#думки Старість — це коли Всесвіт каже: "Гра закінчена", але ти ще сидиш на лавці запасних і просиш: "А можна ще одну спробу?" Людина — це єдина істота, яка мусить вчитись усе життя, щоб потім... забути де поклала окуляри. Ми проходимо довжелезний шлях, щоби подорослішати. Збираємо по крихтах досвід, обпечені, але мудрі. І от, коли ти нарешті став таким, як треба — мозок ясний, серце навчене, очі бачать крізь брехню — тіло каже: «А тепер, любий, тобі хана. Ляж і полеж». Воно більше не хоче тягнути тебе, цього проклятого філософа. Коліна хрустять як офісний принтер. Спина вигинається в знак питання: «Навіщо все це було?». Зморшки не просто малюють мапу твого життя — вони гравірують на тобі слово "кінець". А душа? Душа ж молода. Душа кричить: «Я ще хочу!». А тіло відповідає: «Сиди тихо, бо зараз сечовий знову дасть концерт». От і все, що залишилось від революцій, від бурхливих ночей, від юнацької зухвалості — аптечка, де замість любовних листів зберігаються рецепти. Ми боїмося старості не тільки через самотність. Ми боїмося стати непотрібними. Боїмося бути живими примарами у світі, який біжить далі без нас. Боїмося, що все, чому ми вчилися, виявиться нікому не потрібним. Черепахи живуть по 150 років. Без філософії, без матаналізу, без шекспірівських трагедій. Вони просто повзуть. І їм норм. А ми? Ми складаємо трактати, пишемо вірші, будуємо цивілізації — і що? Нам дають 70 років, а далі — «дякую, наступний». Ми швидко старіємо, бо занадто глибоко думаємо. Бо відчуваємо надто тонко. Бо знаємо занадто багато — і саме це нас вбиває. Знання — не сила. Знання — це клеймо: ти розумієш, що життя коротке. Що другий шанс — це привілей кіно, не реальності. І найстрашніше — не старість. А те, що вона приходить, коли ти тільки навчився жити. Брутальний реалізм.

#поезія Незамінних людей не буває, Незамінний лиш ти для батьків. Хтось потрохи тебе забуває, Хоч ти дуже цього не хотів. Комусь добре зробив, не цінує Щирих намірів зовсім твоїх. Хтось із друзів тебе мінусує, Бо ти добрим не будеш для всіх. Навіть жертвуєш часом собою, Так душа твоя прагне добра. Не хвилюйся, тебе заспокою: Вже дорослим ставати пора. І зніми окуляри рожеві, Буде важко в життєвім бою, Бо повірить в понти хтось дешеві Й не повірить у щирість твою. Розчаруєшся в людях, можливо, І на душу поставиш замки. Як усі хочеш жити щасливо, Але ти не як всі, не такий... І захочеться світ цей змінити, Але змінешся в ньому ти сам. Ні, добро таки будеш творити, Де цінують його, тільки там. ...Незамінних людей не буває, Заміняють й велике цабе. А життя дуже швидко минає, Бережи і цінуй ти себе! Катерина Доліба-Рябой

ТРАГЕДІЯ-КОМЕДІЯ Перетворився в інфантильного, тепер, що ніч, що день, повторюється по колу проект. Бовванієш, граєш, танцюєш як бовдур, життя для тебе став насолоди момент. Пояснень немає, тому й немає значення, Навіщо старався, для чого крутився? Бідолаха втомився, надійшло закінчення, Дарма намагався, дурний що повівся. Смішно було - стало сумно за тебе, тісно було, а тепер просторо. Сміливість буяла - полонив страх мене, купа людей, а тепер нікого. Золоті окуляри/повітряні замки/фантазія: ось так живеш - в голові для себе сам. Нічого не змінилось, але інакше здалося, триста шістдесятградусне коло знайшлося… Журба. Але не кінець… ©Нічний Злодюга •°•°•°•°•°•°•°• 😘Поділись віршем із друзями - це для нас найбільша підтримка! Завжди раді Вас вітати, ©Штукарі #поезія #вірші #мистецтво #україна

