❗️Підтверджено наявність російського громадянства в деяких осіб — підготовлено відповідні рішення щодо них. Указ підписав-Зеленський. ❗️Труханов, Полунін, Царьов без громадянства. ❗️Труханов більше не мер Одеси. У зв'язку з позбавленням його громадянства України, повноваження мера припиняються автоматично Президент доручив головнокомандувачу Сирському розглянути питання про створення Одеської міської військової адміністрації, яка керуватиме містом замість мера Труханова. ⚡️Труханов фактично підтвердив, що його позбавили громадянства. Він заявив, що оскаржуватиме рішення, оскільки "це всі фейки".

Головою Одеської міської військової адміністрації, ймовірно, стане Сергій Лисак — керівник Дніпропетровської ОВА, — ЗМІ 🟢Труханов більше не мер Одеси. Він заявив, що буде оскаржувати. 🟢Президент доручив Сирському розглянути питання про створення Одеської міської військової адміністрації, яка буде керувати містом замість мера Труханова. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

#архів Боротьба з бродяжництвом у США, ХХ століття. Волоцюгу садили в крісло на вулиці на 10 і більше годин, піддаючи впливу дітей та погодних умов, після чого він залишав місто.

П’ятий сезон серіалу “Дивні дива” (Stranger Things) представить 8 повнометражних епізодів, які за тривалістю та бюджетом більше нагадуватимуть фільми. Схоже, стримінговий сервіс хоче вичавити максимум з фінальної битви з Векною. Як говорять інсайдери, кожен з восьми епізодів триватиме від 90 до 120 хвилин. Цілком можливо, що це стало причиною, з якої Netflix ухвалив рішення розділити сезон не на дві, а одразу на три частини. Перший том вийде 27 листопада, другий - 26 грудня, а епічний фінал - 1 січня. "Осінь 1987 року. Гокінс постраждав від відкриття воріт, а наших героїв обʼєднує єдина мета: знайти й убити Векну. Проте він зник — ніхто не знає, де він і що планує. Їхню місію ускладнює уряд, який піддав місто карантину під контролем армії та посилив пошуки Од, через що вона знову змушена переховуватися. Наближається річниця зникнення Вілла, а разом із нею — знайоме й непоборне відчуття страху. Фінальна битва на горизонті, і ворог могутніший і смертоносніший за все, із чим герої стикалися раніше. Щоб подолати це жахіття, їм знадобляться усі — повна партія, пліч-о-пліч, в одному останньому протистоянні", - йдеться у синопсисі сезону. #Коло_Кіно #Новини_серіалів #Netflix

#подорожі Ранковий Київ особливо гарний зі старовинного парку «Володимирська гірка», де відкриваються захопливі панорами на місто, Дніпро, Поділ та Труханів острів. Тут є два оглядові майданчики з видом на лівобережний Київ і блискучі води Дніпра, а також Кокоревська альтанка, що додає атмосферності . Ще одне чудове місце для ранкового споглядання – парк Вічної Слави з оглядовими майданчиками, які особливо привабливі у променях світанку. Там можна побачити рух метро, панорами правого і лівого берегів. Ранковий світанок на Київському морі теж вражає своєю красою — це природне середовище, де можна зустріти день з чаю або кави, насолоджуючись спокоєм і красою природи. Таким чином, для красивих ранкових видів Києва варто відвідати парки Володимирська гірка, Вічна Слава, Київське море, а також оглядові майданчики біля Арки Дружби народів і на Андріївському узвозі

#поезія Осінній вечір Осінній вечір. Свіжість. Прохолода. Яскраве світло ліхтарів. Уже до сну готується природа, Згубивши листя між осінніх днів. Осінній вечір. Місто засинає. Сховалось сонце вже за небокрай. З-за хмар сріблястий місяць визирає І вітерець навіює печаль. Багряне листя тихо облітає, Гілки дерев торкаються зірок. Тепло останнє осінь забирає І знов зима нечутно робить крок. Огорне осінь оксамитом плечі. І холод, хоч листопаду нема. Осінній вечір, загадковий вечір… До міста наближається зима. Rin Okita

