• 🤔 Запоріжцям радять підготуватися до евакуації.
    За словами Андрющенка, минулого тижня окупанти щодня атакували місто безпілотниками, авіабомбами та балістичними ракетами.
    «Тим, хто має змогу, радив би на певний час виїхати і перечекати активну фазу», — наголосив він.
    🤔 Запоріжцям радять підготуватися до евакуації. За словами Андрющенка, минулого тижня окупанти щодня атакували місто безпілотниками, авіабомбами та балістичними ракетами. «Тим, хто має змогу, радив би на певний час виїхати і перечекати активну фазу», — наголосив він.
    14переглядів 0Відтворень
  • 44-річний мешканець Київщини побив 40-річного велосипедиста через зауваження

    У Білій Церкві правоохоронці затримали водій позашляховика Mercedes, який у столиці жорстоко побив велосипедиста та залишив його на узбіччі без свідомості. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Офіс генерального прокурора.
    Зазначається, що після того як водій завдав три удари в обличчя велосипедисту, від яких той втратив свідомість та впав, нападник відтягнув постраждалого на узбіччя дороги та залишив у непритомному стані. Сам підозрюваний поїхав з місця конфлікту. Його дії додатково кваліфіковано за ч. 3 ст. 135 КК України, а саме – залишення особи в небезпеці.Офіс генпрокурора наголошує, що після повідомлення водію про підозру буде вручено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Раніше йому інкриміновано вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 121 КК України – умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.Прокурор у суді клопотав про його арешт, натомість суд обрав нічний домашній арешт. Прокуратура оскаржила цей запобіжний захід в апеляційному порядку.

    Нагадаємо, водій позашляховика Mercedes у Києві жорстоко побив велосипедиста, який зробив йому зауваження за паркування на велодоріжці. За даними поліції порушник припаркувався на велосипедній смузі, чим заблокував рух власнику двоколісного транспорту. У ході розшукових заходів правоохоронці встановили напрямок руху автомобіля та затримали підозрюваного. Затриманим за жорстоке побиття велосипедиста, якого госпіталізували із закритою черепно-мозковою травмою та переломом скроневої кістки, виявився Олександр Хілик – водій люксового позашляховика Mercedes-Benz G500.

    Наразі потерпілий велосипедист Антон, якого вдарив водій Mercedes та залишив на узбіччі без свідомості, перебуває на лікуванні в одному зі столичних медзакладів.
    44-річний мешканець Київщини побив 40-річного велосипедиста через зауваження У Білій Церкві правоохоронці затримали водій позашляховика Mercedes, який у столиці жорстоко побив велосипедиста та залишив його на узбіччі без свідомості. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Офіс генерального прокурора. Зазначається, що після того як водій завдав три удари в обличчя велосипедисту, від яких той втратив свідомість та впав, нападник відтягнув постраждалого на узбіччя дороги та залишив у непритомному стані. Сам підозрюваний поїхав з місця конфлікту. Його дії додатково кваліфіковано за ч. 3 ст. 135 КК України, а саме – залишення особи в небезпеці.Офіс генпрокурора наголошує, що після повідомлення водію про підозру буде вручено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Раніше йому інкриміновано вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 121 КК України – умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.Прокурор у суді клопотав про його арешт, натомість суд обрав нічний домашній арешт. Прокуратура оскаржила цей запобіжний захід в апеляційному порядку. Нагадаємо, водій позашляховика Mercedes у Києві жорстоко побив велосипедиста, який зробив йому зауваження за паркування на велодоріжці. За даними поліції порушник припаркувався на велосипедній смузі, чим заблокував рух власнику двоколісного транспорту. У ході розшукових заходів правоохоронці встановили напрямок руху автомобіля та затримали підозрюваного. Затриманим за жорстоке побиття велосипедиста, якого госпіталізували із закритою черепно-мозковою травмою та переломом скроневої кістки, виявився Олександр Хілик – водій люксового позашляховика Mercedes-Benz G500. Наразі потерпілий велосипедист Антон, якого вдарив водій Mercedes та залишив на узбіччі без свідомості, перебуває на лікуванні в одному зі столичних медзакладів.
    Angry
    1
    1коментарів 35переглядів
  • Журналісти NGL. media знайшли в родини полковника Державної прикордонної служби Олега Трофіменка незадеклароване майно приблизною вартістю понад 13 млн грн.
    Трофіменко надав NGL. media письмовий коментар, у якому каже, що задекларував все, що мав задекларувати, а інформацію про своїх батьків чи тещу розголошувати не буде,
    адже це "може порушити їхні права на недоторканність приватного житла"
    📰 підписатися
    Журналісти NGL. media знайшли в родини полковника Державної прикордонної служби Олега Трофіменка незадеклароване майно приблизною вартістю понад 13 млн грн. Трофіменко надав NGL. media письмовий коментар, у якому каже, що задекларував все, що мав задекларувати, а інформацію про своїх батьків чи тещу розголошувати не буде, адже це "може порушити їхні права на недоторканність приватного житла" 📰 підписатися
    17переглядів
  • ❗️росія модернізувала свої «Іскандери» та «Кинджали», щоб вони ухилялися від систем Patriot, різко змінюючи траєкторію в останній момент, – Financial Times
    Рівень перехоплення Україною російських балістичних ракет у вересні різко впав до 6% порівняно з 37% у серпні, хоча запусків було менше.
    ❗️росія модернізувала свої «Іскандери» та «Кинджали», щоб вони ухилялися від систем Patriot, різко змінюючи траєкторію в останній момент, – Financial Times Рівень перехоплення Україною російських балістичних ракет у вересні різко впав до 6% порівняно з 37% у серпні, хоча запусків було менше.
    11переглядів
  • #поезія
    Жовтень прийшов поплакати, як старець до образів.
    Промені ранні непрошені ріжуть повітря, немов ножі.
    Той, хто забуде зовсім усе найбільшу кількість разів –
    спатиме найміцніше. Так собі і скажи.
    Будуть тепер тумани важкі здійматися з-над заплав.
    Будуть падати яблука, листя згребуть старе.
    Той хто нікому ніколи нічого не обіцяв -
    буде жити найдовше. Взагалі не помре.
    Скнітимуть надвечір’я порожні, відкриті усім вітрам.
    Дні будуть сірі і круглі, як лісові голуби.
    Вічність розчахне пастки в глибинах осінніх брам.
    Той лише, хто любитиме чесно, ніколи не буде сам.
    Той хто любитиме зовсім, навіть на зло собі.

