На цьому 📷 — вражаючий паровий трактор виробництва J. I. Case Company, створений у 1893 році в США. Ці машини працювали на паровому двигуні, і вважалися справжнім технічним проривом у сільському господарстві кінця XIX століття.

Трактор використовували для оранки, приводу молотарок та інших польових робіт. Потужність, яку видавала пара, дозволяла замінити десятки коней. Але керувати такою машиною було непросто — вона вимагала вміння працювати з тиском пари, гарячим вугіллям і складним механізмом.

Солдат США «злив» дані про танки Abrams заради російського громадянства

Федеральне бюро розслідувань США заарештувало 22-річного солдата дійсної служби Тейлора Адама Лі, який підозрюється у спробі передати російському уряду секретну інформацію про основний бойовий танк M1A2 Abrams. Про це повідомляє « Главком » з посиланням на Reuters .

Військовий служив у Форт-Блісс і мав допуск до матеріалів, що становлять державну таємницю.

Згідно з даними Міністерства юстиції США, Лі поділився SD-картою з технічними документами танків та іншими деталями військових операцій із особою, яку вважав офіцером російської розвідки.

Деякі матеріали були позначені як «Контрольована несекретна інформація», а їх передача вимагала спеціальної ліцензії. Прокурори стверджують, що в обмін на цю інформацію Лі сподівався отримати громадянство Російської Федерації.

«Сьогоднішній арешт – це чіткий сигнал усім, хто задумується про зраду. Особливо військовослужбовцям, які присягали на вірність США. ФБР та наші партнери зроблять усе, щоб захистити національну безпеку», – наголосив помічник директора контррозвідки ФБР.
Бригадний генерал Шон Стінчон, командувач Командування контррозвідки армії США, додав: «Солдати, які порушують присягу і стають загрозою зсередини, будуть виявлені та покарані».
#Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

СТОРІНКИ ІСТОРІЇ СВІТОВОГО БОКСУ
🥊 «Джо Луїс був першим боксером у важкій вазі, який виконував комбінації з надзвичайною точністю. Він бив тебе, нокаутував і бив ще 3-4 рази, перш ніж ти впав на підлогу. Шанс піднятися після такого нокауту був практично нульовим. Він ніколи не святкував перемогу, просто давав тобі прочухана і повертався в куток, ніби нічого й не сталося».
Майк Тайсон говорив про Джо «коричневого бомбардувальника» Луїса в журналі Ring про колишніх чемпіонів.
🇺🇦🇺🇦🇺🇦 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
#World_box @brovarysport #boxing #boxers #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovary_boxing #Brovarysport

Сповідь)

У невеличкому містечку Залісці-Тихі, де навіть голуби не поспішають літати, бо нікуди, служив собі отець Онуфрій — священник поважний, бородатий, але, як то кажуть, з живим серцем і ще живішими емоціями.

Одного літнього дня до церкви завітав дільничний поліцейський Петро, який зайшов у справах — розпитати, чи не бачив батюшка зниклого козла з подвір’я пані Соломії. Але застав отця Онуфрія в стані рідкісної тривоги.

— Петре, рятуй, — мовив отець, — мушу бігти. Серце моє не до справ духовних, а до мирських!
— Що сталося?
— Побачення в мене! З Параскою з бухгалтерії! Упав я, як Давид у гріх, тільки без Вірсавії — в мене все офіційно! Підмініш мене на пів годинки? Тільки сповідальню на замок не закривай — може, хтось прийде, а Бог у графіку не стоїть!

Поліцейський, трохи збентежений, але з добрим серцем (і трохи з цікавості), погодився. Сів у сповідальню, одягнув на голову каптур і чекає.

За хвилину заходить чоловік. Голос глухий, приглушений:

— Отче, грішив я тяжко...
— Кажіть, сину мій... тобто громадянине... тобто... продовжуйте.

— По-перше, вкрав я велосипед у кума. Але поставив нові шини — краще стало!
— Зрозуміло... шини — це добре. Але крадіжка — це... не дуже.
— Потім ще... підпалив комору тещі. Але то випадково — хотів лише налякати, щоб не приїжджала!
— Так... цікава мотивація, але знову ж таки — незаконно.

— А ще... продав ліве сало як органічне! І збрехав в анкеті, що знаю англійську.
— Це вже майже тероризм, — прошепотів Петро, витираючи піт. — І що ж ви хочете — покуту, чи самі здаєтесь?

— Покаяння, отче... серйозно! Мене совість гризе, я вже двічі не спав!
— Тоді так, — сказав Петро, згадавши інструкцію з внутрішньої служби. — Спочатку: повертаєте велосипед. Потім — будуєте тещі нову комору, бажано з охороною. А далі — вивчаєте англійську та платите податки із сала!

— Оце так покута… А ви впевнені, що так написано в Євангелії?
— А ви впевнені, що воно не написано? — відповів Петро, ледь не засміявшись.

Раптом прочинились двері — вернувся отець Онуфрій, з блискучими очима та серцем, переповненим… любові.

— Петре, дякую! Вона сказала: «Так!» Я її проводив до автобусної зупинки і... Стоп... А ти що тут робиш?
— Ну як же — сповідаю!
— Та ти ж не священник!
— Але я старався з душею!

