Мелоні вмовляла Зеленського піти на поступки і прийняти мирний план Трампа, — ЗМІ.

Зустріч прем'єр-міністра Італії та президента України тривала 90 хвилин і під час неї обговорювали мирний план Трампа, а також імовірність того, що Зеленському доведеться піти на "болючі поступки"

Зазначається, що коли президент України допустив можливість нових виборів, то це був скоріше виклик, ніж крок назад, і ця заява додає ще один рівень складності до стану переговорів.
#Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

#дати #свята
⏳ День мандрівника у часі: Гра з хроносом і фантазією.
8 грудня у світі неофіційно відзначається веселе і креативне свято — День мандрівника у часі (англ. Pretend to be a Time Traveler Day). Це неофіційна дата, яка не має жодного історичного чи релігійного підґрунтя, але ідеально підходить для тих, хто любить наукову фантастику, філософські роздуми та нестандартні розваги. 🚀

Суть свята

Мета цього дня проста і водночас захоплива: на одну добу прикинутися, що ви мандрівник у часі, який щойно прибув у нашу епоху (тобто у 2025 рік) з далекого минулого чи ще більш далекого майбутнього.
Це свято є виключно ігровим та заохочує людей:
Креативність: Створити власний образ «мандрівника» — звідки він прибув, яка його місія, і що його найбільше дивує у сучасному світі. 👽
Соціальну гру: Спробувати «пояснити» сучасні технології, одяг чи соціальні звичаї очима людини з іншого часу. Уявіть, як середньовічний лицар пояснює смартфон, або як турист із 3025 року оцінює наші автомобілі! 🚗
Спілкування: Кинути виклик друзям та колегам, розмовляючи з ними «загадками» або використовуючи неіснуючий сленг.

Чому саме 8 грудня?

Точне походження цієї дати невідоме, але вона отримала поширення в інтернеті та серед фанатів наукової фантастики. Можливо, це пов'язано з тим, що середина грудня є періодом, коли вже завершилися великі осінні свята, але ще не почалася різдвяна метушня, і люди шукають легких та оригінальних способів розважитися.
У цей день популярно:
Переглядати класичні фільми про подорожі в часі («Назад у майбутнє», «Термінатор», «Доктор Хто»). 📺
Публікувати в соцмережах загадкові пости або «звіти» про своє перебування у 2025 році.
Одягатися у футуристичний або навпаки, історичний одяг.

Це свято — чудовий привід ненадовго вийти за рамки буденності та замислитися над філософськими питаннями про час, долю та неминучість прогресу. Час — це ілюзія, і 8 грудня ми можемо вдавати, що знаємо про це трохи більше, ніж інші! 😉

День написання листів
День написання листів (National Letter Writing Day) відзначають 7 грудня, подія походить зі США. Цей день є даниною поваги мистецтву написання листів — формі спілкування, яка стає все більш рідкісною в цифрову епоху. Цей день заохочує людей зробити крок назад від електронної комунікації та долучитися до більш особистого і вдумливого процесу написання листів від руки.

Історичне значення
Писання листів має багату історію, яка сягає корінням у глибину століть як основний засіб спілкування на відстані. До появи телефонів, інтернету та смартфонів листи були єдиним способом, за допомогою якого люди могли підтримувати зв’язок з тими, хто був далеко.
Мистецтво епістолярного письма


Традиція написання листів виходить за межі простого спілкування. Це форма мистецтва, якою захоплювалися поети й письменники. Наприклад, “Листи до молодого поета” Райнера Марії Рільке є класичним прикладом епістолярного письма, який надихнув багатьох. Поети часто використовували формат листа у своїх творах, створюючи поєднання особистого самовираження та літературного мистецтва.

