#факт Що буде, якщо проколоти батарею смартфона? Один хлопець наочно показав наслідки: у місці пробиття миттєво виділяється горючий газ і різко зростає температура — корпус спалахує, а іноді навіть вибухає. Гасити таке водою не можна — вона може лише посилити реакцію. Безпечніше використати вогнегасник, щільно засипати гаджет землею або накрити металевим предметом, щоб ізолювати доступ повітря.

#історія 🇺🇦24 липня 1990 року над Київрадою вперше було піднято синьо-жовтий прапор. Підняття над Київрадою українського національного прапора стало реакцією на прийняття 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України. Це рішення не було спонтанним: у президії Київради підготували проект рішення, ініційований «Демократичним блоком», свої пропозиції внесли у Секретаріаті Народного руху України. Хоча до останнього не було гарантії, що його проголосують: були спроби комуністів переключити увагу депутатів Київради на питання страйку водіїв трамвайно-тролейбусного підприємства, питання про символіку постійно переносилося на пізніший час, а розглядалися дріб’язкові питання порядку денного. На голосування його поставили лише тоді, коли з’явилася інформація, що багатотисячний натовп з прапором рухається до будівні Київради, розповідають свідки тих подій. Шили стяг на Заході України і напередодні перевезли до Києва. Увечері синьо-жовте полотнище на Софіївській площі, де зібралося біля 100 тисяч людей, освятили священики Української автокефальної та Української греко-католицької церков, церемонію посвяти здійснив архімандрит УПЦ Володимир (Романюк). Після освячення прапор винесли до людей і урочистою ходою понесли до будівлі Київради. «Попереду йшли хлопці-кияни в гарних козацьких строях із шаблями і самопалами. Авангард колони разом з прапором охороняли галицькі січові стрільці. Рух Хрещатиком зупинили, і ми підійшли до Київради. Наші люди організовано розступилися, і ми без проблем підійшли до флагштока і міцно прив'язали освячений прапор до металевої линви. Рівно о 19:00 під спів гімну «Ще не вмерла України…» вже 200-тисячного гурту громадян України, що прийшли на Хрещатик, ми врочисто підняли перший синьо-жовтий прапор над Києвом. На висоті прапор розгорнувся під чистим синім небом Києва, символізуючи могутній поступ молодої держави України» , – згадує про ті події у своїй книзі «Прапори над Україною» Олег Карелін. Деякий час після цього кияни чергували біля флагштока, щоб убезпечити прапор від спроб зірвати і знищити. Варто зазначити, що востаннє до цього синьо-жовтий стяг майорів над столицею України 12 червня 1920 року, коли війська Симона Петлюри та Юзефа Пілсудського залишали Київ. Київ став дев’ятим містом України, де у 1990 році був піднятий блакитно-жовтий прапор. Найпершим 14 березня національний стяг з’явився над міськрадою в Стрию на Львівщині. Пізніше він замайорів над офіційними установами Дрогобича, Львова, Тернополя, Житомира та ін. Певний час на муніципальному рівні столиця відзначала цей день, як День прапора. Згодом постановами Верховної Ради від 18 вересня 1991 року «Про прапор України» і від 28 січня 1992 року «Про Державний прапор України» національному прапору фактично було надано статус офіційного прапора країни. Нині прапор, який було піднято над Київрадою у 1990 році, зберігається в Національному музеї історії України.

24 липня 1990 року над Київрадою вперше було піднято синьо-жовтий прапор. Підняття над Київрадою українського національного прапора стало реакцією на прийняття 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України. Це рішення не було спонтанним: у президії Київради підготували проект рішення, ініційований «Демократичним блоком», свої пропозиції внесли у Секретаріаті Народного руху України. Хоча до останнього не було гарантії, що його проголосують: були спроби комуністів переключити увагу депутатів Київради на питання страйку водіїв трамвайно-тролейбусного підприємства, питання про символіку постійно переносилося на пізніший час, а розглядалися дріб’язкові питання порядку денного. На голосування його поставили лише тоді, коли з’явилася інформація, що багатотисячний натовп з прапором рухається до будівні Київради, розповідають свідки тих подій. Шили стяг на Заході України і напередодні перевезли до Києва. Увечері синьо-жовте полотнище на Софіївській площі, де зібралося біля 100 тисяч людей, освятили священики Української автокефальної та Української греко-католицької церков, церемонію посвяти здійснив архімандрит УПЦ Володимир (Романюк). Після освячення прапор винесли до людей і урочистою ходою понесли до будівлі Київради. «Попереду йшли хлопці-кияни в гарних козацьких строях із шаблями і самопалами. Авангард колони разом з прапором охороняли галицькі січові стрільці. Рух Хрещатиком зупинили, і ми підійшли до Київради. Наші люди організовано розступилися, і ми без проблем підійшли до флагштока і міцно прив'язали освячений прапор до металевої линви. Рівно о 19:00 під спів гімну «Ще не вмерла України…» вже 200-тисячного гурту громадян України, що прийшли на Хрещатик, ми врочисто підняли перший синьо-жовтий прапор над Києвом. На висоті прапор розгорнувся під чистим синім небом Києва, символізуючи могутній поступ молодої держави України» , – згадує про ті події у своїй книзі «Прапори над Україною» Олег Карелін. Деякий час після цього кияни чергували біля флагштока, щоб убезпечити прапор від спроб зірвати і знищити. Варто зазначити, що востаннє до цього синьо-жовтий стяг майорів над столицею України 12 червня 1920 року, коли війська Симона Петлюри та Юзефа Пілсудського залишали Київ. Київ став дев’ятим містом України, де у 1990 році був піднятий блакитно-жовтий прапор. Найпершим 14 березня національний стяг з’явився над міськрадою в Стрию на Львівщині. Пізніше він замайорів над офіційними установами Дрогобича, Львова, Тернополя, Житомира та ін. Певний час на муніципальному рівні столиця відзначала цей день, як День прапора. Згодом постановами Верховної Ради від 18 вересня 1991 року «Про прапор України» і від 28 січня 1992 року «Про Державний прапор України» національному прапору фактично було надано статус офіційного прапора країни. Нині прапор, який було піднято над Київрадою у 1990 році, зберігається в Національному музеї історії України.

