#оповідання #ШЇ "Там, де б'ється моє серце" Глава 15.Нові почуття Вона зайшла у квартиру, намагаючись рухатись якомога тихіше. Ключ повернувся в замку майже безшумно. Нічне повітря в коридорі було холодним, але її обличчя горіло, а серце билося, мов птах у клітці. Вона зробила крок, другий, але раптом у темряві почула голос, що змусив її здригнутися. — Маріє, ти знаєш, скільки зараз часу? Ти де була? І що це за цирк під вікнами? — пролунав розгніваний шепіт Ольги. Вона стояла в коридорі, схрестивши руки на грудях, її силует ледь було видно. Марія відчула, як її щойно здобута впевненість на мить похитнулася. Але згадавши ніжний дотик Максима, вона набрала повітря в груди і відповіла спокійно, але твердо. — Я була на побаченні. І це не твоя справа. Вона навіть не зупинилася, проходячи повз Ольгу. Її рука вже тяглася до ручки дверей своєї кімнати. — Ти думаєш, це правильно? Використовувати… — голос Ольги ставав дедалі гучнішим. — Залиш мене у спокої! — різко відповіла Марія, і її голос пролунав, як постріл у тиші. Вона зайшла до кімнати і міцно зачинила за собою двері, відгороджуючись від гніву Ольги. Ольга на мить застигла, а потім обурено махнула рукою. Вона не очікувала такої відсічі від Марії. Вона збиралася влаштувати скандал, але тепер розуміла, що розмова закінчилася, перш ніж почалася. Вона злісно повернулася до себе, а Марія залишилася сама, все ще відчуваючи, як тремтять її руки. Скинувши взуття, вона лягла в ліжко, але сон не йшов. Її думки були далеко, знову і знову переживаючи кожну мить, кожну деталь того вечора. Вона не шукала нічого, що стосується кохання. Вона просто жила. Але кохання знайшло її само. Її розум малював образ Максима: його очі, що світилися в напівтемряві, його сильні руки, що обіймали її, його запах… Вона відчувала, як її серце тане, наповнюючись давно забутими почуттями. Це було не просто захоплення, це було щось набагато глибше, щось справжнє і чисте, щось, чого вона ніколи не відчувала раніше. Це було кохання, і воно було зовсім іншим. Раптом вона подумала про свого колишнього чоловіка. Їхні стосунки були засновані на страху і постійному тиску. Її життя поруч з ним було схожим на клітку, де вона змушена була ходити по тонкій кризі, боячись зробити крок, який міг би спровокувати черговий спалах гніву. Вона пам'ятала, як тремтіла, коли він підвищував голос, як її серце завмирало, коли він повертався додому. Її втеча з Аліною була не просто кроком, це був стрибок у невідомість, але він був наповнений надією на свободу. Максим же був зовсім іншим. З ним вона відчувала себе в безпеці, захищеною, вперше за довгий час. Він не шукав у ній комфорту чи спокою, він бачив у ній жінку, здатну боротися. Він бачив її душу, її біль, і, попри все, він не злякався. Його ніжність була щирою, його сила – заспокійливою. Він не намагався її контролювати, він просто був поруч. Це було кохання, і воно було зовсім іншим. Вона відчувала, що з ним вона може бути собою, без страху і без масок. Думки Марії перебігали від одного спогаду до іншого, як метелики з квітки на квітку. Вона пригадувала, як Микола допоміг їй, як знайшла роботу. І як, нарешті, у неї з'явилася можливість отримати офіційну допомогу від держави. Ці гроші були невеликими, але вони давали їй відчуття стабільності. Також вона думала, як Аліна щаслива, що знову може вчитися, хай і онлайн. Свідомість Марії почала засинати, але раптом усе змінилося. Навколишній світ, такий спокійний і знайомий, в одну мить розлетівся на друзки. Спочатку був звук, який не можна було описати словами. Це був не просто гучний звук, це був звук, що ламав простір, що розривав повітря. Він нагадував грім, але триваліший і глибший. За ним пішов сліпучий спалах світла. Усе навколо затремтіло. Ліжко під Марією здригнулося, наче його штовхнула невидима сила. Стіни затремтіли, штукатурка посипалася на підлогу, а вікна в кімнаті розлетілися на мільйони дрібних уламків. Марію кинуло на підлогу, вона миттю прокинулася і в шоці дивилася на те, що відбувається. Звук вибуху перетворився на безліч інших звуків: гуркіт металу, що падає, тріск бетону, дзвін розбитого скла, крики, що наповнили нічне повітря. Будинок, що стояв за її вікном, тепер був занурений у темряву і дим. Вона відчула, як її серце стислося від страху, а в горлі застряг крик. Світло, що було в її душі, згасло, наче його задув сильний вітер. Вона розуміла лише одне: це був приліт, і він був дуже поруч. Далі буде...

