• терапія через слово...

    🕊️ "Є ті, хто не вчать тебе світити — вони просто торкаються душі, і вона загоряється 🔥
    Вони— не вчителі, не рятівники. Вони — ключ до твого джерела"

    Нам не добре з тими, хто нас вражає.
    І навіть не з тими, хто викликає захоплення чи пристрасть.
    А з тими, поруч з ким нам добре бути собою, де ми відкриті, щирі, вільні.

    Бо є такі люди, поруч із якими
    не потрібно бути кращою версією себе.
    Достатньо просто бути.
    Це ті, з ким
    – опускаються плечі,
    – дихання стає глибшим,
    а у серці на мить стихає вічна тривога.

    З точки зору нейропсихології, саме в такому стані
    активуються дзеркальні нейрони, система емпатії,
    і мозок починає реагувати на світло, яке запалює в нас інший.

    Це не просто емоції — це настрій тіла.
    Не просто слова — а невимовну тишу, в якій ми починаємо неспішно себе впізнавати.
    Це внутрішній стан щастя коли хочеться обіймати весь світ.

    📍І тоді щось змінюється.
    Ти вже не граєш роль.
    Ти не вибираєш маску.

    Ти просто живеш у власному світлі, бо тобі допомогли його побачити і відчути.

    Це більше, ніж любов.
    Це — трансформація.

    Бо найважливіший поворот стається тоді, коли ми поруч із кимось раптом усвідомлюємо:
    "Я собі подобаюсь".

    І ця людина стає дзеркалом, в якому ти бачиш не лише очі. А своє світло, своє право бути, свою живу істинність.

    Саме так зцілюються старі програми:
    🔹 ті, що змушували заслуговувати,
    🔹 ті, що вчили терпіти,
    🔹 ті, що наказували мовчати, коли боляче.

    Бо в цьому світлі, у цьому просторі безпеки, з нас ніби спадає стара шкіра.

    І тіло починає жити.
    Пам’ять — очищатись.
    А Душа — повертатись додому.
    📍Так працює інтеграція:
    через присутність, яка не вимагає, а приймає, через погляд, що не судить, а бачить.

    І тоді народжується нова якість любові:
    та, де ти вже не шукаєш, хто полюбить…
    а сама(м) стаєш простором, де починаєш себе любити, і віддавати любов.
    💫 Істинна близькість — це коли торкаються тебе не руками, а присутністю.
    І ти розквітаєш без слів.

    …Бо насправді ми шукаємо не кохання до себе в іншому,
    а ту присутність, яка пробуджує наше власне тепло і з ким стає затишно бути собою.
    Ту глибоку зустріч, після якої ми самі собі стаємо рідними.

    📍Ці зустрічі — не випадкові.
    Ті, хто запалює в тобі світло,
    відкриває твоє справжнє дихання, розблоковує ніжність
    і повертає тебе — собі ж —
    це не просто люди.

    Це " СВІТЛОНОСЦІ "у твоєму житті.✨

    Не вчителі. Не герої. Не ідеали.

    Вони — як портали.
    Через них ти входиш у себе.

    Така зустріч — це завжди переломний момент у житті.

    Вона не обіцяє «назавжди».
    Але вона залишається з тобою назавжди,
    бо після неї —
    ти вже не та (той), що була(в) до того.

    Бережи таких.
    І дякуй їм.
    Мовчки,
    поглядом,
    дотиком,
    серцем.

    Бо в цьому — справжнє диво.

