Колись вичитала про синдром неспокійних ніг?
Вирішила, що то - точнісинько про мене й забула про це?:)
Після вчорашніх трудових звершень ледве дочовгала до канапи…
Лежу й прислухаюся до своєї організьми…
Так.
Складаю перелік.
Ноги в мене неспокійні, авжеж.
Руки.
Плечі.
Тулуб.
Хвіст.
Та в мене навіть дупа й та неспокійна!:)
Як казала моя баба Надя?:)
- Болять ноги в дупі!:)
Найбільш неспокійним виявився мозок…
Чи що там від нього в макитрі ще залишилося в моєму віці та в умовах сьогодення?
Совала-совала по канапі тима кінцівками та організьмою взагалі…
Вслухалася, як мерзотно дзижчать пілллллятські балалайки над хатою.
Схвально оцінювала роботу ППО.
Дочекалася повідомлень в Телезі про виліт «добросусідських» літаків, які несуть на своїх крилах виключно добро…
Зʼясувала гаданий час стартів ти прильотів.
Й заколихалася нарешті спати.
З думками:
- Вʼїбе, так вʼїбе? Труселя в мене красиві, майка гарна, дупа мита!…
Вже майже надвечірʼя за бортом транслюють.
А спокій бажаний так і відсутній…
В мозоку, дупі, хвісту, тулубі, плечах, руках, ногах…
Й сирена знов виє…
Ви там як?
Цілі?
Як вправляєтеся з неспокоєм?
А з ненавістю як?
Бо в мене з кожним днем все гірше виходить…
Колись вичитала про синдром неспокійних ніг?
Вирішила, що то - точнісинько про мене й забула про це?:)
Після вчорашніх трудових звершень ледве дочовгала до канапи…
Лежу й прислухаюся до своєї організьми…
Так.
Складаю перелік.
Ноги в мене неспокійні, авжеж.
Руки.
Плечі.
Тулуб.
Хвіст.
Та в мене навіть дупа й та неспокійна!:)
Як казала моя баба Надя?:)
- Болять ноги в дупі!:)
Найбільш неспокійним виявився мозок…
Чи що там від нього в макитрі ще залишилося в моєму віці та в умовах сьогодення?
Совала-совала по канапі тима кінцівками та організьмою взагалі…
Вслухалася, як мерзотно дзижчать пілллллятські балалайки над хатою.
Схвально оцінювала роботу ППО.
Дочекалася повідомлень в Телезі про виліт «добросусідських» літаків, які несуть на своїх крилах виключно добро…
Зʼясувала гаданий час стартів ти прильотів.
Й заколихалася нарешті спати.
З думками:
- Вʼїбе, так вʼїбе? Труселя в мене красиві, майка гарна, дупа мита!…
Вже майже надвечірʼя за бортом транслюють.
А спокій бажаний так і відсутній…
В мозоку, дупі, хвісту, тулубі, плечах, руках, ногах…
Й сирена знов виє…
Ви там як?
Цілі?
Як вправляєтеся з неспокоєм?
А з ненавістю як?
Бо в мене з кожним днем все гірше виходить…