Xreal і Google представили Project Aura — легкі прозорі XR-окуляри з підтримкою AI, які стали другим пристроєм на базі Android XR після Project Moohan. Більше подробиць буде в червні 2025. https://channeltech.space/gadgets/google-and-xreal-unveil-project-aura/

Meta розробляє AI-смарт-окуляри з Prada. Це розширює її партнерство за межі EssilorLuxottica. Meta вже продала мільйони Ray-Ban Meta AI та співпрацює з Oakley. https://channeltech.space/gadgets/meta-is-preparing-ai-smart-glasses-in-collaboration-with-prada/

Meta анонсувала смартокуляри Oakley Meta HSTN, що забезпечують до 8 годин активного використання та здатні знімати 3K відео. Окуляри оснащені фронтальною камерою, відкритими динаміками, мікрофонами та інтегрують Meta AI для голосових запитів і перекладу. https://channeltech.space/gadgets/meta-and-oakley-have-unveiled-their-new-hstn-smart-glasses/

На Google I/O 2025 показали нові XR-окуляри з перекладом у реальному часі та ШІ-помічником Gemini. Google інвестує до $150 млн у розробку і дизайн у співпраці з Warby Parker. https://channeltech.space/gadgets/google-shows-xr-glasses-with-live-translation-and-gemini-ai/

Коли Семенові стукнуло 60, він вирішив піти до лікаря — зробити повне обстеження, як кажуть, щоб знати, з чим іде в старість. Лікар оглянув його з голови до п’ят, усміхнувся й каже: — Розслабся, Семене, ти в чудовій формі! Нічого підозрілого не бачу. Якщо й далі так будеш себе тримати — до 120 проживеш, як мінімум. А скажи, скільки було твоєму батькові, коли він помер? Семен підняв брови: — А я хіба казав, що він помер? — Тобто твій батько живий? Скільки йому років? — Та вже 83, — знизав плечима Семен. — Щонеділі бігає на стадіоні, ще й на народні танці записався — гопака вивчає. Лікар аж окуляри поправив від здивування: — Добре… А дід твій коли помер? — А я й не казав, що помер, — знову спокійно відповів Семен. — Чекай-чекай, ти хочеш сказати, що тобі шістдесят, а твій тато й дід ще живі? І що ж дід робить? — Двічі на тиждень ходить плавати, а щонеділі, як тільки гарна погода, — на гольф. Каже, що свіже повітря — то найкраща терапія. І знаєте, йому 107! До речі, наступного місяця знову одружується. Лікар аж присів від несподіванки: — Одружується? У сто сім років? Та навіщо йому це? Семен глянув на лікаря, примружив очі й з серйозним виразом обличчя відповів: — А хто сказав, що він хоче? Він мусить...

Цукерберг анонсував нові смарт-окуляри у партнерстві з брендом Oakley спеціально для спортсменів👓 Окуляри знімають відео у 3K, відповідають на запитання через Meta AI, можуть перекладати з кількох мов та тримають заряд до 8 годин. Вологозахист, спортивний дизайн, відкриті динаміки — все, щоб бігати, стрибати, їздити на велосипеді, жити активно. Для найзатятіших спортсменів є лімітована версія із золотими лінзами за $499, старт продажів — 11 липня.

«Стереокіно» на Хрещатику: що було на місці нинішнього грузинського закладу У 1954 році в самому центрі Києва відкрився перший міський стереокінотеатр — «Стереокіно». Спочатку глядачам не були потрібні спеціальні окуляри — фільми демонстрували за унікальною технологією «Стерео-35». Згодом зал переобладнали під формат із використанням окулярів. Наприкінці 1960-х, після відкриття нового стереокінотеатру «Дніпро» в Піонерському парку, заклад на Хрещатику отримав нову назву — «Орбіта». Після приватизації у 2007 році кінотеатр закрили на реконструкцію, яку так і не завершили. У 2012-му тут відкрився магазин Roshen, а нині в цій будівлі працює грузинський ресторан.