#подорожі Вечірній Львів – це час для прогулянок історичними вуличками, відвідування театрів, ресторанів та кав'ярень. Основні локації, що пропонуються для вечірнього відпочинку, включають Площу Ринок, Театр опери, променад вуличками міста та вечірні екскурсії з оглядом пам'яток, як-от Високий Замок. Вечірні розваги Площа Ринок: Історичний центр міста, де можна прогулятися, відвідати ресторани або просто насолодитися вечірньою атмосферою. Львівський оперний театр: Перегляд вистави у старовинній будівлі театру — це класичний львівський вечірній варіант. Високий Замок: Прогулянка до Високого Замку дає змогу побачити панораму вечірнього Львова, особливо на заході сонця. Вулиці міста: Прогулянка вулицями Театральною, Вірменською, а також іншими центральними районами, дозволяє відчути неповторний дух Львова, часто в супроводі живої музики. Вечірні екскурсії: Доступні екскурсії, що дозволяють побачити місто з іншого ракурсу, познайомитися з його історією та легендами під вечірнім небом. Ресторани та кав'ярні: Вечір у Львові неможливий без відвідування численних закладів харчування, які пропонують як традиційну українську кухню, так і вишукані страви.

#поезія Колискова хлопчику-сироті Ніч лягає на місто Чорним важким котом, Накриваючи спішно Темрявою-щитом. Небо зорі розсипле В теплу котячу шерсть. Буде спокій та тиша, Й місяця білий серп. Закружляють комети, Сни несучи в хвостах. Ти дрімай, хай під пледом Теплиться муркота. Спи, не слухай тривоги – Їх проковтне туман. Хай насняться пригоди, Море та помаранч Сонця, злитого в захід, Спи, люлі-лю, малий. Хай у сон прийде мама Й знову все, як колись: Берег, встелений рястом, Сміхом налитий день, В річці плещешся з татом, Човен кудись пливе. Спи, малий, забувайся, Що залишився сам. Війни не обирають, Хто тепер сирота. Через смуту і втрати Вийди у світ з добром. Спи, хай нічка вусатим Буде тобі котом. 03.09.2025 Олеся Репа

