15 листопада 1967 року у Львові був заарештований журналіст і правозахисник В'ячеслав Чорновіл. Звинувачений у поширенні «завідомо неправдивих вигадок» на адресу совєцького державного і суспільного ладу, він був засуджений до трьох років позбавлення волі.

В'ячеслав Чорновіл народився 24 грудня 1937 року в селі Єрки (нині — селище міського типу) Черкаської області. Навчався на філологічному, а згодом — факультеті журналістики Київського державного університету, по закінченні якого працював редактором на телебаченні, літературним критиком, був секретарем комсомолу будівництва Київської ГЕС. У 1964 році він вступив до аспірантури Київського педагогічного інституту, проте до навчання його не допустили через політичні переконання.

З середини 1960-х років Чорновіл долучився до культурницького та суспільно-політичного руху шістдесятників, що являв собою спробу молодих митців унезалежнення своєї творчості від канонів соцреалізму, і став активним учасником правозахисного руху.

4 вересня 1965 року під час прем'єри у кінотеатрі «Україна» фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» разом з Іваном Дзюбою та Василем Стусом він публічно виступив проти арештів української інтелігенції. Підготовлені ним збірники «Правосуддя чи рецидиви терору?» та «Лихо з розуму (Портрети двадцяти "злочинців")» про переслідування інакомислячих та свавілля влади ілюстрували надуманість обвинувачень та розбіжності між декларованими і реальними правами людини в ссср.

24 липня 1967 року після прямої вказівки прокурора усср Федора Глуха прокурор Львівської області Б. Антоненко порушив кримінальну справу проти Чорновола, звинуваченого у написанні та поширенні наклепницьких вигадок на совєцький лад. Під приводом побоювань, що перебуваючи на свободі Чорновіл «може перешкоджати встановленню істини по справі», 31 липня було видано постанову про його арешт. 3 серпня В'ячеслав Чорновіл був арештований та ув'язнений у Львівському кгб. Процедура слідства нагадувала класичні для радянського правосуддя справи: заперечення права людини звертатися зі скаргами, ігнорування свідків, заявлених підозрюваним тощо, що змусило Чорновола вдатися до дев'ятиденного голодування. Наприкінці жовтня справу було передано до суду.

15 листопада 1967 року у Львівському обласному суді відбувся розгляд кримінальної справи проти В'ячеслава Чорновола. Йому інкримінувалося поширення завідомо неправдивих вигадок на адресу совєцького державного і суспільного ладу (ст.187, ч.1.), за які він отримав максимально допустиме статтею покарання у вигляді позбавлення волі на три роки, проте відбув лише половину терміну за амністією з нагоди 50-річчя совєцької влади.

Продовжуючи ведення правозахисної діяльності, з 1970 року Чорновіл почав нелегально видавати машинописний журнал «Український вісник», який інформував про рух опору в Україні. Шукаючи його редакторів, на початку 1972 року він був заарештований вдруге і попри відсутність доказів, був засуджений до 6 років позбавлення волі і 3 років заслання, які відбував у мордовських таборах. У 1979 році на засланні Чорновіл став членом Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод, у 1980 році був заарештований за сфабрикованим звинуваченням у спробі зґвалтування, за що отримав п'ять років якутських таборів.

До України В'ячеслав Чорновіл повернувся у 1985 році, після чого долучився до громадсько-політичної роботи. У незалежній Україні він займався журналістською роботою, політикою, обирався депутатом Верховної Ради України.

🕯Загинув у автомобільній аварії 25 березня 1999 році поблизу міста Бориспіль на Київщині. Згідно з висновками кількох експертів, на черепах В'ячеслава Чорновола та його водія Євгенія Павлова є своєрідні тріщини, походження яких незрозуміле – експерти не знайшли елементів автомобіля, які могли спричинити такі ушкодження. Це частково підтверджує версію, що Павлова та Чорновола могли добивати кастетами вже після зіткнення.

