• 🎼У музеї “Код нації” поблизу Києва відбувся перший Фестиваль героїчної кави “Філіжанка”, присвячений памʼяті героя України Артема Тєлєбєнєва (позивний “Таліб”).

    Це подія, що об’єднує минуле, сьогодення та майбутнє: вшанування пам’яті загиблих, допомога пораненим героям та  створення нового смаку української ідентичності — через каву. Музичний хедлайнер події — Kalush Orchestra.

    Фестиваль організований за ініціативи Яни Беркут — волонтерки та вдови загиблого воїна Артема за підтримки третього Президента України Віктора Ющенка, Віталіни Ющенко, ГО «Київщина — це ми» та голови Гатненської ТГ Олександра Паламарчука.

    Головна мета — зібрати 2 000 000 грн на підтримку реабілітації українських поранених воїнів та ветеранів. Учасники фестивалю представили власні рецепти кави, натхненні історією боротьби, любові й незламності. Усі рецепти мають включати українські інгредієнти.

    Переможця оберуть за результатами відкритого голосування через донати, а три найкращі рецепти увійдуть до архіву музею української спадщини.
    🎼У музеї “Код нації” поблизу Києва відбувся перший Фестиваль героїчної кави “Філіжанка”, присвячений памʼяті героя України Артема Тєлєбєнєва (позивний “Таліб”). Це подія, що об’єднує минуле, сьогодення та майбутнє: вшанування пам’яті загиблих, допомога пораненим героям та  створення нового смаку української ідентичності — через каву. Музичний хедлайнер події — Kalush Orchestra. Фестиваль організований за ініціативи Яни Беркут — волонтерки та вдови загиблого воїна Артема за підтримки третього Президента України Віктора Ющенка, Віталіни Ющенко, ГО «Київщина — це ми» та голови Гатненської ТГ Олександра Паламарчука. Головна мета — зібрати 2 000 000 грн на підтримку реабілітації українських поранених воїнів та ветеранів. Учасники фестивалю представили власні рецепти кави, натхненні історією боротьби, любові й незламності. Усі рецепти мають включати українські інгредієнти. Переможця оберуть за результатами відкритого голосування через донати, а три найкращі рецепти увійдуть до архіву музею української спадщини.
    Love
    1
    222переглядів 2Відтворень
  • 🇺🇦⚔️6 серпня 1914 року у Львові було створено легіон Українських січових стрільців, який став першим українським національним бойовим підрозділом після битви під Полтавою в червні 1709 р.

    До появи Українських січових стрільців спричинила Перша світова війна. Уже в перший її день, 1 серпня 1914 р. лідери трьох найбільших галицьких партій утворили Головну Українську Раду, яка, зокрема, поставила перед австрійським командуванням питання про організацію в австрійській армії окремого українського формування, що мало стати зародком української національної армії.

    6 серпня 1914 р. у львівській газеті «Діло» з'явилося звернення Головної Української Ради «до всього українського народу», в якому закликали добровольців записуватися Українські Січові стрільці (УСС). На заклик Головної Української Ради відгукнулося 28 000 добровольців, але австрійський уряд, не впевнений у лояльності українських частин, дав дозвіл лише на 2,5 тисячі. Ядро легіону становили члени довоєнного січового, сокольського і пластового руху.

    Узимку 1914-15 рр. сотні УСС у складі 130 бригади боронили карпатські переходи: їм припала тоді розвідча й охоронна служба. Першим успіхом легіону УСС була перемога на горі Маківці 29 квітня — 3 травня 1915. Далі він визначався в боях під Болеховом, Галичем, Завадовом і Семиківцями.

    У лютому 1918 р. легіон УСС, який лишався у складі австрійської окупаційної армії, вирушив у похід на Україну. Стрільці розташувалися на Херсонщині і були приписані до групи архікнязя Вільгельма Габсбурґа (полковника Василя Вишиваного). Пізніше «усусуси» були переведені на Буковину, брали участь у боях із поляками за Львів, але вже не могли вплинути на ситуацію.

