#свята 30 жовтня — це дата професійної відзнаки тих, хто щодня протистоїть одній із найнебезпечніших загроз сучасності: незаконному обігу наркотиків. Встановлення цього свята пов’язане з ключовим моментом в історії української правоохоронної системи: 1993 роком, коли Указом Президента в структурі МВС було створено спеціалізований підрозділ. 🗓️ Відповідь на виклик 90-х На початку незалежності України масштаби наркозлочинності зростали, перетворюючись на серйозну проблему національної безпеки. Це вимагало не просто реакції, а створення цілеспрямованої та ефективної структури. Народження підрозділів по боротьбі з незаконним обігом наркотиків (БНОН) стало усвідомленим кроком держави для захисту суспільства, особливо молоді, від наркотичної епідемії. 🚔 Специфіка і ризики служби Робота цих фахівців — це постійна боротьба на межі ризику. Вона включає не лише патрулювання, а й складну оперативну роботу: * Контрольні закупівлі та впровадження в злочинні мережі. * Розкриття транскордонних каналів контрабанди. * Виявлення високотехнологічних нарколабораторій, які часто маскуються під звичайні підприємства. Ці підрозділи є критичною ланкою у протидії організованій злочинності, що фінансується за рахунок наркоторгівлі. Їхня діяльність часто залишається невидимою для широкого загалу, але її результати мають величезне значення для стабільності та здоров’я суспільства. 🌟 Вшанування стійкості Цей день є нагодою віддати належне стійкості, високій кваліфікації та незламній відданості обов'язку працівників, які не дозволяють тіньовому бізнесу зруйнувати майбутнє країни. Вони стоять на захисті закону і здоров’я українців. 💪

#ШІ #сатира #пригоди #новела Операція "Золотий Wi-Fi": Як один мер вирішив прокласти інтернет на Марс, щоб виграти місцеві вибори. Потрібно віддати належне професору Теодору Капсулі: він був генієм. Хоча його геніальність, як зауважували колеги, була "глибоко неконкурентоспроможною". У свої тридцять з чимось він очолював кафедру "Теоретичної Архітектури Нездійсненних Мрій" в НДІ "Забутих Ідей", що розташовувався у приміщенні колишньої котельні. Теодор міг сконструювати генератор вічного руху з трьох скріпок та однієї глибокої думки, але ніколи не міг змусити працювати місцевий кулер для води. Це було його професійне прокляття — він міг проектувати майбутнє, але абсолютно ігнорував сьогодення. Його звичну знудженість перервав вторгнення. Двері НДІ, які трималися на чесному слові та шарі скотчу, розчинилися, впустивши потік дорогих парфумів та світла софітів. На порозі стояв не хто інший, як Мер Златовласник. Мер Златовласник був втіленням міської політики: лискучий, усміхнений, із зачіскою, що кидала виклик силі тяжіння, і поглядом, що вже бачив себе на обкладинці "Форбс". Його місто, "Першостолиця" (колишнє "Нижнє Закутковсько"), було зразком постмодерністської кризи: фонтани не працювали, каналізація періодично відзначала "день відкритих дверей", але на кожній центральній вулиці стояло по три однакові бронзові статуї місцевого коваля-мецената (у різних позах, звісно). "Професоре! — вигукнув Мер, як оратор на стадіоні, хоча в кімнаті, крім Теодора, був лише старий кіт, що спав на комп'ютерному моніторі. — Я приніс Вам Місію!" Теодор обережно підсунув до себе стілець, на якому лежав його недоїдений бутерброд. "Сподіваюся, Місія не вимагає від мене зремонтувати кулер, пане Мед. На це в мене кваліфікації не вистачить". "Це набагато, набагато масштабніше! — Златовласник вийняв з кишені айфон останньої моделі, хоча в районі вже тиждень не було мобільного зв’язку, і зачитав. — Мій новий передвиборчий лозунг: 'Інтернет — кожному марсіанину!' Ми маємо прокласти канал зв'язку на Марс! Нехай знають, що Першостолиця – це космічний хаб! Ви розробите 'Трансмарсіанський Кабельний Регулятор' (ТКР) за два тижні. Це буде Ваша історична місія. Або, як мінімум, Ваш новий бюджет". Теодор, зітхнувши, зрозумів: йому доведеться знову рятувати світ, ігноруючи дірки в асфальті прямо під вікном. Першим кроком, звісно, стало формування команди, бо одному тягнути цей абсурдний проект було б занадто нудно. Теодор згадав про двох людей, без яких жоден по-справжньому божевільний проект у Першостолиці не обходився. Перша – це була Бабуся-Хакер Аделаїда. Вона жила в орендованій квартирі, обвішаній кабелями та антенами, і віртуозно зламувала урядові сервери. Не заради грошей чи політики, а виключно, щоб знайти у базах даних інформацію про реальні знижки на аспірин та іноді змінювала графік роботи ЖЕКу, щоб той працював у суботу. "Навіщо мені Марс, Теодор? — суворо запитала вона, клацаючи по клавіатурі. — Там немає жодної аптеки. Але, гаразд. Мені потрібен доступ до бази даних 'Комісії з Міжгалактичних Відносин', щоб знайти їхні тарифи на трансляцію. Бо, якщо вони там мають роумінг, це буде скандал". Другий — це був Агентурний Постачальник Кузьма. Людина без визначеної посади, але з безмежними зв'язками. Він міг "добути" що завгодно: від рідкісного радіоізотопу до підписаної особисто Іваном Франком квитанції за проїзд. Усі його операції проходили через "паралельний бюрократичний ринок". "ТКР, кажеш? — Кузьма почухав свою потилицю, оточену неймовірною кількістю шапок. — Потрібен дозвіл від Комісії. А для нього потрібен талон на облік, який видають після надання довідки про відсутність боргів у гуртожитку, завіреної печаткою 'Товариства любителів кактусів'. Я все зроблю. Мені лише потрібен один старий, але дуже рідкісний значок 'Ударник П'ятирічки' — це тепер офіційна валюта в Комісії". Пригода "Отримання Дозволу на Трансляцію" стала справжнім бенефісом абсурду. Комісія з Міжгалактичних Відносин і Кабельної Регуляції виявилася трьома стомленими чоловіками у спортивних штанях, які сиділи у підвалі під мерією. Їхній головний робочий інструмент – старий арифмометр. "Форма 27-Б-Квадратна, — сухо промовив голова Комісії, пан Папірус. — Заповнюємо лише фіолетовою ручкою і додаємо план Марса, намальований від руки на кальці. Без цього навіть не підходьте. І так, значок 'Ударник' приймаємо, але краще — рідкісну поштову марку. Знаєте, з метеликом, що дивиться ліворуч". Після тижневих бюрократичних поневірянь, обміну марками та заповнення ста сорока сторінок анкети про "психологічну сумісність пристрою з атмосферою Юпітера" (хоча йшлося про Марс), ТКР був нарешті зібраний. Це був шедевр: велика мідна тарілка (колишній кришка від каналізаційного люка), обмотана новорічними гірляндами, з прикрученим до неї старим дисковим телефоном (для "прямого набору Марса") і кількома світлодіодами. Перший тестовий запуск, що відбувся о третій годині ночі в покинутій оранжереї, спричинив лише нещастя. Замість очікуваного «марсіанського ехо», ТКР видав пронизливий звук, який нагадував сварку двох мікрохвильових печей, і відразу ж відключив світло у всьому районі. А потім задзвонив старий дисковий телефон. Теодор обережно підняв слухавку. З неї долинув роздратований, чужий голос, що говорив дивною сумішшю латини та шипіння. "Це хто?!! — прошипів голос. — Я тут у своїй зоні відпочинку, дивлюся 'Міжгалактичний Канал Прогнозу Погоди', а тут ваш примітивний, абсолютно неліцензійний 'Трансмарсіанський Регулятор' створює мені електромагнітне засмічення! Негайно вимкніть ваш металобрухт! Це вже третій випадок за тиждень! Ваш мер — це взагалі хто такий?!" Теодор зрозумів: пристрій працював, але його сигнал