    Тебе пробудили — щоб ти міг жити і відчувати .
    Цінуй і бережи таких людей поряд і подякуй, що вони є в твоєму житті .✨
    Не кожному випадає такий шанс зустрічі 🩷🌹

    Залиш і мені зворотній зв'язок ,якщо зустрів таку людину, чи мрієш зустріти,постав лайк,смайлик, залиш коментар🩷 це надихає мене творити більше цікавого контенту 🙌

    Вірші і музика автор:
    Olga Felis © (Felis_Auriel)

    #глибокітексти #нейропсихологія
    #selflovejourney #усвідомленість
    #бутисобою #вразливість_це_сила
    #світловсерединінас #transformwithlove
    #психотерапіясловом #любов_що_зцілює
    #тілоякхрам #дозвольсобібутирядом #психологіядуші
    #чутливість_сила
    #любовдовсередини
    #душевналірика
    #житиусвідомлено
    #жінка_світло
    #силавніжності
    #свідомийшлях
    #всерединімир
    #моватіла
    #життяякмедитація
    #дотикдуші
    #серцедлясвітла
    #глибокісенси
    #емоційнезцілення
    терапія через слово... 🕊️ "Є ті, хто не вчать тебе світити — вони просто торкаються душі, і вона загоряється 🔥 Вони— не вчителі, не рятівники. Вони — ключ до твого джерела" Нам не добре з тими, хто нас вражає. І навіть не з тими, хто викликає захоплення чи пристрасть. А з тими, поруч з ким нам добре бути собою, де ми відкриті, щирі, вільні. ⠀ Бо є такі люди, поруч із якими не потрібно бути кращою версією себе. Достатньо просто бути. Це ті, з ким – опускаються плечі, – дихання стає глибшим, а у серці на мить стихає вічна тривога. ⠀ З точки зору нейропсихології, саме в такому стані активуються дзеркальні нейрони, система емпатії, і мозок починає реагувати на світло, яке запалює в нас інший. ⠀ Це не просто емоції — це настрій тіла. Не просто слова — а невимовну тишу, в якій ми починаємо неспішно себе впізнавати. Це внутрішній стан щастя коли хочеться обіймати весь світ. ⠀ 📍І тоді щось змінюється. Ти вже не граєш роль. Ти не вибираєш маску. ⠀ Ти просто живеш у власному світлі, бо тобі допомогли його побачити і відчути. ⠀ Це більше, ніж любов. Це — трансформація. ⠀ Бо найважливіший поворот стається тоді, коли ми поруч із кимось раптом усвідомлюємо: "Я собі подобаюсь". ⠀ І ця людина стає дзеркалом, в якому ти бачиш не лише очі. А своє світло, своє право бути, свою живу істинність. ⠀ Саме так зцілюються старі програми: 🔹 ті, що змушували заслуговувати, 🔹 ті, що вчили терпіти, 🔹 ті, що наказували мовчати, коли боляче. ⠀ Бо в цьому світлі, у цьому просторі безпеки, з нас ніби спадає стара шкіра. ⠀ І тіло починає жити. Пам’ять — очищатись. А Душа — повертатись додому. 📍Так працює інтеграція: через присутність, яка не вимагає, а приймає, через погляд, що не судить, а бачить. ⠀ І тоді народжується нова якість любові: та, де ти вже не шукаєш, хто полюбить… а сама(м) стаєш простором, де починаєш себе любити, і віддавати любов. 💫 Істинна близькість — це коли торкаються тебе не руками, а присутністю. І ти розквітаєш без слів. …Бо насправді ми шукаємо не кохання до себе в іншому, а ту присутність, яка пробуджує наше власне тепло і з ким стає затишно бути собою. Ту глибоку зустріч, після якої ми самі собі стаємо рідними. 📍Ці зустрічі — не випадкові. Ті, хто запалює в тобі світло, відкриває твоє справжнє дихання, розблоковує ніжність і повертає тебе — собі ж — це не просто люди. ⠀ Це " СВІТЛОНОСЦІ "у твоєму житті.✨ ⠀ Не вчителі. Не герої. Не ідеали. ⠀ Вони — як портали. Через них ти входиш у себе. ⠀ Така зустріч — це завжди переломний момент у житті. ⠀ Вона не обіцяє «назавжди». Але вона залишається з тобою назавжди, бо після неї — ти вже не та (той), що була(в) до того. ⠀ Бережи таких. І дякуй їм. Мовчки, поглядом, дотиком, серцем. ⠀ Бо в цьому — справжнє диво. ⠀ Тебе пробудили — щоб ти міг жити і відчувати . Цінуй і бережи таких людей поряд і подякуй, що вони є в твоєму житті .✨ Не кожному випадає такий шанс зустрічі 🩷🌹 Залиш і мені зворотній зв'язок ,якщо зустрів таку людину, чи мрієш зустріти,постав лайк,смайлик, залиш коментар🩷 це надихає мене творити більше цікавого контенту 🙌 Вірші і музика автор: Olga Felis © (Felis_Auriel) #глибокітексти #нейропсихологія #selflovejourney #усвідомленість #бутисобою #вразливість_це_сила #світловсерединінас #transformwithlove #психотерапіясловом #любов_що_зцілює #тілоякхрам #дозвольсобібутирядом #психологіядуші #чутливість_сила #любовдовсередини #душевналірика #житиусвідомлено #жінка_світло #силавніжності #свідомийшлях #всерединімир #моватіла #життяякмедитація #дотикдуші #серцедлясвітла #глибокісенси #емоційнезцілення
    Like
    1
    486views 9Plays
  • Ми вже якось казали, що екранізацій "Гордості та упередження" ніколи не буває багато (хоча адмін особисто обожнює версію 1995 року, вибачте, отака вже упередженість). І нещодавно стало відомо, що Netflix завершив формування акторського складу та поділився першими зображеннями жінок з родини Беннет.

