#історія #події 🌍 ЮНЕСКО: Як Народжувався Щит Культури та Освіти у Світі. 16 листопада 1945 року в Лондоні відбулася подія, що заклала фундамент для міжнародного співробітництва у сферах, які є основою цивілізації, — було офіційно засновано ЮНЕСКО (Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури). Ця дата стала символом віри людства у відновлення та мир після жахіть Другої світової війни. 🛡️ Ідея Миру через Знання Витоки створення ЮНЕСКО лежать у глибокому переконанні, що політичні та економічні угоди не можуть гарантувати міцний мир. Мир повинен бути заснований на інтелектуальній та моральній солідарності людства. Ідею вперше озвучили під час війни уряди країн-союзників, які бачили, як нацистський режим цілеспрямовано знищував освітні та культурні інституції. Після війни, 1–16 листопада 1945 року, в Лондоні відбулася конференція, скликана за ініціативи Великої Британії та Франції. Представники 44 держав зібралися, щоб обговорити створення організації. Результатом стало підписання Конституції ЮНЕСКО 16 листопада. Документ набув чинності 4 листопада 1946 року після ратифікації його 20 державами. 🏛️ Основна Місія та Діяльність Місія ЮНЕСКО, викладена у її Конституції, вражаюча своєю амбітністю: "Сприяти зміцненню миру та безпеки шляхом розширення співробітництва народів у галузі освіти, науки і культури, з метою забезпечення загальної поваги до справедливості, законності, прав людини та основних свобод". Ключові напрямки роботи організації включають: * Освіта: Сприяння якісній освіті для всіх, включаючи розробку стандартів та підтримку грамотності. 📚 * Культура: Збереження всесвітньої спадщини (об'єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО), захист культурного розмаїття та нематеріальної спадщини. 🖼️ * Наука: Розвиток міжнародного співробітництва в галузях екології, океанографії, соціальних та гуманітарних наук. 🔬 Таким чином, заснування ЮНЕСКО стало історичним актом віри у те, що людство, об'єднане знаннями та взаємоповагою, здатне запобігти новим глобальним катастрофам. Організація й досі залишається ключовим гравцем у формуванні глобального культурного та освітнього ландшафту.

#події 5 листопада 1953 року на Дніпрі сталася подія, яка назавжди змінила архітектурний ландшафт Києва і увійшла в історію світової інженерії: було урочисто відкрито Міст імені Євгена Патона. Ця конструкція є значно більшою, ніж просто транспортна артерія; це технічний пам'ятник українській науковій думці. 💡 Винахід, Що Перевернув Світ Мостобудування Справжня унікальність мосту Патона полягає в його конструкції: він став першим у світі суцільнозварним мостом, збудованим із застосуванням повністю автоматизованого зварювання. За цією титанічною роботою стояв видатний український учений, академік Євген Оскарович Патон. Саме він був не лише ініціатором, а й науковим керівником проекту. Патон присвятив десятиліття розробці та впровадженню технології автоматичного зварювання під флюсом, довівши, що зварена конструкція може бути надійнішою і легшою, ніж традиційні клепані мости. Скептицизм vs. Наука: У 40-х роках XX століття у світі панував скепсис щодо використання зварювання для таких масштабних конструкцій. Багато інженерів боялися, що зварні шви не витримають навантаження та перепадів температур. Патон не тільки спростував ці побоювання, але й встановив новий глобальний стандарт у мостобудуванні. Від Проекту до Символу ✨ Будівництво, розпочате ще до війни, було перерване німецькою окупацією і відновилося вже після визволення Києва. * Довжина: Міст простягнувся на вражаючі 1543 метри, з'єднавши правий берег із лівобережними районами міста. * Унікальна Технологія: Для зведення мосту було застосовано близько 10 600 зварних швів, виконаних здебільшого автоматичними зварювальними апаратами, розробленими в Інституті електрозварювання АН УРСР (який зараз носить ім'я Патона). Це дозволило значно пришвидшити будівництво і водночас забезпечити надзвичайну міцність. На жаль, сам Євген Патон не дожив до моменту урочистого відкриття лише кілька місяців, але його дітище стало його безсмертним пам'ятником. Міст Патона, що став частиною великого Дніпровського каскаду, не просто вирішив транспортну проблему столиці. Він став видимим свідченням потужності української науково-технічної думки, назавжди зафіксувавши Київ на карті світових інженерних досягнень. Геніальне рішення, перевірене десятиліттями!

