#історія #постаті Архітекторка рівності: Сьюзен Ентоні (1820–1906) ⚖️ ​15 лютого 1820 року народилася Сьюзен Б. Ентоні — американська реформаторка, яка зробила боротьбу за виборче право для жінок справою всього свого життя. У часи, коли жінці відводилася роль лише «прикраси дому» або безправної робочої сили, Ентоні заявила: «Не може бути повної свободи для чоловіка, доки немає свободи для жінки». 🗳️ ​Чому її внесок є фундаментальним? ​Кримінальний прецедент: У 1872 році вона була заарештована за те, що... просто проголосувала на президентських виборах. На суді вона відмовилася платити штраф, перетворивши процес на потужну трибуну для просування ідей рівноправ’я. 🏛️ ​Системна робота: Сьюзен була не просто ораторкою, а геніальною організаторкою. Вона заснувала Національну асоціацію суфражисток і десятиліттями видавала газету «Революція», де деконструювала міфи про жіночу меншовартість. 🖋️ ​19-та поправка: Хоча вона не дожила до моменту, коли жінки США отримали право голосу (1920 рік), цю зміну до Конституції неофіційно називають «Поправкою Сьюзен Ентоні». 📜 ​Її життя — це історія про те, як одна людина може розхитати вікові упередження. Вона не боялася бути висміяною чи осудженою, бо знала: прогрес неможливий без порушення «тиші», яку насаджує консервативне суспільство. 🧠

Символічні прикраси до 14 лютого 😋 Все є в наявність. По всіх питаннях звертайтесь в приватні повідомлення тут або (тут більше моїх робіт) https://www.instagram.com/biserok_anita?igsh=NHJ4Y2hndGFrMzNs #biserok_anita #бісероплетіння #beading #beadingtutorial #beadingjewelry #силянка #силянказбісеру #збісеру #handmade #handmadeuk #купуйукраїнське #подарунок #прикрасизбісеру #прикрасиукраїна #handmadeuk #подарунок #бісероплетінняприкраси #деньзакоханих #14лютогоподарунокнаденьзакоханих #14лютогоподарунок #14лютого #браслет

💙💛Синьо-жовті кольори замайоріли в італійській Кортіні🤩 🇺🇦Українські спортсмени вже починають прибувати до олімпійських селищ. Першими заселилися представники санного спорту та скелетону, які вже прикрасили модульні будиночки синьо-жовтими кольорами. Хочете побачити олімпійське селище на власні очі? Переглядайте відео від наших спортсменок — 🛷Юліанни Туницької та 🛷Олена Стецків📽 Вболіваємо серцем! Перемагаємо разом!😉

#історія #речі 🧳 Скриня: Будинок, який завжди можна взяти з собою. ​Якщо сучасна квартира — це простір, розділений на зони, то для наших предків увесь цей простір стискався до розмірів однієї скрині. Це був перший універсальний предмет меблів, який винайшло людство. Скриня не просто зберігала речі — вона була сейфом, ліжком, столом, банківським рахунком і навіть символом честі родини. ​Історія скрині налічує тисячоліття. Їх знаходили в гробницях єгипетських фараонів (інкрустовані золотом) та в оселях середньовічних селян (грубо збиті з дубових дощок). До появи стаціонарних шаф у XVII столітті скриня була головним володарем інтер’єру. ​🏠 Скарбниця життя Для жінки скриня була центром всесвіту. Саме в неї збирали придане: рушники, полотно, прикраси та одяг. Скриня була показником заможності: чим важчою та розкішніше оздобленою вона була, тим вищим був статус нареченої. В Україні скриню часто виготовляли з деревини, яка «дихає» (дуб, сосна), і прикрашали багатим розписом або різьбленням. Вона була настільки цінною, що під час пожежі її намагалися винести з хати першою. ​⚓ Подорож крізь час Скриня була незамінною для мандрівників. Ковані скрині-рундуки супроводжували вікінгів у походах та мореплавців епохи Відроження. Власне, саме зі скрині згодом еволюціонувала сучасна валіза. Але на відміну від легкої пластикової валізи на коліщатках, скриня була надійною фортецею з важкими залізними замками та секретними відділеннями для грошей і документів. ​⚖️ Критичний погляд: Чому ми їх позбулися? Ми перестали користуватися скринями, коли наше життя стало менш мобільним у плані меблів, але більш захаращеним речами. Скриня вимагає порядку: щоб дістати річ із самого дна, треба перекласти все інше. Шафа з полицями — це торжество логіки та швидкого доступу, тоді як скриня — це торжество таємниці та ієрархії. Ми замінили глибину на зручність. ​Сьогодні скриня повертається в інтер'єри як вінтажний акцент. Вона нагадує нам про часи, коли речей було небагато, але кожна з них мала таку цінність, що заслуговувала на окремий «будинок» із замком. ​📦 Порада від «Історії речей»: іноді корисно мати місце, куди можна скласти все найцінніше і просто сісти зверху 🙂. Це дає дивне відчуття контролю над власним життям.