    Катерина Бабкіна
    #поезія Жовтень прийшов поплакати, як старець до образів. Промені ранні непрошені ріжуть повітря, немов ножі. Той, хто забуде зовсім усе найбільшу кількість разів – спатиме найміцніше. Так собі і скажи. Будуть тепер тумани важкі здійматися з-над заплав. Будуть падати яблука, листя згребуть старе. Той хто нікому ніколи нічого не обіцяв - буде жити найдовше. Взагалі не помре. Скнітимуть надвечір’я порожні, відкриті усім вітрам. Дні будуть сірі і круглі, як лісові голуби. Вічність розчахне пастки в глибинах осінніх брам. Той лише, хто любитиме чесно, ніколи не буде сам. Той хто любитиме зовсім, навіть на зло собі. Катерина Бабкіна
    26переглядів
  • Екстрадований у Молдову проросійський олігарх Плахотнюк може здати свого спільника по контрабанді – Порошенка, – ЗМІ.
     Як пише УНІАН, екстрадований до Молдови із Греції проросійський олігарх Володимир Плахотнюк дасть свідчення проти свого «старого друга» Петра Порошенка.
    Цих двох президентка Молдови Майа Санду звинуватила у співпраці: Порошенко з українського боку займався контрабандою металобрухту до проросійського Придністров’я і фінансуванням місцевих сепаратистів. Схему з боку Молдови забезпечував проросійський олігарх.
    Плахотнюк контролював бізнеси у Придністров’ї, включно з великим металургійним заводом, що перебував в тому числі під українськими санкціями. Порошенко спочатку годувався з контрабанди металобрухту до Придністров’я, а потім зовсім зняв із підприємств Плахотнюка санкції і вони продовжили накачувати грошима місцевих сепаратистів та російську армію у війні проти України. Цю інформацію також підтверджують журналісти-розслідувачі проєкту “СХЕМИ”.
     «Порошенко робив все можливе, щоб проєвропейські сили не перемогли в Молдові. За це путін допомагав йому збагачуватися: Порошенко разом з Медведчуком крали на трубі; Петро торгував з ОДЛО вугіллям; його підприємства працювали в окупованому Криму; його цукерки «Рошен» продавалися в росії; і до цього всього він барижив металобрухтом з Придністровськими сепаратистами» , – пише військовий Олексій «Сталкер».
     Примітно, що президентка Молдови Майа Санду чітко звинуватила Порошенка у торгівлі з проросійськими сепаратистами. Незважаючи на це, Порошенко, зберігаючи обличчя справжньої політичної тварини, вийшов із лицемірним вітанням Санду, чия партія днями перемогла на виборах у Молдові: «Знаково, що таку важливу для Молдови перемогу забезпечила сестринська нам партія», - написав політик, якому було все одно, коли він у сліпому збагаченні по суті нищив цю «сестринську партію», фінансуючи проросійських сепаратистів.
    Екстрадований у Молдову проросійський олігарх Плахотнюк може здати свого спільника по контрабанді – Порошенка, – ЗМІ.  Як пише УНІАН, екстрадований до Молдови із Греції проросійський олігарх Володимир Плахотнюк дасть свідчення проти свого «старого друга» Петра Порошенка. Цих двох президентка Молдови Майа Санду звинуватила у співпраці: Порошенко з українського боку займався контрабандою металобрухту до проросійського Придністров’я і фінансуванням місцевих сепаратистів. Схему з боку Молдови забезпечував проросійський олігарх. Плахотнюк контролював бізнеси у Придністров’ї, включно з великим металургійним заводом, що перебував в тому числі під українськими санкціями. Порошенко спочатку годувався з контрабанди металобрухту до Придністров’я, а потім зовсім зняв із підприємств Плахотнюка санкції і вони продовжили накачувати грошима місцевих сепаратистів та російську армію у війні проти України. Цю інформацію також підтверджують журналісти-розслідувачі проєкту “СХЕМИ”.  «Порошенко робив все можливе, щоб проєвропейські сили не перемогли в Молдові. За це путін допомагав йому збагачуватися: Порошенко разом з Медведчуком крали на трубі; Петро торгував з ОДЛО вугіллям; його підприємства працювали в окупованому Криму; його цукерки «Рошен» продавалися в росії; і до цього всього він барижив металобрухтом з Придністровськими сепаратистами» , – пише військовий Олексій «Сталкер».  Примітно, що президентка Молдови Майа Санду чітко звинуватила Порошенка у торгівлі з проросійськими сепаратистами. Незважаючи на це, Порошенко, зберігаючи обличчя справжньої політичної тварини, вийшов із лицемірним вітанням Санду, чия партія днями перемогла на виборах у Молдові: «Знаково, що таку важливу для Молдови перемогу забезпечила сестринська нам партія», - написав політик, якому було все одно, коли він у сліпому збагаченні по суті нищив цю «сестринську партію», фінансуючи проросійських сепаратистів.