У 2024 році команда психологів Амстердамського університету в Нідерландах перевірила на перший погляд просту ідею: чи можуть 14 спеціально розроблених питань, які ставлять батьки, допомогти дітям відчути більшу любов з їхнього боку? Експеримент ґрунтувався на добре обґрунтованих психологічних висновках: як зазначали дослідники у своїй публікації, відчуття любові від батьків є "критично важливим для здоров'я та добробуту дітей". Тому пошук способів підтримати це відчуття потенційно може бути корисним для сімей у багатьох аспектах. Попередні експерименти з дорослими, проведені іншими вченими, свідчили, що правильні питання допомагають людям відчувати більшу близькість один до одного. Цей метод, відомий як "процедура швидких друзів", здобув світову популярність далеко за межами наукових кабінетів кілька років тому після того, як журналіст випробував його під час романтичного побачення. У класичному форматі процедура швидких друзів передбачає, що пари дорослих ставлять одне одному глибокі, провокативні, особисті питання, на кшталт: "Якби кришталева куля могла розповісти тобі правду про тебе, твоє життя, майбутнє або щось інше, що б ти хотів дізнатися?" Це спонукає учасників відкривати свої найпотаємніші почуття, що може сприяти відчуттю зв'язку. У дорослих цю процедуру успішно відтворювали в багатьох різних контекстах. Але чи спрацює вона для зв'язку між батьками та дітьми? https://www.bbc.com/ukrainian/articles/c8641q3w64jo

Є така хороша фраза: "Життя коротке, їж десерт - першим". Ми схильні відкладати все на потім - мрії, любов, рішення, які здатні змінити життя.... Черпаємо великою ложкою юшку з буднів і думаємо, що колись щось само собою станеться. Ведіть рахунок щасливих миттєвостей, спробуйте хоча б один день прожити не за правилами, а за почуттями!

#вистави До Дня Захисника України Національний театр ім. Івана Франка покаже особливу виставу «Три товариші» 📅 27 вересня 2025, 15:00 (субота) 📍 Київ, МЦКМ Світова класика за романом Еріха Марії Ремарка – про справжню дружбу, щире кохання і крихкий світ між двома війнами. Ця постановка зворушує до сліз і не залишає байдужим. Актори театру перенесуть вас у той час, де життя і почуття на межі… КВИТКИ НА ВИСТАВУ🎫 https://concert.ua/uk/event/tri-tovarishi?utm_source=instagram&utm_medium=social&utm_campaign=teatrgo_tri-tovarishi&utm_content=post

Пропоную Вашій увазі розвиваючий матеріал "Антоніми". ЦІНА - 2О грн. Файл у форматі PDF. 8 сторінок. Матеріал розвиває: 🟢 Словниковий запас – діти вчаться новим словам і їх значенням. 🟢 Розуміння протилежностей (антонімів) – сильний/слабкий, сухий/мокрий, хворий/здоровий тощо. 🟢 Логічне мислення – знаходження пари за змістом, порівняння ознак. 🟢 Мовлення – діти вчаться описувати картинки, будувати речення. 🟢 Емоційний інтелект – через картинки з емоціями (радісний/сумний, добрий/злий) розпізнають і називають почуття. 🟢 Соціальні навички – розуміння поведінкових характеристик (щедрий/жадібний, спокійний/активний). Хто зацікавлений, будь ласка, пишіть в особисті повідомлення чи ставте "+" в коментарях.

На станції метро «Тараса Шевченка» встановлений барельєф Кобзаря, створений українським скульптором Олександром Міловзоровим. Майстер з тонким почуттям гумору зобразив вуса Шевченка так, що, коли праворуч мчить поїзд, вони ніби коливаються від вітру. Так скульптор залишив усміх у камені - легкий, мов вітер, і живий, як слово Кобзаря. #вусаШевченка #станціяМетроТарасаШевченка #вуса #вусаТараса #київ #метро #жартпровусашевченка #вусаКобзаря https://youtube.com/shorts/_xTakMkvL-Q

