• #тварини
    Жирафи-альбіноси – це надзвичайно рідкісне явище у тваринному світі, яке привертає увагу дослідників і любителів природи. Альбінізм, спричинений генетичною мутацією, призводить до відсутності пігменту меланіну, через що ці тварини мають біле або дуже світле забарвлення шерсті та шкіри, а їхні очі можуть бути рожевими або блакитними.

    Особливості жирафів-альбіносів

    На відміну від типових жирафів із характерними коричнево-помаранчевими плямами, жирафи-альбіноси виглядають майже магічно завдяки своїй білосніжній шерсті. Вони зберігають усі фізичні риси звичайних жирафів: довгу шию, стрункі ноги та унікальні рогоподібні вирости на голові, відомі як осікони. Проте їхнє забарвлення робить їх більш вразливими до хижаків, оскільки вони не можуть ефективно маскуватися в савані.

    Поширення та середовище існування

    Жирафи-альбіноси найчастіше зустрічаються в тих самих регіонах, що й їхні пігментовані родичі, – у саванах і рідколіссях Східної та Південної Африки. Проте через свою рідкісність вони є справжньою знахідкою для вчених. Наприклад, у 2017 році в Кенії було зафіксовано жирафа-альбіноса, що стало сенсацією в природоохоронних колах.

    Виклики для виживання

    Альбінізм створює для жирафів додаткові труднощі. Відсутність пігментації робить їх чутливими до сонячних променів, що може призводити до проблем зі шкірою. Крім того, їхнє яскраве забарвлення привертає увагу хижаків, що ускладнює виживання в дикій природі. На щастя, природоохоронні організації активно працюють над захистом таких унікальних тварин.

    Жирафи-альбіноси мають не лише естетичну цінність, а й важливе наукове значення. Вони допомагають вченим краще зрозуміти генетику та адаптацію тварин до навколишнього середовища. У багатьох культурах Африки ці тварини вважаються символами унікальності та гармонії з природою.

    Жирафи-альбіноси – це справжній подарунок природи, який нагадує нам про її різноманітність і крихкість. Захист цих тварин є важливим завданням для збереження біорізноманіття нашої планети.
    #тварини Жирафи-альбіноси – це надзвичайно рідкісне явище у тваринному світі, яке привертає увагу дослідників і любителів природи. Альбінізм, спричинений генетичною мутацією, призводить до відсутності пігменту меланіну, через що ці тварини мають біле або дуже світле забарвлення шерсті та шкіри, а їхні очі можуть бути рожевими або блакитними. Особливості жирафів-альбіносів На відміну від типових жирафів із характерними коричнево-помаранчевими плямами, жирафи-альбіноси виглядають майже магічно завдяки своїй білосніжній шерсті. Вони зберігають усі фізичні риси звичайних жирафів: довгу шию, стрункі ноги та унікальні рогоподібні вирости на голові, відомі як осікони. Проте їхнє забарвлення робить їх більш вразливими до хижаків, оскільки вони не можуть ефективно маскуватися в савані. Поширення та середовище існування Жирафи-альбіноси найчастіше зустрічаються в тих самих регіонах, що й їхні пігментовані родичі, – у саванах і рідколіссях Східної та Південної Африки. Проте через свою рідкісність вони є справжньою знахідкою для вчених. Наприклад, у 2017 році в Кенії було зафіксовано жирафа-альбіноса, що стало сенсацією в природоохоронних колах. Виклики для виживання Альбінізм створює для жирафів додаткові труднощі. Відсутність пігментації робить їх чутливими до сонячних променів, що може призводити до проблем зі шкірою. Крім того, їхнє яскраве забарвлення привертає увагу хижаків, що ускладнює виживання в дикій природі. На щастя, природоохоронні організації активно працюють над захистом таких унікальних тварин. Жирафи-альбіноси мають не лише естетичну цінність, а й важливе наукове значення. Вони допомагають вченим краще зрозуміти генетику та адаптацію тварин до навколишнього середовища. У багатьох культурах Африки ці тварини вважаються символами унікальності та гармонії з природою. Жирафи-альбіноси – це справжній подарунок природи, який нагадує нам про її різноманітність і крихкість. Захист цих тварин є важливим завданням для збереження біорізноманіття нашої планети.
    236переглядів 10Відтворень
  • В місті Прудентополіс у Бразилії українську мову визнано офіційною, а 75% його жителів мають українське походження.