Тимошенко виступила проти «закону про боржників»: заборгованість — не привід відбирати єдине житло

Арештовувати майно, навіть єдине житло, та блокувати рахунки, на переконання лідерки «Батьківщини», є знущанням із власного народу. Тимошенко назвала норми ухваленого у першому читанні законопроєкту №14005 вбивчими та аморальними.
Юлія Тимошенко пообіцяла зупинити свавілля влади та захистити мільйони українців, які мають заборгованості, зокрема за комунальні послуги, штрафи ПДР чи від ТЦК, банківські стягнення тощо. В Україні таких боржників – 8 мільйонів, і через ухвалений закон вони ризикують потрапити до реєстру боржників, після чого стягувач боргу зможе автоматично блокувати рахунки та накладати арешт на майно.
Лідерка «Батьківщини» заявила, що блокуватиме розгляд і ухвалення цього резонансного закону.
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

💡 Фінансова грамотність: перевірка себе та крок до впевненості!
Я прочитала оголошення і, звісно ж, вирішила пройти тест із фінансової грамотності від НБУ! 🤩
Мій результат мене дуже потішив, і це лише підтвердило моє переконання:
🔥 Фінансова грамотність — це не просто бажано, це КРИТИЧНО необхідно у нашому сучасному світі!

Це було не лише цікаво, але й справді корисно. Це та можливість перевірити себе і переконатися, що знання, які ми здобуваємо, реально працюють у житті, допомагаючи приймати мудрі рішення. 🧠
Дуже раджу кожному знайти 10 хвилин і пройти цей тест. Ви отримаєте і задоволення від випробування, і величезну користь для свого фінансового майбутнього!
Моя особиста думка: Вважаю, що урок фінансової грамотності мав би бути основним предметом у школі. Це база для дорослого життя, для впевненості та безпеки.

🔗 Ось посилання, щоб приєднатися до челенджу:
harazd.bank.gov.ua/tests/test/general-test

Пам'ятайте: фінансова грамотність — це не про складні цифри, а про вашу впевненість, безпеку та свободу вибору! 💰
А який ваш результат? Діліться в коментарях! 👇
👉 #NBU_fincheck #ФінансоваГрамотність #Освіта #Саморозвиток

День пам’яті священномученика Зиновія і мучениці Зиновії
30 жовтня (12 листопада) відзначається День пам’яті священномученика Зиновія і мучениці Зиновії, які зазнали тортур за те, що не відмовилися від християнської віри.

Перекази говорять, що брат та сестра ще у дитинстві перейняли християнські заповіти від своїх батьків. Набувши зрілості, вони віддали свою спадщину незаможним людям. За благодійність та благочестя їм було даровано вміння зцілювати людей від різноманітних хвороб. Незабаром Зиновія було призначено єпископом християнської громади в Кілікії, що надало йому можливість поширювати християнство серед язичників.


Але за часи гоніння християн імператором Діоклітіаном у 285 році н. е., святий єпископ був схоплений і постав перед судом Лісія. За невідступність від віри, святий Зиновій зазнав жорстоких тортур. Побачивши це, його сестра виказала намір розділити муки разом із братом. Страта святих була не менш болісна, ніж тортури, але не примусила їх змінити свої переконання. Після обезголовлення їхні тіла були таємно віддані землі.

День пам’яті святих мучеників Маркіяна та Мартирія
25 жовтня (7 листопада) відзначається День пам’яті святих мучеників Маркіяна та Мартирія. Вони були страчені за свої релігійні переконання у 335 році, але їхні мощі продовжували зцілювати вірян.

Іподіакон Мартирій і читець Маркіян служили у соборі Патріарха Павла Сповідника у Константинополі. Після таємної страти Павла єретиками, їх намагалися відвернути від православної віри й залучити на свій бік аріани. Спочатку святим служителям пропонували багатство та архієрейські кафедри, потім стали залякувати тортурами та навіть позбавленням життя. Але зусилля єретиків були марними, тому святих засудили до страти.


Маркіян та Мартирій були обезголовлені й поховані. Але єпископ Іоанн Золотовустий наказав перенести святі мощі до церкви, яку було спеціально для цього збудовано. Після цього було зафіксовано декілька випадків зцілення від страшних недугів тих людей, які приходили до мощів святих.

