНЦІВ.

    На рахунку Армії Крайової. Найбільші, наймасовіші вбивства, вчинені АК на Волині та Холмщині:
    1) Знищення села КРАСНИЙ САД. 19 квітня 1943 р. польські загони разом з нацистами напали на УКРАЇНСЬКЕ СЕЛО на Волині. Загинуло 104 цивільних УКРАЇНЦІ, серед яких цілі родини з ДІТЬМИ.

    Холмщина:
    2) Різанина в САГРИНІ і повне знищення села Сагринь 10 березня 1944 р. АК та Батальйони Хлопські знищили, замордували та розстріляли від 800 до 1240 цивільних УКРАЇНЦІВ, переважно жінок та дітей. Село та місцеву церкву спалили.

    3) ГРУБЕШІВСЬКА різанина у березні 1944. Там було вбито до 1240 українців, серед яких понад 100 - діти.

    4) Того ж дня АК атакувала ще понад ДЕСЯТЬ СІЛ Холмщини!

    5) 3 березня 1945 року АК знищила село ПАВЛОКОМА, ВБИТО 366 українців, включно з жінками і дітьми.
    Трагедія села ПАВЛОКОМА. Загін АК під командуванням Юзефа Бісса («Вацлава») з участю місцевих польських добровольців оточив село. По-звірячому вбито 366 мирних українців, яких перед розстрілом тримали та катували в місцевій церкві.

    6) У квітні 1945 знищено село БЕЗКОРОВИЧІ.

    7) Різанина в ПИСКОРОВИЧАХ (квітень 1945 р.). Загін польського підпілля («Національної військової організації», що входила до складу АК) напав на українців, які очікували на переселення до срср. У приміщенні місцевої школи було розстріляно близько 180 мирних жителів.

    8) У червні 1945 знищено село ВЕРХОВИНА і т.д. і т.п.

    9) Різанина в селі ЗАВАДКА МОРОХІВСЬКА - січень-березень 1946 р. Цього було дуже багато.

    У 1945 польський ворожий агент був вистежений УПА і розстріляний разом з 15 охоронцями. Це капітан Майян Голумбєвський, який був комендантом Грубешівського р-ну АК і саме він дав наказ знищити УКРАЇНСЬКІ СЕЛА:
    10) ПРИГОРІЛЕ;
    11) МЕТКЕ;
    12) ШЕХОВИЧІ;
    13) ТЕРЕБІНЬ;
    14) СТРУЖИНЕЦЬ;
    15) ДРУКОВИЧІ та ін. Тобто це далеко не повний список.

    То була ПОЛЬСЬКА ЕТНІЧНА ЧИСТКА. Поляки СВІДОМО ЗНИЩУВАЛИ УКРАЇНЦІВ, щоб звільнити ДЛЯ СЕБЕ УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ.