був настільки потужним і брудним, що глушив усе в радіусі мільйона кілометрів і був сприйнятий як нахабний спам кимось у ближньому космосі. Настав час кульмінації. Мер Златовласник не цікавився технічними деталями, його цікавили лише камери. На центральній площі, поруч із бронзовим ковалем, встановили гігантський екран для "Марсіанського Стріму". Зібралося близько сотні глядачів (переважно журналісти та ті, хто чекав на роздачу безкоштовних передвиборчих ручок). "Дорогі жителі! — Златовласник простягнув руки до неба. — Сьогодні ми прорвемо інтернет-блокаду Червоної Планети! Це наш подарунок Марсу! Вони знатимуть, що таке справжній, якісний Першостоличний Wi-Fi!" Теодор, який стояв за ширмою, усвідомив усю глибину катастрофи. Якщо мер натисне кнопку, пристрій просто зірве черговий електромагнітний хаос, а гігантський екран покаже лише сніг. "Вибачте, — тихо сказав Теодор своїм колегам, — я мушу зіграти на випередження. Якщо вже влаштовувати трансляцію, то хоч із змістом". Він швидко витягнув один із химерних проводів ТКР, приєднавши його до старого, ледь помітного приймача, який Кузьма раніше "добув" у кабінеті мера. Цей приймач використовувався для трансляції закритого засідання Міської Ради в кабінет Златовласника. Мер, не підозрюючи про підміну, з пафосом натиснув величезну червону кнопку. Фанфари заграли. На гігантському екрані з'явилося зображення. Це був не Марс. Це навіть не був сніг. На екрані транслювалося позачергове, терміново скликане засідання міської ради. Члени ради, розслаблені й переконані, що їх ніхто не чує, сиділи за столом, висловлюючи свої "щирі" думки. — ...Отже, гроші на 'Марсіанський Wi-Fi' ми ділимо так: мені на нове авто, вам на ремонт дачі, а Професору Капсулі ми купимо почесну грамоту, — говорив заступник мера, голосно відсьорбуючи чай. — А водопровід? — запитав інший. — Який водопровід? Ми ж інтернет на Марс тягнемо! Не забивайте голову дрібницями. Головне — піар. Хто там взагалі про той водопровід згадає? Натовп на площі замовк. Спочатку було здивування, потім — глухий, важкий сміх, який швидко переріс у гучний, обурений крик. Мер Златовласник, який дивився на екран із жахом, намагався вирвати кабель, але це було марно. Його передвиборчий "Марсіанський Стрім" став миттєвим, стовідсотково правдивим викриттям. Наступного дня рейтинг Златовласника впав нижче плінтуса, який давно відійшов від стіни через відсутність нормального ремонту. Скандал був грандіозним. Теодор Капсула, вперше за довгий час, почувався не генієм, а просто корисною людиною. Він розібрав ТКР. Мідну тарілку він використав, як треба: пофарбував і встановив її як кришку на відкритий каналізаційний люк біля свого НДІ. А старі, потужні підсилювачі він разом із Кузьмою, який "добув" сотню метрів труб, використав для налагодження тиску в міській системі водопостачання. Через тиждень у "Першостолиці" вперше за п'ять років з кранів пішла вода, а не зелена іржава рідина. Команда зібралася ввечері, щоб відзначити це. Не марсіанський прорив, а прорив у побуті. "Добре, Теодор, — Бабуся Аделаїда випила свій чай. — Ти провів свою найбільшу операцію. Тепер можеш зайнятися справді важливою справою". "Якою, Аделаїдо?" "Мені потрібен пристрій, який буде блокувати рекламу в усьому місті, а не тільки в моєму браузері. І щоб ЖЕК, нарешті, почав працювати в суботу. Бо тут не Марс, тут справжня, земна бюрократія. А це, друже, найскладніше поле для вивчення". Кузьма, зітхнувши, вже шукав у своїх бездонних кишенях потрібний інструмент. Адже тепер, коли Златовласник був у минулому, їм потрібно було знайти когось, хто відповідав за сміттєві баки. А це вже була абсолютно нова, хоч і приземлена, пригода.