    38переглядів 0Відтворень
  • 😐 Соловйов заявив, що рф нібито ніколи не мала наміру захоплювати Київ, але «не проти була б взяти Лісабон».
    😐 Соловйов заявив, що рф нібито ніколи не мала наміру захоплювати Київ, але «не проти була б взяти Лісабон».
    21переглядів 2Відтворень
  • "Дзеркало тижня" перетворилося на агітаційний рупор "активістів", - нардеп Сергій Власенко
    Будучи головою ТСК з питань корупції у правоохоронних органах, він звернув увагу, що "Дзеркало тижня" постійно негативно висвітлює роботу ТСК, публікуючи лише точку зору так званої "антикорупційної тріади" — НАБУ, САП та ВАКС.
    "Це вже саме собою порушення журналістських стандартів. Проте редакція була змушена опублікувати мою колонку, але додала до неї свій коментар - назвала текст "маніпулятивним".
    Причина такої позиції проста: ТСК перевіряє НАБУ, САП та ВАКС на ефективність та доцільність використання ними держкоштів. Тому редакція і перетворилася на рупор антикорупційних органів.
    "Ось так працює "журналістика по-активістськи" та журналістика за гроші. Не думав, що колись шановне аналітичне видання "Дзеркало тижня" перетвориться на дешеву маніпулятивну агітку, яка, на жаль, поширює просто недостовірну (або, як кажуть у народі, – брехливу) інформацію"
    , - Написав нардеп Власенко.
    Раніше з'ясувалося, що чоловік редактора видання Інни Ведерникової Володимир Резніков фіктивно мобілізувався до ЗСУ, щоб уникнути суду. Його підозрюють у нелегальній торгівлі боєприпасами. А за часів Януковича він займався спецпідрозділом "Кобра" і під час Революції Гідності брав участь у переслідуванні активістів.
    "Дзеркало тижня" перетворилося на агітаційний рупор "активістів", - нардеп Сергій Власенко Будучи головою ТСК з питань корупції у правоохоронних органах, він звернув увагу, що "Дзеркало тижня" постійно негативно висвітлює роботу ТСК, публікуючи лише точку зору так званої "антикорупційної тріади" — НАБУ, САП та ВАКС. "Це вже саме собою порушення журналістських стандартів. Проте редакція була змушена опублікувати мою колонку, але додала до неї свій коментар - назвала текст "маніпулятивним". Причина такої позиції проста: ТСК перевіряє НАБУ, САП та ВАКС на ефективність та доцільність використання ними держкоштів. Тому редакція і перетворилася на рупор антикорупційних органів. "Ось так працює "журналістика по-активістськи" та журналістика за гроші. Не думав, що колись шановне аналітичне видання "Дзеркало тижня" перетвориться на дешеву маніпулятивну агітку, яка, на жаль, поширює просто недостовірну (або, як кажуть у народі, – брехливу) інформацію" , - Написав нардеп Власенко. Раніше з'ясувалося, що чоловік редактора видання Інни Ведерникової Володимир Резніков фіктивно мобілізувався до ЗСУ, щоб уникнути суду. Його підозрюють у нелегальній торгівлі боєприпасами. А за часів Януковича він займався спецпідрозділом "Кобра" і під час Революції Гідності брав участь у переслідуванні активістів.
    33переглядів
  • 🇺🇦🔥 Ілля Забарний — герой матчу з "Барселоною"!
    Український захисник вийшов у старті ПСЖ та вже на 14-й хвилині врятував команду, вибивши м’яч із порожніх воріт.
    ▪️ SofaScore оцінив його гру у 7,8 — це найвищий бал серед усіх футболістів.
    ▪️ Саме тому Забарний став найкращим гравцем матчу "Барселона" – ПСЖ.
    👏 Українець знову на висоті!
    #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    🇺🇦🔥 Ілля Забарний — герой матчу з "Барселоною"! Український захисник вийшов у старті ПСЖ та вже на 14-й хвилині врятував команду, вибивши м’яч із порожніх воріт. ▪️ SofaScore оцінив його гру у 7,8 — це найвищий бал серед усіх футболістів. ▪️ Саме тому Забарний став найкращим гравцем матчу "Барселона" – ПСЖ. 👏 Українець знову на висоті! #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    38переглядів
  • #оповідання #ШІ
    Глава 25. Голос, що проривається