#ШІ #лірика #проза Туман над Дніпром Жовтень 2025 року. Дніпро дихав прохолодою, важкою, вологою, такою, що проникає крізь старий вовняний светр. Олекса, 83-річний чоловік, обережно сів на лавку Січеславської Набережної. Свідомість була як річка: поверхня спокійна, але під нею — вир течій, спогадів, несподіваних вирів. Він поправив кепку. Сьогодні була річниця їхньої першої зустрічі. З Галею. Він дістав із кишені залишки вчорашньої булочки. Хтось може сказати, що він годує диких качок, але насправді він просто віддає шматочок свого тепла. Галя завжди сварила його за це: "Олексо, ти їм забагато кришиш! Вони ж дармоїди, нехай самі собі шукають!" Її сміх. О, цей сміх. Він був як дзвіночок на вітрі, завжди чистий, завжди на межі щирої радості. Тепер навколо лише тиша, яка роз'їдає душу. Але це — її тиша. Вона залишилася тут. Вона перестала сміятися, коли прийшов той перший, жорстокий ранок лютого 2022 року. Залишився лише дзвін. Дзвін сирен, дзвін у вухах, дзвін у серці. Навіть зараз, через роки, він відчуває на своїй руці те легке, тепле стискання її долоні — останнє, що вона зробила біля вікна їхньої квартири, коли обірвалося її життя. Олекса заплющив очі. Річка його пам'яті потекла назад, до витоків, де пахло мокрим пилом і свіжим вапном. Кінець 40-х, початок 50-х. Дитинство у руїнах. Вони грали в "салки" біля відбудованого Мосту, що височів, як свідок минулої трагедії і майбутньої надії. Дніпро (тоді Дніпропетровськ) був містом, що заліковувало рани. Вони, діти, були золотим поколінням, що народилося між жахом і світлом. Голосно, спільно, з однією на всіх іграшкою. Але справжнє світло прийшло у шістдесятих. Він був студентом, молодим, енергійним, повним нерозтрачених сил. Вечір у Парку імені Шевченка. Там він і зустрів її, свою Галю, з косою, чорною, як південна ніч. Вони танцювали під тихий, ліричний український вальс, що звучав із старого патефона. Не було ніяких "Бітлз", але була мелодія, що огортала їх, як м’яка ковдра. Її очі, великі, карі, були тоді, і залишаються для нього тепер, як дніпровська вода у штиль — глибокі й прозорі. «Ти, Олексо, як той Дніпро — тихий, а всередині — течія, що знесе будь-які греблі», — сказала вона йому тоді, і він досі пам’ятає тремтіння її голосу. Вони прожили разом шістдесят років. Народили сина. Максим. Він став військовим хірургом. Замість того, щоб оперувати апендицити, тепер він зшиває тіла, розірвані війною. Олекса згадав його дзвінок із фронту: короткий, сухий, але в кінці — "Тато, тримайся. І мамі привіт. Ми тут, щоб ви спали". Син знав, що Галі вже немає, але завжди говорив про неї у теперішньому часі. І це було його особисте, професійне знеболююче. А потім Оленка, онука. Її він бачив частіше. Вона, як і мати, була рушійною силою. «Дід, мені потрібна твоя машина! Завезу хлопцям буржуйки». Волонтерка. Вона успадкувала енергію Галі, її невгамовність. Навіть у найстрашніші часи онука приносила йому відчуття нового, впертого життя, яке неможливо зламати. Вони з Галею виростили стійкість. І це його єдина розрада. Олекса підвівся, його старе тіло застогнало, але дух був незламний. Він повільно пішов до центру міста. Ноги самі вели його до Алеї пам'яті — місця, де на стендах виставлені обличчя молодих, сміливих, вічних. Він зупинився. Зняв кепку, оголивши сиву, рідку голову. Обличчя молодих хлопців і дівчат дивилися на нього з фотографій: Їхнє життя, як і життя його Галі, обірвалося несподівано. Олекса зробив глибокий, тремтячий вдих і ледь чутно, щоб не потурбувати їхній спокій, прошепотів: «Дякую вам, діти. Дякую. Ви втримали Дніпро. Втримали її місто. І тепер я тут можу згадувати, а не тікати. Спочивайте». Його біль за Галю, що був схожий на крижаний уламок, на мить змішався з відчуттям гордості та пошани, ставши не таким гострим. Він вийшов на вулицю. Хмари, важкі й сірі, які тримали місто в полоні суму цілий день, почали розходитися. І раптом, як промінь надії, що завжди пробивається крізь туман, спалахнуло сонце. Теплий, густий, осінній промінь ліг на його обличчя, зігріваючи зсередини. Олекса побачив молоду пару, що йшла, тримаючись за руки, і сміялася, так само безтурботно, як вони з Галею колись. Життя не зупинилося. Він зрозумів: Галя не зникла, вона залишилася у місті, у цій воді, у цьому вальсі, у стійкості Максима та невгамовності Оленки. Їхнє кохання, як і сам Дніпро, витримало все. Він дістав із кишені стару мідну монетку — ту, що приносила їм удачу ще з 60-х, його "квиток на наступну зустріч". Він кинув її у воду. Ні, не на удачу, а як запоруку вічної присутності. Олекса випрямився. Він відчув цей трепетний позитив, що пронизував його: він ще мав сили жити за двох, і його пам’ять була не просто скорботою, а священним місцем. Він впевнено ступає на тротуар, дивлячись на обрій. Надія була його останнім, найміцнішим вальсом.

Виготовлення сітілайтів Тернопіль можна за посиланням - https://oldorcs.com/services/citylight Виготовляємо сітілайти - ефективний рекламний інструмент вуличної реклами, який дозволяє охопити широку аудиторію. Компанія професійного друку OLDORCS надає послугу виготовити сітілайти та багато інших послуг друку, дизайну та реклами. ☎️ Телефонуйте, або пишіть у Вайбер чи Телеграм 097 207 3030. 🌐 Наша адреса: м. Тернопіль, вул. Тарнавського 36, площа Ринок. 📍 Наше розташування на картах https://g.page/oldorcs ⌚ Працюємо в будні з 10:00 до 17:00, обід з 13:00 до 14:00. 🚙 Доставка по Україні. ❗ І пам'ятайте, що хороший дизайн - це хороший бізнес! #тернопіль #oldorcs #україна #сітілайт #виготовленнясітілайтів #друксітілайтів #citylight #друк #широкоформатнийдрук #поліграфія #поліграфічніпослуги #друкарня #типографія #плотер #файнемістотернопіль #файнемісто #файне #закладитернопіль #тернопілля #тернопільщина #тернопільськийрайон #тернопільськаобласть #тернопільський_край #тернопільськийкрай #тернопільвсерці #ternopil #юа #ua