🪖 Уряд підтримав законопроєкт про правовий статус іноземців, які захищають Україну
🔷 Кабінет Міністрів України підтримав законопроєкт, розроблений Міністерством у справах ветеранів України, який уточнює правовий статус іноземців та осіб без громадянства, що беруть участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності нашої держави.
⚖️ Метою документа є створення чітких і справедливих правових підстав для перебування в Україні іноземців, які воюють у складі Збройних Сил України та інших сил оборони, надають військову чи гуманітарну допомогу, а також для членів їхніх родин.
🔷 Сьогодні в українських силах оборони служать тисячі іноземців — людей різних національностей, віросповідань і професій. Вони стали частиною нашої боротьби, воюють поруч із українцями, рятують поранених, допомагають громадам. Цей законопроєкт — про визнання їхньої відваги і про те, що держава цінує кожного, хто стоїть на боці свободи.
📑 Документ передбачає збільшення терміну законного перебування в Україні після завершення контракту, запровадження спеціальної квоти імміграції для іноземців, які надавали допомогу українським силам оборони або перебували в полоні, а також визначення додаткових документів, що підтверджують статус учасника бойових дій чи особи з інвалідністю внаслідок війни. Крім того, передбачено введення спеціального посвідчення для виїзду за кордон у випадках, коли поновлення паспорта вимагає звернення до країни-агресора або держави, що не визнає територіальну цілісність України.
🤝 Прийняття цього законопроєкту — прояв вдячності та шани до людей, які, не маючи українського громадянства, свідомо стали на захист нашої держави. Україна формує справедливу та зрілу державну політику, у якій кожен, хто боронить її незалежність, може розраховувати на захист, підтримку і визнання.
🔷 Після ухвалення урядом документ буде передано на розгляд до Верховної Ради України. Його схвалення стане черговим кроком до зміцнення системи державної підтримки тих, хто обрав Україну не випадково, а з переконання — як націю свободи, яку варто захищати.
#поважай_та_дій #ПолітикаГероїв

https://t.me/Ukraineaboveallelse

🗣Скільки ракет «Томагавк» допоможуть Україні змінити хід війни? Відповідає експерт

Експерт із питань авіації Валерій Романенко в коментарі Радіо Свобода запевнив, що близько сотні крилатих ракет типу «Томагавк» могли б кардинально змінити хід війни на користь України.

«Оптимальним було б – чим більше, тим краще. От приблизно сотня ракет, вони б вже виправили ситуацію, вони б змінили її дзеркально», – сказав Романенко в етері програми Свобода Live (https://www.youtube.com/watch?v=T69IzVc-WbI).

Водночас експерт застеріг від завищених очікувань за невеликої кількості боєприпасів: «20 ракет – це ні про що. …при отриманні 20 «Томагавків» ми зможемо ефективно використати максимально чотири з них». За його оцінкою, через потужну російську ППО «чотири з п'яти запущених «Томагавків» будуть збиватися».

Проте, за переконанням експерта, якщо брати до уваги можливості поставок ракет, то гарним варіантом також будуть і менші поставки, проте постійні:
«Якщо ми будемо отримувати з темпом 20–30 ракет на місяць, то росіяни довго продовжувати війну не зможуть, максимально півроку».
#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news

🔴⚫️ Сьогодні — річниця вбивства Степана Бандери.
15 жовтня 1959 року в Мюнхені агент КДБ Богдан Сташинський убив його пострілом із спеціального пістолета, що випускав випари кислоти. Після семи невдалих замахів протягом 1947–1959 років, цей виявився смертельним.

Москва святкувала – бо думала, що з вбивством Бандери поховає українську національну ідею. Але помилилася.

«Можна вбити людину, але не ідею, за яку вона бореться.»

Степан Бандера був більше, ніж людиною. Він був символом свободи, незалежності, самобутності, впертості. Він уособлює націю, яка здатна воювати не за наказом, а за переконання.

«Свободу народів здобувають лише ті, хто бореться за неї.»

Його ім’я лякає московитів не через міфи, а через правду — бо кожен «бандерівець» означає для них кінець імперії.

«Ми не проти народів — ми проти імперій, які знищують народи.»

Бандеру вбили, але не перемогли. Бо сьогодні його ім’я живе в тих, хто тримає фронт, у кожному, хто говорить правду, і в кожному, хто не схиляє голови перед окупантом.

«Ідея української держави живе не з ненависті, а з любові до свого народу і землі.»

Слава Степану Бандері.
Слава Україні.🧡🖤

День вільнодумства
День вільнодумства (Freethought Day) – це щорічне святоу США, яке відзначається 12 жовтня і присвячене просуванню незалежного мислення, секуляризму та свободи ставити під сумнів свої переконання і кидати виклик владі. Ця подія нагадує про важливість розуму, науки та відокремлення церкви від держави.