Відзначення Дня написання листів
День написання листів — це можливість знову відкрити для себе радість написання листів. Ось кілька способів, як його відсвяткувати:

Відвідайте магазин канцтоварів і виберіть високоякісний папір та конверти, які додадуть вашим листам індивідуальності.
Напишіть листа. Відновіть зв’язок зі старими друзями, родиною або навіть напишіть політичному діячеві чи людині, якою ви захоплюєтесь. Скористайтеся цією можливістю, щоб висловити свої думки у більш значущий і відчутний спосіб.
Напишіть листа захисникам України, подякуйте та висловіть почуття. Така підтримка надихає наших воїнів, мотивує та є своєрідним оберегом.
Підтримайте щедрим донатом ЗСУ.
Важливість написання листів
Написання листів — це більше, ніж просто засіб комунікації, це вдумливий і цілеспрямований процес. Воно спонукає до роздумів і ретельного вираження думок, що часто втрачається в миттєвому характері цифрової комунікації. Написання листів також може бути способом відновити зв’язок з людьми на більш глибокому рівні, прориваючись крізь поверховість взаємодії в соціальних мережах.

Частиною чарівності написання листів є фізичні елементи – папір, чорнило та марки. Марки, зокрема, дають змогу персоналізувати ваше послання і підкреслити різні аспекти культури, історії та особистих інтересів.

День написання листів — це нагадування про цінність і красу рукописного листування. Це день, коли варто сповільнитися, поміркувати й спробувати налагодити більш значущий зв’язок з іншими людьми. Цей день відзначає непереборну силу та магію написаного слова.

В якому році старші діти приперачили до мене відмовного чорного кота Філька, я вже й не памʼятаю?
Здається, це було в 2017?
Фількові вже тоді набігло пʼять з половиною рочків.

Спочатку попередні власники збиралися ̶т̶у̶р̶н̶у̶т̶и̶ ̶й̶о̶г̶о̶ ̶з̶і̶ ̶с̶в̶о̶г̶о̶ ̶ж̶и̶т̶т̶я̶ «відпустити» його на волю…
Ну так. Кота, який жодного разу в житті за межі київської квартири дзьоба не висовував…
Чудове рішення!

Діти мої намагалися провести серед тих власників роз’яснювальну роботу, цитували Екзюпері про те, що ми відповідаємо за тих, кого приручили…

Ще з місяць кіт пробув вдома?
А потім було прийняте чергове рішення. Куди більш чудове та «гуманне»…
Якщо викинути на вулицю галасливого та багатолюдного Києва кота це жорстоко, чом би його просто та невигадливо не приспати?…

Так Філько потрапив до мене й перейшов з розряду столичних мешканців до сільських котів!:)

Місяців два не виходив з дівчачої кімнати.
Боявся всіх…
Й людей, й численну нашу котячо-собачу зграю.

Потім потихеньку звик, адпатувався, освоїв не тільки хату, а й обійстя!
Навчився стрибати по парканах, точити пазури об дерева, ганяти сусідських котів, ммммочити мишву та щурів! Й обовʼязково тягти впольоване додому, для звітності!:)

Вже який рік пру на нього вишукане матюччя!
Бо цей чорнодупий мерзотник стабільно ні-ні, та й помітить десь у хаті стіну? Так, щоб повище??? З письмового столу чи шафки? Або вугол якийсь? Або якісь лахи, що звисають до рівня його дзюрчалки?
- А щщщщщщоб тебе лихо взяло!!!
Волаю я в таких ситуаціях!!!
Й кожен рік сподіваюся, що саме цей рік - останній в нашому співмешканні?:)

Та зараз же ж!:)
Це дефабержоване ще в минулому київському житті чорне пппппадло живіше за всіх живих!:)

Воно самовисунулося на посаду коменданта нашого божевільного гуртожитку!:)
А ще затоваришувало з моєю донецько-словʼянською біженкою Ірина Олександрова!

Вони ведуть тривалі та високоінтелектуальні бесіди!:)
Саме під дверима Ірининої кімнати Філько дурним голосом з французьким прононсом волає:
- Іііііігггггааааа!!! Я бачу дноооо в мисціііі!!!
- Іііііігггггааааа!!! Нема молокааааа!!! Геть в їдальні для котів нема молокаааа!!!
- Іііііігггггааааа!!! Відкрииииий двері!!! Час гуляти!
- Іііііігггггааааа!!! Я вже обісрав половину санвузла, заховав все скоєне під чотири килимки й час прибирати!!! Бо тхне нестерпно!:)
- Іііііігггггааааа!!! Відкрий терміново вікно в кухні!!! Там хтось з наших кішок додому потрапити не може!!!