    Українська громада тут почала формуватися близько 1885 року, коли в районі, де розміщений сучасний Прудентополіс, оселилося 1500 українських сімей (приблизно 8000 осіб), вихідців із Галичини.

    Цей район Прудентополісу навіть має назву Нова-Галичина на честь походження його жителів.

    Саме місто офіційно засноване в 1894 р., тож українці від самого початку були важливою частиною його історії, долучилися до його розвитку.

    Сьогодні Прудентополіс добре знаний в Бразилії та всій Південній Америці як "українське" місто, українська культура і традиції глибоко інтегровані в його простір та життя.

    Один з двох головних храмів у місті — греко-католицька церква святого Йосафата.

    В місті понад пів століття діють козацьке братство «Українські козаки» та асоціації українських митців, такі як ансамбль народного танцю «Веселка» чи ансамбль бандуристів «Соловейко».

    В місті діє український «Музей тисячоліття», який знайомить із українською історією та культурою.

    Відомий Прудентополіс і як українська кулінарна столиця Бразилії - саме аби скуштувати тут борщ, вареники, голубці, солонину та ковбаси з свинини приїздять цілі натовпи туристів.

    З 2019 року Прудентополіс є містом - побратимом Тернополя.

    У школах та вишах штату Парана, одним з найбільших міст якого є Прудентополіс, вже давно викладають українську мову.

    Загалом у штаті Парана проживає майже 500 тисяч етнічних українців, а по всій Бразилії - понад мільйон.
    В місті Прудентополіс у Бразилії українську мову визнано офіційною, а 75% його жителів мають українське походження. Українська громада тут почала формуватися близько 1885 року, коли в районі, де розміщений сучасний Прудентополіс, оселилося 1500 українських сімей (приблизно 8000 осіб), вихідців із Галичини. Цей район Прудентополісу навіть має назву Нова-Галичина на честь походження його жителів. Саме місто офіційно засноване в 1894 р., тож українці від самого початку були важливою частиною його історії, долучилися до його розвитку. Сьогодні Прудентополіс добре знаний в Бразилії та всій Південній Америці як "українське" місто, українська культура і традиції глибоко інтегровані в його простір та життя. Один з двох головних храмів у місті — греко-католицька церква святого Йосафата. В місті понад пів століття діють козацьке братство «Українські козаки» та асоціації українських митців, такі як ансамбль народного танцю «Веселка» чи ансамбль бандуристів «Соловейко». В місті діє український «Музей тисячоліття», який знайомить із українською історією та культурою. Відомий Прудентополіс і як українська кулінарна столиця Бразилії - саме аби скуштувати тут борщ, вареники, голубці, солонину та ковбаси з свинини приїздять цілі натовпи туристів. З 2019 року Прудентополіс є містом - побратимом Тернополя. У школах та вишах штату Парана, одним з найбільших міст якого є Прудентополіс, вже давно викладають українську мову. Загалом у штаті Парана проживає майже 500 тисяч етнічних українців, а по всій Бразилії - понад мільйон.
    Love
    1
    148переглядів
  • 💥Фентезійна серія "Емпіреї" сколихнула читацький світ незгірш за культові "Сутінки" чи "Гаррі Поттера". Дракони, політичні інтриги, пристрасті між заклятими ворогами — "Четверте крило" можна любити або ненавидіти, але воно не залишає байдужими.

    🩷✨За лаштунками цього епічного фентезі — 44-річна Ребекка Яррос. Невиправна шанувальниця романтичних історій, мати шістьох дітей, дружина ветерана та "свіфті".
    Суспільне Культура розповідає найцікавіше про письменницю, мільйонні тиражі якої розкуповують у всьому світі за лічені години.

    https://suspilne.media/culture/1070763-mati-drakoniv-najcikavise-pro-...
    💥Фентезійна серія "Емпіреї" сколихнула читацький світ незгірш за культові "Сутінки" чи "Гаррі Поттера". Дракони, політичні інтриги, пристрасті між заклятими ворогами — "Четверте крило" можна любити або ненавидіти, але воно не залишає байдужими. 🩷✨За лаштунками цього епічного фентезі — 44-річна Ребекка Яррос. Невиправна шанувальниця романтичних історій, мати шістьох дітей, дружина ветерана та "свіфті". Суспільне Культура розповідає найцікавіше про письменницю, мільйонні тиражі якої розкуповують у всьому світі за лічені години. https://suspilne.media/culture/1070763-mati-drakoniv-najcikavise-pro-avtorku-cetvertogo-krila-rebekku-arros/
    SUSPILNE.MEDIA
    Мати драконів: найцікавіше про авторку "Четвертого крила" Ребекку Яррос
    Біографія Ребекки Яррос, цікаві факти про "Четверте крило", сім'я Ребекки Яррос, коли вийде продовження "Емпіреїв", хто така Ребекка Яррос, книги про драконів, секс драконів — Cуспільне Культура
    Like
    3
    362переглядів
  • ​​ Валуєвський циркуляр: як московія вчергове намагалась знищити українську мову.

    30 липня 1863 року міністр внутрішніх справ Петро Валуєв зі схвалення імператора Олександра II розіслав до цензурних комітетів Києва, Москви і Санкт-Петербурга секретний лист, яким заборонив видання будь-яких книг і підручників українською: релігійних, навчальних і освітніх книг. Публікація художньої ("изящной") літератури дозволялася.

    Причиною появи Валуєвського циркуляру вважають Січневе повстання 1863 року, в якому до поляків, литовців і білорусів приєдналася і частина українців.

    Іншою причиною називають переклади на українську мову чотирьох Євангелій, надіслані на розгляд Синоду для отримання дозволу на друк відставним інспектором Ніжинського ліцею Пилипом Морачевським.

    Сам Валуєв мотивував свої дії тим, що
    📝"приверженцы малороссийской народности обратили свои виды на массу непросвещенную, и те из них, которые стремятся к осуществлению своих политических замыслов, принялись, под предлогом распространения грамотности и просвещения, за издание книг для первоначального чтения, букварей, грамматик, географий и т. п.

    В числе подобных деятелей находилось множество лиц, о преступных действиях которых производилось следственное дело в особой комиссии".

    "Киевский генерал-губернатор находит опасным и вредным выпуск в свет рассматриваемого ныне духовною цензурой перевода на малороссийский язык Нового Завета", - додав у циркулярі Валуєв і постановив:

    📝"пропуск же книг на малороссийском языке как духовного содержания, так учебных и вообще назначаемых для первоначального чтения народа, пристановить".

    "Никакого особенного малороссийского языка не было, нет и быть не может", - зазначалося в документі.

    Дію Валуєвського циркуляру було розширено так званим Емським указом імператора Олександра ІІ (1876 рік), який практично повністю забороняв видання і ввезення на територію імперії книг українською мовою.

    Заборону скасували лише в 1905 році, коли Російська академія наук визнала, що українська мова є самостійною і окремою від російської.

    Тепер в сучасному світі у хворій голові путіна та десятків мільйонів російських імперіалістів все знову заграло новими фарбами. Знову загострення агресивного імперіалізму та заперечення існування України та всього українського.

    Але Україна, українська мова та культура, були, є і будуть.

    ​​ Валуєвський циркуляр: як московія вчергове намагалась знищити українську мову. 30 липня 1863 року міністр внутрішніх справ Петро Валуєв зі схвалення імператора Олександра II розіслав до цензурних комітетів Києва, Москви і Санкт-Петербурга секретний лист, яким заборонив видання будь-яких книг і підручників українською: релігійних, навчальних і освітніх книг. Публікація художньої ("изящной") літератури дозволялася. Причиною появи Валуєвського циркуляру вважають Січневе повстання 1863 року, в якому до поляків, литовців і білорусів приєдналася і частина українців. Іншою причиною називають переклади на українську мову чотирьох Євангелій, надіслані на розгляд Синоду для отримання дозволу на друк відставним інспектором Ніжинського ліцею Пилипом Морачевським. Сам Валуєв мотивував свої дії тим, що 📝"приверженцы малороссийской народности обратили свои виды на массу непросвещенную, и те из них, которые стремятся к осуществлению своих политических замыслов, принялись, под предлогом распространения грамотности и просвещения, за издание книг для первоначального чтения, букварей, грамматик, географий и т. п. В числе подобных деятелей находилось множество лиц, о преступных действиях которых производилось следственное дело в особой комиссии". "Киевский генерал-губернатор находит опасным и вредным выпуск в свет рассматриваемого ныне духовною цензурой перевода на малороссийский язык Нового Завета", - додав у циркулярі Валуєв і постановив: 📝"пропуск же книг на малороссийском языке как духовного содержания, так учебных и вообще назначаемых для первоначального чтения народа, пристановить". "Никакого особенного малороссийского языка не было, нет и быть не может", - зазначалося в документі. Дію Валуєвського циркуляру було розширено так званим Емським указом імператора Олександра ІІ (1876 рік), який практично повністю забороняв видання і ввезення на територію імперії книг українською мовою. Заборону скасували лише в 1905 році, коли Російська академія наук визнала, що українська мова є самостійною і окремою від російської. Тепер в сучасному світі у хворій голові путіна та десятків мільйонів російських імперіалістів все знову заграло новими фарбами. Знову загострення агресивного імперіалізму та заперечення існування України та всього українського. Але Україна, українська мова та культура, були, є і будуть.
    256переглядів
  • #суспільство #культура
    Як змінюється життя після мобілізації? 🪖 Чи можна воювати й залишатися музикантом? 🎸 Чи мають артисти служити? 🎤 Чому одні мовчать, інші постять фото — а хейт дістається всім? 💬 Як виглядає сучасний військовий? 🤔 Чи можливий військовий підрозділ із вайбом IT-стартапу? 💻🚁

    Дмитро «хейтспіч» у новому випуску СлейTalk:
    https://youtu.be/KoO8oFC-BiU
    #суспільство #культура Як змінюється життя після мобілізації? 🪖 Чи можна воювати й залишатися музикантом? 🎸 Чи мають артисти служити? 🎤 Чому одні мовчать, інші постять фото — а хейт дістається всім? 💬 Як виглядає сучасний військовий? 🤔 Чи можливий військовий підрозділ із вайбом IT-стартапу? 💻🚁 Дмитро «хейтспіч» у новому випуску СлейTalk: https://youtu.be/KoO8oFC-BiU
    Like
    1
    193переглядів
  • #культура #історія
    Цього дня 1886 року в США вийшов перший номер українськомовної газети діаспорян «Америка».
    Наші співвітчизники, які емігрували за океан в другій половині ХІХ століття, мали потребу комунікації між земляками та створення організацій і спільнот, які б виражали нашу національну ідентичність. Формування української діаспори в Америці супроводжувалося заснуванням громадських організації та створенням україномовних періодичних видань (на той час газети були основним джерелом новин та іншої інформації).

    Засновником газети “Америка” був перший греко-католицький священник в США Іван Якович Волянський. Він перетнув океан у 1884 році та оселився у Пенсильванії. Тут священник ініціював створення «Об’єднання братств руських», а також сприяв консолідації українських громад та формування культурного життя українців Америки.

    «Америка» регулярно видавалася з 1886 року. Спочатку газету друкували щомісячно, потім раз на 2 тижні, а пізніше стала тижневиком.В газеті публікувалися новини українською мовою, а також різноманітні статті релігійної тематики. Редакцією газети з 1887 року була доручена журналісту і лікарю Володимиру Сіменовичу.

    За нею через кілька років почали друкувати «Свободу» (газета виходить і сьогодні) та «Народну волю». В роки Першої світової війни та національно-визвольних змагань саме на сторінках «Свободи» американські українці могли дізнатися новини з України.

    Загалом з часу виходу у світ першого українського часопису “Америка” і до Першої світової війни на теренах США видавалось понад 30 часописів українською мовою Усі вони відіграли певну роль у житті та консолідації нації. Українці в Америці отримали можливість не лише читати новини, що стосувалися власних громад, але й читати їх рідною мовою. Це було важливо для збереження української культури та ідентичності.
    #культура #історія Цього дня 1886 року в США вийшов перший номер українськомовної газети діаспорян «Америка». Наші співвітчизники, які емігрували за океан в другій половині ХІХ століття, мали потребу комунікації між земляками та створення організацій і спільнот, які б виражали нашу національну ідентичність. Формування української діаспори в Америці супроводжувалося заснуванням громадських організації та створенням україномовних періодичних видань (на той час газети були основним джерелом новин та іншої інформації). Засновником газети “Америка” був перший греко-католицький священник в США Іван Якович Волянський. Він перетнув океан у 1884 році та оселився у Пенсильванії. Тут священник ініціював створення «Об’єднання братств руських», а також сприяв консолідації українських громад та формування культурного життя українців Америки. «Америка» регулярно видавалася з 1886 року. Спочатку газету друкували щомісячно, потім раз на 2 тижні, а пізніше стала тижневиком.В газеті публікувалися новини українською мовою, а також різноманітні статті релігійної тематики. Редакцією газети з 1887 року була доручена журналісту і лікарю Володимиру Сіменовичу. За нею через кілька років почали друкувати «Свободу» (газета виходить і сьогодні) та «Народну волю». В роки Першої світової війни та національно-визвольних змагань саме на сторінках «Свободи» американські українці могли дізнатися новини з України. Загалом з часу виходу у світ першого українського часопису “Америка” і до Першої світової війни на теренах США видавалось понад 30 часописів українською мовою Усі вони відіграли певну роль у житті та консолідації нації. Українці в Америці отримали можливість не лише читати новини, що стосувалися власних громад, але й читати їх рідною мовою. Це було важливо для збереження української культури та ідентичності.
    206переглядів
  • #культура #суспільство
    «Крим — це Україна, але на півострові є корінний народ з інакшою від української культурою, яка має глибоке коріння, і це треба поважати».
    Ескендер Зова народився в депортації, а коли йому було 7 років повернувся з родиною до Криму. Після окупації півострова у 2014 році переїхав до Львова. Сьогодні він веде блог про кримськотатарську культуру та навчає мови всіх охочих.

    👉🏻 Про стереотипи, які шкодять кримськотатарській культурі, цікаві факти про Крим та про життя у Львові — у розмові з Іриною Миколайчук: https://suspilne.media/culture/1080813-na-pidsvidomomu-rivni-postijno...
    #культура #суспільство «Крим — це Україна, але на півострові є корінний народ з інакшою від української культурою, яка має глибоке коріння, і це треба поважати». Ескендер Зова народився в депортації, а коли йому було 7 років повернувся з родиною до Криму. Після окупації півострова у 2014 році переїхав до Львова. Сьогодні він веде блог про кримськотатарську культуру та навчає мови всіх охочих. 👉🏻 Про стереотипи, які шкодять кримськотатарській культурі, цікаві факти про Крим та про життя у Львові — у розмові з Іриною Миколайчук: https://suspilne.media/culture/1080813-na-pidsvidomomu-rivni-postijno-sukaes-svoih-eskender-zova-pro-krim-movu-i-stereotipi-pro-kulturu/
    Love
    1
    81переглядів
  • Що очікувати від Book Forum 2025 у Львові — про це розказала програмна директорка фестивалю Неллі Клос Вадиму Карп'яку в програмі "Час інтерв'ю" на Радіо Культура.

    "Фронтера", "Книжкова країна", " Книжковий арсенал", Translatorium, Book Space, BestsellerFest — літературних фестивалів нині справді в Україні чимало. А починалося все з "Книжкового форуму" у Львові, який зараз називається Book Forum. Книжковий бум у вересні 1994 року починався групою ентузіастів. І досі Book Forum залишається найстаршим і одним з найавторитетніших фестивалів, який нині вже не просто книжковий, а й літературний. Цьогоріч він повертається до нас у традиційному форматі, оскільки знову проведуть ярмарок. Нагадаю, кілька минулих років його не було.
    Чому цьогоріч фестиваль відбудеться в жовтні, а не традиційно у вересні, адже Львів — досить дощове місто?