    Знімальний процес вже триває у Великій Британії. Руфус Сьюелл зіграє містера Беннета, який, напевно, знову не берегтиме нерви своєї любої дружини, Фанні Беннет, яку гратиме Олівія Колман. У ролі сестер Беннет зніматимуться:

    - Фрея Мейвор у ролі Джейн Беннет
    - Емма Коррін - Елізабет Беннет
    - Хопі Періш у ролі Мері Беннет
    - Холлі Ейвері у ролі Кітті Беннет
    - Рея Норвуд у ролі Лідії Беннет

    Джек Лоуден стане новим екранним містером Дарсі. У ролі містера Вікхема з'явиться Луїс Партридж, а Джеймі Деметріу втілить пихатого містера Коллінза, Фіона Шоу гратиме грізну леді Кетрін де Бург. Даріл Маккормак виступить у ролі містера Бінглі, а Сієна Келлі зіграє його сестру Керолайн.

    Планується, що нова версія "Гордості та упередження" вийде на екран на початку 2026 року.

    #Коло_Кіно #Новини_серіалів #Netflix #Екранізації_книг
    Ми вже якось казали, що екранізацій "Гордості та упередження" ніколи не буває багато (хоча адмін особисто обожнює версію 1995 року, вибачте, отака вже упередженість). І нещодавно стало відомо, що Netflix завершив формування акторського складу та поділився першими зображеннями жінок з родини Беннет. Знімальний процес вже триває у Великій Британії. Руфус Сьюелл зіграє містера Беннета, який, напевно, знову не берегтиме нерви своєї любої дружини, Фанні Беннет, яку гратиме Олівія Колман. У ролі сестер Беннет зніматимуться: - Фрея Мейвор у ролі Джейн Беннет - Емма Коррін - Елізабет Беннет - Хопі Періш у ролі Мері Беннет - Холлі Ейвері у ролі Кітті Беннет - Рея Норвуд у ролі Лідії Беннет Джек Лоуден стане новим екранним містером Дарсі. У ролі містера Вікхема з'явиться Луїс Партридж, а Джеймі Деметріу втілить пихатого містера Коллінза, Фіона Шоу гратиме грізну леді Кетрін де Бург. Даріл Маккормак виступить у ролі містера Бінглі, а Сієна Келлі зіграє його сестру Керолайн. Планується, що нова версія "Гордості та упередження" вийде на екран на початку 2026 року. #Коло_Кіно #Новини_серіалів #Netflix #Екранізації_книг
    Like
    Love
    4
    133views
  • Мовчазна поїздка

    Це мала бути звичайна поїздка трасою Р-32: асфальт рівний, небо похмуре, і кілометри повзли, як черга в паспортному столі. Водій — Микола — був чоловік небагатослівний, не те щоб сумний, просто... економний на букви. Говорив рідко, тільки коли сильно припече: наприклад, коли суп проливався в багажнику або коли кіт засинав на капоті.