    Водночас у листопаді 1917 р. в Києві навколо Євгена Коновальця з українців, які тікали з російської армії та російського полону, сформувався Галицько-Буковинський курінь Січових Стрільців (СС), який згодом розгорнувся в полк СС, а далі в корпус і групу СС, що були однією з найкращих формацій української армії. «Усусуси» зіграли важливу роль в подіях Української революції 1917-21 років.

    🇺🇦⚔️6 серпня 1914 року у Львові було створено легіон Українських січових стрільців, який став першим українським національним бойовим підрозділом після битви під Полтавою в червні 1709 р. До появи Українських січових стрільців спричинила Перша світова війна. Уже в перший її день, 1 серпня 1914 р. лідери трьох найбільших галицьких партій утворили Головну Українську Раду, яка, зокрема, поставила перед австрійським командуванням питання про організацію в австрійській армії окремого українського формування, що мало стати зародком української національної армії. 6 серпня 1914 р. у львівській газеті «Діло» з'явилося звернення Головної Української Ради «до всього українського народу», в якому закликали добровольців записуватися Українські Січові стрільці (УСС). На заклик Головної Української Ради відгукнулося 28 000 добровольців, але австрійський уряд, не впевнений у лояльності українських частин, дав дозвіл лише на 2,5 тисячі. Ядро легіону становили члени довоєнного січового, сокольського і пластового руху. Узимку 1914-15 рр. сотні УСС у складі 130 бригади боронили карпатські переходи: їм припала тоді розвідча й охоронна служба. Першим успіхом легіону УСС була перемога на горі Маківці 29 квітня — 3 травня 1915. Далі він визначався в боях під Болеховом, Галичем, Завадовом і Семиківцями. У лютому 1918 р. легіон УСС, який лишався у складі австрійської окупаційної армії, вирушив у похід на Україну. Стрільці розташувалися на Херсонщині і були приписані до групи архікнязя Вільгельма Габсбурґа (полковника Василя Вишиваного). Пізніше «усусуси» були переведені на Буковину, брали участь у боях із поляками за Львів, але вже не могли вплинути на ситуацію. Водночас у листопаді 1917 р. в Києві навколо Євгена Коновальця з українців, які тікали з російської армії та російського полону, сформувався Галицько-Буковинський курінь Січових Стрільців (СС), який згодом розгорнувся в полк СС, а далі в корпус і групу СС, що були однією з найкращих формацій української армії. «Усусуси» зіграли важливу роль в подіях Української революції 1917-21 років.
    23переглядів
  • КМІС: Довіра до Зеленського знизилася до 58%.

    На початку червня 2025 року цей показник становив 65%. Аналітики зазначають, що не все зниження можна пов'язати із ухваленням законопроєкту 12414, але ця подія «мала безперечний вплив».

    Найбільше довіра знизилася серед молоді до 30 років: якщо на початку літа 74% довіряли президенту, то зараз — 59%.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    КМІС: Довіра до Зеленського знизилася до 58%. На початку червня 2025 року цей показник становив 65%. Аналітики зазначають, що не все зниження можна пов'язати із ухваленням законопроєкту 12414, але ця подія «мала безперечний вплив». Найбільше довіра знизилася серед молоді до 30 років: якщо на початку літа 74% довіряли президенту, то зараз — 59%. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    16переглядів
  • НАновини‼️: Український воротар «Маккабі» (Хайфа) Георгій Єрмаков 31 липня 2025 року відмовився тиснути руку білорусам із «Торпедо»: символ солідарності та мужності — відео

    У цей вечір у Угорщині, під час матчу-відповіді Ліги конференцій, 23-річний Георгій Єрмаков зробив те, що обговорює вже не лише футбольна Європа: він відмовився від формального рукостискання з гравцями білоруського «Торпедо». Його жест став знаковим для всіх, хто підтримує Україну в найважчі часи.