    (продовження буде)
    (20) АНТИКОЛОНІАЛЬНА ВІЙНА українського народу проти ПОЛЬСЬКОГО НАЦИЗМУ «ПОЛЬЩА – ГІЄНА ЄВРОПИ» - Вінстон Черчіль, 1938 рік. ПАЦИФІКАЦІЯ – ЗЛОЧИН ПРОТИ ЛЮДСТВА, здійснений польською окупаційною владою на українському населенні Галичини! ПОЛЬСЬКИЙ ТЕРОР! ПАЦИФІКАЦІЯ – ПОЛЬСЬКИЙ ГЕНОЦИД УКРАЇНЦІВ. Армія Крайова та УПА були двома національно-визвольними арміями. Значна частина польської реакції на УПА грунтується на НЕЗНАННІ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ. польський історик Казімєж Вуйціцький, який наважився сказати правду. Головний обвинувачувач від срср Роман Руденко, який до того був прокурором урср, намагався довести у 1946 році на Нюрнберзькому трибуналі, що ОУН та УПА нібито були спільниками гітлерівців. Проте ЦЯ СПРОБА ПРОВАЛИЛАСЯ: Міжнародний суд офіційно НЕ ВИЗНАВ ОУН та УПА злочинними організаціями і не засудив їх. Головна мета срср – визнання українського визвольного руху воєнними злочинцями – ПРОВАЛИЛАСЯ! ВСЕ ІНШЕ - КРЕМЛІВСЬКА ПРОПАГАНДА. Польську пропаганду чекає те саме – ПРОВАЛ! Неможливо збудувати щось на БРЕХНІ. ЛИШЕ на ПРАВДІ! Я опублікувала вже 20 дописів про польсько-українські трагічні сторінки історії. І зрозуміла, щоб показати українцям основу взаємного нерозуміння, потрібно зануритись глибше. Корінь всього знаходиться в глибині колективної свідомості кожного народу. Як виникло польське усвідомлення себе і як формувалось те польське розуміння світу навколо себе. Воно було імперське. Як і в московитів. Від самих своїх початків. Але визнавати це їм не під силу. Вони ховаються за маскою ЖЕРТВИ. В порівнянні: Польща хоче побудувати свою державу «ВІД МОЖА ДО МОЖА», тобто захоплюючи чужі території, Україна – НА СВОЇХ ЕТНІЧНИХ ЗЕМЛЯХ. Різниця в державному мисленні, державній філософії і державній психології величезна. Це боротьба двох протилежностей. Тому між нами немає розуміння. РЕПРЕСІЇ !! ЯК ПОЛЯКИ НИЩИЛИ УКРАЇНЦІВ ЗАДОВГО до виникнення УПА ЯК ПОЛЬСЬКА РЕПРЕСИВНА МАШИНА ВЕЛА УКРАЇНЦІВ ДО 1943 РОКУ ПОДІЙ на ВОЛИНІ Продовжуємо. Ми вже писали. Українці пережили: Тотальна асиміляція, де було знищення української мови, українських церков, української освіти. ОСАДНИЦТВО – дуже тяжка форма колонізації, яка переслідує мету заміни українського етносу на польський. І ось – 1943 рік! Той самий, у який вчепилися поляки, вихопивши його з єдиного польсько-окупаційного процесу західноукраїнських земель і подають його як щось окреме. Окремим цей рік не був. Це було продовження. ПОЛЬСЬКА РЕПРЕСИВНА МАШИНА власноруч ВЕЛА УКРАЇНЦІВ ДО ПОДІЙ на ВОЛИНІ 1943 РОКУ! Бо після страшної «пацифікації» навіть у міжвоєнний період бездержавна Польща руками поляків, які пішли служити німецькими поліціянтами та в інші гітлерівські структури, вбивали, били, грабували українців. ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА продовжувалась! На основі цих подій у 1942-1943 роках виникла Українська Повстанська Армія (УПА). Щоб захиститись, українці добровольцями йшли до цієї воістину Народної Армії. Це була НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА війна. Війна ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ, ЗА УКРАЇНСЬКУ САМОСТІЙНУ СОБОРНУ ДЕРЖАВУ. І вже на військовому рівні почалась справжня АНТИКОЛОНІАЛЬНА ВІЙНА українського народу за визволення від гітлерівців і проти червоних партизанів та ПОЛЬСЬКОГО НАЦИЗМУ! На початок літа на Волині було 3000-5000 вояків УПА. Сама лише територія трьох повітів (Володимирського, Горохівського, Ковельського) охоплює тисячі квадратних км. Щоб одночасно оточити 100 сіл (в Інституті Національної пам’яті Польщі декларується 100 сіл, знищених УПА за одну ніч!?!), блокувати їх, виставити застави та провести бойову операцію, БУВ БРАК ЛЮДСЬКИХ РЕСУРСІВ. На той момент 11 липня 1943 р. УПА просто не мала для цього технічних і людських можливостей. УПА діяла у глибокому підпіллі, була розкидана малими групками