ТГ Бахмутський Демон Знайомого, з яким в 2022 році були під Бахмутом, запросили на співбесіду в Офіс Президента чи вже на роботу. Я бачив багато різних думок, що ОПшка таким чином хоче політизувати ветеранів і взяти їх собі на роботу як щит від картонок. Але що тоді в ОПшці робить Паліса, колишній комбриг славетної 93-ї? Про нього досі у війську високої думки і він працює з військами. Тут штука в тому, що у ветеранів і військових загострене почуття справедливості. Якщо ОПшка буде мутити якусь дікуху, то ці люди першими скажуть про це, так що логіка прикритися ветеранами працює в уяві хіба тих, кого не запрошують на роботу, а він хоче, або ж в тих, хто не задумується, як на мене. Бо навряд ОПшка собі стріляла б в ноги, тут швидше в них така кадрова криза і необхідність результатів, що вони пішли на ці кроки. Медійно воно в плюс, але це короткостроковий проміжок. А ви як думаєте?

Пропоную Вашій увазі розвиваючий матеріал "Квітка сімейних цінностей ". ЦІНА - 15 грн. Файл у форматі PDF. Матеріал розвиває у дітей: 🔹 Емоційно-соціальну сферау ▪️Формує уявлення про сімейні цінності (любов, повага, довіра, турбота, допомога). ▪️Вчить дитину розуміти стосунки між людьми в родині. ▪️Розвиває емпатію та здатність співпереживати. 🔹 Морально-етичну сферу ▪️Допомагає усвідомити, що таке добрі вчинки. ▪️Формує почуття відповідальності за інших. ▪️Виховує ціннісне ставлення до сім’ї. 🔹 Пізнавальну сферу ▪️Розширює словниковий запас (нові слова: «довіра», «повага», «турбота»). ▪️Вчить класифікувати (цінності як «пелюстки» однієї квітки). ▪️Тренує асоціативне мислення (картинка ↔ слово ↔ життєва ситуація). 🔹 Комунікативну сферу ▪️Сприяє розвитку зв’язного мовлення (дитина пояснює, що зображено на картинках). ▪️Дає можливість обговорювати сімейні ситуації. ▪️Вчить ділитися власним досвідом («а як у моїй сім’ї?»). Хто зацікавлений, будь ласка, пишіть в особисті повідомлення чи ставте "+" в коментарях. #розвиваючіматеріали #матеріалидлядітей #раннійрозвиток #батькам #вихователям

День фізичної культури і спорту України Фізична активність є нашою природною потребою, необхідною для гарного самопочуття та загального благополуччя. Масовому залученню громадян до регулярних занять фізкультурою та спортом надають увагу в усіх країнах, адже це зміцнює здоров’я нації, посилює віру людей у власні сили, а також формує звички цивілізованого суспільства — дисципліну, чесну конкуренцію, почуття співпричетності. Наша країна завжди славилася видатними спортсменами, а залучати до спортивних занять якнайбільше дітей та дорослих є одним із завдань державної політики. Реалізації цієї мети сприяє День фізичної культури і спорту України, який щороку відзначається в другу суботу вересня.

Діти не народжуються з умінням одразу розповідати про свої емоції. Вони вчаться цьому поступово — дивлячись на нас, слухаючи, як ми самі описуємо свій внутрішній світ, і отримуючи безпечний простір для власних переживань. ✨ Ось що допоможе: ➿ Показуйте приклад. Якщо ви кажете: «Мені зараз радісно, бо ми гуляємо разом» чи «Я злюсь, коли ми спізнюємося», дитина бачить, що почуття можна озвучувати і це нормально. ➿ Говоріть просто. Малюкові важко зрозуміти слово «фрустрація», зате він легко засвоїть: «Мені сумно, коли в мене щось не виходить». Прості слова формують основу для емоційного словника дитини. ➿ Запитуйте і слухайте. Замість «Ти злишся?» краще спитати: «Що ти відчуваєш зараз?». Так дитині легше знайти власні слова, а не підлаштовуватись під ваш варіант. ➿ Створіть безпечний простір. Дуже важливо, щоб дитина знала: за її емоції її не осудять. Якщо малюк сердиться чи плаче, прийміть це, вислухайте і скажіть: «Я тебе розумію». ➿ Говоріть про емоції у повсякденному житті. Під час гри, перегляду мультфільму чи прогулянки можна звертати увагу: «Подивись, цей герой сумує. А ти колись почувався так само?». Це тренує навичку помічати й називати почуття. 🧡 Пам’ятайте: розвиток емоційного словника дитини — процес тривалий. Він вимагає вашої терплячості, уваги й любові. Але саме ці маленькі кроки роблять дитину більш впевненою, відкритою і здатною будувати здорові стосунки в майбутньому. #емоції #почуття #дитячапсихологія #емоційнийінтелект