    Але того дня навіть йому стало нудно. Радіо дратувало — там уже втретє грали пісню, в якій співачка десять разів підряд питала "де ти є?". Микола подумав:
    «Я на трасі, а ти явно не тут. І вистачить кричати».

    Отже, на узбіччі стояв чоловік із рюкзаком — типова картина. Микола пригальмував. Пасажир мовчки кивнув, відчинив двері, сів. Жодного "дякую", "добрий день", "не хвилюйтесь, я не маніяк". Просто — сів. І сидить.

    Минуло хвилин десять.

    Микола крадькома зиркнув на нього:
    «Може він журналіст? Ні, занадто спокійний. Може вчитель історії? Хоча... не схоже, бо без шарфа і не пахне крейдою».

    Пасажир, у свою чергу, думав:
    «Водій якийсь мовчазний. А раптом не любить, коли йому щось говорять? Може, він взагалі глухий і їздить по відчуттю? Хоча... чого тоді ввімкнене радіо?»

    Так і їхали. В кожного — своя версія реальності.
    Микола думав, як почати розмову:
    «Спитати, куди їде? Та він же вже сказав “до повороту на Млинівці”. Може, спитати, чи в нього є собака? А якщо немає, а тема болюча? Чи краще про погоду… хоча, це ще гірше, ніж про собак».

    А пасажир тим часом міркував:
    «Чи не сказати: “У вас зліва дзеркало трохи під кутом, може підкрутити?”... Ні, подумає, що я зануда. А може, сказати, що дорога рівна? Але це банально. Та й у нього обличчя як у людини, яка одразу роздратується від слова “дорога”.»

    Тим часом пролетіло ще тридцять кілометрів. Тиша в салоні була настільки густа, що навігатор якось сам себе вимкнув від незручності.

    І тут на узбіччі стояв ще один пасажир. Микола подумав: “Може хоч цей заговорить”. І зупинився.

    Новий пасажир сів, кивнув — і… мовчить. Навіть очі не підняв, просто втупився у вікно.
    Інтроверт. Абсолютний. Увесь в собі. Можливо, навіть орендує внутрішню кімнату у своїй душі.

    І знову — мовчання.

    Тепер у машині було троє людей, троє історій, троє світів. І жоден з них не озвучився. Один думав, як не здатися грубим, другий — як не здатися нав’язливим, третій — взагалі не мав бажання здаватись. Нікому.

    Доїхали. Без жодного слова. Лише прощальне синхронне кивання трьох голів, ніби тріо сов.

    Микола повернув на заправку, вийшов, налив собі кави і, сьорбаючи, подумав:
    «Знаєш що, Миколо? Ти міг би зараз слухати історії, сміятись або сперечатись про погоду… А замість цього — концерт тиші. Але може, воно й на краще. Бо ще не вистачало, щоб перший пасажир виявився репером, а другий — тещиним адвокатом».