#події 74 роки тому уперше при лікуванні раку застосували радіацію. Саме цього дня відбулася подія, що назавжди змінила підхід до лікування одного з найстрашніших недугів людства: було офіційно зафіксовано перше застосування радіації в терапії ракових захворювань. До середини XX століття діагноз "рак" здебільшого звучав як вирок. Хірургічне втручання часто було єдиною опцією, але його ефективність була обмежена стадією та локалізацією пухлини. Відкриття рентгенівських променів Вільгельмом Рентгеном у 1895 році та радіоактивності Антуаном Беккерелем, а пізніше й Марі та П'єром Кюрі, відкрило нову, хоч і вкрай небезпечну, сторінку в медицині. ⚛️ Радіотерапія: Від Експерименту до Стандарту Хоча ранні, часто неконтрольовані, спроби використання радіоактивних елементів (як-от радій) для впливу на пухлини були і раніше, 1951 рік знаменує початок цілеспрямованого, більш систематизованого та клінічно оформленого підходу. Цей момент став точкою відліку для сучасної радіаційної онкології. Суть методу ґрунтується на тому, що іонізуюче випромінювання (рентгенівські промені, гамма-промені або частинки) пошкоджує ДНК клітин. Оскільки ракові клітини діляться значно швидше за здорові, вони є більш чутливими до цього пошкодження і втрачають здатність до розмноження, що призводить до загибелі пухлини. 🧪 Шлях до Прогресу Перші променеві установки були громіздкими і не завжди дозволяли точно дозувати та спрямовувати випромінювання. Це призводило до серйозних побічних ефектів, адже здорові тканини також отримували значну дозу радіації. Проте, отримані результати демонстрували очевидний потенціал: для багатьох пацієнтів, які вважалися невиліковними, радіотерапія дарувала надію на ремісію чи навіть повне одужання. Ця початкова подія 1951 року стимулювала активний розвиток технологій: * Створення потужніших і точніших апаратів, як-от лінійні прискорювачі. * Розробка методів планування лікування (дозиметрія) для мінімізації впливу на здорові органи. * Поява спеціалізованих технік, як-от брахітерапія (внутрішньотканинне опромінення) та стереотаксична радіохірургія. 💡 Погляд у Майбутнє Сьогодні радіотерапія залишається одним із трьох "китів" онкології, поряд із хірургією та хіміотерапією. Вона постійно вдосконалюється: системи візуалізації (IGRT), протонна терапія, адаптивна радіотерапія дозволяють лікарям бити точно в ціль з мінімальними супутніми втратами. Подія 27 жовтня 1951 року — це не просто історичний факт, це свідчення людської рішучості використовувати наукові відкриття для полегшення страждань, навіть попри високі ризики тогочасних технологій. Це була перша сходинка до сучасної, високотехнологічної онкології.

Вихованець тренера відділення боксу ДЮСШ відділу фізичної культури та спорту БМР ЗТУ Вадима Лавренця Котенко Антон - срібний призер чемпіонату Київщини з боксу серед молоді у ваговій категорії 75 кг. Рухаємось далі до нових перемог!🥊🇺🇦💪 #Броварська_міська_рада 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #Відділ_фізичної_культури_та_спорту_БМР #Броварська_громaда #Броварський_спорт #Brovary #Brovarysport #ДЮСШ_відділу_фізичної_культури_та__спорту_БМР🇺🇦🇺🇦🇺🇦

У серпні автор цього матеріалу дорогою додому почув від таксиста історію про будівельника, який зводив маєток віцепрем’єру Олексію Чернишову та його друзям. За кілька днів до цього колеги з Бігус.Інфо опублікували розслідування про чотири нові маєтки під Києвом, які під час війни будувала компанія, пов’язана з Чернишовим. За інформацією джерел УП, нещодавно НАБУ і САП вдруге провели обшуки у Чернишова – цього разу у справі про будинки. Після цього він терміново відвідав Офіс президента. Раніше ми вже показували, як влада намагалась врятувати його від підозри, та як ця справа стала однією з причин атаки на НАБУ і САП. Цього разу ми розповімо подробиці нової справи Чернишова — про котеджне містечко з промовистою назвою "Династія" 👉 https://youtube.com/watch?v=WIuAeuez0oc https://t.me/Ukraineaboveallelse

росія таємно використовувала західні технології для створення підводної системи спостереження в Арктиці — Washington Post. 📌Розслідування показало, росія через мережу підставних компаній придбала в американських і європейських компаній високотехнологічне обладнання для розгортання системи «Harmony». Система покладається на скупчення сенсорів на морському дні для виявлення американських підводних човнів у російських "бастіонах" Баренцевого моря та інших холодних водах, де дислоковані підводні човни з міжконтинентальними балістичними ракетами. 📌 Попри санкції, рашці вдалося обійти експортні обмеження й отримати критичні компоненти щоб створити «невидимий щит»  російського ядерного флоту та обмежити можливості західних підводних човнів у регіоні. 📌 Harmony дозволяє росії виводити свої ядерні підводні човни в море і повертати їх у порт без виявлення, переслідування чи перехоплення. https://t.me/Ukraineaboveallelse

Міжнародний день джину з тоніком Міжнародний день джину з тоніком (International Gin and Tonic Day) – свято, присвячене одному з найулюбленіших та популярних коктейлів у світі. Цей день відзначається щорічно 19 жовтня, вшановуючи багату історію та незмінну популярность джину з тоніком. Походження джина з тоніком Коктейль джин з тоніком сягає своїм корінням в колоніальну епоху Британської імперії. Британська Ост-Індська компанія під час свого правління в Індії в 1700-х роках зіткнулася з проблемою малярії. Шотландський лікар Джордж Клегхорн відкрив, що хінін, компонент тонізуючої води, може лікувати цю хворобу. Однак гіркий смак хініну не подобався багатьом. Щоб зробити його більш приємним, британські офіцери в Індії почали змішувати тонізуючу воду з джином, цукром, лаймом і водою. Ця суміш не тільки зробила ліки приємнішими, але й призвела до народження коктейлю з джином і тоніком. З часом напій еволюціонував, і сучасна тонізуюча вода містить менше хініну і є більш солодкою. Цей доступний напій, який колись вважався напоєм для менш заможних, сьогодні став основним напоєм у барах і вдома. Данина пам’яті Мері Едіт Кейберн Міжнародний день джину з тоніком був заснований на честь Мері Едіт Кейберн, ентузіастки джину, яка померла у віці 95 років у 2010 році. У день своєї смерті біля її ліжка в чашці стояв джин з тоніком, що свідчило про її любов до цього напою. Друзі та родина пам’ятають Едіт як чудову жінку, яка любила іноді випити джину з тоніком. Сторінка Міжнародного дня джина з тоніком у Facebook була створена у 2012 році, спочатку серед сім’ї та друзів, але незабаром вона набула глобального розголосу. Міжнародний день джину з тоніком – це не просто згадка, це активне святкування. Любителів джину по всьому світу заохочують ділитися фотографіями, на яких вони насолоджуються улюбленим джином і тоніком, із зазначенням місця, де вони його п’ють. До цього дня долучилися люди з понад 22 країн світу. Організатори та бренди джину часто пропонують унікальні рецепти та гарніри, щоб покращити враження від джину з тоніком. Міжнародний день джина з тоніком нагадує про позачасову привабливість цього класичного коктейлю. Шанувальники цього котейлю мають нагоду підняти келих за історію, культуру і просте задоволення від добре приготованого джину з тоніком. Будьмо!

Операція «Запад» – одна з наймасовіших і короткотермінових сталінських депортацій цивільного населення західноукраїнських земель з метою знищення «соціальної бази» українського визвольного руху. Виселенню підлягали за попередньо складеними списками члени родин оунівців та повстанців. Відправною точкою для реалізації операції став наказ міністра держбезпеки срср В. Абакумова № 00430 від 22 серпня 1947 року «Про виселення сімей засуджених, убитих, тих, хто перебуває на нелегальному становищі, активних націоналістів та бандитів із території західних областей України». Постанова Ради Міністрів срср від 10 вересня 1947 року «Про виселення із західних областей урср членів родин оунівців» сприяла пришвидшенню термінів виконання задуму. В документі йшлося про забезпечення вугільної промисловості срср робітниками з числа родин підпільників і членів УПА. 10 жовтня 1947 року міністр внутрішніх справ урср Т. Строкач затвердив план оперативних заходів по своєму відомству. Основними організаторами і виконавцями депортації стали мгб та мвд урср. Керівництво операцією здійснював спеціально створений Оперативний штаб для депортації на чолі із заступником міністра мвд М. Дятловим. Місце дислокації штабу – Львів. Виконання забезпечували: оперсклад мгб – 6 859 осіб, збройні сили – 46 509, радянський партактив – 15 556, армійські шофери – 1 227 осіб. У ході операції використовували гужовий та автотранспорт, бронетехніку, трактори, залізничний транспорт. Регіон охоплення депортацією включав Волинську, тодішні Дрогобицьку та Станіславську, Львівську, Рівненську, Тернопільську й Чернівецьку області. Проведення операції «Запад» готували у режимі цілковитої секретності. На місцях секретарі райкомів і начальники підрозділів мгб довідалися про її проведення за 2-3 дні до початку, інші виконавці – у момент реалізації. Здійснювати цю каральну акцію спецслужби планували протягом одного дня – 21 жовтня 1947 року. У більшості регіонів операція розпочалася о 6-й годині ранку. До львівських жител оперативники увірвалися о 2-ій годині ночі. З 2-ої до 4-ої обірвався сон жителів Рави-Руської, Жовкви, Бузька, Городка та Яворова. У Станіславській та Чернівецькій областях виконавців зупинили складні погодні умови. Сильна віхола, що розпочалася напередодні, спричинила у деяких районах сніговий покрив до 2-х метрів. Оперативники вимушені були застосувати танки та бронетехніку. Проте це не дало швидкого очікуваного результату. Приміром, у Чернівецькій області збирання людей для депортації довелося відтермінувати до 23 жовтня. У більшості ж випадків операцію вдалося здійснити до настання сутінків 21-го. «Передовиком» стала Рівненська область, у якій виконавці злочинної акції впоралися із завданням і звезли людей на відправні пункти загалом за 3-4 години. Подальше транспортування відбувалося залізницею із 87 станцій. 22 жовтня 1947 року о 6 годині 38 хвилин відправився перший ешелон зі станції Ковель до станції Усяти Томської області. Він віз 1 293 людей, відірваних від домівки, позбавлених майна. Останній ешелон вирушив у східному напрямку 26 жовтня. Операцію «Запад» було завершено. Більшість потягів зі «спецпереселенцями» прибули на підприємства вугільної промисловості східних районів срср. Окрім того, «активних українських націоналістів» відправили під конвоєм в Омську область для роботи на підприємствах і в сільському господарстві. Кількісні показники по операції «Запад» у документах радянських спецслужб неодноразово уточнювалися. У «Довідці про кількість сімей активних учасників...» від 27 травня 1948 року йдеться про 26 332 сім’ї – 77 791 особу. З них – 18 866 чоловіків, 35 685 жінок та 23 240 дітей до 15 років. Операція «Запад» стала однією з наймасовіших депортацій українців організованою комуністичним режимом. За своїм масштабом вона є злочином співмірним із депортаціями кримських татар у 1944 році чи виселенням українців у рамках акції «Вісла», організованою польською комуністичною владою.

🚨Отримав опіки через вибух котла: поліція Київщини встановлює обставини 15 жовтня, о 22:40 до поліції надійшло повідомлення від працівників ДСНС про вибух котла у Броварах. Правоохоронці попередньо встановили, що 63-річний власник будинку під час спроби запустити твердопаливний котел, ймовірно, допустив технічну несправність, внаслідок чого стався вибух. Також в цей час у будинку перебувала його мати, яка почула вибух. 🏥Внаслідок події, чоловік отримав опіки обличчя, верхніх та нижніх кінцівок тіла, його госпіталізували. Також пошкоджено приміщення котельні. @Brovary #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary

Я й зазвичай не маю проблем зі сном. Сплю, як людина з чистою совістю, кріпко! А як починається осіннє-зимовий період, мене взагалі в якийсь барліг тягне!:) Й оголошення щоб на ньому висіло: - До весни не будити! Ото сьогодні геть проспала вимкнення електроенергії? Якщо воно взагалі було?:) Спочатку зʼясувала, що знеструмлення планувалося? Наступна новина, що знеструмлення вже скасували? Нормалізатор напруги, схоже, знає трохі більше, ніж всі канали новин? Разом узяті? Бо несамовито диринчить! Клацає! Миготить! Гортає цифірки з космічною швидкістю!!! Новини з кожної праски інформують про нові терміни опалювального сезону. Під тими новинами всі в коментарях чубляться? Я сиджу собі на дупі рівно. Ні в які обговорення не лізу. Нащо? Я з села. В мене опалювальний сезон почнеться, коли я цього схочу! А я поки що не хочу! В хаті котел ще жодного разу не вмикали, плиту не розпалювали. Ви там як? Цілі?