    Київ.
    Марія стояла перед заскленими дверима редакції. Вона не була тут з 2021-го, коли ще писала колонки про міське середовище. Тепер — інший світ. Інші теми. Інші межі.

    Вона вдихнула. Вийняла з сумки блокнот, відкрила на сторінці, де було записано:
    > «8 січня. Ігор. Брянка. Максим — живий. Неофіційно, але точно.»

    Вона зайшла. Усередині — знайомий запах кави, паперу, старих моніторів. Ольга сиділа за своїм столом, у светрі з рукавами, закатаними до ліктів. Вона підвела очі, побачила Марію — і застигла.

    — «Маріє? Ти… Ти повернулась?»

    — «Не зовсім. Я прийшла. Бо маю щось, що мусить прозвучати.»

    Ольга мовчки кивнула. Вони сіли в переговорній, за скляною перегородкою. Марія поклала блокнот на стіл.

    — «Це — не новина. Це — свідчення. Ім’я. Людина. Він — у полоні. Його бачив Ігор, якого обміняли 8 січня. Він сказав: “Максим тримав нас. Не ламався.”»

    Ольга гортала сторінки. Її пальці тремтіли. Вона зупинилась на цитаті.

    — «Це сильно. Але без офіційного підтвердження — ми не можемо подати це як факт.»

    — «Я не прошу сенсацію. Я прошу — голос. Один абзац. Одне ім’я. Щоб він знав, що ми не мовчимо.»

    Ольга довго дивилась на Марію. Потім сказала:

    — «Я напишу колонку. Від себе. Як жінка, яка чула. Як журналістка, яка не може мовчати.»

    Марія кивнула. Її очі були сухі, але глибокі. Вона встала, подякувала, і вийшла — вже не просто з надією, а з дією.

    *

    Табір.
    Максим сидів біля стіни. Артем спав, як завжди — з напіввідкритим ротом, з пальцями, стиснутими в кулак. У дверях з’явився новий — молодий, з розбитою бровою, з очима, які ще не звикли до темряви.

    — «Ти новий?» — тихо запитав Максим.

    — «Роман. З Херсона. Привезли вчора.»

    Максим кивнув. Підійшов ближче. Простягнув шматок паперу — вирваний з упаковки медикаментів. На ньому — кілька слів, написаних олівцем, який він зберігав як талісман.

    — «Це — лист. До Марії. Якщо тебе обміняють — передай. Якщо не зможеш — спали. Але не загуби.»

    Роман взяв папір. Дивився довго. Потім сказав:

    — «Я не знаю, чи мене обміняють. Але якщо так — я передам. Обіцяю.»

