#історія #постаті Джордж Ферріс: Людина, яка змусила світ обертатися навколо своєї осі 🎡✨ 14 лютого 1859 року народився Джордж Вашингтон Гейл Ферріс-молодший — американський інженер, чиє прізвище стало загальною назвою для одного з найпопулярніших атракціонів у світі. Саме він створив те, що англійською досі називають Ferris Wheel, а ми — оглядовим колесом. 🎢 Виклик Ейфелю 🏗️🇫🇷 Напередодні Всесвітньої виставки 1893 року в Чикаго американські інженери отримали амбітне завдання: створити щось таке ж грандіозне, як Ейфелева вежа в Парижі, щоб довести технологічну перевагу США. Ферріс запропонував ідею величезного сталевого колеса, яке б піднімало людей у повітря. Колеги вважали його божевільним, а конструкцію — небезпечною «монструозністю», яка завалиться під власною вагою. 🤨 Тріумф інженерної думки ⚙️💎 Попри скепсис, Ферріс побудував колесо заввишки 80 метрів. Воно мало 36 кабін, кожна з яких була розміром з невеликий автобус і вміщувала до 60 людей. Загалом за один оберт колесо могло підняти понад 2000 пасажирів! Коли механізм запустили, виявилося, що конструкція настільки надійна, що витримує навіть найсильніші вітри з озера Мічиган. Це була справжня сталева симфонія. 🦾 Трагічна доля винахідника 🕯️ На жаль, успіх атракціону не приніс Феррісу багатства. Він витратив роки на судові тяганини щодо прибутків від свого винаходу і помер у віці 37 років від черевного тифу, покинутий дружиною та з боргами. Його оригінальне колесо згодом розібрали на металобрухт. Проте ідея виявилася безсмертною: сьогодні жодне велике місто світу неможливо уявити без свого «ока», що обертається. 🏙️ Чому це важливо для нас? 🥂 Джордж Ферріс довів, що інженерія — це не лише про розрахунки, а й про мрію та красу. Кожен раз, коли Ви піднімаєтеся над містом у кабінці оглядового колеса, Ви бачите світ очима людини, яка не побоялася кинути виклик законам тяжіння та громадській думці. Це чудовий приклад того, як одна смілива ідея може стати частиною глобальної культури. 🥂✨

95-річний американець Річард "Дік" Айтель став найстаршою людиною, яка досягла Північного полюса. Він здійснив свою давню мрію і пройшов частину шляху на лижах по льоду. На момент подорожі йому було 95 років і 236 днів ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport #world_sport #спорт @Brovarysport @sports #спорт_sports #brovarysport #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news

❗️Скандали не зламали мрію. Золото Сімон, сенсаційна болгарка з бронзою та рекорд Меркушиної 🗓️ 11 лютого на трасі в Антгольці визначилась золота медаліста індивідуальної гонки на Олімпійських іграх 2026. 🔥 Сімон виграла перше золото особистої гонки на ОІ, відірвавшись від другої сходинки на 53 секунди. 📊 Двоє українок фінішували в топ-20: Олександра Меркушина з найкращим виступом у карʼєрі показала 17-й результат, Христина Дмитренко позаду – 18-та. 🏆 Олімпійські ігри 2026. Антгольц (Італія), 11 лютого ▪️Індивідуальна гонка, жінки 🇫🇷 1. Жюлья Сімон (Франція) (0+1+0+0) 41:15.6 🇫🇷 2. Лу Жанмонно (Франція) (0+1+1+0) +53.1 🇧🇬 3. Лора Хрістова (Болгарія) (0+0+0+0) +1:04.5 🇩🇪 4. Ваннеса Фогт (Німеччина) (0+0+0+0) +1:17.4 🇮🇹 5. Доротея Вірер (Італія) (0+1+0+0) +1:33.9 🇫🇷 6. Камілла Бене (Франція) (0+0+0+1) +1:36.7 🇺🇦 17. Олександра Меркушина (Україна) (0+0+0+1) +2:48.3 🇺🇦 18. Христина Дмитренко (Україна) (0+0+0+1) +2:50.5 🇺🇦 53. Юлія Джима (Україна) (0+0+0+3) +5:15.7 🇺🇦 61. Дарина Чалик (Україна) (1+1+1+0) +5:59.2 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport #world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #Brovary_sport #спорт_sports #brovarysport #interesting_news #олімпійськийспорт

⛸❄️🇺🇦«Я впевнена, що тато пишається мною», — Єлизавета Сидьорко про місію прапороносця 😌В ексклюзивному інтерв’ю пресслужбі Національного олімпійського комітету України дебютантка Олімпійських ігор 2026 року та прапороносиця на церемонії відкриття в Мілані Єлизавета Сидорько поділилася емоціями та відчуттями про готовність до головного старту чотириріччя та розповіла про цінність почесної місії для себе і своєї родини. 💫До Мілана та Кортіни-д’Ампеццо Єлизавета вирушає як єдина представниця України в шорт-треку на дистанції 500 м. Вона говорить, що сприймає цю поїздку як велику мрію і серйозну відповідальність: 💭«Усередині поєднуються два відчуття… ти радієш немов дитина. Але, з другого боку, я є лідером жіночої частини українського шорт-треку. Я виборола собі квиток… і спробую проявити себе на максимум та показати якнайкращий можливий результат». 🏆На Олімпійських іграх Єлизавета матиме лише одну дистанцію і один шанс. У шорт-треку результат може змінитися через випадковий контакт, помилку або рішення суддів, і це, за її словами, створює додатковий психологічний тиск. 💭«Шорт-трек — це той спорт, в якому твоя фізична підготовка не є ключовим фактором, який впливає на результат. Тебе елементарно можуть штовхнути, можуть збити, ти сам можеш наступити на фішку та впасти. Або ж припуститися помилки під час забігу і отримати дискваліфікацію за рішенням суддів. Враховуючи те, що в мене буде лише один шанс, то це дійсно надає тиску. Головне — оцінювати себе та суперників без перебільшень. Потрібно зосередитися на цілі, не думати про можливі перешкоди та особливо про негативні сценарії. Налаштуватися на краще, на позитив», — наголошує вона. 💪🏻Для Єлизавети досягнення не обмежується місцем у протоколі: 💭«Я буду змагатися серед 32 найкращих спортсменок і дотримуюся думки, що краще бути найслабшим серед найсильніших, ніж навпаки. Також успіхом для мене буде, якщо я буду задоволена своїм результатом», — зауважує представниця шорт-треку. 🇺🇦Що ж до почесної місії прапороносця, то для спортсменки це було абсолютною несподіванкою. 💭«Після тренування тренер повідомив, що мені запропонували виконати таку важливу місію і очікують на моє рішення. Я, звичайно, зраділа, бо мало того, що я поїду на Ігри, так ще й їх відкриватиму. Я не могла в це повірити. Потім подумала, а чому я, адже серед учасників від України є спортсмени більш титуловані, ніж я. Першою дізналася мама, вона, звичайно, була рада», – ділиться спортсменка. 🙌🏻Особливого символізму цій місії додає те, що тато Єлизавети нині захищає Україну на фронті: 💭«Тато ще раніше питав, чи буду я нести прапор. Я казала, що навряд, бо є біатлоністи, скелетоністи, лижники, про яких українці хоча б щось чули», — каже вона і додає: — Я впевнена, що він пишається мною і тим, що я беру участь в Олімпійських іграх, а зараз ще й тим, що я нестиму український прапор у руках». ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport #world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #Brovary_sport #спорт_sports #brovarysport #interesting_news #олімпійськийспорт