БУЯННЯ ВЕСНИ Й ЗАБРАНІ ЖИТТЯ Весна буяє зеленню і квітом, Але немає радості у нас: Невинно гинуть і дорослі й діти, Потвори убивають защораз. В смарагди одягнулися дерева, Прикраси з квіту в шати додають, Й роса спада на землю кришталева, Та й сльози потічками в нас течуть. Все зелено, заквітчано, красиво, Птахи співають нам про рідний край, Та падає на нас ворожа злива І пекло постає, де квітнув рай. В пташиних співах чується ридання, Хоча вони і тихі й голосні, Для ко́гось ця весна уже остання, А наші сльо́зи, мов дощі рясні. Весна буяє, квітне все навколо, Бо й цю весну́ ніхто не відмінив, Полеглі не підні́муться ніко́ли – ЖИТТЯ на ВІЧНІСТЬ ворог їм змінив. Птахи наве́сні з вирію вертають, Та не верну́ть герої з тих світів, Й нові́ щоденно го́лови складають – Про це голо́сить і пташиний спів. 19.05.2023 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023 ID: 983721

#історія #речі Наперсток: Маленький лицарський шолом для великої праці 🧵 Якщо ви думаєте, що наперсток — це просто крихітний металевий ковпачок, який загубився в бабусиній скриньці для шиття, то ви глибоко помиляєтеся. Це один із найдавніших винаходів людства, який протягом тисячоліть рятував пальці майстрів від кривавих мозолів, а іноді навіть служив символом любові та статусу. 🧤 Захист, старіший за піраміди Люди почали шити одяг ще в кам’яному віці, використовуючи кістяні голки та жили тварин. Щоб проштовхнути таку «голку» крізь грубу шкіру мамонта, потрібна була чимала сила, і пальці страждали першими. Найдавніші наперстки робили з товстої шкіри, золота, бронзи або навіть слонової кістки. Археологи знаходили такі девайси в руїнах Помпеї та в давньоєгипетських гробницях. Тоді наперсток був не просто інструментом, а справжнім «лицарським шоломом» для подушечки пальця. 💍 Від кохання до прагматизму У Середньовіччі та в епоху Відродження наперстки стали ювелірними виробами. Чоловіки дарували своїм обраницям срібні та золоті наперстки, прикрашені емаллю, дорогоцінним камінням та вигравіруваними девізами на кшталт «Праця в радість». Цікавий факт: до появи обручок у деяких громадах (наприклад, у пуритан) нареченим дарували саме наперстки. Жінки зрізали нижню частину, перетворюючи її на кільце, яке можна було носити на знак заручин, не порушуючи суворих релігійних заборон на прикраси. ⚙️ Промислова революція та «ямки» Ви колись замислювалися, навіщо на наперстку ці маленькі заглиблення (лунки)? Це не декор. Без них голка просто зісковзувала б із металевої поверхні прямо вам під ніготь. До XVIII століття ці ямки робили вручну спеціальним зубилом. Лише з початком масового виробництва наперстки стали такими, якими ми їх знаємо сьогодні — сталевими, легкими та ідеально функціональними. 🏠 Більше ніж шиття Наперсток залишив слід і в культурі. У грі «Монополія» одна з класичних фішок — саме наперсток (хоча в останніх версіях його замінили, що викликало хвилю обурення у фанатів). У казці про Пітера Пена Венді дарує Пітеру наперсток, і той, не знаючи, що таке поцілунок, вважає, що це саме він і є. В англійській мові є вислів "just a thimbleful" (лише на наперсток), що означає мізерну кількість чогось, зазвичай напою. ✨ Філософія дрібниці Наперсток — це гімн ручній праці. У світі, де одяг шиють роботи, він нагадує нам про часи, коли кожна річ створювалася годинами, стібок за стібком. Це предмет, який вчить терпінню: він каже нам, що навіть найскладнішу роботу можна виконати, якщо захистити себе від болю і рухатися вперед по одному міліметру за раз.

Поки хтось хвалиться своєю уже 5, 10 силянкою цього року, я публікую лиш 1. Мене не цікавить ні кількість, ні швидкість, я працюю у своєму темпі, й по своєму графіку відключення світла + решта буденних справ. По трохи буду повертатися до активності тут, мої канікули уже закінчились. Дякую всім хто зі мною. Автор схеми: NATALIA MULYAVA #biserok_anita #бісероплетіння #beading #beadingtutorial #beadingjewelry #силянказбісeру #силянка #збісеру #handmade #handmadeuk #купуйукраїнське #подарунок #прикрасизбісеру #прикрасиукраїна #прикраси #handmadeuk #подарунок