    Білорусь — союзник Росії у війні, з її території летять ракети, а українці платять за це страшну ціну. Не дивно, що навіть футбольне рукостискання нині сприймається як питання честі та морального вибору. Єрмаков показав: навіть на полі можна залишатися вірним своїм принципам.

    31 липня 2025 року «Маккабі» переміг 3:0, а Єрмаков відстояв ворота на нуль. Втім, головна подія сталася ще до першого удару по м’ячу — цей мовчазний протест вже став частиною спільної лінії українських спортсменів. Аналогічно діяла й тенісистка Марта Костюк, яка не тиснула руку білоруським суперницям.

    Чим завершилась зустріч, як реагували в Україні й чому цей епізод став новою точкою відліку для всієї діаспори? Подробиці — на сайті НАновини — Новини Ізраїлю.

    https://nikk.agency/uk/ukrainskij-vorotar/

    #НАновини #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine
    НАновини‼️: Український воротар «Маккабі» (Хайфа) Георгій Єрмаков 31 липня 2025 року відмовився тиснути руку білорусам із «Торпедо»: символ солідарності та мужності — відео У цей вечір у Угорщині, під час матчу-відповіді Ліги конференцій, 23-річний Георгій Єрмаков зробив те, що обговорює вже не лише футбольна Європа: він відмовився від формального рукостискання з гравцями білоруського «Торпедо». Його жест став знаковим для всіх, хто підтримує Україну в найважчі часи. Білорусь — союзник Росії у війні, з її території летять ракети, а українці платять за це страшну ціну. Не дивно, що навіть футбольне рукостискання нині сприймається як питання честі та морального вибору. Єрмаков показав: навіть на полі можна залишатися вірним своїм принципам. 31 липня 2025 року «Маккабі» переміг 3:0, а Єрмаков відстояв ворота на нуль. Втім, головна подія сталася ще до першого удару по м’ячу — цей мовчазний протест вже став частиною спільної лінії українських спортсменів. Аналогічно діяла й тенісистка Марта Костюк, яка не тиснула руку білоруським суперницям. Чим завершилась зустріч, як реагували в Україні й чому цей епізод став новою точкою відліку для всієї діаспори? Подробиці — на сайті НАновини — Новини Ізраїлю. https://nikk.agency/uk/ukrainskij-vorotar/ #НАновини #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine
    NIKK.AGENCY
    Український воротар «Маккабі» (Хайфа) Георгій Єрмаков 31 липня 2025 року відмовився тиснути руку білорусам «Торпедо»: символ солідарності та мужності - відео - Новости Израиля НАновости
    31 липня 2025 року воротар «Маккабі» Георгій Єрмаков демонстративно відмовився від рукостискання з білорусами з «Торпедо-БелАЗ» — цей вчинок став яскравим актом проти агресії Лукашенка та підтримки України у серці Ізраїлю. Подробиці на - НАновини Новини Ізраїлю
    Love
    1
    196переглядів
  • #заходи #кіно
    Онлайн-кінотеатр DOCUSPACE повертається з новою програмою.
    Протягом трьох літньо-осінніх місяців тут можна буде переглянути три резонансні стрічки з цьогорічного фестивалю Docudays UA, а також долучитися до глибоких розмов про права людини, юридичну підтримку та роль пам’яті в освіті.

    🟡Першою стрічкою стане «Твоє життя без мене» (Угорщина, реж. Анна Рубі), яка буде доступна з 31 липня по 21 серпня. Це зворушлива історія про жінку, що бореться за гідне майбутнє свого сина з інвалідністю — і не боїться кинути виклик системі. 2 серпня відбудеться публічна дискусія з творцями фільму.

    🟡З 21 серпня до 11 вересня DOCUSPACE покаже «Паперову країну» (Франція, реж. Маріон Бое) — розповідь про адвокатку, яка понад 20 років допомагає неповнолітнім мігрантам у Франції. Її боротьба — це приклад справжньої людяності в умовах бюрократичної жорстокості. У рамках показу, 23 серпня, глядачів чекає дискусія про юридичну допомогу військовим в Україні.

    🟡Третій фільм — «Державні іспити» (Сакартвело, реж. Ґіорґі Мревлішвілі) — буде доступний з 11 вересня до 2 жовтня. Це історія викладачки, яка пережила радянський розгін мирної демонстрації у 1989 році та продовжує передавати свої учням не лише знання, а й уроки гідності. 13 вересня запланована правозахисна дискусія про право на мирні зібрання.

    Покази супроводжуватимуться подіями програми RIGHTS NOW!, що поєднує документальне кіно з темами громадянської участі, демократії та змін у суспільстві. Стежити за розкладом, оновленнями та іменами спікерів можна на сайті Docudays UA :
    https://docudays.ua/2025/news/oglyad-programi/divitsya-na-docuspace-z...
    #заходи #кіно Онлайн-кінотеатр DOCUSPACE повертається з новою програмою. Протягом трьох літньо-осінніх місяців тут можна буде переглянути три резонансні стрічки з цьогорічного фестивалю Docudays UA, а також долучитися до глибоких розмов про права людини, юридичну підтримку та роль пам’яті в освіті. 🟡Першою стрічкою стане «Твоє життя без мене» (Угорщина, реж. Анна Рубі), яка буде доступна з 31 липня по 21 серпня. Це зворушлива історія про жінку, що бореться за гідне майбутнє свого сина з інвалідністю — і не боїться кинути виклик системі. 2 серпня відбудеться публічна дискусія з творцями фільму. 🟡З 21 серпня до 11 вересня DOCUSPACE покаже «Паперову країну» (Франція, реж. Маріон Бое) — розповідь про адвокатку, яка понад 20 років допомагає неповнолітнім мігрантам у Франції. Її боротьба — це приклад справжньої людяності в умовах бюрократичної жорстокості. У рамках показу, 23 серпня, глядачів чекає дискусія про юридичну допомогу військовим в Україні. 🟡Третій фільм — «Державні іспити» (Сакартвело, реж. Ґіорґі Мревлішвілі) — буде доступний з 11 вересня до 2 жовтня. Це історія викладачки, яка пережила радянський розгін мирної демонстрації у 1989 році та продовжує передавати свої учням не лише знання, а й уроки гідності. 13 вересня запланована правозахисна дискусія про право на мирні зібрання. Покази супроводжуватимуться подіями програми RIGHTS NOW!, що поєднує документальне кіно з темами громадянської участі, демократії та змін у суспільстві. Стежити за розкладом, оновленнями та іменами спікерів можна на сайті Docudays UA : https://docudays.ua/2025/news/oglyad-programi/divitsya-na-docuspace-z-lipnya-tri-filmi-ta-pravozakhisni-diskusii/
    Like
    1
    214переглядів
  • #кіно
    15 серпня в Українському домі в Данії (Копенгаген) відбудеться показ українського документального фільму «Сімейний альбом.
    Фільм розповідає про британську фотографку Самару Пірс, яка вирушає в Україну слідами свого прадіда, Александра Вінербергера — інженера, що таємно зафіксував трагедію Голодомору в Харкові майже сто років тому. Його правнучка приїздить, щоб зафіксувати нові свідчення воєнних злочинів Росії.

    Після показу запланована розмова з режисеркою стрічки Мариною Ткачук та виконавчою продюсеркою Златою Єфіменко. Подія приурочена до річниці ухвалення «Закону про п’ять колосків» — одного з ключових інструментів сталінського геноциду українців.

    Коли: 15 серпня о 18:00.
    Реєстрація доступна онлайн: https://billetto.dk/en/e/film-friday-screening-of-family-album-and-ta...
    #кіно 15 серпня в Українському домі в Данії (Копенгаген) відбудеться показ українського документального фільму «Сімейний альбом. Фільм розповідає про британську фотографку Самару Пірс, яка вирушає в Україну слідами свого прадіда, Александра Вінербергера — інженера, що таємно зафіксував трагедію Голодомору в Харкові майже сто років тому. Його правнучка приїздить, щоб зафіксувати нові свідчення воєнних злочинів Росії. Після показу запланована розмова з режисеркою стрічки Мариною Ткачук та виконавчою продюсеркою Златою Єфіменко. Подія приурочена до річниці ухвалення «Закону про п’ять колосків» — одного з ключових інструментів сталінського геноциду українців. Коли: 15 серпня о 18:00. Реєстрація доступна онлайн: https://billetto.dk/en/e/film-friday-screening-of-family-album-and-talk-with-filmmakers-billetter-1485721?utm_source=organiser&utm_medium=share&utm_campaign=copy_link&utm_content=2
    56переглядів
  • Під час San Diego Comic-Con відбувся пресбрифінг серіалу "Вампір Лестат" (The Vampire Lestat), нового проєкту від AMC у межах всесвіту Енн Райс. І одразу варто прояснити: це не третій сезон "Інтерв'ю з вампіром", а радше окремий серіал, де саме Лестат нарешті отримує змогу висловитися, розповісти свою правду і спробувати розвіяти численні міфи про себе.

    Креативна команда проєкту прокоментувала новини та інтриги та розповіла трохи про роботу над серіалом. Виконавець головної голі Лестата де Ліонкура Сем Рід розповів про стосунки Лестата і Луї: "Ми вже маємо за плечима два сезони історії, і стосунки стали надзвичайно насиченими. Тепер кожна сцена наповнена ще більшою глибиною, і це дає величезний простір для акторської гри. У них такі стосунки, де один руйнує дім іншого — буквально й емоційно — а потім разом відбудовують усе по цеглинці, тільки щоб усе знову обвалилося від втручання сторонніх".

    Цією третьою стороною знову виступає Деніел Моллой, якого залучають до створення документального проєкту, що через музику та спогади має показати історію Лестата. Тож у третьому сезоні буде чимало пісень. Музичний керівник Даніель Гарт зазначив, що в роботі над саундтреком він надихався і Led Zeppelin, і Робертом Плантом, і класичною музикою, і джазом, і навіть сучасними стилями. Зазначається, що в новому сезоні Лестат переживає кризу ідентичності, і вже в першому епізоді станеться подія, що змусить його переглянути власну природу.

    До речі, нещодавно вийшов бекстейдж зі знімального майданчика, і ви тільки подивіться, який він крутий. Здається, Сему Ріду дуже пасує ця роль, і він щиро від неї кайфує.

    Прем’єра серіалу запланована на 2026 рік.

    #Коло_Кіно #Новини_серіалів
    Під час San Diego Comic-Con відбувся пресбрифінг серіалу "Вампір Лестат" (The Vampire Lestat), нового проєкту від AMC у межах всесвіту Енн Райс. І одразу варто прояснити: це не третій сезон "Інтерв'ю з вампіром", а радше окремий серіал, де саме Лестат нарешті отримує змогу висловитися, розповісти свою правду і спробувати розвіяти численні міфи про себе. Креативна команда проєкту прокоментувала новини та інтриги та розповіла трохи про роботу над серіалом. Виконавець головної голі Лестата де Ліонкура Сем Рід розповів про стосунки Лестата і Луї: "Ми вже маємо за плечима два сезони історії, і стосунки стали надзвичайно насиченими. Тепер кожна сцена наповнена ще більшою глибиною, і це дає величезний простір для акторської гри. У них такі стосунки, де один руйнує дім іншого — буквально й емоційно — а потім разом відбудовують усе по цеглинці, тільки щоб усе знову обвалилося від втручання сторонніх". Цією третьою стороною знову виступає Деніел Моллой, якого залучають до створення документального проєкту, що через музику та спогади має показати історію Лестата. Тож у третьому сезоні буде чимало пісень. Музичний керівник Даніель Гарт зазначив, що в роботі над саундтреком він надихався і Led Zeppelin, і Робертом Плантом, і класичною музикою, і джазом, і навіть сучасними стилями. Зазначається, що в новому сезоні Лестат переживає кризу ідентичності, і вже в першому епізоді станеться подія, що змусить його переглянути власну природу. До речі, нещодавно вийшов бекстейдж зі знімального майданчика, і ви тільки подивіться, який він крутий. Здається, Сему Ріду дуже пасує ця роль, і він щиро від неї кайфує. Прем’єра серіалу запланована на 2026 рік. #Коло_Кіно #Новини_серіалів
    Like
    1
    298переглядів
  • #музика #заходи
    Хочете дізнатися як звучить сучасна українська альтернативна музика?
    Уже цієї суботи, просто на фестивалі Faine Misto 2025, відбудеться «Просмажка Young Blood 3.0».
    Це формат від музичної премії Jäger Music Awards, у якому відомі українські музичні експерти в реальному часі слухають треки молодих артистів і діляться чесним фідбеком та порадами.

    А як проходила попередня «Просмажка Young Blood 2.0» можна переглянути за посиланням: https://www.youtube.com/live/rhxLSWAEV4o?si=5OLHlyqgsz0eDNBD

    Чому ця подія важлива для незалежної музичної сцени?
    Бо це не просто поради — це реальні шанси для учасників:

    – потрапити до шортліста Jäger Music Awards 2026 (за рішенням експертів);
    – виступити на Young Blood Live 2025 у Києві (за результатами глядацького голосування).

    А отже, ваша підтримка — теж має вагу.
    Приходьте слухати нову українську музику та підтримувати молодих виконавців.

    ▪️02.08 о 13:00
    ▫️Faine Misto, Reggae Stage

    Трансляція — на YouTube-каналах: Jägermeister https://www.youtube.com/live/6onsrTU2YCw?si=xQKGXDDp2M2gD9Mq
    та Bezodnya Music https://www.youtube.com/live/cL5RKQJUm7o?si=hCh-P_qW3DVwiNNW
    #музика #заходи Хочете дізнатися як звучить сучасна українська альтернативна музика? Уже цієї суботи, просто на фестивалі Faine Misto 2025, відбудеться «Просмажка Young Blood 3.0». Це формат від музичної премії Jäger Music Awards, у якому відомі українські музичні експерти в реальному часі слухають треки молодих артистів і діляться чесним фідбеком та порадами. А як проходила попередня «Просмажка Young Blood 2.0» можна переглянути за посиланням: https://www.youtube.com/live/rhxLSWAEV4o?si=5OLHlyqgsz0eDNBD Чому ця подія важлива для незалежної музичної сцени? Бо це не просто поради — це реальні шанси для учасників: – потрапити до шортліста Jäger Music Awards 2026 (за рішенням експертів); – виступити на Young Blood Live 2025 у Києві (за результатами глядацького голосування). А отже, ваша підтримка — теж має вагу. Приходьте слухати нову українську музику та підтримувати молодих виконавців. ▪️02.08 о 13:00 ▫️Faine Misto, Reggae Stage Трансляція — на YouTube-каналах: Jägermeister https://www.youtube.com/live/6onsrTU2YCw?si=xQKGXDDp2M2gD9Mq та Bezodnya Music https://www.youtube.com/live/cL5RKQJUm7o?si=hCh-P_qW3DVwiNNW
    Love
    1
    154переглядів
  • Як1 серпня 1990 року у Червонограді (нині Шептицький) був запущений перший «Ленінопад».

    Вперше в історії радянського союзу громада міста в особі депутатів міської ради вирішила зняти пам'ятник засновнику більшовицької імперії Владіміру Леніну. Це був надзвичайно сміливий вчинок, адже репресивна машина кгб продовжувала діяти, а до розвалу ссср залишалося ще майже півтора року.