⛷️🎯🇺🇦Дмитро Підручний: «Четверта Олімпіада – це вже зовсім інше відчуття»   💪🏻Для Дмитра Підручного Олімпійські ігри в Мілані-Кортіна 2026 стануть вже четвертими у кар’єрі. Чемпіон світу з біатлону, багаторазовий переможець і призер чемпіонатів Європи, призер етапів Кубка світу, він приїхав до Італії не як дебютант, а як досвідчений атлет, який добре розуміє ціну кожного старту на головних змаганнях чотириріччя. Про відчуття перед XXV зимовими Олімпійськими іграми, підготовку у добре знайомій Антерсельві та олімпійську мрію Дмитро Підручний розповів у розмові з пресслужбоюНаціонального олімпійського комітету України. 😌Четверта Олімпіада – це вже зовсім інший рівень усвідомлення й внутрішнього спокою. Якщо перші Ігри запам’яталися Дмитру передусім емоціями та відчуттям новизни, то зараз на перший план виходить досвід. 💭«Четверта Олімпіада багато чого дає в плані розуміння, що це таке. Пам’ятаю свою першу Олімпіаду – тоді все було з великими відкритими очима, все нове і все “вау”. А зараз цей досвід справді дуже допомагає», – зізнається Дмитро Підручний. 😇Згадуючи дитинство, Дмитро зізнається: уявлення про спортсменів найвищого рівня здавалося чимось недосяжним, майже нереальним:   💭«Думок, що я буду колись на Олімпіаді, не було звичайно. І коли починав займатися спортом, я думав, що ті, хто виступають на такому високому рівні, це, так би мовити, якісь надлюди. І пробитися туди дуже важко і практично майже нереально. Але крок за кроком, тренуючись, вірячив себе, я йшов до своєї олімпійської мрії. Пам'ятаю, коли вперше з'їздив на свої перші Олімпійські ігри –це було просто щось неймовірне. Я довго не міг усвідомити, що я є олімпійцем і що представляю свою країну на найвищому рівні», – зазначив атлет. 🗻Антерсельва – добре відоме місце для всіх біатлоністів і особливо для Дмитра Підручного, де він у минулому сезоні потрапив до квіткової церемонії у спринтерській гонці (5 місце). Однак високогір’я, складне стрільбище, важкий підхід до нього та траса, на якій практично немає де перепочити, роблять цей етап одним із найважчих у сезоні. 💭«Траса може здаватися нескладною, але тут практично немає де відпочивати. А 1700 метрів над рівнем моря дуже сильно впливають на організм – іноді висота буквально “вирубає”», –пояснює спортсмен. Напередодні біатлонних стартів у Мілані-Кортіні 2026 хочемо побажати Дмитру Підручному впевненості у власних силах, холодної голови на стрільбищі та легких ніг на непростих високогірних трасах Антерсельви. 🔗Повне інтервʼю читайте на сайті НОК України (https://noc-ukr.org/news/dmitro-pidruchnij-chetverta-olimpiada-cze-vzhe-zovsim-inshe-vidchuttya) ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport #world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #Brovary_sport #спорт_sports #brovarysport #interesting_news #олімпійськийспорт

СИНЬО-ЖОВТИЙ СИНЬО-ЖОВТИЙ – дух свободи, СИНЬО-ЖОВТИЙ дух – це наш, СИНЬО-ЖОВТИЙ, мій народе, Він в вінку душевних чаш. СИНЬО-ЖОВТИЙ затверди́ли, Він є нашим навіки́, Нашу мрію з ним здійсни́ли До незламної ріки́. СИНЬО-ЖОВТИЙ – наш єдиний І найкращий в світі стяг, Скрізь про нього слово лине, Він у кожній із звитяг. СИНЬО-ЖОВТИЙ… Він – нетлінний, В ньому наша сила й міць, В нашій неньці він незмінний, Й не замінять силоміць. СИНЬО-ЖОВТИЙ – незрівнянний, В світі рівного нема, Він у нас є нездоланний, То ж є нашим недарма. СИНЬО-ЖОВТИЙ… Хліб і небо В нім з’єднались навіки́, І нам іншого не треба, З ним дороги всі й стежки́. СИНЬО-ЖОВТИЙ серцю милий, В нім незламність і любов, Був і є він повносилий, Хоч неле́гкий шлях пройшов. СИНЬО-ЖОВТИЙ - невмирущий, ПЕРЕМОЗІ шлях із ним, Дорогий, як хліб насущний, І для нас він є святим. 28.01.2024 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024 ID: 1004280

Я НІКО́МУ ТЕБЕ НЕ ВІДДАМ Я ніко́му тебе не віддам, Не віддам я тебе, Україно, Ти – святиня моя́, ти – мій храм, Я за тебе молю́сь на колінах. Я ніко́му тебе не віддам, Ти – єдина для мене колиска, Та й за тебе вже платять життям, ПЕРЕМОГА твоя́, ма́буть, близько. ПРИСПІВ Не віддам, не віддам Україну, Не віддам я цю землю святу, Рідну мову її солов’їну – Я духовно із нею росту. Не віддам, не віддам свою неньку, Не віддам, не віддам ворогам, Берегтиму її дорогеньку, Дорожу цим величним ім’ям. Я ніко́му тебе не віддам, Тво́ї надра цілющі й багаті, Не топтати тебе ворогам, Та шматують тебе ті прокля́ті. Я ніко́му тебе не віддам, Ти – найкраща у світі перлина, Не віддам я тебе тим катам, В тебе – я, ти не є сиротина. ПРИСПІВ Я ніко́му тебе не віддам, Ти моя́, ти моя́, Україно! На тобі́ не один уже шрам, І розвалені, ненечко, сті́ни. Я ніко́му тебе не віддам, Берегтиму тебе, як зіницю, Хай не мріють, що ві́зьмуть, мов крам, І в багно перетворять світлицю. 10.01.2024 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024 ID: 1002755