#події 🕊️ Фундамент Миру: Як Створення ЮНЕСКО Об'єднало Світ через Розум. 4 листопада 1946 року є знаковою датою в історії глобального співробітництва: саме цього дня набув чинності Статут ЮНЕСКО (UNESCO) – Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури. Ця подія офіційно започаткувала діяльність інституції, місія якої є однією з найбільш амбітних та гуманістичних у світі. Народження ідеї після катастрофи 💡 ЮНЕСКО народилася з прагнення світової спільноти запобігти новим світовим війнам. Після руйнівних конфліктів стало очевидно, що політичні та економічні угоди недостатні для забезпечення довготривалого миру. Засновники організації дійшли висновку: "оскільки війни виникають у свідомості людей, то саме у свідомості людей мають бути зведені мури захисту миру". Статут був підписаний у Лондоні роком раніше, але офіційно набув чинності, коли його ратифікували 20 країн-учасниць. Основні Місії ЮНЕСКО 🧭 Місія ЮНЕСКО полягає у сприянні миру та безпеці шляхом міжнародного співробітництва у сферах: * Освіта: Сприяння доступу до якісної освіти для всіх, розвиток освіти як інструменту прав людини та сталого розвитку. * Наука: Підтримка наукового співробітництва, сприяння екологічній стійкості, управління водними ресурсами (програма МАБ — "Людина і біосфера"). * Культура: Захист та збереження світової культурної та природної спадщини (програма Світової спадщини ЮНЕСКО), заохочення культурного розмаїття. * Комунікація та інформація: Сприяння свободі вираження поглядів та розвитку доступу до інформації, зокрема через цифрові технології. Україна та ЮНЕСКО 🇺🇦 Україна є активним членом ЮНЕСКО з 1954 року. Завдяки співпраці з цією організацією, до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО внесено низку наших безцінних об'єктів, наприклад, Софія Київська, Києво-Печерська лавра та історичний центр Львова. Співпраця особливо актуальна в сучасних умовах, коли ЮНЕСКО активно документує та засуджує руйнування культурних об'єктів України. Організація залишається ключовим міжнародним партнером у відбудові освітньої та культурної інфраструктури. Створення ЮНЕСКО було втіленням віри в те, що спільне навчання, обмін знаннями та повага до різноманіття є найнадійнішою бронею проти ворожнечі. Ця ідея залишається як ніколи важливою і сьогодні. 🌍

Новини Тексти Думки Відео Подкасти Спецпроєкти Продакшн Крамниця Суспільство Війна Світ Політика Економіка Лайфстайл Україна Наука і технології Події Слідкуйте за нами Що ви шукаєте? Всі права захищені: © Громадське Телебачення, 2013-2025. Підтримати Головна Війна Військові 125 бригада пояснила ситуацію з військовими, зниклими на Запорізькому напрямку: Вони підпорядковувалися іншим командирам 125 бригада пояснила ситуацію з військовими, зниклими на Запорізькому напрямку: Вони підпорядковувалися іншим командирам Юстина Лісова Юстина Лісова Редакторка стрічки новин 02 листопада 2025 12:33 Ілюстративне фото. Військові 125 окремої важкої механізованої бригади Ілюстративне фото. Військові 125 окремої важкої механізованої бригади Facebook / 125 окрема важка механізована бригада Збройних сил України Командування 125 окремої важкої механізованої бригади пояснило, що їхні військові, які не виходять на зв’язок після того, як вирушили на завдання біля Полтавки та Ольгівського на Запорізькому напрямку, перебували в підпорядкуванні іншого військового формування. Про це йдеться в офіційній заяві бригади. Протягом кількох тижнів під публікаціями 125 ОВМБр з’являлися коментарі, у яких родичі військових вимагали пояснити, що сталося з тими, хто вирушив на завдання біля населених пунктів Полтавка та Ольгівське на Запоріжжі. Лише 31 жовтня бригада підтвердила, що військових, які виконували це завдання, вважають зниклими безвісти, пораненими або загиблими. Там пояснили, що підрозділи 125 ОВМБр перебували в підпорядкуванні іншого військового формування, тож розпорядження їм віддавало інше командування.