#історія #факт Смиренний мандрівник проти імперського блиску: Чому Сковорода втік від Катерини II. ​У 1787 році, коли Катерина II здійснювала свій пишний вояж тогочасними українськими землями, вона забажала бачити у своїй почеті «наймудрішого чоловіка Малоросії» — Григорія Сковороду. Імператриця, що листувалася з Вольтером і Дідро, прагнула прикрасити свій двір живим втіленням філософської думки. Проте те, що для будь-якого кар’єриста було б вершиною успіху, для Сковороди стало черговим приводом для втечі. 👣 ​Маловідомий, але ретельно задокументований факт: коли посланці генерал-губернатора знайшли філософа на околиці Харкова, він сидів при дорозі, грав на сопілці та ділив хліб із пастухами. На пишне запрошення переїхати до Петербурга та стати «перлиною імперської академії», Сковорода відповів відмовою, яка згодом стала легендою. Він зауважив, що його сопілка та вівця йому дорожчі за царську корону, бо «свобода — це єдина гідна батьківщина мислителя». 🌾 ​Його приватне життя було маніфестом радикального аскетизму. Григорій Савич свідомо обрав статус «вічного студента» та мандрівного вчителя, відмовившись не лише від державних посад, а й від церковного сану. Коли йому пропонували чернецтво в Києво-Печерській Лаврі, він іронічно відповів: «Досить і вас, стовпів неотесаних, у храмі Божому». Це не був просто вияв гордині — це була глибока інтелектуальна позиція людини, яка зрозуміла, що будь-яка інституція, чи то держава, чи церква, прагне приборкати дух. 🕊️ ​Сковорода помер так само, як і жив. Відчувши наближення кінця, він власноруч викопав собі могилу під липою, переодягнувся в чисту сорочку і ліг спочивати, залишивши нащадкам свій найвідоміший епітафій: «Світ ловив мене, та не спіймав». Він став єдиним українським мислителем XVIII століття, який зумів зберегти абсолютну внутрішню автономію в умовах тотальної імперської експансії, довівши, що справжня приватна історія твориться не в палацах, а в дорожній торбі мандрівника. 📜

26 грудня, за григоріанським календарем, день Ангела святкують власниці величного, прекрасного, милозвучного, ніжного, божественнного імені Марія. Ім՚я Марія, єврейською Маріам, означає «улюблена, бажана, висока, піднесена, стійка, велична». З днем Ангела тебе, Маріє! Нехай в душі квітує сад! Життя любов'ю тебе гріє Й дарує щастя зорепад! Хай Ангел піднесе на крилах Прекрасні, сонячні роки, Щоб навіть миті ти раділа, В обіймах ласки й теплоти! Хай він дарує дні казкові, Прикрасить ніжністю літа І в світлі барви веселкові Розпише все твоє життя! Нехай твій шлях устелять квіти, Втішають усмішки тебе, А все найкраще, що є в світі В шасливій долі розцвіте! В майбутнім, зітканім з кохання, В промінні сонця золотім, Нехай здійсняться всі бажання Під небом мирним, голубим! Анатолій Лазаренко

День цукерки тростинки День цукерки тростинки (​Candy Cane Day) відзначають 26 грудня, присвячений культовому різдвяному кондитерському виробу, відомому своїми характерними червоно-білими смужками та м’ятним смаком. Історія цукеркових паличок бере свій початок у 17 столітті в Німеччині, де вони, як повідомляється, вперше були створені як спосіб заспокоїти дітей під час церковних служб. Кажуть, що хормейстер Кельнського собору роздавав маленьким співакам цукрові палички, зігнуті у вигляді пастуших паличок, під час тривалої церемонії “Живого вертепу”. Еволюція цукеркових паличок 1847 – Німецько-шведський іммігрант Август Імгард прикрасив цукерками маленьку блакитну ялину у Вустері, штат Огайо. 1920 – Боб МакКормак почав виготовляти цукерки для своїх дітей та друзів в Олбані, штат Джорджія. 1950 – Грегорі Келлер, католицький священик, винайшов машину для автоматизації виробництва цукеркових паличок. Виготовлення цукеркових паличок Спочатку цукерки виготовляли вручну, що обмежувало їх виробництво. Процес включав нагрівання цукру і кукурудзяного сиропу, додавання м’яти та крохмалю, а потім витягування, скручування і нарізання цукерок за формою. Винахід машин на початку 20-го століття братами Бунте, а пізніше Грегорі Келлером, зробив революцію у виробництві цукеркової тростини, уможлививши її масове виробництво та дистрибуцію. Процес Змішування інгредієнтів. Цукор, кукурудзяний сироп, м’яту та крохмаль змішують і нагрівають. Фарбування та формування. Цукерки фарбують, витягують, скручують, а потім надають їм культову форму тростини. Пакування. Цукерки загортають, перевіряють і відправляють по всьому світу. Святкування Дня цукерки тростинки Побалуйте себе цими святковими ласощами. Додайте льодяникові палички до гарячого шоколаду або використовуйте їх у святковій випічці. Післяріздвяні розпродажі – чудова нагода запастися льодяниковими паличками на наступний рік. Вони добре й довго зберігаються, але бояться спеки. Цукерки тростинки вже стали атрибутом Різдва і традиційною різдвяною декорацією, вони чудово виглядають як ялинкова прикраса та доповнення до флористичних різдвяних композицій.