🪖 Про це українська влада не говорить. Воїни стали радіти пораненню. Треба боротися за тих людей, які мають досвід і втікають з армії правдами і неправдами. Люди там мріють про поранення, — ветеран Симороз

#поезія Я мрію про мирні дні, Де можна серцем дихати І вірити в день ясний, А сум — за вітрами віяти. Де радість — немов кришталь, Що б’ється об вії росами, Де в поглядах зникне сталь, А душі стають стоголосими. І ось воно — поле без меж, У квітах, що сонцем вмиті, Де ти поміж ними йдеш, І щастя — у кожній миті. Це сльози не від біди, А з вдячності, що ми вільні. Крізь квіти, вперед, іди — Ми в мирі тепер всесильні. Євгенія Бик

#історія #факт Династія Джексонів: Тріумф, трагедія та вічна спадщина музичної Імперії. Історія родини Джексонів — це не просто біографія групи талановитих людей; це епічна сага, що втілює "американську мрію" у її найяскравішому та найсуперечливішому проявах. Від тісних вуличок індустріального Гері, штат Індіана, до найвищих вершин світових чартів, Джексони змінили обличчя поп-культури, назавжди вписавши своє прізвище в історію людства. Фундамент: Сталева дисципліна Джозефа Джексона Все почалося в маленькому будинку на вулиці Джексон-стріт, 2300. Батько родини, Джозеф Джексон, працював кранівником на сталеливарному заводі, але мав нездійснену мрію про музичну кар'єру. Разом із матір’ю, Кетрін, вони виховували десятьох дітей у суворій дисципліні та вірі Свідків Єгови. Помітивши талант своїх синів, Джозеф став їхнім менеджером. Його методи були жорсткими, а іноді й жорстокими, але саме ця "сталева" підготовка зробила з юних хлопців професіоналів, готових до виживання в безжальному світі шоу-бізнесу. Jackson 5: Народження феномену У 1964 році з'явився гурт The Jackson 5, до складу якого увійшли Джекі, Тіто, Джермейн, Марлон та наймолодший — неймовірно обдарований Майкл. Їхній підпис на контракті з лейблом Motown у 1968 році став історичним моментом. Чотири перші сингли гурту — "I Want You Back", "ABC", "The Love You Save" та "I'll Be There" — послідовно посіли перші місця в хіт-парадах, що стало абсолютним рекордом. Джексони стали першими чорношкірими підлітковими ідолами, яких обожнювала аудиторія всіх рас. Майкл Джексон: Король, що затьмарив сонце Хоча всі члени родини були талановитими (Джермейн мав успішну сольну кар'єру, а Ренді пізніше приєднався до гурту), Майкл був генієм іншого рівня. Його відрив від сімейного ансамблю був неминучим. Вихід альбому "Thriller" (1982) перетворив його на найуспішнішого артиста всіх часів. Майкл не просто співав — він створював візуальні шедеври (кліп "Thriller" змінив індустрію відео) та впроваджував танцювальні рухи, як-от "місячна хода", що стали частиною світового культурного коду. Проте ціна слави була високою: ізоляція, постійна увага таблоїдів та трансформація зовнішності зробили його постать настільки ж загадковою, наскільки й великою. Джанет: Жіноча сила та незалежність Довгий час здавалося, що Майкл — єдиний "гігант" у родині, але у 80-х молодша сестра Джанет Джексон довела протилежне. Звільнившись від менеджменту батька, вона випустила альбом "Control" (1986), а згодом — соціально значущий "Rhythm Nation 1814". Джанет стала іконою фемінізму та хореографічної досконалості, довівши, що прізвище Джексон — це знак якості, незалежно від статі. Тіні минулого та сучасність Історія родини не обійшлася без трагедій. Скандали навколо Неверленду, складні стосунки дітей із батьком, фінансові труднощі окремих членів родини та, зрештою, раптова смерть Майкла у 2009 році — все це стало частиною їхнього колективного тягаря. Сьогодні нове покоління Джексонів намагається знайти свій шлях. Періс Джексон (донька Майкла) займається музикою та моделінгом, а племінники Майкла продовжують підтримувати музичну спадщину гурту. Чому вони важливі? Династія Джексонів зробила для расової інтеграції в музиці більше, ніж будь-хто інший. Вони перетворили поп-музику на глобальний бізнес та високе мистецтво водночас. Кожна сучасна зірка — від Бейонсе до Бруно Марса — несе в собі часточку ДНК, яку колись заклали діти з маленького промислового містечка Гері.