Четвертий рік не радісна зима... Не тішить сніг і іній на деревах... Передчуття святкового нема... Душа, наче в лещатах металевих... Свята зимові вже до нас ідуть... Та настрою нема, щось святкувати. Там, на війні, наш спокій бережуть Наші безстрашні хлопці і дівчата! Вони в окопах посеред зими, Забувши про свою смертельну втому, Хоробро захищають нас щоб ми, В цей час тяжкий, спокійно спали вдома! Життя не зупинилося для нас. У клопотах минають дні і дати... Але, гучне застілля у цей час, Це, наче на могилах танцювати. Нам не до свят... І не тому що ми, Під час війни радіти розучились. На знищення ворожої пітьми, Ми всі свої об'єднуємо сили! Раніше нам хотілось справжніх див І подарунків на свята зимові... Тепер, щоб в Україні настав МИР І всі живі вернулися додому... Ще прийде час для свят й гулянь гучних... А зараз, попри обстріли й тривоги, Гуртом будем молитися за тих, Хто наближає нас до Перемоги! © Ольга Тріфонова

#історія #події 🇹🇷 🇺🇦 Туреччина визнала незалежність України: Історичний крок у Чорноморському регіоні. 16 грудня 1991 року — це важлива дата в історії становлення незалежної України та розвитку її зовнішньої політики. Саме цього дня Турецька Республіка офіційно визнала державну незалежність України, ставши однією з перших країн світу, яка пішла на цей крок після Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року. Цей акт мав глибоке історичне та стратегічне значення для обох держав. Передумови та стратегічна важливість Туреччина, як і Україна, є ключовою державою Чорноморського басейну. Упродовж багатьох століть відносини між Києвом (козаками) і Османською імперією були складними — від жорстких військових конфліктів до періодів вимушеного співробітництва. Після розпаду СРСР, Туреччина швидко усвідомила стратегічну важливість незалежної України як: Буфера проти Росії: Наявність сильної незалежної держави на північному березі Чорного моря зменшувала б прямий вплив Москви на регіон. Торговельного партнера: Відкривалися нові шляхи для торгівлі та економічної співпраці. Безпекового гравця: Спільні інтереси в забезпеченні безпеки та вільного судноплавства у Чорному морі. 🗓️ Хронологія визнання 1 грудня 1991: Всеукраїнський референдум, на якому більшість громадян підтвердили прагнення до незалежності. 2 грудня 1991: Перші країни (Польща, Канада) визнають Україну. 16 грудня 1991: Турецька Республіка офіційно визнає Україну. 3 лютого 1992: В Анкарі був підписаний Протокол про встановлення дипломатичних відносин між Туреччиною та Україною. Цей швидкий крок з боку Анкари був особливо важливим, оскільки Туреччина є членом НАТО і мала потужний міжнародний вплив. 🤝 Значення визнання Визнання незалежності Туреччиною заклало основу для плідного двостороннього співробітництва, яке розвивається у кількох ключових сферах: 1. Економіка та торгівля Туреччина швидко стала одним із найбільших торговельних партнерів України, зокрема в сфері будівництва, аграрного сектору та металургії. Було створено двосторонню структуру для координації економічної співпраці. 2. Безпека та оборонний комплекс Співпраця в оборонній промисловості є наріжним каменем відносин. Найбільш відомим її прикладом є постачання турецьких ударних безпілотних літальних апаратів Bayraktar TB2 та спільні проєкти в кораблебудуванні. Обидві країни зацікавлені у збереженні регіонального балансу сил. 3. Гуманітарна та культурна сфера Туреччина послідовно підтримує інтереси кримськотатарського народу, який є корінним народом Криму та має тісні етнічні та релігійні зв'язки з Туреччиною. Ця підтримка була особливо важливою після російської анексії Криму у 2014 році. 🌐 Сучасна роль Сьогодні Туреччина, незважаючи на збереження економічних зв'язків з Росією, є важливим посередником у російсько-українській війні (наприклад, у питанні Чорноморської зернової ініціативи) та послідовно не визнає анексію Криму. Визнання України 16 грудня 1991 року стало початком стратегічного партнерства, що згодом трансформувалося в один із найважливіших союзів у регіоні, життєво необхідний для забезпечення безпеки та економічного розвитку обох держав.

#історія #особистості 🗼 Інженер Світового Масштабу: Гюстав Ейфель — Творець Металевих Шедеврів. 15 грудня 1832 року народився Александр Гюстав Ейфель (повне ім'я — Александр Гюстав Бонікгаузен), легендарний французький інженер-будівельник та архітектор, чиє ім'я стало синонімом інноваційного використання металевих конструкцій. Він назавжди увійшов в історію як автор найвідомішого символу Парижа — Ейфелевої вежі. Перші Кроки в Інженерії Ейфель здобув освіту в Центральній школі мистецтв і ремесел у Парижі. Його кар'єра стрімко розвивалася з акцентом на металеві конструкції, особливо мости. Він застосовував новаторські методи для будівництва великих залізничних мостів, демонструючи високу точність розрахунків і сміливість інженерних рішень. Зокрема, він спроектував: Віадук Гарабі (1884): Один із найвищих мостів у світі на момент будівництва, розташований у Франції. Його конструкція стала проривом у металевому мостобудуванні. Світові Шедеври Ім'я Гюстава Ейфеля нерозривно пов'язане з двома монументальними спорудами, що стали символами своїх країн: 1.Ейфелева вежа (Париж): Створена до Всесвітньої виставки 1889 року, вежа спочатку викликала суперечки, але швидко стала іконою. Ейфель використав сітчасту структуру, яка забезпечувала високу стійкість при мінімальній вазі та чинила найменший опір вітру. Це був інженерний тріумф, що демонстрував можливості металу. 2.Каркас Статуї Свободи (Нью-Йорк): Ейфель розробив внутрішній несучий каркас для знаменитої Статуї Свободи, спроектованої Фредеріком Бартольді. Цей каркас, що дозволяє зовнішній мідній оболонці незалежно рухатися під дією вітру та температурних коливань, є яскравим прикладом його конструкторського генія. Панамський Скандал та Спадщина Наприкінці кар'єри Ейфель був причетний до Панамського скандалу (пов'язаного з будівництвом Панамського каналу), хоча його роль у фінансових махінаціях не була доведена. Ця справа на деякий час затьмарила його ім'я. Однак його основна спадщина — це незліченні мости, вокзали та, звісно, його вежа, які довели, що інженерія може бути формою високого мистецтва. Гюстав Ейфель перетворив метал із простого будівельного матеріалу на виразний засіб архітектури. 🏗️🌉

🚇 Метро в Україні здатне витримати ядерний вибух. І ось у чому секрет харківського метро Мова йде про "герметичний затвор" – такі собі ворота, вагою 19 тонн, які рухаються на окремих рейках. Через величезну вагу жодні петлі їх не витримають. Вони розраховані на тиск ударної хвилі, повітря або води у 5 кг на 1 см². Також, для безпеки весь метрополітен "розбитий" на відсіки. Кожен з яких, розділяється металевими конструкціями. В умовах війни гермозатвори регулярно перевіряють. Затвори розраховані на ядерний удар потужністю в 1 мегатону – в 66 разів потужніше, ніж бомба скинута на Хіросіму, потужність якої була 15 кілотонн.

#історія #події ✨ 14 грудня 1900: Революція Планка — Народження Квантової Теорії. Ця дата є однією з найважливіших в історії науки, днем, коли світ вперше познайомився з фундаментальною ідеєю, що перевернула уявлення про матерію та енергію. Рівно 125 років тому німецький фізик Макс Планк представив концепцію, яка започаткувала еру квантової фізики. 💡 Проблема "Ультрафіолетової Катастрофи" Наприкінці XIX століття класична фізика не могла пояснити явище випромінювання абсолютно чорного тіла (наприклад, розпеченого металу). Відповідно до тодішніх законів, тіло мало б випромінювати нескінченну кількість енергії в ультрафіолетовому діапазоні, що, очевидно, не відбувалося в реальності. Це протиріччя назвали "ультрафіолетовою катастрофою". 🤯 🔬 Гіпотеза, що змінила світ 14 грудня 1900 року на засіданні Берлінського фізичного товариства Макс Планк виступив із доповіддю, в якій запропонував радикальне рішення цієї проблеми. Він припустив, що енергія випромінюється і поглинається не безперервними потоками, як вважала класична фізика, а дискретними порціями, які він назвав квантами. Планк постулював, що енергія E будь-якого випромінювання пропорційна його частоті \nu, де коефіцієнтом пропорційності є нова фундаментальна константа h: E = h\nu. Ця константа h отримала назву сталої Планка. ⚛️ Народження нової фізики Сам Планк спочатку розглядав свою гіпотезу як суто математичний прийом, необхідний для узгодження теорії з експериментом, і не був повністю переконаний у її фізичному значенні. Однак його ідея дала початок: Альберту Ейнштейну для пояснення фотоефекту (за що Ейнштейн отримав Нобелівську премію). Нільсу Бору для створення першої моделі атома. Усій сучасній квантовій механіці, без якої неможливі лазери, транзистори, комп'ютери та сучасна електроніка. Нобелівську премію з фізики 1918 року Макс Планк отримав саме «за заслуги у розвитку фізики завдяки відкриттю квантів енергії». Цей день став поворотним моментом, відкривши вченим шлях до дослідження мікросвіту, де діють зовсім інші, дивовижні закони. Завдяки цій революції ми маємо світ, яким знаємо його сьогодні. 🌌💻

#історія #події ☢️ 14 грудня 1986: Саркофаг, що закрив пекло. ​Сьогодні ми згадуємо одну з найвизначніших і найтрагічніших інженерних та героїчних операцій XX століття — офіційне завершення будівництва об'єкта «Укриття» (широко відомого як «Саркофаг») над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС. ​Ця дата знаменує завершення першого, критично важливого етапу ліквідації наслідків найбільшої техногенної катастрофи в історії людства. ​🏭 Трагедія та виклик ​Після вибуху 26 квітня 1986 року зруйнований реактор продовжував випромінювати смерть. Він містив десятки тонн радіоактивного палива, що було відкрито до навколишнього середовища. Головне завдання полягало в тому, щоб негайно локалізувати джерело радіації, запобігти подальшому викиду та захистити світ від забруднення. ​👷 Завдання, що не має аналогів ​Будівництво саркофага велося в умовах безпрецедентної радіації. Роботи проводилися позмінно, короткими інтервалами, а до них були залучені сотні тисяч ліквідаторів — військові, шахтарі, інженери, будівельники. Вони працювали на межі фізичних можливостей та ризикували життям, щоб у найкоротші терміни звести захисну споруду. ​Ключові факти про «Укриття»: ​Термін: Будівництво тривало трохи більше 200 днів (з травня по грудень 1986 року). ​Масштаб: Для зведення конструкції було використано понад 400 000 кубічних метрів бетону та 7 000 тонн металоконструкцій. ​Мета: Ізолювати зруйнований енергоблок від довкілля.

Міжнародний день “Хеві-метал” 12 грудня світове суспільство відзначає цікаве свято – Міжнародний день хеві-металу (International Day of Heavy Metal). Хеві-метал International Day of Heavy Metal – одне з найбільш популярних свят шанувальників важкого металу. Цей музичний жанр з’явився у 60-70-х роках минулого сторіччя завдяки музичним колективам Led Zeppelin, Deep Purple, Black Sabbath та поклав початок для формування багатьох напрямів року. Серед легендарних колективів хеві-метал любов’ю шанувальників користуються видатні групи Iron Maiden, Judas Priest, Manowar, Motorhead, Accept, що пережили розквіт у 1980-х роках. Історія заснування події Свято «Хеві-метал» було створене за ініціативи британця Айрона Метью Коллінза, завзятого фаната важкої музики. Чоловік намагався обрати дату, що добре запам’ятовується. Отже, перше свято відбулося 12.12.12 – у 12-й день 12-го місяця 2012-го року. З цього почалася традиція щорічного святкування дня «Хеві-метал».

Звідки взялося слово «гривня»? У Київській Русі це була не монета, а важкий металевий обруч на шию. Саме його вага стала першою «валютою», а зливки-гривні — основою торгівлі. Сучасна назва наших грошей має стародавнє коріння й символізує тяглість української державності.

Сто років. Сьогодні «Металіст» святкує свій сотий день народження. І це не просто ювілей клубу. Це ювілей частини Харкова. Частини нас із вами. Покоління харків’ян виросли разом із цією командою. Хтось уперше прийшов на футбол ще дитиною, тримаючись за батькову руку. Хтось втрачав голос на фан-секторі. Хтось плакав від поразок і обіймав незнайомих людей після голів на останніх хвилинах. Для всіх, хто бодай раз стояв на трибунах і жив кожну секунду гри – від тиші перед ударом до шаленої радості перемоги, – «Металіст» давно означає більше, ніж футбол. Це – Харків. Це – наша пам’ять, наші емоції, наш біль і наша радість, які залишаються на все життя. За сто років «Металіст» проходив через усе. Тріумфи, коли місто не спало до ранку. Провальні сезони, коли боліло всім. Нові склади, нові керівники, нові епохи. Але одна річ не змінювалася ніколи: «Металіст» завжди вмів об’єднувати Харків. Так, як не здатне більше нічого. На трибунах цього клубу виростав характер міста. Сміливий. Азартний. Упертий. Вірний своїм, вірний синьо-жовтим кольорам. Тим, що на гербі, на прапорі, на футболках – і в серці. Війна поставила на паузу багато речей. Стадіон, який десятиліттями був серцем спортивного Харкова, майже чотири роки чекає. Чекає гравців. Чекає вболівальників. Чекає повернення життя на трибуни. Але це – не забуття. Ми зберігаємо стадіон. Дбаємо про нього. Щоб у день, коли це стане можливим, він був готовий. Готовий до великого повернення, до великого відродження. Наш «Металіст» сьогодні змушений тренуватися в іншому місті. Але команда залишається харківською. По духу. По характеру. По ДНК. Вона працює, тримається, бореться за результат. І саме тому я впевнений: найяскравіші сторінки історії клубу – не в минулому. Вони – попереду. Обов’язково прийде момент. Момент, коли стадіон знову загуде так, що його почують всюди. Коли Харків знову підведеться в єдиному пориві. Коли тисячі голосів закричать одночасно за свою команду, за своє місто, за свою перемогу. Сто років «Металісту» – це не крапка. Це – кома. Продовження буде. І воно буде яскравим! Зі століттям тебе, рідний «Металісте»! Дякую за силу. Дякую за гордість. Дякую за те, що стільки років б’єшся за Харків – і разом із Харковом.

Топ-7 металевих та титанових преміум-годинників Casio у 2025 році https://channeltech.space/gadgets/best-premium-casio-watches-2025-overview/