    І з полегшенням видихнув. Бо тиша — теж звук. Просто тихий. І не завжди найгірший.</em>

    Мовчазна поїздка Це мала бути звичайна поїздка трасою Р-32: асфальт рівний, небо похмуре, і кілометри повзли, як черга в паспортному столі. Водій — Микола — був чоловік небагатослівний, не те щоб сумний, просто... економний на букви. Говорив рідко, тільки коли сильно припече: наприклад, коли суп проливався в багажнику або коли кіт засинав на капоті. Але того дня навіть йому стало нудно. Радіо дратувало — там уже втретє грали пісню, в якій співачка десять разів підряд питала "де ти є?". Микола подумав: «Я на трасі, а ти явно не тут. І вистачить кричати». Отже, на узбіччі стояв чоловік із рюкзаком — типова картина. Микола пригальмував. Пасажир мовчки кивнув, відчинив двері, сів. Жодного "дякую", "добрий день", "не хвилюйтесь, я не маніяк". Просто — сів. І сидить. Минуло хвилин десять. Микола крадькома зиркнув на нього: «Може він журналіст? Ні, занадто спокійний. Може вчитель історії? Хоча... не схоже, бо без шарфа і не пахне крейдою». Пасажир, у свою чергу, думав: «Водій якийсь мовчазний. А раптом не любить, коли йому щось говорять? Може, він взагалі глухий і їздить по відчуттю? Хоча... чого тоді ввімкнене радіо?» Так і їхали. В кожного — своя версія реальності. Микола думав, як почати розмову: «Спитати, куди їде? Та він же вже сказав “до повороту на Млинівці”. Може, спитати, чи в нього є собака? А якщо немає, а тема болюча? Чи краще про погоду… хоча, це ще гірше, ніж про собак». А пасажир тим часом міркував: «Чи не сказати: “У вас зліва дзеркало трохи під кутом, може підкрутити?”... Ні, подумає, що я зануда. А може, сказати, що дорога рівна? Але це банально. Та й у нього обличчя як у людини, яка одразу роздратується від слова “дорога”.» Тим часом пролетіло ще тридцять кілометрів. Тиша в салоні була настільки густа, що навігатор якось сам себе вимкнув від незручності. І тут на узбіччі стояв ще один пасажир. Микола подумав: “Може хоч цей заговорить”. І зупинився. Новий пасажир сів, кивнув — і… мовчить. Навіть очі не підняв, просто втупився у вікно. Інтроверт. Абсолютний. Увесь в собі. Можливо, навіть орендує внутрішню кімнату у своїй душі. І знову — мовчання. Тепер у машині було троє людей, троє історій, троє світів. І жоден з них не озвучився. Один думав, як не здатися грубим, другий — як не здатися нав’язливим, третій — взагалі не мав бажання здаватись. Нікому. Доїхали. Без жодного слова. Лише прощальне синхронне кивання трьох голів, ніби тріо сов. Микола повернув на заправку, вийшов, налив собі кави і, сьорбаючи, подумав: «Знаєш що, Миколо? Ти міг би зараз слухати історії, сміятись або сперечатись про погоду… А замість цього — концерт тиші. Але може, воно й на краще. Бо ще не вистачало, щоб перший пасажир виявився репером, а другий — тещиним адвокатом». І з полегшенням видихнув. Бо тиша — теж звук. Просто тихий. І не завжди найгірший.</em>
    Like
    1
    148views
  • Киціки з вулиць та притулків - найкращі
    🐾😻🐾
    У 2017 році Мену було більше рочку й він із 32 іншими киціками, які жили в квартирі та чия старенька власниця померла, потрапив до харківської служби порятунку тварин.

    Добре, що моя мама одразу повезла його до клініки (змінили 4), а не додому, де вже була киця. Він виявився носієм герпесвірусного ринотрахеїту.
    Діагностувати не зразу змогли, а коли почався рецидив - повпливав сезон дощів. Пізніше ми дізналися про його вроджена ваду нирки та сечокам'яну хворобу❤️‍🩹