    Пам’ятник Леніну зносили буцімто «не назавжди». Мусили хитрувати. Формально, місцева влада ухвалювала рішення лише про перенесення монумента. Обтічні ж формулювання були покликані заспокоїти різнорівневі «цека».

    Але також вони мусили заспокоїти і саму громадськість, адже, не зважаючи на тодішнє національне піднесення, багато українців виступало за «легальніші» методи боротьби. У тогочасній червоноградській пресі дуже багато яскравих відгуків від збентежених городян: дехто казав, що, перш ніж воювати з пам’ятниками, треба подолати бідність, треба підвищити зарплати й будувати будинки – тупцюючи у знаній нам дилемі «між свободою і ковбасою». І це ще одна паралель між «декомунізацією» 34-річної давнини й подіями після Майдану.

    «Постать, що розташована на центральній площі, – це образа всьому українському народу. Вважаю діяльність кпсс злочинною», – заявляв Мирослав Солдат, гірничий майстер шахти №1 «Червоноградська» на засіданні міськради.

    Протокол засідання не закарбував точної кількості голосів на підтримку рішення про демонтаж пам’ятника Леніну: там зазначено – «одноголосно».

    А поки комуністична влада намагалася знайти адекватну відповідь на локальний «акт вандалізму», естафета помчала в інші галицькі міста: 8 серпня пам’ятник Леніну знесли в Тернополі, а 17 серпня – у Коломиї…

    Як1 серпня 1990 року у Червонограді (нині Шептицький) був запущений перший «Ленінопад». Вперше в історії радянського союзу громада міста в особі депутатів міської ради вирішила зняти пам'ятник засновнику більшовицької імперії Владіміру Леніну. Це був надзвичайно сміливий вчинок, адже репресивна машина кгб продовжувала діяти, а до розвалу ссср залишалося ще майже півтора року. Пам’ятник Леніну зносили буцімто «не назавжди». Мусили хитрувати. Формально, місцева влада ухвалювала рішення лише про перенесення монумента. Обтічні ж формулювання були покликані заспокоїти різнорівневі «цека». Але також вони мусили заспокоїти і саму громадськість, адже, не зважаючи на тодішнє національне піднесення, багато українців виступало за «легальніші» методи боротьби. У тогочасній червоноградській пресі дуже багато яскравих відгуків від збентежених городян: дехто казав, що, перш ніж воювати з пам’ятниками, треба подолати бідність, треба підвищити зарплати й будувати будинки – тупцюючи у знаній нам дилемі «між свободою і ковбасою». І це ще одна паралель між «декомунізацією» 34-річної давнини й подіями після Майдану. «Постать, що розташована на центральній площі, – це образа всьому українському народу. Вважаю діяльність кпсс злочинною», – заявляв Мирослав Солдат, гірничий майстер шахти №1 «Червоноградська» на засіданні міськради. Протокол засідання не закарбував точної кількості голосів на підтримку рішення про демонтаж пам’ятника Леніну: там зазначено – «одноголосно». А поки комуністична влада намагалася знайти адекватну відповідь на локальний «акт вандалізму», естафета помчала в інші галицькі міста: 8 серпня пам’ятник Леніну знесли в Тернополі, а 17 серпня – у Коломиї…
    113переглядів
  • ‼️ У білоруському Гомелі зафіксували бронетранспортери з саморобними протидронними дугами та новими розпізнавальними знаками
    Зокрема, на техніці були червоні квадрати, а у командирів – червоні пов'язки, як у рашистів.
    Подія відбулася на тлі «дня ВДВ». Місцеві мешканці припускають присутність військових із рф.
    ‼️ У білоруському Гомелі зафіксували бронетранспортери з саморобними протидронними дугами та новими розпізнавальними знаками Зокрема, на техніці були червоні квадрати, а у командирів – червоні пов'язки, як у рашистів. Подія відбулася на тлі «дня ВДВ». Місцеві мешканці припускають присутність військових із рф.
    Angry
    1
    142переглядів 6Відтворень
Більше результатів