Я шантажую Ірину!:)
Що коли закінчиться війна та вона збиратиметься додому, на Донбас, нехай забирає з собою такого близького їй по духу співрозмовника?:)
Тіліпає руками та з усіх сил відмовляється!:)
Отака подруга!:)

Старий же ж вже…
Чи не старий, а давній?:)
За довжину однієї моєї цигарки встигає вийти у двір, вирішити проблему більш грунтовну, менш грунтовну та повернутися назад у хату!
Не ті зараз сезони, щоб влаштовувати тривалі прогулянки!:)

Останнім часом знайшов для себе нову забаву!:)
Спати на шкафанері в прохідній кімнаті!!!:)

Це ж потрібно бачити, як він туди видерається!:)
Спочатку з гучними коментарями стрибає на комод. З комоду вже на шафу!

Ааааааа як він звідти злазить!!!:)
Ні!
Не в зворотньому напрямку: шкафанер-комод-підлога!:)
Філько гупає аж зверха одним стрибком униз!!!
Таке враження, що з того шкафанеру падає лантух, повний картоплі!:)

Й розумне ж таке!:)
Якщо додому на вихідні приїхала донечка, він волатиме до неї!:) Щоб вона його підсадила на шкафанер!:)
До мене чи Олександрової з цього приводу навіть не звертається!:) Знає, що ніякого сенсу в тому звертанні нема й ми ні в які переговори не вступатимемо!:)

Як мене дратує цей кккккотик, словами не зформулюєш!:)
То цілком несподівано для мене виявляється, що я таки люблю цю давню потвору!:)
Й ніколи, нікому його не віддаватиму!
Ну а регулярне матюччя в його бік?
Ну так, по-перше, цілком заслужене?:)
По-друге, він до нього звик?:)

#історія #події
1 грудня 1991: День, коли ми поставили крапку в історії імперії 🇺🇦🗳️
Сьогодні ми часто згадуємо 24 серпня як день відновлення нашої Незалежності. Але без подій 1 грудня 1991 року цей акт міг би залишитися лише декларацією намірів політичної еліти. Саме в цей день, рівно 34 роки тому, своє вагоме слово сказали не депутати, а народ. Це був момент, який легітимізував народження нової держави в очах усього світу. 🌍

Чому це було важливо?

На той момент Радянський Союз все ще існував юридично, а "центр" у Москві намагався реанімувати імперію через нові союзні договори. Референдум став тим самим "контрольним пострілом", який унеможливив будь-яке повернення назад.

📊 Мова фактів:

Результати були приголомшливими і не залишили простору для маніпуляцій. У голосуванні взяли участь 84,18% громадян, і з них 90,32% відповіли "Так, підтверджую" на запитання: "Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?".

Важливо пам'ятати географію того вибору, особливо в контексті сучасної війни та ворожої пропаганди:
* Донецька область — 83,9% "За".
* Луганська область — 83,86% "За".
* АР Крим — 54,19% "За" (при явці 67,5%).
* Севастополь — 57,07% "За".
Жоден регіон не проголосував проти. Це була тотальна, загальнонаціональна єдність. 🤝

Миттєва реакція світу

Вже наступного дня, 2 грудня, Україну визнали Польща та Канада. До кінця січня 1992 року нашу незалежність визнали понад 90 держав світу. Саме результати референдуму стали головним аргументом Леоніда Кравчука у Біловезькій пущі, що призвело до остаточної констатації смерті СРСР.