    #Мен
    #кіт
    #Харків
    Киціки з вулиць та притулків - найкращі 🐾😻🐾 У 2017 році Мену було більше рочку й він із 32 іншими киціками, які жили в квартирі та чия старенька власниця померла, потрапив до харківської служби порятунку тварин. Добре, що моя мама одразу повезла його до клініки (змінили 4), а не додому, де вже була киця. Він виявився носієм герпесвірусного ринотрахеїту. Діагностувати не зразу змогли, а коли почався рецидив - повпливав сезон дощів. Пізніше ми дізналися про його вроджена ваду нирки та сечокам'яну хворобу❤️‍🩹 #Мен #кіт #Харків
    Love
    2
    192views 18Plays
  • #кіно
    Короткометражний фільм «Її звали Персефона» відібрано до офіційної програми італійського кінофестивалю Venaria in Corto.
    Авторкою сценарію, режисеркою, продюсеркою та виконавицею головної ролі стала Марія Ірчак. Оператор-постановник — Тимофій Балакін, роль Аїда виконав Георгій Плієв. Виконавчою продюсеркою виступила Ольга Савченко, звукорежисерами — Максим Спорадько та Єлізавета Капуловська.

    Фільм входить до кіноальманаху «Міфи. Сучасні адаптації», створеного у межах навчального процесу першого курсу Майстерні Дмитра Томашпольського «Кентаври» (КНУТКіТ ім. І.К. Карпенка-Карого, ІЕМ, кафедра продюсерства аудіовізуального мистецтва та виробництва).

    📆 Фестиваль відбудеться з 1 по 19 вересня.
    Venaria in Corto — міжнародний фестиваль короткометражного кіно, присвячений молодим режисерам. Його мета — популяризація молодіжного кіно та вивчення сучасних соціальних тем через аудіовізуальне мистецтво.
    #кіно Короткометражний фільм «Її звали Персефона» відібрано до офіційної програми італійського кінофестивалю Venaria in Corto. Авторкою сценарію, режисеркою, продюсеркою та виконавицею головної ролі стала Марія Ірчак. Оператор-постановник — Тимофій Балакін, роль Аїда виконав Георгій Плієв. Виконавчою продюсеркою виступила Ольга Савченко, звукорежисерами — Максим Спорадько та Єлізавета Капуловська. Фільм входить до кіноальманаху «Міфи. Сучасні адаптації», створеного у межах навчального процесу першого курсу Майстерні Дмитра Томашпольського «Кентаври» (КНУТКіТ ім. І.К. Карпенка-Карого, ІЕМ, кафедра продюсерства аудіовізуального мистецтва та виробництва). 📆 Фестиваль відбудеться з 1 по 19 вересня. Venaria in Corto — міжнародний фестиваль короткометражного кіно, присвячений молодим режисерам. Його мета — популяризація молодіжного кіно та вивчення сучасних соціальних тем через аудіовізуальне мистецтво.
    Like
    1
    156views
  • Видавництво ArtBooks відкрило передзамовлення роману «Щоденник мандрівного кота» Хіро Арікави.

    Головний герой — вуличний кіт на ім’я Нана (японською мовою означає «сім»). Доля звела його з молодим хлопцем, любителем котів Сатору, який досі оплакує свого першого кота Хачі (японською — «вісім»).

    Вони вирушають у подорож з однією метою — навідатись до трьох давніх друзів Сатору. Принаймні, так здається на початку...

    Замовити книгу можна на сайті видавництва. Кількість сторінок: 272. Акційна ціна: 360 грн. Вихід книги очікується 29 вересня.

    https://artbooks.ua/shchodennik-mandrivnogo-kota
    Видавництво ArtBooks відкрило передзамовлення роману «Щоденник мандрівного кота» Хіро Арікави. Головний герой — вуличний кіт на ім’я Нана (японською мовою означає «сім»). Доля звела його з молодим хлопцем, любителем котів Сатору, який досі оплакує свого першого кота Хачі (японською — «вісім»). Вони вирушають у подорож з однією метою — навідатись до трьох давніх друзів Сатору. Принаймні, так здається на початку... Замовити книгу можна на сайті видавництва. Кількість сторінок: 272. Акційна ціна: 360 грн. Вихід книги очікується 29 вересня. https://artbooks.ua/shchodennik-mandrivnogo-kota
    Like
    2
    57views
  • 🥉🥉🥉БРОНЗА🥉🥉🥉

    🇺🇦Нікіта Кошман — бронзовий призер чемпіонату світу з фехтування-2025!