    https://suspilne.media/culture/1082493-akim-bude-book-forum-2025-u-lv...
    Що очікувати від Book Forum 2025 у Львові — про це розказала програмна директорка фестивалю Неллі Клос Вадиму Карп'яку в програмі "Час інтерв'ю" на Радіо Культура. "Фронтера", "Книжкова країна", " Книжковий арсенал", Translatorium, Book Space, BestsellerFest — літературних фестивалів нині справді в Україні чимало. А починалося все з "Книжкового форуму" у Львові, який зараз називається Book Forum. Книжковий бум у вересні 1994 року починався групою ентузіастів. І досі Book Forum залишається найстаршим і одним з найавторитетніших фестивалів, який нині вже не просто книжковий, а й літературний. Цьогоріч він повертається до нас у традиційному форматі, оскільки знову проведуть ярмарок. Нагадаю, кілька минулих років його не було. Чому цьогоріч фестиваль відбудеться в жовтні, а не традиційно у вересні, адже Львів — досить дощове місто? https://suspilne.media/culture/1082493-akim-bude-book-forum-2025-u-lvovi-insajti-vid-programnoi-direktorki-nelli-klos/
    SUSPILNE.MEDIA
    Яким буде Book Forum 2025 у Львові? Інсайти від програмної директорки Неллі Клос
    Що очікувати від Book Forum 2025 у Львові — про це розказала програмна директорка фестивалю Неллі Клос Вадиму Карп'яку в програмі "Час інтерв'ю" на Радіо Культура. — Cуспільне Культура
    Like
    1
    166переглядів
  • #суспільство
    «Пам’ятай про полеглих — допомагай живим».
    Від початку повномасштабного вторгнення в Україні зареєстрували понад 167 тисяч воєнних злочинів. На форумі «Пам’ять, травма та перехідне правосуддя в Україні» експерти, митці та дослідники дискутували про роль мистецтва у відновленні суспільства та співпрацю культури та права.

    Як культура об'єднує українців під час війни та допомагає боротися з травмою — читайте у матеріалі:
    https://suspilne.media/culture/1075143-pamataj-pro-poleglih-dopomagaj...
    #суспільство «Пам’ятай про полеглих — допомагай живим». Від початку повномасштабного вторгнення в Україні зареєстрували понад 167 тисяч воєнних злочинів. На форумі «Пам’ять, травма та перехідне правосуддя в Україні» експерти, митці та дослідники дискутували про роль мистецтва у відновленні суспільства та співпрацю культури та права. Як культура об'єднує українців під час війни та допомагає боротися з травмою — читайте у матеріалі: https://suspilne.media/culture/1075143-pamataj-pro-poleglih-dopomagaj-zivim-ak-mistectvo-zcilue-ukrainciv-vid-travmi-i-vidnovlue-spravedlivist/?fbclid=IwY2xjawL9SPZleHRuA2FlbQIxMQABHsA80bl1g-iC7J0EioVaa8TXwSN37SCXWhMFFUKaUVMgAUn68g63oD0VpNCq_aem_nf7_oGsST5uST4NsRCycxg
    Like
    1
    180переглядів
  • #заходи #література
    📚 Фонд Сергія Жадана запускає новий літературний фестиваль у Харкові.
    У Харкові з 29 по 31 серпня відбудеться новий книжковий фестиваль "Літературний ярмарок". У фокусі події - "ідентичність, пізнання себе та діалог часів".

    Культура в місті великою мірою поставлена на паузу, а запит на культурні події лишається великий. У місті далі живе і працює велика кількість людей, які люблять читати, які люблять літературу, – розповів Жадан УП.Культура.
    Детальніше: https://life.pravda.com.ua/culture/literaturniy-yarmarok-sergiya-zhad...
    #заходи #література 📚 Фонд Сергія Жадана запускає новий літературний фестиваль у Харкові. У Харкові з 29 по 31 серпня відбудеться новий книжковий фестиваль "Літературний ярмарок". У фокусі події - "ідентичність, пізнання себе та діалог часів". Культура в місті великою мірою поставлена на паузу, а запит на культурні події лишається великий. У місті далі живе і працює велика кількість людей, які люблять читати, які люблять літературу, – розповів Жадан УП.Культура. Детальніше: https://life.pravda.com.ua/culture/literaturniy-yarmarok-sergiya-zhadana-u-harkovi-programa-309474/
    Like
    1
    243переглядів
Більше результатів