Історичне значення
Витоки Дня свободи думки можна простежити до Салемського процесу над відьмами, темного періоду в історії, коли багато людей були звинувачені й страчені на основі примарних доказів і забобонних вірувань. Основоположною подією, яка призвела до відзначення цього дня, став лист, написаний губернатором штату Массачусетс Вільямом Фіпсом у 1692 році. У цьому листі до британських монархів, Вільяма і Марії, Фіпс висловив своє занепокоєння процесом над салемськими відьмами та опорою на необ’єктивні докази, зокрема, на “спектральні докази”. Ці докази ґрунтувалися на твердженнях обвинувачів про те, що вони бачили дияволів та інші фантоми, пов’язані з обвинуваченими. Втручання Фіпса призвело до зміни настроїв, і судові процеси врешті-решт були припинені. Цей день нагадує про небезпеку необґрунтованих переконань і важливість мислення, заснованого на фактах. Це дуже актуально у сьогоденні.

Сучасне відзначення Дня вільнодумства
Сьогодні День вільнодумства відзначається різноманітними подіями та заходами, які пропагують розум, науку та світські цінності.

Так, наприклад, у Сакраменто з 2002 року День вільнодумства відзначається як “фестиваль розуму”. Ця подія, відкрита для публіки, часто передбачає живі розваги, виступи ораторів і є святкуванням відокремлення церкви від держави, Першої поправки, а також принципів науки, розуму і прогресу. З роками подія зросла в масштабах і значенні, з кількома сотнями відвідувачів і темами, які резонують з поточними суспільними проблемами. 2

Чому День вільнодумства важливий
Популяризація незалежного мислення. По суті, День вільнодумства відзначає свободу мислити незалежно, ставити під сумнів переконання і кидати виклик владі. Він підкреслює важливість логічного, розумного та раціонального мислення.
Визнання історичної боротьби.
Пропаганда світських цінностей. День вільнодумства пропагує світські цінності та відокремлення церкви від держави, гарантуючи, що релігійні переконання не втручаються в управління та державну політику.
Заходи, пов’язані з Днем вільнодумства, дають можливість однодумцям зібратися разом, обмінятися ідеями та працювати над створенням суспільства, яке цінує розум і докази, а не забобони й догми.
У світі, де дезінформація та необґрунтовані переконання можуть швидко поширюватися, День свободи думки нагадує про важливість критичного мислення, доказової аргументації та свободи ставити під сумнів і кидати виклик панівним нормам. Він відзначає досягнення вільнодумців минулого і заохочує нинішнє покоління відстоювати цінності розуму, науки та прогресу.

Міжнародний день камінг-ауту
11 жовтня у багатьох країнах світу проводиться Міжнародний день камінг-ауту (International Coming Out Day), покликаний поінформувати та підтримати членів ЛГБТ-спільноти при наявності бажання зробити камінг-аут.

Історія створення Міжнародного дня камінг-ауту
Камінг-аут (від англійського слова «вихід») – відкрите та добровільне визнання перед рідними, близькими, колегами, друзями своєї сексуальної орієнтації або гендерної належності, яка відрізняється від нормативної. Вперше цей день відзначили в Сполучених Штатах у 1988 році. Ініціаторами його впровадження стали Роберт Айхберг – психолог, засновник тренінгу особистого розвитку «Досвід», який пішов з життя у 1995 році через СНІД, та Джин О’Лірі – відкрита лесбійка, активістка, політична лідерка.


Ідея заснування цього дня належить руху геїв та лесбійок і базується на тому, щоб для початку бути відкритими перед сім’єю, друзями чи колегами, жити не переховуючись. Головне переконання меншин у тому, що гомофобія пускає своє коріння та розростається в умовах тиші та необізнаності. Коли люди знають, що серед друзів чи членів родини є хтось з нетрадиційною орієнтацією, вони не піддаються гомофобському впливу.

Хоча День камінг-ауту спочатку був національною подією тільки в США, зараз він проводиться і в багатьох інших країнах – Німеччина, Голландія, Англія та Ірландія, Канада, Австралія вже приєдналися до заходів.