    😊У Тбілісі (Грузія) триває чемпіонат світу з фехтування, який неймовірно успішно складається для українських спортсменів! Сьогодні увесь фехтувальний світ вразив 23-річний Нікіта Кошман, який вперше у кар’єрі піднявся на світовий п’єдестал в особистій першості!

    🤺Дебютант особистих змагань на чемпіонаті світу впевнено подолав попередній раунд і кваліфікувався до основної сітки. Стартувавши з 1/32 фіналу, він здолав естонця Каспера Тафенау — 15:14. Згодом сенсаційно переміг першого номера світового рейтингу FIE, бронзового призера Олімпійських ігор-2024 Мохамеда Ель-Сайєда з Єгипту — 14:11. В 1/8 фіналу Кошман був сильнішим за чемпіона Європейських ігор-2023 Трістана Тюлена з Нідерландів — 15:12. У чвертьфіналі переміг чинного віцечемпіона Європи Маттео Галассі з Італії — 15:13, чим гарантував собі медаль!

    🙌У півфіналі Нікіта схрестив зброю з титулованим суперником — чемпіоном світу-2019 в особистому заліку й олімпійським чемпіоном Парижа-2024 у складі команди Угорщини Гергеєм Шіклоші. Попри гідну боротьбу, українець поступився з рахунком 9:15 і здобув бронзову нагороду.

    👏Зазначимо, що це перша особиста медаль Нікіти Кошмана на чемпіонатах світу. Раніше його найвищими досягненнями були командні нагороди Кубків світу (срібло й бронза) та медалі молодіжного чемпіонату в командній першості.

    😎Також ця «бронза» — перша нагорода України у чоловічій шпазі на чемпіонаті світу за останні три роки. Востаннє на подіум у цьому виді зброї підіймався Ігор Рейзлін у 2022 році — нині старший тренер чоловічої команди.
    #world_sport #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #Brovarysport #Броварський_спорт
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    🥉🥉🥉БРОНЗА🥉🥉🥉 🇺🇦Нікіта Кошман — бронзовий призер чемпіонату світу з фехтування-2025! 😊У Тбілісі (Грузія) триває чемпіонат світу з фехтування, який неймовірно успішно складається для українських спортсменів! Сьогодні увесь фехтувальний світ вразив 23-річний Нікіта Кошман, який вперше у кар’єрі піднявся на світовий п’єдестал в особистій першості! 🤺Дебютант особистих змагань на чемпіонаті світу впевнено подолав попередній раунд і кваліфікувався до основної сітки. Стартувавши з 1/32 фіналу, він здолав естонця Каспера Тафенау — 15:14. Згодом сенсаційно переміг першого номера світового рейтингу FIE, бронзового призера Олімпійських ігор-2024 Мохамеда Ель-Сайєда з Єгипту — 14:11. В 1/8 фіналу Кошман був сильнішим за чемпіона Європейських ігор-2023 Трістана Тюлена з Нідерландів — 15:12. У чвертьфіналі переміг чинного віцечемпіона Європи Маттео Галассі з Італії — 15:13, чим гарантував собі медаль! 🙌У півфіналі Нікіта схрестив зброю з титулованим суперником — чемпіоном світу-2019 в особистому заліку й олімпійським чемпіоном Парижа-2024 у складі команди Угорщини Гергеєм Шіклоші. Попри гідну боротьбу, українець поступився з рахунком 9:15 і здобув бронзову нагороду. 👏Зазначимо, що це перша особиста медаль Нікіти Кошмана на чемпіонатах світу. Раніше його найвищими досягненнями були командні нагороди Кубків світу (срібло й бронза) та медалі молодіжного чемпіонату в командній першості. 😎Також ця «бронза» — перша нагорода України у чоловічій шпазі на чемпіонаті світу за останні три роки. Востаннє на подіум у цьому виді зброї підіймався Ігор Рейзлін у 2022 році — нині старший тренер чоловічої команди. #world_sport #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #Brovarysport #Броварський_спорт ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    64views
  • #тварини
    Це не кіт і не ведмідь. У нього хвіст, як у мавпи, погляд хижака, а ще - він пахне попкорном!🤯
    Познайомтесь - це бінтуронг,- одна з найзагадковіших тварин джунглів, про яку майже ніхто не чув.
    Дивовижна зовнішність, дивні звички, і роль, без якої тропічний ліс не може існувати.
    Це відео змінить ваше уявлення про вигадливість та фантазію дикої природи.
    https://youtu.be/r_YGSJB2mKo?si=AzZhJgNzWpYgdW9s
    #тварини Це не кіт і не ведмідь. У нього хвіст, як у мавпи, погляд хижака, а ще - він пахне попкорном!🤯 Познайомтесь - це бінтуронг,- одна з найзагадковіших тварин джунглів, про яку майже ніхто не чув. Дивовижна зовнішність, дивні звички, і роль, без якої тропічний ліс не може існувати. Це відео змінить ваше уявлення про вигадливість та фантазію дикої природи. https://youtu.be/r_YGSJB2mKo?si=AzZhJgNzWpYgdW9s
    Love
    1
    84views
  • Знаменитий кіт-волонтер Шайбік відсвяткував 3-й день народження