    Максим усміхнувся. Ледь. Як тінь усмішки.

    — «Це не для мене. Це для неї. Якщо вона знає — я витримаю.»

    *

    Київ.
    Ввечері Марія сиділа вдома. Аліна малювала нову картину — тато на фоні сонця, мама поруч, обіймає. На екрані — колонка Ольги:

    > «Ми не знаємо, де він. Але ми знаємо, що він був. І що він є. І що його чекають. Це не новина. Це — пам’ять. Це — голос, який мусить звучати.»

    Марія роздрукувала текст. Склала в конверт. Написала:
    > «Максиму. Якщо хтось зможе — передайте.»

    Вона не знала, чи лист дійде. Але знала: він мусить бути написаний.

    *

    Табір.
    Максим лежав. Роман спав поруч, тримаючи папір у руці. Охоронець проходив повз, не звертаючи уваги. Максим дивився в стелю. І думав:

    > «Я — не тінь. Я — ім’я. І хтось його вимовив.»

    Далі буде...


    #оповідання #ШІ Глава 25. Голос, що проривається Київ. Марія стояла перед заскленими дверима редакції. Вона не була тут з 2021-го, коли ще писала колонки про міське середовище. Тепер — інший світ. Інші теми. Інші межі. Вона вдихнула. Вийняла з сумки блокнот, відкрила на сторінці, де було записано: > «8 січня. Ігор. Брянка. Максим — живий. Неофіційно, але точно.» Вона зайшла. Усередині — знайомий запах кави, паперу, старих моніторів. Ольга сиділа за своїм столом, у светрі з рукавами, закатаними до ліктів. Вона підвела очі, побачила Марію — і застигла. — «Маріє? Ти… Ти повернулась?» — «Не зовсім. Я прийшла. Бо маю щось, що мусить прозвучати.» Ольга мовчки кивнула. Вони сіли в переговорній, за скляною перегородкою. Марія поклала блокнот на стіл. — «Це — не новина. Це — свідчення. Ім’я. Людина. Він — у полоні. Його бачив Ігор, якого обміняли 8 січня. Він сказав: “Максим тримав нас. Не ламався.”» Ольга гортала сторінки. Її пальці тремтіли. Вона зупинилась на цитаті. — «Це сильно. Але без офіційного підтвердження — ми не можемо подати це як факт.» — «Я не прошу сенсацію. Я прошу — голос. Один абзац. Одне ім’я. Щоб він знав, що ми не мовчимо.» Ольга довго дивилась на Марію. Потім сказала: — «Я напишу колонку. Від себе. Як жінка, яка чула. Як журналістка, яка не може мовчати.» Марія кивнула. Її очі були сухі, але глибокі. Вона встала, подякувала, і вийшла — вже не просто з надією, а з дією. * Табір. Максим сидів біля стіни. Артем спав, як завжди — з напіввідкритим ротом, з пальцями, стиснутими в кулак. У дверях з’явився новий — молодий, з розбитою бровою, з очима, які ще не звикли до темряви. — «Ти новий?» — тихо запитав Максим. — «Роман. З Херсона. Привезли вчора.» Максим кивнув. Підійшов ближче. Простягнув шматок паперу — вирваний з упаковки медикаментів. На ньому — кілька слів, написаних олівцем, який він зберігав як талісман. — «Це — лист. До Марії. Якщо тебе обміняють — передай. Якщо не зможеш — спали. Але не загуби.» Роман взяв папір. Дивився довго. Потім сказав: — «Я не знаю, чи мене обміняють. Але якщо так — я передам. Обіцяю.» Максим усміхнувся. Ледь. Як тінь усмішки. — «Це не для мене. Це для неї. Якщо вона знає — я витримаю.» * Київ. Ввечері Марія сиділа вдома. Аліна малювала нову картину — тато на фоні сонця, мама поруч, обіймає. На екрані — колонка Ольги: > «Ми не знаємо, де він. Але ми знаємо, що він був. І що він є. І що його чекають. Це не новина. Це — пам’ять. Це — голос, який мусить звучати.» Марія роздрукувала текст. Склала в конверт. Написала: > «Максиму. Якщо хтось зможе — передайте.» Вона не знала, чи лист дійде. Але знала: він мусить бути написаний. * Табір. Максим лежав. Роман спав поруч, тримаючи папір у руці. Охоронець проходив повз, не звертаючи уваги. Максим дивився в стелю. І думав: > «Я — не тінь. Я — ім’я. І хтось його вимовив.» Далі буде...
    Love
    1
    114переглядів 1 Поширень
Більше результатів