Сьогодні, через десятиліття, ми платимо високу ціну за те, щоб цей вибір залишався непорушним. Але саме 1 грудня 1991 року ми довели собі й світу: Україна — це не випадковість, а свідомий вибір мільйонів. 🇺🇦

#історія #події
🧊 Крила над білою безоднею: Як Річард Берд підкорив Південний полюс ✈️
Антарктида 1929 року залишалася останнім справжнім фронтиром, доступним лише для найбільш витривалих дослідників-пішоходів. Проте американський військово-морський офіцер та легендарний авіатор Річард Берд мав інший план. У його крижаному таборі «Маленька Америка» (Little America) на шельфовому льодовику Росса стояв тримоторний літак «Форд» на прізвисько «Флойд Беннетт» — інструмент, який мав змінити полярну історію.

Виклик Королеви Мод ⛰️

28 листопада 1929 року Берд та його команда (пілот Бернт Бальчен, радист Гарольд Джун та фотограф Ешлі Маккінлі) піднялися в повітря. Їхня місія: подолати 2500 кілометрів до географічного Південного полюса і назад. Головна перешкода була не в відстані чи холоді, а в Королеві Мод — гігантському хребті, чиї вершини здіймалися на висоту понад 4500 метрів.
Щоб подолати ці льодяні піки, літаку потрібно було піднятися на безпрецедентну для того часу висоту в умовах розрідженого антарктичного повітря. Коли літак почав втрачати потужність, Берд зіткнувся з критичним рішенням: обернутися або полегшити машину, пожертвувавши життєво необхідним запасом.

Жертовний вантаж 📦

Командир наказав викинути все зайве. З літака полетіли важкі мішки з провізією та запасами — буквально їжа, необхідна для виживання, якщо доведеться сідати аварійно. Це був момент, коли точний розрахунок і віра в техніку перемогли страх. Зменшивши вагу, «Флойд Беннетт» ледве, але зміг набрати потрібну висоту та перелетіти гірський бар’єр.
У точці 90° південної широти 🧭
Наступного дня, 29 листопада 1929 року, о 01:25 за Гринвічем, екіпаж підтвердив: вони перетнули Південний полюс. Берд, як справжній патріот, скинув донизу американський прапор, закріплений каменем, що символізувало завершення місії. Хоча формально полюс був підкорений по повітрю ще до повернення, саме цей день закріпив його ім’я в історії.

Політ Берда відкрив еру повітряної розвідки Антарктиди та довів: навіть найвіддаленіші куточки планети більше не є недосяжними. Він став героєм, який замінив сані та собачі упряжки на крила — і цим назавжди змінив формат полярних експедицій.

Впервые за 6 лет украинские преподаватели прибыли в Израиль на вторую часть обучения в Яд ва-Шем.

Последний раз украинские педагоги приезжали в Израиль на продолжение семинара шесть лет назад — затем были пандемия, война и долгая пауза. Сейчас очный формат наконец возвращается.

Поездка стала возможной благодаря партнёрству Украинского центра изучения истории Холокоста (УЦВІГ) и Международной школы Yad Vashem. Эти организации годами вместе готовят украинских педагогов, исследователей и просветителей, формируя современный подход к изучению истории Катастрофы.

Семинар 2025 года уже называют началом нового цикла очных программ, которые планируют проводить ежегодно. Участницы собираются применять полученные знания в украинских школах и университетах — создавать новые курсы, проекты и образовательные инициативы.

Всё это подтверждает: несмотря на войну и вызовы, сотрудничество Украины и Израиля в изучении истории Холокоста не просто продолжается — оно возвращается к полноценному формату.

НАновости‼️: 🇺🇦🇮🇱

👉 https://nikk.agency/obucheniya-v-yad-va-shem/

#НАновости #Israel #Ukraine #YadVashem #HolocaustEducation

Якщо відчуваєш, що сіла не у свій поїзд — виходь на першій станції.
Чим далі їдеш не своїм шляхом, тим дорожче потім повертатися назад.
І, звісно, мова зовсім не про поїзд — а про вибір, який робить твоє життя легшим або важчим.

День Blasé
День Blasé (Blasé Day) або День пересичення або День байдужості, що відзначається 25 листопада, – це свято, яке дозволяє людям відчути байдужість та висловити невдоволення тим, що вони вважають звичайним, навіть якщо це суперечить загальному уявленню.