    Шайбік став відомим ще 2022 року, а згодом отримав волонтерську відзнаку за допомогу військовим. Його господар Олександр Ляшук розповів, що пухнастик загадав бажання для всієї України.
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни
    Знаменитий кіт-волонтер Шайбік відсвяткував 3-й день народження Шайбік став відомим ще 2022 року, а згодом отримав волонтерську відзнаку за допомогу військовим. Його господар Олександр Ляшук розповів, що пухнастик загадав бажання для всієї України. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни
    Congratulation
    1
    1comments 75views 2Plays
  • 🥇 Україна фінішувала у топ-5 медального заліку чемпіонату світу з фехтування — вперше з 2019 року.

    «Золото» в особистій шпазі Україні принесла Влада Харькова. Також особисті «бронзи» виграли шпажист Нікіта Кошман та шаблістка Аліна Комащук.

    Медальний залік ЧС-2025 з фехтування: топ-5

    1. 🇫🇷 Франція — 2 «золота» + 3 «срібла» + 1 «бронза» = 6 медалей
    2. 🇺🇸 США — 2 + 1 + 0 = 3
    3. 🇮🇹 Італія — 2 + 0 + 4 = 6
    4. 🇯🇵 Японія — 1 + 2 + 0 = 3
    5. 🇺🇦 Україна — 1 + 0 + 2 = 3

    Найкращим командним результатом «синьо-жовтих» стало восьме місце в жіночій рапірі.
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    #world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #Brovary_sport #спорт_sports #brovarysport #interesting_news #олімпійськийспорт
    🥇 Україна фінішувала у топ-5 медального заліку чемпіонату світу з фехтування — вперше з 2019 року. «Золото» в особистій шпазі Україні принесла Влада Харькова. Також особисті «бронзи» виграли шпажист Нікіта Кошман та шаблістка Аліна Комащук. Медальний залік ЧС-2025 з фехтування: топ-5 1. 🇫🇷 Франція — 2 «золота» + 3 «срібла» + 1 «бронза» = 6 медалей 2. 🇺🇸 США — 2 + 1 + 0 = 3 3. 🇮🇹 Італія — 2 + 0 + 4 = 6 4. 🇯🇵 Японія — 1 + 2 + 0 = 3 5. 🇺🇦 Україна — 1 + 0 + 2 = 3 Найкращим командним результатом «синьо-жовтих» стало восьме місце в жіночій рапірі. ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport #world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #Brovary_sport #спорт_sports #brovarysport #interesting_news #олімпійськийспорт
    55views
More Results