Міжнародний день подіатрії Міжнародний день подіатрії (International Podiatry Day) відзначається 8 жовтня. Історія заснування Міжнародного дня подіатрії Цей день був обраний Міжнародною федерацією подіатрів. Дату запроваджено, щоб люди звернули увагу на те, наскільки важливо зберігати здоровими стопи та ноги в цілому. Адже від цього залежить функціональність усього організму. Що таке подіатрія? Подіатрія – це наука, яка займається здоров’ям стоп. Існує багато причин, чому вони можуть постраждати. З розвитком та поширенням культури великих міст з’являються передумови для хвороб стопи – це малорухомий спосіб життя, ходіння лише по рівних поверхнях, незручне взуття тощо.

🔔 Хочеш бути в курсі всього, що відбувається у світі технологій? Telegram-канал Channel Tech — твоє джерело найсвіжіших новин та оглядів з України та світу. 📱 Гаджети, смартфони, ноутбуки 🧠 ШІ та інновації 🎮 Ігри 🌌 Наука, космос 👉 Приєднуйся: https://t.me/channel_tech

Вийшов трейлер фільму "Маска". Але не думайте, це не рімейк відомої комедії з Джимом Керрі. Це історія про те, як у недалекому майбутньому технології дозволяють повернути собі молодість. Наука та пластична хірургія зробили крок уперед. Колись популярна акторка Саманта Лейк у відчаї погоджується на новітню процедуру омолодження, аби відродити кар’єру. Вона знову сяє красою та успіхом, але ціна виявляється надто високою. Жінки, які пройшли ті ж операції, починають загадково зникати, і тепер Саманта мусить зірвати блискучу маску, щоб урятувати себе та розкрити моторошну правду. У фільмі зіграли Елізабет Мосс, Кейт Гадсон, Кая Ґербер та інші. "Маска" вийде в прокат в кінотеатрах 23 жовтня. #Коло_Кіно #Анонси_кіно

Мікропластик виявили навіть усередині наших кісток – але який вплив він має на наше здоров'я? Розповідаємо, що відомо про те, що мікропластик робить із нашим організмом. За одним відомим підрахунком, ми можемо споживати до 52 тисяч часточок мікропластику на рік, і хоча цю цифру згодом поставили під сумнів, очевидно, що він потрапляє у людський організм у значних кількостях. Проковтнуті разом із їжею та напоями чи вдихнуті з повітрям – мікропластики стали всюдисущими. Їх виявили в рідинах організму – від слини й крові до мокротиння й грудного молока, а також у різних органах, зокрема в печінці, нирках, селезінці, мозку й навіть усередині кісток. Уся ця сукупність доказів підводить до одного питання – як саме цей пластик впливає на наше здоров'я? Однією з унікальних проблем у спробах пов'язати мікропластик із хронічними захворюваннями - на відміну від інших відомих факторів ризику, як-от надмірне споживання червоного м'яса чи насичених жирів, - є те, що сам термін охоплює майже безмежне різноманіття. Наприклад, дослідження бутильованої води показали, що один літр може містити до 240 000 різних пластикових частинок різних розмірів з різних матеріалів. Серед них науковці ідентифікували щонайменше сім різних категорій пластику - від різновиду нейлону, відомого як поліамід, до полістиролу. Детальніше про дослідження та органи накопичення за посиланням : https://www.bbc.com/ukrainian/articles/c5yk8e8edjno #наука #дослідження

#Наука Новий кільцевий лазер вимірює коливання осі Землі без телескопів чи супутників Кільцевий лазер реєструє осьові коливання з часовою роздільною здатністю менше 60 хвилин. Новий кільцевий лазер вимірює коливання осі Землі без телескопів чи супутників Підземний кільцевий лазер у Геодезичній обсерваторії TUM у Веттцеллі. Німецькі вчені використали високочутливий підземний кільцевий лазер для відстеження осьового коливання Землі, не покладаючись на телескопи, супутники чи зовнішні опорні сигнали. Дослідники з Мюнхенського технічного університету (TUM) та Боннського університету успішно зафіксували ледь помітні коливання обертання планети за допомогою спеціально створеного кільцевого лазера, що досі було можливо лише за допомогою складної радіоастрономії. Розташований у Геодезичній обсерваторії у Веттцеллі, Баварія, унікальний прилад забезпечував рівень точності, у 100 разів більший, ніж у будь-якого попереднього кільцевого лазера чи гіроскопа. «Ми досягли великого прогресу у вимірюванні Землі», — сказав Ульріх Шрайбер, доктор філософії, професор кафедри фізики та астрономії в Техаському університеті та провідний автор дослідження. «Те, що може робити наш кільцевий лазер, є унікальним у всьому світі». Повідомляється, що висновки команди є результатом 250-денного безперервного експерименту, в якому лазер вимірював складні рухи осі планети. До них також належали прецесія та нутація, явища, які зазвичай спостерігаються лише за допомогою глобальних мереж великих радіотелескопів. Хитаючись крізь простір Земна вісь, уявна лінія, що проходить через Північний і Південний полюси, постійно рухається, хоча її зазвичай зображують як нерухому лінію. Щоб розбити це на частини, потрібно сказати, що, обертаючись навколо своєї осі, Земля поступово дрейфує та коливається. Ці крихітні зрушення спричинені кількома факторами, що перекриваються, включаючи гравітаційне тяжіння Місяця та Сонця, а також дещо сплющену форму планети на екваторі. Одна з найвідоміших — прецесія — це повільний круговий рух земної осі, який займає приблизно 26 000 років. На даний момент вісь спрямована майже прямо на Полярну зірку, але врешті-решт вона повернеться до своєї початкової точки в майбутньому. На цей повільний дрейф накладаються менші та частіші коливання , відомі як нутації. Один домінантний цикл нутації триває близько 18,6 років. Однак існує багато коротших циклів з тижневими або навіть щоденними коливаннями. В результаті земна вісь коливається не рівномірно, а з різним ступенем інтенсивності. Досі для відстеження цих коливань потрібна була мережа станцій дуже довгобазової інтерферометрії (VLBI), розташованих на кількох континентах. Ці обсерваторії тріангулюють космічні радіосигнали для визначення орієнтації Землі в космосі. Однак цей процес є складним, повільним і дорогим. Від днів до годин Але на відміну від РЛБІ, якому часто потрібні дні або навіть тижні для обробки даних, новий кільцевий лазер зміг фіксувати осьові зміщення майже в режимі реального часу та забезпечувати вимірювання з високою роздільною здатністю з оновленнями щогодини або рідше. Кільцевий лазер вимірював усі ці ефекти безпосередньо та безперервно протягом 250 днів, забезпечуючи рівень точності, раніше небачений для інерційних датчиків, що працюють незалежно від зовнішніх сигналів. Команда вважає, що якщо їм вдасться зробити кільцевий лазер у 10 разів точнішим і стабільнішим, це може призвести до ще точніших вимірювань у майбутньому і навіть виявити спотворення простору-часу, спричинені обертанням Землі. Це було б прямою перевіркою теорії відносності Ейнштейна. Це також дозволило б спостерігати ефект Лензе-Тіррінга, також відомий як «затягування» простору, безпосередньо з поверхні Землі. «Ми в 100 разів точніші, ніж це було можливо раніше за допомогою гіроскопів чи інших кільцевих лазерів», – сказав Шрайбер у прес-релізі . «Точне вимірювання коливань допомагає нам краще зрозуміти та змоделювати земну систему з високою точністю». Дослідження було опубліковано в журналі Science Advances .