Посеред нашого метушливого життя, де кожен день дає можливість щось відсвяткувати та відзначити, День Blasé виділяється як унікальне й дивне свято, яке спонукає нас зробити крок назад і насолодитися байдужістю. Це особливе свято дозволяє нам на мить відключитися від нашого звичайного ентузіазму, шаленого темпу й прийняти більш стримане, безтурботне ставлення до численних життєвих подій. Запозичене з багатої французької спадщини, слово “blasé” означає стан незворушності, можливо, через надмірне захоплення чудесами життя. Але що саме стоїть за цим днем незворушного визнання? Нумо досліджувати!

Хто такі Blasé?
Що ж таке Blasé? Blasé — це французьке слово, яке виникло в 19 столітті. На тих, кого називають «Blasé» (блазі), важко справити враження, оскільки вони байдужі до багатьох речей. Здебільшого через те, що вони бачили чи пережили це раніше. Це може статися через надмірне захоплення чимось або через багато цікавих і захоплюючих життєвих подій. Наприклад, того, хто часто подорожує та відвідав багато цікавих місць, важко вразити чимось в новій країні. Мабуть, ви вже впізнали себе або когось із близьких у такому стані? Але не поспішайте піддавати осуду.

Як відзначають День пересичення?
Якщо ви постійно вдаєте, що вас щось вражає, то це ідеальний день для того, щоб дозволити собі не вражатись, а навпаки – поскаржитися на все поспіль.
Знайти радість у повсякденному. Сьогодні дозвольте кожному повсякденності життя накрити без особливих роздумів. Чи то повторювана мелодія по радіо, чи одноманітність чергового бутерброда на обід, знайдіть спокій у байдужості та простоті.
Занурення в рутину. Зануртеся в саму суть рутинних завдань. Діяльність, яку ви зазвичай вважаєте монотонною, може стати родзинкою вашого дня. Чи то сортування небажаної пошти, чи то прибирання занедбаних куточків будинку, чи то просто стояння в черзі без реальної мети – сьогодні все це має значення.
Зробіть перепочинок. Ставши дорослими, ми часто забуваємо, як нам було нудно в дитинстві, коли ми скаржилися на те, що нам нічого робити. У цей День Blasé згадайте це відчуття. Відключіться від безперервного ритму життя, сповільніть темп і прийміть трохи небуття. Нехай моменти спокою і відсутності хвилювань стануть вашим “таємним місцем” для перезавантаження та відновлення ресурсів.
Залучення до повторення. У День Blasé повторення не просто заохочується, воно святкується. Беріть участь у заходах, які не обов’язково пропонують новизну. Слухайте одну й ту саму пісню кілька разів, дивіться повтори старих шоу або готуйте одну й ту саму страву на вечерю. Насолоджуйтесь комфортом передбачуваності.
Справи, які виходять за межі Blasé
Хоча День Blasé оспівує байдужість, в житті є сфери, які вимагають нашої неухильної уваги:

Донати та підтримка ЗСУ.
Забезпечення фінансового добробуту або оплата всіх рахунків.
Визнання маленьких радощів у житті, таких як насолода від ранкової кави.
Цінувати сентиментальні моменти, наприклад, грати разом з дитиною або бути присутнім на святкуванні важливої події у житті друга, підтримувати звʼязок зі своєю бабусею чи дідусем тощо.
І найголовніше – знаходити причини святкувати життя, навіть у найбуденніші його моменти.
День Blasé нам нагадує про насолоду від моментів спокійної байдужості. Пам’ятайте, що час від часу бути безтурботним – це нормально, адже справжня суть життя полягає в незліченних емоціях, які ми відчуваємо. Тож святкуймо всі відтінки життя, навіть якщо це відбувається з легким відтінком байдужості!

#new_ukrainian_music #українська_музика
#що_послухати #для_настрою
Nazva & Культурні сили - Ніколи назад (2025)
https://www.youtube.com/watch?v=Sp-4im2A_aI