Тим часом чоловік у сповідальні виліз із кабінки, подивився на обох — одного з хрестом, другого з пістолетом.

— А можна я просто піду? Бо щось мені здається, що тут чи рай, чи тюрма — обидва варіанти не надто привабливі...

---

Мораль:
Ніколи не сповідайтеся першому, хто сидить у темній кабінці. Особливо, якщо в нього кобура і рація.

#архів
Наприкінці свого шоу аргентинський фокусник Марво попросив свого асистента вистрілити йому в голову з рушниці. Пролунав постріл, і Марво, торжествуючи, витягнув кулю з рота (фокус, очевидно, був розрахований на дітей дошкільного віку). Тим не менш, присутній у залі золотошукач Марко Аспрелла був захоплений трюком і зі словами: «А спробуйте-но впіймати це!» — вистрілив у голову фокусника зі свого пістолета. Маг довго не мучився. На суді Аспрелла виглядав пригніченим і ніяк не міг зрозуміти, чому фокусник не впіймав його кулю. Він був виправданий.

Хто замовив бунт у Вінниці? Провокатори і “активісти” закликають відкрити кордони і палити ТЦК

У ніч з 1 на 2 серпня біля Вінницького ТЦК спалахнув скандал: 80 осіб, серед яких представники ГО, штурмували територію військкомату. Їхньою метою було “визволити” ухилянта. За даними журналістських розслідувань, за цією провокацією стоїть псевдо-громадська організація Доста Україна

#тварини
Чому блоха стрибає, як супергерой?
Розмір блохи 1 - 5 мм, але вона може стрибнути на висоту 20 см і в довжину до 33 см. Це те саме, якби людина стрибнула на 100 метрів угору або перелетіла футбольне поле.

Секрет розкрив учений Гені Бенет-Кларк у 1967. Блоха має в нозі білок під назвою резілін. Він дуже пружний, зберігає всю механічну енергію і віддає її миттєво без втрат. Блоха накопичує енергію, згинаючи лапки й стискаючи резілін, а потім розслабляє м’язи і вивільняє її за 1 мілісекунду, що людське око не може вловити - блоха ніби зникає.

Резілін мають також коники, цикади (для створення звуків) і жуки-щелкуни.
Резілін у кріпленні крил більшості мух та москітів дозволяє їм робити до 1000 помахів на хвилину навіть не задіюючи м'язи.

У людини резіліну немає. Наше тіло містить інший пружний білок — еластин, який дозволяє тканинам розтягуватися.

У владивостоці вже тиждень без мобільного інтернету. Таксі не викличеш, термінали не приймають, парковку не оплатиш — виживають як у 90-х😱😏
Влада каже: «це все задля безпеки». Безпеки кого? хyйла? Бо до ЗСУ — всього нічого, якісь 7000 км 😁
«есвео» йде так «успішно», що владік вже в режимі печерної русі. Скоро замість айфонів — сигнальні багаття і кур’єри на оленях 👍

#наболотахвсестабільно
#раісявперде
#оркостан
#раша

#поезія
Серце - палаючий вершник - мчить через довгий міст,
хоч би не стало вуглиною, хоч би звістка устигла.
Спосіб страшної свободи: ми стоїмо самі,
більше нема дорослих, і вітер такий густий,

і котиться у пітьмі попід мостом вода,
світиться і гуркоче нічна робота у доках.
Простір, який носив тебе, колиску твою гойдав,
гасиш повільно й боляче, як об долоню недопалок.

І не переплисти цього. Пальці не переплести.
Зріднення і віддалення - міцно зрощені м'язи.
Серце, вогнем охоплене, якщо не встигнеш і ти,
хто тут зостанеться,
хто мені що пояснить.


Катерина Калитко

#поезія
тиша — як стара травма,
крутить на погоду,
марудить в мязах.
повзе вгору шкірою,
дряпає під ребрами,
сідає на груди сонним паралічем

усередині — пустка.
не тиша —
а дірка з краями, що не загоюються.
і кожен подих —
як крок по кризі,
що тріщить від рідного імені.

вночі — обстріли.
далеко,
але досить близько,
щоб не спати,
щоб відчувати запах горілого пластику і айкоса,
що вже стали рідними.

серце — йобаний радар:
відчуває те, чого не сказали.
смикає нерви,
а маленький Бог не знає кого залишити цього разу живим

ти лежиш,
як потріскана шкаралупа,
лузга від самої себе.
порожня.
бо життя твоє — не тут.
воно — в сирому бліндажі
там, де сходить сонце над смертю.

і ти тримаєшся.
не за себе.
за дві сірі галочки в Сигналі.
за голосове, яке досі звучить у тобі.
за звичку — любити до кісток,
навіть коли реве тривога.

ранок приходить,
як п’яна повія без макіяжу —
стомлений, підкурює від заграви обстріляного Києва,
стомлено знімає підбори і хрипко кашляє ППО.
нічого доброго,
але все ще живеш.
тривога тепер — твоя релігія.

і ти знову дихаєш.
бо мусиш.
бо ще є кого подумки тримати тінню,
що вкладається поруч
і дихає між лопаток, гарантуючи тил.

muzahuyuza