по лісі, не маючи радіозв’язку між дрібними підрозділами. Накази передавалися зв’язковими пішки. Синхронізувати наступ дрібних груп на такій великій площі в умовах німецької окупації та присутності радянських партизанів було ТЕХНІЧНО НЕЗДІЙСНЕННО. У ЗВІТАХ самої Армії Крайової за ЛІТО 1943 НЕМАЄ ЗГАДОК про «100 сіл за одну ніч». Тому це вигадка. Фальшивка, яку, на жаль, самі поляки собі придумали і самі цим папірцем помахують перед українцями. Але цей «папірець» нічим не підтверджений. На Волині загинуло поляків аж ніяк не 100 тисяч, чи, як останнім часом вже дехто говорить – від пів мільйона до мільйона, а 30-35 тис. поляків і 10-15 тис. українців. Це те, що підтверджено документами поіменно. Таке протистояння тривало до весни 1944. Слід додати, що ще до тих подій на Волині 1943 року польська Армія Крайова співпрацювала як з гітлерівським гестапо, так і з радянськими партизанами проти УПА. А після приходу совєтських військ АК переходила на службу і до промосковської армії людової, і у винищувальні московитські «Істрєбітєльні загони нквд» і проводили каральні операції проти українських націоналістів та свідомих українців. Це був грабунок і пацифікація свідомих українців. Тому протистояння УПА з АК не вщухало. У зв’язку з цим нагадуємо польському президенту Навроцькому і полякам: загальновідомо, що АК вчинила низку масових злочинів та етнічних чисток проти мирного українського населення, жертвами яких стали 20 000 + УКРАЇНЦІВ. На рахунку Армії Крайової. Найбільші, наймасовіші вбивства, вчинені АК на Волині та Холмщині: 1) Знищення села КРАСНИЙ САД. 19 квітня 1943 р. польські загони разом з нацистами напали на УКРАЇНСЬКЕ СЕЛО на Волині. Загинуло 104 цивільних УКРАЇНЦІ, серед яких цілі родини з ДІТЬМИ. Холмщина: 2) Різанина в САГРИНІ і повне знищення села Сагринь 10 березня 1944 р. АК та Батальйони Хлопські знищили, замордували та розстріляли від 800 до 1240 цивільних УКРАЇНЦІВ, переважно жінок та дітей. Село та місцеву церкву спалили. 3) ГРУБЕШІВСЬКА різанина у березні 1944. Там було вбито до 1240 українців, серед яких понад 100 - діти. 4) Того ж дня АК атакувала ще понад ДЕСЯТЬ СІЛ Холмщини! 5) 3 березня 1945 року АК знищила село ПАВЛОКОМА, ВБИТО 366 українців, включно з жінками і дітьми. Трагедія села ПАВЛОКОМА. Загін АК під командуванням Юзефа Бісса («Вацлава») з участю місцевих польських добровольців оточив село. По-звірячому вбито 366 мирних українців, яких перед розстрілом тримали та катували в місцевій церкві. 6) У квітні 1945 знищено село БЕЗКОРОВИЧІ. 7) Різанина в ПИСКОРОВИЧАХ (квітень 1945 р.). Загін польського підпілля («Національної військової організації», що входила до складу АК) напав на українців, які очікували на переселення до срср. У приміщенні місцевої школи було розстріляно близько 180 мирних жителів. 8) У червні 1945 знищено село ВЕРХОВИНА і т.д. і т.п. 9) Різанина в селі ЗАВАДКА МОРОХІВСЬКА - січень-березень 1946 р. Цього було дуже багато. У 1945 польський ворожий агент був вистежений УПА і розстріляний разом з 15 охоронцями. Це капітан Майян Голумбєвський, який був комендантом Грубешівського р-ну АК і саме він дав наказ знищити УКРАЇНСЬКІ СЕЛА: 10) ПРИГОРІЛЕ; 11) МЕТКЕ; 12) ШЕХОВИЧІ; 13) ТЕРЕБІНЬ; 14) СТРУЖИНЕЦЬ; 15) ДРУКОВИЧІ та ін. Тобто це далеко не повний список. То була ПОЛЬСЬКА ЕТНІЧНА ЧИСТКА. Поляки СВІДОМО ЗНИЩУВАЛИ УКРАЇНЦІВ, щоб звільнити ДЛЯ СЕБЕ УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ. (продовження буде)
    2Kпереглядів
  • ‼️ Дрон прибився до берегу прямо під час розпалу пляжного відпочинку під Одесою

    Судячи з реакції людей, вони знайшли нову «фотозону».
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    ‼️ Дрон прибився до берегу прямо під час розпалу пляжного відпочинку під Одесою Судячи з реакції людей, вони знайшли нову «фотозону». #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    358переглядів 0Відтворень
Більше результатів