#Інновації Американські військові підтримують безпілотник, натхненний альбатросом, який прагне довшого польоту з меншою потужністю Проєкт Albatross, що підтримується DARPA, має на меті перетворити природні повітряні моделі на стратегії автономного польоту для безпілотних літальних апаратів. Американські військові підтримують безпілотник, натхненний альбатросом, який прагне довшого польоту з меншою потужністю Джон Берд, доктор філософії, та Афроза Ширін, доктор філософії, стоять із моделлю літака, яку вони використовували у своїх дослідженнях ширяння. Техаський університет в Ель-Пасо Птахи можуть довго ширяти в небі, не махаючи крилами. Вони досягають цього, використовуючи висхідне тепле повітря, зміну вітрових потоків та природний рух атмосфери. Натхненна цим, команда дослідників, включаючи експертів з Техаського університету в Ель-Пасо (UTEP), розробляє нову технологію дронів, яка імітує ці стратегії польоту. Проєкт називається «Альбатрос». Нещодавно він отримав багатомільйонний грант від Агентства перспективних оборонних дослідницьких проектів (DARPA). Мета полягає в тому, щоб зробити безпілотні літальні системи (БПЛА) набагато енергоефективнішими, навчивши їх планувати, як птахи. Джон Берд, доктор філософії, доцент кафедри аерокосмічної та машинобудівної інженерії в UTEP, є членом команди. Він спеціалізується на науці про ширяння та пояснив, чому DARPA підтримує цю роботу. «Ми раді можливості дослідити науку автономного ширяння та розробити технологію, яка може значно зменшити кількість енергії, необхідної для безпілотних літальних апаратів», – сказав Берд. Наука, що стоїть за ширянням Дослідник пояснив, як працює ширяння в природі. Коли Сонце нагріває поверхню Землі, тепла земля передає тепло повітрю над нею. Нагріте повітря потім піднімається, подібно до того, як злітає повітряна куля. Якщо птах планує вниз повільніше, ніж піднімається повітря, повітря, що піднімається, утримує його в повітрі. Птахи переміщуються між кишенями низхідного та висхідного повітря, що дозволяє їм долати великі відстані, не витрачаючи енергію на махання крилами. Саме цей ефективний метод польоту команда Albatross хоче адаптувати для дронів. «Ці повітряні візерунки невеликі, короткочасні та випадкові, і їх не врахує погодна модель», – пояснив він. «Отже, як можна врахувати всі ці невідомі фактори, зокрема потенційну економію енергії, у надійному плані польоту літака? Саме на це питання ми намагаємося відповісти». Розширення дальності польоту дронів Потенційні переваги для дронів є значними. Сучасні безпілотні літальні апарати значною мірою залежать від накопиченої енергії, що обмежує тривалість їхнього перебування в повітрі. Переймаючи стратегії польоту птахів, ці літальні апарати можуть зменшити споживання енергії на борту та літати на більші відстані. Афроза Ширін, доктор філософії, доцент кафедри аерокосмічної та машинобудівної техніки та співдослідник проєкту, пояснила проривний потенціал. Вона сказала : «Подібно до птахів, що планують у висхідному повітрі, автономне ширяння дозволяє безпілотним літальних апаратам отримувати максимальну енергію ширяння з вітру, зменшуючи використання бортової енергії та розширюючи дальність польоту». Хоча концепція автономного ширяння вивчалася раніше, її застосування до польотів дронів на великі відстані може трансформувати авіацію. Це зробить дрони більш ефективними, екологічно чистими та здатними охоплювати більші площі для таких завдань, як моніторинг навколишнього середовища, реагування на стихійні лиха або військові місії. Зв'язок з Альбатросом Цей проєкт є результатом співпраці між UTEP, Університетом штату Міссісіпі та Аеронавігаційним університетом Ембрі-Ріддл. Його назва, Альбатрос, віддає шану величезному морському птаху, відомому своєю здатністю долати тисячі миль через відкритий океан, не сильно махаючи крилами. «Альбатроси жахливо махають крилами», — пожартував Берд. «Звідси й потреба знайти інший спосіб польоту». Для цих морських птахів політ – це виживання. Для дронів це може стати майбутнім далеких та енергозберігаючих польотів. У разі успіху проєкт «Альбатрос» може відкрити нові можливості для безпілотних літальних апаратів, дозволивши їм використовувати ті ж природні сили, які утримували птахів у повітрі протягом мільйонів років.