Каденко підтвердив плани Миная знятися з Першої ліги 😨 Президент Професійної футбольної ліги України (ПФЛ) Олександр Каденко заявив, що Минай планує відмовитися від участі у Першій лізі сезону-2025/26 🙅🏻‍♂️ Вчора було отримано офіційного листа від ФК Минай, в якому зазначається, що закарпатці збираються призупинити участь в змаганнях під егідою ПФЛ. Згідно Регламенту їх замінює команда, яка за підсумками минулого сезону посіла 14 місце в Першій лізі й поступилася в раунді плей-оф. Йдеться про Металург. Ми вже звернулися до запоріжців із запитом, чи готові вони знову виступати в першому дивізіоні. Попередня домовленість є. Найближчим часом повинні отримати офіційну відповідь, а вже на завтрашньому засіданні Центральної Ради буде затверджено остаточний список учасників. #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

Міленіали тут?😏 Чіпси зі смаком 9-вольтової батарейки випустив бренд Rewind. Ті, хто вже затестив, кажуть, що снек справді має металевий смак і викликає характерне поколювання язика. Діти 90-х зрозуміють😎

🕯️Легенда хеві-металу Оззі Осборн пішов з життя у 77 років Нещодавно возз’єднався з Black Sabbath і провів прощальний концерт для фанатів.

#світ В Африці існує безліч способів нанесення візерунків на тканину. Один із найдавніших — набивка або штампування. 🔸 Для цього використовують спеціальні дерев’яні штампи — калиби, вирізані з твердих порід дерева. У Західній Африці їх іноді замінюють керамічними або металевими трафаретами. 🔸 Фарби зазвичай натуральні: індиго, марена, кошеніль, шкірка граната, куркума та інші рослинні чи мінеральні барвники. Це не просто прикраса — це частина культурної ідентичності, спосіб розповісти історію без слів.

Броварський метальник спису Артур Фельфнер переміг на молодіжному чемпіонаті Європи з результатом 81,14 м, який показав у фінальній спробі. Він йшов на третьому місці, але фінальний кидок вивів його в лідери. Джерело - https://www.instagram.com/suspilne.sport/ #спорт #спорт_sports #brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #world_sport #athletics #Легка_атлетика ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

#поезія Уявний вибух Обвуглене серце маленького міста Крізь мене кричить і пульсує сльозами – І я прокидаюсь від власного здригу. Цей вибух – в мені. Ця тривога – уявна. Що ж так мене криє? Цей звук був несправжній. Чому мене міцно так стисли судоми? В новинах незвично читати про напрям У бік Добропілля – у бік мого дому. Ця лінія фронту гадюкою гнеться, Плюється вогнем, розбиває металом. Густішають вирви на доброму серці – Йому тепер жити з загостреним станом. Валізи, валізи – їх більше на ранок. Ворожих очей насуваються хмари. Читаю новини – і знов прокидаюсь Від вибуху, що народився в уяві. Задимлене місто у снах хворобливих. Я більше ніколи не буду удома? – Ця тригерна думка болить, наче вивих, Заклятий у чорну війну-невідомість. Аделіс 22.07.2025

⚡️Олексій Сидоров зник без дозволу клубу😀 Форвард «Металіста 1925» самовільно залишив Україну, не попередивши клуб. Після завершення оренди в «Колосі» він повернувся до молодіжки харків’ян, але невдовзі припинив з’являтися на тренуваннях 😳 Клуб намагався вийти на зв’язок — і гравець, і його представники підтвердили виїзд, утім, де саме перебуває Сидоров — невідомо ❌ У «Металісті 1925» вже почали внутрішнє розслідування та готують юридичні кроки — футболіста звинувачують у порушенні контракту 😡 #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport