🖤 "Жінка з чорним, як земля, волоссям" — глибока поезія і музика від Мертвого Півня та Сергія Жадана 🖤 Ця пісня — як магічний реалізм у музиці. Мертвий Півень та Сергій Жадан створили неймовірний трек "Жінка з чорним, як земля, волоссям", який зачаровує з першого слова. Це історія про незвичайну жінку, сильну та таємничу, яка стає символом і водночас загадкою. Її чорне, як земля, волосся — це відображення її сутності, глибокої, мов сама ніч. 🌑 Текст Жадана пронизує до кісток, описуючи емоції, які важко виразити словами. Музика ж додає пісні ще більше атмосферності, роблячи її одночасно ніжною і бунтарською. Ця композиція про тих, кого складно зрозуміти, але неможливо забути. 🎶 Якщо хочете зануритися у світ, де поезія переплітається з музикою, де кожна нота і слово стають частиною історії — слухайте "Жінка з чорним, як земля, волоссям". Діліться своїми відчуттями після прослуховування! 👇 #Коло_Музики #українськамузика

Тема дня #магічний_реалізм і його найвідоміший представник Г. М. Маркес "Сто років самотності"  — роман нобелівського лауреата, колумбійського письменника Ґабрієля Ґарсія Маркеса, вперше опублікований іспанською 1967 року, англійський переклад Ґрегорі Рабасса було видано 1970 року. 1965 року Маркес розпочав роман «Сто років самотності». Робота тривала півтора роки й була закінчена навесні 1967 року. Аргентинське видавництво «Сура американа» видало книгу накладом вісім тисяч примірників, розраховуючи на те, що вона якось розійдеться протягом другого півріччя. Але тираж не розійшовся, а розлетівся за кілька днів. Вражене видавництво негайно видало другий наклад, але і той розкупили блискавично. Так почалася безпрецедентна, усесвітня слава роману «Сто років самотності», успіх якого був неймовірним. На Заході твір привернув увагу багатьох критиків, які написали про нього безліч статей та монографій. #що_почитати #класика #літературний_флюгер

#відгук на «Сім місяців Маалі Алмейди» Шехана Карунатілака та рекомендація документального фільму Отже, автор отримав букерівську премію у 2022 році. Найбільш чітко жанр окреслює - сучасна проза, магічний реалізм, а також частина сюжету заснована на реальних подіях. Анотація: Коломбо, 1990 рік. Події розгортаються під час громадянської війни у Шрі-Ланці. Маалі Алмейда — воєнний фотограф та азартний гравець — прокидається у Міжсвітті, не пам’ятаючи обставин своєї смерті. Усе, що наразі відомо — його тіло розчленували та втопили в озері. Але навіть у потойбіччі час для чоловіка спливає. Маалі доведеться розкрити таємницю своєї загибелі та якось повідомити близьким, де зберігаються секретні фотографії, що мають змінити політичний світ Шрі-Ланки. Книга вражає реальністю, жорстокістю та магією потойбічного життя. Автор настільки старався передати атмосферу, що з'явилось бажання розібратись у подіях громадянської війни на Шрі-Ланці. В цьому випадку допоможе документалка "No fore zone: the killing fields of Sri Lanka" Смілива рекомендація, але видовище максимально неприємні. Фільм присвячений останнім місяцям громадянської війни в Шрі-Ланці, що тривала 26 років. Оповідь ведуть люди, котрі вижили у боротьбі. Чи не найдраматичніші й найстрашніші відеокадри в історії, які є прямим свідченням воєнних злочинів, масових страт, катувань, сексуального насильства, були зібрані як безпосередніми жертвами, так і самими виконавцями. Саме ці кадри формують провідний наратив фільму. Уряд був певен, що вийде сухим з води, але лишилися свідки, і саме їхні сміливі розповіді, а також неймовірні відеозаписи є кістяком цієї історії. Так як головний персонаж книги "Сім місяців Маалі Алмейди" військовий фотограф, то саме такі кадри ми могли б в нього побачити, а чи мали б вони вплив на історію, залишається лише здогадуватись. #літературний_флюгер